Аудит формування доходів

ЗМІСТ

ВСТУП

Аудит – це незалежний контроль фінансово-господарського стану підприємств всіх форм власності. Предметом аудиту являється інформація, що стосується функціонування систем господарського механізму і стану господарюючого суб’єкта. Орієнтування України на вимоги європейського ринку потребує опанування власниками нових підходів до управління ефективністю діяльністю виробничого підприємства. Зокрема, питання дослідження аудиту обліку доходу за видами діяльності на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов'язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації в економіці країни господарюючі суб'єкти почали окрім основної діяльності інвестувати вільні активи в фінансову та інвестиційну діяльність. Метою такої діяльності підприємства є отримання доходу. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу, вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.

Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування.

Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінансових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прийняття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.

Метою індивідуальної роботи є дослідження особливостей аудиту доходів підприємства, закріплення здобутих навичок на практиці та подальшого визначення типових та можливих порушень при проведенні аудиту і розробки практично значимих пропозицій щодо його покращення.

Відповідно до поставленої мети в даній роботі поставленні наступні завдання:

1) дослідити  особливості аудиту доходів підприємства;

2) визначити  законодавче та інформаційне  забезпечення аудиту доходів  підприємства;

3)  визначити об'єкти аудиту операцій з обліку доходів;

4)  детально  дослідити процес планування  аудиту доходів підприємства;

5)  оволодіти методикою аудиту доходів підприємства;

6) здійснити  аудит доходів досліджуваного  підприємства ПМП «Принцип»;

7) обґрунтувати  напрямки подальшого вдосконалення  аудиту доходів підприємства.

Об’єктом дослідження є підприємство «Принцип», в якому є наявні можливості висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо формування доходів підприємства.

Предметом дослідження є безпосередньо методика й організація аудиту доходів – доход від реалізації, інший операційний дохід, дохід від фінансової діяльності, інші доходи, надзвичайні доходи – та їх практичне застосування.

При написанні роботи використовувалися методи: спостереження, аналіз, синтез, експеримент, групування, вимірювання, моделювання та графічні методи.

Теоретичною і методологічною основою дослідження були економічна теорія, законодавчі акти, нормативно-правові документи, що регулюють та регламентують діяльність аудиторів і аудиторських фірм, національні стандарти бухгалтерського обліку.

В ході виконання курсової роботи використовувались роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з бухгалтерського обліку, основ аудиту, методики й організації аудиту, періодичні видання та інша спеціальна література.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ДОХОДІВ

1.1  Мета, завдання та об’єкти дослідження  аудиту доходів

Метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку. Доходи виникають у результаті проведення операцій, спрямованих на збільшення економічних вигод. Економічною вигодою є прибуток. Звідси отримання доходів прямо пропорційно впливає на суму отриманого прибутку, тобто на досягнення основної мети підприємництва. Тому всі об`єкти підприємницької діяльності прагнуть одержати якнайкращі результати за цими показниками, а вони в свою чергу стають предметами аудиторських перевірок, які потребують детального вивчення.

Поняття «дохід» - надзвичайно розповсюджене, широко вживане і, в той же час, дуже багатозначне. Найбільш загальне уявлення про доходи дається у визначенні [15]: доход – це грошові кошти, отримані в результаті господарської діяльності за певний проміжок часу. Інші вчені визначають доход як підсумок роботи підприємства (фірми), фізичної особи або всього суспільства в грошовому виразі (у гривнях, доларах, євро).

Найбільш доцільне визначення для аудитора надається в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансовий результат» [5]: дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Аудит доходів є одним із найскладніших напрямів аудиту. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» [1], аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб`єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб`єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [4] є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта господарювання.

Таким чином, метою аудиту доходів є встановлення об`єктивної істини щодо достовірності, об`єктивності, правдивості й законності відображення в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності доходів та фінансових результатів і донесення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Предметом аудиту операцій з обліку доходів [12] є господарські операції, які пов'язані з формуванням дохідної частини всередині підприємства та за його межами (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 - Об'єкти аудиту операцій з обліку доходів

Метою аудиту операцій з обліку доходів діяльності є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів у звітності господарюючого суб'єкта[10].

