Виконавча влада та державне управління

Вступ

Відповідно до Конституції  в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве  самоврядування в Україні це гарантоване  державою право та реальна здатність  територіальної громади,  жителів  села чи добровільного об'єднання  у сільську громаду жителів кількох  сіл, селища, міста самостійно або  під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів  України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і  через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також  через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування в  Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед  територіальними громадами їх органів  та посадових осіб; державної підтримки  та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого  самоврядування.

Засади організації та діяльності, правового статусу і  відповідальності органів та посадових  осіб місцевого самоврядування, умови  реалізації громадянами України  права на службу в органах місцевого  самоврядування, гарантії їх соціального  захисту, здійснення механізму обрання, затвердження і призначення на посади в органи місцевого самоврядування визначаються Законами України "Про  місцеве самоврядування в Україні", "Про службу в органах місцевого  самоврядування" та "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Все сказане   вище зумовлює актуальність теми дослідження даної  курсової роботи, оскільки в наш  час в Україні практично проходить  процес становлення законодавчої бази, процес визначення і впровадження нового, відмінного від колишнього, радянського, законодавства. Це стосується і системи самоврядування.

О’єктом дослідження даної курсової роботи є законодавство України, зокрема та його частина, яка регламентує відносини місцевого самоврядування.

Предметом дослідження даної  курсової роботи є органи місцевого  самоврядування як суб’єкт адміністративного  права.

Мета дослідження полягає  у визначенні і вивченні адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

 визначення поняття  і системи органів місцевого  самоврядування. представницькі та  виконавчі органи місцевого самоврядування;

 вивчення повноважень  виконавчих органів сільських,  селищних, міських рад щодо забезпечення  законності, правопорядку, охорони  прав, свобод і законних інтересів  громадян;

 дослідження відповідальності  органів і посадових осіб місцевого  самоврядування.

Розділ 1. Поняття  та система органів місцевого  самоврядування. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади- жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

В умовах сьогоденного розвитку системи права України можна  говорити про наявність муніципального права як галузі права, норми якої регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері місцевого  самоврядування. Водночас важливою обставиною є та, згідно з якою сучасне адміністративне  право не втратило свого значного регулювального впливу на розвиток і  функціонування місцевого самоврядування. [3. с.123]

Згідно ст.5 Закону України від 21 травня 1997р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» Система місцевого самоврядування включає:

     територіальну  громаду;

     сільську, селищну,  міську раду;

     сільського, селищного,  міського голову;

     виконавчі  органи сільської,  селищної,  міської ради;

     районні та  обласні  ради,  що представляють спільні інтереси

    територіальних громад сіл, селищ, міст;

     органи самоорганізації населення.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, яку складають рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси тощо. Вони затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесеш законом до їх компетенції.

Територіальні громади  сіл, селищ та міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної  власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.[4. c.80].

До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять  депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області  на основі загального, рівного, прямого  виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень  сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять  років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень  депутатів відповідної ради. (ст. 141 Конституції України).

Сільські, селищні, міські ради та ради районів міста мають свої виконавчі  органи — виконавчі комітети. Виконавчий комітет є юридичною особою. Він утворюється радою на строки повноважень у складі голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою входить також секретар відповідної ради. Кількісний та персональний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою за поданням її голови. Основними структурними підрозділами виконкому є відділи та управління.

 У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчі комітети можуть не створюватися. У цих випадках виконавчо-розпорядчі функції (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює голова ради одноособово.

Виконавчий комітет ради попередньо розглядає проекти місцевих програм соціального, економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень, що виносяться на розгляд відповідної ради; координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб. Виконавчий комітет здійснює також окремі повноваження, делеговані йому державою.

