Биоценоз ласточки береговой

                                        Зміст 

ВСТУП                                                                             3

Розділ  1. Огляд літератури                                              5

Розділ 2. Характеристика району дослідження           10

Розділ 3. Матеріали та методи дослідження               12            

     3.1.Характеристика ластівки берегової                12

        3.2. Методи дослідження                                       14

Розділ 4.Результати досліджень                                      15

      4.1.Характеристика  берегового схилу                    15

      4.2.Кількість  нір та їх розташування                      16

      4.3. Причини руйнування нір                               17

Розділ 5. Адаптивні ознаки, переваги і недоліки          20

                 колоніального    гніздування

ВИСНОВКИ                                                                       22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

        Актуальність теми. Вплив людини на природні і штучні біоценози не вичерпується забрудненням, вилученням частини продукції, винищуванням окремих видів тощо. Вплив на природу нерідко викликає глибокі зміни в природних співтовариствах, порушення їх сталості, що призводить до спалахів чисельності одних видів і зникнення інших, виникнення небезпечних у медичному відношенні ситуацій, зниження продуктивності біоценозів. Вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків у природних системах  на сучасному рівні надає актуальності і вагомості питанню про зберігання видової різноманітності тваринного і рослинного світу

     Берегова  ластівка є одним із найбільш численних  колоніальних видів птахів  на Україні. Її чисельність у світі ще дуже висока і не викликає побоювань. Але  в багатьох регіонах Західної Європи кількість гніздових колоній і їх чисельність настільки незначні, що вид оголошений рідкісним, а в деяких країнах навіть занесений у національні Червоні книги. Звичайно питання про зберігання або відновлення чисельності виникають лише тоді, коли виду погрожує реальне зникнення. У даному випадку, висока чисельність берегової ластівки на Україні дозволяє широко експериментувати з метою вивчення гніздової біології, демографічних параметрів, характеру зв'язку з територією тощо. Отримані результати можуть бути використані для розробки конкретних рекомендацій щодо збільшення чисельності, а також контролю розташування колоній. Соціальність виду, як у репродуктивний період, так і поза ним, сприяє розробці теоретичних питань колоніальності.

    Мета дослідження - зясувати  структуру і динаміку чисельності колоніальних поселень берегової ластівки в репродуктивний період. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 
 
 

1. Оцінити  чисельність і характер розміщення нір ластівки берегової на досліджуваній території     в репродуктивний період.

2. Виявити вплив антропогенного фактору на чисельність ластівки берегової.

3. Проаналізувати адаптивні ознаки, переваги та недоліки колоніального      гніздування.

Об’єкт  дослідження – представники ряду горобцеподібні (Passeriformes),

 родини  Ластівкові (Hirundinidae).

Предмет дослідження – гніздовий період ластівки берегової (Riparia riparia).

Розділ 1

Огляд літератури

     Птахи - норники надзвичайно різноманітна  систематична і екологічна група птахів. Їх об’єднує потреба в норах для успішного розмноження. Оскільки  число місць для будівництва нір і кількість вільних нір обмежена, то така потреба проявляється як лімітуючий екологічний фактор, що змушує взаємодіяти різні види птахів. У місцях спільного гніздування виникають різноманітні за поведіною   й екологією зв'язки, що призводять до утворення комплексів видів, що залежать друг від друга, з складними міжвидовими взаєминами. Птахи - норники  географічно поширені дуже широко, практично по всій території Землі, а берегова ластівка гніздиться в Північній Америці повсюдно до південних тундр включно, уникаючи лише крайньої півночі материка,. Зимують береговушки в Екваторіальній і Південній Америці, на території Бразилії, Перу, Болівії і в Африці. Свої гнізда влаштовують в основному в крутих ярах, але іноді і в інших незадернованних обривах антропогенного походження (Б.Д. Злобін. В.А. Михайлов).

