Менеджмент міжнародного туризму

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МИКОЛАЇВСЬКА ФІЛІЯ

Курсова робота

На тему: «Менеджмент міжнародного туризму»

МИКОЛАЇВ-2012

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Міжнародний туризм

1.1.           Сутність міжнародного туризму…………………………………....6

1.2.           Оцінка стану міжнародного туризму…………………………..…11

Розділ 2. Аналіз стану міжнародного туризму на прикладі підприємства «МариАн-Тур»

      2.1. Організаційно-правова форма підприємства «МариАн-Тур»……….15

      2.2. Оцінка фінансового стану підприємства «МариАн-Тур»……………19

Висновки………………………………………………………………………..24

Список використаної літератури………………………………………………27

                                          ВСТУП                                                                                   

         Туризм – це найдинамічніша галузь у світі, чинник економічного та культурного розвитку, захисту навколишнього середовища та історико-культурної спадщини. Вихід України на міжнародну арену як самостійної держави створює сприятливі умови для розвитку всіх напрямків туризму. Кожна країна на міжнародній туристській арені має свій імідж, який і приваблює туристів. Імідж країни базується на різноманітних факторах та може бути як позитивним, так і негативним.                                                                                    На сьогодення проблема формуванням туристського іміджу України, особливо напередодні проведення Чемпіонату з футболу ЄВРО-2012, є вельми актуально і дає державі прекрасний шанс заявити Європі і всьому світові про власні туристичні можливості та провести вдалу обширну рекламну кампанію.                                                                                                                              Туристський імідж країни може бути визначений як сукупність символічно виражених емоційних і раціональних уявлень про своєрідність і специфіку країни, сформованих у результаті власного досвіду або раніше почутого в свідомості реальних і потенційних туристів.                                          Формування туристського іміджу України має певні особливості, оскільки формувати необхідно два іміджі однієї країни: внутрішній та зовнішній. У внутрішньому іміджі потрібно робити акценти на відкритті українцям власної історії та культури, а рекламу створювати на основі спонукання побачити на власні очі видатні туристичні об'єкти, тим самим стимулюючи внутрішній туризм. При формуванні зовнішнього туристського іміджу іноземних туристів слід інформувати про те, що Україна має свою, окрему від Росії, історію; що на українських землях існувала цивілізація трипільців, яка старша за і єгипетські піраміди, і шумерську цивілізацію; що Київська Русь тягнулася від Балтійського моря до Чорного. Інтуриста неодмінно зацікавлять туристські об'єкти, що занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО (в Україні їх 4), українська яскрава православна архітектура, етнографічні особливості, мальовнича природа.                                          В останні роки проблемі створення іміджу країни як туристської дестинації почали приділяти увагу на державному рівні. Так, у Державній програмі розвитку туризму на 2000-2010 рр. створення позитивного образу України як туристичної держави та активізація просування національного туристичного продукту задеклароване як одне з найважливіших напрямів державної політики у туристичній галузі є «створення позитивного образу України як туристичної держави та активізація просування національного туристичного продукту як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку туристичних послуг». У жовтні 2008 р. було створене державне підприємство «Національний туристичний офіс» при Міністерстві культури і туризму, яке несе відповідальність за промоушен і маркетинг українського туризму. У рамках III Українського туристичного форуму Асоціація лідерів турбізнесу України разом з Міністерством культури і туризму презентували спільний «Проект підтримки внутрішнього і в'їзного туризму в Україні», який передбачає добровільне відраховувати туроператорами відсотку від продажу на розвиток внутрішнього і в'їзного туризму.                                                                                    Таким чином, успішне формування туристського іміджу України на міжнародному рівні залежить від декількох основних факторів: зміна відношення до природних та історико-культурних пам'яток громадян України; більш дієві заходи владних структур: Кабінету Міністрів, Президента, Верховна Рада:                                                                                                                                            - не тільки розробляти необхідні для туристської галузі проекти і програми, але і наполегливо та систематично фінансувати та втілювати їх у життя;                                                                                                                                                                                      - запровадити пільги для внутрішніх туроператорів, тим самим заохочуючи їх до розвитку та просування вітчизняного турпродукту;                                          - виділення коштів на реставрацію і підтримання туристських об'єктів у належному стані;                                                                                                                                                                        - забезпечення належної рекламної кампанії туристських об'єктів України на міжнародному рівні.                                                                                                  Візуальний аналіз показників існуючих форм звітності засвідчує, що вона не дозволяє сформувати належну, всеохоплюючу, достовірну інформацію про туристичну діяльність. Тому в офіційних статистичних довідниках на основі поданої звітності можна знайти тільки обсяги вироблених та реалізованих послуг туристичними агентствами та бюро подорожей. Послуги надані туристам іншими закладами "ховаються" ними в загальні показники і відображаються статистичними органами як "діяльність у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту", "індивідуальні послуги", "готелі та інші місця для короткотермінового проживання" тощо.

