Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Фінансовий аналіз

План

Фінансовий аналіз дебіторської заборгованості.
Аналіз річної звітності ф. № 2 „Про фінансові результати ”.
Задача №1.
Список використаних джерел

Фінансовий аналіз дебіторської заборгованості

На сьогоднішній день в усіх суб’єктів підприємницької діяльності в процесі операційної діяльності виникає поточна та довгострокова дебіторська заборгованість. Передумовами виникнення такого явища може бути чимала кількість причин. Для того щоб підприємство працювало в нормальному ритмі необхідно об’єктивно аналізувати протікання господарського процесу на підприємстві. Маємо на увазі контроль величини розмірів дебіторської заборгованості. Варто приділити велику кількість уваги на аналіз платоспроможності потенційних дебіторів, а також звичайно проводити аналіз дебіторської заборгованості на підприємстві, оскільки це дасть загальне уявлення про загальний стан, розміри дебіторської заборгованості на дослідженому суб’єкті господарювання в поточному періоді та на перспективу.

Аналіз дебіторської заборгованості проводять поетапно:

1. Вивчення рівня загальної суми дебіторської заборгованості, її динаміки.

2. Визначення періоду інкасації дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності.

3. Вивчення складу дебіторської заборгованості за її видами та аналіз динаміки її складових.

4. Вивчення складу дебіторської заборгованості за термінами її повернення.

5. Аналіз складу простроченої заборгованості, причин її виникнення.

6. Оцінка безнадійних боргів підприємства.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами:

- видом продукції;

- місткістю ринку;

- ступенем насичення ринку;

- загальноприйнятою системою розрахунків.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає, перш за все, контроль за оборотністю коштів у розрахунках.

Дебіторська заборгованість являє собою грошові кошти, які покупці винні за відвантажену продукцію, а також, згідно з українськими стандартами бухгалтерського обліку, векселі до отримання, розрахунки з персоналом, видані аванси, заборгованість засновників із внесків до статутного капіталу, податковий кредит.

З огляду на види розрахунків у сучасній господарській практиці дебіторську заборгованість класифікують так:

• дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, строк сплати яких не настав;

• дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, не сплачені в строк;

• дебіторська заборгованість за векселями отриманими;

• дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

• дебіторська заборгованість за розрахунками з персоналом;

• інші види дебіторської заборгованості.

Серед усіх видів дебіторської заборгованості найбільший обсяг припадає на заборгованість покупців за відвантажену продукцію.

Усі складові дебіторської заборгованості мають різну ліквідність. Тому, Визначаючи фінансовий стан підприємства, під час розрахунків слід детально проаналізувати, хто винен гроші підприємству та чи є можливість повернути ці гроші найближчим часом. Найбільш ліквідною, як це не дивно, є стаття "Розрахунки з бюджетом", оскільки саме там обліковується податковий кредит. На цю суму автоматично зменшуються відповідні податкові зобов'язання підприємства, але ця стаття не враховується при обчисленні грошових надходжень підприємства. Векселі до отримання у звітах трапляються рідко, але теоретично вони мають більшу ліквідність, ніж активи, що відображаються у статті "Розрахунки за товари, роботи та послуги", оскільки вони можуть бути віддані під заставу чи передані в рахунок сплати зобов'язань. Однак на практиці ризик несплати за векселями вищий, ніж ризик несплати за іншими статтями дебіторської заборгованості.

Ліквідність інших статей може бути різною, і конкретні висновки можна зробити тільки за результатами проведеного аналізу.

Фактично дебіторську заборгованість можна розглядати як безпроцентну позику покупцям чи замовникам, у яку підприємство здійснює інвестування оборотного капіталу.

Аналіз дебіторської заборгованості передбачає перш за все контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Крім того, оцінка реального стану розрахунків із дебіторами на підприємстві передбачає використання табличного та графічного способів оцінки дебіторської заборгованості, а також з допомогою абсолютних та відносних показників, що розглядаються в динаміці (так званий Л-аналіз).

Аналіз дебіторської заборгованості проводиться, звичайно, у кілька етапів.

На першому етапі аналізу оцінюють рівень дебіторської заборгованості підприємства і його динаміку в попередньому періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на основі визначення коефіцієнта залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість, який розраховується за формулою:

, (1.1)

де - коефіцієнт залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість;

- загальна сума дебіторської заборгованості підприємства (або сума дебіторської заборгованості окремо за товарним та комерційним кредитом), тис. грн;

- загальна сума оборотних активів підприємства, тис. грн.

На другому етапі аналізу визначають середній період інкасації дебіторської заборгованості та кількість її оборотів у досліджуваному періоді (звичайно - рік).

Кількість оборотів дебіторської заборгованості (коефіцієнт оборотності) характеризує швидкість обертання інвестованих у неї коштів протягом певного періоду. Цей показник розраховується таким чином:

, (1.2)

де - кількість оборотів дебіторської заборгованості підприємства в досліджуваному періоді;

- загальна сума обороту з реалізації продукції у досліджуваному періоді, тис. грн;

- середній залишок дебіторської заборгованості підприємства (загалом або окремих її видів) у досліджуваному періоді, тис. грн.

