Аналiз ринку виробництва i торговлi фарфоровим посудом

1 АНАЛІЗ РИНКУ ВИРОБНИЦТВА І ТОРГВЛІ ФАРФОРОВИМ ПОСУДОМ

За радянських часів Україна забезпечувала фарфоро-фаянсовим посудом увесь Радянський Союз. До розпаду Радянського Союзу, в 1989 р., у республіці діяли 23 заводи, в тому числі 17 фарфорових, що були розміщені у 12 областях (переважна їх кількість – у Житомирській області 9 заводів). Протягом останніх років виробництво фарфорового посуду в Україні постійно скорочується: у 2006 році воно склало 27% випуску 1990 р. та лише 23% показників 1980 р.

Найбільші підприємства галузі нині – КП «Баранівський фарфоровий завод», ЗАТ «Коростенський фарфоровий завод» (Житомирська область), ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» (Донецька область), ЗАТ «Полонський фарфор» (Хмельницька область), АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» (Сумська область).[1]

Щорічне зниження обсягів випуску продукції спостерігається практично у всіх українських виробників. Виключення складає лише Сумський фарфоровий завод, на якому кількість виготовлених  виробів із 12,4 млн. шт. у 2004 р. зросла  до 19,4 млн. у 2006 р. Результати роботи підприємства у І півріччі 2008 р. підтвердили його лідируючі позиції на вітчизняному ринку.

Основним чинником, що обумовлює таку ситуацію, є низька конкурентноздатність фарфорових виробів  вітчизняного виробництва, що пояснюється:

- незадовільним станом технологічного парку галузі – переважна частина основного технологічного обладнання вітчизняних підприємств введена в експлуатацію у першій половні – середині ХХ ст.;

- залежністю основних складових собівартості продукції – заробітної плати (»50%) та витрат на енергоносії (»20%) від макроекономічних та політичних чинників. Ситуація погіршується тим, що основну конкуренцію вітчизняному фарфору на внутрішньому та зовнішньому ринках складає продукція китайських виробників, які перебувають у значно вигідніших економічних умовах. [2]

Сьогодні в Житомирській області виробництво господарських та декоративних керамічних виробів здійснюють шість підприємств. На цих підприємствах працює загалом більш як 4 тисячі осіб. Минулого року підприємства виробили 36,6 млн. штук столового, кухонного посуду. Більше п’ятої частини виробленого торік в Україні посуду з фарфору - продукція КП "Баранівський фарфоровий завод".[3]

Розглянемо основних українських виробників фарфорового посуду та стан ринку.

Рисунок 1.1 – Експорт фарфорового посуду з України, млн. USD

З діаграми, представленої на рисунку 1.1, видно, що експорт фарфорового посуду українського виробництва з року в рік знижується. Так, в 2006 році він склав 15,49 млн. USD, в 2007 – 14,79 млн. USD. Якщо порівнювати перші 6 місяців 2007 і 2008 років: 7,53 – 7,17 млн. USD.

Рисунок 1.2 – Імпорт фарфорового посуду в Україну, млн. USD

На рисунку 1.2 зображена діаграма імпорту фарфорового посуду в Україну. З неї видно, що найбільшу частку імпортного фарфорового посуду на українському ринку займають азіатські виробники. За ними йдуть європейські виробники, перш за все Чехія, Румунія. Найменша частка ринку імпорту припадає країнам СНД (частіше з Росії). Як бачимо, імпорт в 2006-2007 р.р. був майже на одному рівні. Якщо ж порівняти перші півріччя 2007 і 2008 років, то за перші 6 місяців 2007 року в Україну ввезли продукції в два рази більше ніж за 6 місяців будь-якого попереднього року. Це говорить про значну окупацію ринку фарфорового посуду іноземними виробниками. [4], [5]

Проте, не все так сумно. Чим краща продукція українських фарфорових заводів? Відповідь проста - вона має попит у споживача завдяки нищій ціні при хорошій якості.

АТЗТ «Коростенський фарфор».

Це дуже старе підприємство з віковою історією (починаючи з 1904 року), що спеціалізується на випуску фарфорових виробів культурно-побутового призначення, сувенірній продукції і на замовлення. Його сервізи, столові, чайні і кавові набори відрізняються білизною фарфору, вишуканістю кольорів і форм, тонким малюнком. Підприємство постійно проводить роботу по збільшенню асортименту виробів, поліпшенню їх художнього і естетичного вигляду. За досягнення високої ефективності виробництва і за успішне виживання в умовах соціальної і фінансової нестабільності “Коростенський фарфор” був неодноразово нагороджений і не де-небудь, а за кордоном.

