Ерсонал підприємства: характеристика, склад і структура

 

Зміст

Вступ

1. Персонал підприємства: характеристика,  склад і структура,

показники руху та використання персоналу підприємства:

1.1. Характеристика, склад  і структура персоналу.

Визначення середньорічної чисельності персоналу підприємства

за звітний рік

1.2. Розрахунок показників  руху та продуктивності праці  персоналу

Висновки

2. Класифікація витрат  підприємства за різними ознаками  та 

розрахунок критичного обсягу продукції підприємства

3. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської

діяльності підприємства (розрахунки, аналіз)

Висновки

Література

 

 

 

 

 

Вступ

На сучасному етапі еволюції суспільного життя потреби людей у комфорті виходять на одне з основних місць. Науково-технічний прогрес сприяє тому, що на ринку товарів і послуг з’являється все більше нової продукції, яка щільно входить у наше життя, стає необхідністю. З метою забезпечення нормального (достатньо комфортного) рівня життєдіяльності у суспільстві створюються певні організації (трудові колективи), які мають ту чи іншу місію (реалізують певну програму діяльності).

Важливим етапом розвитку суспільно-економічних відносин є виникнення підприємств, які створюються з метою випуску завершеного продукту, оскільки ринок визнає лише товар, який пройшов повний цикл виготовлення, тобто кінцевий продукт.

Підприємство є головною діючою складовою економічних відносин. Підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, якому надані права юридичної особи, який здійснює виробничу, науково-технічну, комерційну діяльність з метою отримання прибутку. Кожне підприємство займає подвійне становище в господарській структурі ринкової економіки. По-перше, воно є самостійним суб’єктом ринкових відносин, а, по-друге, кожне підприємство є елементом національної економіки. Ефективна діяльність підприємства веде до його успішного функціонування і розвитку, а отже і до розвитку національної економіки в цілому.

В сучасному економічному становищі діяльність будь – якого підприємства неможлива без ретельного аналізу кожного фактора як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, це пов’язано із складною структурою підприємства і розгалуженими зв’язками підприємства з іншими суб’єктами підприємницької діяльності та органами державної влади, які відповідно складають конкуренцію і контролюють законність діяльності підприємства. В жорсткій конкурентній боротьбі вирішальне значення може мати зниження витрат підприємства за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів, підвищення продуктивності праці, прискорення обороту грошових коштів, максимально ефективне використання виробничих потужностей.

Щоб досягти цілей підприємство аналізує свою діяльність за різними системами технологічних показників, які в сукупності дають загальну характеристику стану справ за даний період.

 

1. Персонал підприємства: характеристика, склад і структура, показники руху та використання персоналу підприємства:

1.1. Характеристика, склад і структура  персоналу. Визначення середньорічної  чисельності персоналу підприємства  за звітний рік

 

Персонал підприємства – це основний постійний склад робітників підготовлених для роботи в тій чи іншій галузі народного господарства і які перебувають з підприємством, як з юридичною особою, в відносинах врегульованих договором найму.

Персонал підприємства можна класифікувати:

1. За характером виконуваних виробничих функцій:

А) Керівники;

Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.

Б) Спеціалісти;

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.

В) Службовці;

До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо.

Г) Робочі; в склад робочих включають окрім робітників, зайнятих створенням матеріально-технічних цінностей, робітників охорони і молодшого обслуговуючого персоналу (МОП).

2. За характером участі у виробничій діяльності персонал підприємства поділяють:

А) На працівників зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобному виробництві (виробництво будівельних матеріалів);

Б) Робітників, зайнятих в обслуговуючих і інших господарствах;

Можуть бути також робітники, зайняті торгівельною діяльністю, медичним обслуговуванням (робітники неосновного виробництва).

До зайнятих на БМР відносяться робітники, пов’язані з виконанням будівельних робіт, монтажних робіт та безпосередньо зайнятих зведенням будівель або монтажем обладнання. Сюди ж відносяться робітники апарату управління, робітники лабораторій, охорона та обслуговуючий персонал.

До робітників обслуговуючого і інших господарств відносяться робітники матеріально-технічного забезпечення підприємства, по виробничо-технологічному комплектуванню підприємства, робітники транспортних контор тощо.

