Джерела забруднення водойм

Зміст

Вступ

1. Джерела забруднення внутрішніх водойм
2. Джерела забруднення вод та вплив забруднення на здоров'я людини.
3. Методи очищення стічних вод
4. Забруднення водойм України

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Проблеми питної води. Вода становить майже 70% маси нашого організму. Втрата її організмом дуже небезпечна. Без води різко погіршується обмін речовин, що загрожує всім життєвим процесам. Без їжі людина може прожити понад місяць, без води вона гине через кілька днів.

Відомий факт, описаний французьким  письменником Антуаном де Сент-Екзюпері в повісті «Планета людей», герой якої, зазнавши катастрофи при перельоті над пустелею, переживши передсмертну агонію від зневоднення організму і відчувши радість спасіння, вигукнув: «Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти потрібна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями, з тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже розпрощалися... Ти найбільше багатство на світі...»

В Україні, за старим народним звичаєм, нареченим на весіллі, бажають: «Будьте здорові, як вода!» Можна навести безліч висловлювань мудрих людей, видатних учених, поетів, які підкреслюють значення води для життя.

Нині людство стурбоване нестачею води. У багатьох може виникнути питання: «Хіба мало води на Землі? На глобусі майже три чверті його поверхні зафарбовано в синій колір». Все так, але це здебільшого солоні води океанів і морів, що становлять 97,75% усіх водних запасів планети. Для мешканців суходолу, об'єктів енергетики, індустріального та сільськогосподарського виробництва потрібна не солона морська, а прісна питна вода. А чи багато її?

Здавалося б, що решта 2,25% водних ресурсів планети - це також вагома цифра: 48 млн. км3. Але половину цих ресурсів становлять льодові масиви Антарктиди, Арктики, Гренландії, високих гір на різних континентах. 23,4 млн. км3 - це підземні води, приховані від нас. А запаси доступної прісної води обчислюють вже не мільйонами, а тисячами кубічних метрів. Найбільша кількість поверхневої прісної води міститься в озерах - 176 400 км3. У руслах річок водночас протікає 2120 км3 води, 10 300 км3 прісної води міститься в болотах, 13 тис. км3 її несуть у собі хмари.

У найзаселеніших і найосвоєніших  у господарському відношенні районах  води явно недостатньо, особливо якщо врахувати, як багато споживають її атомні та теплові електростанції, заводи й фабрики, зрошувальні системи, тваринницькі комплекси, міста-гіганти.

1. Джерела забруднення внутрішніх водойм

Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймищах у зв'язку із скиданням  у них рідких, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють або можуть створити незручності, роблячи воду даних водоймищ небезпечною для  використання, завдаючи збитку народному  господарству, здоров'ю та безпеці  населення.

Забруднення поверхневих  і підземних вод можна розподілити  на такі типи:

- механічне - підвищення змісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;

- хімічне - наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичного дії;

- бактеріальне і біологічне - наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;

- радіоактивне - присутність радіоактивних речовин в поверхневих або підземних водах;

- теплове - випуск у водоймища підігрітих вод теплових і атомних електростанцій.

Основними джерелами забруднення  і засмічення водоймищ є недостатньо  очищені стічні води промислових  і комунальних підприємств, великих  тваринницьких комплексів, відходи  виробництва при розробці рудних копалин; води шахт, рудників , обробці  і сплаві лісоматеріалів; скидання водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.ін. Забруднюючі  речовини, потрапляючи в природні водоймища, призводять до якісних змін води, які, в основному, виявляються  в зміні фізичних властивостей води, зокрема, поява неприємних запахів, присмаків  і т.д.; у зміні хімічного складу води, зокрема, поява в ній шкідливих речовин, в наявності плаваючих речовин на поверхні води і відкладення їх на дні водойм.

Виробничі стічні води забруднені, в основному, відходами і викидами виробництва. Кількісний та якісний склад їх різноманітний і залежить від галузі промисловості, її технологічних процесів; їх ділять на дві основні групи: що містять неорганічні домішки, в т.ч. і токсичні, і що містять отрути.