     Екологічні особливості, властиві  птахам - норникам, проявляються на тлі конкретних умов регіону. Ретельний аналіз і зіставлення екологічних і морфологічних адаптацій у різних таксонах птахів до гніздування в укриттях і в норах, дозволили оцінити екологічні передумови, відносний час виникнення й можливі етапи становлення норництва. Особливо важливим у науковому плані виявився вибір місць розташування нір, поводження, особливості шлюбних відношень, характер вигодовування потомства. Багато публікацій по приватної екології й біології птахів - норників належать Н. А. Зарудному 1896, Дж. Хатсону (Hutson, 1947), по морфології яєць і пристосуванню пташенят -  О.Хейнроту, (1933; 1947). Л.Кеніг (Koenig, 1951). Відомо, що ластівки служили об'єктом багатьох досліджень. Їхній репродуктивний період, активність та інші дані  були опубліковані в окремих повідомленнях, статтях і монографіях.  Праці по ластівках другої половини XIX в. треба  відмітити в роботах відомих учених: К.Ф. Рульє (1850); В.А. Вагнера,  із закордонних Шаркай К. Уайтта  (Sharpe, Wyatt, 1885- 1894), пізніше ласточок досліджували А.Г.Банніков (1954), Т.П. Шеварєва   й Н.Т. Бровкіна (1954), Д.С. Люлєєва (1967; 1971; 1974), А.С. Мальчевский і Ю.Б. Пукінський (1983), М.В. Колоярцев (1989).

   За кордоном цікаві дослідження проводили А. Петерсен (Petersen, 1955) по екологічній фізіології   і етології ластівки берегової в США, Е. Лінд (Lind, 1960; 1962; 1963; 1964) - по екології і поведінці городської ластівки в Прибалтиці, О. Зибер (Sieber, 1980) - по ластівці береговій в Швейцарії, А. Тернер (Turner, 1982) - по екології трьох видів ластівок в Великобританії.

  Особливості раннього онтогенеза, важливі відомості описані в работах пермскої орнітологічної школи A.M. Болотнікова (1983, 1985), А.І. Шуракова (1978, 1982, 1986), А.А. Литвинова (1983, 1990), Н.Ю. Сугробової (1997), але відомі далеко не всі сторони цієї специфічної групи птахів - норників.  Звичайно вивчалися окремі види або деякі сторони їх біології. Ні в одній з  вітчизняних і зарубіжних работах yорники не розглядалися в цілому як  ціла еэкологічна группа. Навіть термін "норник" в спеціальній літературі не   отримав чікого визначення. Це мало великий вплив на вибір основних направлень  дослідження птахів  які гніздуються в норах. Характерною рисою берегової ластівки як виду, є колоніальний тип гніздування. Дослідження феномену колоніальності викликають значний інтерес із загальнобіологічних позицій, оскільки вони прямо змикаються з основними проблемами еволюційної теорії, тісно пов'язані з популяційною екологією, біоценологією та іншими фундаментальними підрозділами біологічної науки.

  Більшість досліджень із теоретичних питань колоніальності проведено на негоробцеподібних птахах. Це  і не дивно, тому що серед горобцеподібних колоніальність притаманна лише 6% видів. Водночас, розвиток колоніальності у горобцеподібних має ряд особливостей, які вивчалися на прикладі берегової ластівки. За підрахунками вчених, у родині Hirundinidae, що нараховує близько 74-76 видів, поданий весь спектр просторових структур: від гіпертрофованої колоніальності з гранично щільним розташуванням гнізд і колосальною чисельністю поселень до виключно дисперсного гніздування відособлених пар. Аналіз показав, що 74% ластівок є власне колоніальними, 16% - одиночно-групові, лише 10% - власне територіальні види (Р.Н Черничко).

  Тестуючи  берегову ластівку за ознаками колоніальності, її треба віднести до монодомінантного колоніального виду, якому притаманні спільні з іншими колоніальними видами ознаки. А саме: успіх розмноження значною мірою визначається інтегрованим характером поселення (взаємна стимуляція пар, спільний захист від неспеціалізованих пернатих хижаків тощо); гніздова територія, що охороняється, не використовується для живлення; відстань між гніздами порівнювана з їхнім діаметром або перевершує його не більш ніж на два порядки (Р. Н. Черничко. Р.Н. Юрчук.).

     Велика  роль виду у переносі енергії. Якщо взяти до уваги, що на облічених водоймах степової і лісостепової зон України гніздиться не менше 250000 пар птахів, середня успішність гніздування в регіоні складає 47%, а кожна "успішна пара" виводить не менше 3 пташенят, то загальне число птахів до осені зросте до 587500. Їхня біомаса складатиме 8225 кг при середній масі одного птаха 14.0 гр. Таким чином, у період осінніх і весняних міграцій відбувається перенесення значної кількості енергії (у вигляді біомаси) на великі відстані. Чимало органіки залишається і на місцях гніздування в районі колонії: послід дорослих птахів і пташенят, шкарлупа яєць, залишки рослин і пуху, що перегнивають у гніздових  камерах ( Р. Н. Черничко).

