Автоматизовані системи управління охороною праці обліку, аналізу та дослідження травматизму

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Маріупольський  державний університет

Кафедра раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

Автоматизовані  системи управління охороною праці  обліку, аналізу та дослідження травматизму

 Рубан Аліна Віталіївна

                      студентка ОКР «Магістр»   

факультету грецької філології

        спеціальності «Переклад

        (новогрецька)»

Маріуполь – 2012

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..3

1. Поняття «травматизм»…………………………………………………….5

2. Розслідування та облік  травматизму……………………………………..6

3. Автоматизовані системи  управління охороною праці……………….....10

Висновки……………………………………………………………………...16

Список використаних джерел……………………………………………….17

Вступ

Впродовж багатовікової  історії людства проблеми здоров'я  та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства  і були пов'язані з розвитком  суспільного виробництва та формуванням  суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці  приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих  умов та засобів праці. Адже саме за таких обставин людина здатна працювати  високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян. Тому історично  склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки  про людину. Головними об'єктами її досліджень є людина в процесі  праці, виробниче середовище, організація  праці та виробництва. На підставі цих  досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров'я  і працездатності людини в процесі  праці.

Дана робота присвячення  вивченню та аналізу виробничого  травматизму, його розслідування, облік  та аналіз, та впровадження автоматизованих  систем управління охороною праці з  дослідження травматизму.

Актуальність нашого дослідження  полягає у тому, що науково-технічний прогрес призводить до корінної зміни характеру і засобів праці, системи управління охороною праці. Цей процес створює для людини велику кількість благ:

• зменшує фізичне навантаження;
• робить працю інтелектуальною, цікавою, різноманітною;
• та найголовніше, зменшує ризик виникнення нещасного випадку у виробництві.

Основна мета полягає у  дослідженні автоматизованих систем охорони праці обліку, аналізу  та дослідження травматизму.

Для досягнення мети ми передбачаємо розв’язати такі завдання:

• уточнити поняття «травматизм»;
• вивчити способи розслідування та обліку травматизму;
• вивчити методи аналізу виробничого травматизму;
• та ознайомитися з автоматизованими системами охорони праці.

Мета та завдання роботи окреслюють її структуру: вступ, 4 розділи, висновки, список використаної літератури.

1. Поняття «травматизм»

Травматизм – слово грецького походження (trauma - пошкодження, поранення). На виробництві травми (нещасні випадки) головним чином стаються внаслідок непередбаченої дії на робітника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним своїх трудових обов'язків.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

Виробнича травма – це раптове механічне (забої, переломи, рани тощо), фізичне (рухомі вузли машин, механізмів, інструмент, оброблюваний матеріал, ненормальні метеорологічні умови, недостатня освітленість робочої зони, шум та вібрація тощо), хімічне (хімічні опіки, загальнотоксичні гострі отруєння тощо), біологічне (мікроорганізми, бактерії, віруси, рослинні та тваринні макроорганізми), психофізіологічне (фізичне та нервове перевантаження організму людини), комбіноване та інше пошкодження людини у виробничих умовах.

За ступенем важкості наслідків  нещасні випадки поділяють на легкі (втрата працездатності на 1 день), важкі (втрата працездатності більше як на 1 день) і смертельні. Висновок про  важкість травм дають лікарі медичних установ згідно з відповідними нормативними документами.

Залежно від кількості  потерпілих, нещасні випадки поділяються  на поодинокі і групові. До останніх відносяться нещасні випадки, які  сталися одночасно з двома  і більше потерпілими. Незалежно  від важкості отриманих травм, такі нещасні випадки кваліфікують як важкі.

Механічні та фізичні фактори  переважно викликають травми. Теплові, хімічні, біологічні та психофізіологічні  у більшості випадків зумовлюють захворювання. Одначе, різкої межі за характером дії на організм людини між згаданими  факторами немає.

Нещасний випадок – випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією на працівника небезпечного виробничого фактора.

 Усі нещасні випадки  відносяться до таких, що пов'язані  з роботою, і до побутових.  Віднесення травми до тієї  чи іншої категорії являє собою  юридичний акт і здійснюється  на основі спеціальних правових  норм і правил. Нещасний випадок  на виробництві можна кваліфікувати  як раптове пошкодження здоров'я  працівника при виконанні трудових  обов'язків або при обставинах, спеціально зумовлених законом.  При цьому не має значення, чи працює робітник на підприємстві  постійно, тимчасово або сезонно,  є штатним чи позаштатним, працює  на основній роботі чи за  сумісництвом, оскільки у перерахованих  випадках він вступив у трудові  відносини з підприємством.

