Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Економічна модель Швеції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана

Кафедра європейської інтеграції

Реферат на тему:

«Економічна модель Швеції »

Виконала: Лисенко Віта

студентка-2-ї групи 4-го курсу

спеціальності 6503

Перевірив: Федірко О.А.

Київ-2012

План

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Основні риси та цілі економічної моделі Швеції…………………………4-7

2. Сучасний економічний стан Швеції у світі……………………………….8-14

Висновки………………………………………………………………………...15

Список використаної літератури………………………………………………16

Вступ

Шведська модель виникла у зв’язку із становленням Швеції як однієї з найрозвиненіших в соціально-економічному відношенні держав. Подібно до інших відносно малим промислово розвиненим країнам Швеція дуже залежить від зовнішньої торгівлі для збереження своєї високої продуктивності праці і рівня життя. У 2011 р. об’єм експорту складав 60% валового внутрішнього продукту (ВВП). Понад 80% всього експорту складають промислові товари. Найбільш важливі експортні ринки знаходяться в Західній Європі. Більше половини шведського експорту прямує в Європейський Союз (ЄС).

Важливе значення мають також сусідні північні країни Фінляндія і Норвегія. Хоча в цих країнах, а також Данії населення в сумі складає лише 14 -15 млн. чоловік, на них доводиться майже одна п’ята частина експорту Швеції.[4]

Хоча Швеція є щодо малою країною, її економіка у великій мірі диверсифікована. Традиційні галузі, що базуються на двох найбільш важливих сировинних ресурсах - залізняку і лісі, як і раніше грають важливу роль, проте зросло значення машинобудування і різних високотехнологічних секторів. Мало інших країн розміром з Швецію мають своє власне авіабудування і ядерну енергетику, а також дві національні автомобілебудівні компанії, розвинену галузь по виробництву озброєнь, телекомунікаційну галузь з високим рівнем технології і дві крупні фармацевтичні групи.

Основні риси та цілі економічної моделі Швеції.

Термін «шведська модель» виник у зв’язку із становленням Швеції як однієї з найрозвиненіших в соціально-економічному відношенні держав. Він з’явився в кінці 60-х років, коли іноземні спостерігачі стали відзначати успішне поєднання в Швеції швидкого економічного зростання з обширною політикою реформ на тлі відносної соціальної безконфліктності в суспільстві. Цей образ успішної і безтурботної Швеції особливо сильно контрастували тоді із зростанням соціальних і політичних конфліктів в навколишньому світі.

Зараз цей термін використовується в різних значеннях і має різний сенс залежно від того, що в нього вкладається. Деякі відзначають змішаний характер шведської економіки, що поєднує ринкові відносини і державне регулювання, переважаючу приватну власність у сфері виробництва і споживання.

Інша характерна межа післявоєнної Швеції - специфіка відносин між працею і капіталом на ринку праці. Впродовж багатьох десятиліть важливою частиною шведської дійсності була централізована система переговорів про укладення колективних договорів в області заробітної плати за участю могутніх організацій профспілок і підприємців як головні дійові особи, причому політика профспілок ґрунтувалася на принципах солідарності між різними групами трудящих.

Ще один спосіб визначення шведської моделі виходить з того, що в шведській політиці явно виділяють дві домінуючі мети : повна зайнятість і вирівнювання доходів, що і визначає методи економічної політики. Активна політика на високорозвинутому ринку праці і виключно великий державний сектор (при цьому є на увазі перш за все сфера перерозподілу, а не державна власність) розглядаються як результати цієї політики.

Нарешті, в найширшому сенсі шведська модель - це весь комплекс соціально-економічних і політичних реалій в країні з її високим рівнем життя і широким масштабом соціальної політики. Таким чином, поняття “Шведська модель” не має однозначного тлумачення.

Основними цілями моделі, як вже наголошувалося, протягом тривалого часу були повна зайнятість і вирівнювання доходів. Їх домінування може бути пояснене унікальною силою шведського робочого руху. Більш за півстоліття - з 1932 р. (за винятком 1976-1982 рр.) - у владі знаходиться Соціал-демократична партія Швеції (СДРПШ) . Протягом десятиліть з СДРПШ тісно співробітничає Центральне об’єднання профспілок Швеції, що підсилює робочий рух реформіста в країні. Швеція відрізняється від інших країн прийняттям повної зайнятості як головна і незмінна мета економічної політики, а шведський народ в цілому - активний її прихильник.

