Болгарія



БОЛГАРІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3-4

РОЗДІЛ І Теоретичні та методичні  аспекти туристичного вивчення країни.....5-7

РОЗДІЛ ІІ Фізико-географічна характеристика Болгарії...................................8-14

2.1. Загальні відомості про країну..........................................................................8-9

2.2. Природно-рекреаційні ресурси ...................................................................10-14

РОЗДІЛ ІІІ Соціально-економічна характеристика Болгарії...........................15-30

3.1. Історико-культурні  ресурси країни.............................................................15-20

3.2. Етнографічні особливості країни і фольклор, музеї..................................21-27

3.3. Соціально-економічні  умови і ресурси.......................................................28-30

РОЗДІЛ ІV Туристичне районування території країни, основні  туристичні райони і центри Болгарії......................................................................................31-38

ВИСНОВОК...............................................................................................................39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ...................................40 
ДОДАТКИ.............................................................................................................41-45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Тема курсової роботи: туристично-країнознавча характеристика Болгарії.

Мета: вивчення Болгарії, її становлення як держави, аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туристичної галузі, розгляд природно-рекреаційного та історико-культурного потенціалу країни, а також туристичний  потенціал.

Об'єкт дослідження:

  • природо-рекреаційний потенціал;
  • історико-культурний потенціал;
  • особливості країни: етнографія, культура, традиції, особливості населення, фольклорна основа культури країни;
  • економічний потенціал країни;
  • туристичні ресурси: основні центри туризму з туристичними об'єктами та найбільш відвідувані і відомі курорти.

Болгарія розташована  в Південно-Східній Європі на Балканському півострові. На півночі межує з  Румунією, на заході з Сербією і  Чорногорією, Македонією, на півдні з  Грецією і Туреччиною, на сході Чорне море відокремлює її від Росії і Україні. Територія Болгарії становить 111 тис. км2. Входить до числа тих країн світу, населення яких в останні роки швидко скорочується. Сьогодні чисельність жителів становить всього 9 млн. Крім болгар (85,5%) в країні проживають турки (9,7%) і цигани (3,4%).

Столиця Болгарії - Софія. Інші великі міста: Пловдив, Варна, Бургас, Русе.

Болгарія - парламентська  республіка. Законодавчим органом є  однопалатний парламент.

Країна розділена на 9 областей, які в свою чергу діляться на громади. Віросповідання: православ'я, сунізм, католицизм, протестантство, іудаїзм.

Чорне море - природно-східний  кордон країни протяжністю 384 км. Болгарське Причорномор'я (Чорномор'я) надзвичайно  мальовничі: лісисті відроги Балкан і Странджа, виноградники, фруктові сади створюють незвичайне велика кількість зелені. Часто цю область називають «болгарською Рів'єрою». Уздовж всієї берегової лінії простягаються нескінченні піщані обмілини, а море біля берегів - чисте і неглибоке. Клімат м'який з середньою вологістю. Морська вода чиста, багата киснем, водоростей мало. Купальний сезон триває з травня по жовтень, завдяки мілководдю і великій кількості сонячних днів вода біля берега добре прогрівається.

Більше половини гостей Болгарії вважають за краще відпочивати на Чорному морі. Сприятливий клімат і мальовнича природа створюють чудові умови для відпочинку, профілактики і лікування багатьох захворювань. Тут можна зайнятися багатьма цікавими видами спорту: віндсерфінгом, водними лижами, вітрильним спортом, веслуванням, поплавати з аквалангом.

На болгарському Причорномор'я  створений один з кращих в Європі бальнеологічних центрів. Тут лікують  хвороби серця, дихальних шляхів, системи кровообігу, шкірні хвороби  та багато іншого.

На півночі Чорноморського узбережжя Болгарії знаходяться три найбільші курорту: Світи Костянтин і Олена, Золоті піски і Албена з прекрасними пляжами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І  Теоретичні та методичні аспекти  туристичного вивчення країни

Країна - основний об'єкт досліджень туристичного країнознавства.

