Комплесний аналіз фінансового стану ПАБТ "ОТП Банк"

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯ ДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „ФІНАНСОВИЙ  АНАЛІЗ”

 

на тему „КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ „ОТП Банк”

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент 2 курсу групи №1 
сп. „Фінанси”

Пилипнко Тетяна

Олександрівна

 

 

 

 

 

Київ 2013р.

 

 

Вступ…………………………………………………………………………..3

 

1. Характеритсик загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності Банку……………………………………………………………..8
2. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності підприємства.
3. Характеристика макроекономічного середовища.
4. Характеристика галузі.
2. Оцінка і аналіз економічного потенціалу підприємства.
1. Оцінка майнового стану
1. Вертикальний аналіз балансу
2. Горизонтальний аналіз балансу.
3. Аналіз якісних змін у майновому стані.
4. Аналіз структури і динаміки оборотних коштів.
2. Оцінка наявності негативних статей у звітності.
3. Оцінка фінансового стану.
1. Оцінка ліквідності.
2. Оцінка фінансової стійкості.
3. Оцінка і аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.
1. Оцінка ділової активності.
2. Оцінка рентабельності.
3. Комплексна оцінка результатів діяльності по методиці “Дюпон”
4. Оцінка виробничої (основної) діяльності підприємства.
5. Оцінка ефективності використання ресурсів.
6. Оцінка положення на ринку цінних паперів.
7. Оцінка ефективності податкової політики.
4. Висновки та рекомендації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ Щоб розвиватися в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства Банку, потрібно знати, як керувати фінансами, який повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні засоби, а яку позикові. Випливає знать і такі поняття ринкової економіки, як фінансова стійкість, платоспроможність, ділова активність, рентабельність і ін.

 

07 листопада 2006 року до державного  реєстру банків здійснено запис про реєстрацію нової редакції статуту Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” у зв’язку зі зміною назви банку з Акціонерний комерційний банк „Райффайзенбанк Україна” на Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк”.

Дана подія відбулась після завершення процедури придбання Відкритим Акціонерним Товариством „Центральна Ощадна каса і Комерційний Банк” (Угорщина) Акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна”, що був створений на підставі Договору про створення та діяльність Акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна” від 13 листопада 1997 року та рішення Установчих зборів банку від 28 листопада 1997 року. Угорський банк став стовідсотковим власником „Райффайзенбанк Україна”, і банк, відповідно, було перейменовано в „ОТП Банк”.

На виконання вимог  Закону України „Про акціонерні товариства”  від 17.09.2008 року №514-VI та у відповідності  з рішенням Загальних зборів акціонерів Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”.

 

Сьогодні Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” – один з найбільших вітчизняних банків, визнаний лідер  фінансового сектору України. Банк надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних  клієнтів, а також представників  малого та середнього бізнесу. На українському ринку він має стійку репутацію соціально відповідальної, надійної і стабільної структури, що пропонує споживачам сервіси європейської якості.

АТ „ОТП Банк” є десятим найбільшим вітчизняним банком за розміром капіталу та дванадцятим за обсягом активів. Станом на кінець 2011 року банк обслуговував понад 426 тисяч клієнтів, його мережа об’єднувала 151 точку продаж і 2 представництва, розташованих на території України.

Для забезпечення ефективної роботи усіх підрозділів та отримання максимального кінцевого результату в банку запроваджено нову організаційну модель управління, яка передбачає:

· забезпечення ефективної взаємодії між Головним офісом і регіонами;

· збільшення обсягів продажу банківських продуктів шляхом покращення співпраці між різними бізнес-напрямками;

· чіткий розподіл функцій продажу та функцій підтримки.

