Емісія облігацій місцевої позики в Україні

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

    ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

    «Київський  національний економічний  університет імені Вадима Гетьмана»

    Кафедра міжнародних фінансів 
 
 
 

    Реферат на тему:

    «Емісія облігацій місцевої позики в Україні» 
 
 
 

    Виконав:

            студент  4 курсу

                         19 групи  спеціальності 6508 ФЕФ          

    Дрижук М.М. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Київ-2012

     Зміст 
 

     Вступ

     1.Законодавчі  основи емісії облігацій місцевої  позики

     2.Шляхи  вирішення проблем емісій облігацій місцевих позик

     3.Оцінка  сучасного стану ринку облігацій  місцевих позик

     Висновок

     Список  літератури 

     Вступ 

     Облігації місцевих органів влади є одним  із найпопулярніших інструментів фондового ринку. Їх використання в багатьох країнах світу забезпечує надійний притік інвестицій в економіку та дає можливість ефективного функціонування та розвитку місцевих органів влади. В теперішній час, коли темпи зростання доходів місцевих бюджетів значно знизились унаслідок неминучого впливу кризи, особливо гостро перед місцевими органами влади постало питання про залучення додаткових коштів як від державного сектору, так і приватного.

     На  сьогодні інвестори охоче вкладають  кошти в муніципальні облігації, як у більш надійний фінансовий інструмент порівняно з інвестуванням у корпоративні цінні папери, але з огляду останніх подій цей ринок може втратити свій статус безпечної гавані для отримання фіксованого прибутку інвестором. Облігації місцевих органів влади на фінансовому ринку отримали репутацію безпечних унаслідок таких основних причин:

     — ці фінансові інструменти випускались  з боку державних та місцевих органів влади;

     — органи, що здійснюють запозичення  часто страхують свої облігації в страхових компаніях. 

     Законодавчі основи емісії облігацій  місцевої позики  

               Емітент має право на розміщення облігацій після реєстрації випуску облігацій в реєструвальному органі за умови отримання висновку Міністерства фінансів України про відповідність проекту рішення про здійснення запозичень вимогам, установленим бюджетним законодавством.

     Рішення про здійснення запозичень у формі  розміщення (випуску) облігацій приймає  Рада відповідно до законодавства.

     Сукупний  обсяг запозичень до місцевого бюджету  у формі розміщення (випуску) облігацій  не може перевищувати обсягу дефіциту бюджету розвитку місцевого бюджету на відповідний рік. Кошти від розміщення облігацій, які отримує емітент, залучаються до фінансування лише бюджету розвитку відповідного місцевого бюджету.

     Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 відсотків видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.

     Розміщення  облігацій здійснюється шляхом відкритого (публічного) розміщення або шляхом закритого (приватного) розміщення.

     Емітент може розміщувати іменні облігації  та облігації на пред'явника; відсоткові та дисконтні облігації; звичайні (незабезпечені) та забезпечені.

     Облігації на пред'явника можуть пропонуватися  виключно для відкритого (публічного) розміщення.

     Облігації можуть уважатися додатково забезпеченими, якщо емітентом укладаються відповідні договори поруки чи страхування ризиків  непогашення основної суми боргу  та/або невиплати доходу за облігаціями  або якщо емітенту видається гарантія щодо погашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями.

     Облігації вважаються забезпеченими порукою, якщо емітент визначив їх такими в  рішенні про розміщення облігацій  та уклав відповідний договір  поруки з поручителем щодо забезпечення виконання зобов'язання погашення основної суми боргу та/або виплати доходу за облігаціями.

     Облігації вважаються забезпеченими гарантією, якщо емітент визначив їх такими в  рішенні про розміщення облігацій  та гарант (банк, інша фінансова установа) гарантує перед власниками облігацій виконання емітентом зобов'язання погашення основної суми боргу та/або виплати доходу за облігаціями.

     Облігації вважаються забезпеченими страховкою, якщо емітент визначив їх такими в  рішенні про розміщення облігацій  та уклав зі страховиком відповідний договір страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями.

     Облігації розміщуються у документарній або  бездокументарній формі.

