Київський маргариновий завод

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ЗА ГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ……………………………………………5

1. Історія створення, розвитку та правові основи діяльності підприємства………………………………………………………………....5
2. Характеристика продукції, що випускається………………………...7
3. Структура управління та організація виробництва………………….7
4. Ринкові умови та фактори, що впливають на діяльність підприємства…………………………………………………………………9

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА………………………………….13

2.1 Технологія  виробництва олії…………………………………………..13

2.2 Технологія  виробництва майонезу……………………………………15

2.3 Технологія  виробництва маргарину…………………………………..16

РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.....22

3.1 Аналіз структурної забезпеченості та ефективного використання основних фондів…………………………………………………………....22

3.2 Аналіз структурного забезпечення та ефективного використання оборотних коштів…………………………………………………………..24

3.3 Аналіз структурної забезпеченості оплати праці та ефективного використання трудових ресурсів………………………………………….27

3.4 Фінансовий аналіз та оцінка привабливості підприємства………….30

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...42

ДОДАТКИ

ВСТУП

Перехід економіки  України від централізовано-планової до ринкової системи господарювання обумовив зміну форм і методів ведення виробничої діяльності підприємств. Господарюючим суб’єктам, тобто підприємствам, чинним законодавством країни надано широкі права і можливості щодо реалізації їх економічних інтересів. Вибору форм організації виробництва і збуту продукції.

В умовах ринкової економіки підприємство об’єктивно стає основною організаційною ланкою в реалізації її мети і завдань. Воно має не стільки виробляти продукцію, що користуватиметься попитом на ринку, а й створювати робочі місця, забезпечуючи зайнятість працездатного населення, нараховувати та виплачувати заробітну плату своїм працівникам, сплачувати різного роду державні та місцеві податки.

Головними напрямками діяльності підприємства є: вивчення ринку товарів, інноваційна, науково – технічна, виробнича, економічна та соціальна діяльність, після реалізаційний сервіс, вивчення діючих законодавчо – правових та нормативних матеріалів.

Кожне підприємство самостійно приймає рішення, що, скільки  і як, виробляти товари чи надавати послуги, де і як їх реалізовувати і, нарешті, як розподіляти отриманий дохід. З усіх цих питань воно приймає самостійні рішення відповідно до своїх інтересів і відповідає за це своїм майном.

Функціонування  підприємств в ринкових умовах передбачає пошук і розробку кожним із підприємств власного шляху свого розвитку. Тобто для того, щоб вижити і розвиватися підприємство повинно покращувати стан своєї економіки, а саме:

• мати завжди оптимальне співвідношення між затратами і результатами виробництва;
• вишукувати нові форми вкладення капіталу;
• знаходити нові , більш ефективні способи просування виробленої продукції до споживача, проводити відповідну маркетингову політику та ін.;

Для розроблення  успішної ринкової стратегії, оцінки перспектив і напрямку розвитку виробничого підприємства, а також для формування рішень про доцільність його інвестування необхідна всебічна оцінка як середовища, в якому працює підприємство, так і самого підприємства, його потенціалу, конкурентоспроможності, рівня організації управління та виробництва тощо.

Отже, тема є  актуальною та багатовекторною, і всі  розрахунки будуть розглянуті на матеріалах ВАТ ”Київський маргариновий завод”.

Зміст і структура  роботи підпорядковані реалізації поставленої  мети, шляхом поетапного і послідовного вирішення певних задач.

По-перше, провести аналіз господарської діяльності підприємства.

По-друге, зробити фінансовий аналіз та оцінку інвестиційної привабливості  підприємства.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Історія створення, розвитку та правові основи діяльності підприємства

Київський маргариновий завод було створено в 1949 році. В 1992 році Київський маргариновий завод  став орендним підприємством. На базі орендного підприємства шляхом приватизації в 1994 році було створене Закрите акціонерне товариство “Київський маргариновий завод”. В 2000 році в результаті реорганізації шляхом зміни організаційно-правової форми підприємство було перетворене у Відкрите акціонерне товариство.

ВАТ “Київський маргариновий завод” діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності). Організаційно-правова форма – акціонерне товариство, тобто підприємство, власниками якого є акціонери, котрі мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал; весь прибуток належить акціонерам і поділяється на дві частини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга – це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування; функції власності і контролю поділені між власниками (акціонерами) і менеджерами.

Перевагами  акціонерних товариств є: реальна  можливість залучення необхідних інвестицій через ринок цінних паперів, акціонери  не можуть зазнати більших втрат, ніж ними було вкладено в акції, простіше збільшувати обсяги виробництва і суми прибутку.