До організаційної структури  банку увійшли:

-Західна регіональна дирекція АТ „ОТП Банк” в м.Львів, якій підпорядковуються точки продажу Львівської, Волинської, Рівненської і Тернопільської областей;

-Карпатська регіональна дирекція» АТ „ОТП Банк” в м.Ужгород, якій підпорядковуються точки продажу Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей;

-Подільська регіональна дирекція АТ „ОТП Банк” в м.Вінниця, якій підпорядковуються точки продажу Вінницької, Хмельницької та Житомирської областей;

-Київська регіональна дирекція АТ „ОТП Банк”, якій підпорядковується точки продажу в м.Києві та Київській області;

-Центрально-українська регіональна дирекція АТ „ОТП Банк” в м.Полтава, якій підпорядковуються точки продажу Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей;

-Південа регіональна дирекція АТ „ОТП Банк” в м.Миколаїв, якій підпорядковуються точки продажу Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей;

-Одеська регіональна дирекція АТ „ОТП Банк”, якій підпорядковуються точки продажу Одеської області;

Кримська регіональна дирекція АТ „ОТП Банк” в м.Сімферополь, якій підпорядковуються точки продажу  АР Крим;

-Північно-східна регіональна дирекція АТ „ОТП Банк” в м.Харків, якій підпорядковуються точки продажу Харківської і Сумської областей;

-Донбаська регіональна дирекція АТ „ОТП Банк” в м.Донецьк, якій підпорядковуються точки продажу Донецької та Луганської областей;

-Дніпропетровська регіональна дирекція АТ „ОТП Банк”, якій підпорядковуються точки продажу Дніпропетровської області;

-Запорізька регіональна дирекція АТ „ОТП Банк”, якій підпорядковуються точки продажу Запорізької області.

 

 

 

 

Економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ у їх взаємозв’язку та взаємо обумовленості, що визначаються суб’єктивними та об’єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.

Головна мета аналізу – вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану Банку і його платоспроможності.

Актуальність  теми: незважаючи на позитивні зрушення в економіці України, що спостерігалися протягом останніх років, існуючий стан речей не можна вважати сприятливим для банківської діяльності. Такі фактори, як відсутність достатньої кількості платоспроможних позичальників, альтернативних кредитуванню напрямків інвестування коштів, недостатній рівень довіри населення до банківської системи, ставлять перед українськими банками надзвичайно складні завдання. Важливість ліквідності, як окремого банку, так і всієї банківської системи, продемонструвала фінансова криза, яка сильно ослабила позиції банків України. При цьому не слід забувати, що втрата банком своєї ліквідності може стати причиною втрати коштів або навіть банкрутства значної кількості його клієнтів. Це робить банківську ліквідність проблемою не тільки економічного, але й суспільного значення.

Метою курсової  роботи: є поглиблене вивчення комплексного аналізу фінансового стану ПАТ «ОТП БАНКу». Виконання розрахункової роботи є поглиблення теоретичних знань студента з даного курсу та вміння їх застосувати під час вирішення конкретних завдань, на базі самостійної роботи з літературними джерелами, нормативними документами, вміння застосовувати теоретичні та практичні знання з питань організації та методики аналітичної роботи. Виконання розрахункової роботи допоможе мені закріпити отримані на лекціях теоретичні знання і оволодіти основними прийомами економічного аналізу дослідження діяльності Банку.

 

Об’єкт дослідження: ПАТ «ОТП Банк».

Для реалізації поставленої  мети в роботі необхідно: огляд економічного фінансового стану ПАТ «ОТП Банк». Визначити оцінку ліквідності та фінансової стійкості ПАТ «ОТП Банку». Оцінка основної діяльності Банку, розглянути ефективність використання ресурсів. Розміщення ресурсів в активи  банку  та управління ними. Загалтна оцінка фінансового стану банку.

Курсова робота написана на матеріалах ПАТ «ОТП Банку».

Методологічною і інформаційною базою при виконанні звіту виступає специфіка становлення і розвиток банківської системи України, матеріали нормативного та законодавчого характеру, публікації в спеціальних періодичних виданнях, підручники, внутрішні положення Банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеритсика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності Банку.

