Виконавча влада і її функції

Зміст

Введення

Розділ 1. Загальнотеоретичні аспекти виконавчої влади

Розділ 2. Виконавча влада в Україні

2.1 Діяльність органів виконавчої влади: загальна характеристика змісту форм

2.2 Функції та компетенція органів виконавчої влади в України

Висновок

Література

Введення

Актуальність роботи. Взаємодія гілок державної влади забезпечує функціонування державного механізму в цілому, оскільки не дає можливості ні єдиної з гілок влади узурпувати владні повноваження інших і представляє собою систему стримувань і противаг, за допомогою якої держава організовується та діє правовими засобами, демократичної держави.

Виконавча влада грає важливу роль серед органів державної влади, здійснює функцію державного управління економічним, соціально-культурним і соціально-політичним будівництвом.

Крім правозастосовчої, виконавча влада виконує також контрольну, правоохоронну та координуючу функції. В умовах багатоукладності сфери управління все більше зростає значення координуючої діяльності виконавчої влади, яка носить переважно коригуючий, реєстраційний, наглядовий і правоохоронний характер.

Виконавча влада є самостійною і незалежною гілкою влади, але при виконанні своїх функцій тісно взаємодіє із законодавчою і судовою гілками влади. На відміну від законодавчих і судових органів, які можуть функціонувати періодично (перші під час сесій, другі за наявності злочинів), виконавча влада діє постійно, і її функціонування не може припинитися ні на один день.

Виконавча влада в Україні представляє собою цілісний комплекс державних органів, які здійснюють владно-політичні та владно-адміністративні функції на центральному та місцевому рівнях, мають загальну галузеву і локальну компетенцію. У систему виконавчої влади входять: Кабінет Міністрів України; Міністерства, державні комітети і відомства; Місцеві державні адміністрації;

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.

Дану проблематику досліджували такі вчені: С.С. Алексєєв, О.Ф. Скакун, В.М. Хропанюк, В.М. Якушик та ін

Об'єктом даного дослідження є виконавча влада в системі поділу влади, її повноваження і функції.

Предметом дослідження є: виконавча влада як засіб реалізації законності в державі і як гарант підтримки громадського порядку.

Метою даної курсової роботи є аналіз загальнотеоретичних аспектів виконавчої влади, а також місце виконавчої влади в України.

У відповідності з метою дослідження визначаються наступні завдання:

• вивчити загальнотеоретичні аспекти виконавчої влади;
• розглянути діяльність органів виконавчої влади в Україні;
• розглянути функції органів виконавчої влади.

Метод дослідження. У курсовій роботі були використані наступні методи: історико-правовий, системний, порівняльно-правовий, формально-логічний та інші загальнонаукові та спеціальні методи дослідження.

Структура роботи. Курсова робота включає вступ, два розділи, основний зміст, підрозділи, висновок, список використаних матеріалів та джерел.

Загальний обсяг курсової роботи складає - 35 сторінок, без літератури

Розділ 1. Загальнотеоретичні аспекти виконавчої влади

Державна виконавча влада - це правозастосовна влада, що представляє собою систему державних органів та установ, що здійснюють владно-політичні та владно-адміністративні функції. У відповідності з теорією поділу влади виконавча влада здійснює виконавчо-розпорядчу діяльність на основі та на виконання нормативно-правових актів законодавчих органів 1.

Виконавча влада в Україні представляє собою цілісний комплекс державних органів, які здійснюють владно-політичні та владно-адміністративні функції на центральному та місцевому рівнях, мають загальну галузеву і локальну компетенцію.

Органи виконавчої влади України залежно від територіального масштабу діяльності діляться на чотири групи:

• центральні;
• органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
• міжтериторіальні;
• місцеві.

Центральними є органи виконавчої влади, компетенція яких поширюється на всю територію України. До них відносяться:

• Кабінет міністрів України;
• міністерства (їх 20);
• державні комітети (державні служби, таких в Україні 13);
• центральні органи влади зі спеціальним статусом (наприклад, Служба безпеки України, Фонд державного майна України);
• Державний комітет статистики України та інші (всього їх 28).

Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим виділяються в окрему групу, і не входять до структури місцевих органів виконавчої влади.

Міжтериторіальні органи охоплюють своєю діяльністю частина території України, територію декількох адміністративно-територіальних одиниць або територію, межі якої не залежать від адміністративно-територіального поділу України. До таких органів можна віднести:

• військові підрозділи;
• митниці;
• управління залізниць і т. д.

До місцевих органів виконавчої влади належать ті, компетенція яких поширюється на певну адміністративно-територіальну одиницю (області, міста, району). Це місцеві державні адміністрації, місцеві органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Наприклад: Сімферопольська районна державна адміністрація, Головне управління внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим та ін

Низовим ланкою системи державної виконавчої влади є адміністрація підприємств, установ, організацій.

Очолює державну виконавчу владу Президент України.

На відміну від законодавчої влади, що носить первинний, верховенству характер, виконавча (адміністративна) влада має по своїй суті вторинний, похідний характер. Це, до речі, випливає з етимології поняття «адміністрація» («ad - ministrare» - «служити для»; «ministrare» - дієслово, похідний від «ministris» - «слуга», форми родового відмінка від основи «minus» - «мінус »). Корінь «мінус» свідчить, що адміністрація завжди перебуває у підпорядкованому становищі, над нею є хтось, кому належить впасти. Завдання адміністрації залишаються незмінними по своїй природі і складаються у виконанні доручень, даних їй носіями влади, і в розв'язанні згідно з цим приватних питань 1.

Виконавча влада носить підзаконний характер. Всі дії й акти відповідних органів грунтуються на законі, не повинні йому суперечити, спрямовані на виконання закону. Звідси їх назва - виконавчі.

Істотні ознаки виконавчої влади - це її універсальний і предметний характер. Перша ознака відбиває той факт, що виконавча влада, її органи діють безупинно і скрізь, на всій території держави. Цим вони відрізняються і від законодавчих, і від судових органів. Інша ознака означає, що виконавча влада, також на відміну від законодавчої і судової, має інший зміст, оскільки спирається на людські, матеріальні, фінансові та інші ресурси, використовує інструмент службових просувань і систему заохочень. В руках виконавчої влади знаходиться дуже грізна сила в особі її чиновників, армії, адміністрації, суддів. Серед цієї сили особлива роль належить збройним формуванням: армії, органам безпеки, міліції (поліції).

Зазначені ознаки, і особливо предметний, «силовий» характер виконавчої влади, складають об'єктивну основу для можливої ​​узурпації всієї повноти державної влади саме виконавчими органами. Тут надзвичайно важливі дієві механізми стримувань і противаг, ефективні важелі політичної відповідальності як з боку законодавчої влади (через розвинуте законодавство - правові закони), так і з боку судової влади (через судовий контроль і конституційний нагляд).

Таким чином, державна виконавча влада - це організація державно-владної, виконавчо-розпорядчої, підзаконної діяльності спеціально створеним апаратом для практичного здійснення завдань і функцій держави в економічній, соціально-культурної та адміністративно-політичного життя.

Державна виконавча влада побудована на певних принципах - науково обгрунтованих і сформульованих ідеях, положеннях, які визначають характер діяльності її органів. Такими принципами є: пріоритет прав громадянина, людини, демократизм, законність, рівноправність всіх національностей, участь громадян України в управлінні, гласність.

Розділ 2. Виконавча влада в Україні

2.1 Діяльність органів виконавчої влади: загальна характеристика змісту норм

Відповідно до ст. 113 Конституції України, вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який є урядом України.

Уряд - це колегіальний орган загальної компетенції, який здійснює керівництво виконавчої і розпорядчої (тобто адміністративної) діяльністю в країні 1.

У своїй діяльності Кабінет Міністрів керується Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, програмою діяльності Уряду, затвердженій Верховною Радою України. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів є вищим органом виконавчої влади.

