Біологічні методи боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин

Біологічні методи боротьби з шкідниками сільськогосподарських  рослин

Виконала:

Кравчук Лілія

632 група

     Мета: з’ясування ефективності захисту рослин біологічними методами. 
     Завдання: 1) вивчити особливості застосування біологічних препаратів, створених на основі мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності;  
                        2) перевірити ефективність захисту культурних рослин за допомогою корисних тварин.  
Об’єктом досліджень є сільськогосподарські рослини. 
Предмет - вплив живих істот на стан рослин.

Біологічні методи боротьби - використання живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності для запобігання або зменшення шкоди, що завдається шкідливими організмами.

Одна жужелиця за добу може знищити три-п'ять гусениць агрусової вогнівки, до десяти особин псевдогусені,  ріпакового пильщика, до 100 личинок галиць

Не менш корисні личинки  і дорослі особини божих корівок. Вони  активно винищують попелиць, кліщів, щитівок та інших шкідників. Семикрапкова корівка за добу знищує до 200 попелиць.

Паразит апантелеса заражає гусениць капустяної білянки, відкладаючи в їхнє тіло по 20-60 яєць. Відроджені личинки паразита харчуються внутрішнім вмістом гусениці, яка через деякий час гине. 

Трихограма - дрібна паразитична комаха, личинки якої знищують яйця багатьох шкідливих комах (капустяної совки, озимої совки, лугового метелика, яблуневої плодожерки та ін.) Для трихограми сприятлива температура 18-30 ⁰ С і відносна вологість повітря 55-95%.Тривалість розвитку однієї генерації при 20-25 ⁰ С складає 16-11 днів. Одна самка заражає 20-30 яєць совок і ряду інших шкідливих метеликів. У полі трихограму випускають зазвичай у два строки: на початку і в період масової кладки яєць шкідником. Норма випуску трихограми залежить від кількості яєць шкідника, проти яких її застосовують, і може коливатися від 20 до 100 тис. особин на 1 га. Розмножують трихограму на біофабриках, використовуючи для цього яйця зернової молі - шкідника зерна при зберіганні. В даний час різні види трихограми застосовують на площах близько 10 млн. га.

Фітосейулюс - тепло-і вологолюбний хижий кліщ. Найбільш сприятлива температура для його розвитку 25-30 ⁰ С і відносна вологість повітря вище 70%. За таких умов одна генерація триває 5-6 діб. Плодючість самки 50-80 яєць. За добу дорослі особини знищують до 30 яєць або 24 особини павутинного кліща в різних фазах розвитку. При виявленні в теплицях вогнищ павутинного кліща випускають фітосейулюса з розрахунку 15-60 особин на рослину.

Біопрепарати – речовини із захисними властивостями, штучно створені людиною на основі мікроорганізмів і грибків, що існують в ґрунті. Вони здатні зупиняти розвиток патогенних організмів, насичувати рослини комплексом вітамінів, ферментів, гормонів, покращувати імунітет.

Фотосинтезуючі бактерії створюють поживні речовини з органічних речовин ґрунту, отруйних газів (сірководень), кореневих виділень рослин з використанням сонячної енергії та ґрунтового тепла, накопичують азот, цукри, амінокислоти, стимулюють розвиток мікоризи, сприяють переходу фосфору у доступну для рослин форму.

Молочнокислі  бактерії виробляють молочну кислоту із цукрів та інших вуглеводів, синтезованих попередньою групою. Молочна кислота сприяє розкладу органічних речовин і пригнічує розвиток шкідливих організмів.

Дріжджі із виділених фотосинтезуючими бактеріями речовин синтезують антибіотики, біологічно активні речовини, схожі до гормонів та ферментів. Вони стимулюють ріст і розвиток кореневої системи.

Актиноміцети виробляють антибіотики з амінокислот, синтезованих фотосинтезуючими бактеріями.

Застосування біологічних  помічників для захисту рослин та врожаїв від шкідників відомі з сивої давнини. Тисячу років  тому садівники Південно-Східної  Азії переселяли хижих мурах виду екофіла в сади для захисту цитрусових культур. Але пройшло досить багато часу до того моменту, коли біологічний метод боротьби набув статусу наукового. В його основі лежать знання про харчові взаємозв’язки природних ворогів та шкідників і хвороб рослин.

В Японії у спеціальних  лабораторіях вирощують сонечок  та випускають поблизу садів. В США у 40-50х роках минулого століття існували робочі артілі, що займались збором сонечок, що зимували в горах. Їх складали у мішки по 9кг (близь 80 тисяч особин) і зберігали при температурі 4-6°С. Влітку комах із задоволенням купували фермери, які не використовували на своїх полях отрутохімікати.

