Земельне право

                                                       Зміст

1.Огляд літератури

2.Загальна характеристика об’єкту проектування

3.Обгрунтування місця розташування об’єкту проектування

4.Обмеження (обтяження) при використанні проектної земельної ділянки

5.Завдання,зміст і порядок охорони земель при вилученні (викупі) і наданні земельної ділянки

6.Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

7.Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

8.Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок

9.Порядок вилучення і надання земельних ділянок,що знаходяться в державній та комунальній власності

10.Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод

11.Порядок надання земельних ділянок в оренду

12.Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

13.Виникнення прав власності та користування земельною ділянкою

14.Висновки та пропозиції

15.Перелік використаної літератури

   Додатки

1.Зразки документів по вирішенню завдання курсового проекту

2.Проектний план

3.Креслення перенесення в натуру (на місцевості) 
 
 
 
 

1. Огляд літератури

       Проект відведення складається  з дотриманням вимог Земельного  кодексу України. З метою спрощення  процесу управління і охороною  земель Земельний кодекс передбачає 9 категорій земель за цільовим  призначенням (ст.19)[2]:

1.землі сільськогосподарського  призначення (їх призначення,порядок  використання,пріоритетність,порядок  приватизації) описує глава 5 Земельного  кодексу.

2.землі житлової  і громадської забудови(їх характеристика  проводиться в главі 6)

3.землі природно-заповідного  фонду та іншого природоохоронного  призначення (глава 7)

4.землі оздоровчого  призначення (глава 8 Земельного  кодексу України)

5.землі рекреаційного  призначення (глава 9 ЗКУ)

6.землі історико-культурного  призначення (глава 10 ЗКУ)

7.землі лісогосподарського  призначення (глава 11 ЗКУ і  Лісовий кодекс України)

8.землі водного  фонду (глава 12 ЗКУ та Водний  кодекс України)

9.землі промисловості,транспорту,зв’язку,енергетики,оборони  та іншого призначення (глава  13 ЗКУ)

Згідно з вище перерахованими даними пунктами було визначено,які землі з виданого мені завдання для курсової роботи відносяться до однієї чи іншої категорії.

   Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок,  на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств,  установ і організацій   державної   або   комунальної   власності,  а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів. [8]

  Охорона  земель   -    система    правових,    організаційних, економічних,   технологічних  та  інших   заходів,  спрямованих  на раціональне   використання  земель,  запобігання   необґрунтованому вилученню    земель    сільськогосподарського    призначення   для несільськогосподарських    потреб,    захист    від     шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості  ґрунтів, підвищення  продуктивності  земель  лісового  фонду,  забезпечення  особливого    режиму    використання   земель   природоохоронного,  оздоровчого, рекреаційного та  історико-культурного призначення.[5]

     Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси,  які  знаходяться  в  межах  території  України, природні ресурси її континентального шельфу,  виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського  народу. Від  імені  Українського  народу  права власника здійснюють органи державної  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  в  межах, визначених цією Конституцією. [1]

     Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає засади організацій,правовий статут та відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»,який визначає організацію,повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій. На основі цих законів визначено порядок звернення заінтересованого суб’єкта та повноваження організацій,які будуть проводити відведення. [7]

   Обґрунтування місця розташування  об’єкту проектування здійснюється у відповідності до Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності» [6]

Земельним кодексом України (глава 18) визначено обмеження  прав на землю,глава 26 ЗКУ місить завдання,зміст  і порядок охорони земель.

Визначення втрат сільськогосподарського виробництва проводиться за постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського виробництва,які підлягають відшкодуванню. [11].

Визначення та відшкодування збитків власникам  та землекористувачам визначається за постанова КМУ від 19 квітня 1993р. №284 Київ «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам  та землекористувачам» [10].

    Обмеження у використанні земельних ділянок у прибережних захисних смугах відповідно до статей 87—89 ВК України спрямовані на охорону і раціональне використання водного фонду з метою створення сприятливого режиму водоохоронних зон і водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм. На земельних ділянках прибережних захисних смуг, віднесених до території водоохоронних зон, забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів, влаштування кладо­вищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.[3]

   Місцева  державна  адміністрація є місцевим  органом виконавчої влади і  входить до системи органів  виконавчої влади.  Місцева державна  адміністрація  в  межах  своїх  повноважень здійснює     виконавчу     владу    на    території    відповідної адміністративно-територіальної   одиниці,   а    також    реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.[9]

Згідно з Митним кодексом України в редакції від 11 липня 2002 р.1 земельні ділянки в  прибережних захисних смугах можуть належати до митної території, яка має  виключну юрисдикцію щодо митної справи.[4]

Порядок вилучення  і надання земельних ділянок,що знаходяться у державній і  комунальній власності визначає стаття 123 і 149 Земельного кодексу України. [2] 
 

2. Загальна характеристика об’єкту проектування

Зацікавленою  особою в одержані земельної ділянки  є приватне підприємство. Підприємство має  бажання взяти земельну ділянку  площею – 1,43 га, для будівництва  і обслуговування гаражів.

