Аналіз банківської діяльності

Кафедра “Фінанси” 
 
 

Курсова робота 

з дисципліни “Аналіз банківської діяльності”

за темою  “Аналіз лізингових операцій банку ” 
 

    Виконала        Керівник роботи        
 

    Робота  допущена до захисту   2011  р. з оцінкою  

    Робота  захищена   2011 р. з оцінкою  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

     Введення.........................................................................................................4

     1.  Лізингові операції банку .........................................................................5

     1.1. Сутність, завдання та інформаційна база лізингових операцій банку.........................................................................................................................5

     1.2  Класифікація  лізингових операцій......................................................7

     1.3 Лізинг в Україні: стан і  перспективи розвитку..................................16

     2. Аналіз  лізингових операцій банку........................................................22

     2.1 Характеристика банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»............................22

     2.2 Аналіз масштабів та динаміки лізингових операцій..........................24

     2.3 Аналіз дохідності та рентабельності лізингових операцій...............29

     3 Вдосконалення  лізингових операцій банку..........................................34

     Висновок......................................................................................................36

     Перелік літератури......................................................................................38

     Додатки........................................................................................................40

     ВВЕДЕННЯ

     Традиційні  фінансові послуги, які банки  надають підпримствам та організаціям, не завжди допомагають останнім сповна розв’язувати свої проблеми. Адже проблеми, частіше за все, пов’язані з оновленням чи вдосконаленням основних фондів підприємств і потребують довгострокових інвестицій. За таких умов перспективним стає лізинговий бізнес. У сучасних умовах лізинг — це альтернативна форма фінансування, в якій поєдналися орендні відносини, елементи кредитування та фінансування. З позиції банків — це один із шляхів диверсифікації видів банківської діяльності. Завдяки лізинговим операціям банк може значно розширити коло клієнтів та підвищити свою прибутковість.

     На  основі тісних зв'язків між виробником і споживачем продукції виникають і розвиваються принципово нові джерела їх фінансування і кредитування. Цим новим джерелом став лізинг.

     Метою роботи є ознайомлення з інформаційною базою  лізингових операцій банку, проведення аналізу лізингових операцій.

     Актуальність  теми : особливості та переваги лізингу сприяли значному його поширенню у світовій економіці, тобто лізинг давно перейшов національні кордони. Це спонукало законодавців встановити загальні підходи до організації лізингу як міжнародної фінансової угоди. На відміну від традиційної оренди, лізинг — це складна фінансова операція, що відображає орендні відносини, елементи кредитного фінансування під заставу, розрахунки за борговими зобов’язаннями та інші фінансові й правові відносини.

     Предметом іслідування є лізинг та його операції.

     Об'єктом іслідування виступае ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК»

     Головні об’єкти лізингу — елементи активної частини основних фондів. Згідно із Законом України «Про лізинг» не можуть бути об’єктами лізингу об’єкти оренди державного майна, земельні ділянки та інші природні об’єкти.

     1. ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ БАНКУ 

     1.1. Сутність, завдання та інформаційна  база лізингових операцій банку 

     В умовах гострого браку інвестицій реально  виникає потреба в дослідженні нових способів фінансування основних фондів будівельного виробництва. Тому поряд з традиційними формами інвестування (кредит, амортизаційні засоби, нерозподілений прибуток підприємств), останніми роками все більше значення і набуває такого джерела фінансування як лізингу.

     Лізингові операції - встановлені міжнародними і національними законодавчими  актами способи регулювання взаємин  трьох сторін: лізингової компанії (лізінгодателя), споживача (лізінгополучателя) і постачальника устаткування.

     Термін  «лізинг» походить від англійського дієслова «to lease» — орендувати, брати в оренду. Лізингові операції прирівнюються до кредитних з усіма правами та нормами державного регулювання, які випливають із цього. Проте від кредиту лізинг відрізняється тим, що після закінчення його терміну та виплати всієї обумовленої суми договору об’єкт лізингу залишається власністю лізингодавця (якщо договором не передбачено викуп об’єкта лізингу за залишковою вартістю або передання у власність лізингоотримувача). При кредиті банк залишає за собою право власності на об’єкт як заставу позики.

     Лізинг — це довгострокова здача в оренду з правом викупу основних засобів, куплених орендодавцями з метою їх виробничого використання.