До складу Кабінету Міністрів входять прем'єр-міністр, який очолює уряд, Перший віце-прем'єр міністр, три віце-прем'єр міністра України. Член кабінету Міністрів призначаються Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Члени Кабінету міністрів, а також керівники центральних і місцевих органів державної виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час.

Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді, яка може оголосити вотум недовіри всьому Уряду або окремих його членів, що веде за собою їх відставку. Відставка Президента веде і до відставки всього Кабінету Міністрів 2.

Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою Верховної Ради. Прем'єр-міністр України організовує та координує роботу Уряду, діючи в межах, визначених Конституцією та законами України. Він визначає пріоритетні напрямки діяльності Кабінету Міністрів України в реалізації урядом конституційних повноважень. До повноважень Прем'єр-міністра відносяться:

а) керівництво Кабінетом Міністрів України та його засіданнями;

б) розподіл обов'язків між Першим віце-прем'єр-міністром і віце-прем'єр-міністрами

в) представництво Кабінету Міністрів України в міжнародних відносинах;

г) підписання актів Кабінету Міністрів.

Перший віце-прем'єр-міністр і віце-прем'єр-міністри координують і контролюють, відповідно до розподілених обов'язками, роботу міністерств, інших підвідомчих Кабінетові Міністрів органів.

Для оперативного вирішення питань економіки та інших питань державного управління при Кабінеті Міністрів створено постійний орган - Президія Кабінету Міністрів. Організаційно діяльність уряду забезпечує секретаріат Кабміну, який очолює урядовий секретар. До апарату Кабінету Міністрів входять також радники Прем'єр-міністра, помічники, прес-служби Кабінету Міністрів, відділ кадрів, контрольне управління і т.д.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження - правові акти, обов'язкові для виконання на всій території Україні. Акти Кабінету Міністрів підписує прем'єр-міністр України.

Кабінет Міністрів має право скасовувати акти міністрів України, інших підлеглих йому органів, якщо вони не відповідають закону.

Згідно зі статтею 115 Конституції України Кабінет Міністрів України складає свої повноваження перед новообраним Президентом України. Отже, термін повноважень Кабінету Міністрів України 5 років. Однак строк повноважень Кабінету Міністрів може бути скорочений за дострокове припинення повноважень Президента України. При цьому Кабінет Міністрів буде виконувати свої повноваження до обрання нового Президента, а Прем'єр-міністр - виконувати обов'язки Президента України 1.

Термін повноважень Кабінету Міністрів може бути скорочений і не залежно від припинення президентських повноважень у випадках, передбачених статтею 115 Конституції України. По-перше, Прем'єр-міністр, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку. Така відставка є добровільною, хоча і викликана певними обставинами. Вона може бути прийнята, а може бути, і відхилена Президентом. По-друге, відставка Кабінету Міністрів може бути ініційована Президентом України, внаслідок загострення суперечностей між ними. По-третє, відставка Кабінету Міністрів можлива внаслідок прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри йому. Верховна Рада за пропозицією не менше однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу повинна розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри більшістю голосів від її конституційного складу. Питання про недовіру Кабінету Міністрів не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

У випадках відставки Кабінету Міністрів за рішенням Президента України або внаслідок прийняття резолюції недовіри Верховною Радою Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку всього складу Кабінету Міністрів. Відставка Прем'єр-міністра України також тягне за собою відставку всього Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого кабінету Міністрів, але не більше 60 днів.

Центральними органами державної виконавчої влади є міністерства, державні комітети і відомства.

Міністерства - це центральні органи державної виконавчої влади, що здійснюють керівництво дорученими їм галузями державного управління (освітою, охороною здоров'я, промисловістю, транспортом і т.д.). Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі, тобто є органом галузевого управління 1.

Президент України за поданням Кабінету Міністрів утворює, реорганізовує та ліквідовує міністерства в інші центральні органи виконавчої влади.

