Договор поставки. 43

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                    3

Розділ 1.Характеристика торговельного підприємства «Криничка»  м.    Луганськ                                                                                                              4

Розділ 2.Умови укладання і дотримання договору поставки                         13

2.1. Поняття і значення договору поставки.                                             14

2.2. Зміст і виконання договору поставки                                                 21

2.3.  Відповідальність за неналежне виконання договору поставки      28

Висновки та пропозиції                                                                                      33

Список використаної літератури                                                                       35

Додатки

ВСТУП

Сьогодні торгівля є однією з  основних галузей народного господарства України.

Торгівля - це особлива діяльність людей, що пов'язана із здійсненням актів  купівлі-продажу і є сукупністю специфічних та господарських операцій, направлених на обслуговування процесу  обміну.

При переході до ринкової економіки  роль торгівлі як основної частини  товаропровідного ланцюжка, що сполучає виробника із споживачем, істотно  зростає. До того ж, торговий прибуток часто вищий за виробничий, а тому значна частина підприємців іде  в торгівлю і виникає її привабливість  як сфери зайнятості.

Основна функція торгівлі - це задоволення  потреб населення в продуктах  народного споживання. Торгівля - це проміжна ланка між виробником товарів  і їх споживачем.

Нажаль, в нашій країні свою основну  соціальну функцію - задоволення  потреб населення в товарах і  послугах - торгівля виконує лише частково. За останніми дослідженнями економістів  в Україні вона забезпечує не більше 73% індивідуального фактичного кінцевого  споживання, а частка організованої  торгівлі в реалізації доходів населення  становить менше 40%. Економічна доступність  товарів для населення також  проблематична. Через високі і постійно зростаючі ціни населення змушене  витрачати 60 - 80 % сімейного бюджету  на придбання продовольчих товарів  при розумних межах 30-35%. Крім того, третина  продовольчих товарів, яка надходить  різними каналами торгівлі, недоброякісна.

Таким чином, у нашій країні торгівля забезпечує потреби населення на дуже низькому рівні.

В даній курсовій роботі розглядається  стан і роль торгівлі у задоволенні  потреб населення на прикладі магазину «Криничка» м. Луганська.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА« КРИНИЧКА» М. ЛУГАНСЬК

Магазин «Криничка» - це торгівельне  підприємство приватної форми власності. Власником його є приватний підприємець  Квіткова С.Л.. Метою його діяльності є отримання прибутку і задоволення  потреб місцевого населення щодо продуктів щоденного попиту. Предметом  діяльності даного підприємства є торгова  діяльність.

Магазин побудований в 2001 році засобами приватного підприємця Квіткової С. Л., яка і є його власником.

Магазин розташований в самому центрі міста, біля нього пролягають основні шляхи жителів даного міста, що сприяє збільшенню кількості покупців.

Цей магазин - окремо побудована будівля з невеликим підвалом, в якому розташований бар. Вона прямокутної  форми. Побудована за сучасними технологіями з використанням нових будматеріалів, оштукатурена і пофарбована, з метало-пластиковими вікнами.

Окремо стояча будівля  має ряд переваг і недоліків :

- зручні умови для праці  працівників;

- можливість застосування  стаціонарного обладнання;

- можливість застосування  прогресивних форм продажу;

- великий торговий зал,  що дає можливість спрямувати  правильно потоки покупців;

- відсутність зайвих шумів  і сторонніх запахів.

До недоліків магазину з таким типом будівлі слід віднести необхідність купівлі спеціально відведеної земельної ділянки, необхідність спеціального підведення всіх комунікацій (опалення, світла, електроенергії).

Магазин «Криничка» працює за встановленими режимом. На вхідних  дверях магазину вивішена табличка, де трафаретним написом вказаний режим  його роботи:. Магазин працює:

З 8⁰⁰ до 23⁰⁰

Без перерви і вихідних

Основною формою продажу  в магазині «Криничка» є продаж через  прилавок обслуговування.

В процесі вибору товарів  приймають участь і покупець і  продавець. Продавець особисто виконує  основні операції з відбору і  показу товарів покупцеві , проводить  розрахунок за вручену покупку. Товари, відгороджені від покупця прилавком, розташовуються у такий спосіб, що їх основна маса недоступна покупцю. Покупці можуть отримати потрібний  товар на ознайомлення і вибору тільки безпосередньо для продавця. Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець  починає обслуговування іншого і  т.д.

Розрахунки проводяться  із застосуванням контрольно-касового апарату.

