Методичні особливості вивчення логарифмічної функції
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка
Кафедра математики
Курсова робота з математики
Методичні особливості вивчення логарифмічної функції
Виконав студент групи М – 53
Новак Олександр Іванович
Науковий керівник
доц. Губачов О. П.
Полтава–2011
Зміст
ВСТУП
Розв’язуванню задач, а точніше рівнянь або нерівностей, показникових та логарифмічних, приділяється багато уваги, особливо на вступних екзаменах до ВУЗів та інших навчальних закладах. Тому розгляд цієї теми дуже важливий.
Актуальність теми полягає в тому, що тема «Показникова і логарифмічна функції» є однією з основних тем в шкільній програмі з математики в 11 класі, її приділяється велика кількість навчального часу (22(25)). У процесі вивчення цього розділу учні систематизують, узагальнюють і поглиблюють знання про степені і корені та їх властивості, засвоюють поняття показникової і логарифмічної функцій, їх властивості та графік, навички та вміння виконувати тотожні перетворення виразів показникової та логарифмічної функціями, розв’язувати показникові і логарифмічні рівняння й нерівності та їх системи.
МЕТА РОБОТИ – системазувати відомості про поняття логарифма та його основні властивості; логарифмічну функцію: логарифмічні рівняння та нерівності в шкільному курсі алгебри старшої школи і розкрити роль і місце вивчення логарифмічних рівнянь та нерівностей в школі та вибрати методику подання цієї теми.
В ПРОЦЕСІ РОБОТИ ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ ТАКІ МЕТОДИ:
- дослідницький метод при вивченні психолого-педагогічної, наукової та методичної літератури з предмету дослідження;
- аналітичні методи;
- практична реалізація запропонованої методики.
ПРИ ПРОВЕДЕННІ УРОКІВ В ШКОЛІ ПРОПОНУЄТЬСЯ ЗАСТОСУВАТИ ТАКІ МЕТОДИ:
- пояснювально--ілюстраційний;
- конкретно--індуктивний;
- абстрактно- дедуктивний
- дослідницький.
Робота складається з
таких частин: вступу, 4 розділів,висновків
та додатків.
Розділ 1
Історична довідка
Винайдення логарифмів значною мірою прискорилось потребами удосконалення обчислень. Винайшли логарифми і майже одночасно почали їх застосовувати шотландський математик Джон Непер (1550 – 1617) і швецький математик Йост Бюргі (1552 – 1632). Проте перший крок до спрощення обчислень зробив німецький математик Міхаель Штіфель (1487 – 1567), у якого поняття логарифма з’явилось в результаті зіставлення геометричної і арифметичної прогресій. Ця ідея бере свій початок у працях Архімеда (близько. 287 – 212 до н.е.).
Розглянемо цю ідею на такому прикладі. Складемо таблицю.
У верхньому рядку маємо арифметичну прогресію з різницею, що дорівнює 1, а в нижньому рядку – відповідно геометричну прогресію із знаменником 2. Зіставивши числа у відповідних колонках, помічаємо, що в першому рядку ми маємо логарифми чисел другого рядка за основою 2. Так, наприклад, log2 512= 9 (бо 29 = 512), log2 8192= 13 (бо 213 = 8192) і т. д.
Користуючись даними таблиці і теоремою про те, що логарифм добутку дорівнює сумі логарифмів співмножників, можна значно спростити знаходження добутків чисел, записаних у нижньому рядку таблиці.
Нехай треба, наприклад, помножити 64 на 512. Знайдемо логарифм цього добутку за основою 2. Маємо log2 (64∙512) = log2 64 + log2 512. За таблицею знаходимо
log2 64 = 6, log2512 = 9. Отже, log2 (64∙512) = 6 + 9 = 15. Але числу 15 з першого рядка відповідає число 32 768 з другого рядка. Отже, 64∙512 = 32 768.