Правове становище міністерств регулюється Конституцією України, Указом Президента «Про загальні положення про міністерство, інших органах державної виконавчої влади» від 12 березня 1996 року.

Очолює міністерство міністр, який призначається за поданням Прем'єр-міністра на посаду і звільняється з посади Президентом України. Він несе повну відповідальність за стан справ у міністерстві. У міністра є заступники. Розподіл обов'язків між заступниками здійснює міністр. Міністерство складається з управлінь, відділів та інших підрозділів, які керують підлеглими їм підприємствами, установами, організаціями.

Структуру центрального апарату міністерства затверджує віце-прем'єр-міністр України, для погодженого вирішення питань, які відносяться до компетенції міністерства, обслуговування найважливіших напрямів її діяльності та розвитку галузі в міністерствах створюються дорадчі органи - колегії. До складу колегії входять: Міністр (керівник колегії); заступники міністра: керівники основних підрозділів міністерства. Можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства. Члени колегій затверджуються Кабінетом Міністрів України. На засіданнях колегій обговорюються основні питання діяльності міністерства. Рішення колегії проводяться в життя наказами міністра, який її очолює.

Особам керівного складу міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, забороняється суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої, перебувати одночасно на керівних посадах, політичних партій, корпорацій, концернів, асоціацій та інших господарських об'єднань.

У результаті реорганізації центральних органів державної виконавчої влади склалася нині діюча система міністерств, що включає:

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство економіки України;

Міністерство закордонних справ України;

Міністерство палива та енергетики України;

Міністерство культури і мистецтв України;

Міністерство оборони України;

Міністерство освіти і науки України;

Міністерство охорони здоров'я;

Міністерство екології та природних ресурсів України;

Міністерство праці та соціальної політики України;

Міністерство аграрної політики України;

Міністерство транспорту України;

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій;

Міністерство фінансів України;

Міністерство юстиції України.

Міністерство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установах банків, печатку із зображенням герба України та своїм найменуванням 1.

Основними правовими формами діяльності міністерств є накази, розпорядження, інструкції, положення, вказівки міністра. У випадках, передбачених законодавством, рішення міністерства є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Нормативно-правові акти міністерства повинні бути зареєстровані в Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством.

Центральними органами виконавчої влади є державні служби або державні комітети. Державні комітети - це центральні державні органи, що здійснюють міжгалузеве управління в певній сфері. Нині в Україні створено 20 державних комітетів і державних органів влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України. До них відносяться:

Вища атестаційна комісія;

Головне контрольно-ревізійне управління;

Державне казначейство;

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики;

Державний комітет зв'язку та інформатизації;

Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення;

Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму;

Державний комітет статистики;

Державний комітет у справах ветеранів;

Пенсійний фонд та ін

В окремих випадках державні комітети здійснюють галузеве управління:

Державний комітет із захисту споживачів;

Державний комітет з легкої і текстильної промисловості;

Державний комітет по стандартизації, метрології та сертифікації;

Державний комітет по водному господарству;

Державний комітет у справах релігій;

Національне космічне агентство і т.д.

Державні комітети утворюються Президентом України і Кабінетом Міністрів. Голів Державних Комітетів Україна та їх заступників призначає і звільняє з посади Президент України. В окремих Державних комітетах утворюються колегії, науково-технічні, експертні ради. Голови Державних комітетів видають постанови, накази, розпорядження, інструкції та інші акти 1.

Існують також центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, які здійснюють виконавчі, контрольні, наглядові, координаційні функції. До них відносяться:

Антимонопольний комітет України,

Державна податкова адміністрація,

Державна митна служба,

Служба безпеки України,

Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва,

Національна комісія регулювання електроенергетики,

Державний департамент з питань виконання покарань,

Управління державної охорони України,

Фонд державного майна України та інші.

Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади підлягають peгістраціі в Міністерстві юстиції України.