Під фінансовим станом розуміється  здатність Банку фінансувати  свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування Банку, доцільним їхнім розміщенням і ефективним використанням, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

1.1 В умовах ринку орієнтація Банку на отримання прибутку є неодмінною умовою Банківської діяльності. Прибуток є основним джерелом власного капіталу підприємств і формою розподілу національного доходу. На підставі прибутку може бути дана оцінка економічної ефективності проведення господарських заходів на підприємствах різних галузей народного господарства. Використання показника прибутку як оціночного дозволяє встановити пряму залежність між розміром отриманого ефекту і стимулюванням.

 В окремих випадках  підприємства можуть отримати  і збиток, що є результатом  безгосподарності, низького рівня економічної роботи.

 Прибуток і збиток  характеризують фінансовий результат  діяльності підприємства і можуть  бути визначені тільки в системі  бухгалтерського обліку.

1.2 Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона визначає агреговані показники, такі як обсяг виробництва, безробіття та інфляція тощо.

 Особливе місце  в макроекономічному аналізі  займає визначення основних цілей  нації та інструментів їхньої  реалізації. До основних цілей належать обсяг виробництва, зайнятість, стабільність рівня цін на вільному ринку і платіжний баланс, до вказаних інструментів — фіскальна політика, грошова політика, політика регулювання доходів і зовнішньоекономічна політика.

ОЦІНКА ЯКІСНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА  ПРИБУТКОВІСТЬ ПАТ « ОТП БАНКУ»

У процесі керування  діяльністю банку складаються стратегічні  плани, бізнес – плани, що враховують окремі деталі діяльності банку. Увага приділяється рішенню таких завдань, що дозволять банку побудувати свою діяльність на основі одержання максимального прибутку з наявних ресурсів і можливостей банку. Це не дозволяє врахувати сукупність макроекономічних факторів, що стимулюють чи гальмують розвиток банку. Актуальність цей статті у тому щоб спробувати стабілізувати діяльність банку, його прибутковості враховуючи макроекономічні фактори. У практиці банківського менеджменту існує визначене коло найбільш важливих макроекономічних факторів, але не визначено їхнього впливу на прийняття стратегічних рішень. До них відносять: монетар ну політику НБУ, рівень грошових доходів населення, платіжну дисципліну (рівень і динаміку заборгованості), рівень і структуру зовнішнього боргу держави, законодавчу базу, тенденції розвитку банківської системи, ступінь розвитку фондового ринку, глибину відносин із державними інститутами. Перераховані фактори визначені не повною мірою, враховуються в процесі діяльності банку, але вони не оцінюються і не сприяють підвищенню визначеності зовнішньої обстановки стратегічної діяльності банку. Заради того, щоб залишатися прибутковим, банк повинен зменшувати невизначеність навколишнього середовища. Керівництву банку треба знати, в якому ступені і яки саме фактори макроекономічного середовища впливають на прийняття тих чи інших стратегічних рішень.

 Завданнями є: використання экономико математичних методів при врахуванні факторів зовнішнього середовища. Також показати як можливо їх враховують, як використовують результати      аналізу. Проблема врахування макроекономічних факторів фактично не розглядалася, тому, що стрімка зміна економічної ситуації породжувало одині фактори, що впливають та відбирало інші. Можна було враховувати лиш незначну їх частину.

 Аналіз макроекономічних  факторів дозволить зменшити  невизначеність зовнішнього середовища тим самим знизити ризик провалу стратегії, полегшити розрахунок витрат і ймовірностей ризиків, зв'язаних ізстратегічними рішеннями. За допомогою аналізу можна звести численні фактори зовнішнього середовища до моделі, що буде зрозуміла і, відповідно до якої можна діяти. У свою чергу правильний вибір стратегії

 

ОЦІНКА ЯКІСНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ПРИБУТКОВІСТЬ  ПАТ «ОТП БАНКУ»

