Часові і просторові форми економічного аналізу

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Київський національний університет  технологій та дизайну

 

 

 

Кафедра  економіки, обліку і аудиту

 

 

 

 

Р е ф е р а т

з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

на тему:

«Часові і просторові форми 

економічного  аналізу»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка ІІІ-го курсу

групи БОА-1-10

Івченко Ольга

Науковий керівник:

доц. Бунда О. М.

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

Зміст

Вступ

1.Часові форми економічного  аналізу

2.Просторові форми економічного аналізу :

2.1 Галузевий економічний аналіз

2.2 Внутрішньогосподарський економічний аналіз

2.3 Міжгосподарський економічний аналіз

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Перехід до ринкових основ  організації економічної системи  України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце  у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти  та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить і ефективність самого управління.

Забезпечення максимальної ефективності використання аналізу  вимагає чіткого розуміння завдань  окремих його видів, їх змісту та особливостей. Класифікація економічного аналізу  має суттєве значення як для визначення методики досліджень, так і для організації аналітичного процесу. Розробка спеціальних методичних прийомів економічного аналізу базується на науково обґрунтованій класифікації його видів, обумовленій потребами практики управління.

Відмінність цілей і завдань  діяльності суб'єктів господарювання обумовлює необхідність застосування того або іншого виду аналізу, різних методів і прийомів його проведення, ув'язки їх в часі та просторі. У цих умовах, щоб забезпечити найбільш раціональне використання можливостей економічного аналізу, необхідною є класифікація його видів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часові форми  економічного аналізу

Економічний аналіз поділяється  на попередній (стратегічний, перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і  ретроспективний (наступний) відповідно до змісту часових етапів і функцій  управління.

Ефективність функціонування підприємства значною мірою залежить від перспектив його розвитку. Тому на підприємстві розроблюються стратегічні цілі та визначаються завдання, стратегія і тактика їх досягнення.

Попередній економічний  аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним  і поточним плануванням, з вибором  і обґрунтуванням варіантів управлінських  рішень. Цільова спрямованість такого виду аналізу - проекція минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни параметрів.

Основна функція попереднього аналізу — сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і  конкурентоспроможності підприємства.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він  проводиться для опрацьовування проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних  ресурсів, підвищення ефективності виробництва  з метою запобігання схваленню  економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов’язаний з прогнозуванням, перспективним  і поточним плануванням, з вибором  і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень: його проводять  до початку будь-яких господарських  операцій. Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з  них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким. На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами  перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків  заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень.

Перспективний аналіз на підставі дослідження діяльності підприємства дає можливість визначити позитивні  та негативні тенденції в його розвитку, що намітилися, дати їм кількісну  і якісну оцінку, з'ясувати ступінь  їх впливу в перспективі. На підставі висновків попередніх аналітичних і прогнозних робіт визначаються критичні проблеми, фактори розвитку та перспективні напрями діяльності. Використання перспективного аналізу надає господарюючим суб'єктам додаткові конкуренті переваги, знижується невизначеність та ризик. Аналіз майбутнього дозволяє своєчасно захистити бізнес від негативних проявів навколишнього середовища, використовувати нові перспективні можливості, які в поточний момент ще не достатньо проявилися.

Перераховані завдання обумовлюють  застосування досить складних і трудомістких прийомів та способів: кореляційно-регресійного аналізу, екстраполювання, методу аналогії, експертних оцінок, моделювання тощо і звичайно на базі комп'ютерних технологій.

Оперативний аналіз проводиться  безпосередньо в ході господарської  діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники  підприємства і його структурних  підрозділів. Він дає змогу безпосередньо  в процесі діяльності виявити  негативні фактори та визначити  їх вплив на виробництво, оцінити  можливі наслідки цього впливу і  застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання  ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає  можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно  оцінювати ситуацію з формуванням  собівартості, виявити недоліки в  роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні  тенденції.

У процесі проведення аналізу  необхідно виявляти й вивчати  не всі фактори, що впливають на виробництво  продукції і її собівартість, а  лише основні, вирішальні на даний час  і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даній ситуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних.