До першої групи відносяться  стічні води содових, сульфатних, азотно-тукових заводів, збагачувальних фабрик свинцевих, цинкових, нікелевих руд і т.д., в яких містяться кислоти, луги, іони важких металів та ін Стічні води цієї групи, в основному змінюють фізичні властивості води.

Стічні води другої групи  скидають нафтопереробні,нафтохімічні заводи, підприємства органічного синтезу, коксохімічні та ін. У стоках містяться різні нафтопродукти, аміак, альдегіди, смоли,феноли та інші шкідливі речовини. Шкідливе дію стічних вод цієї групи полягає головним чином в окисних процесах, внаслідок яких зменшується вміст у воді кисню, збільшується біохімічна потреба в ньому, погіршуються органолептичні показники води.

Нафта і нафтопродукти  на сучасному етапі є основними забруднювачами внутрішніх водойм, вод і морів, Світового океану. Потрапляючи в водойми, вони створюють різні форми забруднення: плаваючу на воді нафтову плівку, розчинені або емульгованих у воді нафтопродукти, що осіли на дно важкі фракції і т.д. При цьому змінюється запах, смак, забарвлення,поверхневий натяг, в'язкість води, зменшується кількість кисню,з'являються шкідливі органічні речовини, вода набуває токсичні властивості і становить загрозу не тільки для людини. 12 г нафти роблять непридатною для вживання тонну води.

Досить шкідливим забруднювачем  промислових вод є фенол. Він міститься в стічних водах багатьох нафтохімічних підприємств. При цьому різко знижуються біологічні процеси водойм, процес їх самоочищення,вода набуває специфічний запах карболки.

На життя населення  водойм згубно впливають стічні води целюлозно-паперової промисловості. Окислення деревної маси супроводжується поглинанням значної кількості кисню, що призводить до загибелі ікри, мальків і дорослих риб. Волокна й інші нерозчинні речовини засмічують воду і погіршують її фізико-хімічні властивості. На риб і на їхньому кормі --безхребетних - несприятливо відображаються молевие сплави. З гниючої деревини і кори виділяються у воду різні дубильні речовини. Смола і інші екстрактивні продукти розкладаються і поглинають багато кисню,викликаючи загибель риби, особливо молоді та ікри. Крім того, молевие сплави сильно засмічують річки, а топляк нерідко повністю забиває їх дно, позбавляючи риб нерестовищ і кормових місць.

Атомні електростанції радіоактивними відходами забруднюють річки.

Радіоактивні речовини концентруються найдрібнішими планктонними мікроорганізмами і рибою, потім по ланцюгу харчування передаються іншим тваринам.

Встановлено, що радіоактивність  планктонних мешканців в тисячі разів вище,ніж води, в якій вони живуть.

Стічні води, які мають  підвищену радіоактивність (100 кюрі на 1 л і більше) ,підлягають захороненню в підземні безстічні басейни і спеціальні резервуари.

Зростання населення, розширення старих і виникнення нових міст значно збільшили надходження побутових стоків у внутрішні водоймища. Ці стоки стали джерелом забруднення річок та озер хвороботворними бактеріями і гельмінтами.

У ще більшому ступені забруднюють  водоймища миючі синтетичні засоби,широко використовуються в побуті. Вони знаходять  широке застосування також в промисловості та сільському господарстві. Які в них містяться хімічні речовини, вступаючи зі стічними водами в річки та озера, роблять значний вплив на біологічний і фізичний режим водоймищ. У результаті, знижується здібність вод до насичення киснем, паралізується діяльність бактерій, що мінералізують органічні речовини.

Викликає серйозну турботу  забруднення водоймищ пестицидами  і мінеральними добривами, які потрапляють з полів разом із струменями дощової і талої води. В результаті досліджень, наприклад, доведено, що інсектициди, що містяться у воді у вигляді суспензій, розчиняються в нафтопродуктах, якими забруднені річки й озера. Ця взаємодія призводить до значного ослаблення окислювальних функцій водних рослин.

Потрапляючи у водоймища, пестициди нагромаджуються в  планктоні, бентосі, рибі і по ланцюгу живлення потрапляють в організм людини, діючи негативно як на окремі органи, так і на організм в цілому.