     Номінальна  вартість облігації визначається в  національній валюті або, якщо це передбачено умовами розміщення облігацій, в іноземній валюті.

     Мінімальна  номінальна вартість облігації не може бути меншою, ніж одна копійка, якщо номінальна вартість облігації визначена  в національній валюті.

     Під час розміщення облігації оплачуються  першим власником за ціною не нижче номінальної за винятком дисконтних облігацій.

     Продаж  облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та умовами їх розміщення, - в іноземній  валюті з урахуванням законодавства  про валютне регулювання.

     Відсоткова  ставка розрахунку доходу за облігаціями  не може перевищувати розміру відсотків  за запозиченнями у формі розміщення (випуску) облігацій, затвердженого  рішенням Ради та погодженого Міністерством  фінансів України.

     Відсотковий дохід за облігаціями повинен виплачуватися в розмірі та в строк, що встановлений рішенням про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій та/або проспектом емісії облігацій (у разі відкритого розміщення) або рішенням про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій та/або відомостями про випуск (розміщення) облігацій (у разі закритого розміщення).

     Відсотковий дохід за облігаціями, номінальна вартість яких визначена в іноземній валюті, виплачується в іноземній валюті, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій з урахуванням законодавства про валютне регулювання, або в національній валюті за валютним (обмінним) курсом іноземної валюти, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій, установленим Національним банком України на дату нарахування відсоткового доходу.

     Після закінчення строку розміщення облігацій  власник облігацій має право  звернутися до емітента з вимогою  викупити оплачені власником облігації.

                Погашення облігацій здійснюється грошима відповідно до умов розміщення облігацій. Строк погашення облігацій не повинен перевищувати одного року з дати початку погашення.

     Погашення облігацій, номінальна вартість яких визначена  в іноземній валюті, здійснюється в іноземній валюті, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій з урахуванням законодавства про валютне регулювання, або в національній валюті за валютним (обмінним) курсом іноземної валюти, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій, установленим Національним банком України на дату початку погашення облігацій.

     Можливість  дострокового погашення облігацій  за ініціативою емітента, а також  порядок повідомлення власників  облігацій про здійснення дострокового погашення облігацій за ініціативою  емітента і строк, у який облігації  мають бути пред'явлені їх власниками для дострокового погашення, повинні бути передбачені умовами розміщення облігацій.

     Дострокове  погашення облігацій за вимогою  власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена умовами  розміщення облігацій, якими визначені  порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення.

     Обіг  облігацій дозволяється після реєстрації реєструвальним органом звіту про  результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.

     Датою подання заяви та всіх необхідних документів є дата їх реєстрації в  канцелярії (загальному відділі) реєструвального  органу.

     Реєструвальний  орган здійснює перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо їх відповідності вимогам законодавства, а також повноважень органів емітента.

     До  закінчення встановленого для реєстрації строку реєструвальний орган може вимагати надання додаткових документів, які  підтверджують дані, наведені в документах, поданих емітентом для реєстрації випуску облігацій, випуску та проспекту емісії облігацій, звіту про результати відкритого (публічного) розміщення облігацій, звіту про результати закритого (приватного) розміщення облігацій, скасування реєстрації випуску облігацій.

     Реєстрація  випуску облігацій, випуску та проспекту емісії облігацій, звіту про результати відкритого (публічного) розміщення облігацій, звіту про результати закритого (приватного) розміщення облігацій, скасування реєстрації випуску облігацій, що здійснюється реєструвальним органом у встановленому ним порядку, є підставою для внесення облігацій до Державного реєстру випуску цінних паперів.

     Реєструвальний  орган протягом 30 днів з дати подання  заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску облігацій, випуску облігацій та проспекту їх емісії здійснює реєстрацію випуску облігацій, випуску облігацій та проспекту їх емісії або відмовляє у відповідній реєстрації. 

