Аналіз прибутку банку

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УКРАЇНСЬКА  АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Кафедра банківської справи 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Аналіз банківської діяльності»

на тему «Аналіз прибутку банку» 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                Виконав: студент 4 курсу,

групи БС-73,

денної  форми навчання

Пусь  Станіслав Михайлович 

         Перевірила: доцент

Єріс  Любов Миколіївна 
 
 
 
 

Суми 2011

ЗМІСТ 

ВСТУП …………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ БАНКІВ………….….…5

     1.1 Прибуток комерційного банку: сутність та фактори впливу ………….……5

     1.2 Система аналізу прибутку банківської установи ……………………….…...9

         1.2.1 Аналіз формування  прибутку банку ……………………………….…..9

         1.2.2 Аналіз розподілу та використання прибутку в банку ………...…...…12

     1.3 Інформаційне та організаційне  забезпечення аналізу прибутку  …...…..…15

     Висновки  за розділом 1 ……………………………………………………….......18

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СТОХАСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИБУТКУ БАНКІВ …………………………………………...20

     2.1 Аналіз прогнозування прибутку  банків………………………………...…...20

     2.2 Вдосконалення стохастичної моделі  прогнозування прибутку банків.......22

     Висновки  за розділом 2 ……………………………………………………….......30

РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «АКБ «АВТОКРАЗБАНК»......32

           3.1 Загальна характеристика діяльності банку ……………………………32

          3.2 Аналіз фінансових результатів, фінансової стійкості, ділової активності ПАТ «АКБ «АВТОКРАЗБАНК»……………………………………………………......38

     Висновки  за розділом 3 ……………………………………………………..…....46

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………...…..49

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………...…….51

ДОДАТКИ ……………………...………………………………………….……....…....53 
 
 
 
 

3 5 5 9 9 12 15 18 20 20 22 30 32 32 28 46 49 51 53 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 
 

     Комерційні  банки посідають особливе місце в ринковій економіці. За характером своєї діяльності вони є комерційними структурами зі специфічним видом підприємницької діяльності. Банки тісно пов’язані з усіма ринковими суб’єктами і суттєво впливають на економічні процеси в суспільстві. Тому в стабільності банківської системи загалом і кожного банку зокрема зацікавлені не лише банки, а й суспільство в цілому. Головною метою діяльності комерційних банків є отримання прибутку, який, в свою чергу, забезпечує створення фондів та резервів банку у разі виникнення непередбачуваних збитків, а також стимулює діяльність управлінського персоналу відносно зниження витрат і підвищення рівня конкурентоспроможності. Тому аналіз прибутку банку на стадіях формування, розподілу та використання має важливе значення, що і обумовило факт написання курсової роботи „Аналіз прибутку банку”.

     Мета  роботи: дослідження теоретичних  і практичних аспектів аналізу прибутку та вдосконалення оцінки прибутку в банківських установах.

     Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

     - розглянути теоретичні аспекти  понять „бухгалтерський прибуток”,  „економічний прибуток”;

     - визначити систему показників  для аналізу прибутку на стадії  формування та розподілу;

     - дослідити інформаційне та організаційне  забезпечення аналізу прибутку  банківської установи;

     - визначити проблеми та виробити  пропозиції щодо вдосконалення  аналізу прибутку банку;

     - розглянути прогнозування прибутку  на майбутній період;

     Об’єктом  дослідження є прибуток, який отримують банківські установи в процесі здійснення банківської діяльності.

     Предметом дослідження є система методів та інструментів аналізу прибутку комерційного банку.

     У процесі написання курсової роботи використовувалися наступні методи:

     - горизонтальний аналіз – полягає у вивченні динаміки прибутку банку в часі (розрахунок темпів росту та приросту, дослідження загальних тенденцій);

     - вертикальний аналіз – визначає  структуру прибутку, з оцінкою  впливу різних факторів;

     - порівняння – базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних показників між собою;

     - графічний та табличний – візуальне  зображення зіставлених та аналізованих  даних;

     - статистичний – зокрема, в другому розділі курсової роботи використана стохастична модель прогнозування прибутку в комерційних банках.

     Зазначені види аналізу в основному були використані в процесі написання  другого та третього розділів даної  роботи.

     Теоретико-інформаційну базу дослідження становлять нормативні та законодавчі акти, які регулюють діяльність банків, монографічні роботи і статті вітчизняних економістів у фахових економічних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій та семінарів з питань аналізу та управління прибутком банку, фінансова та статистична звітність банків тощо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ БАНКІВ

1. Прибуток комерційного банку: сутність та фактори впливу

     Головною  метою діяльності комерційних банків є отримання прибутку, який, в свою чергу, забезпечує створення фондів та резервів банку у разі виникнення непередбачуваних збитків, а також стимулює діяльність управлінського персоналу відносно зниження витрат і підвищення рівня конкурентоспроможності.

