Джерела забруднення води і літосфери

Міністерство  освіти і науки, молоді

та спорту України

 

 

 

Державний вищий  навчальний заклад

“Київський національний економічний університет

ім.Вадима Гетьмана“

 

 

 

Кафедра регіональної економіки

 

 

 

 

Реферат на тему :

 

 

“ Джерела забруднення води і літосфери “

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

Студентка Ковальчук Н.В.

5 групи, 3 курсу

Спеціальність 6601/1

 

 

Перевірив :

Аксьонов М.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

ПЛАН :

 

 

Вступ................................................................................................................... 3

1. Забруднення гідросфери..............................................................................4

2. Антропогенний вплив  на ґрунтові води..................................................5

3. Наслідки  забруднення гідросфери............................................................5

4. Забруднення  літосфери та її наслідки......................................................7

Висновки...........................................................................................................11

Список використаної літератури.................................................................12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В час розвитку науково-технічного та інформаційного прогресу хочеться звернути увагу на те,якого сильного забруднення зазнають гідросфера та літосфера. Однією з найбільшим проблем сьогодення є наявність прісної води у багатьох країнах світу. Саме дефіцит чистої води є наслідком багатьох захворювань та смертей. Над вирішенням цієї проблеми задумувалися і задумуються багато видатних лікарів, місіонерів та просто пересічних людей.

Якість води - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють  придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо. Саме те,якої якості наша вода буде  у найближчому майбутньому, якщо ми не припинемо знущатися і далі над природою, варто задуматися багатьом  підприємствам та кожній свідомій людині .

Щодо забруднення літосфери ,то це мається на увазі забруднення  саме верхньої твердої оболонки земної кулі. Найважливішими її частинами є:

  1. · поверхневий родючий шар, або грунт,
  2. · земні надра (корисні копалини).

Сучасний стан ґрунтів  такий, що він є не стільки природним  тілом, скільки продуктом людської діяльності. Забруднення відбувається за рахунок надмірного та  необачної експлуатації засобів

сільського господарства, транспорту, теплоенергетики та ін.

 

 

 

 

 

 

 

1. Забруднення  гідросфери

Розрізняють не тільки штучне (антропогенне) забруднення води, але  й природне. Відомо, що навіть у малозаселених районах (Аляска, Амазонія тощо) чистота води зменшується, а кількість мулу, домішок всіх видів збільшується від витоку в горах до місця з'єднання з морем чи океаном.

Джерел забруднення  води багато, основними з них є:

  • · стічні води промислових підприємств;
  • · побутових стоках комунального господарства;
  • · стічні води сільського господарства;
  • · води шахт, нафтопромислів, рудників;
  • · відходи виробництв при видобутку різних корисних копалин;
  • · відходи деревини в деревообробній промисловості;
  • · скиди водного і залізничного транспорту тощо.

З усіх джерел забруднення  води основне значення мають виробничі  стічні води.

Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:

  1. · хімічна промисловість,
  2. · чорна металургія;
  3. · кольорова металургія;
  4. · коксохімія;
  5. · важке, енергетичне і транспортне машинобудування;
  6. · комунальне і сільське господарство.

 

Основними джерелами  забруднення природних вод є:

  1. · Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів (забруднювачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове походження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.
  2. · Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхнево-активні речовини), мікроорганізми, у тому числі патогенні.

· Промислові стічні води, що утворюються у самих різноманітних  галузях виробництва, серед яких найбільш активно споживає воду чорна металургія, хімічна, лісохімічна, нафтопереробна промисловості.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Антропогенний  вплив на ґрунтові води

За останні декілька десятків років ґрунтові води стали  одним із найважливіших ресурсів. Вони є джерелом значної кількості питної води, яка використовується у побуті, а також іде на зрошення. Звичайно, ґрунтові води раніше володіли достатньо високими якостями і без очищення задовольняли вимоги до питної води, але випадки забруднення високоякісних ґрунтових вод отруйними речовинами стають все більш частими. Ґрунтові води вимивають із ґрунтів значну кількість забруднювачів, які грунт не може затримати,