Застосовуючи теорему про логарифм частки (дробу) можна скористатися таблицею і під час ділення чисел.
Можна скористатися таблицею і для піднесення чисел до степеня. Наприклад, обчислимо 45. Маємо log2 45 = 5∙log2 4=5∙2= 10. Числу 10 з першого рядка таблиці відповідає число 1024 з другого рядка. Отже, 48 = 1024.
Як бачимо, дії другого ступеня (множення, ділення) звелися до дій першого ступеня (додавання, віднімання) над відповідними логарифмами. При цьому довелося виконувати дії із значно меншими числами.
Для практичного здійснення ідеї Штіфеля треба було скласти геометричну прогресію, яка б зростала дуже повільно, бо лише при цьому вона може охоплювати значну кількість чисел. Бюргі взяв знаменником прогресії число 1,0001 замість 2, як було у Штіфеля.
Пізніше основою таблиць почали називати той член, якому в арифметичній прогресії відповідає число 1. У Бюргі основою був 10 001-й член геометричної прогресії, тобто 1,000110000 (в арифметичній прогресії йому відповідало число 0,0001∙104 = 1).
Бюргі прийшов до логарифмів раніше, ніж Непер, але опублікував свої таблиці лише у 1620 р. Таким чином, першою в 1614 р. з’явилася робота Непера «Описання дивовижної таблиці логарифмів». Основою таблиці логарифмів Непера є ірраціональне число, до якого необмежено наближаються числа виду при необмеженому зростанні n. Це число називають неперовим числом і з часів Леонарда Ейлера позначають буквою e:
Непер склав таблиці, взявши дуже зручне наближення числа е, а
саме ..
Неперу належить і сам термін «логарифм». Таблиці Непера вдосконалив англійський математик Генрі Брігс (1561-1631). За згодою з самим Непером він спростив його систему логарифмів і склав у десятковій системі числення таблицю логарифмів усіх цілих чисел від 1 до 20000 і від 90000 до 100000 з 14-ма десятковими знаками. Таблиці Брігса, опубліковані в 1624 р. і доповнені А. Влакком у 1629 р., пізніше почали називати таблицями звичайних логарифмів.
Розділ 2
Логарифм та його основні властивості
2.1 Поняття логарифма
Термін логарифм походить від сполучення грецьких слів «логос» (у значенні «відношення») і «аритмос» (число ) і перекладається як відношення чисел. Винахідник логарифмів – Джон Непер таку назву пояснює тим, що логарифми виникли внаслідок зіставлення двох чисел, одне з яких є членом арифметичної прогресії, а друге – геометричної.
Розглянемо рівність 43=64. У цій рівності число 3 є показником степеня, до якого слід піднести число 4, щоб дістати 64. Аналогічно в рівності число (-2) є показником степеня, до якого треба піднести число 5, щоб дістати . У загальному випадку в рівності ax=N число x є показником степеня, до якого треба піднести основу a, щоб дістати число N.
Розглянемо рівняння ax=N, де a і N – деякі числа, причому a > 0 і a ≠ 1. Якщо N ≤ 0, то це рівняння не має коренів, бо значення показникової функції y = ax додатні при будь-якому x.
Для N > 0 рівняння має корінь, і до того ж єдиний. Справді, областю значень показникової функції y = ax при a>0 і a ≠ 1 є множина додатних чисел (отже, корінь рівняння існує). Крім того, кожне своє значення показникова функція набуває лише при одному значенні аргументу (отже цей корінь єдиний).
Означення. Корінь рівняння ax=N, де a > 0, a ≠ 1, називають логарифмом числа N за основою a.
Означення. Логарифмом числа N за основою a (a > 0 і a ≠ 1) називається показник степеня x, до якого треба піднести a, щоб дістати число N.
Те, що число x є логарифмом числа N за основою a, записують так:
logaN = x
Цю рівність читають так: логарифм числа N за основою a дорівнює x.