РОЗДІЛ 1. Міжнародний туризм

1.1.         Сутність міжнародного туризму

Підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений для ведення господарської діяльності, яка здійснюється в цілях витягання прибутку і задоволення громадських потреб.                                                                                     Під фінансовим станом підприємства розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.                            Методика фінансового аналізу складається з трьох взаємозв'язаних блоків:

1) аналізу фінансових результатів діяльності підприємства;

2) аналізи фінансового стану;

3) аналізи ефективності фінансово-господарської діяльності.  

  Щоб  вижити  в умовах  ринкової  економіки  і  не допустити банкрутства підприємства, треба добре знати, як управляти фінансами, якій має бути структура капіталу по складу і джерелам освіти, яку долю повинні займати власні і позикові засоби. Слід знати і такі поняття ринкової економіки як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості(зона безпеки), міра ризику, ефект фінансового важеля і інші, а також методику їх аналізу.                                                                                                                              Тому фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту і аудиту, Практично усі користувачі фінансових звітів підприємств використовують методи фінансового аналізу для ухвалення рішень по оптимізації своїх інтересів.                                                                                                  Предметом аналізу господарської діяльності є господарські   процеси   і   кінцеві  результати   роботи   підприємства, що протікають в умовах дії об'єктивних і суб'єктивних чинників і відображення, що знаходять, в системі економічної інформації.                                                                                                                                            Суб'єктами аналізу як безпосередньо, так і опосередковано являються зацікавлені користувачі інформації. Безпосередніми користувачами є власники засобів підприємства, банки, постачальники, податкові органи, персонал підприємства і керівництво.                                                                      Господарська діяльність характеризується порівняно невеликим кругом показників.                                                                                                                                                                        Від умов виробництва(технічно-організаційного рівня, природних умов, умов соціального розвитку виробничого колективу і зовнішньоекономічних умов) залежить міра використання виробничих ресурсів : засобів праці, предметів праці, і найважливішої праці. Інтенсивність використання виробничих ресурсів проявляється в таких узагальнювальних показниках, як фондовіддача основних виробничих засобів, матеріаломісткість виробництва продукції, продуктивність праці.              Зіставлення показників об'єму продукції і собівартості характеризує величину прибутку і рентабельність продукції. Зіставлення об'єму продукції і величини авансованих основних обігових коштів характеризує відтворення і оборотність капіталу, тобто фондовіддачу основних виробничих функцій і оборотність обігових коштів. Отримані показники у свою чергу в сукупності визначають рівень рентабельності господарської діяльності. Рівень загальної рентабельності в чисельнику формули відбиває не лише прибуток від реалізації продукції, але і інші фінансові результати.                                                                      Цілями аналізу є:                                                                                                                                                          - оцінка поточного і перспективного стану підприємства :                                                        - оцінка можливих і доцільних темпів розвитку підприємства з позиції їх фінансового забезпечення;                                                                                                                                            - виявлення доступних джерел засобів і оцінка можливостей і доцільності їх мобілізації.                                                                                                                 Кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є балансовий прибуток. Балансовий прибуток - це сума прибутку(збитків) підприємства, як від реалізації продукції так і доходів(збитків), не пов'язаних з її виробництвом і реалізацією.                            Прибуток від реалізації продукції(робіт, послуг) - це фінансовою результат, отриманий від основної діяльності підприємства, яка може здійснюватися у будь-яких видах, зафіксованих в її статуті і не заборонених законом. Фінансовою результат визначається окремо по кожному виду діяльності підприємства, що відноситься до реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Він дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах і витратами на її виробництво і реалізацію.              Туроператор - фірма що становить маршрут туру і організовує відпочинок для туристів.                                                                                                                              