     Розглядаючи сутність прибутку, не можна не відмітити  різноманітність поглядів щодо тлумачення  даної категорії. Так, в Інструкції „ Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” затвердженої Постановою Правління НБУ від 27.12.2007  № 480  прибуток визначається як „сума,  на яку доходи перевищують пов’язані з  ними витрати”. Аналогічне визначення можна прочитати і в “Бухгалтерському словнику” [2, с. 142].

     І.М. Парасій-Вергуненко, визначає прибуток як фінансовий показник результативності діяльності банку, величина якого залежить від трьох основних компонентів: доходів, витрат і податків, сплачених до бюджету [8, с. 140].

     Прибуток  – доход власників підприємства; виручка підприємства за мінусом  витрат; перетворена форма доданої  вартості, виступаючої як перевищення  доходів від продажі товарів, послуг над виробничими витратами (капіталом); один із узагальнюючих оціночних показників діяльності підприємств, організацій, установ. Саме так розглядається прибуток в “Словаре современных экономических и правовых терминов” [13, с. 485].

     Дещо  відмінним є визначення прибутку з точки зору Савицької Г.В.: прибуток – це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після надання послуг, як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності [11, с. 273].

     В “Экономическом и юридическом словаре” визначається, що прибуток – це перевищення доходів від продажі товарів і послуг над витратами на виробництво і продажу цих товарів. Зазначається також, що прибуток розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукту господарської діяльності і сумою витрат факторів виробництва на цю діяльність в грошовому вираженні. Розрізняють: повний, загальний прибуток, що називають балансовим; чистий прибуток, що залишився після сплати із валового прибутку податків і відрахувань; бухгалтерський, що розраховується як різниця між ціною (доходами від продаж) і бухгалтерськими витратами, та економічний прибуток, який враховує альтернативні витрати. Зазвичай економічний прибуток менший від бухгалтерського на величину некомпенсованих власних витрат підприємця, що не враховані в собівартості, в які іноді включають втрачені можливості; крім того, бувають витрати, не відображені в балансі [14, с. 659].

       Таким чином, в бухгалтерському обліку прибуток до оподаткування визначається за даними П(С)БО №17 „Податок на прибуток”. Обліковий прибуток  (збиток)  -  сума  прибутку  (збитку)  до оподаткування,  визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період. Тоді як в податковому обліку прибуток до оподаткування визначається як різниця між скоригованими валовими доходами, скоригованими валовими витратами та амортизацією необоротних активів виробничого призначення, тобто амортизація є окремою складовою при розрахунку прибутку до оподаткування [5, с. 267]:

     Отже, відмічаємо, що прибуток – це виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, який характеризує його винагороду за ризик виконання підприємницької діяльності і є різницею між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі виконання цієї діяльності [12, с. 267].

     Можна виділити наступні характеристики прибутку:

     - прибуток є вартісним показником, вираженим у грошовій формі,  що безпосередньо пов’язано з  узагальненим вартісним обліком,  пов’язаних з ним таких основних  показників як власний капітал,  отримані доходи, понесені витрати та відповідно до чинного податкового законодавства України;

     - він характеризує лише ту частину  доходів, отриманих в процесі  діяльності, яка зменшена на витрати,  що пов’язані з виконанням  даної діяльності;

     - прибуток є формою доходу підприємця, що вклав свій капітал з метою досягнення комерційного успіху у певному виді діяльності;

     - він не є гарантованим доходом,  оскільки в процесі діяльності  підприємець може не тільки  позбутися очікуваного прибутку, але й зазнати втрат вкладеного  ним капіталу, тобто прибуток зазвичай є платою за ризик здійснення підприємницької діяльності [12, с. 267-268].

       У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які класифікуються наступним чином:

     1. За видами господарської діяльності:

     - прибуток від основної (операційної) діяльності;

     - прибуток від інвестиційної діяльності;

     - прибуток від фінансової діяльності.

     - маржинальний прибуток;

     - прибуток до оподатковування;

     - чистий прибуток.

     3. За характером оподаткування:

     - оподатковуваний прибуток;

     - неоподатковуваний (пільговий) прибуток.

     4. За ступенем обліку інфляційного фактора:

     - номінальний прибуток;

     - реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.

     5. За економічним змістом прибуток поділяють на:

     - бухгалтерський прибуток - різниця між доходами і поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків;

     - економічний прибуток – він відрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку.

