Автоматизоване робоче місце перекладача (АРМ)

Реферат

на тему: «Автоматизоване робоче місце перекладача (АРМ)»

 

 

Зміст

 

      Вступ………………………………………………………………...…3

      Розділ 1. Загальна  характеристика АРМ………………………..…...4

      1. АРМ: характеристика  основних елементів……………….......…4

      2. Приклади  автоматизованих робочих місць…………………..….8

      Висновок  до розділу 1………………………………………………..10

      Розділ 2. АРМ  перекладача……………………………………....….11

      2.1 Системи  автоматизованого перекладу……………………..…...11

      Висновок  до розділу 2………………………………………………..16

      Загальні  висновки………………………………………………....….17

      Список використаних  джерел…………………………………...…..18

      Глосарій  основних термінів……………………………………...….19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Вступ

      З метою забезпечення можливості взаємодії людини з ЕОМ в інтерактивному режимі з'являється необхідність реалізувати в рамках АСУ так зване АРМ - автоматизоване робоче місце. АРМ являє собою сукупність програмно-апаратних засобів, що забезпечують взаємодію людини з ЕОМ, тобто такі функції як:

      · Можливість  введення інформації в ЕОМ;

      · Можливість  виведення інформації з ЕОМ  на екран монітора, принтер або  інші пристрої виводу (в даний  час цей перелік досить широкий - графобудівники, і т.п.).

      Так звані інтелектуальні АРМ в свою чергу також містять у своєму складі ЕОМ, тим або іншим способом з'єднані з центральною ЕОМ (ВК) АСУ. Пристрої введення також повинні забезпечувати широкий спектр введеної інформації: текстової, координатної, факсимільного і т.д. Тому АРМ оснащуються при необхідності універсальною або спеціальною клавіатурою, пристроями введення координатної інформації (типу миші), різного роду сканерами і т.д.

      З метою підвищення спектру форм подання інформації, виведеної із ЕОМ, АРМ оснастили кольоровими моніторами, засобами створення і управління звуковими сигналами аж до можливості створення і відтворення мовних сигналів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Загальна характеристика АРМ

 

 

         АРМ: характеристика основних елементів

 

      АРМ повинен  відповідати наступним вимогам:

         •  Своєчасне задоволення інформаційної  та обчислювальної потреби фахівця;

         •  Мінімальний час відповіді на  запити користувача;

         •  Адаптація до рівня підготовки користувача і його професійним запитам;

         •  Простота освоєння прийомів роботи  на АРМ і легкість спілкування, надійність і простота обслуговування;

         •  Терпимість по відношенню до  користувача;

         •  Можливість швидкого навчання  користувача;

         •  Можливість роботи в складі  обчислювальної мережі.

      Узагальнена  схема АРМ(див. мал. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      [pic]

 

 

      Мал 1.1 Схема автоматизованого робочого місця

 

      Загальне  програмне забезпечення (ПЗ) забезпечує  функціонування обчислювальної  техніки, розробку і підключення нових програм. Сюди входять операційні системи, системи програмування та обслуговуючі програми.

      Професійна  орієнтація АРМ визначається  функціональною частиною ПЗ (ФПЗ). Саме тут закладається орієнтація на конкретного фахівця, забезпечується вирішення завдань визначених предметних областей.

      При розробці  ФПЗ дуже велика увага приділяється питанням організації взаємодії "людина-машина". Користувачеві цікаво і захоплююче працювати на ЕОМ тільки в тому випадку, коли він відчуває, що він займається корисною, серйозною справою. В іншому випадку його чекають неприємні відчуття. Аналіз діалогових систем з точки зору організації цього діалогу показав, що їх можна розділити (за принципом взаємодії користувача і машини) на:

         ➢ Системи з командним мовою;

         ➢ "Людина у світі об'єктів";

         ➢ Діалог у формі "меню".

      Розглянемо  тепер два підходи до розробки АРМ.

      Перший підхід - функціональний являє собою автоматизацію найбільш типових функцій.

      Першими  з'явилися програмні засоби для  автоматизації праці технічного персоналу, що обумовлено, ймовірно, великою формалізацією виконуваних ними функцій. Найбільш типовим прикладом є текстові редактори (процесори). Вони дозволяють швидко вводити інформацію, редагувати її, самі здійснюють пошук помилок, допомагають підготувати текст до друку. Застосування текстових редакторів дозволяє значно підвищити продуктивність праці друкарок.

