Договір прокату як спосіб забезпечення побутових потреб громадян
Тема:
« Договір
прокату як спосіб забезпечення
побутових потреб громадян»
ЗМІСТ
Вступ
..............................
Розділ
І. Місце договору
побутового прокату
в системі договорів
майнового найму.........................
1.1.Загальна
характеристика та юридичний
зміст договору майнового
найму.........................
1.2.Окремі різновиди договору майнового найму………………………………....12
Розділ
ІІ Договір побутового
прокату як окремий
різновид договору
майнового найму.........................
2.1.Загальна характеристика
договору побутового
прокату ..............................
2.2.Особливості
договору побутового
прокату …………………………………..…25
Висновок
….............................
Список
використаних джерел
….............................
У світлі поставлених у Конституції України завдань неухильного підвищення добробуту людей усе більшого значення набуває сфера побутового обслуговування, покликана сприяти створенню умов для високопродуктивної праці й більш повному забезпеченню зростаючих матеріальних і духовних потреб трудящих.
У нашій країні велика увага приділяється побутовому обслуговуванню населення як одній з форм задоволення матеріальних і культурних потреб громадян. Визначаючи значення побутового обслуговування населення, Первушина А.П. зазначила, що питання побутового обслуговування - це не дрібниці, не другорядні речі. Від нього залежить, наскільки задоволений побут людини, яка культура обслуговування, багато у чому залежить і настрій людей і виробничість їх праці.
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що раніше сфері побутового обслуговування не надавалося належної уваги, але за останні роки прийнято ряд заходів, спрямованих на подальший розвиток і покращення побутового обслуговування населення, а також ліквідацію недоліків, які є у цій галузі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі передачі майна за договором побутового прокату. На мою думку, ця тема в сучасних умовах має велике значення і заслуговує уваги для написання курсової роботи роботи.
Предметом досліджуваної роботи є норми чинного законодавства, які виникають при укладенні договору побутового прокату, що містяться в Цивільному кодексі України, в Правилах побутового прокату, в порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно - побутового призначення та господарського вжитку та інших нормативних актах.
Крім того, при дослідженні курсової роботи широко були використані такі методи, як порівняльно-правовий, статистичної обробки фактичного матеріалу.
Метою даного дослідження є висвітлення особливостей договору побутового прокату як спосіб задоволення матеріальних і культурних потреб громадян.
Курсова робота складається зі змісту, вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Розділ
І. Місце договору побутового
прокату в системі договорів
майнового найму
1.1.
Загальна характеристика
та юридичний зміст
договору майнового
найму
Правовідносини найму виникають на підставі договору. Як зазначається в статті 759 ЦК України, за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату на певний строк .
Договір найму є найпоширенішим зобов'язанням з передачі майна у користування. У главі 58 ЦК України врегульовуються відносини з договору найму. Слід зауважити, що у законодавстві та науковій літературі поряд з терміном «найм» широко вживаються терміни «оренда», «лізинг», «прокат», якими позначають однотипні за своєю юридичною природою договори, кожен з яких має певні особливості, обумовлені предметом найму. [15,с.56]
Договір майнового найму відрізняється від інших (суміжних) цивільно-правових договорів такими ознаками:
1) наймач отримує майно не у власність, а лише у тимчасове користування. Цим договір майнового найму відрізняється від договорів купівлі-продажу, міни, дарування, за якими одержувач майна стає його власником. Крім цього, оскільки користування майном за договором найму є тимчасовим, після закінчення строку договору або у разі його дострокового розірвання наймач зобов'язаний повернути майно у тому самому стані, в якому він його одержав;
2) оскільки надане наймачеві майно підлягає поверненню, предметом договору найму можуть бути:
— річ, що "визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні, тобто неспоживна річ. Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Особливості найму окремих видів майна встановлюються нормами ЦК України та іншими законами;
— майнові права, наприклад земельні паї;
— підприємство як єдиний майновий комплекс. [10,с.56]
З точки зору загальної характеристики цивільно-правових договорів договір найму є двостороннім, консенсуальним або реальним, оплатним.
Договір найму є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору наймодавець та наймач) несе обов'язки на користь іншої сторони.
Наймодавцем речі за договором найму може бути його власник або особа, якій належать майнові права, також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст. 761 ЦК України), тобто його представник, який виступає орендодавцем у разі оренди державного і комунального майна. Наймодавцем можуть бути фізичні та юридичні особи, держава, адміністративно-територіальні утворення тощо. [9,с.121]
Наймачем може бути будь-яка особа яка має належну цивільну дієздатність.