Тур-агент - фірма є посередником між туроператором і туристом.                            Турист - людина, яка виїжджає за рубіж або в інше місто країни на тимчасове перебування до 21 дня, з метою відпочинку, розваги, вивчення світу і так далі.                                                                                                                                                          Уся класична наука виходить з того, що однією з основних законів ринку є закон вартості, який діє і на туристському ринку.                                                        Суть закону вартості полягає в тому, що в товарнім виробництві основу пропорцій обмінюваних те¬варів визначає ринкова вартість, величину до¬торою, у свою чергу, зумовлюють суспільно необхідні витрати праці(ОНЗТ). Закон вартості припускає формування у кожному відділі туристської фірми індивідуальних витрат праці і ресурсів і відповідно формування індивідуальної вартості і індивідуальної ціни на тур-продукт, проте ринок визнає не ці індивідуальні вартості і ціни, а суспільне і ринкові, в основі яких лежать ОНЗТ. Окрім ОНЗТ на вартості і ціни роблять вплив і інші фактори, наприклад внутрішньогалузева конкуренція              .                                           Закон вартості виконує 3 основних функції:                                                                      1. Стимулююча функція. Її суть полягає в тому, що закон вартості спонукає виробників в туризмі економить праця, ресурси і капітал, спонукає підвищувати ефективність виробництва, знижувати індивідуальну вартість і установлює на ринку єдині ринкові ціни, в основі яких лежать ОНЗТ.                            2. Розподільна функція. Закон вартості через ринкових цін спонукає виробників туристських те¬варів і послуг направляти свій капітал і ресурси в ті сфери ринку, де прибуток вищий. Цією функцією закону пояснюється той факт, що деякі з російських тур-фірм звернулися останнім часом до організації дорогого, але найшовши певний попит у споживачів екзотичного туризму. Конкуренція на цьому ринку невисока, що дозволяє фірмам встановлювати високі ціни і отримувати надприбутки.                                                        3. Функція диференціації виробників. Механізм ринкових цін розоряє одних виробників туристського продукту і збагачує інших.                                          Закон вартості в умовах туристського ринку виступає як своєрідна "невидима рука", яка направляє туроператорів і тур-агентів до своєї мети - отримання особистої вигоди, задоволення власного інтересу.                                          Дії споживачів тур-продукта визначаються діючим законом попиту і пропозиції. Цей закон встановлює пряму залежність між ціною і пропозицією і зворотну залежність між ціною і попитом. Суть його полягає в наступному:              Підвищення ринкової ціни на туристський продукт за інших рівних умов зменшує об'єм попиту, навпаки, пониження ринкової ціни збільшує величину попиту на туристський продукт. В той же час об'єм пропозиції туристських товарів і послуг відчислюється при підвищенні ціни і зменшується при її зниженні.                                                                                                                              Перше твердження особливо вірно в сучасних умовах кризи, коли ціни піднялися на увесь спектр товарів, але на головне місце висуваються витрати на продукти харчування і товари першої необхідності, витрати ж на туризм і відносний попит опускаються у наших громадян мало не на саму останню позицію. Друге твердження вірне, оскільки виробників турпродукта притягає надприбуток, що отримується деякими фірмами, які працюють, наприклад, на унікальних ринках. Так, на Курилах зараз розробляються раз¬особисті види туризму : пригодницький каньонинг (спортивне проходження водоспадів і каньйонів); сходження на вершини вулканів; скелелазіння; рибний лов(у важкодоступних ізольованих зонах, на гірських річках і озерах з рідкісними видами риб), лікувальний відпочинок на островах Кунашир і Ітуруп. Аналогів таким турам немає не то що в Росії, але, напевно, і в усьому світі. Тобто туроператори встановлюватимуть монопольно високі ціни на ці поїздки. Інші ж фірми по мірі свої можливостей теж спробують увійти на цей ринок в цілячи отримання високого прибутку, а отже, будуть прпонує туристам свої тури цієї спрямованості.                                                                                                  Графік попиту має вигляд низхідної кривої, а графік пропозиції - висхідною. У точці перетину кривих попиту і пропозиції досягається ринкова рівновага. Ціна, при якій воно має місце, називається рівноважною ціною.              Лінійний характер графіку попиту - це особливий випадок. Лінійний підхід використовується в подальших прикладах для спрощення. Проте результати застосовні і до інших кривих попиту.                                                        Українська економіка має свої особливості. У нас, до з¬жаленню, при підвищенні ціни на товари загалом і туристичний продукт зокрема пропозиція не збільшується, а, навпаки, знижується, отже, крива пропозиції направляється вниз. Це явище дістало назву "Російський парадокс". Криза серпня 1998 р. спричинила в середньому триразове підвищення цін, в той же час він розорив багато підприємців і скоротив пропозицію туристського продукту.