     Послідовність дій емітента при  здійсненні випуску  облігацій 

     У разі відкритого (публічного) розміщення облігацій емітент здійснює такі дії:

     а) затвердження міського бюджету (бюджету  Автономної Республіки Крим) з дефіцитом  виключно в частині дефіциту бюджету  розвитку на відповідний рік та проекту  рішення про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій (прийняття рішення про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій можливе лише за умови зазначення в ньому, що це рішення набуває чинності після його погодження Міністерством фінансів України);

     б) отримання в Міністерстві фінансів України висновку про відповідність проекту рішення про здійснення запозичень вимогам, установленим бюджетним законодавством;

     в) прийняття Радою рішення про  здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій (внесення змін до раніше прийнятого рішення про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій з урахуванням зауважень Міністерства фінансів України);

     г) подання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску  облігацій та проспекту їх емісії;

     ґ) реєстрація реєструвальним органом випуску облігацій та проспекту їх емісії, видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій;

     д) прийняття у разі потреби рішення  про залучення андеррайтера(-ів) до розміщення облігацій органом  емітента, уповноваженим приймати таке рішення, крім випадків наявності попередньо укладеного договору(-ів) з андеррайтером(-ами);

     е) присвоєння облігаціям міжнародного ідентифікаційного  номера;

     є) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії облігацій  або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних облігацій (у разі відсутності таких договорів), крім випадків, коли облігації розміщуються на пред'явника;

     ж) виготовлення сертифікатів облігацій  у разі розміщення облігацій (у документарній  формі існування) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення облігацій у бездокументарній формі існування);

     з) розкриття інформації, що міститься  в зареєстрованому проспекті  емісії облігацій, шляхом опублікування  проспекту емісії облігацій у  повному обсязі в офіційному друкованому виданні реєструвального органу не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

     и) відкрите (публічне) розміщення облігацій, що здійснюється в строк, який зазначений в рішенні про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій та/або проспекті їх емісії;

     і) затвердження результатів відкритого (публічного) розміщення облігацій  органом емітента, уповноваженим  приймати таке рішення;

     ї) подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення облігацій;

     й) реєстрація реєструвальним органом  звіту про результати відкритого (публічного) розміщення облігацій;

     к) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій;

     л) розкриття інформації, що міститься  у зареєстрованому звіті про  результати відкритого (публічного) розміщення облігацій, шляхом опублікування звіту в тому самому офіційному друкованому виданні реєструвального органу, у якому був опублікований проспект емісії цих облігацій, не пізніше ніж через 15 робочих днів з дати реєстрації звіту про результати розміщення облігацій (серії облігацій);

     м) надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування емісії облігацій і оформлено  глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення  реєстру власників іменних облігацій, копії свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій. На підставі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій емітент переоформляє глобальний сертифікат на нову кількість облігацій з урахуванням результатів розміщення облігацій;

     н) погашення облігацій, що здійснюється у строк, зазначений в рішенні про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій та/або проспекті емісії облігацій;

     о) подання до реєструвального органу звіту (звітів) про погашення облігацій  в порядку, передбаченому цим  Положенням.

     Відкрите (публічне) розміщення облігацій здійснюється емітентом самостійно або через  андеррайтера(-ів), що уклав(-ли) з емітентом  договір про андеррайтинг. Облігації, які пропонуються для відкритого (публічного) розміщення, є такими, що вільно обертаються. Першими та наступними власниками таких облігацій можуть бути будь-які юридичні та/або фізичні особи.

     Строк відкритого (публічного) розміщення облігацій  не може перевищувати одного року з  дати початку розміщення, але в  межах бюджетного періоду. Якщо облігації, передбачені до розміщення, випускаються різними серіями, строк відкритого (публічного) розміщення окремої серії облігацій не може перевищувати одного року з дати початку розміщення облігацій цієї серії, але в межах бюджетного періоду.

     Забороняється відкрите (публічне) розміщення облігацій раніше ніж через 10 днів після опублікування проспекту емісії в повному обсязі в офіційному друкованому виданні реєструвального органу. 

