Виховання поваги до праці дорослих

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи виховання у дітей дошкільного віку поваги до праці дорослих

1.1. Психолого-педагогічні дослідження щодо ознайомлення дітей з працею дорослих та виховання поваги до неї

1.2. Програмні вимоги до ознайомлення дітей з професіями

1.3. Ознайомлення дошкільників з працею дорослих

Розділ 2. Вивчення рівня знань дошкільників про працю та професії дорослих

2.1. Уявлення дітей старшої групи про працю дорослих та професії

2.2. Робота, спрямована на ознайомлення дітей з новими професіями та працею дорослих

2.3. Аналіз результатів дослідження

Розділ 3. Розробка рекомендацій з формування у дошкільників поваги до праці дорослих

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Як показує досвід спілкування зі старшими дошкіль­никами, сучасні хлопчики мріють про такі професії, як бізнесмен, депутат, президент країни, директор банку, власник нафтової компанії, охоронець, міліціонер, водій таксі, працівник автомийки машин. Дівчатка віком від п'я­ти до шести років, розмірковуючи про майбутнє, бачать себе нареченими, моделями, співачками, ведучими те­лепередач і зрідка – виховательками у дитячому садку. Зовсім непопулярні серед сучасних дітей професії лі­каря, вчителя, кравця, перукаря, будівельника, конди­тера, пекаря, кухаря, хлібороба, садівника, фермера, продавця. Професії муляра, столяра, сантехніка, не ка­жучи вже про двірника, викликають у дітей здивування та одностайний протест, якщо дорослий запропонує їм уявити себе в цій ролі. Насторожує і той факт, що непо­пулярними стали навіть так звані романтичні професії, про які раніше мріяли майже всі дітлахи: космонавта, пілота, капітана морського судна, моряка, дослідника Арктики, вченого.

Що сталося? Які причини так вплинули на маленьких громадян нашої країни, що вони не обирають для себе робітничі професії? Чому втратили інтерес до таких зовсім недавно бажаних професій лікаря, вчителя, вченого? Можливо, корені проблеми слід шукати в родинному вихованні, [24. 6-7]?

Звичайно ж, усі батьки мріють про щасливе майбутнє своїх дітей. А щастя більшість з них розуміють як успіш­ність дитини у соціумі, яку й прагнуть забезпечити, роз­виваючи фізичні сили та інтелект дитини. Орієнтуючись на соціальне замовлення, що йде від батьків, дошкільні заклади освіти спрямовують свої зусилля на збережен­ня та поліпшення фізичного здоров'я дітей, підготовку їх до шкільного навчання. Тож наші малюки успішно опановують початкові основи математики, грамоти, іно­земної мови, інформатики, логіки. їх також навчають бальних танців та основ бойових мистецтв. Що стосу­ється трудового виховання – на це у дорослих (і в дітей також) не лишається ні часу, ні сил, ні бажання, [11. 75].

Для відпочинку від різноманітних занять, організова­них дорослими (батьками і вихователями), діти влашто­вуються перед телевізором, комп'ютером або, в кращо­му разі, самостійно граються іграшками. Самостійно гуляти дошкільнят, як правило, не відпускають, а на про­гулянки з ними в дорослих немає часу. Не вистачає часу татам і мамам і на те, щоб поговорити зі своїми чадами. Вони постійно зайняті на службі, та й удома теж чекає робота, тепер уже хатня, а по її закінченні (чи паралель­но з нею) – телевізор. Тож на виховання дитини, а тим більш трудове, часу аж ніяк не вистачає. Родина у цьому питанні, як і в багатьох інших, покладається на дитячий садок. А там виконується замовлення батьків – інтенсивно готують вихованців до школи, дбають про здоров'я малюків і за браком часу в багатьох інших питаннях по­кладаються... на сім'ю, [27. 24].

