Митне оформлення експорту твердої пшениці

 

ВНЗ «УКООПСПІЛКА»

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра експертизи та митної справи

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

«Митне  оформлення експорту твердої пшениці»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи: ТЕМС – 62

Радченко  В.І

Керівник:

Мартосенко  М.Г.

 

 

Полтава 2014

Зміст

Вступ

1. Аналіз нормативних документів ,що регламентують порядок переміщення твердої пшениці через митний кордон України

2. Складання зовнішньоекономічного контракту на поставку твердої пшениці

3. Підготовка пакету документів для декларування та митного оформлення твердої пшениці в режимі «ЕК-10»

4. Заповнення МД на експорт твердої пшениці із застосуванням програмного забезпечення МD-office

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Зовнішньоекономічна діяльність має дуже важливе значення для розвитку економіки України. Аналіз світового ринку зерна та тенденцій розвитку вітчизняної зернової галузі дає підстави стверджувати, що Україна поступово зміцнює свої позиції на світовому ринку зерна, а зерно є одним з основних вітчизняних експортних товарів. Проте, аналіз розподілу ринкових часток серед компаній-експортерів, які, переважно є афільованими компаніями більш потужних іноземних збутовиків, свідчить про високу степінь монополізованості як вітчизняного, так і зарубіжного ринку.

Зовнішньоекономічні відносини  мають свою специфіку і повинні  контролюватися державою. Таку відповідальність покладено на Міністерство доходів  і зборі України. Зовнішньоекономічна діяльність насамперед пов’язана з переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України суб’єктами підприємницької діяльності. Одним з головних завдань, покладених на митні органи України, і являється контроль за додержанням митного законодавства  України учасниками ЗЕД, а також здійснення митного оформлення товарів, які імпортуються в Україну чи експортуються з України згідно зовнішньоекономічних контрактів.

Митним оформленням займаються в торгово-промислових палатах, митно-брокерських фірмах та безпосередньо суб’єкти ЗЕД, які мають в своєму штаті професійних декларантів, які внесені в картку акредитації підприємства.

Україна є одним з найбільших в Європі виробником твердої пшениці  і тому займатися експортом цього  продукту є досить прибутковим як для учасників ЗЕД, так і для  країни.

Метою даної курсової роботи є правильне заповнення всіх документів, які необхідні для митного оформлення експорту твердої пшениці, та дотримання правильного декларування цього товару.

Для цього необхідно виконати наступні завдання:

• проаналізувати нормативну документацію, що регламентує порядок переміщення твердої пшениці через митний кордон України;
• розглянути зовнішньоекономічний контракт як основний документ для здійснення ЗЕД;
• підготувати пакет документів, які необхідні для митного оформлення твердої пшениці, що експортується з України;
• засвоїти порядок заповнення  МД.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            1.Аналіз нормативних документів ,що декларують порядок вивезення з митної території України твердої пшениці.

 

Зовнішньоекономічні відносини між країнами безперервно розвиваються, що приводить до постійно зростаючого імпорту та експорту товарів між різними країнами. Щорічно вивезення товару з України становить сотні тонн, відправляючись до закордонних споживачів. Завдяки цьому забезпечується економічний розвиток України.

Під митним оформленням розуміють  сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі, у тому числі за умов тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Воно здійснюється службовими особами  митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням  засобів державного регулювання  ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

Система митного оформлення та митного  контролю є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні  зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти входять  до системи митного управління зовнішньоекономічними  зв'язками.

Операції митного оформлення, порядок  їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного  оформлення товарів та транспортних засобів, та порядок їх заповнення визначаються Міністерством доходів і зборів України.

Стратегія розвитку суспільства однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують і  вміло розпоряджаються наявною  інформацією. У наш час збір та обробка великих обсягів інформації можливі лише в результаті застосування інформаційних технологій, що реалізуються шляхом побудови комп'ютерних інформаційних  систем.

