Активи підприємства їх класифікація та оцінка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни фінансовий аналіз

на тему: «Активи  підприємства  їх  класифікація  та  оцінка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2012

ЗМІСТ

1.Теоретична частина

1.1 Нормативно-правове регулювання   фінансового стану підприємства           

1.2 Поняття ,структура  та класифікація  активів підприємства. Визначення та класифікація необоротних  активів підприємства                                                   

 

1.3 Аналіз активів підприємства                                                                             

1.4 Управління оборотними  активами  підприємства                                           

Висновок                                                                                                                    

2.Аналітична частина

2.1 Аналіз майна та фінансової  стійкості підприємства                                       

2.2 Аналіз ефективності  використання основного та оборотних  капіталів підприємства                                                                                                             

2.3 Аналіз ліквідності  та платоспроможності підприємства                                

2.4 Аналіз прибутку та  рентабельності підприємства                                          

Висновок                                                                                                                   

Список використаних літературних джерел                                                          

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми. Розвиток ринкових відносин та інтеграція України у світове економічне співтовариство потребують нових підходів до управління економікою як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств.  Зміст фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства передбачає розв’язання широкого кола найрізноманітніших задач, які охоплюють всю фінансово-господарську діяльність підприємства.

     Ефективність  аналізу повинна спиратися на  науково-обґрунтоване дослідження  цього складного та важливого  питання. Для здійснення  управління  фінансами підприємством  необхідно використовувати нові методи

управління і сучасні  технічні засоби побудови різноманітних  інформаційних систем.

         Найсуттєвіше значення для організації  фінансового   аналізу роботи  підприємства має, насамперед, забезпечити  ефективну та стабільну  фінансово-господарську  діяльність, визначити резерви підвищення  її  прибутковості і платоспроможності.   Все це свідчить про важливість  розкриття у відповідному обсягу  теми сутності обліку і аналізу   фінансових активів підприємства.

         Підприємства різних форм власності,  різних сфер діяльності мають  у  своєму розпорядженні певну  суму фінансово-господарських засобів,  які забезпечують здійснення  господарського обороту. Правильність  вкладення

фінансових засобів в  активи є однією з найважливіших  ознак стійкості фінансового  стану підприємства.

       До активів  відносяться всі види майна  підприємства, що належить йому  на

правах власності і  використовуються для здійснення статутної  діяльності. Саме розуміння активів  як джерела отримання грошових потоків  і є основою

політики управління активами будь-якого підприємства.

      Особливого  значення набувають проблеми  створення таких механізмів управління  фінансами підприємств, які б  відповідали ринковим умовам  господарювання та забезпечували  достатній рівень їх платоспроможності,  ліквідності, прибутковості. У цьому контексті важливим є ефективне управління оборотними активами.

     Розвитку теорії  та практики управління оборотними  активами присвятили свої праці  такі відомі вітчизняні та  зарубіжні економісти, як М.Д.  Білик, І.О. Бланк, С.Ф. Голов,  М.М. Мазаракі, А.М. Карбовник, В.П.  Савчук, О.О. Терещенко, Н.М. Ушакова,  В.В. Бочаров, В.В. Ковальов, М.Н.  Крейніна, В.Е. Леонтьєв, Є.І. Шохін,  Є.Ф. Брігхем, Р. Брейлі, Ван  Хорн, С. Майєрс, С. Росс, А. Шапіро.

       Мета і завдання курсової  роботи. Визначити  сутність , класифікацію  та  види  активів  підприємства. Для досягнення цієї мети у роботі були поставлені такі завдання:

• уточнити суть активів у сучасних умовах господарювання, визначити роль і місце управління ними в системі управління фінансами підприємств;
• обґрунтувати методологічні засади управління активами підприємств та визначити основні його напрями;
• оцінити стан активів підприємств і управління ними в Україні.

Об’єкт дослідження – аналіз  активів підприємства.

       Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали  посібники, підручники, законодавчі та інші нормативні документи .