     У разі закритого (приватного) розміщення облігацій емітент здійснює такі дії:

     а) затвердження міського бюджету (бюджету  Автономної Республіки Крим) з дефіцитом  виключно в частині дефіциту бюджету  розвитку на відповідний рік та проекту  рішення про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій (прийняття рішення про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій можливе лише за умови зазначення в ньому, що це рішення набуває чинності після його погодження Міністерством фінансів України);

     б) отримання в Міністерстві фінансів України висновку про відповідність проекту рішення про здійснення запозичень вимогам, установленим бюджетним законодавством;

     в) прийняття Радою рішення про  здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій (внесення змін до раніше прийнятого рішення про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій з урахуванням зауважень Міністерства фінансів України);

     г) подання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску  облігацій;

     ґ) реєстрація реєструвальним органом  випуску облігацій, видача тимчасового  свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій;

     д) присвоєння облігаціям міжнародного ідентифікаційного  номера;

     е) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії облігацій  або з реєстратором - про ведення  реєстру власників іменних облігацій (у разі відсутності таких договорів);

     є) виготовлення сертифікатів облігацій  у разі розміщення облігацій у  документарній формі існування  або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення облігацій у  бездокументарній формі існування);

     ж) закрите (приватне) розміщення облігацій, що здійснюється в строк, який зазначений в рішенні про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій та/або у відомостях про випуск (розміщення) облігацій;

     з) затвердження результатів закритого (приватного) розміщення облігацій органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

     и) подання звіту про результати закритого (приватного) розміщення облігацій;

     і) реєстрація реєструвальним органом  звіту про результати закритого (приватного) розміщення облігацій;

     ї) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій;

     й) надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування емісії облігацій і оформлено  глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення  реєстру власників іменних облігацій, копії свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій. На підставі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій емітент переоформляє глобальний сертифікат на нову кількість облігацій з урахуванням результатів розміщення облігацій;

     к) погашення облігацій, що здійснюється у строк, зазначений в рішенні про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій та/або у відомостях про випуск (розміщення) облігацій;

     л) подання до реєструвального органу звіту (звітів) про погашення облігацій  в порядку, передбаченому цим Положенням.

     Закрите (приватне) розміщення облігацій здійснюється емітентом самостійно.

     Першими власниками облігацій, що передбачені  до закритого (приватного) розміщення, можуть бути юридичні та фізичні особи - учасники закритого (приватного) розміщення, коло яких заздалегідь визначено в рішенні про здійснення запозичень у формі розміщення (випуску) облігацій та/або відомостях про випуск (розміщення) облігацій. Кількість учасників закритого (приватного) розміщення облігацій не може перевищувати ста осіб.

     Строк закритого (приватного) розміщення облігацій  не може перевищувати двох місяців  з дати початку розміщення, але  в межах бюджетного періоду. Якщо облігації, передбачені до розміщення, випускаються різними серіями, строк  закритого (приватного) розміщення окремої серії облігацій не може перевищувати двох місяців з дати початку розміщення облігацій цієї серії, але в межах бюджетного періоду.

     Облігації, які пропонуються для закритого (приватного) розміщення, уважаються такими, що мають обмежене коло обігу серед учасників такого розміщення. 
 
 
 
 

     Шляхи вирішення проблем емісій облігацій місцевих запозичень 

     Європейська Хартія місцевого самоврядування, яку  ратифікувала Україна, передбачає надання органам місцевого самоврядування права доступу на ринки позичкового капіталу. Реалізація цього фундаментального принципу Хартії дозволяє органам місцевого самоврядування значно зменшити гостроту проблеми нестачі фінансових ресурсів. Більше того, саме завдяки виходу на ринки позичкового капіталу, міста отримали можливість швидко розвиватись, подолати найбільш болючі проблеми.

     Сьогодні  подібно до багатьох міст розвинених країн слід розпочати активно використовувати муніципальні облігації для забезпечення розвитку територій, активізації інвестиційної діяльності в регіонах України. У зв’язку з великою гостротою проблем міст та інших населених пунктів, хронічною нестачею бюджетних коштів, потребами реалізації місцевих інвестиційних програм – проблема застосування даного фінансового інструменту в Україні набула великого теоретичного і практичного значення.