Перелічені повноваження належать до загальних повноважень виконавчого  комітету. Крім них він має широке коло спеціальних повноважень в  окремих напрямках його діяльності: в галузі планування та обліку, бюджету  і фінансів, управління комунальною  власністю, розвитку місцевого господарства, охорони навколишнього природного середовища, будівництва, житлового  господарства, транспорту, зв'язку, соціального  обслуговування тощо. Так, виконавчий комітет розробляє і подає на затвердження ради бюджет та звіт про його виконання; забезпечує виконання затверджених радою планів приватизації об'єктів комунальної власності; припиняє або обмежує господарську діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ різних форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону природного середовища; організовує місцеві ринки, сприяє розвитку всіх форм торгівлі; управляє підприємствами та організаціями транспорту і зв'язку, що належать до комунальної власності; реєструє право власності, право користування землею, підприємства, організації і установи, громадські формування; звертається до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування та ін.

Значними повноваженнями чинне  законодавство наділяє голів  сіл, селищ та міст. Вони обираються відповідною територіальною громадою строком на п’ять років і очолюють раду та її виконавчий комітет cільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів органів виконавчої влади; організовує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; призначає на посаду та звільняє з посади керівників відділів, управлінь та інших структурних підрозділів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності і відповідних територіальних громад; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з іншими державними та недержавними органами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств установ і організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та ЇЇ органів; укладає імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради» веде особистий прийом громадян та ін.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти такої форми приймають і виконавчі комітети ради. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю голосів депутатів від загального складу ради (крім деяких випадків, передбачених чинним законодавством). Рішення ради нормативно-правового характеру набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк уведення цих рішень у дію.

Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у  місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Необхідно відзначити, де ж є місцеве самоврядування в системі влади України, яким чином воно співвідноситься з державною виконавчою владою.[3. с. 124]

 Спільні  риси:

єдині завдання та функції  на відповідних територіях;

• виконавча влада зобов'язана забезпечити виконання рішень органів місцевого самоврядування, що не суперечать законодавству;
• органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Відмінності:

• органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади;
• обмежена сфера компетенції органів місцевого самоврядування;
• місцеве самоврядування діє лише на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Проблеми  взаємодії:

• наявність «конкуренції компетенцій» між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади (коли ті самі повноваження було віднесено до відання різних органів);

- відсутність виконавчих структур місцевого самоврядування на рівні районів, областей;

- у містах Києві та Севастополі досі не створено виконавчих органів місцевого самоврядування, а їхні функції покладено на відповідні місцеві державні адміністрації;

- недостатнє фінансування органів місцевого самоврядування

Розділ 2. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських  рад щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян

Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян регламентує  ст. 38 Закону України "Про місцеве  самоврядування в Україні". Згідно цієї статті [2]:

1. До відання виконавчих органів  сільських, селищних, міських рад  належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка і внесення на   розгляд ради пропозицій щодо  створення відповідно до закону  міліції, що утримується за  рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність  працівників такої міліції, про  витрати на їх утримання, здійснення  матеріально-технічного забезпечення  їх діяльності, створення для  них необхідних житлово-побутових  умов;

2) сприяння діяльності органів  суду, прокуратури, юстиції, служби  безпеки, внутрішніх справ та  адвокатури;

3) внесення подань до відповідних  органів про притягнення до  відповідальності посадових осіб, якщо вони ігнорують законні  вимоги та рішення рад і  їх виконавчих органів, прийняті  в межах їх повноважень;

4) звернення до суду про визнання  незаконними актів органів виконавчої  влади, інших органів місцевого  самоврядування, підприємств, установ  та організацій, які обмежують  права територіальної громади,  а також повноваження органів  та посадових осіб місцевого  самоврядування;

5) підготовка і внесення на  розгляд ради пропозицій щодо  створення відповідно до законодавства  комунальної аварійно-рятувальної  служби, що утримується за рахунок  коштів місцевого бюджету, вирішення  питань про чисельність працівників  такої служби, витрати на їх  утримання, зокрема щодо матеріально-технічного  забезпечення їх діяльності, створення  для них необхідних житлово-побутових  умов;

6) створення в установленому  порядку комунальних аварійно-рятувальних  служб;

