Аналіз похідної одиниці номінації у когнітивному аспекті

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

кафедра англійської  філології

 

КУРСОВА РОБОТА

 

«Аналіз похідної одиниці номінації

у когнітивному аспекті»

(Реферативний  огляд)

 

 

 

Виконавець:                                                                                                     Керівник:

студентка групи УА-08-1 з                                                            старший викладач

Дібрівська М.В.                                                                                    Кисельова Л.С.

 

 

М. Дніпропетровськ

2011 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Когнітивні Аспекти дослідження мовних явищ в сучасній англійській мові.

       1. 1. В сучасній лінгвістиці когнітивний напрямок дослідження мови основується не тільки на зв’язку з мовомислючою діяльністю людини,але і на великому прагненні проникнути в процеси виникнення концептів, ментальних просторів, відображаючих світ у його цілісній системі. Ментальні репрезентації внутрішньо неоднорідні та виявляються завдяки багатству способів номінації концептів, які співвідносяться з різними мовними рівнями та підтверджують дискретність мовної системи. [5,с.98]

        Аналіз  мовних явищ у сфері композиційної семантики, одного із значущих аспектів когнітивної лінгвістики, вважається актуальним , так як не дивлячись на те,що був проведений цілий ряд дослідів у цій області, в семантиці комплексних знаків залишаються невирішені питання: особливості формування їх концептуальних структур, зв'язок з когнітивними моделями,ідентифікація ідіоматичних концептів гештальтної природи по кореляції форм та значень, концептуальний паралелізм іменникової та дієслівної категоризації предметів та явищ в зрівняльному зіставленні з мовами та інше.

        Метою даної  роботи є розгляд основних  напрямків вивчення  похідних  слів в сучасній англійській  мові, як вторинних одиниць номінації,  на основі ключових понять  когнітивної лінгвістики в освітленні відомих теорій Дж.Лакоффа, Ч.Філлмора, Л.Талми, Е.С.Кубрякової та інших.

        Композиційна  семантика похідних слів основується на концепційній взаємодії мотивуючих слів та афіксальних формантів, у результаті якого ідентифікуються мотивовані значення, які представляють значну для пізнання світу в даній лінгвокультурній спільноті чітко виділені концепти, як комплекс пропозиційно структурованих смислів.

         Когнітивна  пропозиційна модель є невід’ємною  основою для формування мовних  форм, які співвідносяться з різними  рівнями мови, включаючи в себе  слово утворюючий рівень.[9,с.18]

        Аналіз композиційної  семантичної структури похідних слів виконується по кореляції з дефініціями про позиційного типу, які в той ж час демонструють компоненти відділених смислів, дуже важлива частина яких представлена імпліцитно в морфологічних структурах похідних одиниць.

Цей аналіз базується на понятті  фреймів інтерпретації, які також  представляють взаємодію референтної  сфери дієслова-предиката та його актантних  характеристик.[10,с.62,64]

 

1. 2. Номінація (лат. nominatio — називання). Предметом теорії номінації як особливої лінгвістичної дисципліни є: вивчення і опис загальних закономірностей утворення мовленнєвих одиниць;вивчення взаємодії мислення, мови та реальності в процесах найменування;ролі прагматичного фактора у виборі ознак, які лежать в основі номінації;дослідження язикової техніки номінації — її актів, засобів та способів;будова типології номінації, опису її комунікативно-функціональних механізмів. [29, c.11]

Первинні процеси номінації  в сучасних мовах представлені рідко (наприклад, в комерційній номінації). Номінативний інвентар мови поповнюється переважно через запозичення  або вторинну номінацію — використання в акті номінації існуючої одиниці в якості імені для нового позначення.

Результати первинної номінації  усвідомлюються носіями мови як первісні. Похідність номінацій може бути розкрита тільки при етимологічному або інструментальному аналізі.

Результати вторинної номінації  сприймаються як довільні за морфологічним  складом, або за значенням. Способи  вторинної номінації різняться  в залежності від мовленнєвих  засобів, які використовують при  створенні нових імен, також від  характеру співвідношення «ім'я — реальність».

В основі всіх видів вторинної номінації  лежить асоціативний характер людського  мислення. В актах вторинної номінації  встановлюються асоціації за подібністю або за суміжністю між деякими  властивостями елементів позамовного  ряду і властивостями нового позначуваного.

