Ефективність діяльності контролюючих органів в Україні

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Етапи проведення податкової  реформи в Україні……………………………4

2. Структура та функції  контролюючих органів……..………………………..10

3.Оцінка динаміки надходжень основних бюджетоутворюючих податків…………………………………………………………………………...12

4. Ефективність діяльності контролюючих органів в Україні.......…………...19

Висновки…………………………………………………………………………26

Список використаних джерел…………………………………………………..28

Додатки…………………………………………………………………………...31

 

ВСТУП

 

Ефективна податкова система є однією з найважливіших характеристик сучасної держави. Від здатності держави організовувати і підтримувати  систему оподаткування залежить її можливості у фінансуванні своїх витрат для забезпечення належного рівня бюджетного фінансування та розвитку в цілому. Ця здатність формується з багатьох  компонентів, одним із найбільш важливих з яких є ефективна система адміністрування податків.

Адміністрування податків та обов’язкових платежів – це управлінська діяльність, спрямована на ефективну взаємодію з платниками податків з метою повноцінної та своєчасної сплати податків та обов’язкових платежів.

У сучасних умовах господарювання складно переоцінити значення податків. Вони забезпечують виконання державою своїх функцій, тісно пов’язані з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідної частини бюджету. Разом з тим податки не повинні зводити нанівець зацікавленість підприємств в економiчнiй активності. В умовах ринкової економіки будь-яка держава широко використовує податкову політику як певний регулятор впливу на негативні явища ринку. Податки, як і вся податкова система, є могутнім інструментом управління економікою в умовах ринку.

В умовах сьогодення необхідність удосконалення податкового адміністрування зумовлене насамперед потребою в пошуку адекватних ринковим економічним умовам методів та інструментів управління податковими правовідносинами із метою досягнення необхідного фіскально-економічного ефекту. Цілком очевидно, що податкове адміністрування є складовою цілісного управлінського комплексу на різних рівнях податкової системи, тому є дієвим інструментом регулювання податкових правовідносин, а його ефективність безпосередньо впливає на обсяги податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

 

1. Етапи проведення податкової  реформи в Україні

Протягом усього періоду незалежності України відбувається реформування податкової політики держави, яке спрямоване на підвищення ефективності діяльності контролюючих органів, забезпечення економічного розвитку держави шляхом застосування різноманітних податкових інструментів. Даний процес є безперервним і продовжується навіть сьогодні. Тому для більш об’єктивного дослідження реформування податкової системи, слід виокремити наступні етапи впровадження даних реформ.

Перший етап реформування проводився в період 1990 – 1992 роки. Державну податкову службу, яка входила в склад системи Міністерства фінансів УРСР, було створено 1 липня 1990 року відповідно до Постанови Ради міністрів Української РСР від 12 квітня 1990 року № 74 «Про створення державної податкової служби Української РСР». Податкова система була дворівневою, першим рівнем якої була Державна податкова інспекція Міністерства фінансів УРСР, а другим – державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у містах [12]. Законом УРСР від 4 грудня 1990 року «Про державну податкову службу в Українській РСР» було визначено статус, функції та правові основи діяльності податкових органів.

У Законі Української РСР від 25.06.1991 р. «Про систему оподаткування» було визначено принципи побудови системи оподаткування в Українській  РСР,  види  податків, зборів і обов’язкових платежів,  
напрями їх зарахування, платників податків і об’єкти оподаткування  
та відповідальність за порушення законодавства про податки. Налічувалось 16 загальнореспубліканських податків, зборів та обов’язкових платежів [7], основними бюджетоутворюючими з яких були податок з обороту, податок на прибуток підприємств, об’єднань і організацій та податок з продажів [6].

Другий етап реформування – від 1992 року по 1996 рік. Законом УРСР від 7 липня 1992 р. «Про Державну податкову службу в Українській РСР» було створено Державну податкову службу при Міністерстві фінансів України у складі Головної державної податкової інспекції України та державних податкових інспекцій у Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Кількість податкових інспекцій тоді складала 53. В основу побудови організаційної структури органів ДПС України було покладено структуру жорсткої вертикальної централізації з прив’язкою до адміністративно-територіального устрою держави. Така організаційна структура була об’єктивною необхідністю в період розробки основ податкового законодавства країни, створення методологічної бази його реалізації на практиці, налагодження механізму нарахування і стягнення податків.