За останні роки більшість фарфорових заводів України понизили випуск продукції, скоротили число тих, що працюють, а то і взагалі стали банкротами. В той час як в Коростені нарощують темпи виробництва, знаходять нові ринки збуту. Вироблену продукцію підприємство поставляє у всі регіони СНД, Прибалтику, Молдову, Німеччину, Ізраїль, США щорік на мільйони доларів. 30% виробленого посуду реалізується на території України. Недаремно “Коростенський фарфор” входить в десятку кращих фарфорових заводів Європи. Приклади продукції заводу представлено в Додатку А. [6]

ВАТ “Полонський фарфоровий завод”.

ВАТ “Полонський фарфоровий завод” - знаменитий своїми кружками (Додаток А), це одне із провідних підприємств фарфорової промисловості України. На випуск фарфору перейшов з 1933 року. На заводі існують свої традиції у створенні форм та декору.

Так, для виробів масового виробництва, які складають основну частку продукції (сервізи чайні та кавові, набори кухонні, столові, миски, тарілки, чашки, кухлі) характерна гладка поверхня округлих простих за силуетом форм. Вони виготовляються механізованим способом, технологічні у виробництві й, в той же час, зручні в користуванні, дешеві і доступні кожному покупцю. В декоруванні цих виробів переважають яскраві, соковиті кольори. Кожний рік завод оновлює асортимент на два десятки нових форм кружок більш ніж 50 забарвлень. Нині підприємство є найбільшим виробником фарфорового посуду в Україні і одним із найбільших в СНД. Продукція заводу користується попитом як на Україні, так і за її межами. [7]

АТЗТ «Сумський фарфоровий завод»

Сумський фарфоровий завод введений в експлуатацію в 1965 році з проектною потужністю 3,5 млн. шт. готових виробів у рік.

АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» спеціалізується з випуску фарфорового посуду. Випускає продукцію з різними формами, що не повторюється. За білизною фарфор входить в трійку кращих підприємств України. Деякі вироби заводу представлені в Додатку А.

Сумський фарфор широко відомий в Україні та за її межами. Продукція серійного виробництва фарфору експортується до Росії (20 %), Молдови, інших країн СНД, а ексклюзивні вироби користуються попитом у Франції, Австрії та Канаді.

За 40 років роботи на підприємстві освоєно та впроваджено у виробництво понад 120 видів нових виробів, художники заводу створили десятки творчих робіт.

Завдяки високій якості фарфору підприємство з гордістю представляє Сумську область на міжнародних і вітчизняних виставках. Про визнання продукції фахівцями та споживачами свідчать численні нагороди.

Сумський фарфоровий завод є фіналістом регіонального конкурсу «Якості продукції» в номінації «Промислові товари для населення», лауреатом рейтингу «Кращі українські підприємства» в номінації «Легка промисловість», фіналіст всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів», отримав диплом переможця в некомерційному конкурсі «Кращий вітчизняний товар року».

ТОВ «Баранівський фарфоровий завод».

Місто Баранівка в Житомирській області на початку XIX століття перетворилася в єдине місце в Російській імперії, де робили справжній китайський фарфор (у розумінні - по справжній китайській технології).

Історія цієї знаменної події коротенько така. В 1802-му році на березі Случі місцеві селяни випадково виявили креолін - спеціальний сорт глини, з якого, власне, у Китаї й роблять той самий найтонший фарфор. На місці знахідки був заснований найстарший в Україні фарфоровий завод, що працює й дотепер. Сьогодні Барановський фарфор є одним з найвідоміших у світі брендів у своїй сфері.

ТОВ «Київський фарфор»

Підприємство "Київський фарфор" організоване в 1999 році на виробничій базі ВАТ "Деффа", у свою чергу, створеного в липні 1993 року після приватизації Київського кераміко-художнього заводу, спеціалізується по випуску і продажу керамічної фарби і деколей. Проте, воно випускає і фарфорові вироби. Фарфорове виробництво спеціалізується по випуску сувенірних виробів і господарського посуду. "Київський фарфор" - один з найбільших в Україні виробників ваз, скульптур і декоративних виробів з фарфору. Його продукцію охоче купують Росія, Польща, Великобританія, Іспанія, Німеччина, країни Близького Сходу.[8]

Іноземні виробники, що імпортують свою продукцію на український ринок. На українському ринку фарфорового посуду сьогодні можна знайти продукцію китайських, російських, румунських та інших іноземних виробників. Нижче представлені ті, що займають більшу частку на ринку.