      Фахівцям  часто доводиться працювати з  великими обсягами даних, з тим  щоб знайти необхідні відомості  для підготовки різних документів. Для полегшення такого роду робіт були створені системи управління базами даних (СУБД: DBASE, RBASE, ORACLE та ін.) СУБД дозволяють зберігати великі обсяги інформації, і, що найголовніше, швидко знаходити потрібні дані. Так, наприклад при роботі з картотекою постійно треба переривати великі архіви даних для пошуку потрібної інформації, особливо якщо картки відсортовані не за потрібною ознакою. СУБД впорається з цим завданням за лічені секунди.

      Велике число  фахівців пов'язане також з  обробкою різних таблиць, так як в більшості випадків економічна інформація представляється у вигляді табличних документів. ВЕТ (великоформатні електронні таблиці) допомагають створювати подібні документи. Вони дуже зручні, так як самі перераховують всі підсумкові і проміжні дані при зміні вихідних. Тому вони широко використовуються, наприклад при прогнозуванні обсягів збуту і доходів.

      Важливу  роль в засновницької діяльності  відіграє оперативний обмін даними, який займає до 95% часу керівника  і до 53% часу фахівців. У зв'язку  з цим набули поширення м  програмні засоби типу "електронна  пошта". Їх використання дозволяє  здійснювати розсилку документів  всередині установи, відправляти, отримувати  та обробляти повідомлення з  різних робочих місць і навіть проводити наради фахівців, що знаходяться на значній відстані один від одного. Проблема обміну даними тісно пов'язана з організацією роботи АPM в складі обчислювальної мережі.

      В даний  час спостерігається тенденція  до створення так званих інтегрованих  пакетів, які вміщають у собі  можливості і текстових редакторів, і таблиць, і графічних редакторів. Наявність великої кількості  різних програм для виконання по суті однакових операцій - створення і обробки даних обумовлено наявністю трьох різних основних видів інформації: числової, текстової та графічної. Для зберігання інформації найчастіше використовуються СУБД, які дозволяють з'єднувати всі ці типи даних в єдине ціле. Зараз йде бурхливий розвиток двох інших видів інформації: звуковий і відеоінформації. Для них уже створені свої редактори і виключено що незабаром ці види інформації стануть невід'ємною частиною більшості баз даних.

      Хоча сучасне  ФПЗ відповідає майже всім  вимогам, що накладаються на нього  працівниками різних професій, чогось все одно завжди не вистачає. Тому великим плюсом такого ПЗ є можливість його доопрацювання і зміни. Що ж стосується розробки нових програмних засобів в АРМ, вона ведеться за двома напрямками: створення нового ПЗ для нових професій і спеціалізація ПЗ для існуючих професій. В даний час спостерігається тенденція переходу до створення АРМ професійного призначення. Воно виражається в наступному:

      · Облік вирішуваних завдань

      · Взаємодія  з іншими співробітниками

      · Облік професійних звичок і схильностей

      · Розробка  не тільки ФПО, а й спеціальних  технічних засобів (миша, мережа, автоматичний набір телефонних номерів і пр).

      Оснащення  фахівців такими АРМ дозволяє  підвищити продуктивність праці офісних працівників, скоротити їх чисельність і при цьому повісити швидкість обробки економічної інформації та її достовірність, що необхідно для ефективного планування та управління.

 

      1.2 Приклади  автоматизованих робочих місць

 

      На сьогоднішній  день існує величезна кількість  АРМ. Для того, щоб переконатися  в цьому досить увійти в  Інтернет. У мережі представлено  багато фірм-розробників АРМ і  програмного забезпечення до  нього. А саме:

      1. Інститут  економіки і управління Удмуртії  пропонує:

      · АРМ  психолога

      У програмному  комплексі шкільного психолога  надані прості кошти специфікації  тестів, способів їх попередньої  обробки та розшифровок результатів. Специфікації представляються в  текстовій формі. Поставляється  з АРМ набір тестів може легко поповнюватися шкільним психологом. Є можливість інтеграції АРМ психолога з іншими пакетами (наприклад, для статистичної обробки) за рахунок технології вторинного програмування, на яку розробники мають ноу-хау.

      2. Науково-виробниче  об'єднання «ТЕХНОКОНТ» пропонує  сучасні програмні засоби для  розробки та реалізації автоматизованих  робочих місць технологічного  персоналу в АСУТП - SCADA-пакети - це  складні програмні продукти, що  вимагають, при всій декларованої  розробником простоті, якісного  інженерного супроводу.