Джерелами інформації для  оперативного аналізу є щоденні  первинні дані, які економічно правильно  відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями:

1) терміновістю, тобто наближенням  строків проведення аналізу до  часу здійснення виробничо-фінансових  операцій, що полегшує й прискорює  виявлення та усунення недоліків,  викриття винних;

2) дійовістю, оскільки  щоденне (щогодинне) проведення  аналізу сприяє негайному усуненню  недоліків і використанню виявлених  резервів;

3) достовірністю, оскільки  відомою є величина відхилення  фактичних показників від планових  або нормативних за кожний  день роботи;

4) масовістю, тобто широким  залученням безпосередніх виконавців  виробничого процесу;

5) цілеспрямованістю, бо  такий аналіз завжди має конкретну  мету та завдання і досліджує  окремі, найважливіші показники  роботи підприємства.

Поточний аналіз відрізняється від оперативного тим, що тут використовується звітна, облікова й позаоблікова інформація. Оперативна інформація не використовується, бо вона часто нівелюється, й у звітності та в обліковій інформації не виявляється.

Оперативний економічний  аналіз є підставою для прийняття  рішень з регулювання поточної діяльності, використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень підвищується при наближенні безпосередньо до об'єкта управління окремих підрозділів  підприємства. Такий вид аналізу полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами.

 Оперативний аналіз  виступає системою щоденного  спостереження й оцінки відхилень  фактичного стану досліджуваного  об'єкта від регламентованих показників, виявлення причин і відповідальних  осіб з метою швидкого втручання  у необхідних випадках для  забезпечення безперервного та  ефективного функціонування суб'єкта господарювання.

Оперативний аналіз має такі особливості:

- інформаційна база: оперативно-виробничі  плани, дані оперативного обліку, оперативний облік за центрами відповідальності та витрат; облік норм і відхилень від них, за умови реального впровадження нормативного методу обліку витрат і калькулювання; відповідна нормативна база; матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю; оцінки спеціалістів-експертів тощо;

- методичний інструментарій: використовуються, як правило, спрощені  прийоми та способи (абсолютні,  відносні величини, прийом порівняння);

- організація і результативна  інформація: оперативний аналіз  є ефективним в умовах комп'ютерної  організації аналітичного процесу,  широкого використання сучасних комп'ютерних технологій. За результатами аналітичних досліджень передбачається: складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий проміжок часу, в яких міститься характеристика досліджуваних процесів за нормативним і фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату з наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винними особами;

- переваги: достовірність  - можливість проведення оцінок  і прийняття адекватних рішень за інформацією, що не систематизується і не зазнає статистичної обробки; оперативність та дієвість (час проведення аналізу максимально наближений до часу здійснення господарських процесів, що полегшує і прискорює прийняття відповідних управлінських рішень; дає можливість своєчасно вживати заходи, спрямовані на недопущення й упередження розвитку негативних змін і використання сприятливих умов); масовість (можливість суцільного спостереження господарських процесів у будь-якому місці і за будь-який час при широкому залученні зацікавлених осіб).

- недоліки: відсутність системного  та комплексного підходу в оцінці, діагностиці й пошуку напрямів підвищення ефективності діяльності.

Ретроспективний аналіз полягає  у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства, стану та розвитку економічних об'єктів за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо). Такий аналіз надає можливість здійснити оцінку, діагностику і пошук за всіма об'єктами, за широким колом показників і напрямів.

Ретроспективний аналіз тісно пов'язаний з попереднім. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Економічний аналіз результатів діяльності за минулі періоди дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості тощо. Це має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективного аналізу. В свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо прогнозні показники недостатньо обґрунтовані та реальні, тоді наступний аналіз виконання прогнозу взагалі не має сенсу та потребує попередньої оцінки обґрунтованості прогнозних показників.

Можливості ретроспективного аналізу значно ширші, оскільки його здійснення можливе за всіма критеріями наукового дослідження, діяльність підприємства вивчається комплексно та всебічно за звітними даними за відповідний період. При проведенні ретроспективного аналізу використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база, методики такого аналізу є достатньо глибоко розробленими.