У 1993 році Законом України від 30.06.1993 «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» органи ДПС було віднесено до державних органів, які беруть участь у боротьбі із організованою злочинністю. Цього ж року з метою здійснення контролю за законністю валютних операцій у складі Головної державної податкової інспекції України створено Валютну інспекцію України та відповідні підрозділи у складі державних податкових інспекцій усіх рівнів [27].

У період з 1994 по 1996 роки в Україні нараховувалось 19 загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів і 15 місцевих [4]. Основними податковими надходженнями до Державного бюджету України були надходження з податку на добавлену вартість, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян, акцизного збору та плати за землю [2].

Наступним етапом є період 1996 – 2000 роки. У 1996 році Указом Президента України було утворено  на  базі Головної державної податкової інспекції України,  державних податкових інспекцій по Автономній  Республіці Крим,   областях,   районах,   містах   і  районах  у  містах,  що ліквідуються,  Державну   податкову   адміністрацію   України   та  
відповідно   державні   податкові   адміністрації   в   Автономній  
Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Державна податкова адміністрація України стала центральним органом виконавчої влади, а державні податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах — самостійними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій [8].

Таким чином, було створено якісно нову систему органів податкової служби України, до складу якої увійшли:

• Державна податкова адміністрація України;
• державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
• державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.

Затверджено структуру ДПА України з утворенням у її складі Головного управління податкової поліції на основі підрозділів з боротьби із кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування МВС України та працівників підрозділів податкових розслідувань. За період існування податкова міліція (змінено назву в 1998 р.) підтвердила не лише доцільність утворення її в структурі ДПА України, а й необхідність подальшого розвитку [27].

З метою  реалізації  державної  політики з питань розвитку та  
підтримки малого  підприємництва,  ефективного  використання  його  
можливостей  у  розвитку  національної  економіки з 1 січня 1999 року Указом Президента України від 3 липня 1998 року було запроваджено спрощену  систему оподаткування,  обліку та звітності  для  суб’єктів  малого підприємництва. Даним Указом визначено суб’єкти, щодо яких застосовується спрощена система оподаткування, право суб’єктів малого підприємництва самостійно обирати спосіб оподаткування доходів єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, зазначається можливість застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва поряд з чинною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва тощо [9].

На кінець даного етапу в Україні налічувалось 23 загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів) та 14 місцевих [5]. Найбільшу частку надходжень до Державного  бюджету України становили надходження від податку на додану вартість, акцизного збору, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян та ввізне мито [3].

Протягом четвертого етапу (2000 – 2011 роки) відбулися наступні зміни у податковій системі України:

• Указом Президента України від 13.07.2000 р. № 886/2000 «Про затвердження Положення про державну податкову адміністрацію України» визначено завдання, функції та права ДПА України;
• від 19.09.2000 р. у складі ДПС створено Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби як самостійний підрозділ ДПА України з правами юридичної особи;
• 2001 року створено Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів; затверджено символіку ДПС – герб і прапор;
• у вересні 2003 року було підписано кредитну угоду зі Світовим банком про фінансування проекту модернізації служби, розрахованого до 2013 року; схвалено рішення щодо набуття Україною асоційованого членства у Європейській організації податкових адміністрацій;
• 2007 року засновано інформаційно-довідковий департамент ДПС, створено єдину базу податкових знань, яка охоплює уніфіковані й офіційно затверджені відповіді на всі питання, що виникають при нарахуванні й сплаті податків;
• Наказом ДПА України від 19.02.2008 р. № 95 затверджено Стратегічний план заходів ДПА України щодо реалізації пріоритетних напрямів діяльності на 2008 р.;
• 2009 року утворено Громадську колегію при ДПА України з метою координації заходів, пов’язаних із проведенням консультацій з громадськістю щодо питань реалізації єдиної державної податкової політики;
• 2 грудня 2010 року Верховна Рада України ухвалила Податковий кодекс, який набув чинності з 2011 року;
• з 2011 року ДПС України розпочала проведення горизонтального моніторингу, суть якого полягає в обробці інформації підприємства за його всіма фінансовими операціями, наданні рекомендації уповноваженим працівникам організацій щодо ризиків здійснення тих чи інших фінансових операцій, а також інформуванні про сумнівних контрагентів; розпочато автоматичне відшкодування ПДВ; відкрито перші сервісні центри з обслуговування платників податків [27].