 Визначення причин  нещасних випадків на виробництві  є складним і відповідальним  моментом. Дуже часто в цій  справі допускають грубі помилки,  що невірно відображає фактичний  бік справи і веде до неправильних  висновків, спрямовує зусилля  у боротьбі з виробничим травматизмом  у хибному напрямку.

Статистика нещасних випадків свідчить про те, що, незважаючи на різноманітність  засобів безпеки праці під  час роботи на машинах (особливо універсальних), виробничий травматизм поки що має  місце. Одна з причин цього – мала ефективність цих засобів. У зв'язку з викладеним існує гіпотеза про хвилеподібність уваги працюючих до небезпеки, коли формується деякий середній рівень уваги до небезпеки. Після того, як стався нещасний випадок, рівень уваги до безпеки праці на підприємстві різко зростає, а з часом поступово спадає.

2. Розслідування  та облік травматизму

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний проводити розслідування  і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" регламентує наступну процедуру.

За наслідками розслідування  нещасного випадку складається  акт розслідування. На облік беруться нещасні випадки, які трапились:

• під час виконання трудових обов'язків;
• на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу;
• під час аварій, а також під час їх ліквідації.

Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки:

• травми, гострі отруєння, які виникли внаслідок шкідливих і небезпечних чинників;
• травми через нанесення тілесних пошкоджень іншою особою;
• ураження блискавкою;
• пошкодження внаслідок контакту представниками фауни і флори;
• інші пошкодження здоров'я при аваріях і стихійних лихах.

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

• з'ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;
• визначення причин, що призвели до нещасного випадку;
• встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;
• розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Про кожний нещасний випадок  свідок, працівник, який його виявив, або  сам потерпілий повинні негайно  повідомити безпосереднього керівника  робіт чи іншу уповноважену особу  підприємства і вжити заходів  до надання необхідної допомоги. Керівник робіт або уповноважена особа  підприємства, у свою чергу, зобов'язані:

• терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, доставку його у разі необхідності до лікувально-профілактичного закладу;
• повідомити про те, що сталося роботодавця, а також відповідну профспілкову організацію;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши  повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком  та групових:

1. повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;
2. організує його розслідування й утворює комісію з розслідування.

Комісія з розслідування  нещасного випадку зобов'язана  протягом трьох діб:

1. обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
2. визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
3. з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;
4. визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
5. скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-1 і Н-5 або акт за формою НТ про потерпілого;
6. у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

• потерпілому або його довіреній особі;
• керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів щодо запобігання подібним випадкам;
• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку;
• відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду;
• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
• керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці.

Комісія направляє акт за формою Н-1 органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу – відповідній держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування. При виявленні гострого професійного захворювання копія акта за формою Н-1 та картка обліку гострого професійного захворювання за формою П-5 надсилається до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування повинні зберігатися протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

3. Автоматизація  системи управління охороною  праці

У теперішній час на багатьох підприємствах служби охорони праці  оснащені комп'ютерами, які дозволяють здійснювати низку завдань:

— складання графіків перевірки  знань і медоглядів персоналу  та контроль за їх здійсненням;

— контроль виконання заходів  з охорони праці;

— контроль своєчасності технічних  оглядів та оглядів посудин, що працюють під тиском, підйомних машин і  механізмів, електрообладнання та ін.;

— підготовка звітів за формами 1-ПВ, 1-УБ, 7-ТНВ та ін.;

— оформлення актів Н-1 і  наслідків травматизму;

— аналіз інформації про  травматизм;

— нагадування про важливі  планові заходи;

— надання довідок про  порушення правил охорони праці;

— стеження за виконанням розпорядчих  документів;

— розроблення різних документів та ін.

