Авторскі права

           ВСТУП

           Основними напрямами духовної творчості народу є наукова діяльність,література і мистецтво. Результати цих видів творчої діяльності,

невичерпні  за формами, прийомами, способами об'єктивного  вираження

духовного багатства людини, є предметом правової охорони. Певні

суспільні відносини, що виникають у зв'язку з їх використанням,

потребують  правового регулювання, яке бере на себе авторське право.

          В об'єктивному розумінні авторське право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки.

         У суб'єктивному розумінні –  це сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв'язку із створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.

        Завдання авторського права — встановити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї

діяльності  всьому суспільству. Його основним принципом  є поєднання

інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право

проголошує  і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових

прав  авторів.

          Джерела авторського права представлені нормативними актами, до яких передусім належать конституційні та законодавчі акти, що визначають

основні засади, Закон України «Про авторське  право і суміжні права» та

інші  закони. Так, законодавство, яке безпосередньо  регулює відносини

власності, визнає за громадянином виключне право  розпоряджатися своїми

здібностями до продуктивної і творчої праці.  
 

Автору відповідно до закону належать особисті немайнові  та майнові права, що виникають у  зв'язку із створенням і викорис-танням будь-якого твору науки, літератури чи мистецтва. Для виникнення і здійснення авторських прав не вимагається вико-нання будь-яких формальностей. Особа, яка має авторське пра-во, для сповіщення про свої права може використати знак охо-рони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі - ©, імені осо-би, яка має авторське право, і року першої публікації твору.

    Особа, яка має авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір, може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах протягом строку охорони авторського права. Дер-жавній реєстрації можуть бути піддані свідчення про авторство на обнародуваний чи необнародуваний твір, факт і дата опублі-кування твору та договори, які зачіпають права автора на твір.

   Державну реєстрацію здійснює Державне агентство України з авторських і суміжних прав в установленому порядку. Про ре-єстрацію прав автора видається свідоцтво. При виникненні спо-ру державна реєстрація визнається судом як юридична презумп-ція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому по-рядку не буде доведено інше.

Особисті (немайнові) права автора - це право авторства, пра-во на авторське ім'я, право на недоторканість твору і право на обнародування твору.

Право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець вправі називати себе автором твору, а всі інші особи, що вико-ристовують твір, зобов'язані зазначати ім'я його автора. Право авторства закріплює факт створення даного твору конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як твору, так і особи автора.

Зазначення імені  автора при використанні твору обов'язкове в усіх випадках, за одним винятком: якщо твір образотворчого ми-стецтва або фотографічний твір використовується у промисло-вості. У цих випадках ім'я автора не згадується з чисто техніч-них причин.

Право на авторське ім 'я дає авторові змогу випустити свій твір за власним ім'ям, умовним (псевдонім) або взагалі без зазначен-ня імені (анонімно).

У більшості  випадків автор публікує свої твори  під власним ім'ям, тобто вказує своє прізвище та ініціали. Поряд з  цим стат-тею 13 Закону про авторське  право автору надано право випус-кати у світ свій твір під псевдонімом або анонімно.

Право на недоторканість твору визначається як право проти-діяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може за-шкодити честі і репутації автора. Це означає, що при виданні, публічному виконанні або будь-якому іншому використанні твору забороняється без дозволу автора та його правонаступників вносиги будь-які зміни як до самого твору, так і до його назви та позначення імені автора. Не допускається також без дозволу автора супроводжувати видаваний твір ілюстраціями, передмо-вами, післямовами, коментарями, будь-якими іншими пояснен-нями, доповнювати або скорочувати твір. За типовими видавни-чими договорами малюнок і навіть колір обкладинки можна зро-бити лише за згодою автора. Контроль за дотриманням вимог недоторканості твору здійснює Державне агентство України з авторських і суміжних прав.

Право на обнародування  твору. За законом про авторське право обнародування твору - це дія, що робить твір доступним для публіки, якими б засобами це не досягалось.  Зазначене право є істотним особистим немайновим правом. Його ще називають правом випуску твору у світ. Відповідно до Закону твір вважається випущеним у світ (опублікованим, обна-родуваним), якщо він виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню або будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб.

Майнові права автора чи іншої  особи, що має авторське  право. Передусім автору чи іншій особі, що має авторське право, нале-жить виключне право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право - право, коли жодна особа, крім тієї, якій на-лежить авторське право або суміжні права, не може використо-вувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), за винятком випадків, установлених Законом про авторське право (про винятки з цього загального права йтиметься нижче).

Закон надає  автору чи іншій особі, що має авторське  право, виключне право дозволяти  або забороняти:

1. Відтворення творів, тобто виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, в тому числі у звуко- і відеозапису, а також запис твору або фонограми для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (включаю-чи цифрову), оптичній або іншій формі, яку читає машина. При-мірник - це результат будь-якого відтворення твору.

2. Публічне виконання і публічне сповіщення творів. Публіч-не виконання - це подання творів, виконань, фонограм, пере-дач організації мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком пе-редачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час.

Публічне сповіщення (сповіщення для загального відома) - така передача в ефір чи по проводах зображень і (або) звуків творів, виконань фонограм, передач організацій мовлення, коли зазначені зображення чи звуки можуть бути сприйняті невизна-ченим колом осіб.

3. Публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника творів, виконань, передач організацій мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, теле-візійного кадру тощо (за винятком передач в ефір чи по прово-дах) або за допомогою інших пристроїв чи процесів невизначе-ному колу осіб.

4. Будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах вже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією.

5. Переклади творів. Автор оригіналу може сам перекласти свій твір іншою мовою (авторський переклад). За наявності автор-ського перекладу ніхто інший не може перекладати цей твір тією самою мовою. Від авторського перекладу слід відрізняти автори-зовані переклади, тобто схвалені автором,

6. Переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів.

7. Розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в найом чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору.

8. Здавання в найом після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина.

9. Імпорт примірників творів.

Право на авторську винагороду - це основне майнове право автора чи іншої особи, що має авторське _право. Підставою для винагород є факт використання твору будь-яким способом. Ос-новні правові форми використання творів є, власне, виключним правом дозволяти або забороняти ті чи інші дії, визначені у статті 14 Закону про авторське право і викладені вище. Найчастіше вживаються обнародування і опублікування творів.

Конкретними юридичними фактами, що породжують у автора чи іншої особи, яка має авторське  право, право на винагороду, можуть бути:

а) авторський договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо);

б) факт позадоговірного використання твору, коли не вима-гається згода автора, але передбачена виплата авторської вина-городи (ст.19 Закону про авторське право);

в) неправомірне використання твору.

З наведених  підстав виникнення права на авторську  винагоро-ду випливає висновок, що право на одержання винагороди по-роджується, як правило, лише фактом використання твору. Сам по собі факт наявності твору в об'єктивній формі права на вина-городу породжує не завжди.

Винагорода, одержана автором чи іншою особою, яка має ав-торське право, є, по суті винагородою за працю, вкладену у ство-рення твору. Вона може бути у формі заробітної плати (наприк-лад, штатний художник, науковий співробітник науково-дослід-ної установи) або авторського гонорару. Можливе поєднання цих форм оплати.

За винятком випадків, коли допускається використання твору без згоди автора і без  виплати йому авторської винагороди (ст.15-18 Закону про авторське право), винагорода має виплачуватися за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у вигляді одноразового платежу (одноразова винагорода), у формі відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або складатися із змішаних платежів.

Розмір і порядок  обчислення авторської винагороди за створен-ня і використання твору визначаються в авторському договорі.

Кабінетом Міністрів  України можуть встановлюватися  мінімальні ставки авторської винагороди, що індексуються од-ночасно з індексацією  мінімальних розмірів заробітної плати

Винагорода за відтворення в особистих цілях творів, зафіксо-ваних у звуко- і відеозаписах, виплачується у формі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнання (аудіо-апаратури, відеомагнітофонів тощо) та матеріальних носіїв (зву-ко- і (або) відеоплівки, касет, лазерних дисків, компакт-дисків тощо), які використовуються для такого відтворення.

Розмір винагороди та умови її виплати визначаються догово-рами між вказаними виробниками, імпортерами та організація-ми, що управляють майновими правами на колективній  основі.

Авторська винагорода, право на одержання якої за використан-ня творів вітчизняних авторів у межах України виникло після 1 червня 1973 р., нараховується і виплачується вітчизняним спад-коємцям у тому самому розмірі, в якому цю винагороду слід було б нарахувати і сплатити самому авторові, якби він був живий.

Своєрідною формою права на винагороду є право слідування. Його суть полягає в тому, що автор протягом свого життя, а після його смерті його спадкоємці протягом строку дії автор-ського права користуються невідчужуваним правом на одержан-ня п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу оригі-налу твору образотворчого мистецтва через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде після першого його відступлення, здійсненого автором твору (право слідування).

Збір і виплата  винагороди, одержаної в результаті використан-ня права слідування, здійснюються через організації, які управ-ляють  майновими правами авторів на колективній основі.

Новою і практично  доцільною є стаття 22 Закону, яка  проголошує право

автора на доступ до твору образотворчого мистецтва. За цією статтею,

автор твору образотворчого мистецтва має право доступу  до нього

незалежно від  того, кому належить цей твір. Закон  надає авторові право

доступу до зазначеного  твору за таких умов: 1) авторові надається право

доступу лише до творів образотворчого мистецтва; 2) цей твір на підставі

договору переданий  іншій особі у власність; 3) при  цьому автор не

поступився своїми майновими правами; 4) доступ авторові необхідний з

метою його використання для відтворення (виготовлення примірників,

слайдів, карток, переробок  тощо; 5) такий доступ автора не зашкодить

законним правам і інтересам власника твору образотворчого мистецтва.  

При дотриманні автором  зазначених умов, власник твору не може відмовити

йому в доступі до твору без достатніх підстав. Право доступу відкриває

для автора більш  широкі можливості продовжувати роботу над твором.

Висновки

Отже, авторське  право - сукупність правових норм, які  регулюють відносини, що виникають  внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки.

Недосконалість  законодавства, яке регулює відносини  в сфері авторського права  створює деякі проблеми для авторів  творів, це може завдати матеріальної та моральної шкоди.

Очевидно те, що значення і роль об'єктів авторського права для соціально-економічного прогресу суспільства важко переоцінити, швидше навпаки. Там де належним чином сприяють інтелектульній діяльності, досягається високий рівень добробуту народу. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльність і вміло використовують її здобутки.

Проблема полягає  також і в тому, що мало одержати бажані результати творчої діяльності, їх ще треба раціонально використати, а це не лекше ніж їх створити.

Наша країна має досить потужний інтелектуальний потенціал, на її рахунку багато досягнень світового рівня, але здебільшого ці досягнення не були раціонально спрямовані на користь нашого народу.

1. Конституція  України. 

2. Закон України  «Про авторське право і суміжні  права» від 4 люто-го 1994 р. ст. - 41.

3. Постанова  Кабінет Міністрів України №784 «Про мінімальні ставки авторської  винагоро-ди за використання творів  літератури і мистецтва» від  18 листо-пада 1994 р. 

5. Цивільний  процесуальний кодекс України 

8. Цивільне право:  підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі., 1997. - 544 с.