Банк міжнародних розрахунків. 2

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА “ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ТЕОРИИ”

Реферат

З дисципліни «Міжнародні організації»

На тему: «Банк міжнародних розрахунків»

                                                                       Студентки 4 курсу

                                                                             спеціальності «МЕК»

                                                     група Б

                                                                                       Калтикової К.В.

Маріуполь – 2011

ЗМІСТ

Вступ

1. Необхідність створення та етапи розвитку Банку міжнародних розрахунків………………………………………………………………………...4

2. Організаційна структура Банку………………………………………………..7

3. Основні операції та механізм їх здійснення Банком………………………..11

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Банк Міжнародних розрахунків є найдавнішою міжнародною організацією, основною функцією якої є регулювання платежів центральних банків та розроблення нормативних документів з банківського нагляду. Банк було засновано у ході реалізації плану Юнга після Першої світової війни 20 січня 1930 р. відповідно до міжурядових угод. Одна з основних цілей міжнародної діяльності Банку полягає в зміцненні міжнародної фінансової стабільності. Особливої актуальності така діяльність набуває в сучасних умовах інтеграції світових фінансових ринків. Це визначає місце і роль банку в системі міжнародних відносин: БМР є місцем зустрічі представників центральних банків; є банком центральних банків - зберігає їх депозити, які становлять значну частку світових валютних резервів, здійснює розрахунки між ними на кліринговій основі; є агентом або довіреною особою з різноманітних міжнародних фінансових домовленостей. БМР - це своєрідний форум, що сприяє міжнародному співробітництву банків. Він регулярно організовує у себе зустрічі (Базельські зустрічі) представників центральних банків країн-членів та інших центральних банків, співпрацює з Групою десяти. Головна мета цих зустрічей - досягнення високого ступеня взаєморозуміння з питань грошово-кредитного й економічного характеру, функціонування світової валютної системи тощо.

Мета роботи – аналіз розвитку банку міжнародних розрахунків

Задача роботи. Щоб розкрити тему для досягнення поставленої мети  були  розглянуті наступні питання:

-         Необхідність створення та етапи розвитку Банку міжнародних розрахунків;

-         Організаційна структура Банку;

-    Основні операції та механізм їх здійснення Банком.

Об’єктом дослідження є банк міжнародних розрахунків.

Предметом дослідження є створення та розвиток банку міжнародних розрахунків.

Для досягнення поставленої в роботі мети і рішення необхідних задач були використані логічний, діалектико-матеріалістичний і порівняльний методи дослідження.

1. НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ БАНКУ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

Найстарішою кредитною інституцією регіонального типу є Банк міжнародних розрахунків (БМР). Основна мета його створення полягала у врегулюванні проблем платежів Німеччини. Засновниками БМР стали група із шести центральних банків (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та Японії) і група банків США на чолі з Банкірським домом Моргана. За згодою сторін Банк був розташований у Швейцарії, яка надала йому Установчу хартію, але його діяльність регулюється міжнародним правом. Нова міжнародна організація повинна була сприяти співробітництву центральних банків країн-учасниць і надавати додаткові можливості щодо здійснення міжнародних фінансових операцій (стаття 3 першого Статуту). БМР розпочав свою діяльність 17 травня 1930 р. у Базелі. До 1932 р. його учасниками стали ще 19 країн Європи.

Саме Банкові міжнародних розрахунків були надані права генерального агента з даного питання, тобто він узяв на себе функцію ,яку раніше виконувала берлінська інституція, що мала назву Центральна агенція з операцій. Згідно зі Статусом БМР міг виконувати також інші функції, наприклад брати участь у колективних валютних інтервенція з метою захисту валют, здійснювати депозитні операції та перекази за дорученням центральних банків, сприяти розвиткові кооперації між центральними банками в цілому. Але основним завданням певний час залишалися інкасування та передача німецьких репарацій за призначенням.

Коли проблеми репарацій платежів відійшли на другий план, постало питання доцільності існування БМР.

В перші повоєнні роки БМР виконував роль технічного агента в межах укладеної в 1947р. угоди про багатосторонні взаємні розрахунки, якої згодом дотримувалися всі країни, що брали участь у програмі відбудови Європи. До функцій БМР входили насамперед допомога в технічному здійсненні компенсацій угод, включаючи дебетування і кредитування рахунків компенсаційних платежів за угодами із взаємних розрахунків, а також збір та аналіз відповідної статистики. Пізніше, в 1948р.,на прохання Організації європейського економічного співробітництва (ОЄЕС) БМР погодився виконувати аналогічні функції технологічного агента в межах планової угоди про внутрішньо-європейські платежі та взаємні розрахунки. В 1950-х роках з його допомогою здійснювалися клірингові операції в Європейському платіжному союзі. Поряд з агентськими функціями постійно розширювалися й інші напрями діяльності БМР.