Китай.

Фарфор - основний представник тонкої кераміки, який має багато чудових споживчих властивостей. Основна перевага виробів «Світ посуду» - це класична форма виробів в сукупності з модним декором. Серед різноманітності позолочених і посріблених орнаментів завжди знайдеться саме той, який шукаєш, а прийнятна ціна посуду приємно здивує.

Продукція «Світ посуду» - це перш за все:

-         столові сервізи на 12 персон (58 предметів);

-         столові набори на 6 персон (20 предметів);

-         чайні сервізи на 6 персон (12 предметів);

-         кофейні набори на 6 персон (12 предметів) з різними декорами представленими в Додатку А. [9]

СіуФунг Керамікс - завод №1 у Китаї (CHN&CHN) пропонує різноманітний асортимент посуду з порцеляни: блакитної, кістяної порцеляни, термостійкого скла, кераміки і нержавіючої сталі:

— порцеляновий посуд (виробництво Китай) —декоровані сервізи і набори, чашки, тарілки й інший порцеляновий посуд для дому, барів і ресторанів, чайний посуд для чайної церемонії.

Білорусія.

На нашому ринку можна зустріти виробника ТОВ «Корал» Довбишевський фарфоровий завод». Цей завод виробляє досить якісну продукцію: господарські та декоративні керамічні вироби, зокрема посуд фарфоровий (сервізи, набори, кружки, салатники, бокали і т.д.). [10]

Румунія.

Вперше в 2006 році на українському посудному ринку з'явилися фарфорові вироби румунського заводу «Iris - Portelan». Підприємство з древніми традиціями виробника фарфору за роки свого існування (з 1922 року) здобуло величезну популярність і всесвітнє визнання.

Як висновок можна сказати, що конкуренція серйозна. В галузі стабільно працюють п’ять заводів: АТЗТ «Коростенський фарфор», ВАТ “Полонський фарфоровий завод”, АТЗТ «Сумський фарфоровий завод», ТОВ «Баранівський фарфоровий завод», ТОВ «Київський фарфор». Ринок фарфорового посуду полонили іноземні виробники.

Ситуація, в якій знаходиться фарфоро-фаянсова промисловість на сьогодні, складна, навіть не дивлячись на те, що  українські виробники всіляко намагаються слідувати світовим тенденціям у декорі та формі. Щоб її покращити, треба розширювати асортимент та підвищувати якість та декор виробів, доводити їх до європейського рівня. Це має здійснюватися не за рахунок капіталовкладень у будівництво нових заводів, а завдяки реконструкції і технічному переобладнанню підприємств, впровадження нових технологій, устаткування печей випалювання, пошуку та впровадження нових резервів  оптимізації ефективності виробництва.

В Житомирській області намічено таке вирішення цієї задачі – будівництво сучасного і потужного підприємства з видобування і збагачення каолінів і пегматитів, яке могло б забезпечити потребу фарфоровиків області та України загалом у сировині.  Це досить раціональне рішення, оскільки застосування місцевої вітчизняної сировини замість імпортної забезпечує значний економічний ефект.

Головною умовою виживання підприємств даної галузі і адаптації до ринкових умов господарювання є всебічне забезпечення  їх вітчизняною сировиною, впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій з метою здешевлення виробів, а також оптимізація процесу управління  виробничо-комерційною діяльністю на основі використання  інструментів маркетингу та логістики. [1], [3] 

2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

МАГАЗИНУ «ПОСУДНА ЛАВКА»

2.1 Загальна характеристика підприємства.

Торгівля - одна з перших господарських галузей, з якої почався процес демонополізації економіки з поступовою зміною адміністративної управлінської вертикалі на горизонтальні зв’язки між ринковими структурами. Прийняття ряду законодавчих актів стало поштовхом до створення торговельних підприємств різної форми власності.

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. В Україні вона регулюється законами України “Про підприємництво”, ”Про підприємства в Україні”, ”Про споживчу кооперацію”, ”Про захист прав споживачів”, ”Про зовнішньоекономічну діяльність”, ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України “Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об’єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.

Магазин «Посудна лавка» знаходиться у приватній власності ФОП Авдієнко Н.В.