А в результаті, коли дошкільнята стають школярами, ми конста­туємо: малі учні важко адаптуються до умов шкільного навчання, часто, успішні в навчанні в умовах садка, від­стають у початковій школі, не вміють спілкуватися з дітьми й учителями, товаришувати, надзвичайно залежні від дорослих у повсякденних побутових питаннях: не вмі­ють самостійно вдягнутися, скласти портфель, підготу­вати спортивну форму, швидко перевдягнутися до уро­ку, виконати домашнє завдання, [10. 37].

Феномен праці діти відкривають для себе, спостері­гаючи за працею дорослих та включаючись у їхню діяль­ність. Набуваючи під керівництвом дорослого трудових умінь та навичок, діти переймаються і настроєм дорос­лих, їхнім ставленням до праці. Слова і судження дорос­лого, особисті враження від процесу та результату праці впливають на формування системи цінностей підроста­ючої особистості. Результат праці є цінністю, можливість принести користь іншим має також сприйматися як цін­ність. Тоді всі зможуть осягнути глибинність філософії дитячого судження: "Людина – це радість для іншої людини", [4. 57].

Розділ 1. Теоретичні основи виховання у дітей дошкільного віку поваги до праці дорослих

1.1. Психолого-педагогічні дослідження щодо ознайомлення дітей з працею дорослих та виховання поваги до неї

За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цінність праці як засобу існування людини в світі та засобу вихо­вання підростаючих поколінь. Споконвічно перші заповіді та настанови дітям стосувалися саме підготовки до майбут­ньої трудової діяльності. Вже на етапі патріархальної ро­дової общини з'являється потреба у вихованні як спеціальній діяльності, спрямованій на підготовку до здобування засобів для виживання, [19. 258-259].

Трудове виховання притаманне всім історичним формаціям, воно є найдавнішою формою виховання. Вже античні мислителі наголошували на необхідності виховання людини самостійної, здатної до життєвого самовизначення. Водночас класовий характер освіти і виховання не передбачав використання фізичної праці у школах. Діти рабів у школах не виховувалися; виховання відбувалося у праці нарівні з дорослими, [20. 135].

До проблеми виховання дітей у процесі праці зверталися автори перших утопічних систем оновлення суспільства шляхом виховання. Зокрема, Т. Мор рекомендував маленьких дітей знайомити з працею людей і спонукати їх до посильної участі в трудових процесах.

На думку Ж.-Ж. Руссо, дитину, яка фізично зміцніла і навчилася самостійно орієнтуватися в навколишньому середовищі, слід залучати до фізичної праці. Оволодіння трудовими навичками – необхідна умова забезпечення молодій людині власного кусня хліба, а відтак – незалежності і свободи, [19. 259].

Послідовник Руссо Й.-Г. Песталоцці не лише теоретично, а й практично доклав багато зусиль до того, щоб, поєднавши навчання з фізичною працею, виховувати дітей для чесного життя. Він вперше в історії педагогіки пов'язав мотивацію праці з природою дитини, обґрунтував роль праці як частини педагогічної системи. Песталоцці наголошував, що завдяки поєднанню навчання і фізичної праці діти виходять у життя морально загартованими, здатними до самостійного визначення.

Значна кількість теорій трудового виховання виникає із розвитком буржуазії. Засновник філантропізму німецький педагог Й. Базедов вважав за необхідне вводити у школах заняття праці, диференціюючи їх відповідно до соціального становища сімей учнів, [28. 40].

Особливу увагу питанням трудового виховання приділяв Георг Кершенштейнер (1854–1932), автор проекту німецької трудової школи, який пов'язував виховання громадянина з оволодінням професією. Він запропонував створювати, крім народних, додаткові школи, які мали забезпечувати професійно-технічне навчання і формувати навички виконання громадянських обов'язків, [19. 259].

Ідея праці як засобу всебічного розвитку людини розроблена в педагогічній теорії К. Ушинського. їй присвячена спеціальна робота – «Праця у її психологічному та виховному значенні», в якій обґрунтована необхідність «віль­ної праці» для розвитку почуття людської гідності. Люди­на, відірвана від праці, на думку Ушинського, втрачає кра­щі якості особистості, а батьки, оберігаючи своїх дітей від праці, розбещують і роблять їх нещасними, [28. 43].