У зв'язку з інтенсифікацією  тваринництва все більш дають  про себе знати стоки підприємств даної галузі сільського господарства.

Стічні води, рослинні волокна, тваринні та рослинні жири, фекальна маса, залишки плодів і овочів, відходи шкіряної і целюлозно-паперової промисловості, цукрових і пивоварних заводів,підприємств м'ясо-молочної, консервної та кондитерської промисловості,є причиною органічних забруднень водоймищ.

У стічних водах зазвичай близько 60% речовин органічного походження, до цієї ж категорії органічних відносяться біологічні (бактерії, віруси,гриби, водорості) забруднення в комунально-побутових, медико-санітарних водах і відходах шкіряних і вовномийних підприємств.

Нагріті стічні води теплових електростанцій та інших виробництв заподіюють "теплове забруднення", яке загрожує досить серйозними наслідками: в нагрітій воді менше кисню, різко змінюється термічний режим, що негативно впливає на флору і фауну водоймищ, при цьому виникають сприятливі умови для масового розвитку у водосховищах синьо-зелених водоростей, так званого "цвітіння води". Забруднюються річки і під час сплаву, при гідроенергетичному будівництві, а з початком навігаційного періоду збільшується забруднення судами річкового флоту.

2. Джерела забруднення вод та вплив забруднення на здоров'я людини

Стічні води котелень містять  пом'якшувачі, продукти ерозії. Наявність  на поверхні води масел, нафти, погіршує обмінні процеси, знижує вміст кисню  у воді, що призводить до загибелі риб. 1 л нафти забруднює до 12 м2 поверхні води водоймища. Якщо вміст нафтопродуктів складає понад 200 мг/ м3, порушується  зоологічна рівновага водних об'єктів. Синтетичні поверхнево активні речовини згубно впливають на розвиток фітопланктону. Свинець, ртуть, кадмій, нікель, цинк, марганець, потрапивши у воду, роблять її токсичною.

Господарсько побутові стоки  призводять до біологічного забруднення  води, що може викликати кишково  – шлункові захворювання (холеру, тиф) та захворювання печінки (гепатит). Особливо небезпечні стічні води пунктів санітарної обробки білизни та спецодягу, стоки  лікарень тощо. Органічні забруднення  часто призводять до зв'язування кисню  у воді, загибелі живих організмів та фітопланктону. Надлишки фосфору  та азоту у воді призводять до її цвітіння та порушення біологічної  рівноваги у водоймах.

Радіоактивні речовини потрапляючи  до води викликають її іонізацію, що негативно  відбивається на розвитку живих організмів. Більш того фітопланктон та риби здатні засвоювати велику кількість радіоактивних  речовин та накопичувати їх у своєму організмі. Споживання такої риби небезпечне для здоров’я людей.

Забруднення підземних та поверхневих вод може спричинити до загибелі не тільки організмів у  воді, але може стати загрозою для  людини. Грунтові води, які є основним джерелом водозабезпечення населення  Івано – Франківської області  досить легко забруднюються через  грунти і породи зони аерації. Проникненню  забруднюючих речовин у напірні  горизонти сприяє відсутність регіональних витриманих водоупорів та вплив розвинутої дренажної системи річкової та ерозійної  мережі, що підсилюють водообмін гідролітосфери.     

Слід відмітити, що досить небезпечним видом забруднення  гідросфери є теплове забруднення. Воно спричинене спуском у водойми  теплих вод від різних енергетичних установок. Велика кількість тепла, що надходять з нагрітими водами в ріки й озера, істотно змінює їх термічний і біологічний режим. Особливо сильне забруднення викликають теплові й атомні електростанції, що скидають у водойми воду, нагріту  до 45 градусів. Слід звернути увагу  на дослідження канадських вчених, які встановили, що підвищення температури  води у водоймі посилює токсичний  вплив на мешканців водойми різних хімічних забруднювачів.

Наслідки споживання людиною  забрудненої води.

