Оздоровчо-рекреаційні ресурси Волинської області

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет  ім. В. Стефаника

Інститут туризму

Кафедра готельно- ресторанної справи

 

 

 

Курсова робота на тему

Оздоровчо-рекреаційні ресурси Волинської області

 

 

                                                                      

 

       Виконав:

                                                                              студент групи Т- 43

                                                                              Бачинський Юрій

                                                                               Перевірив:

                                                                              проф. Клапчук В.М.

 

 

м. Івано- Франківськ

2013

План

ВСТУП: актуальність, мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, загальна характеристика Волинської області                                                                                      3

 

РОЗДІЛ 1 Природо- рекреаційні ресурси Волинської області

1.1. Природні умови та клімат.                                                                                               5

1.2. Водні та лісові ресурси.                                                                                                   6

1.3. Мінеральні води та лікувальні грязі.                                                                              8

1.4. Природно- заповідний  фонд області.                                                                            11

 

РОЗДІЛ 2 Сучасний стан розвитку туристично-рекреаційної галузі Волинської області

2.1. Рекреаційно-оздоровчі ресурси Волинської області.                                                  13          

2.2. Проблеми розвитку туризму на Волині.                                                                        14

2.3. Перспективи розвитку туризму у Волинській області.                                                16

 

РОЗДІЛ 3 Рекреаційно-оздоровча характеристика Волинської області                         

3.1. Санаторно- оздоровчі заклади Волині.                                                                        20

3.2. Інфраструктура.                                                                                                               22

3.3. Історико-культурні ресурси                                                                                            24

                                                                                                             

ВИСНОВОК                                                                                                                            33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                                        35

ДОДАТКИ                                                                                                                               38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм і оздоровлення є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації . Це пов’язано в першу чергу із значним ростом доходів населення, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення. Люди залишають свої домівки з наміром відвідати нові місця, збагатити себе знайомством з пам’ятками історії, культури і мистецтва та покращити своє здоров’я. Крім того, індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинок та оздоровлення в екологічно благополучних регіонах. Однією з таких областей є Волинська область.

Волинь – це древня земля, яка  розкинулася в басейні річок  Прип’ять та Західний Буг. Назву її, за однією з гіпотез, залишило східнослов’янське плем’я, яке жило поблизу цієї річки і заснувало місто Велинь.

Дослідження Волинської області як складової рекреаційної карти України  є дуже важливим і актуальним на даний час, так само як і вивчення інших обласей, адже разом вони формують повну рекреаційно-оздоровчу картину України.

Мета роботи. Досліитити рекреаційні можливості регіону і вплив туристичної галузі на розвиток економіки в країні на сучасному етапі.

Завдання:

- охарктеризувати вплив туризму в області на економіку країни;

- розкрити потенціал рекреаційно - оздоровчих ресурсів Волинської області;

- проаналізувати сучасний стан  розвитку рекреаційної галузі Волині;

- розглянути загальні перспективи  розвитку рекреаційної галузі у Волинській області.

Об'єкт дослідження. Волинська область як туристична складова країни, її природній і туристичний потенціал та економіка.

Предмет дослідження. Туристичний потенціал регіону та його можливості на туристичному ринку країни.

Загальна характеристика. Воли́нська о́бласть — область на північному заході України, утворена 4 грудня 1939 р. після приєднання західноукраїнських земель до СРСР. Розташована в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини, у зонах мішаних лісів і лісостеповій.

Область межує з Рівненською на сході та Львівською на півдні областями. Територією області проходить державний кордон протяжністю 395 км, у тому числі:

• з Республікою Польща довжиною 190 км на заході,
• з Республікою Білорусь довжиною 205 км на півночі.

Крім того, в регіоні перехрещуються важливі транспортні шляхи, що з'єднують Східну Європу з Центральною і Західною. Все це обумовлює активізацію міжнародного співробітництва, зокрема, в галузі туризму.

 

Область підтримує добросусідські зв'язки з прикордонними воєводствами Польщі. Тут діє транскордонне об'єднання "Єврорегіон "Буг".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Природо - рекреаційні Волинської області

 

1. Природні умови та лімат

Більша частина області розташована  в межах Поліської низовини, четверта частина - на Волино-Подільській височині в лісостеповій зоні. За природними умовами область поділяють на три зони: північнополіську, південнополіську і лісостепову.