     6. За характером використання чистий прибуток поділяють на:

     - капіталізований;

     - споживаний.

     Кінцевим  фінансовим результатом діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку. Отже, доходи і витрати банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. Проте, фактори, під впливом яких формується прибуток не обмежуються доходами і витратами.

     Так, перш за все фактори, що впливають на прибуток комерційного банку поділяють на внутрішні та зовнішні. В свою чергу внутрішні фактори розмежовуються на соціальні (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, поліпшення умов праці персоналу, тощо) та економічні (організаційно-інформаційне забезпечення, удосконалення банківських технологій, зменшення ризику діяльності тощо). Оскільки прибуток – є кінцевою метою, не можна не зауважити, що практично всі фактори, що впливають на діяльність банку, прямо чи опосередковано впливають на фінансовий результат діяльності.

     Зовнішні  ж фактори впливу можна розділити  на ринкові (конкуренція, попит і  пропозиція на кредити, ціна на кредитні ресурси, потенційна кредитоспроможність позичальників, тощо) та адміністративні (важелі державного регулювання, податкова система, фінансова та грошово-кредитна політика та інші).

     Таким чином найбільший вплив на величину прибутку комерційного банку здійснюють наступні фактори (внутрішні):

     - співвідношення доходів і витрат  банку;

     - середній рівень процентних ставок за кредитами, що надані клієнтам та іншим банкам;

     - зміна обсягів кредитних та  депозитних операцій;

     - середня дохідність всіх активних  операцій;

     - розмір доходу і частка прибутку  в ньому;

     - розмір власного капіталу банку;

     - структура кредитного портфелю;

     - витрати на обслуговування вкладів.

     Зокрема перші п’ять факторів впливають  на розмір балансового прибутку, шостий – на його стабільність, останні  два – на якість росту прибутковості  банківських операцій з  позиції  банківських ризиків і ліквідності балансу [10, с. 22].

     Отже, з зазначеного вище можна сказати, що в узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період унаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той самий період для забезпечення цієї діяльності. Різницю між доходами і витратами протягом року називають фінансовим результатом.  
 

2.  Система аналізу прибутку банківської установи

     Важливою  складовою частиною механізму управління прибутком банку є системи  і методи його аналізу. Аналіз прибутку являє собою процес дослідження умов та результатів його формування і використання з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності управління ним.

     Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Отже, аналіз прибутку і рентабельності ґрунтується на аналізі доходів та витрат банку. Відповідно до мети визначають такі основні завдання аналізу прибутку та рентабельності:

     - оцінка виконання плану прибутку;

     - оцінка динаміки прибутку в  цілому, за складом та структурою;

     - факторний аналіз прибутку;

     - визначення тенденцій динаміки  прибутку за тривалий період;

     - аналіз показників прибутковості  діяльності банку. 

     За цілями аналіз прибутку розподіляється на різні форми за певними ознаками (Додаток Б).

       - систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;

     - визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати в процесі формування

     - дослідження відповідності прогнозного  значення прибутку фактичному[11, с. 274].

     Аналіз  формування прибутку банку починається із загальної оцінки змін прибутку банку. Після аналізу структури прибутку банку необхідно буде проаналізувати кожну складову прибутку. І понад усе — це прибуток від наданих кредитів, тобто процентний прибуток. Отже, аналіз прибутку та рентабельності ґрунтується на аналізі доходів і витрат банку. Важливий інструмент аналізу динаміки показників доходів та витрат - проведення факторного аналізу змін за кожною статтею доходів і витрат. До найвідоміших та найпоширеніших інструментів фінансової звітності належить і коефіцієнтний аналіз. Адже, коефіцієнти дають змогу вивчати взаємозв’язки між різними елементами сукупності фінансової звітності шляхом подання інформації у зручній для обробки формі.

     Слід  зауважити, що в залежності від мети існують різні форми аналізу прибутку (додаток А). Проте, найбільш вагоме значення в ході аналізу прибутку має коефіцієнтний та факторний методи аналізу прибутку. Аналіз коефіцієнтів базується на розрахунку співвідношення різноманітних абсолютних показників. У процесі використання даної системи аналізу визначаються різноманітні відносні показники, що характеризують окремі аспекти формування, розподілу та використання прибутку банку. У практиці управління прибутком найбільше поширення отримали системи аналітичних коефіцієнтів, наведені в додатку Б.