Країнознавство —  це синтетична наукова дисципліна, що синтезує та узагальнює різнорідні дані про політичну, економічну, соціальну, культурологічну сфери життєдіяльності суспільства, світу в цілому, окремих регіонів, держав та країн. Країнознавство вивчає географічне розташування міжнародних туристичних центрів; соціально-економічні ресурси; природні ресурси; антропогенні ресурси.

Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з  різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.

Аспекти вивчення країни:

1. Географічне положення,  розміри і форми території  та кордони країни.

Сутність та чинники  географічного положення країни. Функції географічного положення у сучасних суспільних умовах. Вплив географічного положення на суспільний розвиток окремих країн.

Розміри та форма території  країни. Значення сусідського положення,   сучасне транскордонне співробітництво.

  2. Природні умови  та природно-ресурсний потенціал країни.

Відмінність природних  умов та природно-ресурсного забезпечення для різних типів країн. Історично-суспільний характер впливу природних умов та ресурсів. Фізико-географічне районування  країни.

Розмаїття природних  умов. Вплив природних умов на формування національного характеру. Заходи щодо поліпшення природних умов проживання та охорони навколишнього середовища.

Природно-ресурсний потенціал  та його економічна оцінка. Загальна забезпеченість природними ресурсами та їх взаємозамінність. Пріоритетності природно-ресурсного забезпечення. Експорт та імпорт ресурсів. Значення різних видів ресурсів. Географічне поширення природних ресурсів в межах території країни. Еколого-економічна ефективність використання ресурсів.

3. Історія формування  етносу, держави і суспільства.

Історична база у країнознавчих  дослідженнях. Еволюція етнічних спільнот: рід, плем'я, народ, нація. Етнічне та політичне розуміння націй та їх країнознавчий зміст. Політико-ідеологічне  значення давності походження народу та території його етногенезу. Процеси етнічної консолідації. Значення етноніму. Археологічна та історична база досліджень.

Чисельність населення  країни, його політичне і соціально-економічне значення. Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний  приріст і депопуляція населення. Статево-вікова піраміда. Демографічна політика держави. Механічний рух населення. Еміграція, імміграція, внутрішні міграції. Діаспора.

Розміщення і густота  населення. Урбанізація. Темпи урбанізації  і типи урбанізованих територій. Головні міста країни.

Соціальна структура  населення. Міське і сільське населення. 

4. Етнографічні основи  країнознавства.

Етнографія і країнознавство. Формування етнографічної науки. Етнографія і суміжні дисципліни. Методи етнографічних  досліджень.

Громадський побут і  приватне життя.

Духовний світ нації  та народна творчість. Фольклор, національний етикет, звичаї та обряди, вірування  і повір'я. Народний побут і архітектура, одяг і ремесла.

Декоративно-прикладне  мистецтво. Національна кухня, національні свята, фестивалі тощо.

5. Соціально-економічні  основи країнознавчих досліджень.

Поняття національного  господарства (національного господарського комплексу). Структура національного  господарства (виробнича і невиробнича  сфера; первинна, вторинна, третинна і четвертинна сфери). Типи національних господарств.

Обсяги та темпи зростання  валового внутрішнього продукту (ВВП) і валового національного продукту (ВНП), інші загальноекономічні показники.

Історія становлення  національного господарства (формування товарного ринку, спеціалізація та концентрація виробництва, експортність виробництва, періоди економічних піднесень і криз, національні моделі виходу із криз, роль держави на різних етапах становлення економіки).

Експорт та імпорт країни. Міжнародні послуги. Товарно-галузева структура експорту та імпорту, його географія. Міжнародна інтегрованість національної економіки.

6. Принципи і значення  районування країни.

Значення та функції  районування країни.

Сутність та основні  принципи районування країни: фізико-географічний,

історико-географічний, соціально-економічний, політико-географічний, етнографічний, військовий, церковний, виборчий та ін.