7) створення резервного фонду  для ліквідації надзвичайних  ситуацій техногенного та природного  характеру;

8) розроблення та здійснення  заходів щодо матеріально-технічного  забезпечення діяльності комунальних  аварійно-рятувальних служб;

9) організація в установленому  порядку навчання особового складу  комунальних аварійно-рятувальних  служб та аварійно-рятувальних  служб громадських організацій;

б) делеговані повноваження:

1) забезпечення вимог законодавства  щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом  цієї роботи на підприємствах,  в установах та організаціях  незалежно від форм власності;

2) вжиття у разі стихійного  лиха, екологічних катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних  ситуацій необхідних заходів  щодо забезпечення державного  і громадського порядку, життєдіяльності  підприємств, установ та організацій,  врятування життя людей, захисту  їх здоров'я, збереження матеріальних  цінностей;

3) вирішення відповідно до закону  питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та   інших  масових заходів; здійснення контролю  за забезпеченням при їх проведенні  громадського порядку;

4) розгляд справ про адміністративні  правопорушення, віднесені законом  до їх відання; утворення адміністративних  комісій та комісій з питань  боротьби зі злочинністю, спрямування  їх діяльності;

5) вчинення нотаріальних дій  з питань, віднесених законом  до їх відання, реєстрація актів  громадянського стану (за винятком  виконавчих органів міських (крім  міст обласного значення) рад);

6) здійснення в установленому  порядку державної реєстрації  підприємств та інших суб'єктів  підприємницької діяльності, розташованих  на відповідній території, а також положень про організації орендарів;

7) реєстрація у встановленому  порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації  населення, які створюються і  діють відповідно до законодавства.

2. До відання виконавчих органів  міських (за винятком міст районного  значення) рад, крім повноважень,  зазначених у пункті "б" частини  першої цієї статті, належить:

1) утворення комісій у справах  неповнолітніх та спостережної, спрямування їх діяльності;

2) сприяння органам внутрішніх  справ у забезпеченні додержання  правил паспортної системи;

3) вирішення спільно з відповідними  органами Міністерства внутрішніх  справ України питань щодо  створення належних умов для  служби та відпочинку особовому  складу органів внутрішніх справ.

У цілому ж  основними повноваженнями органів  місцевого самоврядування є:

- управління  майном, що є в комунальній  власності;

- затвердження  програм соціально-економічного  та культурного розвитку і  контроль їх виконання;

- затвердження  бюджетів відповідних адміністративно-територіальних  одиниць і контроль їх виконання;

- встановлення  місцевих податків і зборів  відповідно до закону;

- утворення,  реорганізація та ліквідація  комунальних підприємств, організацій  і установ.

Отже, повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони  прав, свобод і законних інтересів  громадян регламентує ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в  Україні".

Розділ 3. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого  самоврядування

Відповідальність органів і  посадових осіб місцевого самоврядування регламентується розділом IV Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно ст. 74 Закону України "Про  місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого  самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами [2].

Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого  самоврядування визначаються Конституцією України, Законом України "Про  місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами.

Органи та посадові особи місцевого  самоврядування [2. ст. 75] є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність .

Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого  самоврядування, якщо вони порушують  Конституцію або закони України, обмежують права і свободи  громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів  та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про місцеве самоврядування в  Україні" органи та посадові особи  місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції  або законів України.

Органи та посадові особи місцевого  самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів  виконавчої влади є підконтрольними  відповідним органам виконавчої влади [2].

Згідно ст. 77 Закону України "Про  місцеве самоврядування в Україні" шкода, заподіяна юридичним і  фізичним особам в результаті неправомірних  рішень, дій або бездіяльності  органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або  бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом [2].