Всесвітня митна організація визначила  підходи до прискорення і спрощення  митних процедур у своїх програмних документах – Міжнародній конвенції  щодо спрощення й гармонізації митних процедур, Рамкових стандартах безпеки і полегшення світової торгівлі. Європейська спільнота вбачає шлях до цього у зменшенні розбіжностей між митними процедурами країн світу, практичним засобом реалізації якого є створення системи «Електронна митниця».

«Електронна  митниця» – є  багатофункціональною комплексною системою, яка діє  в митних органах країни, поєднуючи  інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування, що дає можливість підвищити якість митного регулювання і вдосконалити митне адміністрування з метою  забезпечення митної безпеки держави.

Цілком очевидно, що прискорення  і спрощення митних процедур не можливі  за умови використання старих технологій, заснованих на паперових документах. Тут на перший план виходять інформаційні митні технології, основою яких є  електронний документообіг.

Впровадження електронного документообігу дає змогу значно скоротити час  на отримання, опрацювання і прийняття  рішення щодо переміщення товарів  через митний кордон України, випуску  товарів у вільний обіг, зменшити ризики, пов'язані з митними правопорушеннями і контрабандою, що у свою чергу  забезпечить зростання товарообігу, а отже, і збільшення надходжень до бюджету держави.

Програмне забезпечення«MD-office» [1]– інструмент для ведення ефективної зовнішньоекономічної діяльності. Повна нормативна база, яка щоденно актуалізується, заповнення митної декларації (МД), мита і режими, товарна номенклатура ЗЕД, алфавітно-наочний покажчик товарів, попередній розрахунок операцій – ось неповний перелік підсистем «MD-office».

Незважаючи на те, що програма «MD-office»найпотужніша й сучасна інформаційна система для ведення зовнішньоекономічної діяльності на пострадянському просторі, вона досить проста у користуванні.

Про документи, які регламентують переміщення твердої пшениці через митний кордон України в режимі  експорту ми можемо дізнатися за допомогою  програми «MDInfo».

Для класифікації товарів  використовують наступні основні критерії: матеріал або речовина з якого  виготовлений товар; функції, які виконує  товар; міра його обробки.

Правильне визначення коду товару має вирішальне значення для  встановлення тарифного та нетарифного регулювання під час вивезення з митної території України.

Згідно коду товару [2] та митному режиму «експорт» визначаються митні процедури, які необхідні при митному оформленні твердої пшениці.

За допомогою програми «MD Info» отримуємо довідку по товару відповідно до його 10-значного коду.

Об’єкт – продукти рослинного походження, зернові культури, пшениця і суміш пшениці та жита, пшениця тверда, інша. Даний об’єкт має код УКТЗЕД 1001 10 00 90 [3,4].

Після кодування об’єкта  створюємо довідку про товар. У довідці про товарвказано усі нормативні документи,тарифне та нетарифне регулювання яке застосовується під час експорту твердої пшениці з митної території України.

Митне оформлення такого товару, як тверда пшениця, у режим експорту потребує проходження ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного контролю. В якості підстави для митного  оформлення може вимагатися також сертифікат Держхлiбiнспекцiї Мiнагропрому, що видається Мінагрополітики.

Радіологічний контроль проводиться  перед поданням митному органу митної декларації. Радіологічний контроль здійснює екологічна інспекція, в яку  подається заява, зовнішньоекономічний контракт, інвойс та товаросупровідний  документ. Інспектор екологічної  інспекції та особа, уповноважена на декларування товару направляються  в зону митного контролю, якщо вантаж відправляється автомобільним транспортом, або в тимчасову зону митного  контролю, якщо вантаж знаходиться  у залізничному вагоні. За допомогою  «счетчика Гейгера» інспектор визначає рівень радіації у транспортному  засобі і при позитивних результатах  ставить відмітки у товаросупровідних  документах. Таким чином проводять  радіологічний контроль[5].