Територіальна політика держави. Районування і політико-територіальний устрій. Повноваження регіонів. Участь регіонів у міжнародній діяльності, транскордонне співробітництво.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ Фізико-географічна  характеристика Болгарії

2.1. Загальні відомості  про країну

Болгарія - держава в  Південній Європі. Вона розташована  в східній частині Балканського півострова. Зі сходу Болгарія омивається Чорним морем, на півночі по кордону з Румунією тече Дунай, на півдні Болгарія межує з Туреччиною і Грецією, а на заході - з Сербією і Македонією, де кордон проходить по гірських хребтах. Площа країни становить приблизно 110.9 тис. км2. Територія країни простягнулася з півночі на південь більш як на 250 км, і з сходу на захід - майже на 500 км. Країна займає вигідне географічне положення на Балканах. Через її територію проходить найкоротший шлях з Європи на Близький Схід. Болгарія розташована поблизу проток Босфор і Дарданелли. ЇЇ морськими сусідами є країни СНД. Поверхня країни різноманітна. Переважають горбисті ландшафти з висотами 200-600 м над рівнем моря. Значні простори займають гори: Балканські гори (Стара Планина, 1500-2000 м над рівнем моря), хребти Средна гора паралельно їм на півдні, Родопський масив (до 2925м), який називають болгарським Уралом з огляду на багатство і різноманітність корисних копалин. На південних пологих схилах масиву розташована Верхньо-Фракійська (Марицька) низовина з родючими грунтами, захищена горами від холодних північних вітрів і тому придатна для культивування плодових культур, винограду, троянд. Виноград, троянди і сади, що становлять важливу статтю сільського господарства держави, вирощують також в Казанлицькій, Софійській та інших улоговинах, що розташовані між Старою Планиною і Средною горою, і є також добре захищеними від північного холоду. На півночі Болгарії лежить родюча Дунайська рівнина, де вирощують зернові та олійні культури, цукрові буряки, коноплю, сою. Найбільшою рікою країни є Дунай, який протікає по кордону з Румунією. На півдні течуть ріки Мариця з притоками Тунджа і Струма. Більшість рік має гірський характер, а тому значні запаси гідроенергії. Клімат на більшій частині Болгарії помірно континентальний - літо жарке, а зима м'яка, що зробило курортний і туристський бізнес однією з основних статей доходів болгар на півдні країни. Крім того природні ресурси Болгарії сприятливі для гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, та для сільськогосподарського виробництва.

Площа -  110, 9 тис.кв.км

Населення - 7,640 млн. осіб (грудень 2007 року). В країні також  проживають етнічні турки, цигани, греки, вірмени.

Столиця - Софія -1,185 млн. осіб (червень  2007 р.).

Адміністративний поділ -  28 областей, в тому числі м. Софія, які поділяються на 259 общин.

Найбільші міста - Пловдив(358 тис.), Варна(294 тис.), Русе(180тис).

Офіційна мова -    болгарська. На всіх курортах, в туристичних  центрах та готелях персонал володіє російською, англійською, німецькою, французькою мовами.

Грошова одиниця -  лев = 100 стотинок.

Релігія - переважає православне  християнство( біля 85% населення), іслам (біля 13%).

Національне свято - 3 березня - День визволення від османського  іга ( 1878 р.).

Членство у міжнародних  організаціях - Болгарія - член Ради Європи (1992), НАТО (2004), ЄС(2007).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Природно-рекреаційні  ресурси

З точки зору географічного  місцезнаходження Болгарія більше ніж  сусідні країни заслуговує на назву  балканської країни, оскільки через її територію проходить Стара Платна "Балкан" (стара назва Хемус). На півночі Болгарію з Румунією розділяє Дунай (за винятком Добруджі). На заході вона межує з Сербією і Македонією, на півдні - з Грецією і Туреччиною. На сході природним кордоном є Чорне море, яке з'єднує РБ з Україною, а чорноморські протоки Босфор і Дарданелли - з Середземноморськими країнами.