Біологічний

Хімічний

Отже зміна будь якого  показника спричиняє до погіршення якості питної води. Нижче наведемо ще деякі показники, за якими оцінюють не тільки якість води але й непридатність  до споживання:

- Окисленість. Величини  окисленості більше 5 – 8 мг/л кисню  вказує на можливе забруднення  води стічними водами; викликає  піну води у парових котлах; вказує на можливість розвитку  органічних речовин в охолоджуючих  теплообмінних апаратах;

- Жорсткість – це властивість,  зумовлена наявністю солей кальцію  й магнію вигляді сульфатів,  хлоридів  і бікарбонатів. Підвищена  жорсткість спричиняє до перевикористання  мила, утруднення варіння м'яса  та овочів; жорстокість води господарсько  – питного значення повинна  бути не більше 7 мг – екв/л в окремих випадках – до 14 мг/ л. Більшість вчених вважає, що чим м’якша вода тим більша ймовірність серцево – судинних захворювань. 

Залізо – підвищення вмісту заліза у воді господарсько – питного  водопроводу впливає на  смак води, може викликати старіння білизни  і появу ржавчини; вміст заліза у питній воді не повинен перевищувати 0,3 мг/ л;

Сульфати та хлориди –  викликають агресивність води по відношенню до бетону на силікатному цементі; Ці речовини негативно впливають на функції системи травлення. Мінералізація  негативно впливає також на вагітність, на плід і новонароджених, збільшує ймовірність гінекологічних захворювань;

Фториди – підвищення їх вмісту викликає мінералізацію води, що перешкоджає її використанню у  питних цілях; недостаток фтору у  питній воді менше 0,5 мг/ л, а також  його залишок – більше 1,5 мг/ л  – при довготривалому вживанню такої  води викликає захворювання зубів –  ендемічний флюороз;

Аміак, нітрати, нітрити –  вміст їх є сигналом, що вода забруднення  стічними водами; Ці речовини спричиняють  до захворювання крові, особливо у дітей (дитячий ціаноз), зв’язування у  крові форм гемоглобіну.

Розчинений кисень – підсилює корозію металу котлів та водопровідних  труб;

Сірководень – надає воді поганий запах; викликає корозію  труб і їх заростання в результаті розвитку сіркобактерій;                                              

Найбільш поширена хвороба, яка передається через води Гепатит  А. В народі цю хворобу також називають  “жовтяниця”. Поширення цієї хвороби  відбувається через водний, побутовий  та харчовий шлях. На території України  забруднення води вірусом Гепатиту є досить поширене. Для Івано –  Франківської області річні показники  захворювання сягають 300 – 500 випадків на кожні 100 тисяч населення., з яких третину складають діти. В захворюванні на гепатит А в області чітко  виражена осінньої - –зимова сезонність (вересень – лютий), коли реєструється від 0 % до 82 % випадків захворювання на рік. Під час досліджень проведених обласною СЕС виявлено, що хвороба  найбільш поширена у гірських районах ( 114 – 645 на 100 тис. нас.), де є постійні проблеми із водопостачанням, і населення  користується в основному водою  з відкритих джерел. Нижчий рівень захворюваності приурочений до басейну  річок Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської (68 – 469 на 100 тис. населення). 

У багатьох випадках якість води може також погіршуватися під  час її обробки на очисних станціях. По – перше, в якості когулянта  там часто використовують алюміній. Однак накопичення алюмінію у  питній воді викликає небезпеку, так  як є данні, що алюміній здатний накопичуватися в організмі людини, особливо в  головному та спинному мозку, і негативно  впливати на нервову систему людини (хвороба Альцгеймера). Ще небезпечнішим  є хлорування води. Тут проблема полягає в тому, що хлорування можна використовувати для добре очищеної води, яка на території України взагалі відсутня. Хлорування призводить до появи найбільш токсичних речовин, ніж ті, які знаходяться у воді. Зараз встановлено, що хлорування води збільшує її токсичність у 3 – 6 раз по відношенню до оброки. Надмірне хлорування води може викликати утворення у воді групи небезпечних речовин – діоксини.  Ці речовини називаються “гормонами деградації людини”, так як вони різко послаблюють імунну систему людини. В організмі людини за рік не повинно поступати більше 0,000002 г діоксинів.