Ветеринарний контроль проводиться  інспекторами ветеринарної служби України. Інспектор разом з декларантом  відбирають проби пшениці, направляють  їх в лабораторію. Перед цим декларант  подає в ветеринарну службу заяву, зовнішньоекономічний контракт, пакувальний лист (якщо є), інвойс, товаросупровідний документ та платіжний документ (для здійснення лабораторних досліджень). Після позитивного висновку лабораторії інспектор ветеринарної служби ставить відмітку на товаросупровідному документі про здійснення ветеринарного конролю.

Фітосанітарний контроль проводиться інспекторами фітосанітарної служби України. До фітосанітарної інспекції подається заява, товаросупровідний документ та платіжний документ (для здійснення лабораторних досліджень). Після цього інспектор разом з уповноваженою особою на декларування відбирають проби, направляють їх в лабораторії і після отримання позитивного висновку проставляє відмітку про здійснення фітосанітарного контролю у товаросупровідному документі.

Також при проходженні  процедури митного оформлення потрібні наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт;

- рахунок-фактура;

- облікова картка суб’єкта  ЗЕД;

- транспортні документи;

- довідку про декларування  валютних цінностей або їх  відсутність за межами України;

- платіжні документи, та ін. 

Цей перелік нормативних  документів регулює переміщення  твердої пшениці через митний кордон України.

 

 

 

 

 

2. Складання зовнішньо - економічного контракту на вивезення твердої пшениці з митної території України.

 

Важливе значення у поставці твердої пшениці до Грузії відіграє те, як саме складений договір купівлі продажу нашого товару, в якому і зазначається найоптимальніші варіанти розвитку зовнішньоекономічної діяльності для двох сторін даного контракту. Розглянемо детальніше контракт купівлі-продажу.

Зовнішньоекономічний договір  являє собою матеріально оформлену  угоду двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір укладається відповідно до статі 1, ч.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"[6] та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Зовнішньоекономічний договір  укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником  у письмовій формі, якщо інше не передбачено  міжнародним договором України  чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньо - економічного договору може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності [7].

Договір який був укладений  із закордонним покупцем містить  у собі [ додаток Б]:

1. Назва: договір купівлі - продажу №25/09, дата та місце його укладення-м.Полтава, 25вересня 2013 року.

2. Преамбула:

Покупець: ЗАТ «Тбилпром», м. Тбілісі, в особі генерального директора Овчаренко Д.В

Продавець: ТОВ «Полагропром», м. Полтава, Полтавська область, в особі генерального директора Іванова Д.А.

У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників  зовнішньоекономічної операції, під  якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене  визначення сторін як контрагентів, особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір, документів, якими керуються контрагенти договору.

Розділ 1 «Предмет контракту». В цьому розділі йдеться проте, що предметом договору є продукція ТОВ «Полагропром», найменування і кількість якої знаходиться в специфікації контракту, продавець продає тверду пшеницю для вивезення її з митної території України.

В розділі 2 зазначено ціну і загальну вартість контракту, покупець повинен провести 100% після оплату продукції, згідно рахунків після підписання акту прийому вантажу на протязі 10 днів.. Валютою контракту є Евро. Сума контракту складає 300000 Евро, оплата проводиться за допомогою банківського перерахунку. Поставка продукції відбувається автотранспортним засобами.

Розділ 3. Якість і комплектність. В цьому розділі зазначено якість продукції, що поставляється, яка визначається технічними умовами або стандартами. Інші розділи є додатковими, і використовуються в разі порушень, або непередбачених ситуацій.

Розділ 5 «Строки та умови поставки» Доставка товару проводиться на умовах EXW (м. Полтава) за якими витрати на страхування та навантаження при митному оформленні сплачує покупець. Постачальник повинен поставити товар не пізніше 10 днів, з дня подачі заявки від покупця.

Отже, згідно з ст. 1, ч. 6 Законку України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний контракт – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Без контракту неможливе існування зовнішньоекономічної діяльності.

3. Підготовка пакету документів для митного оформлення твердої пшениці в режимі «ЕК-10»

 

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного  контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню[8].

Перелік документів, необхідних для проведення митного оформлення, визначається  митним режимом, відповідно до якого проводиться оформлення.