     Суб'єктами лізингу є:

     - лізінгодатель - фізична або юридична особа, яка за рахунок притягнених і власних засобів набуває в ході реалізації договорів лізингу у власність майно і надає його як предмет лізингу лізінгополучателю за певну плату, на певний термін і на певних умовах в тимчасове володіння і в користування з переходом або без переходу до лізінгополучателю права власності на предмет лізингу:

     - лізінгополучатель - фізична або  юридична особа, яка відповідно  до договору лізингу зобов'язана  прийняти предмет лізингу за  певну плату, на певний термін  і на певних умовах в тимчасове володіння і в користування відповідно до договору лізингу;

     - продавець - фізична або юридична  особа, яка відповідно до договору  купівлі-продажу з лізінгодателем  продає лізінгодателю в обумовлений  термін майно, що є предметом  лізингу. Продавець зобов'язаний передати предмет лізингу лізінгодателю або лізінгополучателю відповідно до умов договору купівлі-продажу. Продавець може одночасно виступати як лізінгополучателя в межах одного лізингового правовідношення.

     Предметом лізингу можуть бути будь-які неспоживані речі, у тому числі підприємства і інші майнові комплекси, будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби і інше рухоме і нерухоме майно, яке може використовуватися для підприємницької діяльності.

     Економічна  суть лізингових операцій. Всі галузі економіки України вимагають найбільш швидкого технічного переозброєння і реконструкції. Виходячи з цього, пошук нових форм і методів фінансово-кредитного їх забезпечення при обмеженості фінансових ресурсів і недоліку власних фінансових коштів промислових підприємств набуває великої важливості.

     Одним з перспективних методів інвестування виробничої сфери України може стати  придбання машин і устаткування в оренду. У практиці світової економіки  такою формою оренди є лізинг, суть якого полягає в здобутті кредитором від орендодавця у виняткове користування на певний термін матеріальних цінностей, машин і устаткування з подальшою виплатою орендарем орендних платежів орендодавцеві.

     Поява лізингових операцій обумовлена наступними чинниками:

     - прискоренням темпів оновлення техніки і технології і в результаті скороченням термінів морального зносу устаткування, а також збільшенням розривів між цими термінами і періодом повного фізичного зносу;

• розширенням диференціації продукції, яка випускається, і збільшенням потреби в тимчасовому використанні вузькоспеціалізованого устаткування;
• ускладненням і подорожчанням обслуговування прогресивної техніки, що звужує можливості виконання цих операцій самим споживачем;
• загостренням проблем вибору споживачем потрібного товару через розширення асортименту ідентичних видів техніки, що поступає на ринок.

     У економічному сенсі лізингом є кредит, який надається лізінгодателем лізінгополучателю  у формі основних засобів, які  надаються в тимчасове користування. Лізингова компанія фактично кредитує орендаря («кредит-оренда»), а після закінчення терміну лізингового договору лізінгополучатель може придбати об'єкт угоди за ціною, що договорила, продовжити лізинговий договір або повернути устаткування власникові-орендодавцеві.

     Об'єктом  лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства України, у тому числі продукція, вироблена державними підприємствами, не заборонене до вільного звернення на ринку і у відношенні, якого немає обмежень по передачі його в лізинг.

     Лізингові фірми рідко бувають незалежними. Вони виступають філіями промислових  і торгівельних фірм, банків, страхових  компаній. 

2.  Класифікація  лізингових операцій

     Розрізняють три форми лізингу:

• прямий;
• зворотний;
• змішаний.

     Прямий  лізинг - передбачає після закінчення терміну оренди перехід права  власності на об’єкт лізингу до орендаря.

     Сутність  зворотного лізингу полягає в  тому, що підприємство продає своє майно  лізинговій компанії (банку) і відразу  бере його в довгострокову оренду. Після закінчення лізингового контракту право власності на майно знову переходить до підприємства-орендаря. Така ситуація може виникати, коли підприємству на даний момент необхідні грошові кошти.

     Змішаний  лізинг передбачає пайову участь орендаря та лізингової фірми у витратах, пов’язаних із придбанням об’єкта лізингу. Ця форма оренди застосовується зазвичай стосовно дорогого майна і є поширеною формою фінансування діяльності підприємств у період їх становлення. Після закінчення терміну оренди право власності на майно переходить до орендаря.