   При цьому застосовувались  такі загальнонаукові і спеціальні  методи дослідження: абстрактно-логічний ( для теоретичного узагальнення  результатів дослідження, формулювання  висновків); аналізу і синтезу  (для дослідження суті  активів підприємства);економіко-статистичний ; порівняння тощо.

 

 

 

 

 

1.1 Нормативно-правове регулювання  фінансового стану підприємства

Підприємства, які працюють в умовах ринку, несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов'язання характеризує його фінансовий стан.

Під фінансовим станом підприємства розуміють також рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків  за своїми зобов'язаннями.[14.с3.5]

Фінансовий стан — одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути стійким або нестійким.

Кожне підприємство намагається  досягти стабільного фінансового  стану, тобто створити достатній  обсяг фінансових ресурсів, що є  гарантом своєчасності розрахунків  з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.

Метою оцінки фінансового  стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.

Оцінка фінансового  стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансове становище суб'єктів господарювання.

До основних показників, що, характеризують фінансовий стан підприємства, належать такі:

• прибутковість (рентабельність);

• оптимальний розподіл прибутку;

• оптимальні розміри власних  оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;

• наявність власних джерел формування оборотних активів в  обсязі, достатньому для їх покриття;

• платоспроможність підприємства.[4.с.42]

Якщо підприємство досягає  у вказаних напрямках необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан є стійким. Якщо ж воно не отримує, скажімо, прибутку, який би забезпечував необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв'язку і впливу на фінансовий стан дуже важливий для підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це складне комплексне поняття, яке  потребує науково-обґрунтованих підходів та спеціальних методів вивчення з метою об'єктивної оцінки та можливістю його подальшого вдосконалення.[18]

Незважаючи на простоту та розповсюдженість терміна "фінансовий аналіз", його тлумачення суттєво  різняться:

- в якості пояснення  цього терміну описують напрямки  аналізу фінансового стану;

- має місце ототожнення  понять "аналіз фінансового стану"  та "фінансовий аналіз";

- в структурі фінансового  аналізу відокремлюють і аналіз  фінансового стану, і його окремі  напрями: ліквідність балансу,  платоспроможність організації  тощо. Найбільш економічно обґрунтованим  та об'єктивним є визначення фінансового стану як результату взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, який визначається сукупністю факторів, пов'язаних зі звичайною діяльністю підприємства. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їхнім розміщенням і ефективним використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю тощо.[11.с.56]

       Звітність підприємства є заключним кроком системи бухгалтерського обліку, яка узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємства та яка необхідна усім зацікавленим особам для прийняття ефективних економічних рішень. Власники і засновники підприємств хочуть бути впевнені в достовірності звітності. Добре налагоджена звітність підприємства є, безсумнівно, умовою любого правильно організованого бізнесу.Загалом звітність можна визначити як систему узагальнюючих та взаємопов'язаних показників, яка подається у вигляді різного типу таблиць, та текстового матеріалу за допомогою яких визначається фінансовий стан, результати діяльності підприємств тощо.[20] 
        Підприємства складають фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності, що використовує грошовий вимірник та ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Як правило, така звітність підлягає оприлюдненню. 
Крім відкритої для зовнішніх користувачів звітності, підприємства складають й внутрішню звітність, яка задовольняє інтереси керівника і працівників та забезпечує оперативне прийняття рішень внутрішніми підрозділами. 
        Звітність підприємства регламентується законами України, постановами Кабінету Міністрів та нормативно-правовими актами. Таким чином, Законами України передбачено, що усі суб'єкти господарювання зобов'язані вести бухгалтерський облік і складати та подавати фінансову звітність. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 1) визначає бухгалтерський облік як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користуванням для прийняття рішень.[5.с.414] 
        Звітність дозволяє визначати становище підприємства серед аналогічних підприємств на ринку товарів, робіт та послуг. 
         Нормативно-правове регулювання звітності підприємств в Україні здійснюється указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України.[1] 
        Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам. 
       В Україні введено в дію тридцять два положення (стандарти) бухгалтерського обліку та наказ Міністерства фінансів України № 302 від 29.11.2000 p., який прирівнюється до положень. Усі накази Міністерства фінансів щодо бухгалтерського обліку та складання звітності підлягають реєстрації у Міністерстві Юстиції України . 3а П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено такі види звітності: 
Бухгалтерська звітність— це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. 
Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.[2] 
        Фінансова звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією. 
          Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. 
Повнота інформації фінансової звітності забезпечується відображенням усіх господарських операцій в системі бухгалтерського обліку. 
          Правдивість інформації фінансової звітності забезпечується відображенням господарських операцій за їх сутністю, а не тільки за юридичною формою. 
          Неупередженість інформації фінансової звітності забезпечується тим, що не допускається перекручень показників. Таким чином, фінансова звітність підприємства повинна задовольняти інформаційні потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.[9.с.152]