 

 

Ретроспективний економічний  аналіз має й певні недоліки:

1) зниження дієвості через  відірваність у часі від господарських  процесів і вжитих заходів; 

2) орієнтація на систематизовану  інформацію, яка зазнає певної  статистичної обробки, що зменшує  достовірність висновків і пропозицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.Просторові форми економічного аналізу

2.1 Галузевий економічний аналіз

Класифікація аналізу  господарської діяльності має важливе  значення для правильного розуміння  його змісту і завдань, для розробки методики його проведення та для організації аналітичного процесу.

За просторовою ознакою  виділяється аналіз внутрішньогосподарський, галузевий, міжгосподарський.

За галузевою ознакою, яка ґрунтується на суспільному  поділі праці, аналіз поділяється на галузевий і міжгалузевий. Галузевий аналіз - аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо).Необхідність дослідження специфіки різних галузей економіки обумовлює потребу розробки методики аналізу з урахуванням особливостей і умов кожної з них.

Взаємозв'язки окремих галузей, наявність внутрішнього зв'язку між  ними викликають необхідність розробки міжгалузевого аналізу. Міжгалузевий економічний аналіз є теоретичною та методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки. Він дозволяє виявити взаємозв'язки окремих галузей, наявність внутрішніх зв'язків між ними, найбільш загальні методологічні риси й особливості господарської діяльності, узагальнити досвід економічного аналізу в різних галузях економіки; збагачує зміст економічного аналізу в цілому і галузевого зокрема. [3,c.29]

2.2 Внутрішньогосподарський економічний аналіз

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність лише підприємства, що досліджується, та його структурних  підрозділів. Він полягає в об’єктивній і всебічній оцінці виконання планових завдань підрозділами; визначенні й вимірюванні факторів і причин, що зумовили результати виробництва, виявленні внутрішньогосподарських резервів, розробці заходів їх використання, дослідженні економічних особливостей функціонування і розвитку того або іншого підрозділу. За своїм змістом внутрішньогосподарський економічний аналіз суттєво відрізняється від аналізу діяльності підприємства в цілому.

Ці особливості визначаються специфічним змістом економічних  показників, що встановлюються внутрішньогосподарським  підрозділом на відміну від показників діяльності підприємства в цілому. Нерідко кожен з цехів основного виробництва не випускає повністю закінчену виробництвом продукцію. Тому основними показниками ефективності виробництва в цьому випадку слугують не прибуток і рентабельність, а витрати на виробництво продукції

 У внутрішньогосподарському  аналізі більше використовуються  натуральні вимірники для оцінки  обсягу виробництва, продуктивності праці, якості продукції, що виробляється.

Внутрішньогосподарський економічний  аналіз має і свої специфічні суб'єкти аналізу. Якщо діяльність підприємства головним чином перевіряють економічні служби підприємства, вищі організації, то економіку внутрішньогосподарських виробничих підрозділів вивчають в основному спеціалісти підприємства і відповідні служби цехів.

Суттєво відрізняється і  інформаційна база внутрішньогосподарського економічного аналізу від інформаційного забезпечення аналізу діяльності підприємства в цілому. Внутрішньогосподарський економічний аналіз має більш широку інформаційну базу. Для його проведення використовуються не лише дані звітності, а й дані зведених і навіть первинних документів, оскільки саме у розрізі виробничих підрозділів зазвичай групуються і узагальнюються різні первинні документи обліку наявності, руху і використання основних фондів; матеріальних, трудових ресурсів, випуску продукції тощо

 До зведених джерел внутрішньогосподарського економічного аналізу відносяться різного роду звіти цехів про витрати сировини, матеріалів, палива.

Методика проведення внутрішньогосподарського економічного аналізу виробничих підприємств у промисловості наведена на рис. 1.