Митний  режим - це сукупність норм, встановлених законами України  з питань митної справи, які залежно  від заявленої мети переміщення  товарів і транспортних засобів  через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг  митних процедур, які при цьому  здійснюються.

Експорт – митний режим, відповідно до якого товари вивозяться з митної території України для  вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію, та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Експорт є одним з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності держави. Особливість режиму експорту в тому, що товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення, тоді як режим тимчасового вивезення  вимагає  повернення товарів через певний строк.

Під вивозом товарів за межі території України треба  розуміти сукупність дій, пов’язаних з переміщенням товарів через  митний кордон України. При експорті-товари звільняються від податків (крім експортних мит і акцизів) або сплачені суми податків підлягають поверненню відповідно до податкового законодавства.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

• подання органу доходів і зборів документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
• сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
• дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Перелік основних документів, які потрібні для митного оформлення зерна пшениці  в режимі експорт:

• митна декларація;
• облікова картка суб’єкта ЗЕД;
• міжнародна автомобільна накладна;
• рахунок-фактура ( invoice)
• зовнішньоекономічний договір ( контракт);
• додаткові угоди;
• довідка про декларування валютних цінностей;
• дозвіл органів екологічного контролю;
• дозвіл органів фітосанітарного контролю;
• дозвіл органів ветеринарного контролю;
• платіжні документи на перерахування сум митних та інших платежів [9,10];

Митна декларація [11] на бланку єдиного адміністративного документа(додаток А) - письмова заява, яка містить у собі відомості про товари та інші предмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів.

Не складається на товари митною вартістю до 300 євро (за винятком товарів, що підлягають експортному контролю, імпортних товарів, на які встановлено  акцизний збір та ін.).

Облікова картка(Додаток Б) – підтверджує поставлення на облік (акредитацію) суб'єкта ЗЕД у митних органах України. Вимагається при здійсненні будь-яких операцій у митних органах.

Міжнародна автомобільна накладна (CMR) (Додаток В)- документ, який супроводжує транспортні засоби. Свідчить про укладення договору на перевезення вантажів. 

Рахунок-фактура (invoicе) (Додаток Г) – документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди.Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Пакувальний аркуш (Додаток Д) – це документ, в якому вказується вся інформація щодо ваги товару, що експортується.

Зовнішньоекономічний договір(контракт) (Додаток Е)– матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. 

Додаткові угоди є невід'ємною складовою зовнішньоекономічного договору (контракту) мають надаватися до митного оформлення разом з зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Довідка про декларування валютних цінностей (Додаток Ж)– підтверджує відсутність незаконного находження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.  Декларування валютних цiнностей, доходiв та майна здiйснюється суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за формою, завтердженою в регiональних вiддiленнях Нацiонального банку України та в державних податкових iнспекцiях за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.  

У разі відсутності таких  цінностей, податковим органом за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької  дiяльностi видається – «Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна.

Дозвільні документи органів  екологічного контролю– видаються уповноваженими органами Міністерства екології та природних ресурсів при здійсненні митного оформлення товарів, які підлягають екологічному контролю.Штамп «Радіологічний контроль» застосовується інспекторами територіальних підрозділів Мінекоресурсів в пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць відправлення й призначення під час здійснення екологічного та радіологічного контролю вантажів, що підлягають екологічному контролю.

Наявність штампу «Радіологічний контроль» на товаросупровідних документах свідчить про проведення радіологічного контролю (Додаток З).

Дозвільні документи органів фітосанітарної служби – видаються після проведення лабораторних досліджень відібраних зразків. На основі висновку фітосанітарної лабораторії  проставляється штамп про здійснення фіто контролю на товаросупровідному документі. 

Дозвільні документи органів ветеринарної служби – видаються після проведення лабораторних досліджень відібраних зразків. На основі висновку ветеринарної лабораторії  проставляється штамп про здійснення ветеринарного контролю на товаросупровідному документі. 