Асоціативні ознаки, які актуалізуються в процесі вторинної номінації, можуть відповідати: 1) компонентам  переосмислюючого значення; 2) таким  смисловим ознакам, які, не входячи  в склад дистинктивних ознаків значення, співвідносяться з фоновим знанням носіїв мови про дану реалію або про внутрішню форму значення. Переосмислення значень в процесах вторинної номінації проходить згідно з логічною формою тропів (метафори, метонімії тощо) і функціонального переносу.

Смислові компоненти, які переходять при переосмисленні імені у вторинні значення, формують внутрішню форму  цього значення. В залежності від  збереження або забуття внутрішньої  форми розрізняють мотивовані або  немотивовані значення слів або фразеологізмів. Вторинна номінація характерна не тільки для лексичного складу мови, але  й навіть для афіксальних засобів  та синтаксичних конструкцій. [28, c.51]

Аналіз номінації та номінативного  аспекту значення мовленнєвих одиниць  визначає закономірності їх вживання в мовленні, так як в процесах номінації формується і семантика  мовленнєвих одиниць, і їх знакові  функції.

 Основним механізмом вторинної номінації у сленгу зокрема, є метафора. Це пояснюється тим, що визначальною рисою метафори у порівнянні з іншими

видами семантичної деривації  є властива їй образно-асоціативна  подібність між первинним та метафоричним значенням. Лінгвісти виділяють  кілька видів метафори. Метафору, яка  виникає внаслідок потреби у  номінації об’єктів дійсності, має  на меті формування нового лексичного значення для позначення нової реалії і поняття на основі їх подібності за однією чи кількома ознаками та слугує творенню нових смислів визначають як номінативно - когнітивну метафору. Така метафора утворюється на основі подібності предметів функціонально чи за зовнішніми наочними ознаками і швидко втрачає свою образність. На відміну від номінативно-когнітивної, головною функцією образної (предикативної, ознакової, мовленнєвої) метафори є пошук образу, визначення смислових нюансів чи вираження оцінки та предмета, а не номінування його . Першочерговим завданням такої метафори є не стільки вказівка на об’єкт номінації, скільки характеристика його.[30, c.21]

1. 3. При цьому похідне слово може розглядатися не тільки як результат додавання афіксу до похідної основи слова, а й як перетворення описуючої номінації в однослівну, тобто як компресію поверхової структури описуючої номінації. Останній описаний напрямок аналізу можна ілюструвати на прикладі словотвірної моделі з суфіксом  -er. Коррелююча з пропозиційними дефініціями синтетичного рівня , на основі взаємодії  предикатних та непредикатних  знаків, слів-ідентифікатів та мотивуючих слів, дана модель , активізуючи відповідні фрейми , поновлює уявлення про всю ситуацію в цілому , у межах якої відбувається необхідний відбір значущих відомостей.

           Фрейми  названої моделі варіюються з  врахуванням валентних  функцій  мотивуючих дієслів у якості  експліцитних предикатів морфологічного  рівня:

teacher- a person who teachers;

destroyer- somebody who destroys;

burner- a person or thing that burns;

writer- a person who writes, especially as a way of earning money, - speeches, books;

Імпліцитні предикати виявляються  на основі фреймових структур як уніфіційованих  конструкцій знання, зв’язаних схематизацією досвіду на підґрунті  експериенціального типу  мислення.

banker- a person who owns or manages a bank  2. the player  who keeps the bank   

in various games of chance;

docker-  a person who works  at a dock, loading, unloading ships;

philosopher- a person who studies, has much knowledge of, and, usually teaches                  philosophy;

line (n) -> liner-> a large ship in which people travel long distances.

           Похідні  імена осіб, утворені по моделі  з  -er, називають особи по актуальному для них  в даній ситуації ознаці :  по дії, яка виконується, об’єкту дії, локативності, по темпоральній ознаці. Наприклад :

half-timer- an employee who has half-time employment.      

           Імпліціюємі елементи пропозиціональної складової структури похідних слів з –er, (актантно-предикатна інтерпретація дифеніційних суджень) підпорядковуються словам-ідентифікаторам, виконуючих функцію рахунку словотворчих значень. Кореферентність  концептів «дія», «суб’єкт»,

«об’єкт» у взаємодії з цільовою, локативною  та темпоральною орієнтністю  дії виявляється на основі ментальної операції логічного висновку -  інференції на базі енциклопедичних знань, які говорять на даній мові.[ 6,c.22 ]

           Наприклад, в складно-похідній номінативній одиниці «home - banking» з лівостороннім компонентом по вокативному признаку пропозиційне єднання відрізняється прозорістю, презентуючи ситуацію з учасниками та видами діяльності на основі основних концептів «bank, banking»:

Home-banking – a computerized system which enables a bank’s customers to                    have access to their accounts via a terminal at home which can be used to make balance inquiries, pay bills, order checkbooks, transfer money, etc.