      3. Група  компаній "Формоза" представляє  автоматизовані робочі місця (АРМ) для системи середньої та вищої  освіти. Представлені три автоматизованих  робочих місця: для вчителя, для  бібліотекаря і для шкільного  адміністратора. Кожне з пропонованих АРМ - це повністю укомплектований і готове до роботи навчальне обладнання. Впровадження АРМ - це один з кроків до вирішення такої актуальної задачі, як створення в освітній установі єдиного інформаційного простору.

      Навчальне  обладнання АРМ вчителя включає  в себе мультимедійний комп'ютер TEEN на базі процесора Intel (R) Рentium (R) 4 з передвстановленим ПЗ (Windows 2000, Office XP AE RUS) і з повним набором функцій, необхідних для повноцінного процесу навчання. У комплект АРМ входить мультимедіа-проектор Hitachi CP-X 275; лазерний принтер і планшетний сканер Microtek ScanMaker. Програмне забезпечення АРМ вчителя було розроблено для забезпечення підготовчої і навчальною діяльності викладача. Сюди входять планування учителем своєї діяльності, процес підготовки до уроку (вибір необхідного теоретичного матеріалу, вибір завдань і т.д.), проведення занять і перевірка знань учнів (тести, іспити і т.д.). Використання АРМ спрощує моделювання даних процесів і веде до вдосконалення системи навчання.

      Навчальне  обладнання АРМ бібліотекаря  включає в себе мультимедійний  комп'ютер TEEN на базі процесора Intel (R) Рentium (R) 4 з передвстановленим ПЗ (Windows 2000, Office XP AE RUS); зовнішній факс-модем 56K V.90; планшетний сканер Microtek ScanMaker; лазерний принтер.

      Навчальне  обладнання АРМ шкільного адміністратора включає в себе мультимедійний комп'ютер TEEN на базі процесора Intel (R) Рentium (R) 4 з передвстановленим ПЗ (Windows 2000, Office XP AE RUS), факс на звичайному папері, РС-факс, лазерний принтер, цифровий копіювальний апарат і кольоровий сканер.

 

Висновок до розділу 1

 

      За представленими  прикладам видно, що на даний  момент ринок АРМ процвітає.

      Для кожного  об'єкта управління потрібно передбачити  автоматизовані робочі місця, відповідні  їх функціональному призначенню. Проте принципи створення АРМ  повинні бути загальними: системність, гнучкість, стійкість, ефективність.

      Згідно принципу  системності АРМ слід розглядати  як системи, структура яких визначається  функціональним призначенням.

      Принцип  гнучкості означає пристосовність  системи до можливих перебудов  завдяки модульності побудови  всіх підсистем і стандартизації їх елементів.

      Принцип  стійкості полягає в тому, що система АРМ повинна виконувати основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх можливих чинників. Це значить, що неполадки в окремих її частинах повинні бути легко переборні, а працездатність системи - швидко відновити події.

      Ефективність  АРМ слід розглядати як інтегральний  показник рівня реалізації наведених вище принципів, віднесеного до витрат по створенню і експлуатації системи.

 

 

 

 

 

 

 

      Розділ 2. АРМ  перекладача

 

 

         Системи  автоматизованого перекладу

 

      Початок  опрацюванню АРМ перекладача  покладено  системами  ALPS i Weidner [Блехман, Полонская, 1987]. Розробники цих систем  вважають, що машина в принципi не може забезпечити переклад високої якостi, тому ЕОМ має допомагати перекладачевi, а не замiнювати його. Так, АРМ ALPS використовують професiйнi перекладачi фiрми Alpnet Inc., Солт-Лейк-Сiтi, США, для iнтерактивної пiдготовки тексту перекладу i пошуку незнайомих слiв у словнику. Системи працюють на персональних комп’ютерах типу IBM PC AT.