Контингент населення, який обслуговує даний магазин - це жителі даного населеного пункту, які мають  різний рівень достатку. Магазин відвідують чоловіки і жінки різних вікових  категорій, а також діти, що проживають поблизу магазину.

У магазині діють наступні відділи, де продаються такі групи товарів:

1. «Бакалія» - здійснює  продаж молока, молокопродуктів,  хліба і хлібобулочних виробів,  цукру, борошна, круп, майонезів, м'ясних і рибних консервів, олії, масла, жирів, яєць і ін..

2. «Напої» - продаж алкогольних,  слабоалкогольних і безалкогольних  виробів, пива та супутніх товарів,  тютюнових виробів, соків.

3. «Гастрономія» - кава, чай,  какао, кавові напої, морозиво, напівфабрикати, ковбаси, м'ясні  вироби, рибні вироби.

4. «Кондитерські вироби»  - мед, чорнослив, ізюм, цукерки,  печиво, рулети, вафлі і ін..

Розміщення магазину відповідає технологічним, естетичним, економічним  і архітектурним вимогам.

Технологічні вимоги передбачають створення умов, які забезпечують максимальні зручності покупцям при виборі товарів, правильний рух  покупців і товарних потоків, нормальну  роботу персоналу магазину та його відпочинку, а також для раціоналізації торгово-технологічного процесу.

Архітектурні вимоги задовольняються  зовнішнім і внутрішнім виглядом магазину. Композиція окремих зовнішніх  елементів оформлення приміщень  магазину «Криничка» має виразний архітектурно-художній вигляд і виділяє його серед інших  будівель місцевості.

Естетичні вимоги проявляються в оформленні окремих елементів  магазину - стін, стелі, підлоги, устаткування, світлових композицій, художнього оформлення. Ці всі фактори покращують обслуговування покупців, тому вони присутні і в  магазині «Криничка».

Економічні вимоги задовольняються  тим, що будівництво магазину велося з найменшими витратами матеріальних і трудових ресурсів.

Відповідність санітарно-гігієнічним  вимогам проявляється в наявності  системи опалення, вентиляції, освітлення і водопостачання, санвузла.

З метою дотримання санітарно-гігієнічних  норм в магазині «Криничка» існують  санітарні години: кожна середа і  субота з 14⁰⁰ до 17⁰⁰.

В підприємство забезпечене  комплексом приміщень з метою  раціонального функціонування торгово-технологічного процесу.

В магазині «Криничка» є  торгове приміщення, приміщення для  підготовки товарів до продажу (склад), кімната харчування персоналу.

Торговий зал - основне  приміщення магазину «Криничка». Він  виконує основні функціональні  навантаження. Його форма, площа і  пропорції впливають не тільки на побудову торговельного процесу, а  й на економічні показники діяльності магазину. Площа магазину « Криничка»  становить 40 м^2.

За розміром торгової площі  його можна віднести до дрібних магазинів .

Торговий зал займає більшу площу в загальній площі магазину. Він служить для розміщення робочого і виставочного запасу товарів. Тут  відбувається відбір товарів покупцями, здійснюються розрахунки, надаються  послуги. В торговому залі організовуються  робочі місця продавців, а тому устрій і планування відповідають наступним  вимогам:

- відповідність вільному  руху потоку покупців;

- забезпечення найкоротших  шляхів руху до товарів;

- створення умов хорошої  оглядовості і зручності для  орієнтації покупців;

Основними обов'язками директора  магазину є чітка організація  торгового процесу і забезпечення високої культури обслуговування. Директор магазину забезпечує постійну наявність  у продажу товарів широкого асортименту  і належної якості, щоденно контролює  додержання правил торгівлі і роздрібних цін, а також забезпечує застосування сучасних методів продажу товарів  і пропонування покупцям різних видів  послуг. Директор магазину забезпечує виконання плану товарообігу  і інших показників, виконуючи  при цьому контроль за ходом їх виконання. Директор магазину повинен  постійно перебувати в магазині, особисто брати участь в організації торговельного  процесу, забезпечувати безперебійний  продаж товарів, виконання санітарних вимог і правил особистої гігієни  працівниками, приймати необхідні заходи по відгукам і пропозиціям. Директор магазину повинен щоденно до відкриття  магазину перевіряти його готовність до початку роботи. Директор магазину несе відповідальність за стан і точність ваг, гир, вимірювальних посудин  і інших ваговимірювальних приладів.