Північнополіська зона за рельєфом - плоска рівнина, яка в районі Ковеля і Любомля має невеликі підвищення і характеризується високою лісистістю, великими заболоченими площами, значною кількістю торфовищ.

Південнополіська зона лежить у  межах Волинського пасма, що складається  з багатьох ізольованих горбів різної форми. На сході зони лежить денудаційна  рівнина, утворена воднольодовиковими відкладами.

Лісостепова зона розташована в  межах Волинської височини, поверхня якої порізана балками і річковими  долинами.

На території Волині чітко виділяються  два види ландшафтів - поліський  і лісостеповий. Для поліських  ландшафтних районів характерні велика лісистість, заболоченість місцевостей, переважання малородючих ґрунтів, наявність значної кількості заплавних і карстових озер. Для лісостепових ландшафтних районів характерний долинно-грядовий рельєф, ускладнений яружно-балочними і карстовими формами з сірими опідзоленими ґрунтами в поєднанні з малогумусними чорноземами. Лісова рослинність становить 20% території зони.

 

Клімат є одним з провідних ресурсів, що зумовлює просторову організацію відпочинку. Сприятлива дія клімату на здоров'я людини важлива для організації всіх видів рекреаційної діяльності, тому потрібно визначити, поряд з біокліматичними показниками, класифікацію сприятливих типів погод та періодів для організації різних видів рекреаційних занять.

 Клімат Волинської області помірно-континентальний: зима м'яка з нестійкими морозами; літо тепле, нежарке, весна і осінь - затяжні із значними опадами. Річні суми опадів складають 550-650 мм. Найбільше їх випадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). 70% всієї кількості опадів припадає на теплий період року. Область отримує 92,7 ккал/см2 сумарної сонячної радіації на рік. Пряма сонячна радіація знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної.

 

Для рекреації має значення оцінка міждобової зміни основних метеорологічних величин. Зміна температури повітря (більше 4°С) та атмосферного тиску (більше 8 гПа) від доби до доби значно впливає на стан людини. В середньому на території спостерігається 30-45 днів з різкими коливаннями температури і приблизно стільки ж днів - із значним коливанням атмосферного тиску.

Сприятливі для рекреації  комфортні, прохолодні субкомфортні і  жаркі субкомфортні погоди. Найчастіше комфортна погода спостерігається  в літні місяці (5-8 днів на декаду). Жарка погода буває дуже рідко. В липні-серпні умови на території області сприятливі для проведення широкого комплексу кліматолікування. У цей період приймання кліматичних процедур не обмежується, повітряні ванни можна приймати протягом усього літа.

Погода на початку весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області. Температура найхолоднішого місяця січня становить -6°С. Сонячна погода в зимовий період тримається 40-45 днів, решту днів - похмура погода чи з опадами. Утворення снігового покриву відмічається в другій-третій декаді грудня на всій території області. Кількість днів зі стійким сніговим покривом на території області різна і коливається від 50 до 80 днів. Кількість днів з ожеледицями і заметілями становить 15-20. Середня висота снігового покриву коливається від 10 до 15 см. Сприятливий період для організації зимових видів туризму і відпочинку в холодний період триває в середньому 50 днів. Найкращими для розвитку рекреації в зимовий період є північні райони області[1, c. 172-178].

 

1.2. Водні та лісові ресурси

 

 Територія області дуже насичена  поверхневими водами, які представлені 130 річками і 235 озерами. Більшість річок регіону беруть свій початок за межами Головного Європейського вододілу, і тільки деякі з них (Турія, Стохід, Вижівка та ін.) не виходять за межі області. З річок, що належать до басейну Дніпра, найбільшими на території області є Прип'ять, Стир, Турія, Стохід. Уздовж західного кордону області протікає Західний Буг, до його басейну в межах Волині належать 24 річки (Луга, Луга-свинорийка, Неретва). Середня густота річкової мережі в басейні р. Прип'ять коливається в межах 0,25-0,47 км/км2, в басейні Західного Бугу - 0,22-0,35 км/км2. Річки використовуються для короткочасного відпочинку, водного туризму, купання, рибальства.