Договір найму може бути як консенсуальним, так і реальним. Історично договір оренди завжди був консенсуальним, оскільки вважався укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами. Передача майна наймачеві розглядалася як виконання договору, навіть у тому випадку, коли момент вступу договору в силу збігався з фактичною передачею майна. Таке правило містилося у ЦК УРСР, таким же чином регулюється договір найму (оренди) цивільними кодексами країн СНД. Новий ЦК України пішов іншим шляхом, дозволивши учасникам цивільного обігу укладати як консенсуальні, так і реальні договори найму. [9,с.121]
Договір найму (оренди) є оплатним, оскільки наймодавець за виконання своїх обов'язків з передачі майна у користування наймачеві повинен отримати від останнього зустрічне надання у вигляді внесення орендної плати. [9,с.121]
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, що мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. [10,с.58] Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Плата за користування майном вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Істотними умовами договору майнового найму є:
— предмет;
— строк;
— ціна.
Форма договору найму залежить від його предмета та строку дії:
а) вимоги до найму (оренди) майна, крім будівлі та іншої капітальної споруди, у гл. 58 ЦК не встановлюється, тому у відношенні цього договору діють загальні правила, викладені у ст. 205-210 ЦК, а в гл. 59 (щодо найму житла) вказується про просту письмову форму(а. 811 ЦК);
б) стосовно найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди — якщо строк договору становить до 3-х років, він укладається у письмовій формі, а на три роки і більше — підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 793 ЦК).
Строк дії договору має бути позначений у ньому, а за відсутності такого — договір вважається укладеним на невизначений строк (ч.ч. 1 і 2 ст, 763 ЦК). Правовими наслідками укладення договору найму на невизначений строк полягають в тому , що кожна із сторін такого договору може відмовитися від нього у будь-який момент, письмово попередивши про це іншу сторону за місяць, а у разі найому нерухомого майна – за три місяці. [9,с.122]
В разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається продовжений на строк, який був раніше встановлений договором
Предметом договору
майнового найму можуть
бути тільки індивідуально-визначені,
неспоживні речі (нежитлові
приміщення, обладнання,
машини та ін.), які не
знищуються у процесі
їх використання, адже
здане в найм майно підлягає
поверненню та майнові
права (ст. 760 ЦК). [9,с.121]
Права та обов’язки сторін
До
обов'язків наймодавця
належать такі:
• передати наймачеві
річ у користування
негайно або у строк,
визначений договором.
Якщо наймодавець не
передає наймачеві майно,
наймач має право за
своїм вибором:
1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. [10,с.61]
• передати майно належної якості (яке придатне до використання його за призначенням або до використання відповідно до мети визначеної в договорі) Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму (ст. 768 ЦК України).
Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати:
1) заміни речі, якщо це можливо;
2) відповідного зменшення розміру плати за користування річчю;
3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення;
4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.[10,с.61]
• передати майно належної кількості;
• надати наймачеві річ у комплекті в стані, який би відповідав умовам договору і забезпечував досягнення мети найму;
•
передати майно у
належному асортименті;
• попередити наймача про особливі
властивості та недоліки речі, які йому
відомі і які можуть становити небезпеку
для життя, здоров'я, майна наймача або
призвести до пошкодження самої речі під
час користування нею;
• повідомити наймача про права третіх осіб;
• не перешкоджати
користування річу;
• проводити за свій рахунок капітальний
ремонт речі.
Обов'язки наймача такі:
• вносити плату за користування річчю
щомісячно (сторони можуть визначити й
інші строки внесення плати). Наймодавець
має право відмовитись від договору і
вимагати повернення речі, якщо наймач
не вносить плати за користування нею
протягом трьох місяців підряд. Договір
у цьому разі вважається розірваним з
моменту одержання наймачем повідомлення
наймодавця про відмову від договору;
• договором або
законом може бути встановлений
обов'язок наймача укласти
договір страхування
речі, що передана у
найм;
• перевірити в присутності наймодавця справність речі при її передачі у володіння;
• повернути річ
у тому ж стані в якому він її отримав;
• користуватися річчю відповідно до
її призначення та умов договору;
• проводити за свій рахунок поточний
ремонт речі;
• усунути погіршення стану речі, які
сталися з його вини;
• у разі припинення договору негайно
повернути наймодавцю річ у стані, в якому
вона була від нього одержана, з урахуванням
нормального зносу, або у стані, який було
обумовлено в договорі;
• відшкодувати шкоду заподіяну майну.
Передання наймачем речі у користування
іншій особі (піднайм) можливе лише зі
згоди наймодавця, якщо інше не передбачено
договором або законом.
Наймач має право вимагати
розірвання договору, якщо наймодавець
передав у користування річ, якість якої
не відповідає умовам договору, а також
коли наймодавець не виконує свого обов'язку
щодо проведення капітального ремонту
речі.
Якщо
наймодавець не провів
капітального ремонту
речі, що перешкоджає
її використанню відповідно
до призначення та умов
договору, наймач має
право:
1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;
2)
вимагати розірвання
договору та відшкодування
збитків.[10,с.62]
Наймач має переважні права перед іншими особами, а саме:
— у разі належного виконання своїх обов'язків за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк, повідомивши про свої наміри наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, — у розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється;
— у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
У разі порушення цих прав наймодавцем наймач має право звернутися до суду за їх захистом.[9,с.126]
Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця (ст. 778 ЦК України).