      Сiмейство Automatic Language Processing Systems

      Розробники  сiмейства ALPS (США, Канада) вважають, що iстотним недолiком бiльшостi систем  машинного перекладу є те, що вони розрахованi на замiну перекладача машиною. В зв’язку з тим, що машинний продукт, одержаний засобом “роботи в нiчну змiну”, все одно потребує стилiстичного редагування, фiрма ALPS запропонувала у виглядi альтернативи системам МП автоматизоване робоче мiсце перекладача, що дозволяє пiдвищити продуктивнiсть працi в чотири рази. До переваг таких систем, у першу чергу, вiдносяться якiснi показники перекладу та простота лiнгвiстичного забезпечення, яка спрощує, зокрема, тиражування системи. Робота в режимi дiалогу з ЕОМ для перекладача менш трудомiська й бiльш цiкава, нiж постредагування машинної “заготовки”.

      Фiрма тиражує  системи трьох рiвнів:

       Selective Dictionary Lookup - система, що по слову, зазначеному  користувачем, забезпечує миттєвий  доступ до словникової iнформацiї.

      Automatic Dictionary Lookup (ADL) - система, що пословно надає  перекладачевi перекладнi еквiваленти з автоматичного словника i має блок морфологiчного аналiзу для ототожнення рiзноманiтних словоформ одного слова.

      Computer Translation System (CTS) - система, що перекладає текст  по реченнях, використовуючи як  словникову iнформацiю, так i правила узгодження, порядку слiв тощо.

      Системи  сiмейства Weidner

       Системи Weidner були одним iз перших АРМ перекладача на свiтовому ринку.

       Цi системи  також орiєнтованi на людино-машинний  переклад рiзного ступеня автоматизацiї -бiльш продуктивний, нiж ручний, i, с точки зору розробникiв систем, на вiдмiну вiд машинного, вiн забезпечує бiльш високу якiсть вихiдного продукту.

       Розробленi й функцiонують в промисловому режимi три конфiгурацiї систем Weidner.

      Перша, найбiльш  проста, складається з текстового процесора i модема для телефонного зв’язку з головною ЕОМ. У цiй конфiгурацiї використовуються персональнi комп’ютери фiрми IBM i програмне забезпечення теледоступу. Вхiдний документ вводиться з клавiатури i передається у центральний процесор для перекладу. Залежно вiд вимог користувача, перекладацька фiрма, в якiй установлений центральний процесор, надає або грубий (машинний), або частково опрацьований людиною, або закiнчений переклад вхiдного тексту. Дана конфiгурацiя є найбiльш рентабельною для органiзацiй, в  яких  обсяг текстiв, що перекладаються, складає до 250 тис. слiв на рiк. Її використання доцiльно також для попереднього iспиту можливостей системи, що дозволить прийняти обгрунтоване рiшення про використання в цiй органiзацiї бiльш складних її конфiгурацiй.

      Друга конфiгурацiя  системи Weidner представляє собою самостiйну  систему автоматизованого перекладу, яка працює на персональному комп’ютерi IBM.  Текст  вводиться або з диску, або вручну з клавiатури. “Грубий” машинний переклад з’являється на екранi поряд iз вхiдним текстом. Перекладач використовує запропонований переклад як заготовку, з якої вiн формує остаточний варiант, користуючись системними засобами додавання, вилучення, перестановки та замiни слiв i виразiв.

      Система  поставляється з автоматичним словником, що покриває 95% загальновживаної лексики. Користувач може доповнити словник спецiальною термiнологiєю. Обсяг словника складає понад 40 тис. слiв i словосполучень.

      Третя, найбiльш потужна конфiгурацiя системи Weidner працює на мiнi-ЕОМ VAX серiї Digital PDP/11, зв’язанiй з будь-якою кiлькiстю персональних комп’ютерiв IBM, якi виконують функцiї iнтелектуальних термiналiв. Процес перекладу аналогiчний роботi другої конфiгурацiї, але при цьому швидкiсть зростає в три рази. Передбачено пiдключення рiзноманiтних периферiйних приладiв - фотонабору, введення тощо. Персональнi комп’ютери можуть самостiйно використовуватися для процедур редагування, звiльняючи на цей час центральний процесор. Переклад на базi мiнi-ЕОМ розрахований на обробку великого обсягу iнформацiї, до десяткiв мiльйонiв слiв на рiк. Ця конфiгурация є особливо ефективною при роботi у великих перекладацьких установах.

      Серед мов, з яких i на якi можливий переклад, розробники зазначають англiйську, французьку, iспанську, нiмецьку, португальську, арабську та iн.