Спори про поновлення порушених  прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів  або посадових осіб місцевого  самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Ст. 78 Закону України "Про місцеве  самоврядування в Україні" регламентує  порядок дострокового припинення повноважень  ради:

1. Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті,  районної, обласної ради можуть  бути достроково припинені у випадках [2]:

1) якщо рада прийняла рішення  з порушенням Конституції України,  цього та інших законів, прав  і свобод громадян, ігноруючи  при цьому вимоги компетентних  органів про   приведення цих  рішень у відповідність із  законом;

2) якщо сесії ради не проводяться  без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або  рада не вирішує питань, віднесених  до її відання.

2. Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті ради  за наявності підстав, передбачених  частиною першою цієї статті, та в інших випадках можуть  бути припинені достроково за  рішенням місцевого референдуму.  Порядок проведення місцевого  референдуму щодо дострокового  припинення повноважень ради  визначається законом про місцеві  референдуми.

3. Питання про дострокове припинення  повноважень сільської, селищної, міської, районної в місті ради  за рішенням місцевого референдуму  може бути порушене сільським,  селищним, міським головою, а також  не менш як однією десятою  частиною громадян, що проживають  на відповідній території і  мають право голосу.

4. За наявності підстав, передбачених  частиною першою цієї статті, рішення суду про визнання  актів ради незаконними, висновків  відповідного комітету Верховної  Ради Верховна Рада України  може призначити позачергові  вибори сільської, селищної, міської,  районної у місті, районної, обласної  ради. Питання про призначення  Верховною Радою України позачергових  виборів сільської, селищної, міської,  районної у місті, районної, обласної  ради може порушуватись перед  Верховною Радою України сільським,  селищним, міським головою, головою  обласної, Київської, Севастопольської  міської державної адміністрації.

5. Порядок проведення позачергових  виборів рад визначається законом  про вибори.

6. Сільська, селищна, міська, районна  в місті рада, повноваження якої  достроково припинено за рішенням  місцевого референдуму, а також  рада, щодо якої Верховна Рада  України прийняла рішення про  проведення позачергових виборів,  продовжує діяти до обрання  нового складу відповідної ради.

Дострокове припинення повноважень  сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради регламентується статтею 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" [2]:

1. Повноваження сільського, селищного,  міського голови, голови районної  у місті, районної, обласної ради  вважаються достроково припиненими  у разі:

1) його звернення з особистою  заявою до   відповідної ради  про складення ним повноважень  голови;

2) припинення його громадянства;

3) набрання законної сили обвинувальним  вироком щодо нього;

4) порушення ним вимог щодо  обмеження сумісності його діяльності  з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом;

5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення  таким, що помер;

6) його смерті.

2. Повноваження сільського, селищного,  міського голови можуть бути  також достроково припинені, якщо  він порушує Конституцію або  закони України, права і свободи  громадян, не забезпечує здійснення  наданих йому повноважень.

3. Повноваження сільського, селищного,  міського голови за наявності  підстав, передбачених частиною  другою цієї статті можуть  бути припинені достроково за  рішенням місцевого референдуму  або за рішенням відповідної  ради, прийнятим шляхом таємного  голосування не менш як двома  третинами голосів депутатів  від загального складу ради. Порядок  проведення місцевого референдуму  щодо дострокового припинення  повноважень сільського, селищного,  міського голови визначається  законом про місцеві референдуми.

4. Рішення про проведення місцевого  референдуму щодо дострокового  припинення повноважень сільського, селищного, міського голови приймається  сільською, селищною, міською радою  як за власною ініціативою,  так і на вимогу не менш  як однієї десятої частини  громадян, що проживають на відповідній  території і мають право голосу.

5. За наявності рішень суду  про визнання розпоряджень чи  дій сільського, селищного, міського  голови незаконними, висновків  відповідного комітету Верховної  Ради Верховна Рада України  може призначити позачергові  вибори сільського, селищного, міського  голови. Питання про призначення  Верховною Радою України позачергових  виборів сільського, селищного, міського  голови може порушуватись перед  Верховною Радою України відповідною  сільською, селищною, міською радою,  головою обласної, Київської, Севастопольської  міської державної адміністрації.