У Болгарії виділяють  три географічні області: Дунайська  рівнина; гірський масив, що складається  з двох різних систем - Балкани і Родопи; і Південно-східна рівнина, що охоплює Марішський басейн або історично стару частину Ромелії.

Гори 

Балкани або Стара  Платна - найдовший гірський ланцюг на півострові, на честь якого він  названий. Він належить до системи  Альп і Карпат і простягається від Сербського кордону, що знаходиться поблизу річки Тімок, яка впадає в Дунай, до Чорного моря (мис Єміне). У західній своїй частині біля вершини Шипка Стара Платна піднімається на висоту від 1500 до 2376 м (на вершині Ботве). Балкани мають глибокі тунелі в надріччі ріки Іскр.

Південний схил Старої Платни відносно крутий, а північний - плавно спускається до Дунайської рівнини. Вершини вкриті багатою рослинністю: пасовища на гірських хребтах, ліси, серед  яких переважають букові дерева.

Завдяки природним захисним умовам рельєфу біля підніжжя Балкан знаходилася колиска двох Перших болгарських королівств: Плиска, Проспав і Тирново. Використовуючи місцеві висоти і пересіченість місць, тут були збудовані неприступні фортеці.

На південь - Середня  гора - Центральний масив, розташований паралельно до Старої Платни. Найвища її вершина - Богдан (1604 м). Її схили спускаються рівномірно полого до Тракійської рівнини. Між Середньою Горою і Балканами з заходу на схід простягається долина ріки Тунджа. Це відома Рожева долина, головним центром якої є місто Казанлик.

Такий тектонічний вік  мають також гори Странджа і Вітоша. Остання височить з південно-західного  боку Софії і є природним продовженням Середньої Гори над Панчерівським  пасмом. Звідси беруть початок річки Іскр і Струма. Найвища точка Вітоши - Чорний верх (2290 м). Цю гору перетворено в національний парк, який є чудовим місцем для туризму і відпочинку. Своєю різноманітною флорою вона весь рік приваблює любителів природи. Вітошу називають "легенями" столиці.

Странджа простягається  на південний схід від надріччя Тунджі майже до Стамбула. Більша її частина  знаходиться в Туреччині. Масив  Странджі вважається старотектонським (утвореним у давні часи). Її вершини  не дуже високі і заокруглені.

Родопи - найширший гірський масив у Болгарії. На півночі і сході межують з долиною річки Мариця, на заході - з рікою Места. На півдні частина Роден знаходиться на грецькій території. Найвища вершина - Голям Пернік (Великий Пернік) - 2191м.

Дві інші гори розташовані  на захід від рік Места і Струма і тісно поєднані з Родопським масивом, у першу чергу з Рілою. Велично підноситься її вершина Муссам (2925 м), яка є найвищою точкою на Балканському півострові. Круті схили Ріли, вкриті снігом весь рік, її мальовнича природа і клімат, Рільський монастир, схований у її надрах, зачаровує і приваблює багатьох туристів.

На південь знаходиться  Пірин - гора вітрів і бурь. Часто  цю назву пов'язують з ім'ям бога грози Перуна. Найвища вершина - Віхрен (2915 м). З усіх болгарських гір  Пірин найкраще зберегла свою дику одвічну природу. Схили вкриті соснами і ялинами. Тут квітне едельвейс.

На захід від річки  Струми розташовані вершини Беласиця, Осогою, Огрітден.

Рівнини і долини

На північ від Старої Платни і на південь від Дунаю  простягається Дунайська рівнина. Це велике плато з висотою над рівнем моря в середньому 150м, розсічене численними ріками, які беруть свій початок з Балкан і впадають в Дунай.

На схід від міста  Русе до Чорного моря розташована  Добруджанська рівнина. Дещо менше  посічений рельєф Лудогір'я (Деліорман), що займає майже чверть території країни. Дунайська рівнина є житницею всієї країни, оскільки дає більше ніж половину всього врожаю зернових культур.