Сьогодні членами Банку міжнародних розрахунків є 49 центральних банків різних країн. Це більшість країн Західної Європи, Північної Америки, деякі країни Східної Європи, Азії, Латинської Америки, а також Росія, Саудівська Аравія та Південна Африка.

Акціонерний капітал Банку становить 1,5 млрд. золотих франків. Він поділений на 600 тис. акцій рівного номіналу, з яких 530 тис. акцій уже емітовано. Відповідно до Статусу Банку емісія акцій здійснюється траншами.

Перший транш у 200 тис. акцій був поділений між центральними банками держав-спонсорів. Центральні банки-учасники мали можливість вибору між власною підпискою на акції БМР чи їх реалізацією на ринках у своїх країнах.

Акції, надані США (частка США становила 9,9%),не були придбані ФРС, тому що американський уряд не міг дозволити американському представникові офіційно брати участь в отриманні репараційних платежів з Німеччини. Тому акції розповсюджувалися через підписку серед комерційних банків та під спільні гарантії приватних банків. Певні частки акцій, що належали Японії, Бельгії, Франції були продані на внутрішньому ринку приватним організаціям та особам. Наступні емісії використовувалися як для збільшення частки банків-засновників у статутному капіталі, так і для залучення нових акціонерів до БМР. Наприклад, у 1996р. у межах підписки на четвертий випуск третього траншу, за яким емітувалось 44 тис. нових акцій, новим членам БМР стали центральні банки Бразилії, Китаю, Гонконгу, Мексики, Росії, Саудівської Аравії та Сінгапуру.

Майже 14% акцій БМР належало до останнього часу приватним власникам. Після позачергових Загальних зборів акціонерів, проведених 8 січня 2001р.,до Статуту БМР було внесено зміни, які заборонили приватним особам володіти акціями БМР. Лише центральні банки можуть бути його акціонерами. Приватні акціонери отримали отримали за них у цілому 16 тис. швейцарських франків, премія становила 95-155%.

Банк міжнародних розрахунків незмінне залишається центральною банківською установою на світовій арені. Він належить центральним банкам країн-членів, контролюється ними, надає чимало суто спеціалізованих послуг центральним банкам як членам БМР, так і іншим центральним банкам.

Одна з основних цілей міжнародної діяльності Банку полягає в зміцненні міжнародної фінансової стабільності. Особливої актуальності така діяльність набуває в сучасних умовах інтеграції світових фінансових ринків. Це визначає місце і роль банку в системі міжнародних відносин: БМР є місцем зустрічі представників центральних банків; є банком центральних банків - зберігає їх депозити, які становлять значну частку світових валютних резервів, здійснює розрахунки між ними на кліринговій основі; є агентом або довіреною особою з різноманітних міжнародних фінансових домовленостей.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА БАНКУ

Основними органами управління БМР є: Загальні збори акціонерів та Рада директорів у складі управляючих 17 центральних банків.

Загальні збори акціонерів

За Статусом Банку Загальні збори акціонерів проводяться щорічно в дати, які визначаються Радою директорів та припадають на останні 4 місяці до закінчення фінансового року(до 31 березня).

Право голосу і представництва на Загальних зборах акціонерів мають 50 інституцій (49 центральних банків країн-учасниць та Європейський центральний банк).Право голосу надається відповідно до частки інституцій в капіталі БМР. Голосування за дорученням (через представника) забороняється. Головує на Загальних зборах голова Ради директорів ,а в разі його відсутності -його заступник.

Можуть також скликатися позачергові Збори акціонерів, на яких ухвалюються рішення щодо пропозицій Ради директорів про внесення змін та доповнень до статусу БМР; збільшення або зменшення капіталу Банку;ліквідації Банку.

Рада директорів

Це адміністративний та виконавчий орган БМР. Рада директорів складається з 17 членів. До неї входять управляючі центральних банків Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії та США, які є за посадою директорами. Кожен із них призначає ще по одному члену Ради тієї ж національної незалежності з числа представників фінансового бізнесу, промисловості чи торгівлі.