У випадках коли пропозиційна модель представлення значень на словотворчому  рівні  взаємодіє з іншими когнітивними моделями, наприклад, метонімічною, семантичні елементи не можуть виявлятись з допомогою інференції, вони встановлюються на конвенціональних умовах.

             Наприклад, складно-похідна номінативна  одиниця «star-gazer» включає два пропозиційних судження: перше з них - оддитивного типу з структурою суб’єкту, об’єкту дії на основі дієслова-предиката, який використовується з допомогою інференції; друге з них виявляє сховану мотивацію,бо вживається з метонімічною моделлю:

star-gazer – 1. someone, who practices astronomy

                       2. someone, who spends time thinking about impractical ideas instead of giving attention to their present activities

                       3. someone, who follows famous actors or actresses at the festivals or conserts.

Розглянемо  ще й такий приклад:

Ant –  eater – 1.a mammal;

                        2. something or somebody, that eats ants or termites.

             Ще в більшій мірі ідіоматична  семантика похідних імен, предметів,  іноді  осіб в яких мотивуючі  основи, взаємодіючи з афіксами  на морфологічному рівні вказують  лише на головний признак якогось  явища, об’єкта:

unopened – book or periodical leaves or pages that have not been separated by

                       trimming.

noncompatible – two or more pieces of equipment that are incapable of working

                               together or are mismatched.

discovered – an actor or object brought to the attention of the audience during a

                       scene by line, action or camera movement.

Таким чином, аналіз композиційної  семантики похідних слів та їх концептуальної структури цілісно проводити  по кореляції з дифеніціями, які  представляють пропозиційну модель, яка дозволяє ідентифікувати взаємодіючі смислові компоненти, імпліціюємі на морфологічному рівні.

Основою аналізу є поняття фрейму інтерпретації, який формується відношеннями концептуальної взаємодії компонентів на основі референтної риси дієслова-предиката та його актантних характерних рис.[10 с.70]

Слід підкреслити значущість ідентифікації  типів фреймів, а також імпліціюємих елементів з врахуванням типів  мотивації, тобто ступенів

мотивованості, які визначаються позицією мотивуючих слів у суб’єктно-предикатній зоні дефініцій. При ідіоматичній мотивації мотивуючі слова можуть бути відсутніми або займати периферійну позицію:

сopytaker – a newspaper writer who takes information over the telephone from      reporters and writes copies from the information received.

             Когнітивний аналіз похідних  слів зумовлює врахування концепційної інтеграції складових елементів похідних слів (простих та композитних), врахування процесів семантичної согласованості  смислів, але не їх складових.Так, наприклад О.С. Кубрякова, слідуючи науковим висновкам Дж.Пустейовського, О.В. Рахіміної вважає необхідним враховувати не тільки референтні властивості слів, а й широке коло смислових, глибину характеристик, пов’язаних з образами конкретних об’єктів у відповідній мові.[6, с. 20]

Дериваційно-морфологічна структура  похідної слова передбачає когнітивну зв’язаність різних ментальних просторів  в одне інтегруюче ціле, в результаті якого утворюється гештальтна цілісна семантична структура, яка у свій час називається образною символічною структурою. Таким чином, метою когнітивного аналізу у просторі словотвору є утворення єдиної системи закономірностей поведінки похідних слів, активізація фреймів різних ментальних просторів рівня концептуальної взаємодії мотивуючих основ, категорійного значення афіксів та інтегральної ментальної репрезентації похідного  слова.

                 Для опису механізмів цього  процесу лінгвісти підкреслюють  необхідність аналізу процесів когнітивного зв’язку кориферентних співпрацюючих знаків як і в простих структурах, так і в композиційних

похідних слів. У ментальному  розумінні ці структури можуть бути роз’єднані , які можна презентувати з допомогою дефініцій  та цільноутворенними  рівня односкладового наіменування.[6, с. 22]

                 М.А.Кронгауз, підкреслюючи необхідності аналізу семантичних операцій ( тобто правила переходу від одного значення до іншого ) вказує, що в основі семантичних операцій враховується експериенціальний тип мислення, узагальнюючий наш досвід розуміння світу та відображаючи цей досвід ( в мовному розумінні ) в образних схемах, до яких відносять похідні слова. [4, с.347-365]

Наприклад: схема «thing-process-субстанція (тобто  суфікс –er)» в конкретній   номінації «pencil-shapener» інтегрується концептуально в словотвірному значенні  Instrumentalis з специфікацією дії на об’єкт.

