Компютерные игры

ЗМІСТ

ВСТУП 6

РОЗДІЛ ІСтворення бази даних 9

1.1Знайомство зі сторінкою «Початок роботи з Microsoft Office Access» 9

1.2Створення бази даних на основі шаблону. 9

1.3 Створення бази даних без використання шаблону. 10

1.4 Створенняпустоїбазиданих 10

Висновок до розділу І 12

РОЗДІЛ ІІОснови розробки баз даних 13

2.1Процес розробки 14

2.2Визначення мети створення бази даних. 14

2.3 Пошук і впорядкування потрібних відомостей. 15

2.4 Розділення даних на таблиці 16

2.5 Перетворення елементів даних на стовпці. 18

2.6 Визначення первинних ключів. 19

2.7 Створення зв'язків між таблицями 21

2.8 Удосконалення структури 21

2.9 Застосування правил нормалізації. 22

Висновок до розділу ІІ 24

РОЗДІЛ ІІІОсобовий листок з обліку кадрів 25

Підтема 26

Висновок до розділу ІІІ 29

РОЗДІЛ ІV Техніка безпеки 30

Висновок до розділу ІV 34

Загальний висновок 35

Список використаних джерел 38

 

ВСТУП

 

Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції, згідно якої дані мають бути організовані в бази даних з метою адекватного  відображення реального світу, що змінюється, і задоволення інформаційних  потреб користувачів. Ці бази даних  створюються і функціонують під  управлінням спеціальних програмних комплексів, званих системами управління базами даних (СУБД).

Збільшення  об'єму і структурної складності даних, що зберігаються, розширення кола користувачів інформаційних систем привели до широкого поширення найбільш зручних і порівняно простих  для розуміння реляційних (табличних) СУБД. Для забезпечення одночасного  доступу до даних безлічі користувачів, розташованих досить далеко один від  одного і від місця зберігання баз даних, створені мережеві мультікористувацькі  версії БД засновані на реляційній структурі. У них тим або іншим  способом вирішуються специфічні проблеми паралельних процесів, цілісності (правильності) і безпеки даних, а також санкціонування доступу.

З поняттям бази даних тісно пов'язано поняття  системи управління базою даних(СУБД) - це пакет прикладних програм і  мовних засобів для створення, супроводження  і використання баз даних, редагування  вмісту і візуалізації інформації. Під візуалізацією інформації бази розуміється відбір даних, що відображуються, відповідно до заданого критерію, їх впорядкування, оформлення і подальша видача на пристрої виводу або передачі по каналах зв'язку.

В світі існує  безліч систем управління базами даних. Не дивлячись на те що вони можуть по-різному  працювати з різними об'єктами і надають користувачеві різні  функції і засоби, більшість СУБД спираються на єдиний сталий комплекс основних понять. Це дає нам можливість розглянути одну систему і узагальнити  її поняття, прийоми і методи на весь клас СУБД. Як такий учбовий об'єкт  ми виберемо СУБД Microsoft Access, що входить  в пакет Microsoft Office.

В базі даних (СУБД) існує декілька основних понять:

Дані - певна  систематизована і структурована  яким-небудь чином інформація. Існують  принаймні три моделі даних: ієрархічна, мережева, реляційна.

Поле - основний і мінімальний елемент даних, певна характеристика об’єкту, має  ім’я, значення, характер, тип і властивості.

Запис –  опис конкретного об’єкта, що містить  різнотипні, логічно пов’язані між  собою поля (рядок бази даних).

Зв'язки - логічні  взаємозв'язки між записами або полями.

Моделі даних - представлення даних і їх взаємозв'язків, що описують поняття проблемного  середовища. Моделі даних використовуються як для концептуального, так і  для логічного і фізичного  представлення даних.

Актуальність нашої теми полягає у тому, що в наш час використання комп’ютерних технологій дуже поширене в нашому житті, і багато хто вже не може існувати без новітніх технологій.

Отже, з викладених вище думок ми можемо визначити мету.

Мета:вивчити принципи роботи Access.

Відповідно  до мети нами були поставлені задачі, які необхідно розглянути при вивчені та досліджені нашої теми:

1. Знайомство з Access
2. Основи розробки баз даних
3. Особовий листок з обліку кадрів
4. Техніка безпеки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛІ

Створення бази даних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1Знайомство зі сторінкою «Початок роботи з Microsoft Office Access»

 

Під час першого запуску Access або в разі закриття бази даних  без закриття застосунку Access відображається сторінка Початок роботи з Microsoft Office Access.