Київська фірма "Протек" створила відповідне програмне забезпечення для автоматизованого робочого місця "Охорона праці". На львівському заводі "Рема" була розроблена автоматизована система аналізу травматизму і захворювань (АСАТіЗ). Кожний місяць керівництво одержує дані про травматизм і захворювання на підприємстві, що дає можливість оперативно впливати й усувати причини тих явищ. На Львівському хімфарм-заводі запроваджена автоматизована система контролю виконання документації (АСКД). За кожний місяць керівництво заводу одержує: перелік невиконаних запланованих заходів з охорони праці із зазначенням прізвищ відповідальних; кількості прострочених днів; переліку працівників, які потребують переатестації з охорони праці; переліку осіб, відповідальних за безпеку об'єктів підвищеної небезпеки, що звільнилися, з нагадуванням про необхідність їх заміни. Усі відповідальні особи одержують повідомлення про закінчення терміну виконання ними запланованих заходів з охорони праці. За допомогою комп'ютерної техніки вирішується і багато інших питань охорони праці.

При встановленні на робочому місці АРМ необхідно провести попередню підготовку до роботи. Потрібно заповнити довідники, які використовує АРМ, відповідно до існуючих на підприємстві штатного розкладу та нормативних документів, які регламентують періодичність  медоглядів, перевірок знань працівників, періодичність огляду обладнання тощо. У довідниках, що поділяються на групи, відтворюється певна інформація.

1. Структурно-адміністративні:

1.1. Підприємство.

1.2. Форма власності.

1.3. Тип підприємства (промисловість,  зв'язок, будівництво та ін.).

1.4. Навчальні заклади  з охорони праці, де планується  проводити підготовку, атестацію  та переатестацію працівників.

1.5. Органи управління (міністерства, відомства).

2. Події, де зазначається:

2.1. Характер події.

2.2. Тип нещасного випадку  (нещасний випадок, зі смертельним  наслідком, груповий нещасний  випадок, аварії першої категорії,  аварії другої категорії).

2.3. Вид події, що призвела  до нещасного випадку (ДТП,  ураження струмом і т. ін.).

2.4. Наслідки нещасних  випадків (інвалідність першої групи,  інвалідність другої, третьої груп, переведення на легшу роботу, одужання, смерть).

2.5. Стягнення (попередження, штраф, догана).

3. Причини:

3.1. Причини нещасного  випадку (технічні, організаційні,  психофізіологічні, які, своєю  чергою, поділяються на більш  конкретні причини).

3.2. Устаткування" яке стало  причиною травми (готовий список  з можливістю розширення).

4. Персонал:

4.1. Стать особи (чол., жін.).

4.2. Професія, посада (заноситься  згідно з штатним розкладом).

4.3. Відповідальність за  безпечне ведення робіт (готовий  список з можливістю розширення).

4.4. Право на роботи  з підвищеною небезпекою.

4.5. Теми навчання та  перевірки знань.

4.6. Види медоглядів.

4.7. Діагнози захворювань.

4.8. Стан потерпілого щодо  алкоголю.

5. Документи:

5.1. Нормативні документи  (правила, інструкції і т. ін.).

5.2. Потоки документів (внутрішні,  вхідні, вихідні).

5.3. Види документів (положення,  рішення, лист, акт, вказівка і  т. ін.).

5.4. Кореспонденти.

6. Виробництво:

6.1. Тип виробництва.

6.2. Підрозділи підприємства.

6.8. Групи та підгрупи  устаткування.

6.4. Належність устаткування.

6.5. Види технічного обстеження.

6.6. Виконавці технічного  обстеження.

6.7. Ознака реєстрації  устаткування.

6.8. Види умов праці  (чинники виробничого середовища  і трудового процесу).

6.9. Засоби індивідуального  захисту.

7. Норми:

7.1. Нормативна періодичність  технічних обстежень.

7.2. Періодичність навчання.

7.3. Періодичність медогляду.

7.4. Норми видачі засобів  індивідуального захисту.

Після первинного заповнення довідників робота спеціаліста з  охорони праці значно спрощується, за умови постійного стеження за відповідністю  довідників реальному стану речей.

У результаті заповнення довідників створюється повна картотека  працюючих із зазначенням прізвища працівника, місця його роботи, підрозділу, в якому він працює, професії (посади), статі й дати народження та картотека  устаткування. У будь-який момент можна  переглянути по кожному працюючому перелік тем навчання, коли відбулася  і коли планується наступна перевірка  знань, перелік видів медогляду, дати проходження останнього й наступного медоглядів, коли і яких порушень вимог  охорони праці припустився працюючий  з підставою для обліку порушення, датою порушення і номером  документа. Можна також переглянути  або вивести на друк графік проведення навчання та перевірки знань по підприємству в цілому, по окремому підрозділу чи виду роботи або по конкретній особі. Такі ж графіки можна отримати по медоглядах та порушеннях вимог  охорони праці.