Дитяча праця, на думку С. Русової, є основою вихо­вання. Зокрема, ручна праця повинна забезпечити творчу активність дітей, задоволення від результату. А старші дошкільники здатні до усвідомлення соціальної значущос­ті праці. Це сприяє вихованню відповідальності, почуття обов'язку.

На важливості трудового виховання як засобу всебічно­го розвитку дитини наголошувалося на з'їздах з дошкіль­ного виховання. У 1919 р. на першому з'їзді було визна­чено види дитячої праці і вимоги до її організації. Другий з'їзд (1921) звернув увагу на зв'язок праці і гри. На осно­ві його рішень у центральному дитячому садку Першої дослідної станції з дошкільного виховання, яка була екс­периментальним майданчиком для досліджень проблем дошкільної освіти, було введено самообслуговуючу, руч­ну та суспільну працю, необхідну для всіх (в саду, на го­роді тощо) , [19. 259-260].

У 20–30-ті роки теоретики і практики дискутували питання про те, що є головним у вихованні дитини: праця чи гра. У процесі дискусій дійшли висновку, що ці види ді­яльності дитини не повинні протиставлятися один одному: граючи, дитина трудиться, а працюючи, грається. Відтак у 50–60-ті рр. питання трудового виховання були відобра­жені і в програмних документах дошкільних закладів, і в наукових дослідженнях (О. Усова, Л. Порембська, Я. Неверович та ін.).

Сучасні українські дослідники проблеми трудового ви­ховання (З. Борисова, В. Павленчик, Г. Бєлєнька, М. Машовець) вивчають питання виховного значення праці ді­тей у дитячому садку і сім'ї.

До актуальних проблем трудового виховання в нових соціально-економічних умовах належать: виховання у ді­тей основ економічної грамотності, здатності сприймати і використовувати економічну інформацію; відбір видів пра­ці, які найбільше цікавлять дітей у зв'язку з модернізацією економіки; підвищення педагогічної компетенції батьків у питаннях організації дитячої праці в умовах родинного ви­ховання, [19. 260].

1.2. Програмні вимоги до ознайомлення дітей з професіями

Розглянемо основні програмні вимоги, що необхідні для ознайомлення дітей з працею дорослих.

За програмою діти повинні дістати знання про роботу працівників дитячого садка (няні, кухаря, двірника, лікаря , вихова­теля), про працю в найближчому оточенні (на будівництві, на тран­спорті, в упорядкуванні вулиць і площ), про працю робітників на фабриках і заводах, про працю селян. Слід не тільки ознайомити дітей з різними видами праці, а й розкрити особливий характер праці людей, її соціальне значення в житті країни, [18. 21].

В ДНЗ передбачено ознайомити з пра­цею мами, няні, повара, двірника в дитячому садку. За своїм змістом така побутова праця дорослих доступна малюкам, які часто бачать, як її виконують, і користуються її результатами: няня прибирає групову кімнату, піклується про всіх дітей; повар готує для них обід; двірник поливає вулицю, подвір'я, щоб було чисто.

Вихователь повинен ознайомлювати ді­тей з працею близьких їм людей, звертаючи увагу на її процес, наслідки. Діти спостерігають за працею водія автобуса, трамвая, тролейбуса, за тим, як працюють дорослі на городі, в саду, як догля­дають тварин. Основне виховне завдання у цих групах – дати дітям знання про працю дорослих, виховати повагу до їх праці, бажання допомагати їм. Вихователь під час ознайомлення дітей з працею дорослих не обмежується лише спостереженням, повідомленням знань, а й намагається викликати в дітей почуття вдячності за турботу про них, бажання допомагати старшим. Діти в цьому віці можуть допомогти няні прибрати іграшки на місце, скласти книжки, картинки, підготувати столи до сніданку, разом з вихователем розкласти матеріал до занять.

