Економіка поліського регіону

«Економіка Поліського економічного району»

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛІСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В ЕКОНОМІЦІ ДЕРЖАВИ …………………………………………………………...4

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДО-РЕСУНСНОГО, ВИРОБНИЧОГО І ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ .……………………………………………………..7

РОЗДІЛ 3. ГАЛУЗЕВА І ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА.....................................................................................................11

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТАРАТУРИ……………………………………..16

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі суспільного розвитку, якому притаманне прискорення темпів науково-технічного прогресу суттєво посилюються світові інтеграційні процеси в сфері науково-технічного та економічного співробітництва. Входження України в світовий економічний простір — це новий етап у розвитку її продуктивних сил, який передбачає структурну модернізацію економіки, формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення системи господарських зв’язків, зрушення в експортно-імпортній спеціалізації певних територій.

Мета. Систематизувати знання з теоретичних аспектів Поліського економічного  району.

Об'єкт дослідження. Економічні райони України.

Предмет дослідження. Економіка Поліського економічного району.

Завдання. Визначити місце і роль Поліського економічного району в економіці України. Охарактеризувати природо-ресурсного, виробничого та трудового потенціалу країни. Оцінити галузеву та територіальну структуру господарства.

Практичне значення. Практичне значення реферату полягає в тому, що дані матеріали можуть бути використані студентами при підготовці до семінарських занять, при підготовці до іспитів та при написанні курсових робіт.

Структура і обсяг роботи. Реферат складається зі вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Список використаних джерел та літератури складається з 4 найменувань. Загальний обсяг становить  -  16 сторінок, з них основного тексту 11 сторінок.

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛІСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ

Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Він включає в себе чотири області України — Волинську (утворена 1939 p.), Житомирську (1939 p.), Рівненську (1939 р.) та Чернігівську (1932 p.). Територія району займає 102,1 км2, а названих областей відповідно — 20,2, 29,9, 20,1 та 31,9 тис км2

Економічний район складається з двох територіально відокремлених частин — Волинсько-Житомирського Полісся та Чернігівщини Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським регіоном, Поділлям, Черкащиною, Київщиною та Слобожанщиною. Через цей регіон проходять транспортні та зв'язкові мережі, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково — з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з другого — між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньо українських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.

Енергетичною базою району є, поряд із власними (вугілля кам'яне й буре, газ, нафта та торф, дрова тощо), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є його внутрішній ринок, а також ринки інших економічних районів України, на які постачається продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроенергія, рудна й нерудна сировина для чорної та кольорової металургії тощо. Продукція паливної промисловості, однак споживається в основному в межах району.

Чисельність населення району — 4926,7 тис. чол., що становить 10 % від загальної чисельності населення України. Густота населення району менша майже у два рази (49 чол. на км2 проти 84). Збільшення густоти населення спостерігається в напрямку з півночі на південь району. Внаслідок радіоактивного забруднення даної території, небезпечних для здоров'я і життя людей умов проживання, чисельність та густота населення Чорнобильської зони є найнижчими на Поліссі. Для району характерними є ландшафти зони мішаних лісів, що відрізняються помірно теплим, вологим кліматом, поширенням піщаних рівнин. Поліська рівнина розташована на висоті близько 150—200 м над рівнем моря. Максимальна висота на сході району — Овруцька височина 316 м. Цей район характеризує також значне поширення дубово-соснових лісів, боліт, заболочених місцевостей, луків, озер. Ознакою району є порівняно достатня забезпеченість водними ресурсами. [1, 46-47]

У межах Волинської та Рівненської областей, на Південному заході Полісся, знаходиться Волинська височина, що відповідає розташованій у цьому районі частині Волинсько-Подільської плити — слабо хвилястої рівнини із пересічними висотами 220— 250 м. Максимальну висоту цієї частини Полісся — 342 м визначає Мізоцький Кряж. Південні райони Житомирської та Київської областей займають північну частину Придніпровської височини (пересічні висоти 220—240 м). Південь Чернігівської області частково займає Придніпровська низовина, яка не має чіткої рельєфної межі з Поліською низовиною. її переважні висоти становлять 100—150 м. Для цих трьох регіонів півдня Полісся характерними є в основному ландшафти лісостепової зони.

Переважно рівнинний характер місцевості, висока для України лісистість району, задовільна забезпеченість водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей аграрного виробництва та промисловості. Однак наявність порівняно великих лісових насаджень, значної кількості перезволожених місцевостей, у тому числі боліт, у багатьох випадках потребує подальшого здійснення комплексу меліоративних робіт і рубок лісу для здійснення господарської діяльності і підвищення її ефективності.