Головними джерелами  забруднення і забруднюючими  речовинами ґрунтових вод вважають:

· неправильно розташовані звалища та інші сховища отруйних речовин;

· підземні резервуари та трубопроводи (особливу небезпеку становлять втрати бензину на АЗС);

· пестициди, що застосовуються на полях, у садах, на газонах тощо;

· сіль, якою посипають  тротуари і вулиці під час ожеледі;

· мазут на дорогах  для зв'язування пилу;

· надлишки стічних вод  та каналізаційного мулу.

Таким чином, забруднення  водних екосистем є більшою небезпекою, ніж забруднення атмосфери з  наступних причин:

· процеси регенерації  або самоочищення протікають у водному середовищі набагато повільніше, ніж у повітряному;

· джерела забруднення  водойм більш різноманітні;

· природні процеси, які  відбуваються у водному середовищі і піддаються впливу забруднень, більш чутливі самі по собі й мають більше значення для забезпечення життя на Землі, ніж атмосферні.

 

3. Наслідки  забруднення гідросфери

Найважливішим наслідком  забруднення води є те, що, потрапляючи  у водойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості.

Якість води - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо.

Це виявляється у  зміні її фізичних властивостей (прозорості, запаху, присмаку) та хімічного складу (кислотності, кількості органічних та мінеральних домішок, вмісту отруйних речовин тощо), у зменшенні вмісту у воді кисню, зміні кількості і видового складу мікроорганізмів, появі хвороботворних бактерій. Отже, забруднення природних вод може призвести до того, що вони стають непридатними для пиття, купання, а інколи і для технічних потреб. Як правило, забруднена вода непридатна і для використання у промисловості, оскільки порушує нормальний хід технологічного процесу, знижує якість вироблюваної продукції.

Природна вода, забруднена побутовими стоками, непридатна для  водопостачання населення, бо шкідливі речовини та збудники хвороб, що містяться в ній, завдають великої шкоди здоров'ю людей, можуть викликати різні інфекційні захворювання (дизентерія, інфекційний гепатит, холера та ін.).

Дуже небезпечними для  природних водних екосистем є  стоки, що утворюються на підприємствах  целюлозно-паперової промисловості. Останні скидають у водойми як целюлозні волокна, так і значну кількість органічних і неорганічних отруйних речовин. У стоках цих підприємств розчинені вуглеводи, жири та смоли, які легко окиснюються за участю аеробних мікроорганізмів, що спричиняє активне поглинання розчиненого у воді кисню та пересичення водойм органікою.

Кожна тонна нафти  вкриває тонкою плівкою приблизно 12 км2 водної поверхні і забруднює близько мільйона тонн морської води. Нафтова плівка викликає загибель заплідненої ікри, порушує процеси фотосинтезу і виділення кисню, тобто порушує газообмін між атмосферою і гідросферою. Ліквідація нафти диспергаторами, здебільшого ПАР (поверхнево-активними речовинами), екологічно не має сенсу, оскільки вони отруйніші за нафту.

Тривалість перебування решток нафти на берегах залежить від  прибою хвиль. На скелястих та піщаних  берегах вона невелика (2—3 міс), на ватах і солончаках дуже довга (понад 5 років). Деякі двостулкові мушльові молюски у випадку покриття моря нафтою можуть закрити свої стулки і порівняно з незахищеними організмами здобути селекційну перевагу. Для птахів, котрі сідають на воду, як більшість мартинів, це особливо небезпечно. Птахи, що пірнають (гагарка, топірець), плутають нафтові плями з їжею і отруюються. Нафта склеює пір'я, теплоізоляція порушується. Для підтримки температури тіла стає інтенсивнішим обмін речовин, через що витрачаються жирові резерви. Птах гине від виснаження. В процесі очищення нафта поширюється на пір'я і потрапляє до травної системи.

