Инновации библиографического обслуживания

ВСТУП

Актуальність  дослідження : В останнє десятиліття відмічається активний інтерес спеціалістів до нововведення в бібліотеках. Опубліковано більш ніж 200 статей постановочного характеру, деяких підручників та навчальних посібників по інформатики та бібліографознавству, розкриваючих зміни в існуючої методики бібліографічної діяльності.

Об’єкт  дослідження : інноваційні процеси в довідково – бібліографічному і інформаційному обслуговуванню бібліотеки, поєднання традиційних бібліографічних практик та нових технологій.

Предмет дослідження : інноваційні - бібліотечні технології інформаційного обслуговування.

Мета : вивчення та узагальнення досвіду теоретичного обґрунтування і практичного застосування інноваційних технологій інформаційного обслуговування в роботі провідних бібліотек України .

Задачі:

• дослідити стан іновацій в інформаційно – бібліографічному обслуговуванні ;
• визначити роль та місце сучасних інформаційних і бібліографічних технологій в інформаційній культурі суспільства.
• розглянути сучасні інформаційні технології в бібліотечній практиці;
• виявити досягнення, проблеми, перспективи технічного обслуговування бібліотек;

     Методи:

• розглянення;
• виявлення;
• визначення;
• дослідження.

     Сьогодні  тенденції розвитку бібліотечно-інформаційних технологій та й діяльності бібліотеки в цілому вже неможливо представити без електронних інформаційних ресурсів, що, в свою чергу, призводить до формування електронних бібліотек. Адже головною перевагою останніх є доступ до віддалених ресурсів, який можливий при сучасних телекомунікаційних технологіях.

    Інформатизація, як визначна умова переходу до інформаційного суспільства, не лише надає додаткові можливості бібліотечним установам, а й суттєво трансформує традиційні бібліотечні процеси й уявлення про бібліотеку, як таку: нині поширена думка, що майбутнє бібліотеки не так у володінні фондом, як у наданні доступу до інформації за допомогою програмного забезпечення. Визначаючи нові функціональні пріоритети в діяльності бібліотек, можна сказати, що сучасні бібліотеки покликані не тільки збирати і зберігати, але й виробляти і розповсюджувати інформацію. 
 
 
 
 
 

1.Тенденції  іноваційного   розвитку бібліотек і бібліографічної діяльності

     Розглянені  в роботах :

• Дерягін, Р. В. Про внесок науково-технічної бібліотеки в інноваціний розвиток ВОГТУ
• Зуєва, Е. М. Шкільні бібліотеки інноваційна мозаїка
• Кузнєцова, Т. Я. Інноваційні процесси в бібліотечній справі та безпреревне профессіональне створення шляхів та форм
• Рохварг, С. Л. Статистичені та аналітичні можливості бібліотеки майбутнього
• Шрайберг, Я. Л. Тенденції інформаційно-бібліотечного забеспечення процессів ствоення, науки та інновацій
• Кемпель, Г. Н. Інформацінно-бібліографічне обслуговування  серед електронного пізнання
• Плаксин, О. Б. Бібліотека електронних ресурсів КГТУ
• Юдин, В. В. Інтеграція навчальних та інформаціонних сервісов
• Соколова,Ю.В. Вимоги практиці до навчальних програм підготовки спеціалістів бібліотечно – інформаційної сфери
• Бєлов,О.М.Методика оцінки якості сайтів бібліотеки вуза
• Дегтеревська,В.Н. Досвід взаємовідносин бібліотеки та видавництва

       Питання формування ринкових відносин в сфері виготовлення та розповсюдження інформаційних продуктів (питання власності, перетворення, асортименту, технології підготовки інформаційних продуктів та послуг) знайшли відображення в роботах А. Багапової, М.Г. Золотарьової, Л.Г. Кедровської, Ю.Ю. Ухіна, В. Коларової, В.А.Розсудовського.