Платіжні доручення, касові ордери – використовуються для підтвердження сплати митних та інших обов'язкових платежів на депозитні рахунки митних установ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Заповнення митної декларації на експорт твердої пшениці з використанням програмного забезпечення «MDDeclaration»

 

Одним із головних документів під час оформлення ввезення чи вивезення будь якого товару є митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа. За допомогою програми MDDeclaration створюється  митна декларація [12].

Митна декларація є основою для декларування вантажів, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення. Декларування проводить власник товарів або підприємство, уповноважене власником. Декларантом заповнюються всі графи декларації в залежності від конкретного митного режиму, за винятком граф 7, 51, С та D, які заповнюються інспектором митниці. Розглянемо детальніше приклад МД:

Графа “А”. У графі зазначається митний орган відправлення/експорту/призначення.

Графа 1. “Декларація”. У першому підрозділі зазначається 2–значний літерний код напрямку переміщення товарів згідно з класифікатором типів декларацій. У другому та третьому підрозділах зазначаються коди митного режиму та типу декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно. В нашому випадку зазначається ЕК - 10.

Графа 2. Відправник / експортер. Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника. Відправник: ТОВ «Полагропром», м. Полтава, вул.. Жовтнева, б. 26

Графа 3. “Форми”. У першому підрозділі графи зазначається порядковий номер комплекту, у другому – загальна кількість комплектів ЄАД і додаткових аркушів. В нашому випадку: 1/1

Графа 4. “Відвантажувальні специфікації”.У графі зазначається загальна кількість долучених доМДкомплектів доповнень, складених декларантом, і, через знак "/", – кількість аркушів у примірнику специфікації. В нашій декларації: 1/0.

Графа 5 “Всього товарів”.Зазначається загальна кількість задекларованих у МД товарів. Кількість товарів повинна відповідати кількості в графі 31 МД, що заповнюються. В нашому випадку – 1 найменування.

Графа 6. “Всього місць”. Зазначається загальна кількість вантажних місць задекларованих уМДтоварів відповідно до товаросупровідних документів, пакувальних аркушів. У нашій МД -500місць.

Графа 7. “Довідковий номер”. За бажанням декларанта зазначається наданий ним порядковий номерМД. В нашому випадку – 7987.

Графа 8. “Одержувач”. Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про одержувача.Назва та юридична адреса юридичної особи: ЗАТ «Тбілпром», м. Тбілісі, вул.. Леніна, б. 31.

Графа 9. “Особа, відповідальна за фінансове врегулювання”: якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). Інформація аналогічна графі 8 (одержувач і особа відповідальна за фінансове регулювання-це одна і та сама юридична особа).

Графа 10. “Країна 1-го призначення”. Зазначається країна через яку буде здійснено транзит товару. В нашому випадку не заповнюється.

Графа 11. “Торгівельна країна/ країна виробник”. У графі проставляється цифровий код торгівельної країни відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу – Грузія.

Графа 12. “Відомості про вартість”: графа заповнюється у разі сплати вивізного мита або застосування заходів забезпечення його сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України.В нашому випадкуграфа не заповнюється.

Графа 13. “ЄСП”. В цій графі відображаються відомості про наявність експортного контролю. Ця графа не заповнюється.

Графа14.“Декларант/представник”. У графі наводяться відомості про декларанта товарів:ПП «Брокмайстер», АГ 594167 від 03.06.11

Графа 15. “Країна відправлення/експорту”. У графі вказується цифровий код  країни, з якої товари були відправленні в Україну, згідно з Класифікатором країн світу, але в нас експорт, тому графа не заповнюється.

Графа 16. “Країна походження”.Ця графа при оформленні товарів в митному режимі експорт не заповнюється.

Графа 17. “Країна призначення”.При поміщенні товарів у митний режим вільної митної зони, безмитної торгівлі, митного складу у графі зазначається "Україна". В нашому випадку вказується Грузія, адже в нас експорт.

Графа 18. “Ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні/прибутті”. Зазначаються  відомості про транспортний засіб, на якому безпосередньо перебувають товари при пред’явленні митниці відправлення. В нашому випадку вид транспорту - залізничний, інформація у графі 21 аналогічна.