П’ятий етап реформування податкової системи розпочався в 2012 році і триває до сьогодні. Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 було утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної податкової служби України та Державної митної служби України, поклавши на Міністерство, що утворюється, також і функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування [10]. 

З 11.04.2013 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України, якою постановлено реорганізувати шляхом приєднання до Міністерства доходів і зборів України (Міндоходів України) деяких органів ДПС, спеціалізованих митних органів та організацій. Установлено, що діяльність органів та організацій, які реорганізуються, припиняється з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про можливість виконання Міндоходів своїх функцій. Міндоходів України визначено правонаступником органів та організацій, що реорганізуються [18].

1 березня 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів України», відповідно до якої повинна була відбутись ліквідація Міністерства доходів і зборів України та відновлення діяльності Державної податкової служби України і Державної митної служби України [15]. Але вищевказана Постанова втратила чинність у зв’язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби України», в якій постановлено утворити Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення [13]. У Постанові Кабінету Міністрів України «Про Державну фіскальну службу України» від 21 травня 2014 року № 236 визначено основні функції та завдання новоствореного органу [14].

4 вересня 2014 року Урядом  оприлюднена Концепція реформування  податкової системи України, в  якій пропонується зменшення  кількості податків та зборів  з 22 до 9 шляхом трансформування декількох  податків в один та скасування  деяких зборів (збору за провадження  деяких видів підприємницької  діяльності, збору у вигляді цільової  надбавки до діючого тарифу  на природний газ для споживачів усіх форм власності, рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та  збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства). Також пропонуються різні моделі реформування податку на прибуток та зарплатних податків (єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб) [22].

Таким чином, процес реформування набуває безперервного характеру, метою якого є на основі пройденого досвіду вдосконалювати податкову систему, забезпечуючи економічне процвітання держави.

 

2. Структура та функції контролюючих органів

У відносинах, що виникають між державою й платником із приводу сплати податків, інтереси держави представляють насамперед органи, що здійснюють управління в галузі надходження податкових платежів. 

Відповідно до Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску [1].

Основними завданнями Державної фіскальної служби України є:

1) реалізація державної податкової  політики та політики у сфері  державної митної справи, державної  політики у сфері боротьби  з правопорушеннями під час  застосування податкового, митного  законодавства, здійснення в межах  повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до  бюджетів та державних цільових  фондів податків і зборів, митних  та інших платежів, державної  політики у сфері контролю  за виробництвом та обігом  спирту, алкогольних напоїв і  тютюнових виробів, державної політики  з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями  під час застосування законодавства  з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері  контролю за своєчасністю здійснення  розрахунків в іноземній валюті  в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення  готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю  ліцензій на провадження видів  господарської діяльності, що підлягають  ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

2) внесення на розгляд Міністра  фінансів пропозицій щодо забезпечення  формування:

• державної податкової політики;
• державної політики у сфері державної митної справи;
• державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;
• державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску;
• державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів [14].

Структура Державної фіскальної служби (ДФС) наступна:

1. Апарат, який в свою чергу складається із 24 департаментів;
2. Територіальні органи:

• Головні управління Державної фіскальної служби України в м. Києві, м. Севастополі та областях;

• Державні податкові інспекції (об’єднані, районні, міські, міжрайонні, районів у містах);

     3) Спеціалізовані  департаменти та орган:

• Інформаційно-довідковий департамент ДФС;
• Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень ДФС;
• Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС [27].

Державна фіскальна служба України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

 

 

3. Оцінка динаміки надходжень основних бюджетоутворюючих податків

Відповідно до Бюджетного кодексу України, надходження державного бюджету можна поділити на податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та трансферти. Найбільшу частку серед усіх цих надходжень становлять податкові надходження (близько 80 % кожного року) (рис. 1).

Рис. 1. Структура доходів Зведеного бюджету України в 2013 році*

        *Джерело: побудовано автором за даними [16]

  Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), яких на сьогодні налічується відповідно 17 та 5 [1].

Основними бюджетоутворюючими податками традиційно є податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та акцизний податок (рис. 2)

Рис. 2. Структурні зрушення у розрізі податкових надходжень до Зведеного бюджету за 2011 – 2013 роки*

            *Джерело: побудовано автором за  даними [26]

Виконання доходів Зведеного бюджету України у 2013 році склало 442,7 млрд. грн., що менше аналогічного показника попереднього року на 2,7 млрд. грн., або на 0,6 % [16].