Наприклад, з рівності 53=125 випливає, що log5125 = 3.
Вирази log4(-64), log0 не мають смислу, бо рівняння 4х=-64 і 3х=0 не мають коренів.
Логарифмічна рівність logaN = b і показникова рівність ab=N виражають одне й те саме співвідношення між числами a, b і N. За цими рівностями можна знайти одне з трьох чисел, що входять до них, якщо задано два інших.
Відповідно до цього можна розв’язати три задачі.
- Знайти число N за даним його логарифмом b і за основою а.
- Знайти основу а за даним числом N і його логарифмом b.
- Знайти логарифм b даного числа N за даною основою а.
Широко вживають так звані десяткові і натуральні логарифми, тобто логарифми за основою 10 і e, де e – ірраціональне число, наближено рівне 2,7. Для них застосовують замість знака log10а знак lgа і замість знака logеа знак lnа (без зазначення основи), наприклад lg10=1, lg100=2, lne=1.
Основна логарифмічна тотожність. Розглянемо показникову рівність
ax=N. (1). За означенням логарифма, x = logaN (2)
Замінюючи в рівності (1) x його значенням з рівності (2), дістанемо: (3) (3)
Рівність (3) називається основною логарифмічною тотожністю. Вона є коротким записом означення логарифма: logaN є показник степеня, до якого треба піднести основу степеня a, щоб дістати N.
Наприклад:
Приклад 1. Знайти значення:
а) log232;
Розв’язання
Відомо, що 32=25, тобто, щоб дістати число 32, слід 2 піднести до п’ятого степеня. Отже, log232=5.
б) log50,04.
Розв’язання
Відомо, що тому log50,04=-2.
Приклад 2. За означенням логарифма, визначити, яке число має логарифм 3 за основою 7.
За умовою log7x=3, звідки x =73; x =343.
Приклад 3. За якою основою логарифм числа 10000 дорівнює 4?
Розв’язання
Маємо: logx10000=4, x4=10000, ,x=10.
2.2 Основні властивості логарифмів
1. Логарифм добутку
двох додатних множників
loga(x·y)= logax + logay, де x>0, y>0.
Доведення. Позначимо logax = z1 і logay = z2. За означенням логарифма, , . Перемножуючи почленно ці рівності, дістанемо: . Тут z1+z2 є показник степеня, до якого треба піднести основу , щоб дістати число, яке дорівнює добутку. Отже, можна записати: loga(x·y) = z1+z2. Замінюючи z1 і z2 їх виразами через логарифми, остаточно дістанемо: loga(x·y)= logax + logay. Теорему доведено для окремого випадку – для двох множників. Але її можна довести і для будь-якого скінченого числа множників, бо при знаходженні добутку скінченого числа степенів однієї й тієї самої основи показники степенів додаються.
2. Логарифм частки двох додатних чисел (дробу) дорівнює різниці логарифмів діленого і дільника (чисельника і знаменника), тобто
, де x>0, y>0.
Доведення. Нехай logax = z1 і logay = z2. Тоді . Поділимо почленно першу рівність на другу:
Тут z1-z2 є показником степеня, до якого слід піднести основу a, щоб дістати число, що дорівнює частці . Отже, маємо: .
Замінюючи z1 і z2 їх виразами через логарифми, остаточно дістанемо: . Цю властивість можна також довести, користуючись основною логарифмічною тотожністю. Користуючись основною логарифмічною тотожністю, доведіть це твердження самостійно!!!
Наслідок. Логарифм дробу, чисельник якого дорівнює одиниці, дорівнює логарифму знаменника, взятому з протилежним знаком.
3. Логарифм степеня додатного числа дорівнює показнику степеня, помноженому на логарифм основи цього степеня, тобто
loga(Nm) = m·logaN, де m – будь-яке число, N >0.