 

 

Загальна методика аналізу діяльності цехів основного і допоміжного виробництва		Методика особливостей аналізу діяльності основного виробництва		Методика особливостей аналізу допоміжного виробництва
Аналіз стану і розвитку організаційно-технічного рівня виробництва. Аналіз обсягу, номенклатури та якості продукції. Аналіз використання праці та заробітної плати. Аналіз основних виробничих фондів. Аналіз використання матеріальних ресурсів		Підготовчого цеху. Експериментального цеху. Пошивного цеху		Ремонтних цехів. Інструментальних цехів. Енергетичних цехів. Транспортних цехів

Рис.1. Методика внутрішньогосподарського економічного аналізу

2.3 Міжгосподарський економічний аналіз

Важливе місце в економічному аналізі займає також міжгосподарський порівняльний аналіз діяльності

При міжгосподарському аналізі  порівнюються результати діяльності двох або більше суб'єктів господарювання, що дає можливість надати більш об'єктивну  оцінку ефективності діяльності підприємства, вивчити невикористані резерви  господарювання.

Особливості порівняльного  аналізу діяльності підприємств, що відносяться до різних галузей народного господарства, розглянемо на прикладі промисловості, де він отримав назву міжгосподарського порівняльного аналізу.

Міжгосподарські порівняння можуть бути загальними (повними) і  частковими (локальними). При загальному аналізі вивчається вся робота підприємств і їх підрозділів згідно з загальною схемою комплексного економічного аналізу.

 

Загальний комплексний аналіз виконується на підприємствах однієї галузі або підгалузі.

Комплексний економічний  аналіз здійснюється за такими блоками (табл. 1).

Основні блоки  комплексного аналізу
Номер блоку	Зміст комплексного аналізу
1	Загальна характеристика підприємства, його фінансово-господарської діяльності. Визначення показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства
2	Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва
3	Аналіз наявності, руху та ефективності використання основних засобі);
4	Аналіз забезпеченості матеріальних ресурсів та оцінка ефективності їх використання
5	Аналіз забезпечення трудовими  ресурсами та оцінка ефективності їх використання
6	Аналіз обсягу виробництва  за складом та структурою продукції
7	Аналіз собівартості продукції
8	Аналіз наявності та ефективного  використання власного капіталу підприємства
9	Аналіз оборотних засобів та оцінка їх використання
10	Аналіз прибутку та рентабельності виробництва
11	Аналіз фінансового стану  і платоспроможності підприємства
12	Аналіз рентабельності і  фінансово-господарської діяльності підприємства
13	Узагальнююча оцінка ефективності діяльності підприємства та прийняття управлінських рішень
14	Виробничо-фінансова діяльність підприємства, визначення ефективності управлінських рішень

При локальних аналізах вивчається який-небудь окремий блок або окремі питання, наприклад, використання потужності обладнання, робочого часу.

Результати міжгосподарського  порівняльного аналізу повинні  враховуватися як у поточній роботі, так і при розробці перспективних  планів підприємств.

Важливою умовою міжгосподарських порівнянь є порівнянність підприємств  і показників їх роботи.

Практично на всіх підприємствах с показники, які можна порівняти, але коло таких показників залежить від особливостей підприємств, що вивчаються.

Крім того, порівнянність показників досягається різними спеціальними методами порівняльного аналізу:

♦ виключенням непорівнянних  величин;

♦ коректуванням показників за допомогою поправних коефіцієнтів;

♦ перерахунком показників за методикою їх розрахунку на інших  підприємствах тощо.

Об'єктами міжгосподарського  порівняльного аналізу можуть бути підприємства, що випускають однакову або схожу продукцію, підприємства різних галузей промисловості (наприклад, за рівнем управління і організації  виробництва, організації допоміжних і обслуговуючих господарств  тощо).

В залежності від характеристики об'єктів порівнянь, продукції, що випускається, розміру та типу виробництва може бути проведений повний аналіз, що охоплює всі сторони роботи, або локальний аналіз.

Основними умовами порівнянності  даних є:

♦ додержання якісної однорідності показників, що порівнюються, єдність  методики розрахунку показників (наприклад, забезпечення однорідності витрат, що входять до собівартості продукції);

♦ застосування єдиних вимірників продукції (використання єдиних цін  на матеріали і продукцію тощо);

♦ однакова кількість днів в періодах, що порівнюються. Проведення міжгосподарського економічного аналізу

включає в себе такі етапи:

1) вибір підприємств і  об'єктів порівняння;

2) визначення ступеня  порівнянності і кола показників, що порівнюються;

3) збирання та обробка  економічної інформації про об'єкти, приведення показників до порівняльного вигляду;

4) порівняння і аналіз  показників, оцінка досягнутих результатів, виявлення причин впливу факторів на зміну величини показників;

5) узагальнення результатів  аналізу, висновки і пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва на об'єктах, що порівнюються;

6) розрахунок економічного  ефекту від реалізації пропозицій і ступеня їх впливу на узагальнюючі показники.