Площа озер області становить 150,9 км2 (27,5%). Об'єм водної маси озер становить 943,65 млн. м3. Значна частина об'єму  належить озерам площею 1,01-5,0 км2 (18%) та 20,1-25 км (13%). Цікаво, що об'єм оз. Світязь  становить майже половину об'єму  всіх озер області (48,6%). За адміністративними районами озера розміщені досить нерівномірно, основна їх частина знаходиться в поліських районах області.

Температура води в переважній більшості  озер області стає придатною для  відкриття купального сезону з другої декади червня і триває він в середньому 80 днів.

В межах області виділяються  три озерні райони: Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейн Прип'яті.

У басейні Західного Бугу налічується понад 80 озер, які називають Шацькими. Серед них 38 заплавних і 42 карстових. Загальна площа – 92 км кв. Найбільше з них – Світязь, довжина якого – 9,3 км, ширина – 4,8 км. Середня глибина озера – 7 м, максимальна – 58,4 м. Свитязь – це озеро карстового походження. Мальовниче оз. Свитязь – одне з найбільших та найглибше на Україні. Об'єм води озера – близько 190,7 млн. м куб. Воно живиться артезіанськими підкрейдовими водами, атмосферними опадами і поверхневим стоком. Притік підземних вод щороку в озеро становить 3,5 млн. м куб. Вода в озері чиста, прозора, за якістю найкраща від усіх озер України. Світязь прогрівається нерівномірно. Там, де глибокі місця, температура постійна (доходить до 9°С), у верхніх шарах вода влітку прогрівається до 20°С. Озеро замерзає, але суцільний льодовий покрив утворюється тільки в дуже холодні зими. У 1887 р. прокладений канал, який з'єднує оз. Свитязь з озерами Лука і Пулемецьке, що покращило комунікацію між озерами. Світязь має сприятливі умови для життя різних організмів: достатня кількість бентосу, багато риби. Мальовничі краєвиди озера, прозорість води, рибні багатства щороку приваблюють велику кількість туристів. 
Пулемецьке розташоване поблизу с. Пульмо. Довжина його – 6 км, максимальна ширина – 3,6 км. Площа водного дзеркала 16,3 км кв, об'єм води – 74,8 млн. м куб. Це друге за величиною і об'ємом озеро в басейні Західного Бугу. Воно також карстового походження, тому основну роль у його живленні відіграють підземні води. Вода прозора з зеленкуватим відтінком. Воно замерзає (товщина льоду в суворі зими досягає 75-80 см), а влітку вода прогрівається у верхньому шарі до 20°С. 
Поблизу с. Затишшя розташоване третє за площею озеро цього району – Лука. Берегова лінія його досить складна, її довжина становить 21,4 км, площа водної поверхні – 6,7 км кв. Середні глибини – 2 м, максимальна глибина досягає 10 м. 
На південний схід від оз. Світязь розташоване оз. Люцимир (площа водної поверхні – 4,3 км кв, глибина – до 11 м). Воно живиться підземними, атмосферними водами і поверхневим стоком. Дно рівне, піщане. Вода в озері жовтувата, мабуть, тому, що його оточують торфовища, з болотною рослинністю. В озері розводять європейського вугра.

На межиріччі Західного Бугу і Прип'яті розташована група озер, які живлять Турський канал.

Найбільшим озером цього району є Турське, яке розташоване на північний схід від с. Заболоття. Довжина озера – 5,6 км, ширина – 3,2 км. Глибина озера коливається в межах 0,9-2,6 м (на південному сході озера). Дно піщане, вздовж берегів мулисте. Береги низькі, торфяні. Озеро живиться поверхневими водами. Навесні рівень води піднімається на 70 см, і береги затоплюються. Озеро є основним постачальником води в Турський канал. 
Оріхове найбільше з озер північної частини Волинської області, розташоване поблизу с. Межисить. Довжина озера майже 4 км, а ширина – 2 км. Максимальна глибина – 3,6 м. Озеро живиться переважно водами поверхневого стоку.

В озерному басейні Прип'яті насамперед слід виділити саму заплаву ріки, де є дуже багато озер, утворених текучою водою. Озера існують завдяки водообміну з рікою. Озера прісні. Взимку замерзають. У межах Волинської області в заплаві Прип'яті налічується близько 20 озер площею понад 10 га.