Завданнями аудиту операцій з обліку доходів є: перевірка правильності розмежування доходів за кожною класифікаційною групою; встановлення правильності умов визнання та оцінки доходів; перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг на результати основної діяльності; перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати; підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку доходів підприємства; підтвердження законності та правильності визначення і відображення у звітності відповідно до принципів бухгалтерського обліку.

1.2 Нормативно-законодавчі  та інформаційні джерела для  отримання доказів при проведенні  аудиту доходів підприємства 

Доходи входять до складу об'єктів аудиту на підставі двох принципів — нарахування та відповідності[14].

Нарахування — це принцип, який передбачає правильне відображення в обліку доходів на той момент, коли вони виникли незалежно від дати надходження грошових коштів на рахунок.

Відповідності — передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння дохідної частини підприємства звітного періоду та витратами, понесеними у цьому ж періоді.

Визнання доходу у фінансовому обліку за принципами здійснюється залежно від видів доходу (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 - Види доходів

Під час перевірки доходів аудитор, як правило, ставить перед собою такі завдання [12, 15, 17]:

• аудит правильності розподілу доходів за класифікаційною групою;
• перевірка правильності визнання та оцінки доходів;
• перевірка правильності відображення доходів у відповідному періоді;
• перевірка правильності формування прибутку у звітному періоді;
• достовірність даних у первинних документах і на рахунках бухгалтерського обліку операцій з формування доходу;
• правильне ведення обліку доходів діяльності та відповідності їх прийнятій обліковій політиці підприємства;
• законність і правильність відображення доходу у звітності бухгалтерії (див. рис. 1.2);
• перевірка правильності розкриття доходів в примітках до фінансової звітності.

Також аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази, щоб мати змогу сформулювати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтуватиметься думка аудитора. Згідно МСА 500 аудиторські докази – це вся інформація, яку використовує аудитор для формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка; вони охоплюють інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації.

До аудиторських доказів належать [15]:

• первинні облікові документи;
• облікові записи, які є підставою для складання фінансової звітності;
• підтверджена інформація з інших джерел.

Під час проведення аудиту доходів аудиторські докази одержують з наступних джерел інформаційного забезпечення:

1. дані про облікову політику підприємства;
2. первинні документи з обліку доходів, на основі яких формується чистий прибуток підприємства;
3. первинні документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування прибутку підприємства: рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, накладні на відпуск продукції, податкові накладні, договори купівлі-продажу, договори виконання робіт, або надання послуг, довідки бухгалтерії, банківські документи (виписки банку, платіжні доручення, платіжні вимоги, реєстр чеків), касові документи (видаткові, видаткові касові ордери), векселі, акти інвентаризації;
4. регістри бухгалтерського обліку;
5. фінансова звітність (Звіт про фінансові результати форми №2, податкова декларація з податку на додану вартість);
6. акти, аудиторські висновки та інша документація, яка була здійснена в минулих періодах, звітність, що узагальнює результати аудиту, законодавчі акти та інші нормативні документи.

При дослідженні операцій за доходами слід керуватися такими документами:

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1997 р. №996;

Податковий кодекс України;

П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;

П(с)БО 15 «Дохід»;

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 № 291;

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства Фінансів України від 30 листопада 1999р. №291.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІV (із змінами).

Слід пам`ятати, що П(с)БО 15 поширюється тільки на доходи підприємств від звичайної діяльності, під якою розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення [6].

Однак цей стандарт не поширюється і на деякі доходи, пов`язані з [6]: договорами оренди; дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі; страховою діяльністю; змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов`язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов`язань; змінами вартості інших поточних активів; первісним визначенням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов`язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції; видобуванням корисних копалин [6].

Така інформація дасть змогу аудитору на початку перевірки мати загальне уявлення про організацію обліку формування доходів на підприємстві та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги.

