Бухгалтерський облік та його особливості в Китаї

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Інститут післядипломної освіти та дорадництва

Реферат

на тему: „ Бухгалтерський облік та його особливості в Китаї”

викола:

слухачка Інституту

післядипломної освіти

та дорадництва спеціальності

«Облік та аудит»

Коваль Катерина

Зміст

Вступ

Системи бухгалтерського  обліку різних країн відрізняються  своїм різноманіттям. На сучасному  рівні економічної інтеграції країн, бухгалтерський облік стає одним з засобів міжнародного спілкування.

Мета даного реферату  - ознайомитися з організацією бухгалтерського обліку в Китаї.

Китай найчисельніша (населення Китаю складає: 1,3 млрд чоловік ) й найпрацьовитіша країна, з економікою що бурхливо розвивається. Економіка Китаю базується в основному на промислових галузях і сільському господарстві. Крім легкої промисловості, якою Китай славився з незапам'ятних часів, зараз активно розвивається виробництво телевізійного устаткування, побутової електроніки й металургія. А відомі на увесь світ китайський зелений чай і рис - головні експортні товари.

У цей час малі й  середні фірми становлять 99 відсотків  всіх існуючих у Китаї підприємств. Тому всі китайці так чи інакше зайняті в малому бізнесі. Саме він  приносить у скарбницю левину частку податків.

За останні 20 років  реальне зростання китайського  ВВП в середньому становить 9,9%. Це підняло економіку Китаю з  маргінального рівня до одного з  найбільших рушіїв глобального зростання. Із 2000 по 2009 р. китайська економіка  зросла від 3,7% глобального ВВП (в номінальному доларовому вимірі) до 8,1%. ВВП на душу населення складає близько 5 000 доларів (для порівняння в Україні 2 500 доларів)

1. Історія бухгалтерського обліку та бухгалтерське законодавство в Китаї

Облік в Китаї не завжди розвивався однаковими темпами. Характерними для нього були етапи злету та падіння.

Перше згадування про  бухгалтерський облік в Китаї відноситься до XI століття. Починаючи із Цинь (221 - 207 до н.е.) і Хань (206 до н.е. -  8р. Н.е.) всі династії створювали бухгалтерські структури й призначали осіб, що відали звітністю, а також розробляли правові норми.

У період династії Цинь у законі «Саолюй»  було сказано, що при складанні звітності необхідно вказувати фактичні дані, уникати помилок. Там же розписувалася процедура зведення звітності й наводилися методи обліку втрат майна.

У ханському законоположенні «Шапцзи-люй» була визначена система подання звітності на перевірку в столицю, по якій передбачалося щорічне подання звітності кожною інстанцією знизу доверху. За порушення строків і недостовірності призначалося покарання.

 Династії Сунь (581-618) і Тан (618-907) також мали спеціальні системи ведення записів і рахунків, покарань за невірогідність парних звітів.

З настанням нового часу уряд Китайської Республіки в 1914 році опублікувало першу частину Закону про бухгалтерський облік. Потім пішли деякі спеціальні положення - в 1915 році «Правила ведення бухгалтерського обліку на залізницях», в 1921 році вони вийшли в новій редакції. Після 1927 року уряд опублікував «Правила бухгалтерського обліку», видані Міністерством фінансів, «Метод єдиної системи бухгалтерського обліку» і ряд інших актів.

В 1935 році був опублікований  Закон про бухгалтерський облік, а в 1947 році -  Закон про бухгалтерів.

Ця законотворча активність у Китаї показувала зростаючу значимість бухгалтерського обліку й відображала загальне відношення у світі  до його правової регламентації.

Виділяють п’ять періодів розвитку та становлення бухгалтерського  обліку в Китаї.

Після утворення Китайської Народної Республіки в грудні 1949 року в рамках уряду була створена спеціальна структура, у веденні якої перебувала система бухгалтерського обліку держави.

В 1950 році була опублікована «Система бюджетної звітності одиниць народних правлінь кожного рівня», а в січні 1951 Державна адміністративна Рада КНР надала Міністерству фінансів право керування системою бухгалтерського обліку у всіх державних підприємствах. Із цього часу всі системи звітності розроблялися або затверджувалися цим міністерством і тільки після цього підлягали опублікуванню.