Оцінка може забезпечити високий рівень рентабельності, стійкість до цінової конкуренції, формування власних бар'єрів від входу на ринок банків - конкурентів. Технологія вибору стратегічних управлінських рішень обумовлена наявністю як подібних, так і відмітних властивостей суб'єктів господарювання. Ці особливості залежать від предметної сфери діяльності су б'єкта, факторів зовнішнього й внутрішнього середовища. Необхідність аналізу факторів обумовлюється тим, що джерела, де розглядається проблематика стратегічного керування:

 по - перше не розкривають  особливості впливу факторів  макроекономічного середовища на діяльність банку,

по - друге розглянуте керування стосується сфери виробництва, де виділяються концептуальні основи, а не розкривається механізм формування й реалізації стратегії.

 Макроекономічне середовище  банку характеризується як складне, тому що воно включає фактори як світового значення так і регіонального значення. Так само по ступені стабільності характеризується як нестабільне, тому що політичні фактори, зовнішньоекономічні, технологічні фактори можуть змінюватися часто і непередбачено.

 Для побудови стратегії  важливо визначитися з факторами,  що впливають на діяльність  банку. Так само макроекономічні  фактори розглядаються по характеру  впливу на політичні, економічні, соціальні, тех нологічні, глобальні, тимчасові. До таких факторів відносять:

-Політичні, від яких залежить, який вид влади переважає в країні, на рішення яких проблем спрямована влада, які задачі вирішує держава. До них відносять: непогодженість законів банківської діяльності,стабільність політичної влади, напрямки політики стосовно країн СНД, погодженість дій уряду.

-Економічні, що характеризують досягнуті результати і напрямки економічного розвитку.

- Соціальні, величезний вплив яких спричиняє зміни в добробуті народу тієї чи іншої країни.

- Технологічні, визначають рівень економічного прогресу в тій чи іншій країні. Такі як: безпека проведення банківських операцій, впровадження нових банківських продуктів.

- Тимчасові фактори, що обумовлюють швидкість розвитку й стимулювання економіки. Такі як: швидкість реакції уряду на зміни у світовій економіці, своєчасність прийнятих заходів для економічного стимулювання, залежність регіону від швидкості прийняття рішень центрального уряду.

Глобальні: залежність економічного росту регіону від рівня економіки розвинутих країн, глобалізація обслуговування бізнесу, глобалізація наданих послуг, формування специфічної привабливості регіонів для глобалізації міжнародних відносин, залежність від напрямків економічної політики розвинутих країн і та Єврозони, контролювання сукупності фінансових операцій з метою запобігання відмивання грошей.

 Власне кажучи, усі  фактори тією чи іншою мірою  впливають на діяльність банку,  причому сукупність незначних  факторів може робити набагато  більший вплив, чим будь -який фактор першорядної важливості. Так, якісна й кількісна природа окремих факторів обумовлює використання різних методів для відображення впливу їх на стратегічні рішення. Для визначення величини значимості кількісних і якісних макроекономічних факторів на діяльність банку, необхідно використовувати кореляційно-регресійний аналіз.

2. Оцінка і аналіз економічного потенціалу Банка.

Сьогодні  ПАТ«ОТП БАНК» проводить активну політику в галузі кореспондентських відносин як за банками України, так і з банками країн близького і далекого зарубіжжя. Ця політика ґрунтується на принципі взаємовигідного співробітництва з банками резидентами та нерезидентами.

Однією з основних послуг банкам-кореспондентам є відкриття  і ведення мультивалютних кореспондентських  рахунків. Співробітництво у цій  галузі дає можливість банкам використовувати переваги унікальної багатофункціональної розрахункової системи банку для прискореного здійснення розрахунків, а також для реалізації різноманітних проектів, що забезпечують великий обсяг платежів зі структурними підрозділами ПАТ«ОТП БАНК»

1.2 Інформаційна база  аналізу діяльності банку

 

Аналіз діяльності банку  здійснюється за допомогою різноманітних  показників діяльності банку, які ми беремо з документів, що формують інформаційну базу економічного аналізу.