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА ПМП «ПРИНЦИП»

2.1 Характеристика  фінансово-господарської діяльності, внутрішнього контролю і організації  обліку на ПМП «Принцип»

Об’єктом дослідження є  ПМП “Принцип”,  яке  було засновано у липні 1995 року в м. Хмельницькому. Підприємство діє у відповідності з Законами України „Про господарські товариства”, „Про власність”, „Про інвестиційну діяльність” та іншими законодавчими актами.

Підприємство є юридичною особою, володіє  відокремленим майном на правах власності, набуває майнові та особисті немайнові права і несе обов’язки, може виступати позивачем та відповідачем у суді, в праві укладати будь-які угоди, що не суперечать законодавству.

Підприємство має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банку, діє на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, має свою печатку зі своїм найменуванням, різні штампи.

Приватне мале підприємство «Принцип» є торгівельним підприємством, метою якого  є задоволення потреб суспільства у товарах народного споживання, сільськогосподарської продукції та послугах. Предметом діяльності підприємства є:

-    виробництво, закупівля та реалізація  товарів народного споживання;

-    відкриття магазинів для реалізації  власної продукції та інших  товарів;

-    надання побутових послуг населенню;

-  організація  торгівлі матеріальними, сировинними  та іншими видами     ресурсів;

- насичення  місцевого ринку товарами підвищеного  попиту шляхом торгово-закупівельної  та комерційної діяльності;

- роздрібна та оптова торгівля тощо.

Деякі напрями діяльності ПМП «Принцип» підлягають державному ліцензуванню. Підприємство має ліцензію на право проведення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

ПМП «Принцип» складається з таких структурних пiдроздiлiв: відділ кадрів, відділ маркетингу, фінансово-економічний відділ, відділ постачання, відділ забезпечення. Загалом господарською діяльністю керує директор підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та достовірності даних у фінансових звітах, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе директор та головний бухгалтер згідно з п.3 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"[4].

У зв’язку з набуттям чинності Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV ”Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi”, на ПМП «Принцип»  наказом про облікову політику встановлені склад доходів та особливості їх визнання.

Склад доходів від реалізації регулюється п.13 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [5]. Особливість визнання доходів від реалізації продукції (товарів, інших активів) відповідно до п.8 П(С)БО 15 «Дохід» [6] має відповідати умовам:

– покупцеві передані ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

– підприємство надалі не здійснює управління за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

– підприємство надалі не здійснює контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

– сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства;

– витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Перелік і склад фінансових доходів регулюється п.27 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»[5]. Також фінансові доходи підприємство може одержувати у вигляді процентів, відсотків, роялті, які відповідно до п.20 П(С)БО 15«Дохід» [6] мають особливий порядок визнання: проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази нарахування та строку користування відповідними активами; роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди; дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства відносяться до інших доходів, перелік і склад яких підприємство встановлює відповідно до п.28 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [5].

На підприємстві «Принцип»  бухгалтерський облік ведеться відповідно до засад організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які передбачені чинним Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Отже, метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства є надання внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про діяльність підприємства, його фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.

Система внутрішнього контролю ПМП «Принцип»  – це всі процедури і політика підприємства, що направлені на упередження, виявлення та виправлення суттєвих помилок і викривлень інформації. Вона включає контрольні процедури (Додаток 1), план організації і методи управління об’єктом в цілях ефективного ведення бізнесу, захисту активів, запобігання помилок, акуратності облікових проводок та своєчасного надання фінансової інформації. За результатами тестування системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку доходів і фінансових результатів є достатньо ефективними і надійними.

Основні техніко-економічні показники за даними бухгалтерської звітності 2010 – 2012 рр. (Додаток 2-7) наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Основні техніко-економічні показники діяльності ПМП «Принцип»

Проаналізувавши дані 2010-2012 років, бачимо, що дохід від реалізації продукції має тенденцію до зростання. На це мало вплив зниження % торгової націнки на деякі товари, нові умови співпраці з постачальниками, розширення асортименту товарів. Підприємство створює нові робочі місця, це видно по росту середньооблікової чисельності працівників.