      Розробники  систем Weidner бачать три напрямки розвитку своїх систем:

       - постiйне вдосконалення програмного i лiнгвiстичного забезпечення, поширення словникiв, ускладнення апарату синтаксичного аналiзу;

       - збiльшення кiлькостi мовних пар;

       - пiдключення системи перекладу до банкiв даних i автоматизованих систем управлiння.

      Як бачимо, утворення перших АРМ, що стали  уже класичними, було для їх  розробникiв не тiльки самоцiллю, але й основою побудови систем з бiльшою автоматизацiєю перекладу, нiж тiльки пошук слiв у словнику.

      Система Termex

       У той  же час, на свiтовому ринку пропонуються й такi АРМ, що не мають блоку автоматичної обробки речення, що перекладається. Однiєю з таких систем є реалiзована на персональних комп’ютерах IBM РС система Termex [9]. Система розроблена фiрмою Linguatech International (США) i орiєнтована  на  основнi європейськi мови, крiм слов’янських. На вiдмiну вiд систем МП, система типу “АРМ перекладача” тiльки допомагає людинi, що виконує переклад i звертається до машини за перекладом окремих слiв i словосполучень.

      Система Termex працює в одновiконному режимi i дозволяє перекладачевi друкувати текст перекладу, одержуючи його вiдображення на екранi.

      Словникова  стаття у словниках Termex мiстить поле фiксованої довжини (50 символiв) для вхiдного слова або словосполучення, а також поле перекладу змiнної довжини. Довжина словникової статтi - до 900 символiв. Швидкiсть пошуку слова (словосполучення) - 1-3 секунди. Мови словникiв: англiйська, французька, нiмецька, голандська, iспанська, iталiйська. Пропонуються 2-, 3- i 4-мовнi словники.

      Iншi АРМ перекладача

       Фiрма Trados Gmbh, Штутгарт, Германiя, пропонує комплекс Translator’s Workbench [11], який складається з трьох модулiв:

       - 14-мовної  термiнологiчної бази даних Multiterm;

       - програми  аналiзу текстiв, яка дозволяє знайти в текстi i перекласти всi слова, що є в базi даних;

       - АРМ  перекладача TED, який забезпечує  користувачевi роботу в одно- або двовiконному режимах. Крiм того, TED може працювати резидентно з текстовими редакторами.

      АРМ перекладача Lingvo 3.0 [10] представлений на ринку СНД фiрмою “БИТ” (Москва). Система електронних словникiв Lingvo мiстить сотнi тисяч лексичних одиниць у багатьох англiйсько-росiйських i росiйсько-англiйських словниках, дозволяє користувачевi перекладати тексти з екрану i клавiатури, не припиняючи основної роботи комп’ютера, створювати свої словники, вставляти переклад у текст, що редагується. Забезпечується пошук слiв на частковий збiг. Можна сказати, що ця система є прикладом програмiстського пiдходу до побудови лiнгвiстичних систем.

      Система Geisha фiрми “Медiком” (Харкiв) - це АРМ перекладача-япониста [2]. Система складається з таких компонентiв:

       - масивiв, спецiальним чином закодованих iєроглiфiв, i знакiв катакани та хiрагани;

       - системи  програм пiдтримки електронного  словника, пошуку слiв у словнику, редагування тексту перекладу, а також навчання - для людей, що починають вивчення японської мови;

       - базового  японсько-англiйсько-росiйсько-японського  словника на 7 тис. словникових статей.

      Система  забезпечує такi види пошуку в словнику:

       а) пошук  по японськiй частинi, з перекладом на росiйську або англiйську мови:

       - за транскрипцiєю - на повний чи частковий збiг або на входження слова у словосполучення;

       - по iєроглiфiчнiй частинi - на повний або частковий збiг;

       б) пошук  по росiйськiй/англiйськiй частинi з перекладом на японську мову - на повний чи частковий збiг або на входження в словосполучення.

      Користувач  може поповнити словник, одержуючи  при цьому пiдказки по таблицi iєроглiфiчних ключiв i масиву “складних” iєроглiфiв. Навчаюча програма Puzzle дозволяє починаючому японiсту закрiпити базовi знання японської графiки та роботи зi словником.