   Головними  спеціалістами в області СБО  - І.Г. Моргеншерн, М.Г. Вохришева, Ю.С. Зубов, Д.Я Коготков та інші в 70 – 90рр.систематизували уявлення о типах запросів, довідок, процесах уточнення запитів, основних методичних прийомах їх рішення. Основні терміни СБО були стандартизовані і відображені у нормативній, довідковій, навчальної літератури. Швидко зросла кількість публікацій о використанні зовнішніх джерел і інформації на електронних носіях в бібліографічної діяльності – В. Гульчинський, Н.Р. Давидова, О.Д. Жабко, І.С. Пілко, В.К. Степанов та інші.Інноваційний досвід СБО конкретних бібліотек став постійно освітлюватись на сторінках професійних журналів, в дисертаційних  дослідженнях статті – Н.О. Березинової, Р.М. Кукарцевої, В.Г. Свірюкової, дисертація Н.В. Беюканової та інші.[2;88]

   В ряді публікацій проаналізовані зміни інформаційних потреб читачів , запропоновані конкретні новаторські рішення: виконування складних запитів бібліографічного, економічного та правового характеру; створення спеціалізованих шляхопровіднеків по джерелам Інтернет; методика бібліографічної біографії та ін. – Н.В Бекжанова, О.Д. Жабко, І.С. Лилко.

     Значна  кількість публікацій присвячено проблемам  створення і функціонування електронних (цифрових) бібліотек, експертних довідково  – пошукових систем,заснованих на знаннях , використованих  в якості довідково – бібліографічного апарату  публічної бібліотеки  - Б. Венгнер, А.І. Вислий, А.І. Земсков, Б.Р. Логінов, Р. Меррей, Е. Морган, Дж. Ричарсон.

     Методологічну основу дослідження склали досягнення наукознавства та економіки про  зміст творчої діяльності, про  сутність процесів громадського виробництва, специфіці використання вітчизняних і зарубіжних філософів, економістів, соціологів, бібліотекознавців та бібліографів. Серед джерел пристальна увага була звернена на праці та методології системно – діяльносного (системно-деятельностного) подходу, теорії та історії пізнання – В.Г. Афанасьєва, І.В.Блауберга, В.З. Здравомислова, О.Н.Когана, Т. Куна, О.І.Леонтьєва, О. Юдігна.[2;89]

     Основою для вирішення задач, пов’язані  з аналізом змісту діяльності інформаційно – бібліографічних відділів ЦБС , визначенням структури і засобів задоволення інформаційних потреб читачів, є роботи провідних теоретиків інформаційної діяльності,спеціалістів -  бібліографів та бібліотекознавців. В роботі використовувались теоретико – методологічні положення  з праці по бібліотекознавству і бібліографознавству – О.Н.Ваєєва, Д.Я. Коготкова, О.П.Коршунова, Н.О. Сляднєвої, О.В. Соколова, Ю.Н. Столярова, визначаючи основні за Значний вклад в теоретичну  розробку питань інформаційних потреб, бібліотечно-інформаційного обслуговування їх вивчення і задоволення внесли – Е.С.Бернштейн, Д.І. Блюмєнау, О.В. Голованов, О.Є. Вікторов, Т.І. Колтипіна, С.Д. Коготков, Д.Є. Шехурін та інші. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.Іновації  в бібліотечно - інформаційному  обслуговуванні

2.1 Процес становленя інновацій   в бібліотечно - інформаційному  обслуговуванні

       Давно відомо, що які б цілі не ставила перед собою людина – політичні , економічні, наукові або технічні , - вона не може отримати результат лише на підґрунті тих знань і тієї інформації , яку має на даний час. У цьому контексті бібліотека як сховище документних  джерел інформації є базовим соціальним інститутом , який з’явився  у відповідь на потребу суспільства збирати, зберігати і надавати доступ до цих документів. Розвиток обчислювальної техніки , розповсюдження всесвітньої мережі Інтернет привели до глобальних змін у процесах створення, розповсюдження та обміну інформацією . Бібліотеки вже не можуть ігнорувати всезростаючий потік електронних публікацій . Це змушує їх працювати з новими джерелами інформації ,удосконалювати форми бібліотечного обслуговування. Використання електронних ресурсів для ІБО користувачів стає звичайним напрямком діяльності бібліотек ВНЗ. Це дозволяє перейти на якісно новий рівень обслуговування, підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. [6;59]