Полісся майже цілком знаходиться у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Тому можливості рослинництва у цьому районі обмежуються в основному сільськогосподарськими культурами, які не потребують великої кількості тепла, такими як жито, картопля, льон, гречка. Кліматичні умови забезпечують вирощування хмелю, озимої пшениці, ячменю та цукрових буряків, розвиток ягідництва, овочівництва і садівництва. У структурі суспільного виробництва помітно високими є частки переробних галузей АПК — легкої та харчової промисловості. Крім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці в Україні в основному трудомістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожежного обладнання, різноманітних сільськогосподарських машин та устаткування, військово-промислове та конверсійне виробництво, а також хімія та нафтохімія, в тому числі виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, добування окремих корисних копалин, у тому числі вугілля, торфу, нафти й газу, випуск вузькопрофільних виробів чорної й кольорової металургії, фармацевтична промисловість. [3, 67]

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДО-РЕСУНСНОГО, ВИРОБНИЧОГО І ТРУДОВОГОПОТЕНЦІАЛУ

Мінерально-сировинні ресурси. Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливно-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими метало рудними ресурсами. Серед паливно-енергетичних ресурсів головне місце посідають кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області, газ Волинської області. Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд — 9,4 % загальноукраїнських запасів. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині, у цьому ж регіоні можливим є промисловий видобуток золота.

Нерудні корисні копалини представлено сировиною для металургії, хімічної промисловості й промисловості конструкційних матеріалів. Найбільшу частку в потенціалі нерудних копалин займає сировина для виготовлення конструкційних матеріалів, у тому числі — для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітні будівельні матеріали та сировина для будівельної промисловості: будівельне та декоративно-облицювальне каміння, крейда, глини, вапно та ін. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів Полісся переважає потенціал паливно-енергетичних ресурсів Чернігівської області.[2, 67]

У Поліссі знаходиться один з розроблюваних в України кам'яновугільних басейнів — Львівсько-Волинський. Торфова промисловість району добуває місцеву сировину, запаси якої становлять більше половини загальноукраїнських запасів торфу. Помітну роль у розвитку продуктивних сил регіону мають родовища нафти та горючих газів. Важливе промислове значення відіграють нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області поблизу міста Прилуки. Запаси поліської нафти становлять десяту частину від загальноукраїнських.. Джерелами поповнення енергетичного балансу регіону може стати гідроенергія малих річок (відзначається потенціалом цього виду ресурсів Чернігівська область), вітру, енергія біогазу тощо.

Земельні ресурси. Порівняно з Україною в цілому Полісся характеризується більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Досить високою є питома вага пасовищ та природних кормових угідь. З усієї площі земель 56 % належать до сільськогосподарських угідь, з яких 72 % забруднено радіонуклідами.

Водні ресурси. Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку. У господарстві також використовуються ресурси штучних водоймищ, багато боліт та озер, серед яких виділяються як за розмірами водних запасів (301 млн. м3), так і за екологічними характеристиками Шацькі озера, а також Біле озеро Рівненщини.

Лісові ресурси. Розподіл лісового фонду за групами на території Поліського регіону помітно розрізняється по областях. Найнижчою є частка лісів першої групи (з відтворювальними функціями) в областях із підвищеною лісистістю — у Волинській та Рівненській. У структурі лісів першої групи в регіоні переважають зелені зони, у лісах другої групи переважною є частка експлуатаційних лісів.

Забезпеченість загальними запасами деревини на одного жителя перевищує середній показник у країні у два рази. Ліси району складаються в основному із соснових лісів (більше 60 % загальної площі лісового фонду), з домішками дубу, ялини, осики та грабу. Лісові ресурси Поліського району відзначаються переважанням у віковому складі молодняку, з одночасно зниженою питомою вагою стиглих деревостоїв. Порівняно великою є частка в лісових ресурсах штучних насаджень.

Рекреаційні ресурси. Чинниками, які сприяють розвитку рекреації, для Полісся є наявність унікальних мальовничих ландшафтів та місцевостей курортно-оздоровчого типу, багатого лісового фонду, луків, численних озер та річок. Унікальні мінеральні води району, у тому числі мінеральні радонові води Житомирської та Рівненської областей, лікувальні грязі дозволяють розвивати на їх основі діяльність лікувально-оздоровчих закладів.[5, 80]

Розселення. На території Поліського району розташовано 77 районів, 46 міст, з них 15 обласного підпорядкування, 113 селищ міського типу, 5182 села. Сучасна система розселення в Поліському районі характеризується відносно низьким рівнем економічних, виробничих, наукових та культурних зв'язків.

Трудовий потенціал. Кількість зайнятого населення становить 42,5 % від загальної кількості населення району. Відносна частка трудових ресурсів у всій кількості населення у Поліссі є меншою, ніж у країні в цілому через більшу відносну кількість населення у непрацездатному віці.