В промислових підприємствах виділяють робітників основного виробництва та робітників не основного виробництва.

3. За характером і складністю виконуваних робіт персонал поділяють:

А) За професіями;

Б) За спеціальностями;

В) За кваліфікацією.

Структура персоналу підприємства характеризується співвідношенням різноманітних категорій і груп робітників в їх загальній чисельності, а також може розглядатися за такими ознаками, як вік, освіта, стать, стаж роботи.

Наявність персоналу в цілому по підприємству, а також за окремими категоріями і групами може характеризуватися двома показниками:

1. Моментними показниками (на звітну дату, на дату дослідження, на дату перепису і т. д.)
2. Інтервальними показниками, тобто середніми за відповідний період часу. Перераховані показники повинні бути плановими, прогнозними і т.д.

В кадровому звіті підприємства прийнято виділяти:

• Робітників, які входять в списковий склад підприємства. Їхні трудові книжки здаються до відділу кадрів (кадрової служби підприємства), в наказі про прийняття на роботу обумовлено, що мова йде про штатну посаду.
• Сумісників, їхні трудові книжки, зберігаються на іншому підприємстві за  місцем  основної роботи і в наказі  про прийняття на роботу обумовлено, що тривалість робочого дня не повинна перевищувати 50% установленої законодавством.
• Робітників, які працюють за договором підряду, чисельність яких не включається в спискову чисельність робітників підприємства.

Облікова чисельність персоналу підприємства не залишається сталою внаслідок прийому і звільнення робітників, тому важливе значення мають інтервальні показники наявності персоналу. В статистичній звітності персоналу використовуються такі інтервальні показники: середньоспискова чисельність робітників за місяць, квартал, рік.

Облікова чисельність визначається шляхом підрахування працівників спискового складу, прийнятих на роботу на термін не менше одного дня.

Середньооблікова чисельність робітників за місяць визначається суми спискового складу робітників на кожен календарний місяць, враховуючи вихідні і святкові дні, до загальної кількості календарних днів. Чисельність працівників в вихідні і святкові дні приймають рівною чисельності робітників за попередній робочий день.

Головним показником звітності підприємства по праці є середньоблікова чисельність працівників, що розраховується як відношення спискової сумарної чисельності за період часу до кількості днів періоду.

Явочна чисельність характеризує число працівників підприємства, що явилися на роботу в робочі дні. Зіставлення вищезгаданих показників чисельності дає можливість виявити резерви у використанні робочої сили. Забезпечення підприємства кадрами визначається діленням фактичної чисельності працівників на розрахункову величину чисельності працівників.

Вихідні дані:

 

Середньооблікова чисельність робітників (в т.ч. робочих) базовий рік, чол	Чисельність робітників на 1 січня звітного року	Прибуло робітників на протязі року					Вибуло робітників протягом року					Чисельність керівників спеціалістів і службовців
		Чисельник — дата вступу Знаменник — чисельність прийнятих					За власного бажання		В зв’язку з виходом на пенсію	В зв’язку зі вступом до ВНЗ	За поруш. .труд. дисципліни
2	3	4	5	6	7	8	9	10		11
1144 (1051)	1006	13,03/2	10,05/2	19,07/4	28,08/4	12,10/3	15,03/5	24,07/4		10,08/3	14,09/4	96

 

Використовуючи вихідні дані для визначення середньооблікової чисельності персоналу, розраховую середньоспискову чисельність робітників за кожен місяць окремо і за рік в цілому.

Місяць	Наявність на початок місяця, чол..	Рух робітників: +  поступили -   вибули	Розрахунки	Середньо- спискова чисельність за міс., чол..
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень	1006 1006 1006 1003 1003 1005 1005 1005 1006 1002 1007 1007	- - 13.03 +2; 15.03 -5 - 10.05         +2 - 19.07 +4; 24.07   -4 10.08    -3; 28.08  +4 14.09      -4 12.10        +5 - -	(1006*31)/31 (1006*28)/28 (1006*12+1008*3+1003*16)/31 (1003*30)/30 (1003*9+1005*22)/31 (1005*30)/30 (1005*18+1009*5+1005*7)/30 (1005*9+1002*17+1006*5)/31 (1006*13+1002*17)/30 (1002*11+1007*20)/31 (1007*30)/30 (1007*31)/31	1006 1006 1005 1003 1004 1005 1006 1004 1004 1005 1007 1007
Разом				12062
Середньооблі-кова чисель- ність робітни-ків за рік				12062:12=1005

 

 

 

Середньооблікова чисельність робітників за рік

 чол.