Прагнення до рівності сильно розвинене в Швеції. Коли лідер соціал-демократів Пер Альбін Ханссон в 1928 р. висунув концепцію Швеції «як вдома народу», де мовилося про спільність інтересів нації в створенні загального будинку, великі групи населення поза робочим рухом змогли прийняти його погляди. У Швеції соціал-демократичні ідеї привертають значну частину середніх шарів.

До специфічних чинників, властивих саме Швеції, треба віднести незмінний зовнішньополітичний нейтралітет, неучасть у двох світових війнах, рекордне за тривалістю перебування у влади Соціал-демократичної робочої партії, історичні традиції мирних способів переходу до нових формацій, зокрема від феодалізму до капіталізму, тривалі сприятливі і стабільні умови розвитку економіки, домінування реформізму в робочому русі, що затвердив ці принципи в своїх відносинах з капіталом, пошук компромісів на основі обліку інтересів різних сторін.

На економічний розвиток певний вплив зробили культура і історичні передумови. Невід’ємною частиною шведських традицій є підприємництво. Ще з часів вікінгів в Швеції відомі підприємства по виробництву зброї і коштовностей. Перша в світі компанія – «Струра Коппарберг»(заснована більше 700 років тому) з’явилася в Швеції і до цих пір входить в дюжину найбільших експортерів країни.

Успішне функціонування економічної системи залежить від динаміки цін, конкурентоспроможності шведської промисловості і економічного зростання. Зокрема, інфляція - загроза як рівності, так і конкурентоспроможності шведської економіки. Отже, повинні використовуватися такі методи як підтримка повної зайнятості, яка не приводить до інфляції і негативної дії на економіку. Як показала практика, дилема між безробіттям і інфляцією з’явилася ахіллесовій п’ятій шведській моделі.

З середини 70-х років у зв’язку із загостренням конкурентної боротьби на зовнішніх ринках і глибокою економічною кризою положення країни помітно ускладнилося, і шведська модель стала давати осічку. Зокрема деякі галузі промисловості, що потрапили в глибоку структурну кризу, стали отримувати державну допомогу, причому в дуже великому масштабі. Але, не дивлячись на похмурі прогнози багатьох економістів, Швеція змогла вийти з кризи. Безперервний економічний підйом, що продовжується з 1983 року, показав, що шведська модель змогла пристосуватися до умов, що змінилися, і показала свою життєздатність.

Шведська модель виходить з положення, що децентралізована ринкова система виробництва ефективна, держава не втручається у виробничу діяльність підприємства, а активна політика на ринку праці повинна звести до мінімуму соціальні витрати ринкової економіки. Сенс полягає в максимальному зростанні виробництва приватного сектора і як можна більшому перерозподілі державою частини прибули через податкову систему і державний сектор для підвищення життєвого рівня населення, але без дії на основи виробництва. При цьому упор робиться на інфраструктурні елементи і колективні грошові фонди.

Це привело до дуже великої ролі держави в Швеції в розподілі, споживанні і перерозподілі національного доходу через податки і державні витрати, що досягли рекордних рівнів. У ідеології реформіста така діяльність отримала назву “Функціональний соціалізм”.[3]

Індекс OMX Stockholm 30 - 1119,51 / -0,34% (NASDAQ OMX Nordic на 20:00 19.03.2012).

У 2011 році ВВП Швеції (по ППС) склав $ 351,4 млрд., збільшившись на 3,9% в порівнянні з 2010 р. ($ 337,9 млрд., Imf.org).

ВВП на душу населення (за ПКС): $ 37 800 ($ 36 500, imf.org).

Склад ВВП по секторах економіки:

сфера послуг - 72,2% (2,9% туризм);
промисловість - 26,1%;
сільське і лісове господарство, рибальство - 1,7%.

Чистий приплив іноземних інвестицій - 2,8% від ВВП.

У 2010 році на освіту та охорону здоров'я було виділено по 9,9% від ВВП.

Внутрішній борг Швеції: 32,0% від ВВП (34,8%). Зовнішній борг Швеції: $ 1016 млрд. ($ 853,3 млрд., Cia.gov). Міжнародні резерви: $ 48,3 млрд. (Монетарне золото - 12%, іноземна валюта - 78%).