Моря та океани забруднюються не тільки нафтопродуктами. До них потрапляють  промислові і побутові відходи, які  містять солі різних металів, отрути, значну кількість пестицидів, добрив, миючих засобів, радіоактивних речовин. Вважають, що у водойми надходить більше 500 тис. різноманітних речовин. Важкі метали стоків (свинець, ртуть, цинк, мідь, кадмій) активно накопичуються у харчових ланцюгах, кінцеву ланку в яких займає людина. Тому відомі випадки масового отруєння людей ртуттю, що містилась у рибі, а також кадмієм при використанні недоброякісної води.

Стічні води, які містять  органічні речовини, мають значну кількість біогенів. Вони здатні утримуватись часточками глини та гумусу і підвищувати родючість ґрунту. Після надходження біогенів до водних екосистем відбувається масове розмноження організмів фітопланктону. Внаслідок їх бурхливого росту та розмноження збільшується і кількість органічних решток (відмерлі особини), що веде до збільшення загальної маси органічної речовини у водоймі. Інтенсивний розвиток фітопланктону зумовлює помутніння води, а, отже, і погіршення умов для росту бентосних рослин. Зменшується також насичення води киснем, особливо у бентосній частині. Усі ці процеси погіршують умови для проживання водних тварин. Вода стає непридатною для життя, у ній починають переважати анаеробні процеси, накопичення отруйних для багатьох тваринних організмів речовин. Відбувається евтрофікація - підвищення біологічної продуктивності водних екосистем внаслідок накопичення у воді біогенних елементів, які надійшли до водойми природним шляхом або у результаті діяльності людини (антропогенне). Евтрофікація призводить до заростання водоймища, обміління, зниження рибної продуктивності і утворення на місці водойми болота.

4. Забруднення  літосфери та її наслідки

Літосфера - верхня тверда оболонка земної кулі. Найважливішими її частинами є:

· поверхневий родючий  шар, або грунт,

· земні надра (корисні  копалини).

Грунт - особливе природне тіло, що утворилось на материнській породі під виливом природних ґрунтоутворюючих факторів (клімат, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, геологічний вік території) та діяльності людини.

Ґрунт - це основа виробництва продуктів харчування та кормів, органічної сировини, накопичувач поживних речовин для рослин та води з опадів. Він діє як фільтр, буфер ґрунтових вод, утворює та очищує їх.

Сучасний стан ґрунтів  такий, що він є не стільки природним  тілом, скільки продуктом людської діяльності.

Шкідливий антропогенний  вплив, а також розгул стихій, природних  та посилених людиною, завдає ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Це, насамперед:

  • · водна і вітрова ерозія;
  • · погіршення ґрунтової структури;
  • · механічне руйнування та ущільнення ґрунту;
  • · постійне збіднення на гумус та поживні речовини;
  • · забруднення ґрунту мінеральними добривами, отрутохімікатами, мастилами та пальним;
  • · перезволоження та засоленість земель.

Причинами зниження продуктивності ґрунтів та погіршення їх властивостей, у тому числі й в Україні є і нераціональне використання земель, надмірна їх експлуатація.

Антропогенний вплив  людини на ґрунти може бути прямим і  непрямим:

1. Прямий вплив виявляється насамперед у сільськогосподарській діяльності людини.

2. Непрямий вплив людини  на грунт виявляється у:

  • · вирубуванні лісів;
  • · будівництві штучних водойм;
  • · надмірному випасанні тварин;
  • · будівництві об'єктів видобувної та переробної промисловості, дамб тощо.

Під впливом людської діяльності грунт руйнується у 100-1000 разів швидше, ніж у природних  умовах.

Деградація грунтів - зниження родючості ґрунтів або втрата їх властивостей як природного тіла.

Основними джерелами  забруднення ґрунту є:

1. Житлові будинки та побутові підприємства: у числі забруднюючих речовин переважає побутове сміття, харчові відходи, фекалії, будівельне сміття, відходи опалювальних систем, сміття громадських закладів (лікарень, їдалень, готелів, магазинів тощо).