     Слід  зауважити, що оцінка прибутку не може вважатися повною без проведення глибокого факторного аналізу. Модель, яка використовується для факторного аналізу прибутку має такий вид: 

         (1.1) 

     Розрахунок  впливу кожного окремого фактору  на чистий прибуток комерційного банку  здійснюється за допомогою таких  основних методів як ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць. Загалом же, факторний аналіз сприяє виявленню параметрів, які впливають на зміну розміру прибутку банку, та дає змогу регулювати розмір прибутку банку за рахунок управління факторами, що впливають на прибуток [12, с. 294-295].

     Банківський прибуток формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банків. Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності банку. Кількісно він становить різницю між сумою прибутку до оподаткування і сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов’язкових платежів підприємства, які покривають за рахунок прибутку. Однак, відмітимо, що формування прибутку комерційного банку визначається специфікою цього комерційного підприємства, колом операцій, а також діючою системою обліку.

     Величина  прибутку банку залежить від його доходів та витрат. Найважливішим фактором, що впливає на суму всіх видів прибутків банку, є розмір його доходів, який отримується в процесі діяльності. Так, доходи банку - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за виключенням збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів). Доходи є базою для розвитку банківської діяльності, яка забезпечує розв’язання певних завдань. Так, основна частина доходів банку є джерелом покриття витрат, пов’язаних із здійсненням банківської діяльності. Інша частина доходів банку є джерелом формування його чистого прибутку. За рахунок прибутку банк формує фонди та резерви для подальшого його розвитку та зниження ризиків, за допомогою чого банк розвивається в довгостроковому періоді та забезпечує самофінансування розвитку банку на розширеній основі в майбутньому періоді. Однак, не слід забувати, що зростання банківських витрат, може істотно погіршити фінансовий стан будь-якого банку: витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу [8, 12, 16].

     Таким чином, відмічаємо, що в процесі формування прибутку банківської установи значну роль відіграють отримані доходи та здійснені  витрати. Слід зауважити, що в залежності від мети існують різні форми аналізу прибутку. Проте, найбільш вагоме значення в ході аналізу прибутку має коефіцієнтний та факторний методи аналізу прибутку. 
 

     1.2.2 Аналіз розподілу та використання прибутку в банку. Завдання аналізу розподілу прибутків полягає у виявленні відповідності між розподілом та використанням прибутку з урахуванням результатів роботи персоналу банківської установи.

     Прибуток, одержаний комерційним банком, розподіляється у такому порядку. Перш за все в бюджет сплачується податок на прибуток. Для визначення оподатковуваного прибутку прибуток зменшується на суму:

• доходів у вигляді дивідендів;
• процентів, одержаних за акціями;
• облігаціями та іншими цінними паперами, що належать банку;
• доходів, одержаних від пайової участі у діяльності інших підприємств;
• відрахувань у резервний фонд та інші аналогічні фонди до досягнення розмірів цих фондів;
• пільг, наданих відповідно до чинного законодавства.

     Чистий прибуток підприємства визначається як різниця між прибутком звітного року і величиною податку з урахуванням пільг. Його розподіл в банку відбувається наступним чином (рис. 1.1):

     1. Прибуток, що капіталізується (нерозподілений прибуток):

• формування резервних та інших фондів;
• кошти, спрямовані на розвиток банку.

     2. Прибуток, що споживається (розподілений  прибуток):

• виплата дивідендів;
• матеріальне стимулювання і соціальне забезпечення персоналу банку.

     Рисунок 1.1 - Схема розподілу чистого прибутку комерційного банку 

     Слід  відмітити, що в акціонерних товариствах розподіл чистого прибутку ґрунтується на дивідендній політиці підприємства, в основі якої лежить питання про розмір і темпи зростання усуспільненого капіталу підприємства. Складність розв'язання цих завдань полягає в тому, що однозначного критерію оцінки немає. Є очевидні переваги, такі, що можна розрахувати як з точки зору капіталізації чистого прибутку, тобто розподілу його до фондів накопичення, так і з точки зору стабільності виплати дивідендів.

     У процесі аналізу розподілу та використання прибутку банківської установи вивчають виконання плану щодо використання прибутку. З цією метою фактичні дані звітного року про використаний чистий прибуток за всіма напрямами порівнюють з даними плану, з даними минулого року або з даними, одержаними протягом кількох років, і в разі відхилень з'ясовують їх причини за кожним напрямом використання прибутку. При аналізі формування фондів (створених за рішенням підприємства) необхідно визначити, наскільки і за рахунок яких факторів змінилася їх величина. Основними факторами, що визначають розмір відрахувань у фонди накопичення і споживання, є зміни суми чистого прибутку та коефіцієнт відрахувань у них.