     Колонії ластівки берегової можуть бути мікроосередками інфекцій, збудниками яких є членистоногі нір. Д.К.Львов (1972) називає ластівку берегову серед основних, найбільш важливих у медичному відношенні видів. Однак дослідження, проведені Одеською протичумною станцією на території Одеської і Миколаївської областей щодо виявлення кліщового енцефаліту, східного і західного енцефаломієліту коней, японського енцефаліту, лихоманки, грипу, дали негативні результати.

     Ластівка берегова є масовим видом птахів, небезпечним для літаків, і фігурує серед 25 найбільш важливих, із якими зафіксовані зіткнення літаків.

Оцінюючи  практичне значення виду для людини, є безсумнівний позитивний ефект, що створюючи колонії ластівки берегові, знищують шкідливих для людей та сільського господарства комах (Р.Н Черничко. В.В. Березовський ).

     Колоніальність ластівки берегової має ряд позитивних наслідків: ефективний захист від неспеціалізованих хижаків; більш надійна захищеність центральних гнізд із збільшенням периферійного буферу; присутність внутрішньоколоніальної синхронізації розмноження; збільшення успішності розмноження зі зростанням розмірів колонії і підвищенням територіального консерватизму. Серед негативних наслідків - наступні: зростання конкуренції за гніздові нори і гніздовий матеріал; підвищення  конкуренції при утворенні пар, що спостерігається до і протягом відкладання яєць; збільшення трансмісії эктопаразитів; можливість швидкого поширення інфекцій, збільшення ефективності в нападі хижака у зв'язку зі збільшенням розмірів колонії.

   У місцевості, де птахи не знаходять обриви, на яких вони могли б улаштувати нори, орнітологи пропонують щорічно до прильоту птахів відновлювати крутість обривів, що зруйнувалися, наприклад стінок закинутих кар'єрів. О. Зібер вважає, що обрив, призначений для утворення ластівками береговими колонії, повинен у верхній частині мати шари м'якого (наприклад, піщаного) ґрунту, бути висотою не менш трьох метрів і не нижче інших сусідніх обривів, бути зверненим на південь або захід, мати перед собою відкритий простір.

    Потрібно також подбати й про те, щоб обрив мав карнизи й виступи. Однак роботи по відбудові крутості стінок кар'єру приводять до збільшення  його розмірів і поступовому руйнуванню навколишньої місцевості, тобто використовуваних у господарстві або заповідних землях, тому зараз рекомендують створювати для ластівки берегової штучні стіни з міцних матеріалів з готовими норами (М. В. Колоярцев.).

    Залучають до гніздування у штучні гніздові спорудження, їх виготовляють із матеріалів, які повільно руйнуються під дією вологи й які мають шорсткувату внутрішню поверхню. Розміри цих споруджень повинні бути такими ж, як і у природних будівель птахів. Швейцарський орнітолог О.Зибер споруджував штучні тунелі із дренажних труб довжиною 80—93 сантиметра й з еліптичним поперечним перерізом  6X8 сантиметрів. Їхня внутрішня поверхня була покрита сумішшю з особливого клею й піску. Штучні гнізда  можна розміщати в обривах і спеціальних стінах у місцевостях,  придатних для гніздування цього виду ластівок.

   Відкриття кар’єрів щебня, піска, глини, які займають незначні площі, але широко розповсюдженні, являються близькими аналогами природних  корінних порід, за звичай швидко заселяются специфічними птахами склерофілами. Антропогенний  вплив на природні ландшафти призводить до виникнення карєрів, штучних обривів,  траншей, дамб, силосних ям, що значно розширює можливість гніздування птахів -норників і сприяє збільшенню їх популяцій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2

Характеристика  району дослідження

Природні  особливості Коломацького району

Найменший за площею та чисельністю населення  на Харківщині, створений у 1995 році з частин Богодухівського та Валківського районів у західній частині області. Площа – 329,54 км². Населення – 9,0 тис. осіб в тому числі міське – 3,9 тис. осіб. Щільність населення – 12 осіб/км².