Найбільшим озером є Люб'язь, через яке протікає Прип'ять поблизу с. Люб'язь (площа 4,3 км кв). Озеро глибоке (7 м), живиться водою Прип'яті, гідрологічний режим його залежить від цієї ріки. 
Крім того, в заплаві Прип'яті виділяються озера Біле і Волянське, які постачають воду Дніпровсько-Бузькому каналу, оскільки в літній період він міліє. Озера – основне джерело постачання води в канал. Живляться вони завдяки водообміну з р. Прип'ять, а також підземними водами. Озера глибоководні (у оз. Білому максимальна глибина досягає 13,5 м). 
У басейнах приток Прип'яті є також багато озер різноманітного походження. Серед них особливо цікаве карстове, оз. Сомине (поблизу с. Сомин), яке серед озер України займає третє місце по глибині. Максимальна глина його – 56,9 м. Озеро живиться переважно підземними водами. Має постійно низьку температуру води і не заростає. 
Вражає казковою мальовничістю невелике озеро (площина водної поверхні – 0,09 км кв) поблизу с. Скулин – Нечимне, яке описане в драмі Лесі Українки «Лісова пісня».

 
Всі озера Волинської області мають  сприятливі умови для розведення риби: судака і сазана амурського (Чорне  озеро), вугра (Острів'янське), чудського  сига (Пулемецьке), які добре акліматизувались. Озера придатні для розведення водоплавної птиці.

На території Волині є ще ряд  озер, які мають великі можливості в плані розвитку на їх базі рекреації  і туризму, наприклад, озера Велимче, Добре, Святе, Озерце.

 

Така кількість озер та рік дозволяє розвивати у Волинській області більшість видів відпочинку і оздоровлення, пов'язаних з використанням водних рекреаційних ресурсів.

 

Отже, водні ресурси області  мають значний нереалізований потенціал  і можуть служити основою для будівництва на їх берегах будинків і баз відпочинку, пансіонатів, створення рекреаційних зон короткочасного відпочинку[2, c. 111-113].

 

Лісові ресурси. Площа лісових угідь Волинської області становить 695 тис. га, з них ліси державного значення займають площу 447 тис. га, в тому числі 368,8 тис. га покриті лісом (88,2%), де функціонують 14 держлісгоспів та Шацький національний природний парк. Однак ліси поширені нерівномірно. Якщо в поліських районах лісистість становить близько 45%, то в лісостеповій зоні - тільки 5%, загальна лісистість території області - 35,5%.

За господарським призначенням державні ліси поділяються на дві  групи. Ліси першої групи займають 97,7 тис. га. До них належать ліси зеленої  зони (38,1 тис. га), в тому числі ліси Шацького національного природного парку (12 тис. га), особливі ліси і лісові масиви (25,7 тис. га), захисні смуги вздовж залізниць (6,3 тис. га), захисні смуги вздовж автодоріг (8,7 тис. га), заборонені смуги вздовж річок (18,9 тис. га). Це - основний вид лісів рекреаційного використання. Лісогосподарські заходи, які здійснюються в цій групі лісів, спрямовані на поліпшення якості і продуктивності насаджень. Проведення вирубок у лісах цієї групи обмежене.

Ліси другої групи займають 331,3 тис. га. До них належать експлуатаційні ліси (312,8 тис. га), а також лісові спецзони і спецсмуги (18,5 тис. га). Ліси другої групи є основним джерелом деревини області.

Сприятливі грунтово-кліматичні умови  Волинської області обумовили різноманітність  породного складу лісів. У лісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина), м'яколистяні та твердолистяні породи. Найбільш поширеними є хвойні породи.

Для рекреаційних цілей велике значення має здатність лісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати вуглекислий  газ. В області росте дуб черешчатий і граб, які належать до першої групи фітонцидності; сосна звичайна, ліщина, береза, черемха, малина, відносяться до другої групи фітонцидності. Фітонцидні якості насаджень забезпечують зниження кількості бактерій і мікробів в лісовому повітрі, покращують санітарно-гігієнічні умови відпочинку.