Магазин – це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізує товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання. Магазин займає окреме приміщення у споруді. Для нього характерна наявність торговельного залу, підсобних і допоміжних приміщень.

Магазин «Посудна лавка» за розміром торгових площ – дрібне підприємство, за визначальною формою продажу товарів – магазин з відкритим викладенням товарів, за типом споруд – суміщене ТП, за спеціалізацією – спеціалізоване, за належністю – приватне, за ціновим рівнем товарів – ТП середньо цінового сегменту.

Вид діяльності ФОП Авдієнко Н.В. – оптово-роздрібна торгівля непродовольчими товарами, середовище діяльності – ринок посуду. ФОП Авдієнко Н.В. зареєстровано 04.02.2008 року, тобто з’явилося на ринку нещодавно, але впевнено розвивається (свідоцтво про державну реєстрацію фізично особи-підприємця Авдієнко Наталії Василівни приведено в Додатку Б).

Підприємець має успішно вести справи на своїй фірмі, тобто його призначення — наповнювати ринок новими товарами і послугами, до того ж за яко­мога низькими цінами.

Так магазин «Посудна лавка» пропонує широкий вибір посуду:

-         керамічний;

-         скляний (з Na-Ca-Si-ного, кришталевого, ударостійкого та жаростійкого скла);

-         металевий (з неіржавіючої сталі);

-         емальований;

а також кухонне приладдя, зокрема підноси і підставки бамбукові, дошки дерев’яні,  форми для випічки; керамічні товари побутового призначення, зокрема вазони, горщики для квітів; текстильні вироби гігієнічного призначення (банні рушники), кухонного призначення (кухонні рушники, прихватки, рукавиці, набори, серветки, скатертини),  в додаток до цього – іграшки-головоломки, кубики-рубики та ін. (Додаток В).

Права підприємця. З метою ре­алізації господарської ініціативи підприємець має право:

—  створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва;

—  купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;

— самостійно формувати господарську діяльність, обирати по­стачальників та споживачів, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

— укладати з громадянами трудові договори щодо використання їхньої праці (контракти, угоди);

— самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;

—  отримувати будь-який необмежений за розмірами особистий дохід;

— брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснюва­ти валютні операції;

—            користуватися державною системою соціального забезпечен­ня і соціального страхування.

Обов'язки підприємців. Обов'язки — це правові норми (прави­ла), що підлягають обов'язковому виконанню. Основні обов'язки підприємців полягають у тому, щоб:

— укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, які приймаються на роботу за наймом;

— здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, встановлені законодавством;

— забезпечити відповідні умови і охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

— дотримуватися прав з метою реалізації законних інтересів спо­живачів, забезпечуючи надійну якість вироблених товарів (послуг);

—                    отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність підприємця. Відповідальність характеризується виконан­ням правових норм (правил). Відповідальність підприємця зводить­ся до того, що він відповідає:

— за зобов'язаннями, пов'язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернене стягнення;

— за охорону навколишнього середовища;

— за додержання заходів з техніки безпеки, охорони праці, ви­робничої гігієни та санітарії;

— за заподіяну шкоду і збитки. [11]

За юридичною формою та правовим статусом підприємство є фізичною особою і платником єдиного податку. Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р. №727 в редакції від 26 червня 1999 р. №746/99 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів);

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %;

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збору до Державного інноваційного фонду;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

ФОП Авдієнко Н.В. є платником єдиного податку оскільки згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р. №727 в редакції від 26 червня 1999 р. №746/99 воно здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з ФОП Авдієнко Н.В., включаючи членів сім’ї, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн..

Будучи суб’єктом малого підприємництва, ФОП Авдієнко Н.В. самостійно обрало спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку (Додаток Б).

Об'єктом оподаткування є виручка від реалізації товарів, під якою розуміється сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або/та в касу за здійснення операцій з продажу товарів.

Ставку єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб встановлює міські ради за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності, і вона не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. за місяць. ФОП Авдієнко Н.В. здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, тож ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. При цьому підприємство зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 % - розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів. Як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - платники єдиного податку ФОП Авдієнко Н.В. не застосовує електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків зі споживачами.

ФОП Авдієнко Н.В. щомісяця сплачує фіксовану ставку єдиного податку – 200 грн.