Розташований  в межах Полтавської рівнини. Поверхня являє собою плато утворюючу полого хвилясту  лесову рівнину,  розчленовану  балками та ярами. Абсолютні відмітки – від 80 до 150 м.

Територія району входить до Лівобережно-Дніпровської лісостепової  фізико-географічної провінції, у недостатньо вологій, теплій агрокліматичній зоні.

Найбільша річка -  Коломак  ( притока Ворскли, басейн Дніпра).  Загальна довжина річки – 102км., в межах області – 37км.

На даній  території переважають чорноземи  типові глибокі ( 59% площі району) та чорноземи опідзолені. Значні площі темно - сірих опідзолених ґрунтів розташовані на південь р. Коломак.

Лісові  насадження займають близько 4,5 тис. га. Загальними типами рослинності є широколистяні мішані ліси, лучні степи і різнотравно –типчаково- ковилові степи. Переважають деревні породи:  дуб звичайний, види клена, липа серце листа, береза повисла, сосна звичайна.

Відсоток  природних та напівприродних  територій  становить 27,20.

У лісах  живе лось, кабан, козуля та хижаки лисиця, ласка. З дрібних гризунів – підземні полівки, лісові миші. Повсюди розповсюджений заєць, різні види комишовок, водяні курочки, 2-3 види качок, жовті плиски, польові жайворонки, деркачі. Зустрічаються видра, бобри. Також є колонії бабаків, сліпаки та ховрахи.

У водоймах більше 30 видів риб це головним чином  коропові :червоноперка, плітка, карась.

В районі існують дві території ПЗФ місцевого значення: один ботанічний заказник  і одна ботанічна пам’ятка  природи на площі 32,0 га (0,01 % від загальної  площі району).

                   Природні перлини

           Ботанічна пам’ятка природи «  Гуртовівка»

В заплаві  р. Коломак біля с. Гуртовівка   розташоване низинне торфовище,

що частково заростає вільхою клейкою. В трав’яному покриві  поширені пухівка піхвова – релікт льодовикового періоду, і інші бо реальні та  рідкісні види: зозулинець болотний, шолудивник болотний, оман високий, калина звичайна тощо.

Існують території природно-заповідного  фонду

Ботанічний  заказник місцевого значення «Гришково» , площа 30,0 га, місце розташування біля с. Гришково . На території зростають рідкісні види рослин, деякі занесені до Червоної книги України та види із Червоних списків  Харківщини .  
 
 
 
 
 
 
 

                                               РОЗДІЛ  3

Матеріал  і методи дослідження

3.1.Ластівка берегова

     Ластівка берегова відноситься до сімейства ластівкових (Hirundinidae), до якого відноситься ще 20 родів, що включають 79 видів. Ластівки - прекрасні літуни і можуть розвивати швидкість до 27,5 м / с; чудову частину життя вони проводять у повітрі. Навіть п'ють вони на льоту, стрімко проносячись з піднятими крилами і витягнутою шиєю над самою поверхнею води і черпаючи її піддзьобка. На землю вони спускаються неохоче, вважаючи за краще сідати на гілки дерев, дахи будівель, дроти. Спів ластівок - приємне неголосне щебетання. 

     Riparia riparia за формою тіла мало, чим відрізняється від інших ластівок. Спинна сторона у самки і у самця бура, черевце брудно-біле, з широкою сірувато-білою поперечною смугою на зобі і грудях.  Пташенята і дорослі птахи мають подібне забарвлення, статевого диморфізму теж немає. За розмірами ластівка берегова менше за інших ластівок: її довжина зазвичай не досягає 140 мм, а маса - 14 г. Хвіст вирізаний неглибоко. Гніздиться ластівка берегова в Північній Америці повсюдно до південних тундр включно, уникаючи лише крайньої півночі материка. Зимує цей вид ластівок в Екваторіальній і Південній Америці, на території Бразилії, Перу, Болівії і в Африці. Свої гнізда влаштовують в основному в крутих ярах, але іноді і в інших незадернованних обривах антропогенного походження.

     Живляться виключно комахами, ловлять їх у повітрі, найчастіше – біля води або над водою. Але можуть збирати комах з води, з рослин, з землі як схоплюючи їх на льоту, так і сідаючи. При похолоданнях і затяжних дощах, коли комахи не літають, ластівки відсиджуються в нірках, можуть збиратися по кілька птахів, притискатися один до одного, впадати в заціпеніння з пониженням температури тіла.