Найвищими є показники зайнятості в сільському господарстві для Чернігівської та Волинської областей, які перевищують 40 %. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безробіття скорочується значнішими темпами, ніж у сільському господарстві. З початку 1990-х pp. чисельність трудових ресурсів і зайнятого населення у Поліському районі збільшилася на 54,6 тис. чол., у результаті чого у 2006 р. чисельність трудових ресурсів становила 102,0 %, а чисельність зайнятих лише 88,9 % від рівня 1990 р. Традиційно проблемний ринок праці району має ознаки трудодепресивності як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки, тут домінують екстремальні умови відтворення робочої сили.

Виробничий потенціал. Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, в якій домінує частка сільськогосподарських ресурсів, і, по-друге, стала тривала аграрно-переробна спеціалізація господарства регіону. Загалом для територій регіону характерною є порівняно незначна концентрація основних фондів, причому переважна їх частина зосереджена в його центральних та південних територіях, тоді коли північна частина регіону, яка належить до Поліської природно-географічної зони, є порівняно мало-розвинутою як в промисловому, так і в сільськогосподарському відношенні.

Науково-технічний потенціал. На початок 1990 р. у районі в науковій діяльності було зайнято 7,8 тис. чол., що становило 2,4 % від загальної кількості працівників науки в країні. В економічному районі у 1999 р. функціонувало 70 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій, якими було виконано наукових досліджень на 11,32 млн. грн., що становило лише 1,0 % від загального обсягу науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт в Україні.

РОЗДІЛ 3. ГАЛУЗЕВА І ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА

Пропорції і структура господарського комплексу. У територіальній структурі суспільного виробництва  найкращими показниками характеризується Чернігівська (1883,9 грн.), найгіршими — Волинська (1426,7 грн.) область.

Структура господарського комплексу Полісся порівняно з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженими — промисловості, транспорту і зв'язку, будівництва, житлово-комунального господарства, галузей сфери обігу та тих, що надають послуги. Промисловість. Спеціалізація промислового комплексу району виявляється на тлі порівняння галузевої структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Так, якщо у загальноукраїнській структурі промислової продукції домінує продукція паливно-енергетичного та металургійного комплексу (у сукупності 52,2 % від загальної продукції"), то для Полісся переважною є частка продукції переробних галузей АПК. Частка продукції паливно-енергетичної промисловості та металургії загалом становить у Поліссі лише 38,8 %, причому суто металургійні галузі практично не представлені в районі (2,7 %), хоча частки паливної промисловості та енергетики перевищують загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва — харчової промисловості для Поліського району перевищує 55 % при середньоукраїнському показнику для цієї галузі лише в 17,4 %. Іншими галузями спеціалізації району є деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, будівельна галузь та легка промисловість.

Спільними галузями промислової спеціалізації Полісся для всіх областей є легка та харчова промисловість, машинобудування та металообробка, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі; будівельна індустрія (за винятком Чернігівської"). Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області — електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та Чернігівській — паливна галузі, які й визначають місце Полісся в міжрегіональному поділі праці в Україні.[3, 102]

Агропромисловий комплекс. Провідну роль в економіці району традиційно відіграє сільське господарство та інші галузі агропромислового комплексу: харчова та легка промисловість, виробництво засобів виробництва для АПК.

Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов району, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льону, зерна, окремих зернобобових, плодів, овочів, ягід, культурних грибів та консервів з них. Розвинуте птахівництво. Навколо промислових центрів району сільське господарство розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, як і в Україні, домінують зернові культури. У районі виробляється 10,4 % від загальноукраїнського виробництва зерна, 12,5 % фабричних цукрових буряків, 23,2 % картоплі, 3,1 % овочів, 13,9 % м'яса, 17,0 % молока, 10,9 % яєць.

У Поліссі розвинені порівняно потужні переробні галузі агропромислового комплексу. Профілюючими галузями АПК району є м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, маслосироробна, спиртова, кондитерська, тютюнова та ін. Помітне, в тому числі експортне, значення мають крохмальна, комбікормова, виноробна, плодоовочева галузі, виробництво мінеральних вод. Випуск продовольчих товарів в районі у 2005 р. становив: борошна — 10,9 % від усього обсягу вказаної продукції, яка виробляється по Україні, цукру-піску — 14,5 %, продукції з незбираного молока — 5,6, тваринного масла — 22,4, жирних сирів — 12 та плодоовочевих, рибних, м'ясних та молочних консервів — 11,1 %

Транспорт. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія — Україна — Польща та Україна — Білорусь. Головним водним шляхом району є річка Десна.