На цій сторінці можна  розпочати створення нової бази даних, відкрити наявну базу даних або  переглянути вміст веб-сайту Microsoft Office Online

 

 

1.2Створення бази даних на основі шаблону

 

У застосунку Access доступний  широкий вибір шаблонів, які можна  використовувати для прискорення  процесу створення бази даних. Шаблон — це готова для використання база даних з усіма таблицями, запитами, формами та звітами, потрібними для  виконання певного завдання. Наприклад, за допомогою шаблонів можна відстежувати питання, керувати контактами або записувати витрати. Деякі шаблони містять  кілька зразків записів, які демонструють їх використання. Шаблони баз даних  можна використовувати такими, як вони є, або настроїти їх, щоб вони якнайкраще відповідали потребам користувача.

Найшвидший спосіб створення  бази даних — це використання шаблону, який найкраще відповідає вашим потребам. Проте якщо до застосунку Access потрібно імпортувати дані з іншої програми, можливо, краще створити базу даних  без використання шаблону. Шаблони  мають визначену структуру даних, і припасування наявних даних  до структури шаблону може потребувати  багато часу.

 

1. Якщо базу даних відкрито, натисніть кнопку Microsoft Office та виберіть пункт Закрити базу даних , щоб відобразити сторінку Початок роботи з Microsoft Office Access.
2. Кілька шаблонів відображено на сторінці Початок роботи з Microsoft Office Access, до інших можна отримати доступ, вибравши посилання на панелі Категорії шаблонів. Додаткові шаблони можна завантажити з веб-сайту Office Online. Для отримання додаткових відомостей див.наступний розділ цієї статті.
3. Виберіть потрібний шаблон.
4. Застосунок Access пропонує ім’я файлу бази даних у полі Ім’я файлу — за потреби його можна змінити. Щоб зберегти базу даних в папці, відмінній від папки, що відображається під полем імені файлу, натисніть кнопку , перейдіть до папки, в якій потрібно зберегти базу даних, і натисніть кнопку ОК. За потреби можна створити та зв’язати базу даних із сайтом Windows SharePoint Services 3.0.
5. Натисніть кнопку Створити (або Завантажитидля шаблону Office Online).

Застосунок Access створює або завантажує базу даних, а потім відкриває її. Відображається форма, в якій можна почати вводити дані. Якщо шаблон містить зразок даних, можна видалити кожний запис, клацнувши область виділення записів (затінене поле або панель ліворуч від запису), а потім виконавши такі дії:

На вкладці Основне у групі Записи клацніть елемент Видалити .

6. Щоб почати вводити дані, клацніть першу пусту клітинку у формі та розпочніть введення. За допомогою області переходів здійсніть пошук інших форм або звітів, які слід використати.

 

1.3 Створення бази даних без використання шаблону

Якщо не слід використовувати шаблон, можна створити базу даних за допомогою  власних таблиць, форм, звітів та інших  об’єктів бази даних. Зазвичай потрібно виконати одну або обидві наведені нижче дії:

• Введення, вставлення або імпортування даних до таблиці, створюваної під час створення нової бази даних, і повторне виконання процесу з новими таблицями, які створюються за допомогою команди Таблиця на вкладці Створення.
• Імпортування даних з інших джерел і створення нових таблиць під час виконання цього процесу.

 

 

1.4 Створенняпустоїбазиданих

 

1. НасторінціПочатокроботиз Microsoft Office AccessурозділіНовапустабазаданихвиберітьпунктПустабазаданих.

2. В області Пуста база даних введіть ім’я файлу в полі Ім’я файлу. Якщо не вказати розширення файлу, застосунок Access додасть його автоматично. Щоб змінити розташування файлу, вказане за промовчанням, виберіть елемент Пошук розташування для бази даних (поруч із полем Ім’я файлу), перейдіть до нового розташування та натисніть кнопку ОК.
3. Натисніть кнопку Створити.

Застосунок  Access створює базу даних із пустою таблицею з іменем «Таблиця1», а потім відкриває цю таблицю в поданні таблиці. Курсор розташовано в першій пустій клітинці у стовпці Додати нове поле.