У деяких випадках хлор не очищає воду від таких небезпечних мікроорганізмів, як цисти лямблій (вони стійкі до хлору). Знищує небезпечні мікроорганізми хлор також знищує й корисні бактерії мікрофлори  кишечника людини.

Небезпечним фактором водопостачання є поганий стан труб через які  подається вода і які десятками  років не мінялися. Хімічні та бактеріологічні  речовини накопичуються у них  роками, поки не досягнути “критичної маси”, після чого попадають у  крани квартир. У трубах також  спостерігається таке явище як розмноження  синьо – зелених водоростей, виділення  яких досить небезпечне для людини ( так звані ДВ – молекули, які  проявляють стійкість до кипіння  та хлору).

3. Методи очищення стічних вод

У річках й інших водоймищах відбувається природний процес самоочищення води. Проте він протікає повільно. Доки промислово-побутові скиди були незначні, річки самі справлялися з ними. У наше індустріальне століття у зв'язку з різким збільшенням відходів водоймища вже не справляються з таким значним забрудненням. Виникла необхідність знешкоджувати, очищати стічні води та утилізувати їх.

Очищення стічних вод - обробка стічних вод з метою  руйнування або видалення з них  шкідливих речовин. Звільнення стічних  вод від забруднення - складне  виробництво. У ньому, як і в будь-якому  іншому виробництві, є сировина (стічні води) та готова продукція (очищена вода).

Методи очищення стічних  вод можна розділити на механічні, хімічні,фізико-хімічні і біологічні, коли ж вони застосовуються разом, то метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим.

Застосування того чи іншого методу, в кожному конкретному  випадку, визначається характером забруднення і ступенем шкідливості домішок.

Суть механічного методу полягає в тому, що із стічних  вод шляхом відстоювання і фільтрації видаляються механічні домішки. Грубодисперсні частинки залежно від розмірів уловлюються гратами, ситами, пісковловлювач, септиками, навозоуловітелямі різних конструкцій, а поверхневі забруднення - нефтеловушками, бензомаслоуловітелямі, відстійниками та ін Механічне очищення дозволяє виділяти з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, а з промислових - до 95%,багато хто з яких, як цінні домішки, використовуються у виробництві.

Хімічний метод полягає  в тому, що в стічні води додають  різні хімічні реагенти, які вступають в реакцію із забруднювачами й облягають їх у вигляді нерозчинних опадів. Хімічної очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних до 25%

При фізико-хімічному методі обробки із стічних вод видаляються  тонко дисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні і погано окислюються речовини, найчастіше з фізико-хімічних методів застосовується коагуляція, окислення, сорбція, екстракція і т.д. Широке застосування знаходить також електроліз. Він полягає в руйнуванні органічних речовин у стічних водах і видаляння металів, кислот та інших неорганічних речовин. Електролітична очищення здійснюється в особливих спорудах - електролізерах. Очищення стічних вод за допомогою електролізу ефективне на свинцевих і мідних підприємствах, в лакофарбової і деяких інших галузях промисловості.

Забруднені стічні води очищають також за допомогою ультразвуку, озону, іонообмінних смол і високого тиску, добре зарекомендувала себе очищення шляхом хлорування.

Серед методів очищення стічних  вод велику роль повинен зіграти  біологічний метод, заснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення річок та інших водойм. Є кілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки і аеротенокі.

У біофільтрах стічні води пропускаються через шар грубозернистого матеріалу, покритого тонкою бактеріальної плівкою. Завдяки цій плівці інтенсивно протікають процеси біологічного окислення. Саме вона служить діючим початком в біофільтрах. У біологічних ставках в очищенні стічних вод беруть участь всі організми, що населяють водойму.

аеротенки - величезні резервуари із залізобетону. Тут очищає початок --активний мул з бактерій і мікроскопічних тварин. Всі ці живі істоти бурхливо розвиваються в аеротенках, чому сприяють органічні речовини стічних вод і надлишок кисню, що надходить у спорудження потоком повітря, що подається. Бактерії склеюються в пластівці і виділяють ферменти,мінералізують органічні забруднення. Із з пластівцями швидко осідає,відділяючись від очищеної води. Інфузорії, жгутикові, амеби, коловертки і інші дрібні тварини, пожираючи бактерії (не злипаються в пластівці)омолоджують бактеріальну масу мулу.