Південно-східна рівнина  обмежена Середньою Горою з півночі  і Родопами з південного заходу. Більша частина її території займає басейн річки Мариця. Часто цю рівнину називають Верхньою Тракією і зіставляють з Нижньою Тракією або Грецькою Тракією. Це область, яка завжди славилася своєю родючістю.

Земля багата на фрукти та овочі, великі виноградники перемежовуються з насадженнями льону, конопель, з плантаціями рису, бавовни і тютюну найкращого сорту.

Слід також згадати  і підбалканську Софійську рівнину  і долину річки Струма, де стигнуть ранні овочі.

Гідрографія. Водні ресурси

Незважаючи на густу  річкову мережу, Болгарія крім річки  Дунай не має інших судноплавних річок. Притоки Дунаю беруть свій початок в Старій Платні, за винятком ріки Іскр, яка бере початок з  Вітоши. У Чорне море впадають річки: Провадийська, Камчія, Ропотамо, Диявольська ріка, Велека, Резовська ріка та інші. Останні три річки беруть свій початок з гори Странджа. Ріка Мариця і її найбільша притока Тунджа збирають води з південних схилів Старої Платни і північних схилів Родоп.

Ріки Струма і Мариця впадають в Егейське море. Вони несуть води з Ріли і Пірину, а також з гір, що межують з Сербією і Македонією. Ріка Места також впадає в Егейське море, а бере початок з Пірину.

Басейни річок Дунаю  і Мариця покривають дві треті  території двох великих рівнин.

У західних частинах Родоп споруджені водні системи і водосховища. Наприклад, Батак, водосховище Васіл Коларов, гідро-енергосистема Арда, водосховища Студьон кладенець (Холодний кладенець), Кирджалі та Івайловград. Неподалік Софії знаходиться водосховище Іскр. Крім того, є водосховища Георгій Димитров, Білий Іскр, Петрохім, Бразинці та інші.

Клімат 

За кліматичною ознакою  країна поділяється на три зони.

У північній Болгарії помірно континентальний клімат. Клімат Тракійської рівнини за багатьма своїми характеристиками наближається до середземноморського. Середньорічна температура - 12С. Січневі температури коливаються від -2С на півночі до плюсових температур на півдні. У липні середні температури - +23-24С.

На Чорноморському узбережжі  відзначено менші температурні амплітуди. Наприклад, у Варні середня січнева температура - +3С, а влітку - близько +21С. Осінь тут м'яка і тепла.

Кількість опадів у країні, звичайно, залежить від регіону (гірський або рівнинний). У Дунайській рівнині  річна кількість опадів - трохи  більше 600 мм. Найбільша кількість опадів випадає на початку літа. У Тракійській рівнині менше опадів, тут посухи дають про себе знати з серпня.

У Східній Добруджі кількість  опадів за рік становить менше  ніж 450 мм. Приблизно така ж середньорічна  кількість опадів у надріччі Тунджі і Мариці - близько 500 мм.

У гірських областях дощів  найбільше - в середньому понад 1000 мм (Балкани, Родопи, Ріла і Пірин).

Флора і фауна 

Три типи клімату (континентальний, середземноморський і степовий) пояснюють  розмаїття місцевої природи.

Багато видів рослин, які вже зникли в європейських країнах, ще зустрічаються в Болгарії. В країні можна нарахувати понад 3200 видів різних рослин. Майже скрізь залежно від якості землі посаджені  економічно вигідні культури. Є зони, де зберігається природна рослинність. Це гирла річок Камчія і Ропотамо, у горах на півдні, регіони в Передбалканах, Стара Платна, деякі острови і частини Дунаю.

Ліси займають приблизно  третину (29 %) території.

У Болгарії зустрічаються  голчатолистяні ліси - сосна, ялина, ялинка, біла ялина та інші. Широколистяні ліси, в основному дуб і бук, граб, ясен, липа, ліщина переважають у Старій Платні, Середній Горі і Странджі, схили яких вкриті молодими соснами.

Дикий каштан зустрічається  в Старій Платні (біля Берковиці) і на Беласиці.