Аналіз фінансової звітності - це процес, який має на меті дати оцінку поточного і минулого фінансового стану банку й основних результатів його діяльності. При цьому основною метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу майбутніх результатів діяльності банку. Склад інформаційної бази економічного аналізу розглянемо за допомогою схеми приведеної на рис.1.2.

 

Рис.1.2. Склад інформаційної  бази економічного аналізу комерційного банку

 

Інформація, яка використовується при аналізі діяльності банку, повинна  відповідати таким вимогам: доступність, значущість, матеріальність, надійність і порівнянність.

Далі необхідно ознайомитися з коротким змістом кожної вимоги до інформації, що використовується у  процесі аналізу діяльності комерційного банку. Доступність передбачає, що інформація, яка входить у фінансові звіти, має бути зрозумілою для користувача з певним рівнем знання бізнесу, економіки і бухгалтерського обліку. Складну інформацію, яка необхідна для повного розкриття ситуації, слід надавати найбільш зрозумілим способом.

Під значущістю розуміють  те, що інформація у фінансовій звітності  повинна бути корисною для прийняття  рішень економічного характеру.

Для того щоб інформація була значущою, вона має бути матеріальною. Інформація є матеріальною, якщо її ненадання або неправильне подання може вплинути на рішення економічного характеру.

Надійність інформації забезпечується в тому разі, коли вона не містить матеріальних помилок. Надійність інформації передбачає: правдиве уявлення, тобто позиція фінансової звітності  забезпечує правдиве її подання, якщо вона може бути оцінена з достатньою точністю, щоб бути корисною; перевагу змісту над формою. Іншими словами інформація повинна надаватися відповідно до її економічної користі, а не просто за її юридичною формою. Нейтральність - інформація має бути вільною від упередженості, її подання у фінансовій звітності не повинно бути вибірковим для досягнення попередньо встановленого результату.

Для того щоб відповідати  таким вимогам як надійність і  значущість, фінансова звітність  повинна містити інформацію, яка базується на певних розрахунках (наприклад, можливість повернення боргів, строки "життя" виробничих активів). З метою уникнення матеріальної недооцінки або переоцінки позицій фінансової звітності при розрахунках необхідно керуватися принципом "обережності".

Порівнянність фінансової звітності забезпечується у тих  випадках, коли: є можливість порівняти фінансову звітність банку, що аналізується, з аналогічною звітністю інших банків для порівняльного оцінювання їх фінансового стану і результатів їхньої діяльності; можна порівняти фінансову звітність банку протягом певного періоду для визначення тенденцій у фінансовому стані і результатах діяльності банку.

Дотримання наведених  вимог до фінансової звітності банків перевіряється в процесі перевірки її достовірності.

Перевірка звітності  може бути:

-формальна;

-логічна;

-обліково-контрольна.

Формальна перевірка  звітності банків передбачає перевірку  повноти складу наданих документів відповідно до їх складу, передбаченого  Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, які затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.12.1997 р. № 436. Крім того, за формальної перевірки звітності перевіряється правильність її оформлення відповідно до вимог, викладених у згаданій вище постанові Національного банку України.

Логічна перевірка передбачає перевірку взаємоув'язки ідентичних показників у різних формах звітності.

Обліково-контрольна - це перевірка правильності розрахунку окремих показників комерційних банків.

Основним джерелом аналізу  банківської діяльності є банківський  баланс та спеціалізовані форми звітності. Форми звітності банків поділяються  на щоденні, щомісячні і щоквартальні.

У додатку  Б наведено звіт про фінансові  результати, додатку В – баланс, додатку Д - звіт про власний капітал «Райффайзен Банк Аваль».