Стічні води перед біологічним  очищенням піддають механічній, а  після неї для видалення хвороботворних бактерій і хімічної очистки, хлоруванню рідким хлором або хлорним вапном. Для дезінфекції використовують також інші фізико-хімічні прийоми (ультразвук, електроліз, озонування та ін)

Біологічний метод дає  великі результати при очищенні комунально-побутових стоків. Він застосовується також і при очищенні відходів підприємств нафтопереробної, целюлозно-паперовій промисловості, виробництві штучного волокна.

4. Забруднення водойм України

Наша Земля задихається  від забруднення, оголюється від  винищення лісів, виснажується нещадною експлуатацією природних багатств. Для нас на Землі ніщо не є таким  важливим для виживання, як повітря, яким ми дихаємо,їжа, яку ми споживаємо, і вода, що ми п’ємо.

Ще тисячі років тому записано: «Небо – небо для Господа, а  землю віддав синам людським. Бог  дав нам Землю для життя і ми мусимо піклуватись нею».

Слово «екологія» означає  науку про дім, або це виявлення  шкоди,заподіяної людиною, і пошуки способів усунення її.

Один із принципів екології говорить, що все пов’язане з  усім. Наприклад, протягом минулих сорока років було вирубано 50% Гімалайських лісів в Непалі на дрова та лісоматеріали. Через це гори стали пустелями, змито  мільйони тонн родючого ґрунту, змінився місцевий клімат.

Сьогодні в Карпатах ми також «успішно» повторюємо класичні помилки країн Латинської Америки, Африки, Південно-Східної Азії,Китаю, знищуючи рештки корінних лісів за химерні сьогоденні прибутки.

Другий принцип говорить, що все повинно кудись діватись. Незважаючи на роки наукових досліджень, досі не вирішено, як безпечно захороню вати або усувати відходи індустріалізованої життєдіяльності.

За третім принципом, людині потрібно співпрацювати з природою, а не намагатись змінити її. Унаслідок  недбалого ставлення до навколишнього  середовища життя мільйонів людей  вже сьогодні піддається небезпеці.

Сьогодні потрібно близько 600 млрд дол. США щорічно вкладати в поліпшення довкілля. А для цього, в першу чергу, треба зменшити марнотратне використання природних  ресурсів, більше ре циклювати сміття, зберігати воду і енергію, користуватись  загальним,а не приватним транспортом, і – основне і найважче за все  – кожному навчитись думати у  глобальних масштабах, а не лише про своє.

Сьогодні піклування про  Землю вимагає інших цінностей, іншої економіки, іншого суспільства, іншої свідомості.

Чинниками сьогоднішньої  кризи є егоїзм людей, які завжди ставлять свої власні інтереси вище інтересів  загальних. Небагато хто бажає відмовитись  від розкішного способу життя, хоча такий спосіб руйнуватиме довкілля, яке потрібне і майбутнім поколінням. Корисливість впливає на законодавців і на широкий загал. Політики стримують  запровадження програм охорони  довкілля, через котрі вони не здобудуть  голосів виборців, а підприємці ухиляються від будь-яких позицій, що загрожують їхньому прибутку та економічному росту. Пожадливість призводить до того, що коли треба вибрати між прибутком  і охороною довкілля, то у свідомості людини гроші мають більшу силу. Відомо, що деградація на Сході зумовлена  споживчим ринком на Заході. Своїм  невіглаством ми піддаємо природу таким масштабним експериментам, наслідок яких невідомий і, можливо, занадто страхітливий для нашого сприйняття. Це ж стосується і атмосфери, тому що нікому не відомо, скільки ще ми зможемо відпрацьовувати в повітряний басейн вуглекислого газу,не усвідомлюючи,що вже завтра можуть розпочатись незворотні процеси зміни клімату на Землі.

Через егоцентричність національних інтересів різних країн міжнародні спроби поліпшити стан довкілля не завжди дають позитивні результати.