Болгарська фауна - суміш  європейських видів центральних  і північних областей, а також  середземномор'я. Серед них переважають  кажани. Шакал не є рідкістю в  Странджі. З великих птахів багато бородатих орлів. Із ссавців, які  вже майже зникли, водяться ведмеді, вовки, ліани, дика кішка оленя, сарна та інші. Пелікани, куріпки, фазани, рябчики населяють резервати.

У Болгарії водиться багато видів морської і річкової риби. Зустрічається майже 50 видів земноводних  і плазунів. Різноманіття комах може задовольнити навіть найвимогливіших колекціонерів. У Болгарії можна нарахувати понад 1100 видів різних метеликів. І, нарешті, не можна забути про печерних мешканців, кількість яких становить більш як 75 видів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ  Соціально-економічна характеристика Болгарії

3.1. Історико-культурні  ресурси країни

Гробниця Свештарі

Гробниця Свештарі - унікальний пам'ятник елліністичного мистецтва, що відноситься ще до першої половини третього століття до н.е. Вона було виявлено в археологічних розкопках неподалік від села Свештарі в 1982.

Архітектурний декор  мавзолею вважається унікальним - на стінах багатобарвні рослинні малюнки і  химерних форм каріатиди. Десять жіночих  фігур вирізаних на стінах центральної  похоронної камери унікальні і ніколи не зустрічалися в фракійських землях. Вони є свідченням контактів фракійців з древніми еллінами.

Вона включає прохід і 3 майже квадратних палати, вкриті напівкруглими сховищами. У центральній  палаті 2 кам'яних ліжка можуть бути помічені і вище рельєфних прикрас, можна було захопитися сценою релігійного характеру, яка відтворює акт обожнювання видатного Thracian. Похоронний ритуал, так само як будівництво, архітектура і прикраси свідчить, що правитель Thracian був похований там. По кістках, розкиданим в мавзолеї, відновлені скелети молодої жінки і двох чоловіків - молодого і літнього. Третя, бічна кімната гробниці, призначена для зберігання дарів виявилася порожньою. Вважається що мавзолей був розграбований. Однак, невідомо коли, і чому грабіжники винісши скарби зацементували за собою вхід до гробниці. У будівництві гробниці застосована характерна для фракійців «суха», без будь-яких скріплюють розчинів, кладка, причому вапнякові плити підігнані настільки щільно, що в щілину не пролазить лезо ножа.

Гробниця свештарі - незабутній пам'ятник істотної історичної та культурної важливості, який вносить великий внесок у всесвітнє культурну спадщину. Він розташований на відстані в 34 км від Разграда. У радіусі 2-х кілометрів знайдено ще 26 курганів різних розмірів і весь цей район оголошений археологічним заповідником.

 

 

Банско 

Це - один з найбільш часто  відвідуваних болгарських міст, 160 км на південь від Софії, 60 км на південний  схід від Благоєвграда, 6 км на південь  від Разлог та приблизно 50 км на північ від Gotse Delchev. Його надзвичайно прекрасне місце розташування, багата культурна та історична спадщина, чудові умови для спортивних змагань і свят перетворило це в привабливий туристичний центр.

Банско був спочатку згаданий як незалежне поселення  в 1576. До того часу населення жило в невеликих розсіяних селах. Протягом сімнадцятого 18-ого століття він процвітав в економіці і культурі, поступово стаючи багатим поселенням з розвитку ремесел і торгівлі. Люди Банско подорожували між Егейським морем і Центральною Європою, несучи товари з дерева та заліза на ринки там, і првозя бавовна, рибу, оливкова олія, і т.д.

Протягом того періоду  Банско став багатим. Подорожуючи екстенсивно  вони приносили культуру різних країн  і міст. Деякі з них послали  їх дітей, щоб вчитися за кордоном. Поряд з удосконаленням їхнього способу життя, багато жителів Банско почали будувати двоповерхові будівлі фортеці, які були особливістю їх архітектури, в той же самий час також забезпечуючи безпеку їх власників від навал бандитів.