Модель «дія» ( на якій акцентують увагу Гак В.Г., Берестнєв Г.І.) [1, 2]   яка допускає  актанти  – учасники дії, інтегрує у віддієслівних  похідних словах відповідні концепти, які відображаються в словотвірних значеннях. Концепційна взаємодія в семантичній структурі слів, включаючи вторинні найменування, виражаючи багатозначність, пояснює на основі кориферентності смислів когнітивні точки референції, поєднані в єдину гештальтну модель, яка керується нашим розумінням діяльності, процесів, предметів лише тих, які до неї лалежать.

             Похідне слово «crossing» у своїй концепційній структурі базується на пропозиційній когнітивній моделі за схемою «ціле та його частини», в якій предикат виступає центральною частиною, а актантності їй підпорядковуються.

             Концепційна взаємодія за цією  схемою передбачає діяльність (за  значенням мотивуючої основи), види  діяльності, співвідношені з ними  суб’єкти, а також локативні компоненти за характеристикою значення (просте похідне) та лівосторонніх компонентів (композитні похідні)

            Образні схеми :     

                                                  локативність

сrossing – дія – процес –    

                                                 вид діяльності

                  cross                               ing

level crossing – локативність

pedestrian crossing – локативність – дія – процес + тип діяльності

                                          суб’єкт               cross                         -ing

Одним із значущих когнітивних аспектів вивчення похідних слів є словотвірний потенціал мотивуючих слів,які можуть взаємодіяти не тільки з афіксами, але із іншими лексичними одиницями в якості лівосторонніх компонентів композитних похідних слів. Останні являють собою семантичні розширення, представляючи ознаку та локативність, об’єкт, типи об’єктів (за характером дії ), цільові настанови і так далі.

Концептуальна інтеграція в композитних похідних словах виникає на базі взаємодії з тією основною характеристикою, яка грає визначальну роль в формуванні нової номінації похідного слова, тобто відбувається кореферентність смислів:

В похідній композитній номінації  « college traveler » компонент « college » активізуючи цілеспрямованість дії « travel » інтегрує значення агентивності по

 

професійній ознаці з цільовими  настановами.

college traveler – a book publisher`s  representative who calls on textbook users       to promote current and new publications.

Похідні слова, так як і первинні одиниці номінації  можуть в своїх структурах мати більш  як одне значення ( явище полісемії ). Як підкреслює Дж. Лакофф, подібні  лексичні одиниці формують природні категорії значень, і в цьому   випадку декотрі значення слова можуть розглядатися як більш репрезентативні, ніж інші; можуть базуватися на когнітивних моделях, включаючи концептуальну метафору;  взаємозв’язок значень, їх концептуальне поєднання може демонструвати мотивованість одного значення з іншим. [ 8, с. 540 ]

Розглянемо такий приклад:

land – yacht – ментальний простір -> концепційне зв’язування:

                           предмет + якісна характеристика (великий, дорогий )

(метафоричне 

переносне

значення )

«автомобіль»

Тут – 1. дві когнітивні моделі;

          2. активізація фреймів різних  ментальних просторів та знаходження  крапок концепційного зв’язування.

land –  the solid dry part of the Earth`s surface

yacht –  1. a light sailing boat, especially one used for racing;

              2. a large, often motor – driven boat used for pleasure. Yachts are often thought of in connection with very rich.

car –  a road vehicle with 4 wheels, which is driven by a motor- car and used as a mean of travel for small number of people.

Наприклад, слово « sitting » у рамках пропозиційної моделі, демонструє концептуальне  зчеплення за схемою « дія »  з можливими октантами: суб’єктом, об’єктом, темпоральними вказівками; види діяльності представляють різну соціальну направленість. Позначення видів діяльності мотивуються основними значеннями мотивуючого дієслова «to sit»: to lie, rest, not move на концепційній основі: to have a position in an official body, to have meetings; to be painted or photographed, to baby – sit.»