У Росії Швеція купує головним чином рідке і тверде паливо, метали, хімічні продукти, верстати, а продає до Росії переважно машини і устаткування. Розширюється виробнича кооперація між шведськими і російськими підприємствами в промисловості, енергетиці і транспорті. Щорічно Швецію відвідують 3-4 млн. іноземних туристів.[4]

Сучасний економічний стан Швеції у світі.

Швеція належить до високорозвинутих індустріальних капіталістичних країн. Як вже було сказано, країна володіє значними (на загальноєвропейському рівні) запасами природних ресурсів: деревини, залізняку, гідроенергії. Аж до середини ХХ століття, галузі, пов’язані з переробкою лісу і залізняку, складали основу промислового виробництва і експорту. У сучасній економіці ліс, залізняк і напівфабрикати, що виробляються з них, грають вже другорядну роль, поступившись провідним місцем машинобудуванню, електротехніці і електроніці.

Проте Швеція як і раніше залишається одним їх найбільших в світі виробників і експортерів залізняку, якісної сталі, пиломатеріалів і целюлозно-паперової продукції. Одна з найважливіших особливостей економіки Швеції - її «яскраво виражена експортна спрямованість»: на зовнішньому ринку реалізується близько 25% валового національного продукту і більше 30% промислових товарів. Країна сильно залежить від імпорту, за рахунок якого покривається до 25% потреб Швеції в товарах і послугах. Це може бути пояснено процесами інтеграції, що відбуваються в Європі.

Економіці країни властивий високий ступінь концентрації виробництва і капіталу. У провідних галузях промисловості, судноплавстві, банківській справі переважають крупні концерни, такі як “СЬКФ”, “АСЕА”, “Еріксон”, “Електролюкс”, “Сааб-ськанія”, “Вольво”. Ці і багато інших фірм знаходяться в тісному зв’язку з крупними банками. Монополізація економіки дуже висока в Швеції. Особливістю є і зосередження крупних капіталів в руках окремих сімейств. Наприклад, сімейство Валленбергов контролює компанії, біржова вартість акцій яких перевищує 1\3 акціонерного капіталу всіх зареєстрованих на біржі фірм. Економічна система, що існує в Швеції, зазвичай характеризується як «змішана економіка, що сполучає основні форми власності: приватну, державну, кооперативну».

У ХХІ ст. Швеція ввійшла з міцною і стійкою економікою, темпи зростання якої загалом перевищували темпи економічного зростання в зоні євро. Водночас, оскільки країна інтегрована в систему світогосподарських зв’язків, то світові політичні та економічні процеси суттєво впливали і впливають на її економічне середовище.

Споживчі ціни в грудні 2011 р. в 27 країнах Євросоюзу в річному вирахуванні збільшилися на 3,0%, а в місячному вирахуванні - на 0,3%. Найбільш низький рівень інфляції спостерігався в Швеції (0,4%) і Мальті (1,3%), а найвищий - в Словаччині (4,6%), Польщі (4,5%) і на Кіпрі (4,2%).

Нагадаємо, споживчі ціни в зоні євро в листопаді 2011 р. в річному численні виросли на 3%. У порівнянні з попереднім місяцем споживчі ціни в зоні євро в листопаді 2011 р. виросли на 0,1%.

Споживчі ціни в листопаді 2011 р. в 27 країнах Євросоюзу в річному численні виросли на 3,4%, а в місячному численні - на 0,2%. Найбільш низький рівень інфляції спостерігався у Швеції (1,1%) та Ірландії (1,7%), а найвищий - у Великобританії (4,8%), Естонії та Польщі (в обох країнах - на рівні 4,4%) .[5]

Низький рівень і стійкість інфляції забезпечена насамперед активною антиінфляційною політикою, помітним зростанням продуктивності праці, а також – загалом сприятливою для країни динамікою світових цін. Зниженню темпів інфляції сприяє також підвищення конкуренції в роздрібній торгівлі через полегшення доступу на внутрішній продовольчий ринок нових іноземних торговельних фірм (внаслідок лібералізації торгівлі та розширення ЄС).