Пам'ятки. Музей Історії один з найістотніших культурних та історичних місць міста. Будинок Вельянова, з його оригінальної різьбленням по дереву і фресками, є чудовою моделлю архітектури Періоду Відродження. Він був побудований на початку 19-го сторіччя для Velyan Ognev, будівельника і живописця, який був також автором оригінальних фресок.

Бенінського Дім (Neophit Rilski Будинок Музею) має типову архітектуру  Банско кінця 18-ого століття. Постійна виставка картин знаходиться на показі в Жіночому монастирі Rila, найдавніша будівля (1749) в місті. Музей Будинку Миколи Ваптзарова показує спосіб життя сім'ї, в якій ріс поет Ваптсаров. Ви знайдете особисте майно поета, в той час як документальна виставка влаштована на першому поверсі. Склад музею також включає етнографічну виставку і базар, будинок мистецтв та музей історії в селі Eleshnitsa, який показує багаті знахідки другий четвертого століття до н.е.

Боянська церква

Церква - пам'ятник болгарської  середньовічної архітектури і релігійного  ілюстрованого мистецтва. Вона складається з трьох частин, найстаріша з яких була побудована в 11-му столітті. Фрески Боянської церкви належать трьом окремими періодами - 11, 13, і 14 -15 століття відповідно. Пам'ятник відомий високою цінністю фресок 1259, включають 89 сцен і 240 фігур. Їх яскрава виразність і новизна полягає в цілком новому для Середньовіччя естетичному гуманізмі, так само як і надзвичайно реалістичній манері представлення зображень. Судячи зі стилю і змішаним методам, потрібно було, що невідомий болгарський художник навчався у Школі Образотворчих Мистецтв Turnovo. Фрески представляють деякі з найцінніших робіт європейського середньовічного мистецтва, яке відрізняє явно виражений Ренесанс. Церква розташована на 8-кілометровій відстані від Софії. Вона була оголошена пам'ятником ЮНЕСКО в 1979.

Гробниця в Казанлике 

Гробниця є зразком  архітектурної та образотворчої  Фракийского мистецтва кінця 4 і  початку 3 століття до н.е. Це - пам'ятник  виключно великої цінності, виявлений  в 1944 нижче насипу біля міста Казанлик.

Споруда складається з щедро пофарбованого вестибюля, вузького коридору і палати похоронів за цегляною стіною. Методи, застосовані в прикрасі склепу - волога фреска і методи клейової фарби. Вище бордюру коридору зображена сцена битви. Фрески головного бордюру у палаті вставлені в межах двох декоративних поясів. Вони зображують унікальну сцену покійного і його дружини, що сидить на поминках, супроводжуваної службовцями, музикантами, охоронцями і Візничий. Зображення служать джерелом дослідження способу життя, озброєння, манери прикраси та поведінки Фракийцев. Це можна вважати одним з кращих збережених пам'яток Фракийского мистецтва в Болгарії, так само як і одним з небагатьох існуючих шедеврів давнього мистецтва. Гробниця була оголошена пам'ятником ЮНЕСКО в 1979.

Мадарський вершник

Єдиний кам'яний рельєф в Європі, датований початком 8 в. Він висічений на стрімчаку на висоті 23 метрів на північно-західному  схилі плато Мадара. Рельєф представляє  вершника, який вразив лева, разом з  собакою позаду коня. Зображення передає  символічне значення. Це - сцена тріумфу, втілює розкіш болгарського правителя і влади болгарської держави. Дві переплетених художніх традиції можуть бути побачені в зображенні - табличне і декоративне подання фігур тварин, особливість Сходу і старовинною традицією пластичного мистецтва, типового для Середземномор'я. Рельєф оточений трьома гравірованими написами, написаними на грецькій мові. Ця скеляста хроніка може відображати важливі політичні події Болгарсько-візантійських відносин у 8 - 9 ст. Цей пам'ятник був оголошений об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1979.

Болгарія