2. Промислові підприємства: у твердих і рідких промислових відходах постійно присутні ті речовини, які здатні спричиняти токсичний вплив на живі організми та їх угруповання. Наприклад:

- у відходах металургійної промисловості наявні солі кольорових та важких металів;

- машинобудівна промисловість засмічує довкілля ціанідами, сполуками арсену, берилію;

- при виробництві пластмас та штучних волокон утворюються відходи бензолу та фенолу; метанол, фенол, скипидар;

- кубові залишки - характерні відходи целюлозно-паперової промисловості.

3. Теплоенергетика: окрім утворення значних кількостей шлаків при спалюванні кам'яного вугілля в атмосферу потрапляє багато сажі, оксидів сірки, які у кінці-кінців надходять у грунт.

4. Сільське господарство: мінеральні добрива, пестициди, хімічні засоби захисту рослин є джерелами забруднення ґрунту важкими металами (свинець, ртуть, цинк, манган); накопичення важких металів у ґрунті зумовлює зміни його складу і властивостей.

5.Транспорт: при роботі двигунів внутрішнього згорання інтенсивно виділяються оксиди азоту, свинець, вуглеводні та інші речовини, які осідають на поверхні ґрунту або поглинаються рослинами. Крім того, під час руху автомобільного транспорту на трасах залишаються бензин, мастила, бруд із вмістом токсичних речовин, - все це дощовими потоками змивається в навколишні ґрунти.

 

Ерозія ґрунту і заходи боротьби з нею

Ерозія (лат. erosio – роз’їдання) грунту – це різноманітні процеси  руйнування грунту і переміщення продуктів руйнування водою і вітром.

За походженням ерозію поділяють на:

1. Геологічна (природна) - є природним процесом, який відбувається поза впливом людини, під дією вітру і води. У природі існувала завжди як нормальний геологічний процес. Швидкість її була приблизно такою самою, як і процесу ґрунтоутворення. Відбувається дуже повільно, не завдає великої шкоди, не знижує родючості ґрунту, запобігти практично неможливо.

2. Прискорена (руйнівна) - є результатом діяльності людей: неправильного ведення землеробства, лісового господарства, будівництво, промисловість, транспорт, прокладання доріг тощо, коли порушується цілісність поверхні ґрунту, її дерновий захист, виникають борозни, канави, а за ними і яр. Проходить швидко.

В залежності від факторів руйнування ерозію поділяють на водну та вітрову:

 

1. Водна ерозія – це змивання ґрунту поверхневими водами (дощовими, талими та іригаційними (зрошення та полив). Водна ерозія буває двох видів:

· Поверхнева - змивається верхній родючий горизонт ґрунту на значній території;

· глибока - проявляється на крутих схилах, зумовлює утворення  ярів.

Водна ерозія проявляється в основному на розораних схилах, особливо там, де оранка проводиться  вздовж схилу, а не впоперек. Внаслідок  цього виникають поздовжні борозни, по яких стікає тала і дощова вода. Ситуація значно погіршується, якщо на цих полях засівають просапні культури. Водна ерозія призводить до значного змивання орного шару, значна частина якого надходить у водойми, збагачуючи їх біогенами. Крім того, що зменшується родючість ґрунтів, водною ерозією завдається шкоди сінокосам і пасовиськам, замулюються річки, псуються гідротехнічні споруди.

 

2. Вітрова ерозія (дефляція) - руйнування ґрунтового шару силою вітру. Вона спостерігається переважно на недостатньо захищених або зовсім не захищених рослинністю землях, відсутня належна задернілість поверхні ґрунту. Найшкідливішим видом вітрової ерозії є пилові бурі, які спричинюються сильними вітрами. Вітрова ерозія поширена в степовій, пустельно-степовій і пустельній зонах.

 

Ерозія ґрунту – процес не зворотній, все що винесено з ґрунту водою чи вітром, назавжди втрачено для землеробства.