 

 

1.2 Поняття ,структура та класифікація  активів підприємства. Визначення та класифікація необоротних активів підприємства

Для здійснення господарської  діяльності кожне підприємство мусить мати певне майно, котре належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в його балансі, називають його активами.

Активи – це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

    Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому.[5.с.45]

          Активи підприємства можуть бути класифіковані за різними ознаками,

такими як:

• залежно від об’єкту фінансового управління;
• залежно від речової форми об’єкту інвестування;
• залежно від строку отримання грошового потоку;
• за формою отримання;
• за регулярністю отримання доходу;
• залежно від ступеня ризику;
• залежно від оборотності;
• залежно від ступеня ліквідності.[8.с.201]

До структури активів  підприємства належать три складові:

• необоротні активи;
• оборотні активи;
• витрати майбутніх періодів.

В активі балансу відображаються, з одного боку, виробничий потенціал, який забезпечує можливість для здійснення основної (операційної) діяльності підприємства, а з іншого – активи, які створюють  умови для здійснення інвестиційної і фінансової діяльності. Ці види діяльності тісно взаємопов’язані. Після загальної оцінки динаміки обсягу та структури майна треба детально оцінити стан, рух і причини зміни кожного виду майна підприємства.[19]

Наявні активи (потенціал) підприємства відображаються в його балансі за наступними елементами (табл. 1.2.1).

Таблиця 1.2.1.

Характеристика активів  підприємства

Активи за елементами	Поняття та можливі економічні вигоди
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи	Об’єкти промислової та інтелектуальної власності без  фізичної субстанції, які необхідні  для здійснення господарської діяльності
Незавершене будівництво (інвестиції)	Об’єкти матеріальних і  нематеріальних необоротних активів, які не введені в експлуатацію
Основні засоби	Сукупність матеріально-речових  цінностей, що діють у натуральній  формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері
Довгострокові фінансові  інвестиції	Активи, які передані підприємством  іншим суб’єктам господарювання з метою збільшення прибутку за рахунок  відсотків, дивідендів тощо, зростання  вартості капіталу або отримання  інших вигод для інвестора
Довгострокова дебіторська  заборгованість	Заборгованість підприємству фізичних та юридичних осіб, яка  не виникає в ході нормального  операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати її нарахування
Інші необоротні активи	Необоротні активи від  розстрочки зобов’язань перед підприємством
2. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	Запаси сировини, основних і допоміжних матеріа-лів, палива, покупних напівфабрикатів і комплек-туючих виробів, запасних частин, тари, будівель-них  матеріалів та інших матеріалів, призначених  для споживання в ході нормального  операційного циклу, які входять  до складу продукції, що виго-товляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні
тварини на вирощуванні та відгодівлі	Дорослі тварини на відгодівлі та в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі  тварини, вибракувані із основного  стада для реалізації, та молодняк тварин
незавершене виробництво	Витрати, які утворились при використанні майнових, трудових та фінансових ресурсів в господарській  діяльності, і не перетворились в  готову продукцію на певну календарну дату
готова продукція	Запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які  пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам, є незавершеним виробництвом
товари

 

 