Недоліки: притаманні розбіжності між функціями власності  та контролю, інколи виникають суперечності між акціонерами та менеджерами, наявність подвійного оподаткування (спочатку прибутку акціонерного товариства, а потім дивідендів акціонерів).

Діяльність  підприємства регламентується такими документами:

1. Установчий договір. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли відповідно до установчого договору (відповідно до статті 81 Господарського кодексу України).
2. Статут ВАТ “Київський маргариновий завод”, зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів №117 від 19.07.2000 року.
3. Колективний договір – угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити чинному законодавству України.
4. Свідоцтво про державну реєстрацію № 49 від 30.10.2000р., видане вiддiлом державної реєстрації виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів.

1.2 Характеристика  продукції, що випускається

ВАТ “Київський маргариновий завод” випускає маргаринову та майонезну продукцію, надає послуги по переробці олії. Основними видами діяльності є масло-жирова промисловість без виробництва миломиючих засобів, виробництво харчових концентратів, оптова торгівля недержавних організацій, роздрібна торгівля недержавних організацій, зовнішня торгівля недержавних організацій. Асортимент продукції представлений у додатку А.

Під торговою маркою «Олком» на ВАТ «Київський маргариновий завод» виготовляється чотири найменування майонезів, гірчиця, три види бутербродних (м'яких) маргаринів, п'ять марок столових маргаринів для всіх видів випічки. Застосування упаковки кількох типів та різної місткості робить продукти «Олком» зручними у використанні. Майонези продаються в поліетиленовому пакетику (по 200 г та 650 г), вертикальних пакетиках (200 г), скляній банці місткістю 450 г, та пластиковому літровому відерку, а віднедавна і в «стіках». Столові маргарини фасуються у брикетики по 200 г та 450 г і загорнуті у найкращу для таких маргаринів упаковку – фольгу.

Крім продукції, яку господині використовують в  домашній кухні, завод виробляє рослинні жири (маргарини, замінники молочного жиру, фритюрний жир) для кондитерської та харчової промисловості. Завдяки тому, що підприємство має лінії рафінації та дезодорації, а також інше обладнання для очистки соняшникової олії, виробники гастрономії виявляють попит ще й на олію, підготовлену на КМЗ.

1.3 Структура управління та організація виробництва

Для того, щоб  зрозуміти механізм функціонування ВАТ “Київський маргариновий завод” необхідно ознайомитись з його організаційною структурою управління.

Структура досліджуваного підприємства є лінійно-функціональною, так як при кожному лінійному керівникові  створені відповідні служби.

Апарат управління структурних  підрозділів виконує планування техніко-економічних показників діяльності підрозділу і організовує їх виконання, здійснює оперативне управління виробництвом, веде бухгалтерський облік і звітність перед бухгалтерією ВАТ “Київський маргариновий завод”, забезпечує реалізацію продукції і послуг, ремонти основних засобів виробництва. А такі функції управління як забезпечення кадрами, організація праці і заробітної плати, бухгалтерський облік, комерційна і фінансова діяльність, забезпечення енергоносіями, теплоносіями і водою, основними засобами виробництва, ремонт будівель і споруд, охорона праці , охорона навколишнього природного середовища централізовані і виконуються апаратом управління ВАТ “Київський маргариновий завод”.

Організація виробництва харчових продуктів на заводі базується на загально технологічних схемах, прийнятих  на спеціалізованих харчових підприємствах з урахуванням максимального завантаження обладнання та повної зайнятості виробничого персоналу.

Споживачами продукції, яка виробляється на підприємстві є:

• хлібозаводи;
• кондитерські фабрики і цехи;
• населення.

Для всіх категорій споживачів ВАТ “Київський маргариновий завод” характерними є добра доступність (розвинена транспортна та комунальна інфраструктура). Сприятливість споживачів має сезонний характер (в літній період попит на майонезну та маргаринову продукцію зменшується).

Рис.1.1. Структура реалізації продукції Київського маргаринового заводу за 2011 рік

Реалізація здійснюється через: ринки (42%); середні та малі оптові бази (18%); роздрібну торгівлю (15%); хлібозаводи  та кондитерські цехи складають  25% загального обсягу реалізації продукції підприємства (Рис.1.).