Пізніше програма значно розширюється. Вихователь ознайомлює дітей уже із складні­шими видами праці – працею будівельників, телеграфістів, механіків, [18. 21-22].

Старшим дітям можна подавати знання і про працю, яку вони безпосередньо не спостерігають. Так, міських дітей доцільно ознайо­мити з працею селян, розповісти про важливість нього виду праці для всього народу, а сільських – з, працею місті.

Обсяг знань і уявлень дітей у цих вікових групах значно зростає, тому ускладнюються і виховні завдання. Під час спостереження за працею дорослих вихователь звертає увагу дітей на характер цієї праці, ставлення працюючих до своїх обов'язків, на дружні, колек­тивні взаємовідносини, подає відомості про культуру праці – швидкість, акуратність, точність, уміле використання сучасної техні­ки. Він підкреслює суспільне значення кожного з видів праці і викли­кає у дітей повагу та любов до тих, хто працює.

Старші діти більш самостійні, іні­ціативні порівняно з дітьми молодших груп, у них більший запас трудових умінь, тому їх треба активніше залучати до посильної допо­моги дорослим.

Так, у побутовій праці діти спільно з дорослими можуть підтримувати порядок у груповій кімнаті, в приміщенні дитячого садка, на ділянці, брати участь у пранні дитячої білизни, своїх дрібних речей, у чищенні одягу, приготуванні нескладних страв.

Діти разом з дорослими повинні доглядати за тваринами, росли­нами, працювати в куточку природи, на городі, у квітнику, ягіднику, разом готувати матеріал для занять, атрибути для ігор, брати участь у ремонті дрібного інвентаря, іграшок, [18. 23].

Для здійснення програми, що передбачає ознайомлення дітей з працею   дорослих,   використовують   різноманітні   методи, а саме: спостереження і екскурсії, бесіди, читання художніх творів, розгляд картин, розповідь вихователя, демонстрування діафільмів і кінофіль­мів, дидактичні ігри, участі, дітей у праці дорослих. Кожен з цих методів має свою педагогічну цінність, доповнює один одного, тому використання всіх методів в їх взаємозв'язку, послідовному зростанні є необхідною умовою успішного навчально-виховного процесу.

Основним серед цих методів є безпосереднє спостереження за працею дорослих. Поряд із спостереженням використовуються також і екскурсії. Вони проводяться як у самому дитячому садку (наприк­лад, екскурсія на кухню), так і за його межами (на будівельний майданчик, до бібліотеки), [18. 23].

До кожного спостереження, екскурсії вихователю слід старанно підготуватися – продумати програмний зміст, виділити виховні й освітні завдання, врахувати індивідуальні особливості й можливості кожної дитини. Так, у молодших групах, враховуючи конкретність мислення дітей цього віку, вихователь при спостереженні за працею дорослих звертає увагу малят на процес праці (що роблять, чим працюють, які результати).

У старшій групі зміст спостережень ускладнюється; вихователь звертає увагу дітей на корисність роботи дорослих, на злагодженість у праці, організованість, використання техніки. З дітьми цих груп можна провести екскурсію на підприєм­ство, дотримуючи про цьому таких умов:

а)  доступність для розуміння дітьми дошкільного віку значення продукції, що її випускає дане підприємство;

б)   забезпечення цілковитої безпеки для здоров'я дітей під час спостереження за працею робітників.

Перелік різних видів праці, доступних для спостереження з дітьми дошкільного віку, досить широкий. Однак єдиного переліку, єдиного порядку екскурсій дата всіх дитячих садків навіть у межах однієї області чи району бути не може. Один дитячий садок розта­шований поряд із залізницею, інший – біля річкової пристані, третій має можливість показати дням різні види транспорту. Кожен дитячий садок ознайомлює дітей з найближчим оточенням, з тим, що харак­терне для даної місцевості, [18. 24].