 

Введення даних у поданні  таблиці подібне до роботи з аркушем  MicrosoftOfficeExcel 2007 - Українська версія. Структура таблиці створюється під час введення даних — під час додавання нового стовпця до таблиці визначається нове поле. Тип даних кожного поля визначається автоматично на основі введених даних.

 

Якщо наразі не потрібно вводити  дані в «Таблиці1», натисніть кнопку Закрити . Якщо до таблиці внесено будь-які зміни, буде запропоновано зберегти їх. Натисніть кнопкуТак, щоб зберегти зміни або кнопку Ні, щоб скасувати їх або натисніть кнопку Скасувати, щоб залишити таблицю відкритою.

 

 Увага!   Якщо закрити таблицю  без збереження, її буде видалено, навіть якщо вона містить дані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до розділу І

 

У застосунку Access доступний широкий  вибір шаблонів, які можна використовувати  для прискорення процесу створення  бази даних.Найшвидший спосіб створення  бази даних — це використання шаблону, який найкраще відповідає вашим потребам.Якщо не слід використовувати шаблон, можна створити базу даних за допомогою власних таблиць, форм, звітів та інших об’єктів бази даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II

Основи  розробки баз даних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1Процес розробки

 

Процес розробки складається з  таких кроків:

• Визначення мети створення бази даних   

Допомагає підготуватися до виконання  наступних кроків.

• Пошук і впорядкування потрібних відомостей   

Збирає всі типи даних, які потрібно зберегти в базі даних, наприклад, назва  товару та номер замовлення.

• Розділення даних на таблиці   

Розділяє елементи даних на групи  або теми, наприклад, «Товари» або  «Замовлення». Кожну тему буде перетворено  на таблицю.

• Перетворення елементів даних на стовпці   

Вирішіть, які дані потрібно зберегти в кожній таблиці. Кожен елемент  буде перетворено на поле та відображено  як стовпець у таблиці. Наприклад, таблиця  «Працівники» може містити такі поля, як «Прізвище» та «Дата прийому на роботу».

• Визначення первинних ключів   

Виберіть первинні ключі для  кожної таблиці. Первинним ключем є  стовпець, який використовується для  унікального визначення кожного  рядка в таблиці. Наприклад, «Код товару» або «Код замовлення».

• Створення зв'язків між таблицями   

Прогляньте всі таблиці та визначте, як дані однієї таблиці зв'язано  з даними в інших таблицях. Додайте  поля до таблиць або створіть нові таблиці, щоб у разі потреби уточнити зв'язки.

• Удосконалення структури   

Проаналізуйте структуру бази даних  на наявність помилок. Створіть таблиці  та додайте кілька записів зі зразками даних. Перегляньте, чи за допомогою  цих таблиць можна отримати потрібні результати. Якщо потрібно, внесіть  до структури зміни.

• Застосування правил нормалізації   

Застосуйте правила нормалізації даних, щоб переглянути правильність структури таблиці. Якщо потрібно, внесіть  до таблиць зміни.

 

2.2 Визначення мети створення бази даних

 

Рекомендовано записати мету створення  бази даних на папері — її призначення, хто і як її планує використати. Для  невеликої бази даних, наприклад, для  діловодства, можна визначити таку просту мету «База даних клієнтів містить список відомостей про клієнтів і використовується для створення  розсилок і звітів». Якщо база даних  складніша або використовується багатьма користувачами, наприклад, в  організації, опис мети може складати один або кілька абзаців і має  містити час і способи використання бази даних кожним користувачем. Основним завданням є створення добре  організованого опису завдання, до якого можна звернутися під час процесу розробки. Наявність такого опису допоможе зосередитися на визначених цілях під час прийняття рішень.

 

2.3 Пошук і впорядкування потрібних даних

 

Пошук і впорядкування потрібних  даних починається з наявних  відомостей. Наприклад, можна записати замовлення на придбання в основній книзі або зберегти відомості  про клієнтів на паперових формах у картотеці. Зберіть ці документи  та складіть список відображених типів  даних (наприклад, заповнюваних у формі  полів). За відсутності наявних форм припустіть, що потрібно створити форму  для записування відомостей про  клієнтів. Якими даними потрібно заповнити  форму? Які поля заповнення потрібно створити? Визначте потрібні елементи та складіть їх список. Наприклад, припустімо, що список клієнтів наразі зберігається на облікових картках. Можливо, аналіз цих карток з'ясує, що кожна картка містить ім'я клієнта, адресу, місто, область, поштовий індекс і номер  телефону. Кожен із цих елементів  може відповідати стовпцю в таблиці.