Що стосується стану галузі виробництва, в якій здійснює діяльність дане підприємство, то особливою проблемою ще в 2007 році було те, що Україна стала стабільним експортером насіння олійних культур. Це негативно впливало на роботу національних підприємств цієї галузі. З введенням “Закону про ставки експортного мита”, яким було затверджено 23% експортне мито на насіння соняшнику, сприяло тому, що більше сировини стало перероблятися в Україні. Але на сьогоднішній день ціни на сировину ростуть і тому в умовах відсутності сировинного дефіциту більшість підприємств галузі не в змозі працювати з повним завантаженням. Ще однією проблемою є сезонний характер виробництва. Для стабільної діяльності підприємства необхідна наявність коштів в період, коли ціни на основну сировину є найнижчими.

1.4 Ринкові умови та фактори, що впливають на діяльність підприємства

Олійно-жирова промисловість в  Україні представлена 26 великими промисловими підприємствами. Крім крупних підприємств аналогічну продукцію випускають також малі та середні підприємства.

Основною перевагою ВАТ “Київський маргариновий завод” над аналогічними підприємствами є якість продукції, що випускає підприємство. На думку фахівців, значною мірою на якість кінцевої продукції впливає ступінь очищення основного компоненту – соняшникової олії. Якість контролю всього асортименту продукції здійснює добре обладнана заводська лабораторія. Не малий вплив на формування доброго іміджу підприємства мало впровадження торгової марки “ОЛКОМ”.

Основні конкуренти ВАТ “Київський маргариновий завод” представлені у вигляді діаграми.(рис.1.2), де 33% становлять виробники, що займають два і менше відсотка ринку.

Рис.1.2. Частка ринку основних виробників майонезної продукції за 2011 рік.

Таблиця 1.1

Основні конкуренти в  галузі майонезної продукції, їх частка ринку та рівень цін за 2011 рік

Аналіз ринкового  становища ВАТ «Київський маргариновий завод» має велике значення, враховуючи той факт, що підприємство працює на специфічному ринку, з високим рівнем конкуренції і високою місткістю.

Досліджуючи ринкове  середовище можна виділити ряд зовнішніх  факторів негативного впливу на діяльність ВАТ “Київський маргариновий завод”, що можуть становити загрозу запланованому рівню виробництва, реалізації, а отже і величині отриманого прибутку (Таб.1.2)

Таблиця 1.2

Основні фактори, що впливають на діяльність підприємства

Крім того, під  впливом зовнішніх чинників може значно погіршитися імідж підприємства в цілому та торгової марки “ОЛКОМ” зокрема.

Для покращення діяльності підприємства необхідно усунути причини недостатньої реалізації продукції, до яких відносяться:

• невисока купівельна спроможність населення;
• жорстока конкуренція в галузі;
• недостатність оборотних коштів для кращого просування товарів на ринок та розвитку маркетингової діяльності.

Основні методи, які використовує ВАТ “Київський маргариновий завод” у конкурентній боротьбі, наступні: вища якість продукції, ніж у конкурентів, більш високий рівень обслуговування споживачів.

Перспективами розвитку виробництва  є нарощування обсягів випуску  маргаринової та майонезної продукції, організація виробництва фасованої  рослинної олії глибокої очистки, вдосконалення  якості продукції, що випускається, продовжити модернізацію основних фондів.

На даному етапі свого розвитку ВАТ “Київський маргариновий завод” особливу увагу звертає на реальний напрямок інвестування, що забезпечує вирішення значної частки його проблем.

Важливими аспектами є оновлення обладнання, розроблення й освоєння нової продукції або вдосконалення вже існуючої, збільшення виробничих потужностей та розвиток виробництв, що забезпечують функціонування основної діяльності підприємства.

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА

2.1 Технологія виробництва  олії

На переробку зазвичай надходить  неоднорідне за складом насін­ня олійних культур. Вміст домішок  негативно впливає на якість олії, збільшує її втрати, знижує продуктивність машин. Отже, щоб забезпечити оптимальні умови переробки насіння олійних культур, його очищають від сторонніх органічних та мінеральних домішок. Процес очищення ґрунтується на різниці в розмірах, формі, густині та аеродинамічних властивостях насіння й домішок. Очищають на­сіння за допомогою сепараторів різної конструкції з відкритим або закритим повітряним циклом.

Для збереження якості насіння олійних  культур і стабілізації технологічного процесу виробництва олії (шеретування, відокрем­лення оболонок, подрібнення  ядра та ін.), крім очищення, необхідне кондиціювання насіння за вологістю.

Оптимальною для якісного зберігання насіння олійних культур вважається вологість, приблизно на 2 % нижча  за критичну. Разом з тим для  нормального ведення технологічного процесу вологість на­сіння більшості  олійних культур (винятком є насіння бавовнику, яке перед надходженням на виробництво зволожують до 10—11%) має бути нижчою, ніж при зберіганні. Якщо вологість насіння перед переробкою треба зменшити, застосовують теплове сушіння або ак­тивне вентилювання. Для сушіння використовують шахтні, бара­банні та газові рециркуляційні сушарки (ДСП-12, ДСП-24, ДСП-32, ДСП-50, «Цілинна-50», ВТІ-8, ВТІ-15).

