Джерела й результати забруднення атмосфери
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Кафедра “Охорона праці та навколишнього середовища”
РЕФЕРАТ
за темою:
“ Джерела й результати забруднення атмосфери”
Ст.гр. МШ-32у Подріз Євген Григорович
Харків - 2013
План
Вступ
1. Хімічне забруднення атмосфери
2 Фотохімічний туман (смог)
3. Забруднення атмосфери автотранспортом
4. Вплив забруднення атмосфери на людину, рослинний і тваринний світ.
Вступ
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. Але з тих пір, як з'явилося високорозвинене суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко посилилося, розширився об'єм цього втручання, воно стало великообразне і загроза загрожує стати глобальною проблемою для людства. Втрата невідновних видів сировини підвищується, все більше орних земель вибуває з економіки так на них будуються міста і затони. Людині доводитися все більше втручатися в господарство біосфери - тій частині нашій планети, в якій існує життя. Біосфера Землі в наш час піддається наростаючому антропогенному дійству. При цьому можна виділити дещо найістотніших процесів, будь-який з яких не покращує екологічну ситуацію на планеті.
Най масштабнішим і значним є хімічне забруднення середовища невластивими їй речовинами хімічної природа. Серед їх - газоподібні і аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Подальший розвиток цього процесу усилюватиме небажану тенденцію убік підвищення середньорічної температури на планеті. Викликає тривогу у екологів і забруднення Світового океану, що продовжується нафтою і нафтопродуктами, що досягло вже 11/5 його загальної поверхні. Нафтове забруднення таких розмірів може викликати велике порушення газо і водообміну між гідросферою і атмосферою. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення ґрунтів пестицидами і її підвищена кислотність, прямуюча до розпаду екосистеми. В цілому всі розглянуті чинники яким можна приписати забруднюючий ефект, надають помітний вплив на процеси, що відбуваються в біосфері.
- Хімічне забруднення атмосфери
Найбільш масштабним і значним
є хімічне забруднення
Так було аж до початку дев'ятнадцятого століття. Лише за останні сто років розвиток промисловості "обдарував" нас такими виробничими процесами, наслідки яких людина спочатку ще не могла собі уявити.
В основному існують три основних
джерела забруднення атмосфери:
промисловість, побутові котельні, транспорт.
Частка кожного з цих джерел у
загальному забрудненні повітря
сильно розрізняється в залежності
від місця. Зараз загальновизнано,
що найбільш сильно забруднює повітря
промислове виробництво. Джерела забруднень
- теплоелектростанції, що разом з
димом викидають у повітря
сірчистий і вуглекислий гази;
металургійні підприємства, особливо
кольорової металургії, що викидають
у повітря оксиди азоту, сірководень,
хлор, фтор, аміак, з'єднання фосфору,
частки і з'єднання ртуті і
миш'яку; хімічні і цементні заводи.
Шкідливі гази потрапляють у повітря
в результаті спалювання палива для
потреб промисловості, опалення житла,
роботи транспорту, спалювання і переробки
побутових і промислових
A) Оксид вуглецю.
Виникає при неповному згорянні вуглеводистих речовин. У повітря він потрапляє в результаті спалювання твердих відходів, з вихлопними газами автомобілів і викидами промислових підприємств. Щорічно цього газу надходить в атмосферу не менш 1250 млн. т. Оксид вуглецю, є з'єднанням, що активно реагує зі складовими частинами атмосфери і сприяє підвищенню температури на планеті, і створенню парникового ефекту.
Б) Сірчистий ангідрид. Виділяється в процесі згоряння палива, яке містить сірку, чи переробки сірчистих руд (до 170 млн. т. на рік). Частина з'єднань сірки виділяється при горінні органічних залишків у гірничорудних відвалах. Тільки в США загальна кількість викинутого в атмосферу сірчистого ангідриду складає 65 % від загальносвітового викиду.