Статут БМР передбачає, що ці особи можуть обирати інших членів Ради з-поміж управляючих тих центральних банків-членів, представники яких ще не входять у Раду, але не більш ніж 9 осіб. Управляючі центральних банків Нідерландів, Швеції, Швейцарії, а також Канади та Японії є такими членами Ради директорів. Усі директори Ради, окрім за посадою директорів, обираються на строк до 3 років, але він може бути продовжений. Директорами не можуть бути особи, які є членами або офіційними особами урядів чи законодавчих органів, якщо вони не є управляючими центральних банків.

Рада представляє БМР у відносинах з третіми сторонами і має виключне право брати на себе зобов'язання від імені Банку. Засідання Ради проводяться не рідше за 6 разів на рік. Принаймі 4 з них мають проводитися в зареєстрованих офісах Банку. Статус дозволяє Раді ухвалювати рішення за допомогою телеконференцій або кореспонденції, але на вимогу хоча б 5 директорів рішення мають бути передані на розгляд засідання Ради.

Рішення ухвалюються простою більшістю присутніх на засіданні Ради(директорів чи їхніх довірених осіб). У випадку рівності голосів Голова має другий - вирішальний голос. Засідання Ради вважаються чинними за наявності кворому, тобто якщо на засіданні присутні 2/3 членів Ради. Процедура засідання Ради підсумовується у протоколі, який підписує Голова.

Рада директорів обирає зі свого складу Голову та одного чи більше його заступників. Вона також призначає Президента Банку. Строк перебування на цих посадах-3 роки, але він може бути продовжений. З 1948р. функції Президента Банку та Голови Ради директорів виконує одна особа.

Рада директорів за рекомендацією Голови призначає також генерального менеджера та його заступника, які звітують Президентові Банку про операції банку та керують діяльністю операційного персоналу. Керівники департаментів та інші виконавчі директори подібного рангу також призначаються Радою за рекомендацією Президента Банку, після консультації з генеральним менеджером. Інший персонал призначається генеральним менеджером за погодженням із Президентом Банку.

Кількість департаментів та їхня структура визначаються Радою. Серед основних: Генеральний секретаріат, Монетарний і економічний департамент, Банківський департамент, а також створена Генеральна Рада.

Сьогодні в БМР працює понад 500 осіб, які є представниками 37 країн світу.

Центральний офіс (штаб-квартира) БМР розташована в Базелі(Швейцарія). Представницький офіс Банку для Азії й Тихоокеанського регіону розташовано в Гонконзі.

Суперечки, які виникають щодо інтерпретації та застосування договорів чи Статуту БМР, передаються на розгляд в арбітражний трибунал, як передбачено Гаазькими домовленостями. Уряди Бельгії, Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії призначають 5 членів трибуналу. Суперечки з питань зайнятості між БМР та його персоналом чи колишнім службовцями або особами ,через яких вони здійснюють претензії, розглядаються адміністративним трибуналом Банку.

Міжнародні розрахунки являють собою систему механізмів реалізації грошових вимог і зобов'язань, що виникають між різними суб'єктами міжнародних економічних відносин. Еволюція міжнародних розрахунків відображає розвиток міжнародних відносин, валютних систем, фінансових ринків, у тому числі ринку фінансових послуг. Необхідність міжнародних розрахунків обумовлена міжнародною торгівлею, вивозом капіталу, міграційними процесами та ін.

На умови та ефективність міжнародних розрахунків впливає багато чинників: кон'юнктура внутрішнього та зовнішніх ринків, характер міжнародних зв'язків країн—учасниць розрахунків, стан їх платіжних балансів, золотовалютних резервів, оборотності валют, динаміка курсів національних грошових одиниць та ін. Існує і зворотний зв'язок: стабільні міжнародні розрахунки позитивно впливають на внутрішню економіку та міжнародні економічні відносини країн—учасниць розрахунків. На сучасному етапі міжнародні розрахунки є об'єктом державного регулювання, яке здійснюється по декількох напрямах. Держава впливає на систему розрахунків, оскільки нерідко сама бере в них участь; законодавчо їх регламентує, періодично вводячи певні валютні обмеження, створюючи органи валютного контролю тощо; впливає на розрахунки через систему міжнародних організацій.

Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.

Загальні збори скликаються щороку, як правило, у другий понеділок червня з представників центральних банків-акціонерів, голоси яких розподіляються пропорційно до кількості їх акцій.