Головним і єдиним видом діяльності ФОП Авдієнко Н.В. є торгівля групою непродовольчих товарів – посудом, оптова частка продажу в об’ємі торгівлі магазину займає 5%, в той час як частка роздрібної торгівлі  мажоритарна і становить біля 95%.

Магазин «Посудна лавка», що є власністю фізичної особи-підприємця або ФОП Авдієнко Н.В., знаходиться по вулиці Кирпоноса, 26, працює з 10.00 до 19.00 щодня без перерви та вихідних.

При вході в магазин в куточку споживача наявна копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи підприємця Авдієнко Н.В. та інформація про сплату єдиного податку у вигляді свідоцтва про сплату єдиного податку, що видане суб’єкту підприємницької діяльності Авдієнко Наталії Василівні.

Магазин «Посудна лавка» є єдиним структурним підрозділом ФОП Авдієнко Н.В.

Площа магазину «Посудна Лавка» займає 62,5% всього приміщення, а 37% – це весільний салон. Так загальна торгівельна площа 8*5=40 м2, а торгова площа «Посудної лавки» – 5*5=25м2, а також площа підсобного приміщення – 9м2. Як власник весільного салону, так і ФОП Авдієнко Н.В. орендують площу під магазин. Вартість оренди в місяць за 1 м2 складає біля 74 гривень з комунальними послугами, що входять до вартості, отже ФОП Авдієнко Н.В. сплачує кожен місяць 2500 грн.

Середньомісячний товарооборот складає приблизно 15 - 20 тис. грн.

Організаційна структура торговельного підприємства «Посудна Лавка»:

- директор магазину: Авдієнко Наталія Василівна.

- загальна чисельність працюючих: директор,  2 продавця і 1 старший продавець. Графік роботи продавців «2 на 2», а старший продавець працює кожного дня окрім суботи та неділі.

Підприємство відноситься до категорії структур малого бізнесу.

ФОП Авдієнко Н.В. по відношенню до своїх постачальників виступає, як оптовий покупець, що придбаває товар на свої кошти. Тому, як суб'єкт комерційної діяльності, ФОП Авдієнко Н.В. є покупцем.

Покупець - комерційне підприємство, що купує продукцію на свої гроші і що реалізовує її за своєю ціною там, де захоче. У більшості випадків фірма відразу здійснює оплату за продукцію. Іноді оплата за товар здійснюється по рахунку або може оформлюватися довіреність. Але в усіх випадках право власності на товар переходить від постачальника до торгової фірми одразу після його постачання. [12]

Господарською діяльністю торговельного підприємства займається директор. Також до його безпосередніх повноважень входить представляти інтереси роздрібного торговельного підприємства, несе 100% майнову відповідальність за діяльність підприємства, укладає договори поставки та купівлі-продажу. Також до обов’язків директора відносимо:

-         розпорядження майном та засобами ФОП Авдієнко Н.В., відкриття рахунків в банку;

-         організація роботи магазину, відповідальність за його стан і діяльність;

-         приймання та звільнення працюючих;

-         зберігання та заповнення трудових книжок;

-         вживання заходів заохочення і стягнення до працівників;

-         проведення і організація економічного аналізу діяльності магазину;

-         дотримання, розширення асортименту товарів;

-         забезпечення своєчасних поставок товарів в магазин;

-         контроль за дотриманням правил роздрібної торгівлі, за якістю товарів, за роздрібними цінами.

Продавці та старші продавці виконують рядові функції, такі як:

-         продавець повинен знати :

o        фінансово-господарські показники роботи магазину;

o        правила здійснення контролю за зберіганням товарно-матеріальних цінностей;

o        порядок визначення вільної роздрібної ціни на товари;

o        правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами;

o        асортимент товару їх постачальників, виробників;

o        дефекти товарів та причини їх виникнення;

o        прийомку товарів по кількості і якості;

o        товарні витрати та шляхи їх зниження;

o        методи вивчення купівельного попиту;

o        правила безпеки праці для продавця.

- розумітися в постійно мінливій кон’юнктурі ринку;

-         творчо підходити до вирішення торгово-комерційних проблем;

-         здійснювати прийомку товару по кількості і якості;

-         підготувати товар до продажу;

-         раціонально організувати робоче місце продавця;

-         забезпечувати якісне обслуговування покупців;

-         виявляти попит покупців на товар, пропонувати та показувати товар, надавати консультацію про властивості їх призначення та використання;

-         дотримуватися правил безпеки праці;