B) Сірчаний ангідрид. Утворюється при окислюванні сірчистого ангідриду. Кінцевим продуктом реакції є аерозоль чи розчин сірчаної кислоти в дощовій воді, що підкислює ґрунт, загострює захворювання дихальних шляхів людини. Випадання аерозолю сірчаної кислоти з димових смолоскипів хімічних підприємств відзначається за наявністю низької хмарності і високої вологості повітря. Листові пластинки рослин, що виростають на відстані менше 11км. від таких підприємств, звичайно бувають густо засіяні дрібними некротичними плямами, що утворилися в місцях осідання краплі сірчаної кислоти. Металургійні підприємства кольорової і чорної металургії, а також ТЕС щорічно викидають в атмосферу десятки мільйонів тонн сірчаного ангідриду.
Г) Сірководень і сірковуглець. Надходять в атмосферу окремо чи разом з іншими з'єднаннями сірки. Основними джерелами викиду є підприємства по виготовленню штучного волокна, цукру, коксохімічні, нафтопереробні, а також нафтопромисли. В атмосфері при взаємодії з іншими забруднювачами піддаються повільному окислюванню до сірчаного ангідриду.
Д) Окисли азоту. Основними джерелами викиду є підприємства, що виробляють азотні добрива, азотну кислоту, нітрати, анілінові барвники, нітросполуки, віскозний шовк, целулоїд. Кількість окисів азоту, що надходять в атмосферу, складає 20 млн. т. на рік.
Є) З'єднання фтору. Джерелами забруднення є підприємства з виробництва алюмінію, емалі, скла, кераміки, сталі, фосфорних добрив. Речовини, що містять фтор, надходять в атмосферу у вигляді газоподібних з'єднань — фтор вуглецю чи пилу фториду натрію і кальцію. З'єднання характеризуються токсичним ефектом. Похідні фтору є сильними інсектицидами.
Ж) З'єднання хлору. Надходять в атмосферу від хімічних підприємств, що виробляють соляну кислоту, пестициди, що містять хлор, органічні барвники, гідролізний спирт, хлорне вапно, соду. В атмосфері зустрічаються, як домішки, молекули хлору і пари соляної кислоти. Токсичність хлору визначається видом з'єднань і їхньою концентрацією.
В металургійній промисловості при виплавці чавуна і при переробці його на сталь відбувається викид в атмосферу різних важких металів і отруйних газів. Так, у розрахунку на 1 т. передільного чавуну виділяється крім 12,7 кг. сірчистого газу і 14,5 кг. пилових часток, що визначають кількість з'єднань миш'яку, фосфору, сурми, свинцю, парів ртуті і рідких металів, смоляних речовин і ціанистого водню.
2 Фотохімічний туман (смог)
Фотохімічний туман є
Такі умови створюються частіше в червні-вересні і рідше взимку.
При тривалій ясній погоді сонячна радіація викликає розщеплювання молекул діоксину азоту з утворенням оксиду азоту і атомарного кисню. Атомарний кисень з молекулярним киснемо дають озон. Здавалося б, останній, окислювач оксид азоту, повинний перетворюватися в молекулярний кисень, а оксид азоту - в діоксин. Але цього не відбувається. Оксид азоту вступає в реакції з олефінами вихлопних газів, які при цьому розщеплюються по подвійному зв'язку і утворюють осколки молекул і надлишок озону. В результаті продовження дисоціації, нові маси діоксину азоту розкладаються і дають додаткові маси озону. Виникає циклічна реакція, у результаті якої в атмосфері поступово нагромаджується озон. Цей процес в нічний час припиняється. У свою чергу озон вступає в реакцію з олефінами. Такі явища бувають над Лондоном Парижем, Лос-Анджелесом, Нью-Йорком і іншими містами Європи і Америки. По своїй фізіологічній дії на організм людини смог украй небезпечний для дихальної і кровоносної системи і часто бувають причиною передчасної смерті міських жителів з ослабленим здоров'ям.