Приватне  підприємство розташоване та заєрестроване  в Одеській області, Суворовський  район, м. Одеса.

Земельна  ділянка, яку  хоче отримати приватне підприємство, знаходиться  у 3 землевласників:

1.Райдержадміністрація- площею 1,00 га до якої входять  пасовища, знаходиться за межами  населеного пункту,та відноситься  до земель житлової і громадської забудови,тому що я передбачаю ,що в майбутньому буде збільшуватись населення.

2.Міська  рада – площею 0,41 га до якої  входять забудовані землі ,знаходяться  в межах населеного пункту  та відносяться до земель житлової  та громадської забудови .

3.Горомадянин  – площею 0,02 га до якої  входять  забудовані землі та відносяться  до земель житлової та громадської забудови.

Земельну  ділянку яку хоче отримати  Приватне підприємство не включають в себе  особливо цінні землі.

За вихідними  даними складаю експлікації існуючого  використання земель за формами державної  статистичної звітності 6 – зем(таблиця  №1),2 – зем(Таблиця №2) . 

 Таблиця №1

Експлікація існуючого використання  земель та розподіл їх за категоріями, власниками та угіддями.

Землі віднесені до певних категорій земель у відповідності  Главою 6 Земельного Кодексу  України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                               Таблиця №2

Експлікація існуючого використання земель та розподіл їх за категоріями, власниками та формами  власності на землю.

3. Обгрунтування місця розташування об'єкту проєктування

   Планування  і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

         1) прогнозування  розвитку територій;

         3) обґрунтування  розподілу земель за цільовим  призначенням;

         4) взаємоузгодження  державних, громадських та приватних  інтересів під час планування  і забудови територій;

         5) визначення і  раціональне взаємне розташування  зон житлової та громадської  забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та  інших зон і об'єктів;

         6) встановлення режиму  забудови територій, на яких  передбачено провадження містобудівної  діяльності;

         7) розроблення містобудівної  та проектної документації, будівництво  об'єктів;

         8) реконструкцію  існуючої забудови та територій;

         9) збереження, створення  та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів,  ландшафтів, лісів, парків, скверів,  окремих зелених насаджень;

         10) створення та  розвиток інженерно-транспортної  інфраструктури;

         11) проведення моніторингу  забудови;

         12) ведення містобудівного  кадастру;

         13) здійснення контролю  у сфері містобудування.

         Містобудівна документація розробляється на паперових і  електронних носіях на оновленій  картографічній основі в цифровій формі  як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній  системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування  об'єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.

   Об'єктами містобудування на державному та регіональному  рівнях є планувальна організація  території, система розселення, система  взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території  України, її частин (груп областей), території  Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

         Об'єктами містобудування на місцевому рівні є комплекси  об'єктів будівництва, об'єднаних  спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим  рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою  в межах населеного пункту, його функціональної зони (сельбищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу), приміської зони.

      Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

   Особливості регулювання земельних  відносин при здійсненні містобудівної діяльності.

         Документація із землеустрою розробляється з  урахуванням положень плану зонування або детального плану території. Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

   Зміна цільового призначення земельної  ділянки, яка не відповідає плану  зонування території та/або детальному плану території забороняється.

         Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган  виконавчої влади з питань земельних  ресурсів та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність  та повноту інформації про наявність  на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної  власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови  та обмеження в містобудівному і  державному земельному кадастрах.

          Забудова територій  здійснюється шляхом розміщення  об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

         Право на забудову земельної  ділянки реалізується її власником  або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

         Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних  ділянок у такому порядку:

         1) отримання замовником  або проектувальником вихідних  даних;

         2) розроблення проектної  документації та проведення у  випадках, передбачених статтею  31 цього Закону, її експертизи;

         3) затвердження проектної  документації;

         4) виконання підготовчих  та будівельних робіт;

         5) прийняття в  експлуатацію закінчених будівництвом  об'єктів;

         6) реєстрація права  власності на об'єкт містобудування. 

         Проектна  документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником.

         До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а  також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додається  оцінка існуючого чи передбачуваного  впливу на стан навколишнього природного середовища. Перелік таких об'єктів  визначається Кабінетом Міністрів  України.