В похідному  слові композиційного типу « log – rolling » зн. 1 та 2 базуються на пропозиційних моделях в складі з метафоричною; значення 3 демонструє пропозиційне судження розширеного типу, представляючи позначене найменування як вид спортивної діяльності. Перше та друге значення мотивуються на базі концептуальної метафори, в якій дія « log-rolling »сприймається як взаємний обмін допомогою, послугами в сфері професійної діяльності.

Як вказує Дж. Лакофф [8, с. 39] беручи до уваги результати наукових досліджень інших лінгвістів, у лексиці є перспективним напрямок наукового аналізу образних схем на основі концептуальних зв’язків ( у рамках когнітивних моделей ), які б сприяли формуванню спільних принципів, які свідчать про мотивовані відповідності форми та значення; концептів, категорій та моделей.

Одним із значущих напрямків наукового дослідження  в когнітивному

аспекті є аналіз дериваційних парадигм  однокорінних похідних одиниць номінації (простих та композитних ). В рамках когнітивної теорії категоризації такий аналіз дозволяє представити на когнітивно-семантичній основі ієрархію відношень компонентів словотвірних гнізд, які демонструють формування концептуальних структур по окремим типам схожості одиниць які об’єднуються, які характеризуються гештальтним сприйняттям та які демонструють когнітивні точки референції як члени категорії когнітивного статусу.

 

1. 4. Словотвірні гнізда, які формуються за допомогою афіксів та інших слів  відображають словотвірні значення в комплексному сприйнятті.

Наприклад:

paint (verb) – painter (noun) –    sand –  painting

                         paining (noun) -    paint - box

Вони являють собою дериваційні парадигми як цілісні когнітивні структури однокорінних вторинних одиниць номінації, ієрархічно підпорядкованих відносинами синхронної словотвірної похідності. [7,с. 16] Схеми деривації в комплексі похідних одиниць формуються на одній початкові одиниці, в якій всі члени гнізда знаходяться в парадигматичних відносинах .

В когнітивно-семантичному і структурному планах члени словотвірного  гнізда не однорідні, взаємопов’язані  мають  варіативністю когнітивних  референцій структурують концептуальний простір на основі опосередкованого зв’язку з вершиною гнізда.

Аналіз рівнів категоризації, теорії якої приділяється велике значення в сучасній когнітологогії [5 с. 54] яка відноситься до дериваційних парадигм,

дозволяє виявити різні рівні  концептуальної репрезентації за рівнем абстракції, які проявляються в самому процесі мисленєвої класифікації явищ дійсності.

Результати  передчасного досліду [ 3, с. 15-19 ] показують, що в дериваційних парадигмах виявляються три рівні категоризації у відповідності зі ступенями ( кроками ) деривації.

Перший рівень категоризації демонструє концепти, які співвідносяться з частиномовними ознаками відносно вторинних частин мови.

Другий рівень категоризації основується на взаємодії семантичних інваріантів ( вершин словотвірних гнізд ) та концепційних характеристик словотвірних афіксів, які маркірують розподіл по частинам мови в плані їх  вторинних значень:

Haste – hasten – hasty – hastily – hastiness – субстанція ( опредмечена дія – дія – ознака – образ дії – субстанція ).

Третій рівень категоризації  демонструє семантичну мережу словотвірних значень, які корелюються з кроками деривації словотвірних гнізд та зберігають концептуально-семантичний зв'язок з мотивуючими словами статусу семантичних інваріантів. Концептуальна структура похідних слів формується на основі кориферентності смислів, які співвідносяться, як на морфологічному рівні, так і на семантично-синтаксичному рівнях в дефініціонних судженнях про позиційного типу .

У відповідності  з трьома рівнями категоризації  складаються морфологічні парадигми ( частиномовні ознаки ) та семантичні парадигми ( мережа словотвірних значень ):

 

sit     -        sitter              -       sitting - room

                   sitting           -       baby - sitter

 

     bee - eater

eat  - eater  -

ant-eater

eatable -            eatables

eating - -

eatery - -

Морфологічна парадигма:

             іменник

  Дієслово          прикметник        -  композитний іменник

         іменник

         іменник

Семантична парадигма:

     агентивність   -  агентивність (+ об’єкт дії )

Дія           ознака    -  

          дія – субстанція  -   субстанція (номінації)

          локативність        -   предмет за ознакою

 

Характерною ознакою другого ступеню  деривації є семантико – концептуальна  конкретизація з додатковими  ознаками спрямованості дії, локативності, функціональної характеристики дії, предметів  тощо. Діапазон