Середньооблікова чисельність працівників за рік

Чпрац = 1005 + 96 = 1111 чол.

 

Структура персоналу за базовий і звітний рік

Категорії персоналу	Базовий рік		Звітний рік
	чисельність	%	чисельність	%
Робітники	1051	91,9	1005	90,5
Службовці	93	9,1	96	9,5
Всього	1144	100	1111	100

 

Проаналізувавши структуру персоналу підприємства, слід відмітити, що у звітному році доля робітників зменшилася в порівнянні з базовим роком. А це в свою чергу призвело до збільшення долі керівників, спеціалістів і службовців. Крім того, у звітному році зменшилась середньооблікова чисельність працівників на 33 чоловік.

 

 

1.2. Розрахунок показників руху  та продуктивності праці персоналу

Рух робочої сили представляє собою процес прибуття, вибуття і переміщення спискової чисельності робітників. Рух такого роду характеризується плинністю кадрів. Отже, інтенсивність руху персоналу на підприємстві характеризується такими показниками:

– коефіцієнт обороту з прийому кадрів визначається відношенням кількості робітників, прийнятих на роботу за даний період ( ) до середньооблікової чисельності робітників за той же період ( )

,

– коефіцієнт обертання при звільненні кадрів визначається відношенням кількості робітників, звільнених по всім причинам за даний період ( ) до середньооблікової чисельності робітників за той же період ( )

,

 

– коефіцієнт загального обігу кадрів дорівнює відношенню кількості робітників, прийнятих на роботу і звільнених по всім причинам за даний період до середньооблікової чисельності робітників за той же період ( )

 

– коефіцієнт плинності кадрів визначається відношенням чисельності робітників, звільнених через порушення трудової дисципліни і за власним бажанням за звітний період ( ) до середньооблікової чисельності робітників за той же період ( )

,(%)

Продуктивність праці характеризується таким показником як виробіток. Згідно з вартісним методом виробіток визначається відношенням об’єму продукції до затрат часу, які виражені у середньообліковій чисельності робітників.

Використовуємо формулу для знаходження рівня продуктивності праці:

,

де В – продуктивність праці;

Q – об’єм виконаних робіт;

- середньооблікова чисельність  робітників за рік.

Визначаємо продуктивність праці (виробіток) на одного робітника та одного працюючого в базовому та звітному роках:

Базовий рік: (грн./чол.)

                       (грн./чол.)

Звітний рік: (грн./чол.)

                     (грн./чол.)

Темпи зростання продуктивності праці 1 робітника та працівника.

 

Висновки

Проаналізувавши показники руху персоналу, слід зазначити, що у звітному періоді на підприємство було прийнято 1,7% середньоспискової чисельності робітників, а звільнено за цей же період 1,6%, тобто на 0,1% більше.

Звільнення за власним бажанням і через порушення трудової дисципліни є для підприємства небажаними, оскільки призводять до затрат на додаткове наймання робітників і їх підготовку. Проте, коефіцієнти плинності і стабільності кадрів вказують на те, що для підприємства характерна стабільність руху персоналу.

Дослідивши динаміку продуктивності праці видно, що у звітному періоді продуктивність праці як робітників, так і працівників в цілому зросла в порівнянні з базовим періодом на 39,5% та 37,3% відповідно, що безперечно є сприятливим для розвитку діяльності підприємства.