Звіти 1-У Б, 7-ТНВ, 1-ПВ заповнюються автоматично, з можливістю корегування.

Створена картотека устаткування буде мати такі графіки: найменування обладнання, тип, марка, реєстраційний  номер, обліковий номер, підприємство, підрозділ.

За допомогою фільтрів можна обрати устаткування за такими ознаками: назва ознаки реєстрації, підприємство, підрозділ, група устаткування, термін експлуатації (відпрацьований / не відпрацьований). Можна вивести графік технічних обстежень обладнання.

Наявні можливості дозволяють вести журнал реєстрації нещасних випадків і в будь-який момент отримати аналіз виробничого травматизму за певний визначений період за такими критеріями: кварталами, місяцями, роками, видом  події та віком потерпілого, загальним  стажем роботи та наслідками нещасного  випадку, основною причиною нещасного  випадку, перебування потерпілого  в стані сп'яніння, підрозділами, стажем роботи, фахом, супутніми причинами  нещасного випадку, а також за типами нещасних випадків, устаткуванням  — джерелом нещасних випадків та за шкідливими чинниками.

У будь-який момент працюючому доступні довідки, які стосуються того блоку АРМ, з яким проводиться  робота або довідка щодо АРМ загалом.

Використання АРМ дозволяє значно спростити роботу спеціаліста  з охорони праці, передбачає більше часу на контроль за станом охорони  праці безпосередньо на виробництві.

На кафедрі охорони  праці Національного університету "Львівська політехніка" розроблена система автоматизованого аналізу  нещасних випадків та планування заходів  запобігання виробничому травматизму (САПР-ЗВТ), що дозволяє здійснювати  ефективне, оперативне та планомірне системне проектування планових та позапланових технічних і навчальних заходів  з охорони праці для конкретного  підрозділу підприємства з урахуванням  статистичного аналізу та ґрунтуючись  на чинній нормативній базі діяльності таких підрозділів.

Автоматизована система  аналізу нещасних випадків та проектування заходів запобігання виробничому  травматизму розроблена на основі САПР як незалежний Windows-додаток. Середовищем  програмування обрано Visual C++ та інтеґровані засоби Visual Database (Integrated Visual Database Tools), елементи автоматизації Activ X Database Object (ADO) й інші програмні засоби. Реалізована підсистема підготовки звітності щодо виконання попередніх планів, поповнення нормативної і статистичної інформації за електронними мережами та через Інтернет, включаючи обмін інформацією периферійних підприємств з центральним сервером підприємства.

Висновки

Отже, у даній роботі розглянуто наступні питання:

• загальні положення поняття «травматизм»;
• розслідування та облік нещасних випадків на виробництві;
• та автоматизовані системи управління охороною праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших  засобів виробництва, стан засобів  колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а  також санітарно-побутові умови  повинні відповідати вимогам  нормативних актів про охорону  праці. З науково-технічним прогресом процес контролю безпеки праці полегшується з впровадженням автоматизованих систем управляння охороною праці.

Насамкінець потрібно сказати, що результативність АСУ багато в  чому залежить від глибини людино-машинного  взаємодії. У тих випадках, коли потрібно проаналізувати великі інформаційні потоки, більш оптимальне рішення забезпечить  програмно-апаратний комплекс. В  інших випадках переважно мати тільки так звану комп'ютерну підтримку  керівнику і суб'єктам управління.

Список використаних джерел:

1. [Електронний ресурс] / Режим доступу:   http://pidruchniki.ws/15950210/bzhd/kompyuterizatsiya_sluzhbi_ohoroni_pratsi
2. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://knowledge.allbest.ru/life/2c0a65635a2ad68a4c43a88521316c37_0.html
3. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.info-works.com.ua/all/BJD/614.html
4. Гогіташвілі, Г.Г. Комп'ютеризація служби охорони праці: навч. посібник / Г.Г. Гогіташвілі, Є.Т. Карчевські, В.М. Лапін // – К. : Знання, 2007.
5. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник. / Д.В. Зеркалов// – К.: «Основа». 2011. – 551 с.
6. ПОСТАНОВА КМУ від 10 серпня 1993 р. N 623, Київ «Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях» Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N   97 (97-94-п) від 23.02.94; N 915 (915-96-п) від 05.08.96; N  923 (923-98-п) від 17.06.98; N 1988 (1988-99-п) від 27.10.99; N 1006 (1006-2001-п) від 09.08.2001)