Провідне  місце в ІБО бібліотеках належить інформаційно-бібліографічному відділу. Саме він несе основне навантаження і виступає координатором роботи. Тому невипадково відділ одним з  перших в бібліотеці розпочав впровадження новітніх технологій і має деякий досвід обслуговування користувачів в автоматизованому режимі.

    Одним з головних інформаційних продуктів бібліотеки є ЕК, який займає важливе місце в обслуговуванні.  
 

2.2Інновації в інформаційно – бібліографічному обслуговувані в               різних  країнах

      В межах програми "Tempus-Tacis" відбувається модернізація бібліотечної справи науково – технічної бібліотеки. Ведення цієї системи дозволяє повністю автоматизувати бібліотечний процес.

Наприклад, в комп’ютер вводять данні  про всіх читачів і весь перелік  бібліотечного фонду.

Це дозволяє з максимальною швидкістю визначити  наявність в бібліотеці тієї, чи іншої книги , знаходження її у  когось з читачів і т.д.

Нарадою бібліотеки прийнято рішення ввести в електроной каталог самі необхідні для читача книги, яким вважається книжкові фонди читацького залу і довідково – бібліографічного відділу.

      Також в бібліотеці створений сектор науково  – технічної інформації , в якому  існує три робочих комп’ютерних місця, завдяки яком будь – який читач зможе швидко дізнатися про наявність і бібліотеці потрібного йому літератури,а також де конкретно знаходиться будь – яка з 700 тис.,одиниць збереження  бібліотечного фонду.[9;105] 

2.3 Інноваційний шлях розвитку бібліотеки

     Розвиток  автоматизації та впровадження нових  інформаційних технологій сприяли  активізації бібліотекознавчих  досліджень, розробок в області удосконалення  та модернізації роботи бібліотек, які  виступають важливим засобом у формуванні комфортного інформаційного середовища з високою концентрацією інформаційного продукту.Інноваційний шлях розвитку бібліотеки – це шлях перетворень, що вимагає науково-обгрунтованих підходів до оновлення бібліотечної діяльності, застосування спеціальних методик їх практичного здійснення. Розвиток теорії, методики і організації інноваційної діяльності бібліотек не може здійснюватися ізольовано від інноватики, тобто загальної теорії змін, але ці методики повинні бути застосовані тільки в умовах бібліотечної справи. Розгляд проблеми інноваційного розвитку бібліотеки вимагає вивчення її термінологічних аспектів, а її основу  складають поняття : інновація, нововведення, новина , інноваційна діяльність. При визначенні цих понять однозначних відповідей нема, особливо це стосується терміну «інновації». На наш погляд , інновації – реалізовані ідеї змін, тобто наукова ідея доведена до стадії практичного використання, починає давати економічний (в умовах бібліотеки –соціальний) ефект, який впливає на розвиток організації.[12;336]

     Переосмислення  основ бібліотечно-інформаційного обслуговування базується на вивченні специфіки інформаційних потреб, ступеня їх задоволення, рівня науково-інформаційної  культури споживачів. Відбувається переосмислення функцій бібліотеки в епоху інформатизації суспільства і переходу від управління потоками і масивами документів до управління самої інформацією. У зв'язку з цим актуальним є створення індивідуалізованих систем обслуговування, які задовольняють кожного споживача, враховують загальне та індивідуальне в його інтересах. Це стало можливим завдяки електронним технологіям, коли читач може отримувати інформацію, не відвідуючи бібліотеку. Позитивною є і така нова тенденція в інформаційному обслуговуванні споживачів, як перехід від формування БД для широкого кола абонентів до організації спеціалізованих, майже персональних баз даних або інформаційних систем. Такі БД враховують різноманітні аспекти інформаційних потреб певного замовника - від тематики, виду видань, хронології, до лінгвістичних пріоритетів, запису та структури, формату обміну інформацією тощо.