3. Забруднення атмосфери автотранспортом
В останні десятиріччя у зв'язку з швидким розвитком автотранспорту і авіації істотно збільшилася частка викидів, що поступають в атмосферу від рухомих джерел: вантажних і легкових автомобілів, тракторів, тепловозів і літаків. Згідно оцінкам, в містах на частку автотранспорту доводитися (в залежності розвитку в даному місті промисловості і числа автомобілів) від 30 до 70 % загальної маси викидів.
В промислово розвитих країнах основним джерелом забруднення атмосфери є автотранспорт, парк якого безупинно росте. Якщо в 1900 р. на планеті нараховувалося біля 6 тис. автомобілів, то до 2000 р. чисельність світового парку автомашин досягла 500 млн. одиниць.
Частка автотранспорту в
забрудненні атмосфери
Таблиця 1 “Обсяги викидів продуктів згоряння, млн. т. рік -1”
Продукти згоряння |
Джерела продуктів згоряння | |
автомобілі |
електростанції, промисловість і т.д. | |
Оксид вуглецю |
59,7 |
5,2 |
Вуглеводні й інші органічні речовини |
10,9 |
6,4 |
Оксиди азоту |
5,5 |
6,5 |
Сполуки , що містять сірку |
1,0 |
22,4 |
Мікрочастки |
1,0 |
9,8 |
Викиди автомобільного транспорту
істотно залежать від режиму роботи
двигуна і якості використовуваного
палива. Зразковий склад вихлопних
газів автомобілів поданий у та
Табл. 2 “Наближений склад (% по обсягу) вихлопних газів автомобілів”
Компоненти |
Вміст компонентів у вихлопах | |
карбюраторний двигун |
дизельний двигун | |
N2 |
74-77 |
76-78 |
О2 |
0,3-8 |
2-18 |
Н2О |
3,0 - 5,5 |
0,5 - 4.0 |
СО2 |
5,0-12,0 |
1,0-10,0 |
СО |
5.0 - 10,0 |
0,01 - 0,5 |
Оксиди сірки |
0-0,8 |
2* 10 -4 - 0,5 |
Вуглеводні |
0,2 - 3,0 |
1 * 10 -3 - 0,5 |
Альдегіди |
0-0,2 |
(1 - 9) * 10 -3 |
Сажа |
0-0,4 г / м -3 |
0,01 -1,1 г / м -3 |
Бензапірен |
(10-20) * 10-6 г/м –3 |
до 1 * 10 -5 г / м -3 |
Основний внесок в забруднення атмосфери вносять автомобілі, що працюють на бензині (на їх частку доводитися близько 75 %), потім літаки (приблизно 5 % ), автомобілі з дизельними двигунами (близько 4 %), трактори і інші сільськогосподарські машини (близько 4 % ), залізничний і водний транспорт (приблизно 2 %). До основних забруднюючих атмосферу речовин, які викидають рухомі джерела (загальне число таких речовин перевищує 40%), відносяться оксид вуглецю (в США його частка в загальній масі складає близько 70 %), вуглеводні (приблизно 19 % ) і оксиди азоту (близько 9 % ). Оксид вуглецю (CO) і оксиди азоту поступають в атмосферу тільки з вихлопними газами, тоді як не повністю згорілі вуглеводні поступають як разом з вихлопними газами , так і з картера , паливного бака і карбюратора тверді домішки поступають в основному з вихлопними газами із картера .
Найбільша кількість забруднюючих речовин викидається при розгоні автомобіля, особливо при швидкому, а також при русі з малою швидкістю . Відносна частка (від загальної маси викидів) вуглеводнів і оксиду вуглецю найбільш висока при гальмуванні і на холостому ходу, частка оксидів азоту при розгоні. З цих даних виходить, що автомобілі особливо сильно забруднюють повітряне середовище при частих зупинках і при русі з малою швидкістю.