До складу Ради директорів входять шість керуючих центральних банків. Крім того, кожний із них назначає ще одного члена, який представляє його країну. Сьогодні членами ради директорів є керуючі центральних банків Бельгії, Німеччини, Італії, Великобританії, Франції і голова Ради керуючих ФРС США. Положення Статуту передбачає вибір у Раду ще не більше дев'яти керуючих інших центральних банків-членів. Зараз вибраними членами є Канада, Нідерланди, Швейцарія, Швеція та Японія. Із числа членів Ради директорів обирається голова і призначається президент банку (з 1948р. ці дві посади виконує одна особа). З 30 червня 1997 р. ці посади обіймає керуючий Національним банком Бельгії Альфонс Верплатсе.

Рада директорів призначає головного менеджера (нині ним є Ендрю Д. Крокетт) та інших членів правління, яке здійснює оперативну діяльність з керівництва банком.

Членами БМР нині є 41 центральний банк країн Європи, Азії, Африки та США, ряд країн очікують рішення щодо включення їх до БМР. США представлені у Банку City Bank Corp, а не Федеральною Резервною Системою (ФРС). Однак остання тісно співпрацює з Банком: на щомісячних нарадах у Базелі (Базельський клуб) і загальних зборах засновників БМР завжди присутній член Ради керуючих ФРС. Пріоритет в управлінні діяльністю БМР належить країнам Західної Європи.

За правовим статусом БМР є компанією з обмеженою відповідальністю, що має випущений акціонерний капітал. Статутний акціонерний капітал банку міжнародних розрахунків становить 1500 млн золотих франків у вигляді 600 000 акцій з рівною номінальною вартістю (2500 золотих франків за акцію). Відповідно до статті 7 Статуту БМР, акції, що випущені (517 125 акцій), повністю оплачені з розрахунку 25% їх номінальної вартості (625 золотих франків за акцію). За станом на 31 березня 1997 р. оплачена частина акціонерного капіталу БМР становила 323,2 млн золотих франків.

На капітал Банку кожна країна-учасниця в межах свого патового внеску може здійснити або пряму підписку на акції або продаж їх на відкритому валютному ринку. Перший шлях передбачає, що центральні банки самі підписуються на акції, а другий - що вони можуть організувати публічну підписку на акції у своїх країнах. Відповідно до другого підходу частина випуску акцій у Бельгії, Франції і повний випуск у США належить приватним акціонерам. Частка цих держателів у капіталі Банку становить 14%, і близько 86% випущеного акціонерного капіталу зареєстровано на ім'я центральних банків. Усі акції мають рівні права на отримання щорічних дивідендів, разом з тим право голосу (присутності) належить виключно центральним банкам тієї країни, у якій відбувалась первісна підписка на національний випуск акцій.

3. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ ТА МЕХАНІЗМ ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ БАНКОМ

Як банк центральних банків, БМР виконує важливу функцію координатора діяльності банків. Водночас не тільки центральні банки-акціонери, а й інші центральні банки (близько 120), а також різноманітні міжнародні фінансові установи використовують БМР як банк. Крім здійснення взаємних міжнародних розрахунків, він надає усілякі фінансові послуги щодо управління зовнішніми резервами центральних банків.

Крім того, БМР приймає від центральних банків короткострокові вклади (до трьох місяців) в іноземній валюті або золоті. На кінець березня 1997 р. загальна сума депозитів у БМР становила близько 113,1 млрд. дол. США, що становить близько 7% світових валютних запасів. Із цими коштами БМР виконує такі операції:

- операції з валютою і цінними паперами (в основному короткострокові державні цінні папери);

- депозитно-позичкові операції (надає центральним банкам забезпечені золотом або депозитами кредити, іноді надає незабезпечені (резервні) кредити на надто короткі строки);

- приймання урядових вкладів за особливими угодами (БМР не дозволено надавати кредити урядам або відкривати їм поточні рахунки);

- інвестиційні послуги управління портфелем цінних паперів;

- операції з купівлі-продажу і зберігання золота;

- інші послуги на світових ринках як агента або кореспондента центральних банків (проміжне фінансування).

Формування кореспондентської мережі - один з важливих принципів довгострокової політики банку. Мета - надати клієнтам можливість оперативно і найефективніше управляти своїми фінансовими ресурсами, отримувати максимальний прибуток.