Перші роки нової влади були дуже продуктивними в частині правової регламентації бухгалтерського обліку й звітності.  Їхньою характерною рисою було відносно регулярне проведення конференцій,  за підсумками яких у законодавство вносилися корективи.                                                                                   

Першу конференцію по фінансовому керуванню й бухгалтерському  обліку Міністерство фінансів КНР скликало в листопаді 1951 року.  У ході обговорення були визначені об'єкти бухгалтерського обліку промислових підприємств і вироблені єдині форми звітності. Незабаром Міністерство фінансів розробило «Метод реєстрації бухгалтерських книг і заповнення звітної документації державних підприємств», «Тимчасовий метод голоного обліку (ревізії) майна державних підприємств» і «Метод ведення бухгалтерського обліку на державних промислових підприємствах»

У жовтні 1952 року Міністерство фінансів КНР скликало другу конференцію, а в період з 1961 по 1965 рік були проведені ще дві, за підсумками яких удосконалювалася єдина система бухгалтерського обліку.

У другій половині 60-х років наступив період «культурної революції». Загальний правовий нігілізм торкнувся й бухгалтерського обліку. Цей час відзначений лише черговими «Правилами бухгалтерського обліку на державних підприємствах», розробленими Міністерством фінансів в 1973 році.

Незабаром робота над створенням правових основ бухгалтерського обліку була продовжена й уже в 1978 - 1981 роки Державна Рада КНР опублікував «Правила виконання обов'язків співробітниками бухгалтерії» і «Тимчасове норма про бухгалтерські кадри»,  Міністерство фінансів КНР розробило «Систему бухгалтерського обліку на будівельних, спільних і інших підприємствах».

Ведення бухгалтерського обліку в  сучасному Китаї побудовано на двох основних масивах:

- правові акти спеціального характеру, що містять окремі вимоги по веденню бухгалтерського обліку й звітності;

- безпосередні базові джерела  правового регулювання.

До першої групи, наприклад,  відноситься Закон КНР від 4 вересня 1992 року «Про управління стягнення податків», у якому міститься спеціальний розділ  «Контроль за веденням бухгалтерської звітності й іншої господарської документації». У ньому, визначено, що інформація про систему й способи  ведення бухгалтерської звітності платника податків, направляється в податкові органи для звітності.                                                                                                                                                                                                                                                              

До другої групи належать спеціальні норми, що визначають правила ведення бухгалтерського обліку й пов'язані з ними питання. До їхнього числа відноситься закон, наприклад, що вступив у чинність із 1 січня 1994 року «Про сертифікацію професійних бухгалтерів».

Названі нормативні акти, що становлять правову основу сучасного законодавства Китаю про бухгалтерський облік і регламентують наступні напрямки:

- концепція й основні  цілі бухгалтерського обліку;

- об'єкт бухгалтерського  обліку;

- основні принципи  бухгалтерського обліку;

- система керування  роботою по організації бухгалтерського  обліку;

- якість бухгалтерських  розрахунків;

- бухгалтерський контроль;

- сфера компетенції  головного бухгалтера:

- відношення до бухгалтерського  персоналу й керівника підприємства.

Правова регламентація  бухгалтерського обліку Китаю має  глибокі історичні коріння. Численні акти 50-х років являли собою спробу створення єдиної системи бухгалтерського  обліку нової держави. Багато хто  з них так і не знайшли практичного застосування. Проте саме вони заклали основу сучасного законодавства про бухгалтерський облік Китаю, що у цілому відповідає міжнародним стандартам.

2. Бухгалтерські професії

Головний вчитель Давнього Китаю Конфуцій почав свій життєвий шлях бухгалтером товарного складу. Його ідеї і сьогодні вважаються важливими. Вони містять основні етичні норм поведінки людини, як в особистому житті, так і на роботі. В нашому випадку іде мова про те, що і як повинен робити бухгалтер.

Основу його праці  становить етика, яка зводиться  до таких понять:

1. Вірність роботодавцю
2. Повага до батьків
3. Справедливість – це робота бухгалтера
4. Чесність – невід’ємна  риса бухгалтера 

Коли китайські  статистики підрахували всі існуючі  професії, з'ясувалося, що у країні їх 1838. І одна із самих престижних - бухгалтер. Незважаючи на те що на рахівників великий попит, дипломованих фахівців не вистачає. Згідно зі звітом Світового банку про облік та аудит в Китаї, від грудня 2009 року, Китайський інститут сертифікованих приватних бухгалтерів має в своєму складі 150 000 членів, з них 88 000 практикуючі аудитори.

Дослідники ринку  робочої сили говорять, що в найближчі десять років професійні бухгалтери будуть на піку популярності в роботодавців.

І це незважаючи на те, що професія досить високооплачувана. Середній річний дохід дипломованого бухгалтера, що працює в столиці Китаю - Пекіні, становить приблизно 125 тисяч юанів у рік (близько 90 тисяч гривень), тобто більше 7 тисяч гривень на місяць. У той же час у країні є зарплати всього в 400 юанів (280 грн) на місяць і навіть менше.