Доведення. Нехай logaN=x, тоді N=ax. Піднесемо обидві частини останньої рівності до степеня m: Nm = axm. Тут xm – показник степеня, до якого треба піднести основу a, щоб дістати число, яке дорівнює Nm. Отже, переходячи до логарифмів, дістанемо: loga(Nm)=mx. Замінимо x його виразом через логарифм і остаточно матимемо loga(Nm)=m·logaN.
4. Логарифм кореня з додатного числа дорівнює логарифму підкореневого виразу, поділеному на показник кореня, тобто
Доведення. Нехай треба знайти . Замінюючи радикал степенем з дробовим показником і застосовуючи властивість 3, дістанемо:
5. Якщо логарифми двох додатних чисел за тією самою основою рівні, то й самі числа рівні. І навпаки, якщо два додатних числа рівні, то і їх логарифми за тією самою основою рівні.
Доведення. Нехай logab = logac , a>o, a≠1, b>o, c>o. Позначимо logab=x, logab=y. Тоді ax=b, ay=c. За властивістю показникової функції, якщо x=y, то b=c.
Наслідоки. 1. Логарифм одиниці дорівнює нулю.
loga1=0.
Це випливає з означення степеня з нульовим показником. Якщо a≠0, a0=1, але тоді loga1=0.
2. Логарифм основи дорівнює одиниці, тобто
logaa=1.
Це випливає з того, що a1=a.
Основні властивості логарифмів
широко використовуються під час
перетворення виразів, що містять логарифми.
Окремим видом таких
Прологарифмувати одночлен означає виразити його логарифм через логарифми додатних чисел (позначених цифрами і буквами), що входять до його складу.
Користуючись властивостями про логарифм добутку, частки, степеня і кореня, можна прологарифмувати будь-який одночленний вираз.
Подані вище рівності справедливі для будь-якої основи a, що задовольняє умови a > 0, a ≠ 1. Умовимося під час логарифмування основою вважати число 10.
Приклад 1. Прологорифмувати вирази:
1. x=5ac (a > 0, c > 0).
Розв’язання. Даний вираз є добутком, а тому за властивістю 1: lgx=lg5+lga+lgc.
2. , (m > 0, n > 0).
Розв’язання. За властивістю 2: lgx=lg m – lgn.
3. x=11a2b3 (a > 0, b > 0).
Розв’язання. За властивостями 1 і 3: lgx=lg11+2lga+3lgb.
4. , де a > 0, b > 0, c > 0, d > 0.
Розв’язання. .
Приклад 2. Знайти x, якщо: log7x= log74+ log73.
log7x = log7(4·3); log7x = log712.
Розв’язання. Якщо логарифми чисел x і 12 при одній і тій самій основі 7 рівні, то і числа будуть рівні. Отже, x=12.
Приклад 3. Нехай logab=0,45, logac=0,4, logad=0,85,
logak=-0,25. Знайти logax, якщо .
Розв’язання
2.3 Деякі важливі логарифмічні тотожності
1) , або logb a · loga b=1.
Д о в е д е н н я. Нехай logba=x. Тоді, за означенням логарифма, bx=a. Логарифмуючи цю рівність за основою a, дістанемо xlogab=1, звідки , тобто
2) , тобто, якщо число, що стоїть під знаком логарифма, і основу логарифма піднести до будь-якого степеня, то величина логарифма не зміниться.
Цю тотожність доведіть самостійно!
За цією тотожністю маємо, наприклад: .
3) .
Д о в е д е н н я. Нехай , тоді . Піднесемо обидві частини останньої рівності до степеня , дістанемо: . Тепер прологарифмуємо останню рівність за основою a. Маємо: , тобто .
Розв’яжемо декілька прикладів
Приклад 1. Що більше: log43 чи log109?
Розв’язання. , отже, log43= log169. Таким чином, log43<log109.
Приклад 2. Обчислити , знаючи, що log123=а.