Проте програмний зміст, сума знань, уявлень під час спостере­жень за працею дорослих і в дитячому садку, і в найближчому ото­ченні повинні бути єдиними. Не так важливо дати дітям багато відо­мостей про різні види праці, як те, щоб на небагатьох типових прикладах показати, що всі люди трудяться, роблять корисну справу для всього народу; показати колективний, дружний, злагоджений характер праці, ставлення людей до своєї праці.

Набуті дітьми знання, уявлення під час спостережень, екскурсій вимагають уточнення і систематизації. З цією метою вихователь проводить з дітьми бесіди на теми: "Хто якою працею зайнятий у дитячому садку", "Як ми допомагаємо нашій няні", "Як ми допо­магаємо своїй мамі", "Що робить садівник на ділянці" тощо.

Можна також використати дидактичні ігри. Такі ігри, як "Кому що потрібно для роботи", "Відгадай, що ми робимо" (показ трудових дій) дають можливість в емоційній формі уточнити й закріпити уяв­лення дітей про різні види праці, [18. 24].

Серед словесних методів ознайомлення дітей з працею дорослих значне місце посідає читання й переказування художніх творів (опо­відання, вірші, казки). Твори С. Маршака "Звідки стіл прийшов»", "Пошта", С. Михалкова "А що у вас?", "Дядя Стьопа", В. Маяковського "Ким бути?", О. Донченка "Голубий гвинтик", І. Неходи "Мій тато на заводі", С. Баруздіна "Хто будує цей дім?" та ін. дають дітям уявлення і знання про різні види праці дорослих, виховують у них повагу до людей праці, створюють можливість ознайомити їх з такими видами праці, які вони не можуть безпосередньо спостері­гати.

Після спостережень та екскурсій доцільно провести розгляд відповідних картин та перегляд діафільмів. Такі серії, як "Картини для дитячих садків" (Е. Радіна, Л. Пеньєвська, О. Соловйова), "Кар­тини для дитячих садків сільської місцевості" (О. Соловйова, О. Гро­мова), "Картини з навколишнього життя" (Г. Головань, В. Крушинська, Л. Остапович), "Картини для розвитку дітей дошкільного віку" (Н. Зеленко), "Професії твоїх батьків" (Л. В. Артемова) та ін. мають бути широко використані у виховній роботі з дітьми. Крім того, вихователь для ознайомлення дітей з працею дорослих може вико­ристати ілюстрації з дитячих журналів, фотографії, [18. 25].

Наведемо теми ознайомлень з працею дорослих для кожної вікової групи.

Молодша група

1.      “Праця дорослих в дитячому садку”.

2.      “Робота працівників транспорту”.

3.      “Праця будівельників”.

Середня група

1.      “Праця дорослих у дитячому садку”.

2.      “Робота працівників транспорту”.

3.      “Праця будівельників”.

4.      “Сільськогосподарська праця”.

5.      “Сфера обслуговування”.

Старша група

1.      “Праця дорослих у дитячому садку”.

2.      “Робота медичних працівників”.

3.      “Робота працівників сфери культурно-побутового обслуговування”.

4.      “Робота працівників транспорту”.

5.      “Праця будівельників”.

6.      “Сільськогосподарська праця”.

7.      “Школа”.

8.      “Працівники промислового виробництва”.

“Праця дорослих у дитячому садку”.

Молодша група.

1.      Екскурсія-огляд групової кімнати.

2.      Дидактичні ігри “Влаштуємо Оленці кімнату”.

3.      “Оленка прийшла в дитячий садок”

4.      “Маленькі кухарі”.

5.      “Пригостимо нашу Оленку”.

6.      “Оленка захворіла”.

7.      Ознайомлення під час спостереження з працею няні, кухаря, лікаря.

8.      Читання вірша Маяковського “Ким бути”.

Середня група.

1.      Інсценівка для лялькового театру “наші улюблені няні і вихователі”.

2.      Екскурсія –огляд кухні і спостереження за працею кухаря.