      АРМ перекладача RDT (Resident Dictionary Tool) фiрми “Медiком”  дозволяє працювати зi зворотними  словниками, орiєнтованими на такi мовнi пари, в яких одна мова  -захiдноєвропейська, а друга - росiйська або українська. RDT пiдтримує велику кiлькiсть оборотних 2-мовних словникiв загальновживаної та термiнологiчної лексики англiйської, нiмецької, iспанської, росiйської, української мов, у тому числi англiйсько-українськi словники. RDT працює у двох режимах - автономному та резидентному. У першому користувач може переглянути i поповнити словник, у другому - працювати з будь-яким текстовим редактором, що пiдтримуює текстовi файли в ASCII форматi, проводити пошук i вставляти переклад безпосередньо в текст. Система забезпечує 8 видiв пошуку слiв i словосполучень, у тому числi на повний i частковий збiг, входження слова в словосполучення, сумiсне входження двох слiв у словосполучення тощо. У RDT передбаченi поля граматичної iнформацiї та транскрипцiї.

 

Висновок до розділу 2

 

      Виходячи  з вище сказаного ми можемо  побачити, що  з  такого АРМ  може бути “вирощена” система  МП; з iншого боку, якщо система  МП генерує переклад такої  низької якостi, що зрозумiти його  користувачевi принаймнi не простiше, нiж вхiдний текст (а таке iнколи трапляється практично з будь-якою реальною системою МП, коли вона зiштовхується з необхiднiстю перевести особливо складний для себе текст), то АРМ може опинитися хорошою альтернативою системi автоматичного перекладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки

 

      В останні  роки виникає концепція розподілених  систем управління народним господарством, де передбачається локальна обробка  інформації. Для реалізації ідеї  розподіленого управління необхідне  створення для кожного рівня управління і кожної предметної області автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі професійних персональних ЕОМ.

      Аналізуючи  сутність АРМ, фахівці визначають  їх частіше за все як професійно-орієнтовані малі обчислювальні системи, розташовані безпосередньо на робочих місцях фахівців і призначені для автоматизації їх робіт.

Автоматизовані робочі місця (станції) перекладача – інтерактивні словниково-орієнтовані системи машинного перекладу з великими за обсягом і деталізованими термінологічними словниками. Концепція полягає в тому, що системи машинного перекладу принципово неспроможні забезпечити його високу якість, тому вони не можуть цілком замінити користувача-перекладача, але мають допомагати йому.

      Функціонування  АРМ може дати чисельний ефект  тільки за умови правильного  розподілу функцій і навантаження  між людиною і машинними засобами обробки інформації, ядром яких є ЕОМ. Лише тоді АРМ стане засобом підвищення не тільки продуктивності праці і ефективності управління, але і соціальної комфортності фахівців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Автоматизированные рабочие  места 2004г.

   2. Блехман М.С., Пиотровский  Р.Г. Связи. Единицы и единства  сверхфразового уровня языка // Квантитативная  лингвистика и автоматический  анализ текстов: Тартуский университет: зап. гос. университет, 1989 1990. С. 20 - 21.

   3. Бірюков А.В. Тестування лінгвістичної якості систем машинного перекладу “Плай”, “Прагма” та “Ленгвідж майстер” .

   4. Блехман, М. С. Комп’ютерна  лінгвістика / М. С. Блехман. – Х. : ХГУ, 1997. – 153 с.

   5. М.Г.Мамедова, З.Ю.Мамедова. Машинний переклад: еволюція та  основні аспекти моделювання. Баку. - 2005, 156 с. - Режим доступу:http://library.ict.az/files/ik_38.pdf

   6. Полонская О.Р. Автоматическое  распознавание эксплицитных логико-смысловых  сверхфразовых связей в научном  тексте. Дисс. . канд. филол. наук. Харьков, 1989. С. 16.

   7. Хатіашвілі Х.А., Аміреджібі Н.М. До питання про  машинний переклад і функціонування  електронних словників. - 2010

   8. Чрділелі Т.В., Кожемяченко  Н.В., Ю.Г. Хохлов. Інформаційні технології  у мовознавчих студіях. - 2010 - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/newtech/2010_1/articles/2-8.pdf

   9. A New Key for Linguists, 1989.

  10. Bit Software, 1992.

         11. Information Market, 1991.

 

 

 

 

 

Глосарій основних термінів

 

      АРМ – автоматизоване робоче місце.

      ЕОМ –  електронна обчислювана машина.

      МП – машинний переклад.

      CTS - Computer Translation System.

      ADL - Automatic Dictionary Lookup.

      ПЗ – програмне забезпечення.

      СУБД – система управління базами даних.

      АСУ –  автоматизована система управління.

      ВЕТ –  великоформатні електронні таблиці.