Близько половини створюваного у країні ВВП реалізується на зовнішньому ринку, а для провідних галузей відповідні показники є ще вищими. Експорт товарів і послуг збільшувався випереджальними темпами, які окремими роками сягали 10-13%.[5]

Кількість зайнятого населення у Швеції становить 4 млн. осіб. Протягом багатьох років рівень безробіття за міжнародними стандартами залишався низьким завдяки потужному секторові приватного підприємництва, зростанню державного сектора та активній політиці на ринку праці.[1]

Згідно з законом, робочий тиждень має 40 годин. Тривалість встановленої законом оплачуваної відпустки дорівнює п'яти тижням. Приблизно 22% всіх працівників, в основному жінки, працюють неповний робочий день. 69% жіночого населення у віці від 16 до 64 років зайняті корисною працею. (Графік 1)

Близько 83% всіх працівників є членами профспілки. Центральні профспілкові організації: Профспілкове об'єднання працівників фізичної праці, Об'єднання службовців і Об'єднання професійних асоціацій, переважно для робітників з вищою освітою. Головна організація підприємців, Об'єднання працедавців, яке представляє приватні компанії, згуртовані в профспілкові асоціації.

Ринок праці регулюється численними законами, зокрема законодавчими актами про охорону праці, про статус цехового майстра, про умови праці і про участь працівників у прийнятті рішень. Рівень безробіття у Швеції є нижчим, ніж у розвинутих країнах і країнах зони євро.[6]

Графік 1 « Безробіття Швеції»

Валовий внутрішній продукт (ВВП) в Швеції - 7,3 % в четвертому кварталі 2010 року порівняно з аналогічним кварталом попереднього року. Зазвичай використовуються щоквартальні темпи зростання ВВП ,темпи зростання ВВП враховує цілий рік господарської діяльності, що дозволяє уникнути необхідності вносити будь-який тип сезонності коригування. З 1994 до 2010 рр., середньорічне зростання ВВП у Швеції 2,68% досягнення історичного максимуму в 6,90 % у вересні 2010 року і рекордно низького рівня в -6,70 % в березні 2009 року .(Графік 2)

Графік 2 «Бюджет Швеції 1998-2010рр.»

Джерело:http://macronomy.blogspot.com/2011_04_01_archive.html

Крім того, Швеція прогнозує профіцит бюджету і плани щодо зниження податків.

Північна економіка буде розширюватися із 4,6 % в цьому році, в порівнянні з 4,8 %, який передбачався в минулому місяці, за словами уряду, у весняний фінансовий законопроект політики опублікованому сьогодні в Стокгольмі. Уряд підвищив прогноз зростання в 2012 і 2013 і передбачив розширення профіциту протягом наступних чотирьох років, як безробіття падає.

Шведська економіка виросла на 5,5 % в 2010 році, більшість з 1970 року, а експорт відійшов від світової фінансової кризи.

Соціальна політика Швеції грунтується на ідеях рівності і права людини на гідний рівень життя, що на практиці означає високий, порівняно з переважною більшістю європейських країн, ступінь вирівнювання доходів – за умов високої вартості праці та забезпечення максимальної зайнятості. Поєднання цих умов, по-перше, є запорукою належного рівня добробуту суспільства, по-друге, лише за їх дотримання політика вирівнювання сприяє згладжуванню соціальних протиріч і зміцненню солідарності суспільства. Саме тому у Швеції таке велике значення надається активній політиці на ринку праці. Державна служба зайнятості Швеції налічує вже понад 100 років і поширює свою діяльність не лише на всю територію країни, але й на інші країни світу (врізка “Міжнародна діяльність Державної служби занятості Швеції”).

Послідовне запровадження принципу «рівна оплата за рівну працю»

зумовила вирівнювання диспропорцій в оплаті праці як між секторами (державним, приватним і кооперативним), так і між галузями. Досить рівномірним є і підвищення оплати праці, динаміка вартості праці в різних сферах і галузях є досить пропорційною.[6]

Протягом останніх років відбувалося скорочення тривалості робочого тижня з урахуванням демографічних характеристик (вікових, гендерних). Сьогодні у Швеції – один з найкоротших у Європі робочих тижнів; водночас існують широкі можливості вибору гнучкого графіку роботи, що має особливе значення для жінок, молоді та осіб старшого віку. Так, жінки працюють у середньому менше, ніж чоловіки, молодь і люди старшого віку – менше, ніж особи активного трудового віку 25-54 років.[2]

Коротший робочий тиждень – одна з причин дещо нижчої середньої заробітної плати жінок, порівняно з чоловіками. Іншою причиною цього є збереження традицій так званих «чоловічих професій», в т.ч. високооплачуваних (наприклад, банківська діяльність і фінанси), та посад (під час призначення на посади вищого керівного рівня перевага віддається чоловікам). Проте, як відомо, у Швеції здійснюється активна політика гендерної рівності, що має на меті усунення згаданих відмінностей.[8]

На забезпечення високих соціальних гарантій спрямований державний бюджет. Хоча Швеція характеризується високим рівнем оподаткування, проте, це вважається цілком прийнятним для суспільства. Податкове навантаження (податки та надходження до бюджетів усіх рівнів) останніми роками також має досить стійку структуру і дорівнює близько 50% ВВП.