Створювані в містах системи руху в режимі "зеленої хвилі", істотно скорочують число зупинок транспорту на перехрестях, покликані скоротити забруднення атмосферного повітря в містах. Великий вплив на якість і кількість викидів домішок надає режим роботи двигуна, зокрема співвідношення між масами палива і повітря, момент запалення, якість палива, відношення поверхні камери згорання до її об'єму . При збільшенні відношення маси повітря і палива, що поступає в камеру згорання, скорочуються викиди оксиду вуглецю і вуглеводнів, але зростає викид оксидів азоту.
Не дивлячись на те що дизельні двигуни більш економні, таких речовин, як HnCm, NОx, викидають не більш, ніж бензинові. В поєднанні ж із створюваним шумом дизельні двигуни не тільки сильніше забруднюють середовище, але і впливають на здоров'я людини набагато більшою мірою, ніж бензинові.
4. Вплив забрудненої атмосфери на людину рослинний і тваринний світ
Всі забруднені атмосферного повітря речовини в більшому або меншому ступені роблять негативний вплив на здоров'я людини. Ці речовини потрапляють в організм людини переважно через систему дихання. Органи дихання страждають від забруднення безпосередньо, оскільки близько 50% частинок домішки радіусом 0,01-0.1 мкм, проникаючих в легені, осідають в них. Проникаючі в організм частинки викликають токсичний ефект.
В деяких випадках дія забруднюючих речовин в комбінації з іншими приводять до більш серйозних розладів здоров'я, ніж їх дія окремо. Статистичній аналіз дозволив достатньо надійно встановити залежність між рівнем забруднення повітря і тканинними захворюваннями, як пошкодження верхніх дихальних шляхів, серцева недостатність, бронхіти, астма, пневмонія, емфізема легенів, а також хвороби очей. Різке підвищення концентрації домішок, що зберігається протягом декількох днів, збільшує смертність людей немолодого віку від серцево-судинних захворювань. В грудні 1930 р. в долині річки Маас (Бельгія) наголошувалося сильне забруднення повітря протягом 3 днів; в результаті сотні людей захворіли, а 60 чоловік померли - це більш ніж в 10 разів вище середньої смертності. В січні 1931 р. в районі Манчестера (Великобританія) протягом 9 днів спостерігалося сильне задимлення повітря, яке стало причиною смерті 592 чоловік. Широку популярність здобули випадки сильного забруднення атмосфери Лондона, що супроводжувалися численними смертельними результатами. В 1873 р. в Лондоні було відзначено 268 непередбачених смертей. Сильне задимлення в поєднанні з туманом в період з 5 по 8 грудня 1852 р. привело до загибелі більше 4000 жителів Лондона. Велика частина , хто помер несподівано, страждали від бронхіту, емфіземи легенів і серцево-судинними захворюваннями.
Використана література
- Владимиров А.М. і ін. Охорона навколишнього середовища. Харків : 1991.
- Болбас М.М. Основі промислової екології. Київ : 1993.
- Основи соціоекології./За ред. проф. Бачинського Г. О. — К.: Вища школа, 1995.
- Джигерей В. С, Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. — Львів, Афіша, 2000.
- Стадницький Ю. І. Економічні основи управління оздоровленням довкілля (методологія і практика). — Львів, ДУ "Львівська політехніка", 1999.
- Герасимчук А. А., Палеха Ю. І. Основи екології. — К.: Вид-во Європейського університету фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу.

- Джерела когнітивної лінгвістики
- Джерела конституційного права
- Джерела конституційного права
- Джерела конституційного права
- Джерела кримінально-процесуального права
- Джерела маркетингової інформації
- Джерела міжнародного економічного права
- Джерела забруднення води і літосфери
- Джерела забруднення водойм
- Джерела, зони дії та рівні забруднень навколишнього середовища у разі аварій на АЕС і хімічно небезпечних об’єктах
- Джерела інвестицій АТ, їх структура, порівняльний аналіз
- Джерела інформаційної діяльності
- Джерела іонізуючого випромінювання
- Джерела і основні риси права в Україні першої половини 19 віку, та початок 20 в.