     Лізингові операції можуть бути двох видів: операційний  лізинг та фінансовий лізинг.

     Операційний лізинг - передбачає лізингові контракти, що укладаються на короткий та середній терміни (як правило, менше амортизаційного періоду), згідно з якими орендатору надається право у будь-який час скасувати договір. Як водиться, це виникає, коли орендатори об’єкта лізингу швидко міняються. Зазвичай лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об’єкта лізингу — плановий ремонт, страхування тощо. Після закінчення терміну дії договору лізингу предмет договору може бути повернений власникові або знову зданий в оренду.

     Фінансовий  лізинг — характеризується тривалим терміном контракту (від п’яти до десяти років) та амортизацією всієї або більшої частини обладнання. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі. Після закінчення терміну дії орендатор може повернути об’єкт оренди, подовжити або укласти нову угоду, а також купити об’єкт за залишковою вартістю.

     За  умовами договору розрізняють невідмовний  та відмовний лізинг.

     Невідмовний лізинг анулюється в одному з таких  випадків:

• з дозволу орендодавця;
• після того, як відбулася певна непередбачена подія;
• якщо орендарем укладається нова угода про оренду цього ж або еквівалентного активу з тим же орендодавцем.

     Відмовний лізинг — це будь-яка інша оренда, крім відмовної.

     Наявність певних переваг лізингу перед  звичайними позиками сприяє його поширенню. До них відносять:

1. малим та середнім підприємствам простіше отримати кон- 
   тракт за лізингом, ніж позику. Лізингові компанії зазвичай не вимагають від орендаря ніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме обладнання. У разі невиконання орендарем своїх зобов’язань лізингова компанія відразу забирає своє майно;
2. лізинг передбачає 100 % кредитування і не вимагає негайного початку платежів. Орендні платежі, як правило, починаються після поставки майна орендарю або пізніше;
3. лізингова угода більш гнучка, ніж позика, і надає можливість вибрати зручну для покупця схему фінансування;
4. ризик старіння обладнання повністю лягає на орендодавця. Орендар має можливість поступово оновлювати своє обладнання;
5. платежі за лізингом включаються до складу витрат (у тому числі і в податковому обліку). Сума платежів за лізингом фіксується при написанні договору і не залежить від коливань валютного курсу та змін банківського процента за довгостроковим кредитуванням.

     Водночас  лізинговим операціям притаманні і  недоліки:

     - у випадку фінансового лізингу, незважаючи на моральне старіння обладнання під впливом науково-технічного прогресу, орендні платежі не припиняються до кінця дії контракту;

     - вартість лізингу більша кредиту,  але ризик старіння обладнання  лягає на орендодавця, і береться  більша комісія для компенсування цих втрат.

     Комерційні  банки в основному використовують фінансовий лізинг, за якого роль банку зводиться до виплати постачальникові вартості обладнання, замовленого орендарем, і передання його в оренду.

     Основною  метою аналізу лізингових операцій є визначення їх ролі для банку як додаткового джерела отримання доходів та пошук невикористаних резервів підвищення рівня їх ефективності.

     Досягнення  цієї мети відбувається через вирішення  таких завдань:

• визначення масштабів лізингових операцій у банківській діяльності;
• оцінка динаміки та структури лізингових операцій;
• аналіз дохідності та рентабельності лізингових операцій;
• визначення ризикованості лізингових операцій.

     У класифікації лізингу приведено 14 основних ознак класифікації, деякі з яких мають підкласи. Лізинг доцільно класифікувати по наступних ознаках: по складу учасників, за типом активів, що орендуються, по мірі окупності, за умовами амортизації, за об'ємом обслуговування, по сектору ринку, за цільовим призначенням, по організаційних формах управління, по платежах, по намірах учасників, за способом фінансування, по мірі окупності, за тривалістю, по характеру взаємодії учасників і по бухгалтерському обліку.

     За  способом фінансування розрізняють  наступні види лізингу:

      1. Лізинг, що фінансується за рахунок власних засобів лізінгодателя.

       2. Лізинг, що фінансується за рахунок притягнених засобів (засобів інвесторів).

       3. Лізинг, що окремо фінансується, частково лізінгодателем, що фінансується.

     Лізинг  розрізняють за об'ємом обслуговування передаваного в лізинг майна :

     Чистий  лізинг, якщо все обслуговування передаваного в лізинг майна бере на себе лізінгополучатель.