Основними компонентами насіння олійних  культур з огляду на технологію їх переробки є ядро та оболонки. У  насіння льону, сої, рицини, наприклад, є тільки насіннєва оболонка, а в соняшнику — насіннєва і плодова. За технологічною термінологією, як насіннєві, так і плодові оболонки, називають лузгою.

Одним із основних процесів відокремлення  оболонок від ядра є шеретування, після якого одержують суміш, яка називається ру-шанкою і складається з цілих ядер, оболонок та січки (частинки яд­ра), цілого і неповністю шеретованого насіння.

            За технологічними нормами, рушанка  може містити: нешерето-ваного  насіння не більше 5 %, січки — не більше 3 % від маси ядра. Віялку треба відрегулювати так, щоб у ядрі залишилося лузги не більше 5 — 6 %, а лузга містила не більше 0,5 % ядра від його маси.

Наступним процесом є сепарація  рушанки для максимального відокремлення  плодових і насінних оболонок від ядра при міні­мальних втратах олії. Для цього використовують аспіраційну віяль­ну машину МІС-50 продуктивністю 50 т/добу. Вона складається з розсійника та аспіраційного корпуса. Розсійник має набір сит, при­значених для сортування рушанки на сім сортів (фракцій). Після розподілення рушанки за розміром на ситах її розділяють за щіль­ністю, змінюючи швидкість повітряних потоків.

Процес подрібнення ядра насіння  впливає на вихід олії і про­дуктивність  обладнання. Він спрямовується на подрібнення ядра насіння — максимально можливе руйнування структури клітин. Для цього використовують п'ятивальцьовий верстат — вальцівку мар­ки BС-5. Ядро насіння со­няшнику подрібнюється за чотири проходи через ва­льцьові верстати

Від фосфатидів олію очищають гідратацією. В неї вводять наси­чену пару або воду при перемішуванні, внаслідок чого фосфатиди і білкові речовини зволожуються. Маючи гідрофільні властивості, білкові речовини під час гідратації інтенсивно вбирають воду, набу­хають, укрупнюються, утворюючи пластівці, які випадають в осад.

Одним з поширених способів очищення олії від жирних кислот є обробка  її слабкими розчинами лугів (NaOH). При  взаємодії жир­них кислот з лугами утворюються нерозчинні в олії солі — мила, які випадають в осад у вигляді пластівців. Щоб очистити олію від барв­ників, застосовують так зване адсорбційне рафінування. Суть його полягає в обробці олії спеціальними відбілюючими порошками, дрі­бненькі часточки яких адсорбують на своїй поверхні барвники.

Неприємний запах і смак видаляються з олії дезодорацією. Для цього у спеціальних апаратах періодичної або безперервної дії крізь шар олії пропускають перегріту, дуже розріджену водяну пару, що в техніці називається дистиляцією.

2.2 Технологія виробництва  майонезу

Для виготовлення майонезу використовують олії соняшникову, соєву, кукурудзяну, арахісову, бавовняну, маслинову (оливкову), яєчний порошок, продукт яєчний сухий гранульований, яєчний жовток сухий, молоко вершкове незбиране сухе, вершки сухі, сироватку молочну суху підсирну, продукт молочний сухий, концентрат сироватки білковий, околотину суху та інші молочні продукти, цукор-пісок, сіль кухонну, натрій двовуглекислий, порошок гірчичний, кислоту оцтову синтетичну, оцет спиртовий, яблучний, крохмаль кукурудзяний фосфатний марки Б, олію ефірну з кропу, перець чорний мелений, кмин, екстракти пряно-ароматичних речовин: кмину, перцю червоного гіркого, петрушки, кропу, селери, перцю чорного гіркого та інші екстракти, есенцію апельсинову та інші, білок соєвий, основу соєву, концентрат соєвий, крохмаль картопляний карбокси-метиловий, ксиліт, кислоту цитринову, сорбінову, бензойну, бензонат натрію, сорбіт натрію, воду питну.

Перелік і співвідношення сировини кожного виду і найменування майонезу передбачено рецептурами.

Технологія виробництва майонезу об'єднує п'ять основних операцій: підготовка компонентів за рецептурою, приготування майонезної пасти, приготування емульсії, гомогенізація емульсії, фасування, пакування майонезу.