Виконання дохідної частини Зведеного бюджету за січень – березень 2014 року становило 112,2 млрд. грн., що на 5,2 млрд. грн., або на 5,0 %, більше аналогічного показника попереднього року.

Найсуттєвішою зміною в структурі доходів як зведеного, так і державного бюджетів щодо відповідного періоду попереднього року стало значне зменшення частки податкових надходжень (на 5,6 в. п. та 9,3 в. п. відповідно). Це пов’язано із збільшенням такого джерела неподаткових надходжень, як перерахування коштів НБУ до бюджету. Крім того, структурні зміни відбулись і в частині самих податкових надходжень, що пов’язано зі зменшенням частки всіх основних податкових джерел: податку на прибуток підприємств – на 3,5 в. п., ПДВ – на 2,7 в. п., акцизного податку – на 1,7 в. п., податків на зовнішні операції та міжнародну торгівлю й податку на доходи фізичних осіб – на 0,5 в. п. [17].

В 2013 році до Державного бюджету надійшло 128,3 млрд. грн. податку на додану вартість, що на 10,6 млрд. грн., або на 7,6 %, менше відповідного показника минулого року (рис. 3). Річний план не виконано на 5,5 %, що в номінальному вираженні становить 7,4 млрд. грн..

Рис. 3. Динаміка надходження ПДВ до Державного бюджету за 2009 – 2013 роки*

*Джерело: побудовано автором  за даними  [26]

Протягом періоду 2010 – 2012 років надходження ПДВ мали зростаючий характер із постійним додатнім темпом приросту. Максимальне значення приросту  в розмірі 50,8 % було досягнуто у 2011 році, що зумовлено низкою причин, однією з яких є введення в дію Нового податкового кодексу України. Але за результатами 2013 року ми маємо від’ємне значення приросту надходжень з даного податку (- 7,6 %).

У розрізі окремих складових планові показники податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів річний план виконано на 92,7 %, а план щодо податку на додану вартість із ввезених в Україну товарів – на 93,4 %. Не в повному обсязі здійснено й відшкодування ПДВ із бюджету: фактично було відшкодовано на 6,1 млрд. грн., або на 10,2 %, менше від запланованого.

Попри невиконання річного плану, у 2013 році обсяги відшкодувань податку з бюджету збільшилися на 7,5 млрд. грн., або на 16,3 % [16].

У січні – березні 2014 року до державного бюджету надійшло 27,7 млрд. грн. податку на додану вартість, що на 1,7 млрд. грн., або на 5,7 %, менше відповідного показника попереднього року. Зменшення відбулося, зокрема, за рахунок скорочення надходжень податку додану вартість із ввезених на територію України товарів на 4,3 млрд. грн., або на 20,0 %, та податку з вироблених на Україні товарів – на 2,2 млрд. грн., або на 10,5 %. Останнє, зокрема, пояснюється тим, що на 20,5 % зменшився імпорт товарів. Причому імпорт газу, на який припадає 11,5 % усього імпорту, зменшився на 44,8 % (майже вдвічі) [17].

Друге місце по значимості у наповненні державного бюджету посідає податок на прибуток підприємств. За 2013 рік до державного бюджету надійшло податку на прибуток підприємств на 1,0 млрд. грн., або на 1,9 %, менше відповідного показника попереднього року (рис. 4). Загальний обсяг надходжень податку склав 54,3 млрд. грн. Річний план виконано на 93,8 %.

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Динаміка обсягу надходжень з податку на прибуток підприємств до державного бюджету в 2009 – 2013 роках*

   *Джерело: побудовано автором за даними [26]

Зменшення обсягу податку на прибуток підприємств відбулось через скорочення надходжень податку з підприємств і організацій державної форми власності на 4,3 млрд. грн.. Водночас надходження податку від підприємств з іноземним капіталом збільшилися на 2,2 млрд. грн., або на 20,2 %. Крім того, зросли відрахування й від фінансових установ (банків та страхових компаній) – на 1,6 млрд. грн., або в 2 рази. Це, зокрема, пояснюється тим, що банківська система України відновила прибуткову діяльність, задекларувавши у 2013 році прибуток на рівні 1,4 млрд. грн. (рис. 5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*з урахуванням авансових  внесків

Рис. 5. Надходження податку на прибуток підприємств різних форм власності за 2012 – 2013 роки [16]

Надходження акцизного податку до державного бюджету за 2013 рік становило 35,3 млрд. грн., що на 1,9 млрд. грн., або на 5,0 %, менше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становив 86,6 %, або 5,4 млрд. грн. у номінальному виразі (рис. 6).