3.      Спостереження “за працею двірника”

4.      “за роботою лікаря та медичної сестри”.

5.      Дидактичні ігри “Що робить лікар, а що медична сестра”.

6.      Бесіда про працю дорослих в дитячому садку.

Старша група.

1.      Дидактичні ігри “Чому нам добре в дитячому садку”.

2.      “Угадай хто це робить: лікар чи медсестра?”

3.      “Зваримо обід”

4.      Колективна праця по прибиранню ігрового куточка.

5.      “прання лялькової білизни”.

6.      Складання розповідей за уявними ситуаціями на тему “Що трапилось у дитячому садку” (якщо хтось з працівників відсутній).

7.      Спостереження під час огляду дітей у медичному кабінеті.

8.      Екскурсія на кухню.

9.      Екскурсія в пральню.

10. Спостереження за роботою завідувачки.

Ознайомлення дітей з працею дорослих може дати позитивний результат лише за тією умови, якщо вихователь буде використовувати різноманітні методи і прийоми. Кожний метод і прийом повинен сприяти і набуттю знань про працю, і вихованню поваги до людей праці. Внаслідок проведеної робот діти дошкільного віку навчаються цінувати й берегти речі, виготовлені руками людей, [2. 137].

1.3. Ознайомлення дошкільників з працею дорослих

Феномен праці діти відкривають для себе, спостерігаючи за тим, як працюють дорослі. Це породжує у них бажання наслідувати старших, брати участь у їхній діяльності.

Із працею дорослих діти ознайомлюються у процесі демонстрації різних видів праці, пояснення їх значення (спеціально організовані спостереження, бесіди, екскурсії), а також під час безпосередньої організації спільної діяльності дорослих і дітей. Діти залюбки допомагають дорослим, переймаються їх настроєм, наслідують їх вчинки, набуваючи конкретних знань і уявлень про працю, розвиваючи допитливість, інтерес до діяльності дорослих, проймаючись повагою до людей праці та результатів їх старань. Водночас дорослі мають змогу впливати на поведінку дітей – викликати у них прагнення до праці, досягнення конкретного її результату, [19. 266-267].

Під час ознайомлення дітей молодшого і середнього дошкільного віку з працею дорослих їхню увагу зосереджують на простих трудових діях, спрямованість яких зрозуміла для них (праця вихователя і його помічника, кухаря, лікаря та ін.). Вихователь повинен максимально використовувати приклад трудової поведінки працівників дитячого садка. Однак лише спостереження не достатньо, оскільки дітям важко усвідомити зв'язок праці дорослих із власною поведінкою. Тому необхідно залучати їх до трудового процесу, використовуючи посильні доручення й елементарне співробітництво. Так, під час ранкового прибирання помічник вихователя може доручити дітям принести в поливальниці води, протерти листя рослин у куточку природи тощо. При цьому слід враховувати можливості для самостійної діяльності дитини, у процесі якої вона починає якомога точніше наслідувати працю дорослих.

Відчутно впливає на формування у дітей прагнення працювати емоційне ставлення дорослого до виконуваної роботи. З раннього віку діти повинні бачити приклад раціонально організованої праці, оволодівати культурою праці: вмінням ставити мету (спочатку з допомогою дорослого, потім – самостійно), планувати й організовувати роботу, використовувати обладнання, послідовно здійснювати раціональні трудові дії, підтримувати порядок на робочому місці тощо, [6. 75].

Виховна ефективність ознайомлення з працею дорослих залежить від ефективності процесу спостереження, від того, на які аспекти праці дорослих спрямована увага дітей. Самі вони зацікавлюються передусім зовнішніми виявами процесу праці: послідовністю операцій, предметами, знаряддям праці тощо. Тому потрібно спрямовувати їх на те, як людина ставиться до роботи, як здійснюється взаємодопомога у колективній праці. Дітей середнього дошкільного віку підводять до усвідомлення того, якою є людина-трудівник, для чого вона працює, як ставиться до своїх трудових обов'язків. Тобто одночасно зі знаннями про особливості праці діти отримують уявлення про ставлення до неї, про моральні якості тих, хто працює, [19. 267].