Під час підготовки цього списку немає потреби намагатися одразу надати йому досконалого вигляду. Натомість, внесіть у список усі елементи, які спадають на думку. Якщо база даних  використовуватиметься іншими користувачами, попросіть їх запропонувати свої варіанти. Список можна точно настроїти  пізніше.

Після цього визначте типи звітів або розсилок, які, можливо, потрібно буде створити на основі бази даних. Наприклад, можна створити звіт про продаж товарів  для відображення продажу за регіонами  або зведений звіт про запаси для  відображення кількості товару. Може також знадобитися створення  стандартних листів для надсилання клієнтам, які повідомлятимуть про  продажі або спеціальні пропозиції. Продумайте структуру звіту й  уявіть як він виглядатиме. Які відомості  потрібно включити у звіт? Складіть список усіх елементів. Виконайте ті самі дії для стандартних листів та інших звітів, які потрібно створити.

Аналіз звітів і розсилок, які  потрібно створити, допоможе визначити  елементи, які потрібно включити в  базу даних. Наприклад, припустімо, що потрібно надати клієнтам можливість підписатися (або скасувати підписку) на отримання періодичних оновлень електронною поштою, а також потрібно надрукувати список користувачів, які підписалися. Щоб записати ці відомості, додайте до таблиці клієнтів стовпець «Надсилання електронної пошти». У цьому полі для кожного клієнта можна встановити значення «Так» або «Ні».

Для надсилання клієнтам повідомлень  електронної пошти потрібно записати ще один елемент. Якщо відомо, що клієнт бажає отримувати повідомлення електронної  пошти, потрібно також знати адресу його електронної пошти, на яку їх надсилати. Отже, для кожного клієнта  потрібно записати адресу електронної  пошти.

Доцільним буде створення прототипу  для кожного звіту або списку виводу, а також визначення елементів, які потрібно використати для  створення звіту. Наприклад, аналіз стандартного листа допоможе виявити  кілька елементів. Якщо потрібно включити належне привітання — наприклад, рядок «Пан» або «Пані», з якого  починатиметься привітання, необхідно  створити елемент привітання. Зазвичай лист можна почати з фрази «Шановний  пане Смоленко», а не з «Шановний  пане Іван Смоленко». Це передбачає, що зазвичай прізвище потрібно зберігати  окремо від імені.

Важливо пам'ятати, що дані потрібно розділити  на найменші значимі частини. Ім'я  потрібно розділити на дві частини  — ім'я та прізвище, щоб прізвище було доступне для окремого використання. Наприклад, для сортування звіту  за прізвищем це допоможе окремо зберегти прізвище клієнта. Загалом, якщо потрібно виконати сортування, пошук, обчислення або звіт, основані на елементі інформації, цей елемент слід зберегти в окремому полі.

Обміркуйте можливі запитання, відповіді на які можна отримати за допомогою бази даних. Наприклад, про обсяги продажу окремого товару за останній місяць, про місце проживання найкращих клієнтів або про постачальника  товару з найвищими показниками  продажу. Прогнозування можливих запитань допоможе визначити додаткові елементи для записування.

Після того, як дані зібрано можна  перейти до наступного кроку.

 

 

2.4 Розділення даних на таблиці

 

Щоб поділити дані на таблиці, виберіть основні групи або теми. Наприклад, після пошуку та впорядкування відомостей для бази даних продажу товарів  попередній список може мати такий  вигляд:

Основними групами на ілюстрації є  товари, постачальники, клієнти та замовлення. Отже, доцільним буде створення цих  чотирьох таблиць: перша — для  відомостей про товари, друга —  для відомостей про постачальників, третя — для даних про клієнтів, а четверта — для відомостей про  замовлення. Хоча список не є повним, проте почати слід саме зі створення  таких основних таблиць. Можна продовжити уточнювати цей список, доки не буде створено повнофункціональну структуру  бази даних.