 

Загальна площа еродованих та ерозійно небезпечних земель в Україні становить понад 17 мли га. Часто виявляються різні типи ерозії одночасно. Водна ерозія набула поширення на зрошуваних землях у вигляді площинного змиву та намиву ґрунту, розмиву полинних борозен. Найбільша площа змитих ґрунтів припадає на Луганську, Вінницьку, Дніпропетровську, Одеську області, де цей показник сягає 53—66 % від загальної площі ріллі.

Боротьба з ерозією  ґрунту – дуже важливий процес. Усі  заходи боротьби з ерозією ґрунту мають бути спрямовані на те, щоб припинити або зменшити змивання, розмивання і видування ґрунту до розмірів, які б давали змогу відновити стан ґрунтів у процесі природного ґрунтоутворення. Крім того, при розробці та здійсненні системи заходів боротьби з ерозією слід передбачати не тільки припинення ерозійних процесів, а й обов'язкове відновлення родючості еродованих ґрунтів, тобто слід ліквідувати причини ерозії та її наслідки.

 

Для боротьби з ерозією  здійснюють такі протиерозійні заходи:

  • · агротехнічні;
  • · гідротехнічні;
  • · лісомеліоративні;
  • · ґрунтозахисні.

Ефективними заходами боротьби з ерозією ґрунту є:

  • · оранка впоперек схилу,
  • · глибока оранка, обробіток ґрунту культиваторами;
  • · лункування;
  • · оптимальні строки, норми і способи сівби;
  • · безполицевий обробіток ґрунту із залишенням стерні;
  • · вапнування кислих і гіпсування засолених змитих ґрунтів;
  • · мінімальний обробіток ґрунту легкого механічного складу;
  • · впровадження ґрунтозахисних сівозмін з використанням багаторічних трав;
  • · оранку і посів на схилах впоперек схилу;
  • · насадження дерев і кущів на берегах водойм, по краям ярів, лісосмуг;
  • · будівництво гідротехнічних споруд тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Джерел забруднення  води багато, основними з них є:

  1. · стічні води промислових підприємств;
  2. · побутових стоках комунального господарства;
  3. · стічні води сільського господарства;
  4. · води шахт, нафтопромислів, рудників;
  5. · відходи виробництв при видобутку різних корисних копалин;
  6. · відходи деревини в деревообробній промисловості;
  7. · скиди водного і залізничного транспорту тощо.

З усіх джерел забруднення  води основне значення мають виробничі  стічні води. Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод  є:

  • · хімічна промисловість,
  • · чорна металургія;
  • · кольорова металургія;
  • · коксохімія;
  • · важке, енергетичне і транспортне машинобудування;
  • · комунальне і сільське господарство.

Літосфера - верхня тверда оболонка земної кулі. Найважливішими її частинами є:

  1. поверхневий родючий шар, або грунт,
  2. земні надра (корисні копалини).

 

Під впливом людської діяльності грунт руйнується у 100-1000 разів швидше, ніж у природних умовах. Деградація грунтів - зниження родючості ґрунтів або втрата їх властивостей як природного тіла.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури :

1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи  загальної екології. — К.: Либідь. 1995 — 368 с.

2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із  загальної екології. // Навч. посібн.—К.:Либідь, 1997.—160с.

3. Волошин І. М. Методика  дослідження проблем природокористування.  — Львів: ЛДУ, 1994. — 160 с.

4. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.

5. Екологія і закон:  Екологічне законодавство України.  У 2-х кн./ Відповідальний редактор  док. юрид. наук, професор, акад. Андрейцев  В. А. — К.: Юрінком їнтер, 1997. — 704 с.

6. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.

7. Корсак К.В., Плахотнік  О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.

8. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.

9. Одум Ю. - Экология. - М.: Мир, 1986. - Т. 2.

10. Основи екології  та соціоеколотії. // Навч. посібн. під. ред. Назарука М.М. — Львів: "За вільну Україну", 1997, — 210 с.




Джерела забруднення води і літосфери