Середньооблікова чисельність працівників є головним показником звітності підприємства по праці. Згідно з вихідними даними вона становила 1144 чоловік у базовому році, в тому числі 1051 чоловік – робітники, а у звітному році середньоспискова чисельність працівників і робітників зменшилася і стала складати 1111 і 1005 чоловік відповідно. Аналізуючи структуру персоналу, можна сказати, що через зменшення долі робітників у структурі у звітному році збільшилася доля керівників, спеціалістів і службовців, що, як правило, є негативним фактором, бо це призведе до затрат на наймання додаткових робітників і їх навчання. Однак, якщо ці зміни дозволять підвищити продуктивність праці і ефективність виробництва, то це можна вважати позитивним фактором.  Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і підвищення даного показника є одним із найважливіших завдань суспільного виробництва, що й було досягнуто.

 

2. Визначення постійних  і змінних витрат та розрахунок  прибутку по варіантах ведення  бізнесу на підприємстві

 

У процесі формування одних та використання інших ресурсів задля досягнення певної мети підприємство здійснює витрати.

Отже, витрати – це витрачені ресурси у ході діяльності підприємства.

Згідно П(С)БО 16 “Витрати” витратами певного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Будь які витрати орієнтовані на певний результат. Тільки це виправдовує їх доцільність.

Обсяг виробництва повинен бути таким, щоб отриманий дохід після реалізації виробленої продукції (робіт, послуг) покривав витрати підприємства, і у результаті воно б отримало прибуток.

Тобто,

Обсяг виробництва = Витрати + прибуток,

з іншого боку

Доход = Витрати + прибуток, або

Випуск продукції у натуральних одиницях * ціна продукції = Витрати + прибуток

Очевидно, що витрати підприємства разом з встановленою ціною на продукцію суттєво пов’язані з отриманим прибутком.

Прибуток = F ( Ц, Витрати)

Класифікація витрат.

№ з/п	Ознака	Витрати	Пояснення
1	2	3	4
1	За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)	Витрати: виробництва, цеху, ділянки, технологічного переділу, служби	Витрати групують у розрізі структурних підрозділів. Основне виробництво Допоміжне: ремонтні цехи, компресорні станції, паросилове, енергетичне, експериментальне виробництва
2	За видами продукції (робіт, послуг)	Витрати на: вироби, групи виробів, групи одноманітних виробів, одноразові замовлення напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукції	Витрати на конкретний об’єкт витрат.

 

3	За видами витрат	витрати за економічними елементами,                       витрати за статтями калькуляції	Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Групування здійснюють для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству. Виділяють такі елементи витрат: Матеріальні витрати Витрати на оплату праці Відрахування на соціальне страхування Амортизація Інші операційні витрати   Групування за статтями калькуляції призначене для організації аналізу та обліку витрат, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), здійснюється за статтями калькуляції. Перелік статей залежить від галузевої належності підприємства та визначається “Методичними рекомендаціями щодо формування собівартості...”, або “Типовими положеннями...”
4	За єдністю складу	одноелементні витрати,   комплексні витрати.	Одноелементні витрати – економічно однорідні Комплексні витрати – складаються з декількох елементів
5	За способом перенесення вартості на продукцію	- прямі,       - непрямі	Прямі витрати можуть бути безпосередньо включені до собівартості окремих видів продукції Непрямі (накладні) витрати не можуть бути прямо пов’язаними з конкретним видом продукції. Непрямі виробничі витрати (цехові) мають назву загальновиробничих.
6	За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	змінні,       постійні	До змінних витрат відносять витрати, абсолютна величина яких змінюється разом із зміною обсягів виробництва До постійних – абсолютна величина істотно не змінюється із зміною обсягів виробництва
7	За календарними періодами	поточні,     довгострокові,       одноразові	Поточні – постійні, звичайні витрати, у яких періодичність менша за 1 місяць; Довгострокові – витрати, пов’язані з виконанням довгострокового договору (тривалістю не менше ніж 9 місяців); Одноразові – витрати , які здійснюються один раз (з періодичністю більше місяця)
8	За доцільністю витрат	продуктивні, непродуктивні	Непродуктивні витрати, виникають у результаті недоліків в організації виробництва
9	За видами діяльності	витрати операційної діяльності, витрати фінансової діяльності, втрати від участі в капіталі, витрати на іншу діяльність, надзвичайні витрати	Витрати операційної діяльності включають: виробничі та адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
10	По відношенню до собівартості продукції	витрати продукції,           витрати періоду.	Витратами періоду називають витрати, від яких неможливо очікувати зиску у періоді, іншому від того, у якому вони були здійснені (адміністративні витрати, витрати на збут тощо). Витратами продукції вважають такі, від яких можна отримати вигоду в тому періоді, в котрому буде реалізована продукція, у зв’язку з виготовленням якої були здійснені ці витрати.