За визнанням психологів, педагогів, раціональною є така послідовність ознайомлення з працею дорослих:

1) накопичення фактів про процес праці, перетворення предмета праці, результати праці, створення уявлення про її значущість;

2) формування уявлень про людину праці, її ставлення до праці;

3) формування уявлень про колективний характер трудової діяльності, [19. 267-268].

Дітям старшого дошкільного віку вже доступне розуміння суспільної значущості праці дорослих, способів досягнення її результатів. Вони виявляють цікавість до праці поза межами дитячого садка. Під час спостереження за працею дорослих вихователю слід звертати увагу дітей на її організованість, узгодженість дій, відповідальність та ін. У цьому віці розширюються можливості для виховання трудових навичок і вмінь. Діти оволодівають навичками самообслуговування, самостійно виконують елементарні обов'язки. Приклад трудової діяльності дорослих впливає на них значно сильніше, ніж на дітей молодшого і середнього дошкільного віку, [22. 87].

Організовуючи спільну діяльність, важливо враховувати форми співробітництва, які залежать від конкретного змісту роботи і віку дітей, а також від того, скільки дорослих і хто саме бере у цьому співробітництві участь. Чим молодші діти, тим більшу участь у співробітництві мають виявляти дорослі, спрямовуючи, організовуючи працю дітей. У спільній діяльності з дітьми старшого дошкільного віку вихователь має ширші можливості рівноправно працювати разом з ними, виконувати трудомістку роботу, яка вимагає складних умінь і навичок. Доцільною у ній є участь помічника вихователя, інших працівників дитячого садка. Педагогічно ефективне поєднання активності дорослих і дітей у спільній роботі сприяє перейманню досвіду старших, набуттю навичок, необхідних у майбутній самостійній роботі, [19. 268].

Ознайомленню дітей із працею дорослих сприяють спостереження та екскурсії. Для молодших дошкільників з цією метою організовують екскурсії по дитячому садку, для старших дітей – походи за його межі (до магазину, перукарні, бібліотеки тощо). Добираючи види праці для спостереження, необхідно враховувати їх виховну цінність, доступність змісту для розуміння, ймовірність виникнення у дітей бажання наслідувати трудову поведінку дорослих. Ефективними є повторні спостереження, які забезпечують формування чітких знань про результати і значущість праці, [5. 63].

Набуті під час спостережень, екскурсій знання й уявлення потребують наступного уточнення і систематизації. З цією метою вихователь проводить з дітьми (переважно старшими) узагальнюючі бесіди («Хто якою працею займається у дитячому садку», «Як ми допомагаємо нашій няні», «Що робить кухар» тощо) , [19. 268-269].

З метою закріплення і уточнення знань про різні види праці використовуються також дидактичні ігри: «Кому що потрібно для роботи», «Відгадай, що ми робимо» (відтворення трудових дій) та ін.

Різноманітні особливості праці дорослих відкривають дітям художні твори різних жанрів (літератури, кіно, живопису тощо), завдяки яким вони пізнають не лише її зовнішні вияви, а й внутрішню суть, мотиваційну сферу, психологічні наслідки. Втім, використання педагогами художніх творів активізує емоційну сферу дітей, спонукає їх до співпереживання з тими, хто працює, за досягнення результату, переконує, що навіть у найскладніших умовах цілеспрямована і працьовита людина зможе досягти своєї мети. Пережиті емоції зумовлюють конкретизацію знань про сутність праці, вимоги, які вона пред'являє людині, і про те, як праця впливає на розвиток, суспільне визнання особистості. Усе це формує основи внутрішньої готовності дитини до самовідданої праці в майбутньому, [19. 269].

Розділ 2. Вивчення рівня знань дошкільників про працю та професії
дорослих