     Перспективи розвитку бібліотек на сучасному етапі визначаються інформатизацією, яка посідає центральне місце у формуванні інформаційного суспільства як магістрального напрямку розвитку цивілізації. Цей процес найбільш виразно проявляється у використанні нових інформаційних технологій та електронних носіїв для формування і зберігання інформаційних ресурсів та забезпечення їх загальнодоступності засобами глобальних комп’ютерних мереж . Входження в бібліотечну практику інформаційних технологій ставить на порядок денний проблему впровадження нових форм і методів у роботу традиційних бібліотек , а також перегляд існуючих підходів до її ролі і статусу в умовах переходу до інформаційного суспільства. Позачерговим при цьому є вирішення комплексу завдань ,пов’язаних з розвитком і трансформацією сервісу бібліотек. Серед основних функцій бібліотеки інформаційній завжди належало одне з головних місць, але останнім часом вона набуває більшої ваги. Фахівці по-різному  підходять до визначення інформаційної функції бібліотек . М.І. Акіліна , вважає , що відмінною ознакою її наявність у бібліотеці не інформації взагалі , а лише перетвореної , нової . Таку інформаційну функцію вона пов’язує  з аналізом змісту , семантики документа, незалежно від його форми. Близька до цього і точка зору української дослідниці Н.Г. Ашеренкової , яка розглядає інформаційну функцію бібліотеки , як пізнання об’єкта , тобто опрацювання інформації і його відображення – представлення у відповідних формах , засобах , ресурсах , послугах ,залежно від поставлених цілей і категорій користувачів. Вона спрямована на створення і поширення вторинної інформації в усній; друкованій ,наочній , електронній формах, у вигляді друкованої продукції , баз даних , віддаленого доступу до цифрових ресурсів у режимі он-лайн , консультацій , оглядів літератури, книжкових виставок тощо.[22;97]

     Інформаційне обслуговування включає операції  пошуку , збору, аналітико – синтетичної переробки, оформлення та розповсюдження інформації працівників з метою підвищення ефективності  творчої діяльності фахівців .Сучасні тенденції ,що інтенсивно проникають в бібліотечну практику, трансформують різні види діяльності бібліотек в першу чергу інформаційну. В практику інформаційного обслуговування цих установ все активніше впроваджуються нові форми та методи . Кабінети правової  та ділової інформації ,з виданням різноманітних  фактографічних довідок , електронні каталоги , бази даних , бібліотечні сайти , інформаційні ресурси  на ком пакт – дисках , замовлення  й отримання документів у он - лановому режимі стають реаліями діяльності бібліотек.

     Важливою  тенденцією розвитку сучасних бібліотечно  – інформаційних систем є повноцінне представлення каталога свого фонду  та забезпечення повномасштабного обслуговування , тобто реалізація онлайнового пошуку ,замовлення літератури та отримання необхідних публікацій в електронному вигляді. Але бібліотеки повинні не тільки відобразити й розкрити свої фонди, для читачів , а й допомогти знайти відсутні в них матеріали ,що є в інших сховищах, і шляхом використання можливостей наблизити до своїх читачів фонди найбільших бібліотек світу.[24;29]

     Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її інформатизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових  інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. Це призводить до створення нових структурних підрозділів, змін функціональних обов’язків працівників, залучення спеціалістів з різних галузей знань. Тому перед бібліотекарями постає необхідність освоєння нових знань та вмінь, вивчення досвіду своїх коллег. Інформаційне суспільство та інформаційні процеси, які ведуть до його реалізації, повсякчас привертають увагу до центрів інформації, головними осередками яких були і завжди будуть бібліотеки. Перетворення останніх в сучасні інформаційні центри при збереженні їх основних традиційних функцій — одне з основних завдань сьогодення.[17;19] 
 
 

3.Тенденція переходу на нові носії інформації і впровадження комп'ютерної

     3.1 Використання комп'ютерів в бібліотечно-інформаційній діяльності

     Обумовили необхідність трансформації вітчизняних бібліотек із звичайних сховищ документів в їх активних розповсюджувачів.