1.2. Оцінка стану міжнародного туризму

Для розвитку туристичної галузі, загалом і туристичних фірм зокрема важливо знати темпи зміни трьох економічних величин: ціни, попиту і пропозиції. У цьому допомагає таке поняття, як "еластичність попиту".              Еластичність попиту за ціною показує, на скільки відсотків змінюється попит на цей товар, якщо ціна його зміниться на 1 %. Якщо цей показник більше 1, то попит за ціною буде еластичним, якщо цей показник менше 1, то попит за ціною буде нееластичним.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною розраховується по формулі

де ΔQ- відсоток зростання об'єму товару д, що купується;

ΔΡ- відсоток падіння ціни Р.

Очевидно, що еластичність попиту за ціною різна на різних ділянках кривої попиту. Абсолютна величина еластичності нижче при високих цінах і вище при низьких цінах на туристський продукт.                                                                      Цінова еластичність і загальна виручка від реалізації туристського продукту знаходяться в прямій залежності, оскільки еластичність попиту за ціною характеризує міру залежності об'єму товару, що купується, Про від коливань ринкових цін Р.                                                                                                                              При еластичному попиті, коли еластичність за ціною більше 1, загальна виручка  зростає швидше в порівнянні з темпами зниження ціни. Коли попит еластичний, падіння ціни спричинить одночасне підвищення попиту і збільшення об'ємів продажів, а отже, буде результатом більш високої загальної виручки. А якби ціна росла, то загальна виручка падала б, оскільки при еластичному попиті підвищення цін супроводжується ще більшим падінням попиту і зменшенням об'єму продажів. І навпроти, при нееластичному попиті падіння цін знижує загальну виручку (загальна виручка зростає повільніше в порівнянні з темпами зниження ціни).                            Якщо ж еластичність дорівнює 1, то темпи зміни цін і загальної виручки адекватні. Таблиця. 1 підсумовує усі ці взаємозв'язки.

Таблиця 1 Залежність загальної виручки (ЗВ) від реалізації від еластичності попиту за ціною             