Припинення договору найму.
Договір найму (оренди) припиняється як на загальних підставах припинення зобов'язань, передбачених ЦК України, так і у разі виникнення спеціальних підстав, зазначених у главі 58 ЦК.
Спеціальні підстави припинення договору найму можна поділити на дві групи:
а) об'єктивні, які не залежать від волі сторін;
б) суб'єктивні — розірвання або відмова від договору однією із сторін або за згодою сторін.[9,с.126]
Спеціальними об'єктивними підставами припинення договору найму за ст. 800 ЦК України є: смерть фізичної особи—наймача та ліквідація юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. При цьому ліквідація юридичної особи завжди тягнутиме за собою припинення договору найму, незалежно від волі сторін. Що стосується смерті фізичної особи—наймача, то зазначена підстава є диспозитивною: закон або сторони в договорі можуть передбачити продовження дії договору найму і після смерті наймача.
Суб'єктивні підстави припинення відносин найму можна розділити на три основні форми:
1) розірвання договору за згодою сторін — це загальна підстава припинення зобов'язання, яка стосується і договору найму;
2) відмова від договору;
3) розірвання договору на вимогу якоїсь із сторін.
Припинення договору найму можливе на вимогу однієї сторони:
а)За ініціативою наймача:
— передане майно не може бути використане за призначенням;
— наймодавець створює перешкоди користування майном;
— не проведення капітального ремонту наймодавцем;
— не передання речі у визначений строк.
б)За ініціативою наймодавця:
— не проведення поточного ремонту наймачем;
— використання предмету договору не за призначенням;
— передання майна у піднайм без погодження з наймодавцем;
— створення загрози пошкодження або знищення майна.
При розірванні договору найму на вимогу однієї із сторін обов'язковим є пред'явлення позову до суду.
Одностороння відмова
від договору допускається,
якщо це передбачено
законом або угодою
сторін. Так, у договорі
найму допускається
одностороння відмова
як наймодавця, так і
наймача від договору,
що укладений на невизначений
строк (ч. 2 ст. 782). Крім
того, наймодавцеві
дозволяється відмовитися
від договору найму
та вимагати повернення
речі, якщо наймач не
вносить плату за користування
річчю протягом трьох
місяців поспіль (ч. 1
ст. 801). При припиненні
договору найму внаслідок
односторонньої відмови
звернення з позовом
до суду не вимагається.
Можна зробити висновок, що договір майнового найму є дуже важливим для повноцінного життя громадян, а дотримання всіх вимог його укладання та розумне втілення в життя слугує покращенню добробуту громадян та країни в цілому.
За договором майнового
найму наймодавець зобов'язується
надати наймачеві майно
у тимчасове користування
за плату на певний строк.
Цей договір є двостороннім,
консенсуальним або
реальним та оплатним.
1.2.Окремі різновиди договору майнового найму
В залежності від предмету договору в цивільному законодавстві розрізняють такі види договорів майнового найму, як:
- Оренда державного та комунального майна;
- Прокат;
- Найм транспортних засобів;
- Найм земельної ділянки;
- Найм будівлі або іншої капітальної споруди;
- Лізинг.
Оренда державного та комунального майна.
Загальне поняття оренди сформульовано в ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 14 березня 1995 р. Відповідно до цієї статті орендою визнається основане на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Об'єктами оренди, за Законом України "Про оренду державного та комунального майна", можуть також бути нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально-визначене майно підприємств, а також майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).[2, ст.4]
Суб'єктами оренди (сторонами в договорі оренди) є орендодавці та орендарі.
Орендодавцями (тобто органами та організаціями, що передають майно в оренду) є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства — щодо окремого індивідуально-визначеного майна, а з дозволу зазначених вище орендодавців — також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого
майна. [2,ст.5]
Орендарями (тобто юридичними або фізичними особами, яким майно передається в оренду) згідно із Законом України "Про оренду державного та комунального майна" можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. [2, ст.6]
Істотними умовами договору оренди є:
- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її ндексації);
- термін, на який укладається договір оренди;
- орендна плата з урахуванням її індексації;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення орендованого майна та умови його повернення;
- виконання зобов'язань;
- відповідальність сторін;
- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
[2, ст.10]
Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. [2,ст.17]
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 р. на орендаря покладаються наступні обов'язки:
- використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

- Договір страхування
- Договор
- Договор
- Договор
- Договор
- Договора в инвестиционных процессах
- Договора возмездного оказаня услуг
- Договірні відносини підприємств у сфері торгівельної діяльності
- Договір оренди (найму) та його різновиди
- Договір перевезення
- Договір перевезення вантажу
- Договір перевезення вантажу
- Договір поставки
- Договір прокату та його характеристика