     Тримається ластівка берегова по обривистих берегах різних водойм, переважно річок. Поселяються колоніями, іноді - багатотисячними, де норка від норки відстоїть всього на 20-50 см. Тут у вертикальних обривах, у місцях

з досить м'якими грунтами, самець і самка, поперемінно змінюючись, кігтями  і дзьобом риють нори. Готова нора має вхідний отвір діаметром 5-9 см, глибину частіше близько 50 см, але в окремих випадках і до 1,5 м. Нора розташована горизонтально і закінчується невеликим розширенням - печеркою, на дні якої і розташовує власне гніздо, складене з сухих травинок, з льотком, висланим м'якими, часто досить великим пірям і пухом різних водоплавних птахів.  Кладка у ластівок раз на рік, складається частіше з 4-6 яєць. Вони білі, без будь-якої пігментації, розміром 15-22 х 10-14 мм. Насиджують, починаючи з відкладання останнього яйця, 12-16 днів самець і самка. Разом вигодовують пташенят, які вилітають у віці 19-20 днів.

   У перші дні після вильоту  пташенята тримаються у колонії  і часто повертаються в нірки.  Пізніше вони об'єднуються в зграї і кочують уздовж річок, відпочивають на дротах, зупиняються на ночівлю в колоніях або в очеретах. Осінній відліт починається в кінці липня, закінчується у вересні. Летять  групами і зграями, нерідко великими, з тисяч птахів. Багато хто з птахів, що дожили до наступної весни, прилітає гніздитися до своїх колишніх колоній. Прилітають і деякі з народжених тут молодих птахів, але більшість розселяється дуже широко. Максимально відомий вік 9 років.

  Літаюча їжа ластівок складається з мух, комарів і інших дрібних комах. Ці комахи, що захоплюються струмами теплого пориву, в ясну сонячну погоду піднімаються досить високо вгору. У цей час ластівки, зайняті полюванням, літають високо в небі. Коли ж, особливо перед грозою, повітря буває, насичений водяними парами і обважнілих комах прибиває до землі, ластівки переміщаються ближче до водойм. Тут, пролітаючи над поверхнею води, вони ловлять продовжують літати і в дощову погоду комах: бабок, навколоводних

жуків, метеликів і інших. Невипадково поведінка ластівок здавна служить індикатором погоди.

     Ластівки берегові полюють колоніями, часто в групі з іншими видами. Під час полювання ця ластівка часто супроводжує  людей, собак, коней та різні зграї тварин, ловлячи злетівших з трави комах. 
 
 
 

3.2. Методи дослідження

Спостереження - систематичне, цілеспрямоване дослідження  тварин та явищ в

тому  вигляді, в якому воно існує в  природі, чи в процесі господарської діяльності. Воно дозволяє отримати первинний матеріал для вивчення.

 Візуальний метод спостереження з використанням фотографування. 
 
 
 
 
 

Розділ 4

Результати  досліджень

      4.1. Характеристика кар’єру

   Піщаний  кар’єр утворився в 2010 році  в результаті забору піска, який розташувався в ( 10 м.) від ставка смт Коломак. Площа кар’єру складає приблизно120 м ².

     З цього кар’єру вивозили пісок в невеликих кількостях, тому на обривах кар’єру  розташувалося  поселення колоній ластівки берегової . Обриви кар’єра  досягають в висоту до чотирьох метрів, в деяких місцях до п’яти  метрів. Обриви, які  заселили ластівки берегові, у верхній частині мають шар м'якого  піщаного ґрунту, а в нижній частині обриву переважає суглинок,  до трьох метрів. Схили обриву заселені ластівками береговими мають, південну, та південно – західну експозицію, та мають перед собою відкритий простір. Переважна більшість рослин, які зростають поблизу кар’єра це рослини з родин злакових, айстрових і бобових. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.1. Загальний вигляд кар’єра  

4.2.Кількість  нір та їх розташування

      Нами  був проведений облік нір в  дослідженій колонії і зареєстровано 300 нір. Нору птахи риють по черзі клювом та кігтями. Риття нір розпочинається з того, що ластівка зависає в повітрі біля вибраного нею місця гніздування та ніби зшкрібає кігтями пісок, потім чіпляється за якийсь виступ і клювом викидає грунт.