Графіки динамічних показників  ПАТ «ОТП БАНКУ»

Активи 13  19 529.57

КИП 13  15 279.92

Депозити фіз. осіб 14  5 651.60

Депозитти юр. Юр. 15  4 385.16

Капітал  11  4 070.52

Финансовий результат 12  43.72

 

Динамика показників 2013 рік

Кредитно- інвестиційний портфель

 

>>

 

Міжбанківські кредити

 

 

 

 

Цінні папери

 

 

 

 

 

 

 

Балансовий капітал

 

 

 

 

 

 

Активи

 

 

 

 

Обязательства

 

 

 

Депозити фіз.. осіб

 

 

 

 

 

 

Депозити юр.осіб.

Кредити фіз. осіб.

Кредити юр.осіб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Финансовый результат

 

Капітал

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Управління ресурсами  банку

 

2.1 Управління  капіталом у банку

 

Джерела формування банківських  ресурсів відображаються у правій частині  балансового звіту і називаються пасивами банку. За джерелами формування пасиви не однорідні і складаються з власного капіталу та зобов’язань банку перед вкладниками і кредиторами.

За економічним змістом  капітал банку — це власні кошти  засновників або акціонерів (власників  банку), внесені ними на свій ризик для отримання доходів. Ризик власників полягає в тому, що рівень дохідності капіталу може бути низьким або діяльність спричиниться до збитків, банк збанкрутує, через що вони можуть втратити свої кошти.

Зобов’язання — це чужі гроші, тимчасово надані їх власниками в розпорядження банку на певних умовах.

Банківський капітал  відіграє визначальну роль у процесі  створення та функціонування комерційного банку, хоча за величиною становить  незначну частину сукупних ресурсів банку. Частка власного капіталу у ресурсах банку має бути не нижчою за 8 %, тоді як для промислових підприємств це співвідношення, як правило, становить 50 % і вище.

Формування власної  капітальної бази є необхідною умовою майбутньої діяльності банку. Тому одна з найсерйозніших проблем, що постають перед менеджментом банку, полягає у залученні та підтримці достатнього обсягу власного капіталу.

Власний капітал банку  виконує такі функції:

1) захисну;

2) оперативну;

3) регулюючу.

Власний капітал комерційного банку може також використовуватися для участі у власності акціонерних та спільних підприємств.

Банківський капітал  неоднорідний за своїм складом і  включає основний капітал та додатковий капітал.

Основною складовою  власного капіталу банку, як за значенням, так і за величиною, є статутний капітал, що формується з акціонерного або приватного капіталу емісією акцій чи внесків засновників. Статутний фонд може створюватися лише за рахунок власних коштів учасників чи акціонерів. Не допускається його формування за рахунок банківських кредитів, коштів неприбут­кових організацій (таких, які за статутом не мають права на здійснення комерційної діяльності та отримання прибутку), бюджетних коштів, які мають інше цільове призначення.

За рахунок прибутку комерційні банки створюють також спеціальні фонди, що включаються до складу капіталу і призначені для виробничого та соціального розвитку банківської установи.

Оскільки власний капітал  є основою діяльності банку, то до нього ставляться спеціальні вимоги у формі обов’язкових нормативів. Для цього у вітчизняну банківську практику введено поняття регулятивного капіталу банку, який використовується Національним банком України для регулювання діяльності комерційних банків.

Національним банком України встановлюються обов’язкові  вимоги щодо розміру регулятивного капіталу, які зобов’язані виконувати комерційні банки. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банків (Н1) визначається в грошових одиницях (тис. євро) диференційовано для діючих і новостворених банків, які поділено на три групи залежно від масштабів діяльності.

Для забезпечення процесу  реальної капіталізації банківської  системи НБУ розроблено систему  заходів щодо визначення рівня достатності  та поповнення капіталу банків. Згідно з цим підходом за рівнем достатності  капіталу всі банківські установи поділяються на п’ять груп: добре капіталізовані; достатньо капіталізовані; недокапіталізовані; значно недокапіталізовані; критично недокапіталізовані.