В загальному всі біологічно стійкі ліси області, які володіють високою  фітонцидністю, киснепродуктивністю  та іншими властивостями, придатні для  рекреаційного використання.

Волинські ліси багаті на гриби та ягоди, і їх збирання, особливо міськими жителями, розцінюється як один з найпривабливіших і корисних видів відпочинку. Ягідники та грибні місця в основному зосереджені в поліських районах області. Серед грибів, що ростуть у лісах області, переважають лисички, зелениці, маслюки, опеньки, сироїжки, білі гриби. Найбільш поширеними з ягід є чорниця, малина, ожина.

Оптимізація рекреаційного лісовикористання в регіоні повинна здійснюватися шляхом рекреаційного районування лісового фонду, тобто розчленування території за природними та економічними умовами в залежності від особливостей і перспектив розвитку рекреаційного господарства.

Отже, лісові ресурси займають провідне місце в структурі природно-рекреаційного  потенціалу області і можуть задовольняти різноманітні потреби рекреантів у короткотривалому, довготривалому відпочинку, лікуванні, оздоровленні[3, c.53-55]

 

1.3. Мінеральні води та лікувальні грязі

 

 У Волинській області є  родовища мінеральних вод 4-х  типів, що дає можливість розвивати  санаторно-курортне лікування. Так, в районі смт. Ратне, біля с. Осниця, с. Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Ці води придатні для лікування захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії, периферійної нервової системи та інших хвороб.

Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Ці води мають домішки брому, йоду, радону і застосовуються для лікування серцево-судинної системи, атеросклерозу, дихальної і травної систем.

Поблизу м. Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно-натрієво-йодо-бромні води. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м.

Поблизу м. Луцьк просвердлено дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна. Це йодо-бромні та хлоридно-натрієві води підвищеної мінералізації та слабомінералізовані залізисті води.

В області нараховується 43 водопункти лікувальних мінеральних вод. Їх експлуатаційні запаси не встановлені і потребують подальшого дослідження.

Отже, якщо врахувати запаси і якість мінеральних вод розвіданих родовищ, то можна говорити про досить високий санаторно-курортний потенціал Волинської області.

 

Лікувальні грязі. З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. В основному це гіпсові купоросні торфи з мінералізацією 2-3 г/л. Такі грязі масткі, мають високу теплоємність, бактерицидність, гігроскопічність, малу теплопровідність. У них є багато органічних сполук: бітуми, віск, смоли, оргкислоти, дубильні речовини, лігніни, цукор, крохмаль, ефірні масла, бальзами та ін. З неорганічних складників є окиси заліза, солі амонію, сполуки бору, барію, стронцію, титану, цирконію, ванадію, срібла, хрому, золота, йоду та ін.

На жаль, використання лікувальних  грязей в області є незначним - в 4-х санаторіях, 6-й профілакторіях, деяких поліклініках і лікарнях. Запаси ж дозволяють значно збільшити їх використання для потреб населення області та для вивезення за її межі.

 

Цінні лікувальні властивості, які  значно переважають торф, мають сапропелі (донний мул). На Волині проведені пошуково-оціночні роботи і детальна їх розвідка на 191 озері із загальною площею 6802,4 га. На цих озерах запасів сапропелю за категорією А+С2 виявлено 69987,2 тис. т, з яких балансові становлять 63621,9 тис. т.

Загальні запаси сапропелю в  області становлять понад 270 млн. т. Видобуток сапропелю зараз ведеться лише на мілководних озерах: Оріхове, Скорінь, Бурків, Маховець, Тур, Перемут, Синове, Луки.

Найбільш придатні для лікування  сапропелі органічного і органічно-силікатного  походження, які володіють високими тепловими і пластичними властивостями, гомогенною структурою, широким спектром мікро- і макроелементів, вітамінів, ферментів, біологічноактивних речовин. За допомогою сапропелю лікують захворювання серцево-судинної, нервової систем, опіки, хвороби суглобів, шкіри, ревматизм[4]

1.4. Природно-заповідний фонд області

В області налічується 209 природно-заповідних територій і об'єктів. Природа краю, різноманітність його флори і фауни створюють умови для відпочинку і оздоровлення, розвитку індустрії туризму.