Як відомо, одним із базових принципів ЄС є вільний рух робочої сили. ДСЗ Швеції сприяє мобільності на ринку праці ЄС, співпрацюючи із службами зайнятості інших країн-членів ЄС. Крім того, ДСЗ Швеції доручено ЄС та Урядом Швеції виконання багатосторонніх проектів за участі країн-членів ЄС, країн-кандидатів, а також країн-сусідів ЄС. Мета цих проектів полягає у сприянні мобільності на європейському ринку праці.[3]

Знання політики ринку праці є важливим елементом діяльності Швеції у виконанні завдань сприяння міжнародному розвитку. Як відомо, до головних питань міжнародної співпраці в завданнях розвитку належить насамперед зниження рівня бідності. А важливим інструментом боротьби з бідністю є добре функціонуючий ринок праці, тому один із шляхів подолання бідності – допомогти людям знайти роботу.

Належне інституційне (нормативно-правове та організаційне) забезпечення:

• допомагає належному функціонуванню ринку праці;

• сприяє економічному зростанню та добробуту;

• покращує цільову спрямованість коштів для малозабезпе-

чених;

• протидіє дискримінації в суспільстві.[7]

Міжнародний внесок ДСЗ Швеції реалізується у формі участі у проектах технічної допомоги, спрямованих на збільшення зайнятості та зменшення безробіття – це завдання стає дедалі більш актуальним в умовах світової кризи.[7]

ДСЗ Швеції співпрацює з урядами та установами ринку праці країн, які визнають потребу міжнародного втручання для покращення роботи своїх ринків праці, зміцнення державних служб зайнятості і розробки активних заходів на ринку праці.[7]

У рамках міжнародної співпраці ДСЗ Швеції надає послуги з:

• розробки активної політики ринку праці;

• розвитку інститутів та соціального діалогу стосовно ринку праці;

• розробки систем управління та реалізації завдань на ринку

праці;

• розробки інформаційних систем, методик аналізу і прогно-

зування для кращого розуміння ринку праці;

• розвитку організацій, методик, інструментів і засобів,

а також знань, потрібних для забезпечення ефективності

державної служби зайнятості;

• розвитку знань і методів заохочення зайнятості маргіналі-

зованих і вразливих груп.

На цей час ДСЗ Швеції здійснює проекти технічної допомоги в

Албанії, Алжирі, Білорусі, Вірменії, Ботсвані, Китаї, Македонії, Молдові,

Марокко, Мозамбіку, Намібії, Південній Африці, Тунісі та В’єтнамі. [7]

Висновок

Успішне функціонування економічної системи залежить від динаміки цін, конкурентоздатності шведської промисловості й економічного росту. Зокрема, інфляція - погроза як рівності, так і конкурентоздатності шведської економіки. Отже, повинні використовуватися такі методи підтримки повної зайнятості, що не приведуть до інфляції і негативного впливу на економіку. Як показала практика, дилема між безробіттям і інфляцією стала ахіллесовою п’ятою шведської моделі.

Список використаної літератури

Чужиков В.І., Поручник А.М., Федірко О.А., Ільницький Д.О. Європейська інтеграційна політика. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2010.
Європейська інтеграція та Україна / За ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужиков. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.
Електронний ресурс : http://www.ereport.ru/results.php
Електронний ресурс : http://svspb.net/sverige/
Електронний ресурс: http://www.rbc.ua/ukr/top/show/potrebitelskaya-inflyatsiya-v-evrozone-v-yanvare-s-g-sostavila-01022012124200
Електронний ресурс: http://svit.ukrinform.ua/Sweden/sweden.php?menu=population
Електронний ресурс: http://www.razumkov.org.ua/ukr/files/category_journal/NSD105_ukr_4.pdf
Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.

Економічна модель Швеції 📙 Реферат → 🆔 84802