Задачі і об'єкти міжгосподарського  порівняльного аналізу зумовлені  також тим, хто, де і для чого проводить  порівняння. Так, на підприємствах міжгосподарський аналіз виконується головним економістом або планово-економічним відділом з залученням заводської економічної лабораторії, економічних і технічних служб. Для міжзаводських порівнянь використовується весь арсенал методів і прийомів економічного аналізу, але особливе значення в даному випадку має науково обґрунтоване групування підприємств, що частіше за все виконується за розміром підприємств, що виготовляють однорідну продукцію.

В залежності від мети економічного аналізу вибирається база порівняння. Наприклад, при порівнянні технічного і організаційного рівня виробництва, ступеня використання виробничих ресурсів виділяють як базове високомеханізоване спеціалізоване підприємство, що випускає аналогічну або схожу продукцію. Якщо метою аналізу є виявлення кращого підприємства, то за базу порівняння виділяють комплекс показників, аналіз яких дозволяє всебічно вивчити результати діяльності підприємств, що порівнюються, зіставити їх з результатами передових підприємств з даними попередніх періодів, можливими результатами при мобілізації внутрішньогосподарських резервів. [2,c.44-48]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, на практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді зустрічаються рідко, але знання найважливіших принципів їх організацій та методів необхідно. На кожному рівні управління щодня приймається безліч рішень, для обгрунтування яких використовуються різні види економічного аналізу.

Основою прийняття рішень щодо регулювання виробництва є оперативний аналіз, для якого характерним є «програвання» (експериментування) господарських ситуацій, застосування стандартних рішень. Оперативний аналіз використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень підвищується в міру наближення безпосередньо до виробництва, асоціаціям, підприємствам та їх підрозділам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Андреєва Г. І. Економічний аналіз: Навч.-метод. посіб. - К.: Знання, 2008.-74 с.

2. Е.К. Бабець, М.І. Горлов, С.О. Жуков, В.П.Стасюк Теорія економічного аналізу. Житомир.: Професіонал ВД 2008.-228 с.

3. Головко В.І. Економічний  аналіз: Підручник.-К.:ТзОВ «Курс», 2008.-280 с.

4. Гутника В.П. Анализ экономических систем. Изд-во: ЭКОНОМИКА, 2006. - 338 с.

5. Мошенський С.З., Олійник Р.В. Економічний аналіз. Житомир 2009р-138 с.

6. Маркин Ю.П. Экономический анализ: Учебное пособие. Омега-Л, 2009. – 450 с.

7. Серединська В.М., Загородна О.М., Федорович Р.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник.-К.: Астон, 2010-590 с.

8. О.С. Чигринська, Т.М. Власюк Теорія економічного аналізу. К.: 2008р.

9. Економічний аналіз діяльності підприємств торгівлі в умовах ринкової  
трансформації. Гринів Б. В. Проблеми трансформуван ня ринкової  
економіки. — К.: КНЕУ, 2009. — 131—143. 
10. Фінансовий аналіз: навч. посіб. В. О. Подольська, О. В. Яріш. — К., 2008.  
— 488 . 
11. Финансовый анализ: методы и процедуры. В. В. Ко валев. — М.:Финансы и  
статистика, 2009. — 560 . 
12. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: учебн. для вузов. Л. И.  
Кравченко. — Минск: Высшая школа, 2008. — 526 . 
13. Стандарти бухгалтерського обліку. — К., 2011. — 560. 
14. Маркетинг. Ч. 1: підручник. С. В. Скибінський. — Львів:, 2010: — 640. 
15. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком  
підприємства / Керан Уолт. — пер. з англ. — К.: Наукова дум ка, 2009. — 367 с. Экономический анализ: торговля, общественное