Міністри, керівники інших центральних органів державної виконавчої влади, керівники органів державної виконавчої влади Автономної Республіки Крим та областей, міст Києва та Севастополя, здійснюють керівництво дорученими їм сферами і несуть відповідальність перед Президентом України і Кабінетом міністрів за стан справ у цих сферах 1.

Відповідно до Указу Президента України від 29 травня 2001 року «Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» з метою розмежування адміністративних і політичних посад у Виконавчій владі створений інститут державних секретарів: Державного секретаря Кабінету Міністрів і державних секретарів міністерств.

До повноважень Державного секретаря Кабінету Міністрів і державних секретарів міністерств віднесено здійснення організаційного, експертно-аналітичного, правового, інформаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності уряду і міністерств.

Державний секретар Кабінету Міністрів очолює його Секретаріат, організовує забезпечення діяльності Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів, Стверджує за погодженням з Прем'єр-міністром і Міністерством фінансів України штатний розпис Секретаріату, відповідно до законодавства призначає на посади та звільняє з посади його співробітників.

Державного секретаря призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням прем'єр-міністра. Введення посади державного секретаря пояснюється необхідністю звільнення міністрів від рутинної організаційної роботи заради більшого зосередження на розробці державної політики.

Місцеві органи державної виконавчої влади в України

Органами державної виконавчої влади в областях, районах Автономної Республіки Крим, містах Київ і Севастополь є відповідно обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Правовий статус і обсяг повноважень обласних, Київської та Севастопольської міських і районних адміністрацій визначається Конституцією України (розділ VI) та Законом України «Про місцеві державні адміністрації», прийнятому 9 квітня 1999 р 1.

Місцеві державні адміністрації - це державні органи виконавчої влади в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, містах Києві та Севастополі, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, які діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці 2.

Державні адміністрації є складовою частиною єдиної системи органів державної виконавчої влади. Вони підпорядковуються Президенту України, Кабінету Міністрів України і вищестоящої державної адміністрації.

Державна адміністрація діє на принципах: верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів.

Місцева державна адміністрація покликана захищати права і законні інтереси громадян і держави, забезпечувати комплексний соціально-економічний розвиток території та реалізацію державної політики у визначених законодавством сферах управління.

Для виконання покладених на неї завдань державна адміністрація наділена певними повноваженнями. До них відносяться: Забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

Здійснюючи дане повноваження, місцева державна адміністрація забезпечує: виконання Конституції і законів України, рішення Конституційного Суду України, актів Президента, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади України; здійснення заходів з охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьбі зі злочинністю; здійснює заходи щодо організації правового інформування і виховання населення; приймає участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів, адміністративно-територіального устрою та ін

Місцева державна адміністрація має певні повноваження в галузі бюджету і фінансів. Вона: складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у управління місцевої державної адміністрації вищими органами державної виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; здійснює в установленому порядку регулювання інвестиційної діяльності; регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням і ін

Місцева державна адміністрація виконує також повноваження в галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку; використання та охорони земель, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища; в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді; в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення; зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Повноваження в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносинах припускають забезпечення місцевими державними адміністраціями виконання зобов'язань за міжнародними договорами України на відповідній території; сприяння розвитку міжнародного співробітництва в різних галузях життєдіяльності; встановленню зовнішньоекономічних зв'язків підприємств, установ і організацій, розташованих на її території, незалежно від форм власності та т. д 1.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:

• проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування;
• залучати вчених, спеціалістів до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій;
• одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій та релігійних організації і т.д.

До складу відповідної місцевої державної адміністрації входять: голова адміністрації, перший заступник голови, заступники, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:

1. порушення ними Конституції та законів України;
2. втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
3. визнання судом недієздатним;
4. виїзду на проживання в іншу країну;
5. набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
6. порушення вимог несумісності;
7. за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених цим Законом та законодавством про державну службу;
8. висловленням недовіри більшістю (дві третини) голосів від складу відповідної ради;
9. подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
10. смерті.