Висновок з вищесказаного очевидний. По-перше, можна судити про еластичність попиту, лише знаючи зміни цін і об'ємів попиту. По-друге, підвищення цін не може бути вигідним і корисним при еластичному попиті, оскільки сумарний доход знижується так само, як і кількість клієнтів. Аналогічно, якщо попит нееластичний, то доцільно ціни не знижувати, оскільки за цим піде зниження доходу, а клієнтів стане більше.                                          В Україні, на відміну від багатьох інших країн, попит не еластичний за ціною, тобто за статистикою ціни ростуть швидшими темпами, ніж зменшується попит на тур-послуги. Частково це пояснюється прискореною матеріалізацією грошей в товари і туристські послуги із-за інфляції і непередбачуваності економічного стану в нашій країні. Тур-агенти часто чують від клієнтів, що приходять до них, фразу, сенс якої зводиться до наступного: "Хто знає, що станеться завтра? З'їжджу відпочити і розважитися, поки є гроші, хоч буде, що згадати".                                                                      Отже, зміна ціни викликає зміну об'єму попиту. Але існують і не цінові детермінанти попиту, які включають: рівень доходів споживачів туристських товарів і послуг, кількість споживачів, якість послуг, моду і смаки. Вони також впливають на попит.                                                                                                                              Товари низької якості є виключенням з цього правила. В даному випадку немає прямої залежності між доходом і кількістю продукції, на яку є попит.                                                                                                                                                                         Згідно із законом Енгеля зі збільшенням доходу зменшується та його частина, яка витрачається на товари першої необхідності, і збільшується доля витрат на предмети розкоші і духовний розвиток (сюди ж відноситься і туризм).                                                                                                                                                                        Товари можна розділити на три групи:

1.      товари нижчого рангу - в основному продовольчі, які забезпечують мінімальне фізичне існування;

2.      товари нормальної якості - деякі продовольчі і промислові товари;

3.      високоякісні, особливо модні товари і товари-раритети.

При збільшенні доходів попит на товари першої групи спочатку збільшується, потім стабілізується, а потім починає знижуватися; попит на товари другої групи спочатку росте, потім стабілізується, а потім знову починає рости; попит на товари третьої групи спочатку круто йде вгору, а потім стабілізується.                                                                                                                              Туризм по суті є товаром нормальної якості, хоча певні його сегменти мають характеристики низькоякісних товарів. Тому передбачається, що сім'я, чий доход підвищився, подорожує більше. В той же час ця сім'я може тепер відпочивати в готелі, а не в кемпінгу, як раніше, або подорожувати літаком замість наземного транспорту. Таким чином, кемпінг і наземний транспорт в даному випадку можна вважати товарами нижчої якості, оскільки підвищення доходів привело до зниження попиту на них. В той же час об'єми туризму збільшилися, а отже, туризм – товар нормального або вищої якості.              Загалом туризм вважається еластичним по доходу (еу > 1). Він пов'язаний з необов'язковими (дискреційними) витратами, і тому дуже схильний до впливу змін в доходах споживачів. Туризм - це одна з перших статей витрат, яка скорочується услід за зменшенням доходу і частенько збільшується у більшій пропорції у міру підвищення доходу. Проте, існує думка, що туризм нееластичний по доходу (Бу < 1), принаймні в процвітаючих країнах. Для населення Швеції, наприклад, щорічний відпочинок - це невід'ємна частина сімейного календаря. У разі, якщо сімейний доход істотно знизився, шведи пожертвують іншими благами, щоб дозволити собі подорожувати в цілях рекреації. Очевидно, що в даному випадку еластичність по доходу знижується у міру збільшення добробуту нації. Але для того, щоб стверджувати, що туристський попит нееластичний по доходу(навіть у Швеції), немає достатніх підстав. Фактично значна частина емпіричних оцінок еластичності по доходу дала значення значно більше одиниці. Це означає, що туристський попит є еластичним по доходу.                            Кожен споживач випробовує на собі вплив смаків і переваг інших споживачів. Виділяються три типові форми впливу навколишніх людей на споживача, які породжують в поведінці покупця три ефекти:

1.      приєднання до більшості;

2.      ефект сноба;

3.      ефект престижного споживання(ефект Веблена).

Особливе значення зараз придбаває ефект приєднання до більшості, коли споживач прагне купувати те, що купують усі.

РОЗДІЛ 2. Аналіз стану міжнародного туризму на прикладі підприємства «МариАн-Тур»

2.1. Організаційно-правова форма підприємства "МариАн-Тур"

Підприємство "МариАн-Тур" надає послуги з оформлення різних документів, а також виїзд за кордон з метою заробітку і туризму. А саме обслуговує такі напрями:

- закордонного паспорта(терміново);

- легалізація і апостиль в МЗС і Мінюсті(терміново і недорого);

- переклади з нотаріальним завіренням;

- консульське завірення;

- оформлення пакету документів для укладення шлюбу з іноземцями;

- довідки про несудимість;

- відпочинок на Україні, в Криму, Росії, Туреччині, Єгипті, за кордоном;

- бронювання квитків по всьому світу.

Підприємство працює узгоджено ліцензії, директор працює як Приватний Підприємець. Платить єдиний податок. Має лінійно-функціональну структуру управління :

Лінійно-функціональна система забезпечує, починаючи з другого рівня ієрархії, ділення завдання управління "по функціях". Штаби можуть створюватися в центральних і інших органах управління, утворюючи штабну ієрархію.                                                                                                                                                                                      Ця структура управління характеризується:

-         високою централізацією стратегічних рішень і децентралізацією оперативних;

-         організацією директивних зв'язків за однолінійним принципом,

-         переважаючим застосуванням інструментів координації з технічною підтримкою.

              По ідеї штаби повинні давати консультації і брати участь в підготовці рішень, але не давати конкретних директив. Проте внаслідок своєї професійної компетентності їх співробітники часто роблять сильний неформальний вплив на лінійних керівників. Якщо ж вони виконують тільки рекомендаційну функцію, то виникає ризик, що їх робота слабо впливає на хід виробничих процесів.                                                                                                                Структура має наступні переваги:

- забезпечує високу професійну спеціалізацію співробітників,

- дозволяє точно визначити місця ухвалення рішень і необхідні ресурси(кадрові),

- сприяє стандартизації, формалізації і програмуванню процесів управління.                            Недоліки:                                                                                                                                                                        - утворення специфічних для функціональних підрозділів цілей затрудняє горизонтальне узгодження.                                                                                                  ЧП Панасенко В.М. отримала державну реєстрацію 4 квітня 2002г. на організацію туристичної діяльності, посередницьких послуг для юридичних і фізичних осіб. При відкритті цієї фірми в штаті були тільки 2 співробітники:

1. Панасенко В.М. - директор;

2. Таран Т.И. - менеджер по роботі з клієнтами.

У 2002 році фірма "МариАн-Тур" надавала лише послуги з оформлення закордонних паспортів, переклади з нотаріальним завіренням і оформленням пакету документів для укладення шлюбу з іноземцями. У той час це було досить, для отримання прибутку штату що складається з 2-х людей. Але пізніше, у кінці 2003 року, коли роботи стало більше, штат став збільшуватися, фірма стала розширювати спектр послуг, що надавалися. У 2004 році   туристична  фірма   "МариАн-Тур",    отримала   ліцензію    на туристичну діяльність, видану державним департаментом туризму і відкрила рахунок у банку, через який проходили усі подальші грошові операції фірми. З червня 2004 року в спектр послуг, що надаються, додалися, продаж путівок на відпочинок по Україні, в Криму, Росії і за кордоном, бронювання квитків по всьому світу. Туристична фірма активними темпами стала укладати угоди з туроператорами і розширювати штат співробітників. До кінця 2005 року штат налічував 9 співробітників, деякі з яких задіяні неповний робочий день:

1. директор(не повний робочий день);

2. секретар;

3. бухгалтер(не повний робочий день);

4. менеджер по туризму(не повний робочий день);

5. агент по відпочинку на Україні;

6. агент по відпочинку на за кордоном;

7. менеджер по документації(не повний робочий день);

8. агент по легалізації і паспортам ;

9. агент по працевлаштуванню за кордоном.

2.2. Оцінка фінансового стану підприємства «МариАн-Тур»

Аналіз господарської діяльності підприємства дає можливість визначити фінансове забезпечення діяльності фірми і найбільш ефективного використання наявних грошових коштів на основі оцінки поточної фінансової інформації і прогнозів реалізації послуги в подальші періоди.                            Основні економічні показники діяльності фірми впродовж перших двох років представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Основні економічні показники

Прогнозні значення початкового періоду діяльності визначаються числом клієнтів в день. Кількість клієнтів безпосередньо залежить від святкових днів, пори року. Так. купівельна активність клієнтів за місяць до майбутніх свят підвищується приблизно в 2 рази, а за два тижні - в 4 рази. Середньо - денний потік клієнтів, якими будуть затребувані консультації по підбору тканини, фурнітури наступний:

- впродовж місяця перед святом - 4 клієнти в день;

- в період двох тижнів до свята - 10 клієнтів в день:

- в інші дні - I клієнт в день.