Чому ж Китаю не вистачає бухгалтерів? Справа в тому, що на гарні зарплати можуть розраховувати тільки жителі великих міст. Але через їхню перенаселеність китайські громадяни із провінції не мають можливості переїхати в мегаполіси. А в глибинці вигідніше займатися вирощуванням рису, чим складанням проводок.

Ще одна складність: китайський бухгалтер повинен досконало володіти іноземною мовою. Справа в тому, що звітність у Китаї складається дуже часто англійською мовою, особливо якщо у фірми є іноземні постачальники. Це необхідно тому, що традиційне китайське написання тексту – не з ліва на право, а зверху вниз. А так як комп'ютерні облікові програми настроєні на європейське написання, то в китайських бухгалтерів, що не володіють іноземною мовою, виникають серйозні проблеми.

І все-таки часто  буває, що молоді люди, відучившись чотири роки й отримавши диплом про бухгалтерську освіту, відправляються шукати удачі в більші міста. Вони сподіваються знайти там більш високооплачувану роботу й залишитися жити. Якщо їх приймуть на роботу, то перший час можна пожити в роботодавця. У кожної поважаючій себе фірмі звичайно є спеціальні кімнати, де залишаються на ніч приїжджі співробітники. Саме тому директори фірм із великим небажанням беруть до себе «немісцевих» бухгалтерів - навіщо витрачатися на облаштованість їхнього житла.

Найвідоміші університет Китаю Пекінський університет(12 факультетів, 93 бакалаврські програми), університет Цінхуа, університет Фудаль,.

Місцевий ринок аудиторських послуг монополізований представниками „Великої четвірки” - KPMG, Deloitte, Ernst & Young и Pricewaterhouse Coopers. Із більш ніж 5600 китайських аудиторських компаній тільки 70 мають право надавати професіональні послуги китайським компаніям.

Робочий день китайського  бухгалтера триває вісім годин. Причому на вихідним, котрих, як і в нас, два дні в тиждень, рахівники Китаю не працюють - порядок насамперед. І відпустка в цій країні залежить від стажу роботи: від 7 до 20 днів у році.

Не можна забувати, що Китай - країна соціалістична. У багатьох фірмах робочий день розпочинається із традиційної «лінійки» перед  портретом Мао Цзэдуна (одного із засновників комуністичної партії Китаю). На ній присутні всі, починаючи від директора й закінчуючи прибиральницею.

Вважається, що ранкове  прослуховування гімну й споглядання  великого вождя об’єднує колектив і задає настрой перед роботою.

З десяти ранку й до п'яти годин вечора міста Китаю  затихають - усі працюють. На вулицях  немає практично нікого, крім пенсіонерів. Бути відсутнім на роботі можна тільки через хворобу або інші форс-мажорні обставини.

3. Бухгалтерські принципи

Принципи – базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. положення бухгалтерського обліку як науки, що визначає всі наступні, що витікають з цього твердження.

Бухгалтерський облік  у Китаї ведеться відповідно до єдиних принципів, у вигляді спеціальних  вимог:

- бухгалтерські розрахунки  ґрунтуються на фактично зроблених  економічних діях, правдиво відображаючи  фінансову ситуацію й господарські результати;

- бухгалтерська інформація  відповідає вимогам державного  макроекономічного регулювання  й надає можливість для її  всебічного розуміння;

- метод ведення бухгалтерського обліку протягом звітного періоду повинен бути єдиним;

- бухгалтерські розрахунки повинні проводитися вчасно;

- бухгалтерські записи  й звіти  повинні бути чіткими й придатними для використання;

- доходи повинні порівнюватися із собівартістю й витратам, бухгалтерські розрахунки можливих збитків і витрат повинні бути справедливими;

- кожний об'єкт майнових ресурсів повинен розраховуватися по фактичній собівартості;

- фінансовий звіт повинен всебічно відображати фінансову ситуацію й господарський результат діяльності підприємств.

4. Особливості ведення бухгалтерського обліку та формування звітності

Питаннями звітності  в Китаї займається Міністерство фінансів КНР, що  відповідає за створення  єдиної державної системи звітності  в країні, міністерства фінансів  місцевих народних урядів - на місцях. 

Державні відомства, у тому числі й військові частини, а також різні господарські одиниці відповідно до єдиної державної системи звітності розробляють власні методи ведення бухгалтерського обліку, відомості про які направляються в місцеві міністерства фінансів і різні відомства.

Для організації роботи з бухгалтерського обліку на підприємствах створюються бухгалтерії, які можуть очолюватися головним бухгалтером, або так званим фуцзэжень (відповідальною особою).