Розв’язання. . Враховуючи залежності , дістанемо . Отже,
Перетворення, за допомогою якого за даним логарифмом числа (виразу) визначають саме число (вираз), називають потенціюванням. Це перетворення є оберненим до логарифмування.
Застосовуючи теореми логарифмування, іноді можна вирази, що містять логарифми чисел або виразів, перетворити в логарифм одного числа або виразу.
Приклади.
1. Знайти x за даним його логарифмом: lgx = 5·lga – 3lgc.
Р о з в’ я з а н н я. За теоремою про логарифм степеня, , за властивістю про логарифм частки, .
Якщо логарифми виразів x і за однією і тією самою основою рівні, то і вирази будуть рівні, тобто .
2. Спростити вираз: .
Р о з в’ я з а н н я. Маємо: .
Перехід від однієї основи логарифмів до іншої
Часто необхідно здійснити перехід від логарифмів за однією основою до логарифмів за іншою основою. Нехай відомо logaN і треба знайти logbN = x (x – невідоме число), де a>0, a≠1, b>0, b≠1. За означенням логарифма, bx=N. Прологарифмуємо останню рівність за основою a. Маємо: x·logab=logaN, звідки , тобто .
Таким чином, логарифм будь-якого додатного числа N за основою b дорівнює логарифму того самого числа за іншою основою a, поділеному на логарифм числа b за основою a. Цю залежність застосовують у такому вигляді: logaN = logbN · logab .
Отже, будь-який логарифм можна подати у вигляді відношення двох логарифмів, узятих за тією самою основою.
Приклад 1. log273x подати за основою 3.
Р о з в’ я з а н н я. Маємо:
Приклад 2. Обчислити log95·log2527.
Р о з в’ я з а н н я. Скористаємось залежністю і зведемо логарифми до основи 10:
Розділ 3
ЛОГАРИФМІЧНАФУНКЦІЯ ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ
3.1 Поняття логарифмічної функції
Означення. Логарифмічною називається функція y=logax, де a>0 і a≠1, обернена до показникової y=ax.
Графік функції y=logax можна дістати з графіка y=ax, симетрично відобразивши останній відносно прямої y=x (рис. 2.1).
Рис. 2.1
Якщо на аркуші паперу накреслити чорнилом графік функції y=ax, а потім, не давши йому висохнути, швидко зігнути аркуш уздовж бісектриси першого і третього координатних кутів, то відбиток буде графіком логарифмічної функції y=logax.
Побудуємо, наприклад, графік функції y=log2x. Для цього знайдемо ряд точок, симетричних точкам графіка y=2x відносно y=x (рис. 2.2). Такий вигляд матиме графік логарифмічної функції за будь-якої основи a>1. Причому крива тим щільніше прилягає до осі x, чим більше a (рис. 2.3). Якщо основа 0<a<1, то графік матиме інший вигляд. На рисунку 2.4 зображено графік логарифмічної функції . Таку загальну характеристику матиме графік логарифмічної функції y=logax за будь-якої основи 0<a<1, причому
крива тим щільніше прилягає до осі x, чим менше a.
3.2 Властивості логарифмічної функції
Знаючи властивості взаємно
обернених функцій, можна легко
дістати властивості
Отже, маємо такі властивості логарифмічної функції:
1. Область визначення
логарифмічної функції –
2. Область значень логарифмічної
функції – множина всіх
3. Логарифмічна функція на всій області визначення R+ зростає (якщо a>1) або спадає (якщо 0<a<1).
4. Для будь-якого a>1 (a≠1) виконуються рівності:
1) loga1=0;
2) logaa=1;
3) loga(x·y)= logax+logay, якщо x>0, y>0;
4) , якщо x>0, y>0;
5) для будь-якого числа x>0 і будь-якого logaxp=p·logax.
Спираючись на властивості логарифмічної функції, неважко побудувати графік функції y=logax, якщо a>1 (рис. 2.5, а) і 0<a<1 (рис. 2.5, б).