 

Сутність розподілу витрат на змінні та постійні

Для аналізу взаємозв’язку: обсяг виробництва - витрати – прибуток найважливішим є розподіл витрат на постійні та змінні.

 

Постійні витрати, у загальному вигляді, є функцією часу, а не обсягу виробництва. Загальна величина постійних витрат практично не залежить від обсягу виробництва і структури продукції. Це витрати на опалення, освітлення, амортизація, витрати на рекламу, утримання адміністративно-управлінського персоналу. Постійні витрати, в основному входять до складу непрямих витрат: загально виробничих, адміністративних та витрат на збут.

 

Витрати змінні – витрати загальна величина яких залежить від обсягу виробництва: сировина і матеріали, паливо-мастильні матеріали, електроенергія, оплата праці робітників тощо.

В практиці економічних розрахунків умовно вважають змінні витрати прямо пропорційними обсягу випуску продукції. Тоді графічно залежність витрат від обсягу випуску продукції буде виглядати так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залежність витрат від обсягу випуску продукції

Склад витрат діяльності

Оскільки витрати виникають у ході діяльності підприємства, то для організації їх обліку та контролю останні групують за видами діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Групування витрат за видами діяльності

 

Склад витрат діяльності:

Адміністративні витрати, (САДМІН) - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому, зокрема:

- загальні корпоративні витрати (організаційні, представницькі й інші витрати);

- витрати на службові відрядження  й утримання апарату управління підприємством і іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання й амортизація  основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання ;

- винагорода за послуги: юридичні, аудиторські, з оцінки майна і т.п.;

- витрати на зв'язок ;

- податки, збори й інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім тих, що включаються у виробничу собівартість);

- плата за послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського  призначення.

Витрати на збут, (СЗБ)  - включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) готової продукції, товарів, робіт, послуг:

- витрати пакувальних матеріалів  на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці і комісійні  винагороди продавцям, торговим  агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу і дослідження  ринку (маркетинг);

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом продукції;

- витрати на утримання й амортизація  основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг;

- витрати на транспортування  готової продукції (товарів);

- витрати на гарантійний ремонт  і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Інші витрати операційної діяльності , (СІНШІ ОПЕР) включають:

- витрати на дослідження і розробки;

- собівартість реалізованої іноземної  валюти (за курсом НБУ);

- собівартість реалізованих виробничих  запасів;

- списана сума безнадійної дебіторської  заборгованості;

- створення резерву сумнівних  боргів;

- втрати від операційної курсової різниці;

- втрати від знецінювання запасів;

- нестачі і втрати від псування  цінностей;

- визнані штрафи, пені, неустойки;

- витрати на виплату матеріальної  допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

До фінансових витрат, (СФІН)  відносяться витрати на відсотки (за користування кредитами, по облігаціях випущеним, по фінансовій оренді) витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів і інші витрати, пов'язані з залученням капіталу.

Втрати від участі в капіталі, (СКАП) включають оплата вартості придбаних основних засобів і нематеріальних активів, надходження засобів від продажу необоротних активів, надання позички іншим підприємствам,

Інші витрати, (СІНШІ)  виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат відносяться: собівартість реалізованих фінансових інвестицій; собівартість реалізованих необоротних активів та майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць (від зміни курсу гривні до іноземної валюти); сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій; списання необоротних активів (залишкова вартість необоротних активів і витрати, пов'язані з їхньою ліквідацією – демонтаж, розбирання й ін.); інші витрати звичайної діяльності.

 

Поточний обсяг реалызацыъ продукцыъ пыдприэмства з урахуванням конюктури ринку може дорывнювати 11570 одиниць. При цьому пыдприэмство понесе наступны витрати: