Аналіз умов праці на залізничному транспорті за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища важкості та на

     Міністерство  інфраструктури транспорту

     Державний економіко-технологічний університет  транспорту 
 
 
 
 
 

     Доповідь

     на

     тему

     «Аналіз умов праці на залізничному транспорті за показниками шкідливості та небезпечності  факторів виробничого середовища важкості та напруженості трудового процесу» 
 
 
 
 

     Виконала:

     Студентка групи 1ОАспец.

     Перевірила: 
 
 
 
 

     Київ 2011

     Якщо  на робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів знаходяться  в границях оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним  вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.

     Якщо  рівень хоча б одного фактора перевищує  допустиму величину, то умови праці  на такому робочому місці, залежно від  величини перевищення та відповідно до цих гігієнічних критеріїв, як по окремому фактору, так і при  їх поєднаній дії можуть бути віднесені  до 1-4 ступеня 3 класу шкідливих або 4 класу небезпечних умов праці.

     Віднесення  факторів до класу визначається з  врахуванням часу їх дії протягом зміни. Для факторів, що не мають  регламентованих нормативів з врахуванням  часу дії, дозволяється визначення класу  умов праці за рівнями на постійному робочому місці. Для віднесення умов праці до 3 класу час дії фактора  повинен бути не менше 50 % часу зміни. При віднесенні фактора до 4 класу  час дії шкідливого фактора не враховується.

     При епізодичній дії шкідливого фактора, його облік та оцінка умов праці, залежно  від мети атестації, виконується  за погодженням з територіальним органом санепіднагляду.

     Оцінка  умов праці з врахуванням комбінованої та сполучної дії виробничих факторів виконується наступним чином. На підставі результатів вимірів оцінюються умови праці для окремих факторів відповідно до розділів 4.1-4.9 цього документа, де враховані ефекти сумування та потенціювання при комбінованій дії хімічних речовин, біологічних  факторів, різних частотних діапазонів електромагнітних випромінювань та інших. Результати оцінки шкідливих  факторів виробничого середовища та трудового процесу заносять до таблиц. Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється:за найбільш високим класом та ступенем шкідливості;у випадку поєднаної дії трьох та більше факторів, віднесених до класу 3.1, загальна оцінка умов праці відповідає класу 3.2;

     при поєднанні двох і більше факторів класів 3.2, 3.3, 3.4 умови праці оцінюються на один ступінь вище.

     При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом) умови праці  в окремих випадках можуть оцінюватися (за погодженням з органами санепіднагляду) як менш шкідливі, але не нижче класу 3.1.

     Робота  в умовах перевищення гігієнічних  нормативів повинна виконуватись з  використанням засобів індивідуального  захисту (ЗІЗ) при адміністративному  контролі за їх застосуванням (включення  до технологічного регламенту, правил внутрішнього розпорядку з використанням  заходів заохочення до їх застосування та/або адміністративним покаранням порушників). Застосування ефективних (при наявності сертифіката відповідності) ЗІЗ зменшує рівень професійного ризику ушкодження здоров'я, але не змінює клас умов праці робітника.

     Загальні  методичні підходи до вимірів  та оцінки факторів виробничого середовища та трудового процесу.

     Лабораторії, які виконують всі заміри та оцінку шкідливих виробничих факторів, повинні  бути атестовані (акредитовані) у встановленому  порядку.

     План  контролю умов праці на підприємствах  складається на рік та доповнюється і змінюється у випадку реконструкції  чи заміни обладнання, зміни чи інтенсифікації виробничих процесів, виявлення професійних  захворювань чи отруєнь.

     Контролю  підлягають усі шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу, які присутні на робочому місці працівника.

     Апаратура та прилади, які використовуються для  вимірів, підлягають метрологічній  повірці у встановленому порядку.

     Дані  інструментальних вимірів оформлюються протоколом відповідно до медичної документації чи протоколів, розроблених на їх основі (Додаток).

     Гігієнічна  оцінка умов праці проводиться відповідно до цього докумен 

     Гігієнічна  класифікація праці за показниками  шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація) призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру  праці на робочих місцях з метою:

      - контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність  діючим санітарним правилам і  нормам, гігієнічним нормативам  та видачі відповідного гігієнічного  висновку;

      - атестації робочих місць за  умовами праці; 

      - встановлення пріоритетності в  проведенні оздоровчих заходів; 

      - створення банку даних про  умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;

      - розробки рекомендацій для профвідбору,  профпридатності; 

      - санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;

      -санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств;

      - застосування заходів адміністративного  впливу при виявленні санітарних  правопорушень, а також для  притягнення винуватців до дисциплінарної  та карної відповідальності;

      - вивчення зв'язку стану здоров'я  працюючого з умовами його  праці (при проведенні епідеміологічних  досліджень здоров'я, періодичних  медичних оглядів);

      - складання санітарно-гігієнічної  характеристики умов праці; 

      - розслідування випадків професійних  захворювань та отруєнь; 

      - встановлення рівнів професійного  ризику для розробки профілактичних  заходів та обгрунтування заходів  соціального захисту працюючих. 

     Гігієнічна  класифікація базується на принципі диференціації умов праці залежно  від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища і трудового  процесу в порівнянні з санітарними  нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі - гігієнічні нормативи), а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров'я працюючих.

     Робота  зі збудниками інфекційних захворювань, речовинами вдихання та потрапляння  яких на шкіру повинно бути виключене (протипухлинні лікарські засоби, гормони-естрогени, наркотичні анальгетики), дає право віднесення умов праці  за потенційну небезпечність до відповідного класу шкідливості. Гігієнічна класифікація умов праці за радіаційним фактором (іонізуючі випромінювання*) поширюється  виключно на роботи з індустріальними  джерелами іонізуючих випромінювань.

       Робота в умовах перевищення  гігієнічних нормативів може  бути дозволена тільки при  застосуванні засобів колективного  та індивідуального захисту і  скороченні часу дії шкідливих  виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних)  умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для  попередження аварійних ситуацій. Ця робота повинна виконуватись  у відповідних засобах індивідуального  захисту та регламентованих режимах  виконання робіт. 

     Гігієнічна  класифікація використовується для:

      - установ, що здійснюють контроль  за дотриманням санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів на робочих місцях, а також проводять оцінку умов праці при атестації робочих місць (установи санепіднагляду, організації, що акредитовані та атестовані на право вимірювання і оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу);

      - установ, що здійснюють медичне  обслуговування працюючих (медико-санітарні  частини, центри профпатології,  центри медицини праці, поліклініки  та ін.);

      - роботодавців усіх організаційно-правових  форм та форм власності; 

      - працівників (з метою отримання  повної інформації про умови  праці на своїх робочих місцях  як при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової  діяльності);

      - органів соціального і медичного  страхування у тих випадках, коли  тарифи відрахувань залежать  від ступеня шкідливості та  небезпечності умов праці і  завданої шкоди здоров'ю. 

     Для окремих видів виробництв, робіт, професій, які мають виражену специфіку (плавсклад, льотний склад, водії  авто- та залізничного транспорту, водолази та інше), повинні розроблятись відповідні методичні документи з гігієнічної  атестації цих професій, погоджені  з МОЗ України. При цьому умови  праці повинні оцінюватись відповідно до критеріїв цієї Гігієнічної класифікації.

     Гігієна праці - галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, їх вплив на здоров'я, функціональний стан людини, розробляє наукові основи гігієнічної регламентації факторів виробничого середовища і трудового  процесу, практичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої і небезпечної  їх дії на працюючих.

     Умови праці - сукупність факторів трудового  процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини.

     Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого  на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити  частоту соматичних і інфекційних  захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків.

     Шкідливими  виробничими факторами є:

     Фізичні фактори:

      - мікроклімат: температура, вологість,  швидкість руху повітря, теплове  випромінювання;

      - неіонізуючі електромагнітні поля  і випромінювання: електростатичні  поля, постійні магнітні поля (в  т. ч. геомагнітне), електричні  і магнітні поля промислової  частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання  радіочастотного діапазону, електромагнітні  випромінювання оптичного діапазону  (у т. ч. лазерне та ультрафіолетове);

      - іонізуючі випромінювання;

      - виробничий шум, ультразвук, інфразвук; 

      - вібрація (локальна, загальна);

       освітлення - природне (відсутність  або недостатність), штучне (недостатня  освітленість, пряма і відбита  сліпуча блискість, пульсація  освітленості).

       Хімічні фактори: речовини хімічного  походження, деякі речовини біологічної  природи, що отримані хімічним  синтезом, та/або для контролю  яких використовуються методи  хімічного аналізу. 

     Біологічні  фактори - мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться  в препаратах, патогенні мікроорганізми.

     Фактори трудового процесу.

     Важкість  праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні  системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.

       Важкість праці характеризується  фізичним динамічним навантаженням,  масою вантажу, що піднімається  і переміщується, загальним числом  стереотипних робочих рухів, розміром  статичного навантаження, робочою  позою, ступенем нахилу корпусу,  переміщенням в просторі.

     Напруженість  праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно  на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.  До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

     Небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового  різкого погіршення здоров'я або  смерті.

       Залежно від кількісної характеристики  рівнів і тривалості дії окремі  шкідливі виробничі фактори можуть  стати небезпечними.

     Гігієнічні  нормативи умов праці (ГДК, ГДР, ОБРВ тощо рівні шкідливих виробничих факторів, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але  не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу не повинні  викликати захворювань або відхилень  у стані здоров'я, що виявляються  сучасними методами досліджень у  процесі роботи або у віддалені  періоди життя нинішнього та наступних  поколінь. При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному  випадку можливість виконання роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служби. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я  в осіб з підвищеною чутливістю.

     Гранично  допустима концентрація шкідливої  речовини у повітрі робочої зони (ГДК р.з.) - концентрація речовини, яка  за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більш ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати в  експонованих осіб захворювань або  відхилень у стані здоров'я, які  можуть бути діагностовані сучасними  методами досліджень протягом трудового  стажу або у віддалені періоди  їх життя або життя наступних  поколінь.

       ГДК р.з. встановлюються для  речовин, що здатні чинити шкідливий  вплив на організм працюючих  при інгаляційному надходженні. 

     Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них  встановлюються ГДК р.з. двох типів: максимальна разова ГДК р.з.м.р. та середньозмінна ГДК р.з.с.з.

     ГДК р.з.м.р. - найвище регламентоване значення концентрації речовини у повітрі  робочої зони для будь-якого 15-хвилинного (30-хвилинного для аерозолів речовин  переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої зміни. Дія речовини на працюючих у концентрації, що дорівнює ГДК р.з.м.р., не повинна  повторюватись протягом робочої  зміни більш ніж 4 рази з інтервалами  не менше 1 години.

       ГДК р.з.с.з. - регламентоване значення  концентрації шкідливої речовини  у повітрі робочої зони для  відрізку часу, що дорівнює 75 % робочої  зміни, але не більш ніж 8 годин, за умов дотримання ГДК  р.з.м.р. 

       ГДК р.з.с.з. встановлюється для  речовин, для яких характерні  кумулятивні властивості (речовини  хроноконцентраційної дії).

     Експозиція - кількісна характеристика інтенсивності  і тривалості дії шкідливого фактора.

     Професійний ризик - величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я з урахуванням  тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого  середовища і трудового процесу. Оцінка професійного ризику проводиться  з урахуванням величини експозиції останніх, показників стану здоров'я  і втрати працездатності працівників.

     Захист  часом - зменшення шкідливого впливу шкідливих факторів виробничого  середовища і трудового процесу  на працюючих за рахунок обмеження  часу їхньої дії: введення внутрішньозмінних  перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості відпустки, обмеження стажу  роботи в конкретних умовах.

     Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного  і соціального благополуччя, а  не тільки відсутність хвороб або  фізичних вад (преамбула Статуту  ВООЗ).

     Професійні  захворювання - захворювання, у виникненні яких вирішальна роль належить впливу несприятливих факторів виробничого  середовища і трудового процесу.

     Професійна  захворюваність - показник числа виявлених  вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями і отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, які зазнають впливу шкідливих виробничих факторів.