Перші ластівки були зареєстровані біля кар’єру  22-25 квітня 2010 року. Масовий приліт ластівок спостерігали з кінця квітня до початку червня. Риття нір спостерігалося з останнього тижня квітня  до середини червня, відкладання яєць – з травня місяця до початку липня, вилуплення пташенят – з кінця травня. Перших птаенят, що вилетіли з нори, спостерігали вже з кінця червня, найпізніше – наприкінці серпня.

       Спочатку зявилося лише декілька пар берегової ластівки , але вже за тиждень там оселилась колонія берегових ластівок.. Найбільша кількість нір розташована на північно – західній єкспозиції.

Загально відомо, що основу живлення берегової ластівки складають комахи, яких вона ловить у повітрі. За моїми спостереженнями  самець і самка протягом дня приносять корм своїм пташенятам від 180 до 200  разів. Ластівки активні протягом всього світлового часу доби. Нами було поміряно десять нір і отримані такі результати: діаметр льотка коливався від 6 сантиметрів до  8,5  сантиметрів, глибина нори : найменша - п’ятдесят сантиметрів, найбільша – 110 сантиметрів. 
 
 
 
 
 

  4.3.Причини руйнування нір

     Однією  із причин руйнування нір берегової  ластівки була діяльність лисиці. Лисиці руйнують нори, розоряють кладку яєць, ловлять пташенят та дорослих ластівок. За результатами наших спостережень в колонії було нараховано 63 розорених гнізда (рис. 2;рис 3). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 2.Розорені нори лисицею А 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис.3.Розорені нори лисицею Б 

     До  природних чинників, які сприяють руйнуванню гнізд можна віднести великі потоки води під час злив, які в першу чергу руйнують нижню частину кар’єру (рис. 4;рис. 5). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис.4.  Вплив злив на схили (зсуви грунту) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис.5. Вплив злив на схили

     Вплив антропогенного фактору наносить великі пошкодження гніздуванню берегової ластівки в кар’єрах, так як в них продовжується активна робота по вивезенню піску (рис.6). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.6. Антропогенний  вплив  на руйнування нір.

                                                 РОЗДІЛ 5

Адаптивні ознаки, переваги та недоліки колоніального  гніздування 

     Як  відомо, гнізда птахів надзвичайно  різноманітні. Особливу групу гнізд  представляє ластівка берегова. Гніздовою норою вважають видовжену порожнину в ґрунті, призначена для гніздування птахів. Такі нори мають свої особливості і відмінності від дупел та щілин в скелях, а птахи , які гніздяться в норах, за звичай мешкають на відкритих ландшафтах – степах, напівпустинях, в долинах річок.

     В птахів норників нора є  необхідним елементом успішного розмноження. Відсутність нори призводить до скорочення чисельності птахів або до повного зникнення популяції. За володіння норами нерідко виникає жорстока  внутрішня – і  міжвидова конкуренція. Найбільша адаптація до поселення в норах – самостійне риття нір.  Гніздування в норах дуже давня особливість птахів. Спочатку  птахи відкладали яйця в певних укриттях, неглибоких примітивних норах, але навіть це сприяло кращому зберіганню кладок та потомства.

     Гніздування в замкненому просторі пов’язано з рядом негативних моментів. По – перше,єдиний вихід із гнізда  в негативний момент може бути блокований. З літературних джерел відомі випадки, коли нори ластівки берегової були захоплені горобцями домашніми, нерідко  горобці застають ластівок в норі і вбивають їх. По – друге, гнізда надзвичайно масивні по відношенню до самих птахів, що збільшує помітність  для хижаків і потребує значних затрат часу та енергії на будування нори (Иваницкий, 1997). Таким чином, за цілим рядом позицій масивні, добре помітні та погано провітрювані  гнізда норників безумовно  поступаються за екологічною ефективністю легко побудованим, маленьким чашечко видним гніздам.

     Переваги, нерідко ластівки  збираються в колонії навіть в період гніздування. В цей період ластівки берегові разом добувають їжу, відпочивають на проводах або на виступах обривів, разом ночують. При появі ворога поблизу колонії або групи ластівки берегові  видають тривожні звуки «тсріє», які відлякують ворога і змушують його покинути колонію.