При зміні бухгалтером  місця роботи проводитися здача - приймання справ під спостереженням головного бухгалтера або відповідальної особи. Якщо це стосується головного бухгалтера або відповідальної особи, то дана процедура перебуває під спостереженням керівника підприємства.

У Китаї бухгалтерський облік ведеться відповідно до єдиних вимог. Основними вимогами до фінансової звітності в Китаєві є відображення відомостей:

• про кошти й надходження від цінних паперів;
• про приймання, відчуження й використання цінностей;
• про боргові зобов'язання й розрахунки;
• про збільшення капіталу й понесених витрат;
• про розрахунок доходів, витрат собівартості й інших даних.

Дані для звітності  формуються на основі бухгалтерських документів, до яких відносяться головна й допоміжні бухгалтерські книги, меморіальні книги. Допускається паралельне використання ручного й автоматизованого обліку.

Всі бухгалтерські документи  й фінансові звіти ведуться китайською мовою. Одночасно вони можуть оформлятися  на якій-небудь іноземній мові або  мовою національних меншостей. Бухгалтерські  документи й фінансові звіти зберігаються 15 років.                                                                                                                                                                                        

Записи в документах здійснюються в національній валюті Китаю, але можуть  вестися й в іншій валюті, якщо про це є угода, наприклад між партнерами на спільному підприємстві.  Якщо використається  іноземна валюта, дані фінансових звітів повинні бути конвертовані в юані наприкінці року.

Фінансовий рік починається в Китаї 1 січня й закінчується 31 грудня. Протягом цього періоду облік ведеться наростаючим підсумком. Кожна структура формує фінансову звітність і направляє її щомісяця, щокварталу, щорічно в контролюючі відомства. Звітні документи підписуються керівником і відповідальною особою з бухгалтерії. Якщо на підприємстві заснована посада головного бухгалтера, то другий, після керівника, ставиться його підпис.

Найважливішим завданням  бухгалтерії і її співробітників є здійснення внутрішнього контролю за звітністю на підприємстві. На бухгалтерів покладається обов'язок по забезпеченню легальності, дійсності, точності й цілісності звітних даних. При виявленні серйозних недоліків керівникові підприємства представляється письмове зауваження, на яке він зобов'язаний відреагувати протягом десяти днів. При наявності складу злочину в діях бухгалтерів і керівників підприємств можливе застосування покарання відповідно до Кримінальний кодекс КНР.

Висновок

Ведення бухгалтерського  обліку в Китаї відноситься до континентальної моделі. Для цієї моделі характерно мати тісні зв'язки з банками, які в основному й задовольняють фінансові запити компаній. Бухгалтерський облік регламентується законодавчо й відрізняється консервативністю.

Основний документ, що регулює організацію бухгалтерського обліку в Китаї - закон «Про бухгалтерський облік». Закон складений для того, щоб стандартизувати й поліпшити бухгалтерський облік, гарантувати дотримання бухгалтерами закону й пустити в хід роль бухгалтерії в підтримці порядку соціалістичної ринкової економіки, зміцненні економічного керування й підвищенні ефективності економіки.

Так само для Китаю  характерна, що орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку. Облікова практика в основному спрямована на задоволення вимог уряду, зокрема відносно оподатковування.

Основними обов'язками  бухгалтерського органу й бухгалтерського персоналу Китаю є:

- ведення ділової бухгалтерії  відповідно до закону «Про  бухгалтерський облік»;

- здійснення  контролю  над бухгалтерією відповідно до закону  «Про бухгалтерський облік»;

- розробка основних  способів ведення бухгалтерських  справ всередині установи;

- прийняття участі  в розробці економічних планів  і бізнес планів, у перевірці  й аналізі виконання бюджету  й фінансового плану.

Бухгалтерський персонал  у Китаї повинен мати необхідні професійні знання. Призначення й зсув головних бухгалтерів або відповідальних осіб у відділах бухгалтерського обліку повинне проводиться за узгодженням з вищими установами,  під чиєю юрисдикцією вони перебувають.

Список використаної літератури

1. Закон КНР «Про бухгалтерський облік»

2. Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції/Сімферополь: №2 (3), 2009.- стр.62

3. Інтернет видання  „Бухгалтерия ru”/Анна Бирюкова «жизнь бухгалтера в поднебесной»/ http://www.buhgalteria.ru/article/1199

4.  Мазуренко, А.А Закордонний бухгалтерський облік і аудит [Текст] / А.А. Мазуренко.- М.: Кнорус, 2009. - 236с.

5. Бабаева, З.Ш. Бухгалтерський облік у закордонних країнах [Текст] / З.Ш. Бабаева.- М.: Фенікс, 2007.- 256с.