Автоматизація процесу обслуговування в бібліотеках  передбачає:

- Скорочення  часу обслуговування читачів;

- Підвищення  збереження інформації про читачів;

- Полегшення  роботи співробітників бібліотеки;

- Створення  автоматизованих засобів збору статистики і

 складання  звітів.

     Інноваційна діяльність бібліотеки спрямована на систематичне стимулювання розвитку бібліотеки шляхом змістовного структурно-організаційного  оновлення, технічної і технологічної  модернізації всіх процесів, а також позитивних змін у свідомості бібліотекарів.

        За останні роки бібліотека провела цілу низку перетворень, по суті, усіх сфер бібліотечної діяльності. Було започатковано принципово новий напрямок роботи – впровадження новітніх інформаційних технологій в практику роботи.

  Основними джерелами нововведень у бібліотеці є:

• передова бібліотечна практика;
• раціоналізаторські пропозиції бібліотекарів;
• рекомендації наукових досліджень;

  -   новітні інформаційні технології;

     - нововведення із інших сфер діяльності (інформаційні технології, електронні мультимедійні ресурси, використання комп’ютерних мереж зв’язку та ін.)

Використання  комп'ютерів в бібліотечно-інформаційній  діяльності не тільки суттєво прискорює  та підвищує якісний рівень обслуговування користувачів, але й перетворює увесь комплекс існуючих технологій. Автоматизація надає цілий спектр нових, раніш е недоступних бібліотекарю або інформаційному працівнику можливостей, при з водить до кардинальних змін в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні. Інформаційне обслуговування користувачів на базі впровадження автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем швидко удосконалюється. Кожна бібліотека прагне автоматизувати власні технології, створювати свої інформаційні продукти. Щоб здійснити інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів на сучасному рівні, співробітники бібліотек повинні володіти методами автоматизованої обробки інформації, використовувати інформаційно-пошукові мови (класифікаційні, дескрипторні), технічні можливості автоматизованих систем, спеціальні команди для отримання релевантної інформації відповідно до інформаційних запитів , створювати електронні каталоги, проектувати документальні, фактографічні бази даних, здійснювати пошук в електронних каталогах та БД з логічними операторами кон'юнкції та диз'юнкції. Робота сучасного бібліотекаря-бібліографа вимагає вміння визначити стратегію пошуку, слушно використовувати класифікаційні схеми, спеціальні рубрики, тезауруси тощо. [21;15]

     У Національній бібліотеці  ім. В.І. Вернадського в рамках відомчої теми "Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки" продовжено дослідження ефективності використання ЕК. Здійснюється постійне спостереження за технікою роботи користувачів ЕК, проводиться збір даних про найбільш активних категорії користувачів, аналізуються динаміка їх інформаційних потреб і ступінь задоволення, вивчається вплив фонових чинників на тематику інформаційних запитів. Це дає можливість визначити закономірності еволюції читацьких потреб та розробити рекомендації щодо удосконалення пошукових можливостей ЕК, політику комплектування фондів і розширення спектру послуг. На основі аналізу результатів дослідження складені рекомендації для відділу комплектування та центру комп'ютерних технологій, які знайшли своє втілення на практиці.