Банк здійснює взаємовигідну співпрацю з такими банками-партнерами: Unicredit Bank Austria AG, м. Відень, Австрія; Commerzbank AG, м. Франкфурт на Майні, Німеччина; ВАТ «Білоруський Індустріальний Банк», м. Мінськ, Республіка Білорусь, Citibank N.a., м. Нью-Йорк, США, ВАТ «Собінбанк», м. Москва, Російська Федерація, ВАТ «Альфа-банк», м. Москва, Російська Федерація; VTB Bank Deutschland AG, м. Франкфурт на Майні, Німеччина.

При здійсненні міжнародних переказів співробітники банку надають кваліфіковану професійну допомогу з усіх питань міжнародних розрахунків, що дозволяє клієнтам розраховуватися зі своїми партнерами своєчасно і з мінімальними витратами.

Банк є користувачем системи SWIFT, що забезпечує високий рівень виконання банком міжнародних переказів.

Банківський переказ є однією з найбільш популярних форм міжнародних розрахунків і являє собою перерахування грошей з банківського рахунку платника на рахунок отримувача на підставі платіжного доручення. Економічний зміст цієї форми розрахунків залежить від того, чи відбулася передоплата товарів або послуг(авансові платежі) до їхньої поставки, чи розрахунок здійснюється після їх отримання імпортером (на основі відкритого рахунку).Згідно з міжнародною практикою, авансові платежі дорівнюють 10-33% суми контракту.

Сучасні економічні відносини неможливі без використання клірингу, який являє собою систему розрахунків на основі зарахування взаємних вимог. Міжнародний кліринг залежно від кількості учасників може бути двосторонній або багатосторонній. В основі організації клірингових розрахунків лежать банківські угоди про відкриття кореспондентських рахунків та проведення операцій взаємозаліків. Угода міжнародного клірингу містить інформацію про термін погашення сальдо, правила і терміни оформлення документів, назву валюти, порядок конвертації, інформацію про звітність. Сучасні банківські технології базуються на використанні електронних клірингових систем. За участю центральних банків створені спеціальні клірингові центри. Наприклад, у Великій Британії під контролем Банку Англії функціонує 13 розрахункових палат, у США діють міжбанківські платіжні системи розрахункових палат Нью-Йорка та 32 автоматичні розрахункові палати Федеральної резервної системи. У Німеччині функціонує система розрахунків на основі клірингових центрів Бундесбанку.

Значна кількість аналітичної та оперативної інформації вимагає використання переваг міжнародних автоматизованих систем міжбанківських розрахунків: CEDEL - з торгівлі цінними паперами, REUTERS monitor service -з валютних операцій та інформаційних послуг. Мережа CWIFT забезпечує автоматизацію міжнародних фінансових операцій.

За понад 70 років існування БМР значно розширилася сфера його діяльності, змінилося його завдання. Відповідно до Статусу Банк сьогодні виконує дві основні функції:

1) сприяти міжнародній монетарний та фінансовий кооперації між центральними банками;

2) діяти як банк-агент чи банк-депозитарій при проведенні міжнародних фінансових операцій своїх членів.

Виходячи з цих функцій, БМР веде діяльність за такими основними напрямами:

- є банком для центральних банків;

- є форумом для міжнародного валютного та фінансового співробітництва;

- виступає як агент чи довірена особа при здійсненні міжнародних кредитних угод та у зв'язку з іншими міжнародними фінансовими операціями;

- проводить та поширює інформацію про численні наукові дослідження, передусім економічного та монетарного характеру. Банк центральних банків

БМР є банком центральних банків. Майже всі європейські центральні банки, а також центральні банки США, Канади, Японії, Австралії та Південної Африки беруть участь або тісно пов'язані з різноманітною діяльністю БМР. Банк надає широкий спектр банківських послуг:

- відкриває рахунки та приймає депозити;

- надає позики та кредити;

- здійсює операції з золотом, валютами та цінними паперами;

- виступає як фонд-менеджер, допомагаючи центральним банкам в управлінні активами та золотовалютними резервами;

- здійснює інші операції.

Відкриття рахунків

При проведенні банківських операцій БМР, відповідно до Статусу, має гарантувати ,що цього дії не будуть суперечити грошово-кредитній політиці центральних банків учасників. Для цього перед ухваленням рішення про здійснення тих чи інших операцій Банк повинен узгодити його з центральними банками, яких ці операції стосуються.

Клієнтами БМР є лише центральні банки, тому він не приймає депозитів від приватних осіб чи корпорацій та не надає їм фінансових послуг. Операції з комерційними банками та приватними особами БМР може здійснювати лише за згодою центрального банку відповідної країни. Статутом також заборонено надавати кредити урядам та відкривати на них поточні рахунки. Разом з тим інколи за спеціальними угодами, наприклад агентськими у зв'язку зі здійсненням міжнародних розрахунків, дозволяється приймати вклади від урядів.