     Перший  випуск муніципальних облігацій на 577,6 тис. грн. був розміщений Черкаською міською радою в лютому 1995 р. Завдяки розміщенню цих цінних паперів один за одним почали залучати кошти найбільші міста країни – Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Харків, Севастополь, Одеса. Причиною такого стрімкого розвитку практики використання муніципальних облігацій було суттєво ліберальне законодавство, яке ніяким чином не обмежувало місцеву владу в борговій політиці. Для випуску бондів достатньо було лише рішення самого органу місцевого самоврядування. Тому не дивно, що в умовах слабкого бюджетного контролю (а подекуди і повного його відсутності) муніципальні облігації часто використовувались для фінансових афер.

     Одним із найбільш яскравих прикладів, як правило, називають випуск облігацій м. Одеси в 1997р. Міська рада м. Одеси для будівництва паркінгу і житла в центрі міста випустила і розмістила на 1 рік облігації на 61 млн.грн. з дохідністю – 50% річних. Близько 70% цінних паперів було викуплено нерезидентами. В травні 1998 р. на спецрахунку для погашення боргу в сумі 61 млн.грн. знаходилось лише 250 тис. грн. Разом з відсотками за позику борг становив 90 млн.грн. 15 червня 1998 р. – час коли повинен був погашатись борг, одеська мерія виплатила по облігаціям 250 тис. грн. замість 91,5 млн. грн.. Влада міста оголосила дефолт. Міська рада частково розрахувалася з фізичними особами (які придбали 2% облігацій) – переважно нерухомістю. Але питання заборгованості перед юридичними особами залишалося невирішеним. При цьому бюджетний дефіцит міста зріс до 22%, а Міністерство фінансів України відмовилося переводити на держбюджет обслуговування сумнівної позики.

     Ситуація  змінилась лише в 2001 році з прийняттям Бюджетного кодексу України, який надавав місцевим бюджетам право на запозичення. Проте механізм випуску облігацій муніципальних позик не був регламентований ніякими підзаконними актами і лише 24 лютого 2003 р. Кабінет Міністрів України своєю постановою №207 затвердив Порядок провадження запозичень місцевими бюджетами і реструктуризації боргових зобов'язань.

     Таким чином, перед органами місцевої влади  постає значна кількість проблем, пов'язаних з розміщенням цінних паперів. Певна їх частина була усунута шляхом прийняття нового законодавства. Але залишилась ще низка інших неврегульованих проблем. Тому постає надзвичайно актуальне і нагальне питання уточнення, покращення діючого законодавства, яке було б спрямоване суто на регулювання ринку цінних паперів органів місцевої влади. Його основою повинно стати розв'язання наступних ключових позицій розміщення облігаційних позик.

     Перша позиція – це розмір позики. Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" визначено, що акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму, що не перевищує 25% від статутного фонду АТ. Для всіх інших категорій позичальників це питання залишається відкритим. Можна запропонувати декілька критеріїв, які б могли визначити розмір місцевої позики або розмір емісії муніципальних цінних паперів, а це:

     – основні фінансово-економічні характеристики, що визначають потенціал позичальника, зокрема: обсяг дохідної частини бюджету міста або області; розмір загального боргу міста або області; величина сукупного продукту, що виробляється підприємствами комунальної власності;

     – потреба у додаткових коштах та можливий економічний та соціальний ефект від їх залучення;

     – розмір майнових гарантій забезпечення позики, зокрема: оцінка вартості конкретних об'єктів та цілісних майнових комплексів, які перебувають у комунальній власності та можуть виступати як застава; оцінка вартості корпоративних прав, що перебувають у комунальній власності міста або області, як у капіталізованій формі (вартість пакета цінних паперів), так і у формі поточного доходу (дивіденди за акціями та іншими цінними паперами).

     Виходячи  з цих критеріїв, розмір місцевої позики доцільно було б зробити варіативним. При визначенні кількісних параметрів потрібно виходити з таких факторів:

• кількісно-якісних характеристик позики, передусім її терміну та дохідності;
• ліквідності об'єктів, які використовуються як застава або інші форми гарантування.