   Планування  територій на місцевому  рівні

   Планування  територій на місцевому рівні  здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених  пунктів, планів зонування територій  і детальних планів території.

         Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється  з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі  як просторово орієнтована інформація в державній системі координат  на паперових і електронних носіях.

         Порядок обміну інформацією  між містобудівним та державним  земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

         Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

         Оновлення містобудівної  документації передбачає:

         1) актуалізацію картографо-геодезичної  основи;

         2) перенесення з  паперових носіїв у векторну  цифрову форму.

   Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення  містобудівної документації на місцевому  рівні визначаються центральним  органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. 

   Згідно  мого завдання об’єктом містобудування є будівництво і обслуговування гаражів.  Території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення потреб громадян. Всі дії виконуються згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   4. Обмеження(обтяження) при використанні проектної земельної ділянки.

       Прибережні захисні смуги є  природоохоронною територією з  режимом обмеженої господарської  діяльності.

      Прибережна  захисна  смуга   уздовж  морів,  морських  заток  і лиманів   входить   у   зону   санітарної   охорони   моря  і  може використовуватися   лише  для  будівництва  військових   та   інших оборонних  об'єктів,  об'єктів,  що  виробляють енергію  за рахунок використання енергії  вітру,  сонця і хвиль,  об'єктів   постачання, розподілу, передачі (транспортування)  енергії, а також санаторіїв, дитячих  оздоровчих таборів та інших  лікувально-оздоровчих закладів  з  обов'язковим  централізованим   водопостачанням  і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та  лінійних споруд.

     У  прибережних захисних смугах  уздовж морів, морських заток   і лиманів та на островах  у внутрішніх морських водах  забороняється:

      1) застосування стійких та сильнодіючих  пестицидів;

     2) влаштування полігонів побутових  та промислових відходів  і  накопичувачів стічних вод;

     3)    влаштування      вигребів        для        накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше  1  кубічного метра на добу;

     4) влаштування полів фільтрації  та створення інших споруд  для приймання і знезаражування  рідких відходів.

   Об'єкти, що знаходяться у прибережній  захисній смузі, можуть експлуатуватися,  якщо при цьому не порушується  її режим. Не придатні для  експлуатації споруди, а також  ті, що не відповідають встановленим  режимам господарювання, підлягають  винесенню з прибережних захисних  смуг.Режим господарської діяльності  на земельних ділянках прибережних  захисних смуг уздовж річок,  навколо водойм та на островах  встановлюється законом.

    Прибережні  захисні смуги мають природоохоронне  значення, їх встановлення передбачає  режим обмеженої господарської  діяльності. Обмеження господарської  діяльності у прибережних смугах  уздовж річок, навколо водойм  та на островах здійснюється  шляхом:

а) заборони певних видів діяльності;

б) дозволу певних видів діяльності зі спеціальним  режимом.

    Перелік  заборонених видів діяльності  на земельних ділянках прибережних  захисних смуг установлений безпосередньо  в ЗК України (п. 2 цієї статті).

    Обмеження  у використанні земельних ділянок  у прибережних захисних смугах  відповідно до статей 87—89 ВК України  спрямовані на охорону і раціональне використання водного фонду з метою створення сприятливого режиму водоохоронних зон і водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм. На земельних ділянках прибережних захисних смуг, віднесених до території водоохоронних зон, забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів, влаштування кладо­вищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

     Певний  вплив на режим господарювання  на земельних ділянках прибережних  смуг здійснюють місцеві державні  організації та виконавчі комітети  місцевих рад. Вони зобов'язані  доводити до відома населення,  всіх заінтересованих організацій  рішення щодо водоохоронних зон  і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях. Контроль за створенням прибережних  захисних смуг і водоохоронних  зон, а також за додержанням  режиму використання їх територій  здійснюється місцевими державними  адміністраціями, виконавчими комітетами  місцевих рад і державними  органами охорони навколишнього  природного середовища. Режим господарської  діяльності на земельних ділянках  прибережних захисних смуг уздовж  річок, навколо водойм та на  островах у межах природоохоронної  смуги встановлюється Законом  України «Про прикордонні війська  України» від 4 листопада 1991 р.1 Згідно з п. 12 ст. 7 цього Закону  Прикордонні війська України  мають право забороняти сходити  на берег і перебувати на  березі членам екіпажів іноземних  невійськових суден та іншим  особам, які перебувають на них  і які допустили порушення  при плаванні та перебуванні  в територіальному морі України,  внутрішніх водах України, а  також під час стоянки суден  у портах України.