3.2 Вид сервісних послуг -  електронна доставка документів

     Одним з напрямків, що найбільше інтенсивно розвиваються, інформаційного обслуговування читачів джерелами в цифровій формі є електронна доставка документів (ЭДД). Ця форма обслуговування передбачає забезпечення вилучених абонентів повними текстами статей з журналів і газет, главами із книг, збірників і інших видів документів з фондів бібліотеки. Фактично ЭДД приходить на зміну службам міжбібліотечного абонемента, які виконували аналогічні завдання в доинтернетовский період. Історично електронна доставка документів базувалася на простім копіюванні джерела за допомогою множної техніки й пересиланню читачеві копій по факсу або звичайною поштою. У такому виді електронна доставка існувала в закордонних бібліотеках з кінця 1980 років. Типовим прикладом надання такого виду сервісу з кінця 1980 до рубежу 2000 років була Uncover асоціації CARL.[8;15]

     З поширенням Інтернет технологічна база електронної доставки значно удосконалилася. У цей час документи найчастіше скануються й пересилаються абонентові по електронній пошті. У якості формату файлів застосовується TIFF (Tagged-image File Format). Він, зокрема , забезпечує, при задовільній якості, щодо невелика вага файлів, що вкрай важливо при їхньому пересиланні. Однак нерідко вага сканованих файлів все-таки настільки значний, що ні про яку їхнє пересилання по електронній пошті не може бути й мови. У цьому випадку застосовується інша технологія доставки, при якій сканований документ матеріалу (така методика використовується, зокрема , в ИНИОН). Це дозволяє інтенсифікувати одержання копій, однак вимагає наявності в користувача повного доступу до Інтернет викладається на Ftp- Сервер бібліотеки, а користувачеві повідомляється пароль доступу до цього.

     У контексті сучасного розвитку комп'ютеризації та телекомунікаційного зв'язку одним  з найбільш пріоритетних видів сервісних  послуг залишається електронна доставка документів (ЕДД). Сервіс за допомогою  ЕДД дозволяє значно скоротити часові рамки отримання інформації користувачем. І хоча ЕДД є частиною традиційної бібліотечної технології, з появою електронних ресурсів, електронних бібліотек цей вид бібліотечного сервісу набуває якісно нового значення. На сучасному етапі ЕДД - одна з основних складових бібліотечного партнерства . Практика національних бібліотек показує, що якість обслуговування в значній мірі залежить від нововведень у структуру і організацію просторового середовища бібліотек. У читацьких зонах розробляються різні варіанти читацьких місць: від безкоштовного місця зі стандартним набором сучасної техніки до платного, яке обладнується для дослідницької і редакторської роботи вченого.[14;37] 

3.3 Еволюція бібліотечніх каталогів. Електроніка для бібліотеки

     Для більшості національних бібліотек (НБ) характерним є перехід до функціональної або комбінованої структурі. Як приклад може слугувати досвід Британської бібліотеки, де були об'єднані фонди гуманітарних, природничих і технічних наук, що значно розширило міжгалузеве і багатогалузеве їх використання. Доступ до всіх фондів ведеться через одну автоматизовану кафедру видачі. Така тенденція характерна для НБ Франції, Німеччини і відповідає потребам сучасної науки, розвиток якої відчуває інтеграційні процеси .

У багатьох країнах інформаційно-бібліотечне забезпечення бізнесу, підприємницької діяльності вирішується в загальнодержавному масштабі. Так, у Бібліотеці Конгресу (США) створений фонд досліджень у галузі бізнесу. Цей структурний підрозділ фінансує створення на всій території США різних інформаційних посібників та надання послуг установам, у тому числі і бібліотекам, допомога підприємництву та малому бізнесу. У Бібліотеці Конгресу в окремому читальному залі бізнес-інформації всі джерела надаються безкоштовно .[14;38]