     1. Лізинг з повним набором послуг, коли на лізінгодателя покладається повне обслуговування майна, що орендується;

      2. Лізинг з частковим набором послуг, коли на лізінгодателя покладаються лише окремі функції по обслуговуванню майна.

     Лізинг  розрізняють за тривалістю :

     1. Короткостроковий лізинг, строком до 1 року.

      2. Середньостроковий лізинг, строком від 1 до 3 років.

      3. Довгостроковий лізинг, терміном більше 3 років.

     Лізинг  класифікують за цільовим призначенням:

      1. Дійсний лізинг.

      2. Фіктивний лізинг. Переслідується мета здобуття більшого прибутку за рахунок податкових і амортизаційних пільг.

     Лізингові операції розрізняють залежно від  умов амортизації :

     1. Лізинг з повною амортизацією і відповідно з виплатою повної вартості об'єкту лізингу.

      2. Лізинг з неповною амортизацією, і, отже, з неповною виплатою вартості майна орендарем, що орендується.

     Лізинг  розрізняють - по мірі окупності :

     1. Лізинг з повною окупністю, при якому в ході терміну дії одного договору відбувається повна виплата лізінгодателю вартості майна, що орендується;

      2. Лізинг з неповною окупністю, коли в перебігу терміну лізингу окупається лише частина майна, що орендується.

     Лізинг  класифікують по характеру взаємодії  учасників:

1. Класичний лізинг - трибічна лізингова операція (постачальник - лізінгодатель - орендар).
2. Поворотний лізинг. При поворотному лізингу, стикаючись з проблемою недоліку фінансових активів, орендар може передати основні засоби у власність лізінгодателю з подальшою їх орендою. В цьому випадку орендар повертає частину грошових коштів, витрачені раніше на придбання капітальних товарів і в теж час продовжує ними користуватися, виплачувавши при цьому належну орендну плату, що включає вартість проведення лізингової операції і частину отримуваних в її ході податкових пільг.
3. Сублізинг, при якому велика (доля за вартістю) активу, що здається в лізинг, береться в оренду в третьої сторони (інвестора).

       Лізинг розрізняють по намірах учасників:

     1. Терміновий лізинг - одноразовий  (на один термін) лізинг.

      2. Поновлюваний лізинг - що подовжується  після закінчення першого терміну  контракту.

     Лізинг  розрізняють по складу його учасників :

      1. Прямий лізинг, при якому власник майна самостійно передає його в лізинг. Прямий лізинг може бути лише двостороннім і організовується двома учасниками: лізінгодателем і орендарем, проте в більшості випадків, лізингові операції є багатобічними стосунками.

1. Непрямий лізинг - коли в лізинговій операції окрім лізінгодателя і лізінгополучателя беруть участь інші господарські суб'єкти.

     Лізинг  класифікують по організаційних формах управління : Залежно від складу учасників лізингу, розділяють:

       1. Управління прямим лізингом.

      2. Управління непрямим лізингом.

     Залежно від кількості керованих учасників, аналогічно класифікації за кількістю  учасників, розрізняють:

1. У прямому лізингу:

     - управління лише двостороннім  лізингом

     2. У непрямому лізингу:

     - управління трибічним лізингом;

     - управління багатобічним лізином.

     За  формою платежу:

     - грошові платежі, коли розрахунок  виробляється за рахунок грошових  коштів ;

     - компенсаційні платежі, коли розрахунки  виробляються або товарами, або  шляхом надання зустрічної послуги  лізінгодателю;

     -змішані  платежі, коли поряд з грошовими виплатами допускаються платежі товарами або послугами.

     1. Залежно від вживаного методу нарахування лізингових платежів розрізняють:

     - платежі з фінансованою загальною  сумою. Орендна плата в цьому  випадку включає амортизаційні  відрахування від вартості устаткування, що орендується, плату за користування позиковими засобами, суму комісійної винагороди лізінгодателю за організацію лізингової операції і плату за надані їм додаткові послуги, пов'язані з технічним обслуговуванням предмету лізингу;

     - платежі з авансом (депозитом), коли орендар спочатку надає  лізінгодателю аванс, до моменту  або у момент підписання лізингової  угоди, у встановленому розмірі,  а потім, після підписання акту  приймання-передачі предмету лізингу  в експлуатацію, виплачує, за допомогою періодичних внесків на користь лізінгодателя, загальну суму лізингового платежу за вирахуванням суми авансу (депозиту).