В обов'язки директора магазину входять такі функції:

- чітка організація торгового  процесу і забезпечення високої  культури обслуговування;

- забезпечення постійної  наявності у продажу товарів  широкого асортименту і належної  якості;

- забезпечення виховної  роботи в колективі;

- ознайомлення працівників  магазину з керівними матеріалами  і нормативними документами;

- контроль за прийманням  товарів;

- контроль за станом  товарних запасів;

- контроль за дотриманням  працівниками магазину графіків  виходу на роботу;

- облік робочого часу;

- контроль за станом  трудової дисципліни;

- складання замовлень  на постачання товарами;

- контроль за справністю  вагових і вимірювальних приладів;

Зав магазином повинен  в своїй роботі керуватися правилами  торгівлі і іншими нормативними документами, постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Продавець продовольчих товарів  повинен:

- знати: асортимент товарів,  класифікацію, характеристику, сировину, харчову цінність товарів, терміни  зберігання даної групи, роздрібні  ціни на товари, ознаки доброякісності  товарів, види браку, відходів  і порядок їх списання, правила  розшифрування штрихового коду  товару, зчитування даних маркування  товарів, порядок розрахунку із  споживачами, в тому числі за  кредитними картками; правила зберігання  товарів і терміни їх реалізації; правила експлуатації відповідних  видів торгово-технологічного обладнання, РРО, правила використання та  призначення в торгово-технологічному  процесі виробничого інвентарю,  інструменту, ваговимірювальних  приладів, посуду; форми і методи  обслуговування покупців, правила  продажу продовольчих товарів,  правила торговельного обслуговування  населення; порядок проведення  інвентаризації; основи ціноутворення  та оподаткування; сфери застосування  інформаційних технологій, основи  правового регулювання в торгівлі, правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

- уміти: приймати товари; перевіряти заповнення тарних  одиниць, їх кількість та вагу, підраховувати штучні товари, перевіряти  якість за результатами зовнішнього  огляду.

- Забезпечувати зберігання  товарів за кількістю та якістю.

- Готувати товари до  продажу: перевіряти цілісність  пакування, розпаковувати із зовнішньої  тари, перевіряти наявність маркувальних  даних і якість після зберігання; перебирати, протирати, зачищати, нарізати, фасувати товари; забезпечувати  наявність відповідно оформлених  цінників; розміщувати і викладати  товари за групами, видами, сортами  з дотриманням правил товарного  сусідства.

- Готувати робоче місце  до роботи: встановлювати і перевіряти  справність ваговимірювальних приладів, реєстраторів розрахункових операцій, виробничого інвентарю, інструментів; отримувати і готувати пакувальний  матеріал. Пропонувати і показувати  товари. Консультувати покупців  про властивості, смакові особливості,  кулінарне призначення та харчову  цінність товарів.

- Пропонувати взаємозамінні  і нові товари, а також супутні  товари. Нарізати, зважувати і упаковувати  товари, підраховувати вартість  покупки, перевіряти реквізити  чека, видавати покупку.

- Підраховувати гроші,  здавати їх у встановленому  порядку. Прибирати нереалізовані  товари і тару.

- Готувати товари до  інвентаризації.

- Контролювати своєчасне  поповнення робочого запасу товарів  і терміни реалізації продуктів  (що швидко та надто швидко  псуються).

- Брати участь в оформленні  прилавкових вітрин.

У виробничі обов'язки техпрацівника  входить:

- прибирання у торговому  залі і підсобних приміщеннях;

- прибирання і дезінфекція  туалетів і гардеробних місць;

- постійний нагляд за  чистотою обладнання.

Формування асортименту  товарів

Раціонального розміщення асортименту  товарів у магазині «Криничка» намагаються  дотримуватись впровадженням таких  основних принципів:

- Досягнення якнайповнішої відповідності між обсягом товарів народного споживання і розумними потребами населення.

- Забезпечення оптимальної  відповідності матеріальним і  духовним запитам населення;

- Досягнення високої економічної  та соціальної ефективності виробництва  і споживання товарів;

- Створення для місцевого  населення стійкого асортименту  товарів повсякденного попиту;

- Формування асортименту  товарів у даному магазині  за споживчими комплексами;

- Включення в асортимент  продовольчих магазинів широкого  асортименту супутніх непродовольчих  товарів;

- Раціональний розподіл  торговельної площі під реалізацію  різних груп товарів.