Зростання реалізації послуг в травні - липні обумовлене в - перших зміною сезону, яка характеризується прагненням відпочити від зимової туги, в - других святами. У серпні - вересні знову станеться збільшення об'ємів продажів, але вже на інші види поїздок більше розпізнавальні, ніж курортні. У жовтні знову витрати перевищать доходи. Новий сплеск об'ємів продажів передбачається в листопаді - грудні і лютому - березні. Тут істотний вплив відкриття гірничо-лижних  курортів.   Крім того,  багато  клієнтів  побажають  скористатися консультаціями по підбору необхідних умов проживання і вартості.                                                                                                                                                          Прибуток за підсумками року складе 61794 тис. грн., валовий прибуток визначиться у розмірі 166020 тис. грн. повна собівартість річної реалізації послуг дорівнюватиме 1 04226 тис. грн.                                                                                     Збільшення прибутку відбувається тільки за рахунок збільшення числа клієнтів, оскільки впродовж двох аналізованих ліг ціни залишаться постійними.                                                                                                                                                          Для того, щоб простежити за формуванням, витрачанням і зміною прибуток від діяльності фірми впродовж двох років ознайомимося з балансом доходів і витрат. Аналіз балансу показує, що в перший місяць діяльності фірми витрати перевищують доходи на 2159 грн. Це пов'язано з тим що. фірма тільки виходить на ринок.                                                                                     Крім того, великі засоби витрачаються на рекламу. З балансу витрат і доходів можна визначити співвідношення постійних і змінних витрат в загальній їх структурі.

Таблиця 3. Структура витрат ЧП "МариАн-Тур"

Дані таблиці показують, що значну долю в загальній структурі витрат складають постійні витрати. Їх доля знижується на другий рік діяльності фірми в основному за рахунок того, що із статей витрат вибуває рядок витрат на виплати кредиту.                                                                                                                                            На основі отриманих прогнозних значень фінансових результатів діяльності фірми "МариАн-Тур" розрахуємо деякі фінансові коефіцієнти, що характеризують її діяльність.                                                                                                                Рентабельність реалізації визначається як відношення валового прибутку від реалізації до повної собівартості продукції.                             Рентабельність пропонованих послуг впродовж двох років поступово зростає, так,   в перший рік функціонування на ринку складає 0,68, в подальші рік вже досягає 0,9. Цей коефіцієнт показує здатність фірми контролювати собівартість послуг. Збільшення коефіцієнта в динаміці підтверджує правильність вибору стратегії маркетингу і цінової кампанії фірми.                                                                                                                                                                         Дані для розрахунку рентабельності послуг представлені в таб. 4. Таблиця 4. Дані для розрахунку рентабельності послуг ЧП "МариАн-Тур"

Фондовіддачу основних засобів можна розрахувати по формулі

Фондовіддача=Виручка від реалізації/вартість ОПФ

Тоді, в перший рік вона складе 15,0%, в другій-16,0%. Відповідно фондомісткість(величина зворотна фондовіддачі) складе 0,68 грн, 0,56 грн відповідно в перший і другий роки. Збільшення фондовіддачі в динаміці свідчить про зниження суми витрат основних фондів на 1 гривну від вартості послуг, що робляться. Але в цілому величина фондовіддачі дуже мала, що говорить про те, що виробничі фонди використовувалися недостатньо ефективно. Тому на одну гривну від вартості послуг доводилося відповідно до 0,68 грн. 0,56 грн. основних фондів.                                                                                    Структура первинного підприємницького капіталу представлена в таблиці 5.

Таблиця 5. Структура первинного капіталу ЧП "МариАн-Тур"