Процес виробництва майонезу на автоматизованих лініях передбачає такі операції як дозування компонентів, емульгування жиру з набором сировини, фільтрування емульсії, деаерація (звільнення від повітря), теплова обробка емульсії з наступним охолодженням, гомогенізація, фасування (розлив) і пакування продукту у банки, поліетиленові коробочки, стаканчики, туби, пакети.

Одним з напрямків збагачення майонезів вітамінами, пектином, харчовими  волокнами є додавання овочевих і фруктових порошків — яблучного, персикового, сливового, яблучно-гарбузового, томатного, морквяної пульпи тощо.

2.3 Технологія виробництва  маргарину

Виробництво брускових і м'яких маргаринів здійснюють безперервним або  періодичним способом, що включає  в себе наступні основні стадії:

• підготовка жирової сировини. Зберігання і темперування рафінованих дезодорованих масел і жирів;

• підготовка молока;

• підготовка емульгаторів та інших  нежирової компонентів;

• приготування емульсії;

• отримання маргарину, переохолодження, кристалізація маргаринової емульсії. Механічна (пластична) обробка маргарину;

• розфасовка, упаковка, штабелювання готової продукції.

Підготовка рослинних масел, жирів  і вершкового масла. Рафіновані дезодоровані жири і масла зберігають у баках  жиро-сховища окремо за видами не більше 24 ч. Температура зберігання твердих  жирів і масел повинна бути на 5-10 ° С вище їх температури плавлення. Для запобігання окислення рафінованих дезодорованих масел і жирів рекомендується їх зберігати в атмосфері інертного газу - азоту або діоксиду вуглецю.

Вершкове масло звільняють від  тари і завантажують у камеру з плавильним конусом. Температура розплавленого вершкового масла повинна бути в межах 40-45 ° С. Однорідність консистенції розплавленого масла підтримується за допомогою мішалки або насоса шляхом рециркуляції.

Підготовка емульгаторів. Для рівномірного розподілу і підвищення ефективності дії емульгаторів дистильовані моно-гліцериди розчиняють в рафінована дезодорована рослинному маслі в співвідношенні 1:10 при температурі 80-85 ° С. У цей же розчин при температурі 55-60 ° С додають м'які моно-гліцериди, після чого при необхідності вводять фосфатидний концентрат в кількості, яка передбачена рецептурами. Комплексний емульгатор, застосовуваний замість композиції моно-гліцеридів, розчиняють в рафінованої дезодорованої олії у співвідношенні 1:15 при температурі 65-75 ° С. Якщо використовують імпортний емульгатор, то його розчиняють у рафінованої дезодорованої олії у співвідношенні 1: 10 при температурі 48-55 ​​° С.

Підготовка барвників, вітамінів, ароматизаторів. Для додання м'яким маргарину кольору застосовують масляні розчини натурального бета-каротину, виділеного з моркви, гарбуза, пальмової олії, мікробіологічного бета-каротину, барвників куркуми і насіння аннато. Барвники і вітаміни розводять у дезодорована рослинному маслі. Ароматизатори вводять безпосередньо в жирову або водно-молочну фази маргарину.

Підготовка молока і вторинних  молочних продуктів. Молоко коров'яче  цільне пастеризують, а потім охолоджують  до температури 23-25 ​​° С.

Сквашування молока здійснюють біологічним  шляхом або кислотної коагуляцією.

При використанні сухого молока його розбавляють водою з розрахунку отримання не менше 8,5% знежирених сухих  речовин у готовому розчині.

При використанні вторинних молочних продуктів їх розчиняють при перемішуванні  у воді в співвідношенні 1:3 - для  сухої молочної сироватки; 1:6 - для сироваткових білкових концентратів (КСБ). Отримані розчини нагрівають до температури 85-90 ° С і 60-65 ° С відповідно, витримують протягом 30 хв, охолоджують і подають у витратні ємності на виробництво.

Підготовка  лимонної кислоти і водорозчинних ароматизаторів. Лимонну кислоту використовують у вигляді 1-10%-ного водного розчину, в який одночасно вводять водорозчинні ароматизатори.

Підготовка  солі, цукру, консервантів і крохмалю. Сіль використовують у вигляді насиченого розчину 24-26%-ної концентрації.

Цукор або підсолоджувачі використовують при виробництві десертних м'яких маргаринів у вигляді водного  розчину 30%-ної концентрації.

Консерванти (бензойну, сорбінову кислоти, бензоат  натрію) використовують в низькожирне  м'яких маргаринах при введенні молока, особливо в літній період і при підвищених температурах зберігання. Консерванти розчиняють у воді в співвідношенні 1: 2.