Особливою привабливістю для туристів відзначається південно-західна  частина Волині - край лісів і  озер. Різноманітністю ландшафтів характеризується створений у 1983 р. Шацький національний природний парк, територія якого простягається на 20 км з півночі на південь, і на 29 км - із заходу на схід. У межах парку розташовані 22 унікальних озера карстового походження, які мають здатність до самоочищення. В їх числі - найбільше і найглибше в Україні озеро Світязь. У парку 9 озер з однаковою назвою - Святе. Озерна фауна налічує 31 вид риб, серед яких найціннішим є європейський вугор.

Флора парку представлена 825 видами рослин, з них 28 занесено до Червоної книги.

У тваринному світі переважають  типові поліські види: лось, дикий кабан, заєць, козуля, білка. З хижаків зустрічаються  вовк, куниця, єнотовидний собака, лисиця. Видра, борсук, горностай занесені до Червоної книги.

Район Шацьких озер відзначається  різноманітністю видів водоплавних  птахів. Це "транзитний" пункт  на шляху сезонних міграцій пернатих.

Парк володіє унікальними ресурсами  завдяки поєднанню лісових, лугових  і озерних екосистем, які забезпечують необхідні умови для відпочинку. Сприятливим фактором є також віддаленість рекреаційних зон від джерел техногенного навантаження. Кліматичні умови краю дозволяють продовжити сезон літнього відпочинку до 120-140 днів. Крім того, в регіоні добре розвинена транспортна мережа.

У парку виділяється кілька функціональних зон: заповідна, господарська, регульованої і стаціонарної рекреації.

До заповідної зони входять озера  Кримне і Мошне з прилеглими лісами, а також лісові масиви навколо  заплави Західного Бугу. Зона відкрита лише для наукових досліджень.

Зона регульованої рекреації призначена для нетривалого відпочинку (переважно  у вихідні і святкові дні). Тут  відведені стаціонарні ділянки  під намети, прокладено дві туристські стежки - "Світязанка" та "Лісова пісня", створено рекреаційні пункти - "Перемут" і "Турист".

Зона стаціонарної рекреації в  центральній частині парку і  частково включає приозерну територію  біля Світязя і Піщаного озера. Тут  розташовані бази відпочинку, санаторій "Лісова пісня", спортивні та дитячі табори[5, c.71-72].

Висновок до розділу

Область має значні рекреаційні  ресурси: помірно-континентальний клімат, різноманітний ландшафт, ліси, густа  мережа рік, велика кількість озер, родовища лікувально-торфових грязей, сапропелів, джерела мінеральних  вод, фітолікувальні запаси, – все це сприяє організації відпочинку й туризму цілий рік.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Сучасний стан розвитку туристично-рекреаційної галузі Волинської області

2.1 Рекреаційно-оздоровчі ресурси Волинської області

Наукове обґрунтовання розвитку рекреаційних процесів є необхідною умовою ефективності територіального планування і територіальної організації галузей, оскільки воно базується на різнобічному вивченні та оцінці природних умов і ресурсів, а також господарських регіональних особливостей території, що визначають її місце в загальному поділі праці.

Вагомий вплив на вибір способів і місць відпочинку справляє матеріальна  забезпеченість людей. Нерівномірність  у цьому плані породжує значні розбіжності між бажаннями і  можливостями. Щоб реалізувати запити частини населення низької та середньої забезпеченості, необхідно створювати рекреаційні системи всіх видів на базі природних ресурсів свого регіону.

Волинська область має значні рекреаційні  ресурси: м'який клімат, різноманітний  ландшафт, великий процент лісистості, густу мережу рік, велику кількість озер, родовища лікувально-торфових грязей, сапропелів, джерела мінеральних вод, фітолікувальні запаси. Рекреаційну цінність підвищує немала кількість розміщених на території області пам'яток природи і садово-паркового мистецтва, археології, архітектури, історії.

Одним з важливих факторів, який позитивно  впливає на розвиток рекреації, є  вигідне географічне розташування області, розвинена транспортно-дорожна  мережа, що з'єднує Волинську область  не лише з іншими регіонами України, але і з Білоруссю та Польщею. Це дає можливість розвивати такі види рекреаційної діяльності як пізнавальний, бізнесовий туризм, оздоровчий, спортивно-оздоровчий відпочинок, санаторно-курортне лікування.