БМР надає центральним банкам такі послуги:відкриває та підтримує поточні та депозитні рахунки, приймає депозити на дані рахунки, а також інші вклади відповідно до функцій Банку. На сучасному етапі майже 120 центральних банків і міжнародних фінансових інституцій мають депозити в БМР.

У зв'язку з високою питомою вагою резервних активів, і які Банк має видати їм першу вимогу, БМР фокусує увагу на підтримці високого степеня ліквідності. Він також установлює кореспондентські відносини чи укладає агентські угоди для підвищення ефективності системи міжнародних розрахунків.

Надання кредитів

Залучені за допомогою депозитів та іншим шляхом фінансові ресурси БМР використовує головно на здійснення кредитних ті інвестиційних операцій. БМР кредитує передовсім центральні банки. Кредитні операції БМР можуть мати форму:

- свопів зі золотом;

- кредитів, забезпечених золотом, векселями та іншими короткостроковими зобов'язаннями й цінними паперами, які швидко реалізуються на ринку;

- кредитів під золото або розміщені в БМР валютні депозити на ту ж суму та з тими ж строками погашення;

- інших типів кредитування.

Крім того, застосовуються різноманітні сполучення зазначених видів кредиту. БМР здійснює також дисконтування та редисконтування чеків та інших короткострокових зобов'язань швидкої ліквідності.

Окрім традиційного кредитування, БМР може надавати та організовувати надзвичайне фінансування для підтримки потреб міжнародної валютної системи.

Кошти, які не використані для кредитування центральних банків, розміщуються на ринкових умовах в інших центральних банках, міжнародних організаціях, банках-кореспондентах. Головними формами інвестицій є відкриття депозитів у провідних комерційних банках світу та купівля короткострокових державних цінних паперів, включаючи казначейські векселі США. Хоча в сучасних умовах дані операції становлять основу інвестиційної діяльності Банку, він також здійснює широкий спектр операцій з валютою та золотом як від власного імені, так і від імені своїх клієнтів.

Проведення операцій з золотом та валютами

Відповідно до Статусу БМР може: купувати та продавати золото; брати опікунство над золотом, що зберігається на рахунках центральних банків учасників;купувати та продавати ринкові цінні папери, крім акцій. Дані операції БМР здійснює за власний рахунок або за рахунок центральних банків.

За допомогою валютних операцій Банк відіграє важливу роль у подоланні спекулятивних атак на світовому валютному ринку. Спільно з центральними банками він здійснює валютні інтервенції з метою підтримки курсів провідних валют світу. БМР сприяв функціонуванню золотого пулу з метою стабілізації ринкової ціни золота, проводить операції ''своп'' з центральними банками для регулювання коливань валютних курсів. Банк координує заходи щодо розвитку системи обміну інформацією про валютні курси та валютні інтервенції, про інтервенції на ринках золота, а також бере активну участь в обговоренні проблем євроринку. Центральні банки навіть поклали на БМР функцію нагляду за станом функціонування євроринку(додаток1).

Здійснення функцій фонд-менеджера

Депозитно - позичковими операціями та операціями з золото-валютними цінностями функцій БМР не вичерпуються. Він виступає також як фонд-менеджер. Особливо активно Банк почав надавати інвестиційні послуги такого типу в останні роки, що є своєрідною відповіддю на стурбованість центральних банків станом своїх активів. БМР надає їм допомогу в управлінні довгостроковими резервами, розробляючи та впроваджуючи спеціальні п'ятирічні інвестиційні програми. Так, нещодавно Банк запровадив програму надання спеціальних послуг з управління активами для центральних банків, наголос у якій робиться на поширенні індивідуального підходу до клієнтів до клієнтів та обміні знаннями. Беручи участь у таких програмах БМР, центральні банки можуть вибирати різні схемі управління активами, які базуються на принципах управління або спеціальним портфелем, або відкритим фондом.

Для здійснення банківських операцій та проведення міжнародних розрахунків БМР підтримує дилінговий центр у Безелі, який пропонує повний набір банківських послуг. Відкрито також менший дилінговий центр у представницькому офісі Банку в Гонконзі, який надає центральним банкам Азійського регіону кращий доступ до фінансових послуг БМР під час проведення торгів і розрахунків.