     Виробничо-обумовлена захворюваність - захворюваність (стандартизована  за віком) на загальні* захворювання різноманітної  етіології (переважно на поліетіологічні), що має тенденцію до зростання  при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці і перевищує таку в професійних групах, що не контактують із шкідливими факторами.

     Працездатність - стан людини, при якому сукупність фізичних, розумових і емоційних  можливостей дозволяє працюючому виконувати роботу визначеного змісту, обсягу і якості.

     Роботоздатність - стан людини, визначений можливістю фізіологічних  і психічних функцій організму, що характеризує його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої  якості за необхідний інтервал часу.

     Робочий день (зміна) - встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи протягом доби.

     Постійне  робоче місце - місце, на якому працівник  перебуває більше 50 % свого робочого часу. Якщо при цьому робота виконується  на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона (ДСТУ 2293-93).

Оцінка  умов праці при впливі на працюючих  постійного шуму здійснюється за результатами вимірів рівня звуку в "дБА" за шкалою "А" вимірювача шуму на часовій характеристиці "повільно".

       Примітка. Постійний шум - шум,  рівень звуку якого за робочу  зміну змінюється у часі не  більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях  на часовій характеристиці шумоміра "повільно".

     Оцінка  умов праці при впливі на працюючого непостійного шуму здійснюється за результатами вимірів еквівалентного рівня звуку  інтегруючим вимірювачем шуму. У  разі його відсутності еквівалентний  рівень звуку розраховується відповідно до додатків 2 та 3 ДСН N 3.3.6.037-99.

       Примітка. Непостійний шум - шум,  рівень звуку якого за робочу  зміну змінюється більш ніж  на 5 дБА при вимірюванні на  часовій характеристиці шумоміра "повільно".

     При дії протягом зміни на працюючого шумів з різними часовими (постійного, непостійного: шум, рівень якого коливається, переривчастий, імпульсний) і спектральними (тональний) характеристиками та різноманітних комбінацій таких шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку. У цьому випадку виміряні або розраховані еквівалентні рівні звуку імпульсного і тонального шумів потрібно збільшити на 5 дБА, після чого одержаний результат можна порівнювати із ГДР без внесення в нього зменшуючої поправки, яка встановлена ДСН N 3.3.6.037-99 (п. 5.2).

     Визначення  класу умов праці при дії виробничої вібрації.

     Гігієнічна  оцінка постійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працюючих, здійснюється згідно з Державними санітарними  нормами виробничої загальної та локальної вібрації N 3.3.6.039-99 - методом  інтегральної оцінки за частотою параметра, що нормується. При цьому для оцінки умов праці вимірюють або розраховують коректований рівень віброшвидкості в  дБ відповідно до ДСН N 3.3.6.039-99.

       Примітка. Постійна вібрація - вібрація, рівень віброшвидкості якої змінюється  не більш ніж у два рази (6 дБ) за робочу зміну. 

     Гігієнічна  оцінка непостійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працюючих, проводиться  згідно з ДСН N 3.3.6.039-99 - методом інтегральної оцінки за еквівалентним (по енергії) рівнем віброшвидкості (віброприскорення). При  цьому для оцінки умов праці вимірюють  або розраховують еквівалентний  коректований рівень в дБ відповідно до ДСН N 3.3.6.039-99 .

       Примітка. Непостійна вібрація - вібрація, рівень віброшвидкості якої змінюється  більш ніж у два рази (6 дБ) за  робочу зміну. 

     Оцінка  умов праці при дії на працюючих  імпульсної вібрації здійснюється залежно  від величини вібраційного впливу на підставі підрахунку кількості вібраційних  імпульсів за зміну при піковому рівні віброприскорення від 120 до 160 дБ залежно від тривалості імпульсу відповідно до ДСН N 3.3.6.039-99 .

       Примітка. Імпульсна вібрація - вібрація, яка складається з одного чи  декількох вібраційних впливів  (наприклад, удару) кожний тривалістю  менш ніж 1 с при періодичності  менш ніж 5,6 Гц.

     При комбінованій дії вібрації різних видів (локальна, загальна, імпульсна) загальна оцінка проводиться за найвищим класом та ступенем шкідливості фактора.