Використання  явища алелопатії при захисті  рослин

Алелопатія – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними в навколишнє середовище фізіологічно активних речовин. Кількість і склад речовин (алкалоїди, глікозиди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), що виділяються у повітря, ґрунт,воду, залежать від виду органа, фізіологічного стану рослини, умов зростання.

Біологічні методи захисту рослин

Вплив трави хвоща польового на стан овочевих рослин

1 – Кремнієва  кислота, що у великій кількості  входить до складу трави хвоща  польового, сприяє укріпленню  стінок рослинних клітин, робить  їх непроникними для багатьох  грибкових хвороб 

2 – Регулярні  полив та обприскування розчином  підвищує здатність рослин протидіяти  пошкодженням комахами 

3 – Настоєм  трави хвоща польового слід  обприскувати і поливати овочеві,  плодові, ягідні та культурні  рослини з метою профілактики  хвороб та появи шкідників  

Настої рослин з інсектицидними властивостями

Настій тютюну звичайного – проти попелиць, вогнівки, пильщиків.

Настій чорнобривців – проти попелиць.

Захисники культурних рослин

Застосування  рослин з захисними властивостями 

Часник посівний – це  середньо вибаглива, дворічна рослина родини Цибулевих. Рослина містить ефірну олію, що є причиною сильного та стійкого запаху, та проявляє бактерицидні властивості. В головці часнику містяться білки, жирні і ефірні олії, фітонциди та інші речовини. Сильні протимікробні властивості часнику були відкриті Луї Пастером. Від інших рослин, що містять фітонциди, часник різниться тим, що тривалість його дії при подрібнені зубчиків сягає 12 діб. Фітонциди інших рослин діють хвилини, або ж кілька годин. Проти грибкових хвороб добре допомагає часникова настоянка. Вона покращує стійкість рослин до хвороб, позитивно впливаючи на клітинні стінки. Такі ж властивості має часниковий відвар.

Корисні зоофаги

Золотоочка звичайна

Живляться личинки  переважно попелицями, але можуть висмоктати яйця й молодих личинок  різноманітних комах та кліщів. Вони ненажерливі, швидко рухаються. За період свого розвитку личинка знищує до 60 попелиць, а протягом дня – 50 дорослих особин червоного яблуневого кліща. Перетворюється на лялечку в щільному білому коконі на листках або стеблах рослин. Розвиток від яйця до дорослої комахи становить 60 днів. Золотоочка дає за літо 2-3 покоління.

Мухи-дзюрчалки

Дорослі мухи живляться нектаром квітів, а їх личинки – попелицями, павутинними кліщами та яйцями деяких комах. Розвиток личинки триває 2-3 тижні. Доросла личинка за день може знищити до 200 попелиць, а за період свого розвитку – до 2000 особин паразита. На присадибній ділянці повинні зростати нектароноси – кріп, петрушка, морква та інші рослини, необхідні для живлення дзюрчалок.

Використання

 комах-паразитів

Їздці – представники ряду перетинчастокрилі, що паразитують на інших комахах. Відомо близько 100000 видів. Наїздники відіграють важливу роль у підтриманні природної рівноваги, оскільки вони не дають можливості надмірному розмноженню комах-паразитів.

Проколюючи яйцекладом комаху-хазяїна (яйце, личинку, імаго), самка відкладає яйце. Личинки  пожирають тіло господаря, залишаючи  лише оболонку.

   Більшість  видів їздців спеціалізуються  на певних видах комах: попелицях,  гусені, клопах-черепашках, жуках, мурахах,  і сприяють відчутному зменшенню  їх кількості.

Висновки

1.    Застосування настоїв, відварів, біопрепаратів є ефективними засобами догляду за рослинами.

2.  Для приваблювання тварин-ентомофагів рекомендується збільшити кількість нектаро- і пилконосіїв  на даній ділянці.

3.  При вирощуванні розсади, догляді за культурними рослинами слід використовувати біопрепарати як ефективні замінники хімічних засобів.

4.  При створенні спільних насаджень рослин враховувати явище алелопатії, підбираючи рослини таким чином, щоб вони захищали одна одну від шкідників.

5. Застосовувати біопрепарати не лише для догляду за рослинами, і й для знезараження та покращення складу ґрунту.

6.   З метою покращення міцності стінок рослин, надання їм своєрідного «імунітету», рекомендується застосовувати настій хвоща польового.