Продовження  таблиці 1.2.1

Векселі одержані	Заборгованість (боргові  зобов’язання) покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена  векселями (борговими розписками)
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	Заборгованість підприємству на відшкодування вартості його майна  та одержання вигоди від продажу  покупцям
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом
за виданими авансами
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків
Інша поточна дебіто-рська  заборгованість
Поточні фінансові інвестиції	Фінансові інвестиції (активи), які передані підприємством іншим  суб’єктам господарюван-ня, на строк, що не перевищує один рік
Грошові кошти та їх еквіваленти:	Кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які  можуть бути використані для поточ-них  операцій, а також еквіваленти  грошових кош-тів в національній та іноземній валютах. Кошти, які  не можна використати для операцій протягом одного року, включаються  до складу необоротних активів
Інші оборотні активи	Оборотні активи, як зобов’язання перед підприємством за його майно
3. Витрати майбутніх періодів	Витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних  періодів, але належать до наступних  звітних періодів

 

Наявні у кожного підприємства активи, вони одержують з відповідних  джерел. Джерела утворення майна  підприємства поділяються на два  види: власний капітал (внески власників, прибуток, резерви, фонди, безповоротне фінансування тощо) та зобов’язання (залучені кошти – кредити, кредиторська заборгованість тощо).

Між активами і джерелами  їх утворення на підприємстві існує  тісний взаємозв’язок. Яка сума є  активів, така сума є джерел їх утворення. У вартісному виразі цю рівність можна  виразити так:  А=Д

де А – вартість активів;    Д – сума джерел активів.

Джерела формування активів  підприємства можуть існувати у багатьох формах (табл. 1.2.2).

Таблиця 1.2.2.

Характеристика джерел  утворення активів підприємства

Джерела утворення  майна (активів) підприємства за формами  існування	Поняття та характеристика зобов’язання перед власниками активів
1. Власний капітал
Статутний капітал	Заборгованість перед власниками в частині здійснених інвестицій з власних доходів на умовах, визнаних в статуті підприємства
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал	Заборгованість перед власниками за рахунок здійснених ними реінвестицій із створеного доходу на підприємстві в його господарську діяльність
Інший додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
2. Забезпечення наступних витрат  і платежів
Забезпечення виплат персоналу	Гарантійні зобов’язання підприємства в частині виплат, строк сплати яких не настав
Інші забезпечення
Цільове фінансування	Зобов’язання по залишках коштів цільового призначення
3. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	Зобов’язання, які не є поточними  за активи, що використовуються в господарській  діяльності за відповідну плату
Інші довгострокові фінансові  зобов’язання
Відстрочені податкові зобов’язання
Інші довгострокові зобов’язання
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	Заборгованість за одержані кошти, на які нараховуються відсотки
Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов’язаннями
Векселі видані	Заборгованість підприємства оформлена  векселем (борговою розпискою)
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	Заборгованість підприємства на відшкодування  вартості майна, одержаного від постачальників та забезпечення ним економічних  вигод
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	Одержані підприємством аванси під зобов’язання зменшення своїх  активів
з бюджетом	Зобов’язання по зменшенню активів
з позабюджетних платежів
зі страхування
з оплати праці
з учасниками
із внутрішніх розрахунків
Інші поточні зобов’язання
5. Доходи майбутніх періодів	Зобов’язання по доходах, які будуть забезпечені активами у майбутньому

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.[13.с.265]

Необоротні активи відображають у балансі за статтями:

• нематеріальні активи – вартість прав користування природними ресурсами, промисловими зразками, знаками для товарів і послуг, місцем на товарній і фондовій біржі, вартість програмного забезпечення обчислювальної техніки, об'єктів промислової та інтелектуальної власності, ноу-хау, гудвілу, прав користування будинками, спорудами, внесених вкладів у статутний фонд, а також придбаних у процесі діяльності підприємства, вартість прав на здійснення окремих видів діяльності й оренду будівель (споруд, помешкань);
• незавершене будівництво – вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва;
• основні засоби – вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, що належать до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів;
• довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виокремлюють фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковують методом участі в капіталі;
• довгострокова дебіторська заборгованість, яка включає заборгованість фізичних і юридичних осіб, що не виникає в процесі нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців від дати балансу;
• відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки;
• інші необоротні активи – наводяться суми необоротних активів, що не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".[5.с.45]

Таким чином, термін корисної експлуатації є основним визначальним критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротних активів. Більшість  установ самостійно визначає термін корисної експлуатації необоротних  активів. Відбувається це, як правило, у момент їхнього придбання (зарахування  на баланс) і надалі не переглядається.