      У ДПНТБ (Росія) в 1993 р. створено "Кабінет ділової інформації" який представляє собою спеціалізований бібліотечний офіс для обслуговування бізнесменів, комерційних фірм, бірж і інших ділових структур на платній основі. Кабінет формує фонди на традиційних та електронних носіях, надає користувачеві комп'ютери, ксерокси, факси, кошти оперативного зв'язку, формує бази даних, які орієнтовані на замовника. Спеціалісти - систематізатор розробили класифікаційну схему для індексування документів, організації довідково-пошукового апарату. Таким чином, відповідно інформаційним змін у суспільстві змінюється якість обслуговування в бібліотеці, виникає необхідність розширення сфери її впливу. У бібліотеки вливаються нові категорії користувачів, інформаційні потреби яких пов'язані з бізнесом, підприємницькою діяльністю, маркетингом, менеджментом і т. п., що спонукає бібліотечні установи до пошуку нових форм і методів організації обслуговування, впровадження нових видів бібліотечних послуг. Оптимальними, на наш погляд, заслуговують уваги і впровадження в НБ Україні є комплексні методи обслуговування. Це, перш за все, організація спеціалізованих довідково-інформаційних центрів для певних категорій користувачів; введення послуг, які дають можливість доступу до зовнішніх баз даних; отримання довідок в інтерактивному режимі, а також - електронна доставка документів; широке застосування техніки репрографії; аналітичне інформування.[11;276]

     В останні роки досить поширеним стало  поняття "інтелектуальна бібліотечне  будову", в яке вкладається ідея ставлення до користувача як до головної фігури в бібліотеці, активізації ролі бібліотекаря у підвищенні якості обслуговування, модернізації самої бібліотеки на основі впровадження технічного інтелекту. Прикладом застосування нової концепції обслуговування є Інформаційний центр імені Жоржа Помпіду в Парижі, НБ Німеччини у Франкфурті, де гнучка система зон обслуговування без стін і перегородок, відкритий фонд в читальних залах дозволяють здійснювати швидкий доступ до інформації. Сьогодні проблему вдосконалення обслуговування користувачів зусиллями тільки однієї бібліотеки, навіть найбільшої, вирішити неможливо, тому міжнародне бібліотечне співтовариство докладає чимало зусиль для розвитку співробітництва бібліотек на різних рівнях, включаючи, міжнародний, галузевої, відомчий і т.п. Співпраця на міжнародному рівні здійснюється, головним чином, в рамках програм ЮНІСІСТЕМ, НАТІС, УБТ, ЮАП. Основною метою кожної з них є організація інформаційних мереж, повний бібліографічний облік творів друку в кожній країні і забезпечення загальної доступності видань для всіх і кожного в будь-якій частині земної кулі.

       Досвід найбільших бібліотек світу - Національної бібліотеки Франції, Британської бібліотеки, бібліотечних об'єднань США та ін доводить успішність реалізації бібліотечних проектів щодо взаємодії бібліотек світу. Зараз активно розробляються і впроваджуються програми з організації взаємовикористанням інформаційних ресурсів бібліотек у країнах СНД, про що свідчать публікації у фахових виданнях. Активно здійснюється співробітництво на національних, галузевих і відомчих рівнях, кожна мережа має свої особливості, проекти з реалізації, завдання, але головне, що основною метою є створення віртуальної глобальної бібліотеки, яка доступна кожному. РДБ в період після реконструкції основними завданнями у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування вважає: оновлення національної системи міжбібліотечного абонемента, відкриття центру МБА та електронної доставки документів, активне освоєння електронного середовища для забезпечення доступу до іноземних джерел інформації.

     В Україні діють єдині галузеві довідково-інформаційні фонди по сільському господарству і медицині. У них  входять спеціалізовані бібліотеки та галузеві органи наукової інформації. Аналіз новітніх тенденцій у розвитку інформаційно-бібліотечного обслуговування національних бібліотек світу показує, що динамізм соціально-економічного життя, інформатизація суспільства, зростання наукового та культурного рівня людей, інформаційних потреб зумовлюють необхідність трансформації роботи бібліотек. Проте впровадження інноваційного досвіду має проходити з урахуванням національних традицій, а також готовності бібліотекарів і суспільства до корінних змін. Творче сприймання досвіду вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування, накопиченого світовим бібліотечним співтовариством - невід'ємна умова успішної реалізації інноваційних проектів і бібліотечних програм, взаємозбагачення культур.[16;43]