Під час першого перегляду попереднього списку елементів може знадобитися  помістити всі елементи в одну таблицю замість чотирьох, показаних  на попередній ілюстрації. У цій  статті пояснено, чому це не слід робити. Ознайомтеся з таблицею на ілюстрації:

У цьому разі кожен рядок містить  відомості про товари та постачальників. Оскільки один постачальник може постачати  кілька товарів, ім'я постачальника  та відомості про адресу потрібно повторити кілька разів. У разі виконання  таких дій місце на диску витрачається марно. Найкраще рішення — внести відомості про постачальника  лише один раз в окрему таблицю  «Постачальники», відтак зв'язати цю таблицю з таблицею «Товари».

Інша проблема за такої структури  виникає в разі потреби змінити  відомості про постачальника. Наприклад, припустімо, що потрібно змінити адресу постачальника. Оскільки адреса міститься  в багатьох рядках, під час її змінення в одному рядку можна  випадково забути її змінити в  інших. Збереження адреси постачальника  лише в одному розташуванні допоможе вирішити цю проблему.

Під час розробки бази даних завжди намагайтеся зберігати елемент  інформації лише один раз. Якщо в кількох  рядках повторюються однакові дані, наприклад, адреса певного постачальника, помістіть  ці дані в окрему таблицю.

Нарешті, припустімо, що компанія Coho Winery постачає лише один товар і його потрібно видалити, але зберегти відомості  про ім'я та адресу постачальника. Як видалити запис про товар і  зберегти відомості про постачальника? Це не можна зробити. Оскільки кожен запис містить відомості про товар, а також дані про постачальника, видалити ці дані окремо не можна. Щоб зберегти ці дані окремо, необхідно поділити таблицю на дві: одна таблиця міститиме відомості про товар, а інша — про постачальника. Видалення запису про товар спричинить видалення лише відомостей про товар, а не даних про постачальника.

Після вибору теми для таблиці стовпці  в цій таблиці мають зберігати  лише дані, які відповідають цій  темі. Наприклад, таблиця товарів  має зберігати лише відомості  про товари. Оскільки адреса постачальника  є інформацією про постачальника, а не про товар, вона має міститися  в таблиці споживачів.

 

2.5Перетворення елементів даних на стовпці

 

Для визначення стовпців у таблиці  вирішіть, які дані потрібно відстежувати відповідно до теми таблиці. Наприклад, у таблицю «Клієнти» можна  включити такі стовпці, як «Ім’я», «Адреса», «Місто/Область/Поштовий індекс», «Надсилання  електронної пошти», «Привітання» й  «Адреса електронної пошти». Кожен  запис у таблиці містить однаковий  набір стовпців, отже для кожного  запису можна зберегти відповідні відомості  у стовпцях «Ім’я», «Адреса», «Місто/Область/Поштовий індекс», «Надсилання електронної  пошти», «Привітання» й «Адреса електронної  пошти». Наприклад, стовпець «Адреса» містить адреси клієнтів. Кожен запис  містить дані лише про одного клієнта, а поле адреси містить адресу цього  клієнта.

Після визначення початкового набору стовпців для кожної таблиці можна  й надалі вдосконалювати стовпці. Наприклад, доцільно зберегти ім'я клієнта як два окремі стовпці: ім'я та прізвище для полегшення сортування, пошуку й індексування в цих стовпцях. Аналогічно, адреса складається з  п'яти окремих компонентів: адреси, міста, області, поштового індексу  та країни/регіону, отже доцільним буде зберегти їх в окремих стовпцях. Наприклад, якщо потрібно виконати пошук, фільтрування або сортування за областю, відомості про область потрібно зберегти в окремому стовпці.

Також слід визначити, чи база даних  міститиме відомості місцевого  або міжнародного походження. Наприклад, якщо заплановано зберігати міжнародні адреси, краще використати стовпець «Регіон» замість стовпця «Область», оскільки цей стовпець може об'єднувати області вашої країни та регіони  інших країн. Аналогічно, краще використати  стовпець «Поштовий індекс» або  стовпець «Поштовий індекс для США» («ZipCode»), якщо заплановано збереження міжнародних адрес.

У поданому нижче списку містяться  кілька порад для визначення стовпців.

• Не включайте в таблицю обчислювані дані  

У більшості випадків не слід зберігати  результати обчислень у таблицях. Замість цього для відображення результатів можна виконати обчислення в Access. Наприклад, припустімо, що у звіті «Товари за замовленням» відображено проміжні підсумки для замовлених товарів кожної категорії товарів у базі даних. Однак, жодна таблиця не містить стовпець із проміжними підсумками «Кількість за замовленням». Натомість, таблиця «Товари» містить стовпець «Кількість за замовленням», в якому зберігається кількість кожного товару за замовленням. За допомогою цих даних Access обчислює проміжні підсумки щоразу під час друку звіту. Проміжні підсумки не слід зберігати в таблиці.