Визначення терміну корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за наказом керівника, з урахуванням технічних характеристик  об’єкта, зазначених у його паспорті, практики використання аналогічних  об’єктів, передбачуваної інтенсивності  експлуатації об’єкта в даній  установі й інших факторів.

Визначившись з тим, чи є той чи інший об’єкт необоротним  активом, переходимо до складу необоротних  активів.[3.с.125]

До складу необоротних  активів входять:

• земельні ділянки,
• капітальні витрати на поліпшення земель,
• будинки, споруди,
• передавальні пристрої,
• робочі силові машини і обладнання,
• транспортні засоби,
• інструменти, прилади,
• столовий, кухонний і господарський інвентар,
• обчислювальна техніка,
• робоча та продуктивна худоба,
• багаторічні насадження,
• музейні цінності,
• експонати зоопарків, виставок,
• бібліотечні фонди,
• знаряддя лову,
• спеціальні інструменти і спеціальні пристосування,
• білизна, постільні речі, одяг і взуття,
• тимчасові не титульні споруди,
• природні ресурси,
• інвентарна тара,
• матеріали довготривалого використання для наукових цілей,
• авторські і суміжні з ними права,
• права користування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності,
• інші матеріальні і нематеріальні активи довготривалого використання.

Очевидно, що склад необоротних  активів доволі різноманітний, а  тому вони потребують класифікації. Економічна класифікація необоротних активів наведена на рисунку 1.2.1

 

Рисунку 1.2.1 Економічна класифікація необоротних активів

Облік необоротних активів  в Україні ведеться відповідно до чинного законодавства, а саме законів, інструкцій, положень, плану рахунків, національних та міжнародних стандартів обліку.[7.с.100]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Аналіз активів підприємства

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових  майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу  майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу  балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.[20]

Аналіз активів  підприємства передбачає вирішення  наступних завдань:

- вивчення динаміки  валюти балансу і з’ясування  причин її зміни; 

- загальну оцінку  складу, структури і динаміки  активів; 

- аналіз використання  необоротних активів підприємства;

- аналіз стану  і використання виробничих запасів; 

- аналіз дебіторської  заборгованості. [16]

Аналіз розпочинають з оцінки динаміки валюти балансу  та вивчення його структури. Збільшення валюти балансу в цілому характеризується позитивно, особливо, якщо вона зросла за рахунок збільшення власного капіталу. Негативно розцінюється значне збільшення зобов'язань підприємства.

Зменшення валюти балансу  сигналізує про згортання діяльності підприємства.

Наступним етапом аналізу  є вивчення складу, структури, динаміки активів і пасивів. Такий аналіз дозволяє з'ясувати причини зміни  валюти, дати оцінку, співвідношення відповідних  активів і пасивів у загальному підсумку балансу, зробити інші загальні висновки щодо фінансового стану  підприємства.

Для аналізу використовують горизонтальний та вертикальний методи аналізу фінансової звітності. За допомогою  горизонтального аналізу вивчаються абсолютні та відносні відхилення по розділах, статтях балансу, відповідних  групах активів і пасивів. Вертикальний аналіз дозволяє охарактеризувати структуру  балансу та її зміну. [10.с.305]

Розміщення  засобів підприємства має велике значення у фінансовій діяльності і  підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні  та оборотні засоби, скільки їх перебуває  у сфері виробництва та у сфері  обігу, у грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства. Тому аналіз майна підприємства починають з аналізу динаміки, складу і структури загального капіталу (табл.1.3.1 ).