Повна собівартість реалізованої продукції зростає, проте в основному за рахунок підвищення цін на продукцію, але й мають місце зміни, що проводились в економічній та кадровій політиці даного підприємства. Отже, в результаті господарської діяльності підприємство є прибутковим і величина прибутку з кожним роком збільшується.

Прибуток як економічна категорія є грошовим вираженням вартості реалізованого чистого доходу, основною формою грошових накопичень суб'єктів господарювання. Він характеризує дохідність підприємства, окупність вкладених витрат і використаного майна в результаті здійснення відповідних заходів. Сума отриманого прибутку — це показник, який характеризує результативність діяльності підприємства, тобто є фінансовим результатом його підприємницької діяльності. Отже, розглянемо на прикладі МПМ «Принцип» аналіз формування прибутку у таблиці 2.2.

Аналізуючи прибуток підприємства «Принцип» в розрізі 2010-2012 років, бачимо, що виручка від реалізації товарів має тенденцію зростання у 2011р. порівняно з 2010р на 10%, а в 2012р порівняно з 2011р. на 0,66%. Пропорційно із виручкою зростає податок на додану вартість і чистий дохід підприємства. Збільшується собівартість реалізованої продукції у 2011 році порівняно з базовим на 11,48%, а у 2012 році – на 0,11%. Внаслідок прийняття низки управлінських рішень зменшуються адміністративні витрати у 2011 році порівняно з 2010 на 34,15%, а у 2012 порівняно з 2011 ще на 32,93%. У час, коли ринок насичений продукцією, на будь-який смак, підприємству необхідно особливу увагу приділяти просуванню продукції,  саме тому витрати на збут у 2011 році зростають на 210%, в 2012 ще на 33,57%. Також виростають інші операційні витрати.

Таблиця 2.2 - Аналіз формування прибутку ПМП «Принцип» (тис.грн)

Фінансовий результат від операційної діяльності у 2011році порівняно з 2010 знижується на 26,48%  в основному за рахунок значних витрат на збут. А у 2012 році показник зростає на 8,21% порівняно з 2011 роком.  Також на фінансовий результат від звичайної діяльності у 2011 році знижується на 32,21% під впливом росту витрат на збут,  а у 2012 році має тенденцію зростання на 63,34% за рахунок збільшення інших доходів та зменшення фінансових витрат.

2.2 Організація  проведення аудиту доходів                  

Аудиторська перевірка доходів підприємства складається з таких етапів:

1. Підготовка  до проведення аудиту (підготовчий  етап).

2. Оцінка  облікових систем і систем  внутрішнього контролю (проміжний  етап).

3. Основний  етап перевірки.

4. Складання аудиторського висновку (заключний етап).

Підготовка до проведення аудиту або попереднє планування включає: знайомство з клієнтом, визначення обсягу аудиту, його вартість і укладення договору на проведення аудиту[23].

Для визначення обсягу аудиту аудитор повинен одержати достатнє уявлення про всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, про організацію бухгалтерського обліку доходів та внутрішнього аудиту. Це необхідно йому для того, щоб встановити обсяг, характер і види діяльності підприємства, яке перевіряється, що прямо впливає на обсяг і зміст аудиторської перевірки обліку доходів, а також визначає вартість аудиту, яка узгоджується з клієнтом. Сума послуг зазначається в договорі на проведення аудиторської перевірки.

Наступним етапом будь-яких аудиторських перевірок є планування, яке необхідне для того, щоб своєчасно та якісно провести аудит. Планування включає складання плану та програми очікуваних робіт.

Метою планування є звернення уваги аудиторів на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найбільш ретельно[24]. Планування допоможе належним чином організувати роботу аудиторів та здійснити контроль за ходом аудиту. Аудитор підчас складання плану і програми аудиту повинен враховувати наступні моменти:

• умови договору на проведення аудиту;
• форма організації бухгалтерського обліку та системи контролю на підприємстві, що перевіряється;
• обсяг інформації, необхідний для аудиту;
• тривалість аудиторської перевірки;
• ступінь довіри до системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві;
• методи перевірки аудиторських доказів;
• можливість залучення до проведення аудиту сторонніх експертів.