Вихідними даними під час  формування асортименту товарів  були: чисельність населення; його густота; особливості попиту; існуюча матеріально-технічна база; наявність підприємств - конкурентів, їх розміщення, розміщення самого магазину тощо. Звичайно, в даному магазині неможливо  і економічно невигідно забезпечити  наявність усього торговельного  асортименту товарів. Тому для магазину «Криничка» був підібраний оптимальний  асортимент товарів, який дозволив, з  одного боку, створити найкращі умови  для покупців для придбання товарів, а з другого - забезпечити рентабельність роботи магазину.

Процес формування асортименту  товару в магазині «Криничка» складався  з трьох етапів.

На першому етапі встановлювався груповий асортимент товарів, який визначає асортиментний профіль даного підприємства. Ця робота проводилась на основі досліджень, які є основою вибору цільового  ринку. Даний магазин - це магазини з  продажу товарів повсякденного  попиту - на все населення. Він орієнтований на свій цільовий ринок - населення  з низькими доходами.

На другому етапі формування асортименту товарів визначалась  структура групового асортименту  магазину, тобто встановлювалось  кількісне співвідношення окремих  груп товарів.

На третьому етапі визначався розгорнутий асортимент товарів, тобто  здійснювався підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи, керівництво магазину приймало рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з  очікуваннями споживачів вибраного  цільового ринку.

Під час формування асортименту  в даному продовольчому магазині враховувалась особливість формування попиту на продовольчі товари. Так, більшість продовольчих товарів - хліб, м'ясо, жири, молоко, цукор, овочі - споживаються населенням щодня, тому, що вони є основою  раціону харчування, і для цих  товарів характерні висока частота  і постійність попиту.

Для повного задоволення  потреб населення досягалась певна  стабільність у формуванні асортименту  цих товарів. Постійна наявність  стійкого і широкого асортименту  цих товарів у магазині «Криничка» сприяє успішному та ритмічному виконанню  планів товарообігу, поліпшенню показників його діяльності.

Споживання інших видів  продовольчих товарів, наприклад, кондитерських  виробів, гастрономічних товарів, фруктів, вин, має періодичний характер, але  вони також постійно наявні в асортименті  магазинів. В перспективі поступово  частина товарів періодичного попиту може перейти у групу товарів  постійного попиту, що може бути пов'язано  зі зростанням матеріального добробуту місцевого населення. Це насамперед характерно для таких товарів як гастрономічні, кондитерські вироби.

Продовольчі товари, якими  в основному торгує даний магазин  мають також ряд специфічних  особливостей, які виявляються у  процесі їх купівлі і споживання та впливають на характер попиту і  його формування. Так, важливе значення мають фактори взаємозамінності (наприклад, при відсутності у  продажу олії покупець може придбати маргарин чи смалець) і взаємодоповнюваності (наприклад, зі збільшенням споживання м'ясних напівфабрикатів зростає  споживання харчових жирів).

Попит на багато продовольчих товарів піддається коливанням, пов'язаних з сезонністю виробництва чи споживання. Наприклад, у зимовий період збільшується попит на м'ясні продукти, жири, крупи, макаронні вироби, а у весняно-літній період - на молочні продукти, морозиво, безалкогольні напої. Виробництво  овочів і фруктів має сезонний характер, тому необхідно створювати запаси цих товарів, бо вони користуються попитом протягом усього року. При  формуванні асортименту продовольчих товарів треба вираховувати необхідність задоволення попиту особливих категорій  покупців - дітей і людей з різними  захворюваннями. Тому в асортимент продовольчих магазинів обов'язково повинні включатися товари дитячого і дієтичного харчування. Нажаль, в  магазині «Криничка» їх немає.

У результаті переходу до ринку  у нашій країні утворилася досить велика частка населення з низькими доходами, що призвело до зниження купівельного попиту і стійкості продажу товарів, а особливо це стосується сільського населення. У цьому зв'язку, під  час формування асортименту товарів  у магазині «Криничка» забезпечувалась  наявність у продажу однойменних  товарів з різними цінами. Таким  чином, можна задовольняти попит  різних груп і верств населення згідно з їх грошовими доходами.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ УКЛАДАННЯ І ДОТРИМАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ

Серед зобов'язань, що складають  особливу частину зобов'язального  права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне законодавство  України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів, серед яких і є договір  поставки.

Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань  закон називає договір. Договором  визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну  або припинення цивільних правовідносин.

Відповідно до вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог  розумності і справедливості, договір  поставки, а також і ряд інших  договорів визначає зміст конкретних прав і обов'язків учасників договірного  зобов'язання. В цьому розумінні  договір виступає засобом регулювання  поведінки сторін у цивільному правовідношенні.

У нинішніх умовах зростає  роль договору поставки як універсальної  та найбільш доцільної форми опосередкування  товарно-грошових відносин.