Рис. 6. Динаміка обсягу надходжень з акцизного податку (збору) до державного бюджету за 2009 – 2013 роки*

      *Джерело: побудовано автором за даними [26]

Основним чинником зменшення надходжень стало падіння обсягів надходжень акцизного податку з нафтопродуктів, які у 2013 році порівняно з попереднім роком знизились на 3,1 млрд. грн., або на 27,5 %. Це зменшення можна пояснити як зниженням обсягів переробки нафти, так і зменшенням обсягів ввезення мінерального палива за вказаний період. Так, у 2013 році обсяг ввезеної нафти становив 74,8 % від минулорічних обсягів.

Крім того, було зафіксовано зменшення надходжень акцизного податку на спирт та алкогольні вироби на 0,5 млрд. грн., або на 5,7 %, що можна пояснити зменшенням їх виробництва у 2013 році на 10,9 % порівняно з попереднім роком.

Водночас за вказаний період збільшилися надходження акцизного податку на транспортні засоби на 0,2 млрд. грн., або на 17,5 % та на тютюн і тютюнові вироби – на 1,3 млрд. грн., або на 8,1 %, що можна пояснити змінами у правилах адміністрування акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів, внесених Законом України від 20 листопада 2012 року № 5503 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо перегляду ставок деяких податків і зборів». Зокрема, зазначеним законом передбачена авансова сплата акцизного податку під час придбання акцизних марок, а також збільшено розмір мінімального акцизного податкового зобов’язання і специфічної ставки акцизу з одночасним зменшенням адвалерної складової [16].

Загалом податкових надходжень у 2013 році надійшло 262,8 млрд. грн., що на 11,9 млрд. грн., або на 4,4 %, менше відповідного показника минулого року. Серед причин зниження податкових надходжень можна назвати наступні: зменшення ділової активності окремих суб’єктів господарювання; зниження обсягів імпорту, що забезпечує чималий обсяг податкових надходжень при перетині товарами митного кордону; нестабільна економічна та політична ситуація в країні, що створює перешкоди для ефективного ведення бізнесу.

 

4. Ефективність діяльності контролюючих органів в Україні

Діяльність контролюючих органів, основним чином, поділена на реєстраційну, контрольно-перевірочну та інформаційно-аналітичну роботу. Тому доцільно розглянути і проаналізувати саме вищевказані аспекти діяльності контролюючих органів.

Реєстраційна робота полягає у проведенні процедури реєстрації платника податків, внесення змін до реєстраційних даних, процедура припинення державної реєстрації  суб’єктів господарської діяльності тощо.

Станом на 01.01.2014 в Україні було 4 093 122 діючих суб’єктів господарської діяльності, що на 1,16 % більше аналогічного показника минулого року. Найбільша кількість даних суб’єктів у м. Києві (1 858 у розрахунку на 10 000 населення, що на 3,94 % більше минулорічного показника), що пояснюється розвиненою інфраструктурою міста (див. додаток А).

За 2013 рік державними реєстраторами було проведено 1 743 479 реєстраційних дій по юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, з яких 210 674 – процедура реєстрації і 163 822 – процедура припинення державної реєстрації (див. додаток Б). Проаналізовано обсяг зареєстрованих суб’єктів господарювання (рис. 7).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7. Кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання в Україні у 2004 – 2013 роках*

*Джерело: побудовано автором  за даними  [25]

Як видно на графіку, з 2004 по 2008 роки кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання невпинно зростала, але у 2009 році було зареєстровано майже у 1,5 рази менше юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ніж за результатами 2008 року. Це пояснюється загостренням кризових явищ у 2008 році. Надалі спостерігається більш стабільна ситуація, але з незначними перепадами.

Державна реєстрація суб’єктів господарської діяльності створює умови для проведення  ефективного контролю за їх діяльністю.

Протягом IV кварталу 2013 року за результатами проведених камеральних перевірок суб’єктів господарювання – юридичних осіб встановлено порушення податкового законодавства по 7200 платниках податків, зокрема з ПДВ – по 4300 платниках, донараховано – 64,6 млн. грн., стягнуто – 54,7 млн. грн..