     - мінімальні лізингові платежі  є сумою всіх лізингових платежів, які повинен виробити орендар  за весь період лізингу, а  також суму, яку він повинен сплатити, якщо має намір придбати у власність після закінчення терміну лізингу

     - невизначені платежі, розрахунок  яких базується на деякому  рівні встановленої в угоді  процентної ставки визначеною  на якому або підставі. У основу  розрахунків може бути покладена ставка рефінансування, сума прибули отриманою від реалізації виробленої на орендованому устаткуванні продукції, процентна ставка за пов'язаним з лізингом кредитом, і інші параметри.

     2. По періодичності виплат виділяють:

     - періодичні платежі (щорічні, щоквартальні, щомісячні), що сплачуються по погодженому сторонами графіку, який додається до лізингової угоди;

     -одноразові  платежі, вживані у поєднанні  з періодичними внесками, у випадку  якщо передбачена виплата лізінгодателю  авансу.

2. За способом сплати лізингових платежів розрізняють:

     - платежі з рівними долями, що  передбачають однакові по розмірах  платежі орендаря лізінгодателю,  протягом всього терміну лізингової  операції;

     - платежі з розмірами, що збільшуються, вживані в основному лізінгодателямі, із стійким фінансовим положенням, коли на початковому етапі лізингу орендареві зручніше вносити орендну плату невеликими внесками, а потім, у міру освоєння устаткування і нарощування темпів випуску вироблюваної на нім продукції, збільшувати розміри разових комісійних винагород в рамках всієї лізингової операції

     - платежі з розмірами (прискорені  платежі), що зменшуються, використовувані  орендарями із стійким фінансовим  положенням, коли в початковий  період лізингу орендар вважає  за краще погасити велику частину своєї заборгованості. З врахуванням фінансового полягання і платіжних можливостей орендаря в угоді можуть встановлюватися різні способи сплати лізингових платежів.

     Лізинг  розрізняють по секторах ринку, де він  проводиться Внутрішній лізинг, коли всі учасники лізингової операції є резидентами однієї країни

     1. Зовнішній (міжнародний) лізинг. До міжнародного лізингу відносять  ті операції, в яких хоч би  один з її учасників не є  резидентом країни, в якій здійснюється  лізингова операція, або ж всі учасники лізингу представляють різні країни. До цього ж вигляду лізингу відносять і операції, проведені лізінгодателі і орендарі однієї країни, якщо хоч би одна із сторін здійснює свою діяльність, маючи спільний капітал із зарубіжними партнерами. Зовнішній лізинг у свою чергу ділиться на :

     - експортний лізинг; при експортному  лізингу зарубіжною стороною  є сторона орендаря і призначене  для лізингу устаткування вивозиться  з країни на умовах експортного  контракту;

     - імпортний лізинг; при імпортному  лізингу зарубіжною стороною є лізінгодатель, і устаткування поставляється в країну орендаря на умовах імпортного контракту;

     - транзитний лізинг, при якому  всі учасники знаходяться в  різних країнах.

     Лізинг  розрізняють - за типом активів, що орендуються :

1. Лізинг фізичних (реальних) активів, в якому виділяють:

     - лізинг рухомого майна (машинно-технічний лізинг).

2. лізинг нерухомого майна (довгострокова оренда будівель і споруд) в якому відносно видів нерухомості виділяють:

     - лізинг нерухомості виробничого призначення;

     - лізинг нерухомості невиробничого призначення.

     Виходячи  з суті лізингу, можна виділити його функції. Лізинг містить в собі безліч функцій, з яких виділяються чотири основні:

     1. Фінансова функція - виражається в звільненні товаровиробника від одноразової оплати повної вартості необхідних засобів виробництва і як би в наданні йому довгострокового кредиту.

     2. Виробнича функція - полягає в оперативному вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового використання, а не покупки дорогих і морально старіючих машин. Це ефективний спосіб матеріально-технічного постачання виробництва і доступу до новітньої техніки, до результатів науково-технічного прогресу. При лізингу передача майна може супроводитися різним сервісом: технічним обслуговуванням, страхуванням, забезпечення сировиною.