асоціативних концептуальних характеристик, які відображаються у взаємодії  мотивуючих основ, афіксів, компонентів  дифеніціонних суджень – пропозицій демонструє гештальтну схему номінацій  дій, видів дій, їх учасників ( суб’єктно  – об’єктні характеристики) ; ознак  дій за цільовою направленістю, локативністю; номінації предметів за функціональною признакою тощо; - що дозволяє ідентифікувати їх як когнітивні моделі за гештальтною  структурою, які включають  в себе категорії, які основуються на схемах діяльності, як функціонально –  структурною, диференційною та інтегруючою  всі компоненти в єдине ціле. [ 8, с. 39 ]

Варіювання  концептуальних зв’язків компонентів  дериваціонних парадигм залежить від  ряду факторів: частиномовної ознаки мотивуючих слів, їх валентних властивостей, домінуючих ознак плану корефентності  ментальних просторів. Наприклад, в  парадигмі від « dock » ( noun ) домінуючою ознакою є локативність; в парадигмі від « cave » - образно-схематичний концепт « вмістилище »; в парадигмі від « exam » ( noun ) – концепт « дія » тощо.

Ідентифікація компонентів концептуальної структури  похідних слів в рамках дериваційних парадигм основується на когнітивній  моделі пропозиційного типу, яка не виключає взаємодії з іншими когнітивними моделями метонімічного та метафоричного типу.[27, c.45]

Таким чином, когнітивний підхід до вивчення похідних слів та словотвірних моделей, декотрі  аспекти якого розглядаються  в цій роботі,

дозволяє не тільки усвідомити розуміння  мови та його роль в пізнавальних процесах, але також знаходити нові методи дослідження мовних явищ у сфері  композиційної семантики з використанням  наукових результатів 

дослідження вчених – когнітологів Ч. Філлмора, Дж. Лакоффа, Р. Лангакера, та багатьох інших. Усвідомлення принципів  когнітивних процесів концептуальної взаємодії мови  та мислення ( в  системному аналізі мовних явищ всіх рівнів), механізмів цієї взаємодії  в рамках різноманітних теорій когніції  є перспективною основою для  аналізу невирішених  проблем у сфері лінгвістики.

 

2. Похідні слова та синтаксичний тип словотворення.

2. 1. Перш за все, говорячи про словотворчі відношення та їх визначальні характеристики нам треба виявити що є центральною одиницею системи словотвору. За своєю структурою "английскі слова можуть бути простими, похідними та складними" [21, с.26]. У словотворчій системі похідні та складні слова протиставляються простим, відносно яких ці слова являються вторинними, насамперед тому що мають складнішу структуру ніж останні та в хронологічному плані виникають пізніше. З цього приводу слід надати кілька прикладів: прості слова складаються з основи, яка є семантично немотивованою та незалежною від інших слів, до неї може приєднуватися флексія, яка служить для вираження морфологічних відношень blurb - blurbs, to plug - (he) plugs. Похідні слова - це слова утворені за допомогою додання афікса до твірної основи ("твірна основа є спільною частиною двох слів - вихідного і похідного…")  (поняття похідного зазвичай встановлюють через поняття простого слова, тому: flyer, opulent, innovative. Складне слово - слово,

отримане у результаті складання  двох або більше твірних основ (не афіксальних, вільних морфем): billboard, state-of-the-art. Виходячи з цього тільки складні та похідні слова можуть підвергатися словотворчому аналізу та у наслідку саме вони являються одиницями словотворчої системи).

Таким чином, "словотвірні відносини  розуміються, як відношення похідного (вторинного) до того, від якого воно утворилося" [18; с.21]. Словотвірні відносини виявляються у споріднених словах, тих які мають хоча б одну спільну морфему. Структурно-семантичні здвиги, які відбуваються в похідному слові порівняно з тим, від якого воно утворено можуть призводити до утворення нової лексики sumptuous - sumptuousness, або переходу лексики до іншої частини мови hand n - hand v. Приблизно  до  середини 70-х  років  основна  увага  науковців  була  спрямована  на  виявлення спільності слова і словосполучення, на синтаксичну інтерпретацію складних слів, а самі складні слова  стали  незмінним  об’єктом  трансформацій,  номіналізацій  та  інших  структурних  перетворень, об’єктом пошуків переважно структурної (не семантичної) відповідності складного слова словосполученню; особливо велика увага приділялась питанням внутрішнього синтаксису, виведенню значення складного слова з його складу, правилам згортання речень у складні слова, правилам номінації [20, с. 8–9].