Інвестиції в основний капітал. Територіальна структура інвестицій по регіону також відзначається незбалансованістю. Зменшення в останні роки територіальних розбіжностей в обсягах річних інвестицій на душу населення в районі відбувались у результаті посилення негативних тенденцій: зменшення інвестиційної забезпеченості найбільших областей Полісся—Житомирської та Чернігівської. Необхідно додати, що певний рівень капітальних вкладень на Поліссі підтримувався завдяки додатковому фінансуванню з бюджетного фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зовнішньоекономічна діяльність. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітну кількість імпортно орієнтованих підприємств. Вартість експорту з району сягає 3,4 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Поліському районі становить 5,1 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від'ємним (- 219,6 млн. дол. США). В цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою, зважаючи на значні резерви експортного потенціалу району, у тому числі в харчовій та легкій галузях АПК, у сфері транспортного та складського обслуговування, у промисловості будівельних матеріалів, у паливно-енергетичному та лісовому комплексі тощо.

Зважаючи на особливості економіко-географічного положення району, основними партнерами із зовнішньоекономічної діяльності у перспективі мають стати країни-сусіди — Польща, Білорусь та Росія.

В усіх областях району обсяги роздрібного товарообігу на душу населення є меншими, ніж у цілому в Україні. За останнє десятиріччя спостерігається скорочення мережі підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства. У Поліссі ця тенденція найбільш характерна для Рівненської та Чернігівської областей.

При зменшенні кількості дошкільних виховних закладів як в Поліссі, так і в Україні, відсоток дітей, охоплених вихованням у них, є меншим за середньо український показник.

Екологічна ситуація району. Основними негативними екологічними наслідками господарської діяльності у Поліському районі є порушення природного водного балансу внаслідок застосування застарілих, малоефективних засобів меліорації та технологій обробки ґрунту, що призвело до зниження якості фунтів, посилення їх загальної деградації, ерозії та не відновлюваних втрат угідь. Забруднення вод і ґрунтів хімічними та біогенними речовинами через екологічно неорієнтоване сільськогосподарське виробництво призвело в кінцевому випадку до зниження кількості та споживчих якостей продукції АПК. Інший комплекс чинників пов'язаний зі специфічними еколого-економічними проблемами розміщення та розвитку населення і виробництв на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Найбільший вплив Чорнобильська катастрофа справила на стан продуктивних сил, пов'язаних з використанням еколого-економічних систем — земельних та лісових угідь, водних та рекреаційних ресурсів Полісся. Крім того, під радіоактивне забруднення підпали населені пункти з розвинутим промислово-виробничим потенціалом різноманітної спеціалізації та підприємства агропромислового комплексу регіону. За умов подальшого застосування застарілих методів природокористування, неадекватних сучасності концепцій розвитку продуктивних сил розвиток району є проблематичним. Оскільки необхідною умовою розширеного відтворення суспільного виробництва Полісся є вирішення екологічних проблем, подальший розвиток і розміщення продуктивних сил району повинні проводитись на основі базування соціально-економічного розвитку на новій, екологічно та соціально орієнтованій, ресурсозберігаючій концепції. Вона повинна враховувати регіональну специфіку природокористування і відповідні їй структурно-технологічні трансформації виробництва на основі освоєння вітчизняних і світових досягнень НТП у напрямах, визначених Національною концепцією сталого розвитку України.[4]

ВИСНОВКИ

Мета роботи є досягнута і основні завдання виконані. На підставі чого можна зробити такі висновки. Визначено місце і роль Поліського економічного району в економіці України. Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Він включає в себе чотири області України — Волинську , Житомирську , Рівненську та Чернігівську. Територія району займає 102,1 км2 Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся до розвитку міжрегіональних внутрішньо українських зв'язків та до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами.

Охарактеризовано природо-ресурсного, виробничого та трудового потенціалу країни. У регіоні розвинута легка та харчова (м'ясна, молочна, крохмале - патокова та ін.) галузі промисловості. Найголовнішими транспортними вузлами є Ковель, Здолбунів, Рівне, Житомир, Чернігів. На експорт в основному ідуть будівельні матеріали, цукор, консерви, а імпортуються паливо, чорні метали, прокат.

Оцінено  галузеву та територіальну структуру господарства. У територіальній структурі суспільного виробництва  найкращими показниками характеризується Чернігівська (1883,9 грн.), найгіршими — Волинська (1426,7 грн.) область. Структура господарського комплексу Полісся порівняно з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посібник для студ. екон. та геогр. спец. вищих навч. закл. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: Видавець Паливода А.В., 2002. — 260 с.

2. Марченко А. А. Сучасні проблеми природних ресурсів України: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів. — К.: КНЕУ, 2003. — 118 с.

3. . Заговора Л.М., Авраменко О.В. Розміщення продуктивних сил України: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х.: Видавництво ХДЕУ, 2002. — 211 с.

4. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” за №1264 - XII від 25.06.1991 р. .

5. Качан Є.П., Пушкар М.С., Ковтонюк М.О., Петрига М.О., Корж О.В. Розміщення продуктивних сил України / Тернопільська академія народного господарства / Євген Петрович Качан (ред.). — Т.: Економічна думка, 2002. — 105 с.