Перехід до ринкової економіки  і саме функціонування ринкового  механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників - підприємств, громадян - має свободу  господарської діяльності та підприємства. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини і, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб організацій та громадян у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна - бартер, постачання енергії тощо).

Виходячи з цього можна  зазначити, що договір поставки відіграє неодноразову роль у відносинах між організаціями і громадянами.

2.1 Поняття і значення договору поставки.

Порядок і способи укладення  договору поставки

Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських  відносин з постачання продукцією і  товарами є договір поставки. Договір - це основний документ, що визначає права  та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. Підприємства є вільними у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських  взаємовідносин, за винятком випадків поставки товарів за міждержавними  угодами.

Договір поставки - це договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.

В умовах соціалістичної економіки  СРСР договір поставки був самостійним  видом договору, який укладався на підставі адміністративно-планових актів, як правило обов'язкових для сторін. Відносини щодо поставок детально регулювалися Положенням про поставки продукції  виробничо-технічного призначення  і Положенням про поставки товарів  народного споживання, затверджуваних постановою РМ СРСР від 29.VII.1988 р. В умовах переходу України до ринкової економіки  договір поставки набув однак  різновиду договору купівлі-продажу. При цьому підприємці  на власний розсуд вирішують, за якою правовою формою відчужувати товар (за договором купівлі-продажу чи договором поставки), враховуючи характер і зміст такого відчуження.

Порівняно з традиційним  договором купівлі-продажу договір  поставки має певні особливості, а саме:

між моментом укладання і  моментом реального виконання існує  великий проміжок часу;

в момент укладення договору товар у постачальника, як правило, відсутній, тобто угода укладається  під майбутній товар;

предметом поставки не може бути нерухоме майно;

предметом поставки є товар, призначений для підприємницької  чи іншої господарської діяльності, тоді як предметом купівлі-продажу  може бути товар будь-якого призначення;

сторонами в договорі поставки є юридичні особи (переважно суб'єкти підприємства) і громадяни-підприємці.

Сторонами цього договору є постачальник та покупець, які  займаються підприємницькою діяльністю. Підриємництво - це самостійна ініціатива. систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи усіх форм власності.

З вище вказаного можна  зазначити, що предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається  для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з  особистим (сімейним, домашнім) споживанням. Зокрема, це продукція, призначена для  виробничого споживання (сировина, матеріали, обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку  чи для промислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики).

В умовах ринкової економіки  придбання підприємцем ресурсів здійснюється переважно на ринку  товарів і послуг, тобто без  фондів і лімітів, безпосередньо  у виготовлювачів, в оптовій торгівлі, в тому числі на ярмарках, біржах, аукціонах або в комерційних  посередників.

Безпосередньо договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Як консенсуальний договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. До згоди сторін прирівнюється і відсутність належного протягом певного строку реагування постачальника на зроблені покупцем у протоколі розбіжностей пропозиції щодо умов договору або рішення арбітражного чи тритейського суду з переддоговірного спору у випадках, передбачених угодою сторін або законодавством.

Договір поставки двосторонній, бо права і обов'язки виникають  для обох котрагентів. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержана від постачальника продукція оплачується покупцем за погодженими цінами.

Регулювання договірних відносин з поставок продукції здійснюється в різних формах. Видаючи закони та інші нормативні акти, держава здійснює нормативне регулювання цих відносин. Насамперед, у сфері поставок діє  міждержавна Угода від 20 березня 1992 року "Про загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць Співдружності Незалежний Держав". Угода поширюється на відносини  між суб'єктами господарювання (незалежно від форм власності) держав-учасниць Співдружності за міждержавними економічними зв'язками.

Під суб'єктами господарювання розуміють підприємства, їх об'єднання, організації будь-яких організаційних форм, а також громадян, які володіють  статусом підприємця відповідно до законів, що діють на території цих держав.

Під товаром розуміють  як товари народного споживання, так  і продукцію виробничо-технічного призначення.

Разом з тим Кабінет  Міністрів України затвердив  Тимчасове положення з питань кооперованих поставок продукції виробничо-технічного призначення (1993 року), але воно має  вузьку сферу дії, бо регулює відносини  між суб'єктами господарської діяльності на внутрішньому ринку України з  кооперованих поставок деталей, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого або міжгалузевого призначення, виготовлених за технічною документацією споживача (замовника), технічними умовами та стандартами, і необхідних для виготовлення кінцевої продукції.