• Зберігайте інформацію найменшими логічними частинами

Може здатися доцільним створення  одного поля для збереження повних імен або назв товарів разом із їх описом. Проте, об'єднання кількох  типів інформації водному полі ускладнить подальше витягнення окремих даних. Спробуйте розділити інформацію на логічні частини; наприклад, створіть окремі поля для імені та прізвища, або для назви, категорії й  описутовару.

Після вдосконалення стовпців даних  у кожній таблиці можна вибрати  первинний ключ для кожної таблиці.

 

2.6Визначення первинних ключів

 

Кожна таблиця має містити стовпець або набір стовпців для унікального  визначення кожного рядка в таблиці. Зазвичай, це унікальний ідентифікаційний номер, наприклад, ідентифікаційний номер  працівника або серійний номер. У  термінології бази даних ця інформація має назву первинний ключ таблиці. В Access поля первинного ключа використовуються для швидкого зв'язування даних із кількох таблиць і їх надання користувачу.

За наявності унікального ідентифікатора для таблиці, наприклад, номера товару, який однозначно ідентифікує кожен  товар у каталозі, його можна використати  як первинний ключ таблиці — лише якщо значення в цьому стовпці  є різними для кожного запису. Первинний ключ не може містити повторювані  значення. Наприклад, не використовуйте як первинний ключ імена осіб, оскільки вони не є унікальними. В одній таблиці можуть міститися дві особи з однаковими іменами.

Первинний ключ має завжди містити  значення. Якщо стовпець має непризначене або невідоме (відсутнє) значення, його не можна використати як компонент  первинного ключа.

Слід вибрати первинний ключ, значення якого не змінюється. У  базі даних із кількома таблицями  первинний ключ таблиці можна  використати як посилання в інших  таблицях. Уразі змінення первинного ключа зміни необхідно застосувати  до всіх посилань на цей ключ. Використання первинного ключа з постійним  значенням знижує ймовірність порушення  його синхронізації з іншими таблицями, які на нього посилаються.

Часто як первинний ключ використовується довільне унікальне числове значення. Наприклад, кожному замовленню можна  призначити унікальне числове значення замовлення. Єдиним призначенням номера замовлення є ідентифікація замовлення. Призначений номер не можна змінити.

Якщо не вдалося вибрати стовпець або набір стовпців для використання як первинного ключа, краще використати  стовпець із типом даних «Автонумерація». У разі використання типу даних «Автонумерація»  Access автоматично призначає значення. Такий ідентифікатор не містить даних; він не містить фактичних даних, що описують рядок, якому він відповідає. Беззмістовні ідентифікатори є оптимальними для використання як первинного ключа, оскільки вони не змінюються. Первинний ключ, який містить дані про рядок — наприклад, номер телефону або ім'я клієнта — може змінитися, оскільки можуть змінитися фактичні дані

1. Стовпець з типом даних «Автонумерація» є оптимальним для створення первинного ключа. Коди товарів не співпадають.

У деяких випадках як первинний ключ таблиці можна використати кілька полів. Наприклад, для таблиці «Відомості про замовлення», в якій зберігаються позиції для замовлень, у первинному ключі можна використати два  стовпці: «Код замовлення» та «Код товару». Первинний ключ, який використовує кілька стовпців, називається складним ключем.

У базі даних продажу товарів  можна створити стовпець з типом  даних «Автонумерація», який використовуватиметься  як первинний ключ для кожної таблиці: «Код товару» для таблиці «Товари», «Код замовлення» для таблиці  «Замовлення», «Код клієнта» для таблиці  «Клієнти» та «Код постачальника» для таблиці «Постачальники».

 

2.7 Створення зв'язків між таблицями

 

Післятого, якданірозділенонатаблиці, їхнеобхіднозновуоб'єднатиузрозумілийспосіб. Наприклад, наведена нижче форма містить інформацію з кількох таблиць.

1. Ця форма містить відомості з таблиці «Клієнти»...
2. ...з таблиці «Працівники»...
3. ...з таблиці «Замовлення»...
4. ...з таблиці «Товари»...
5. ...з таблиці «Відомості про замовлення».