Розглянемо приклади
Прикдад 1. Який висновок можна зробити щодо додатних чисел m і n, якщо log5m<log5n?
Р о з в’ я з а н н я. m<n, бо за основи, більшої від 1 (у даному випадку 5), меншому логарифму відповідає менше число.
Прикдад 2. Який висновок можна зробити відносно основи логарифма a, якщо logа8=0,3?
Р о з в’ я з а н н я. Якщо число, більше від 1, має додатний логарифм, то основа логарифма більша від 1. Отже, a>1.
Прикдад 3. За властивостями логарифмічної функції визначити, що більше log68 чи log58?
Р о з в’ я з а н н я. log68<log58, бо коли х>1, графік функції y=log68 лежить нижче, ніж графік функції y=log58.
Прикдад 4. Знайти області визначення функцій:
а) y=log2(5–x).
Р о з в’ я з а н н я.
Оскільки вираз, що стоїть під знаком логарифма, має бути додатним, то для встановлення області визначення даної функції досить знайти значення х, при яких вирази, що стоять під знаком логарифма, додатні.
Отже, 5–x>0; x<5, тобто областю визначення функції y=log2(5–x) є проміжок (-∞; 5).
б) .
Р о з в’ я з а н н я.
, або (3+x)(x–5)>0, звідки -∞<x<-3; 5<x<∞. Отже, областю визначення даної функції є проміжки (-∞;-3) і (5; ∞).
Розділ 4
ЛОГАРИФМІЧНІ РІВНЯННЯ ТА НЕРІВНОСТІ
4.1 Логарифмічні рівняння
Логарифмічним рівнянням називається рівняння, що містять невідому величину під знаком логарифма або в основі логарифма (або те і друге одночасно). Найпростійшими логарифмічними рівняннями назвемо рівняння виду:
та
Для рівняння , де , ,
Це основано на наступній важливій властивості логарифма :
Логирифм двох додатніх чисел по одій і тій же додатній і не рівній нулю основі рівні тоді і тільки тоді коли рівні ці числа.
При розв’язуванні логарифмічних рівннянь використовуються означення логарифма та його властивості, дії логарифмування та потенціювання, різні логарифмічні тотожності.
Логарифмічне рівняння , в якому під знаком логарифма стоїть деяка функція ,
, , ,
має множину допустимих значень х, заданих нерівністю еквівалентно рівнянню
.
Приклад 13: Розв’язати рівняння
Розв’язок: Початкове рівняння рівносильно рівнянню
, звідки . Число (-9) -єдиний корінь данного рівняння.
До простійших логарифмічних рівнянь відносяться також рівняння виду
, де , яке
а) при і має єдиний корінь ;
б) при і має розв’язком будь-яке додатне, відмінне від одиниці число;
в) при і коренів не має;
г) при і коренів не має .
Приклад 14:
Розв’язок: Оскільки , то , тобто початкове рівняння рівносильно рівнянню , звідки . Число 4 -єдиний корінь данного рівняння.
Розв’язування логарифмічних рівнянь зведенням до простійших логарифмічних рівнянь.
Рівняння, що розв’язуються за допомогою означення логарифма:
Приклад 15: Розв’язати рівняння
Розв’язок: За означенням логарифма отримуємо
Перевірка:
Логарифмічні рівняння ,що розв’язуються потенціюванням
Приклад 16: Розв’язати рівняння
Розв’язання: Знаходимо область визначення: .
Рівняння набирає вигляду
звідки
А данне рівняння рівносильно такому : . Розглядаючи два випадки і розв’язуючи відповідні рівняння матимемо:
1) , ,
- , , .
Відповідь: , .
Теорема: Рівняння рівносильно рівнянню при обмеженнях , .
Доведення: Нехай - розв’язок рівняння . Тоді визначені логарифми чисел та , тобто ці числа повинні бути більше нуля. Потенцируя рівність , отримуємо рівність . Навпаки, нехай - розв’язок рівняння , причому та . Тоді рівність можно прологарифмувати, і ми отримаємо .
Логарифмічне рівняння
( )
Рівносильно кожній з наступних систем:
або
Для розв’язку рівняння переходять тільки до одної з цих систем ( та, яка легше) або розв’язують рівняння , яке може мати корні лишні для початкового рівняння , і перевіряють кожне з них підстановкою в початкове рівняння.
Для розв’язування рівнянь
,
Використовуючи властивості логарифма , їх приводять відповідно до виду:
і далі розв’язуються так, як вказано попередньо. Із знайдених коренів слідує включити до відповіді ті, для яких , , , або перевірити кожен з них підстановкою до початкового рівняння.
Якщо при розв’язуванні за допомогою формул виконуються перетворення виду , , , де - парне число, то виникає можливість втрати коренів заданого рівняння. Для того щоб уникнути можиливої втрати коренів, треба користуватися вказаними формулами у такому вигляді:
=
=
= , - парне число.
Приклад 17: Розв’язати рівняння
Враховуючи область визначення логарифмічної функції, квадратного кореня, отримуємо систему , рівносильну заданому рівнянню:
або
Обидві частини рівняння розділимо на х ( при цьому не буде втрати коренів, так як ) та помножимо на ( при чому не з’являться зайві корені, так як ). Тоді отримаємо систему . З рівняння знаходимо , , оскільки . Далі маємо або . Значить, , звідки х=9>1; , що неможливо. Отримаємо відповідь .
Аналогічно рівняння виду ,
можна замінити рівносильною системою
або
Для розв’язку рівняння переходять тільки до одної з цих систем ( та, яка легше) або розв’язують рівняння , яке може мати корні лишні для початкового рівняння , і перевіряють кожне з них підстановкою в початкове рівняння.
Приклад 18:Розв’язати рівняння .
Розв’язування: Рівняння рівносильно змішаній системі
Рівняння системи має два корені: . Число задовольняє всім співвідношенням системи , а для числа не виконується умова . Таким чином рівняння має один корінь - число .
Зведення логарифмічних рівнянь до простіших рівнянь, нерівностей, систем.
Рівняння виду , , рівносильно сукупності рівнянь , де - всі корені рівняння .
Приклад 19: Розв’язати рівняння
Розв’язування: Позначимо і проведемо заміну невідомого у рівнянні . Отримаємо
Таким чином, рівняння рівносильно сукупності двох простійших рівнянь
Тобто, множина всіх розв’язків рівняння складається з чисел та 10.
Рівняння виду , , рівносильно сукупності рівнянь , де - всі корені рівняння .
Приклад 20: Розв’язати рівняння
Розв’язок: Позначимо і зробимо заміну невідомого у рівнянні Тоді
Таким чином,
Тобто, множина всіх розв’язків рівняння складається з чисел та .

- Методичні підходи до оцінки кредитоспроможності підприємства
- Методичні рекомендації вчителям та батькам щодо виховання обдарованої особистості
- Методичні розробки уроків з екологічного виховання учнів засобами позакласної роботи
- Методичні та теоретичні аспекти складання фінансової звітності підприємством – суб’єктом малого підприємництва (на матеріалах сільсько
- Методично-організаційні засада забезпечення екологічної безпеки альтернативним авіаційним бензинам
- Методів абсолютних та відносних величин у аналізі соціально-економічних явищ
- Методів обробка рядкових масивів даних
- Методическое обеспечение в социально-культурной сферы
- Методическое обеспечение выполняемых расчетов
- Методическое формирование иноязычной компетенции учеников в чтении
- Методичне забезпечення оцінки ефективності управління підприємством
- Методичні вказівки щодо навчання письма в букварний період навчання грамоти
- Методичні засади управління державним боргом
- Методичні основи проведення занять з виробничого навчання