Такий показник, як середній період інкасації дебіторської заборгованості, характеризує її роль у фактичній тривалості фінансового та загального операційного циклу підприємства. Розраховується цей коефіцієнт за такою формулою:

, (1.3)

де - середній період інкасації дебіторської заборгованості підприємства, днів;

- середній залишок дебіторської заборгованості підприємства (загалом або окремих її видів) у досліджуваному періоді, тис. грн;

- сума одноденного обороту з реалізації продукції в досліджуваному періоді, тис. грн.

На третьому етапі аналізу вивчається склад дебіторської заборгованості за окремими її видами. Слід побудувати таблицю складу та динаміки дебіторської заборгованості. На її основі визначають частку кожного виду дебіторської заборгованості в загальному її обсязі та досліджують динаміку зміни розміру кожного її виду.

На четвертому етапі аналізу оцінюється склад дебіторської заборгованості за окремими її "віковими" групами, тобто за передбаченими строками її інкасації. Результати такого аналізу подають у формі таблиці, а також графічно. Як табличний, так і графічний способи аналізу базуються на ранжируванні дебіторської заборгованості за строками виникнення. При цьому найпоширенішим є таке групування (днів): 0-30, 31-60, 61-90, 91-120, 120-150, 150-180, понад 180 та понад 360. Цей етап аналізу простий і наочний. Побудована таким чином таблиця є простою та зручною в аналізі, бо дає змогу швидко визначати "вік" заборгованостей. При цьому вона допомагає одержувати певні моніторингові дані, що дають можливість стежити за ситуацією не лише тим фірмам, у яких дебіторська заборгованість є проблемною, а й підприємствам, що не мають із цим проблем.

Для оцінки стану дебіторської заборгованості важливо оцінити ймовірність виникнення та розмір безнадійних боргів. Така оцінка є п'ятим етапом аналізу дебіторської заборгованості. Зазначений аналіз можна здійснити за допомогою таблиці оцінки реального стану дебіторської заборгованості підприємства. На основі ранжирування дебіторської заборгованості за термінами її виникнення та статистичних розрахунків імовірності безнадійних боргів для кожної вікової групи визначають суму безнадійних боргів. Дебіторській заборгованості кожної вікової групи відповідає певний відсоток безнадійних боргів. Із зростанням строків виникнення дебіторської заборгованості цей відсоток зростає. Підприємство може використовувати для такого аналізу власні статистичні розрахунки ймовірності виникнення безнадійних боргів або застосовувати запропоновану стандартну шкалу розрахунків: для дебіторської заборгованості з терміном виникнення до 30 днів імовірність безнадійних боргів становить 5%, 30-60 днів -10%, 60-90 днів -15%, 90-120 днів - 20%, 120-150 днів - 50%, 150-180 днів - 75%, 180-360 днів - 80%, понад 360 днів - 95%.

На шостому етапі аналізу детально розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості і середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості розраховується за формулою:

, (1.4)

де - коефіцієнт простроченості дебіторської заборгованості;

У - сума дебіторської заборгованості, не сплаченої в передбачені строки, тис. грн;

- загальна сума дебіторської заборгованості, тис. грн.

Основною метою аналізу будь-якого аспекту фінансово-господарської діяльності підприємства є виявлення негативних для його фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг різних аспектів діяльності підприємства, доцільність нововведень.

Отже, враховуючи вище викладений матеріал варто зазначити, що дебіторська заборгованість є невід’ємною складовою операційної діяльності підприємства. Проте для поліпшення процесів, що протікають на підприємстві та пов’язані з дебіторською заборгованістю варто проводити аналіз останньої. Це в свою чергу дасть змогу визначити оптимальні розміри дебіторської заборгованості, що не буде перешкоджати нормальній роботі підприємства. При цьому слід зазначити, що малі розміри дебіторської заборгованості свідчать, скоріше за все, про низькі обсяги продаж товарів та навпаки великі розміри – про вилучення великої кількості грошової маси з обороту.

Аналіз річної звітності ф. № 2 „Про фінансові результати ”

Звітність, що складається підприємствами, класифікується за: 1) видами; 2) обсягом даних, що включаються у звіти; 3) метою, з якою складаються звіти; 4) періодичністю складання.

За видами звітність поділяється на бухгалтерську, статистичну та оперативну.

Бухгалтерська звітність містить показники виробничо-фінансової діяльності підприємства. Вона складається на підставі синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами, а також використовує дані оперативної та статистичної звітності.

Статистична звітність призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей народного господарства та представляє собою систему кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку (наприклад, Звіт з праці).

Оперативна звітність призначена для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення. В ній містяться дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва продукції, а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства (наприклад, кількість підписаних договорів).

За обсягом даних, які включають у звіт, розрізняють внутрішню та зовнішню звітність. Внутрішня звітність включає інформацію про роботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої звітності викликано безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня звітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та служить засобом інформування зовнішніх користувачів – зацікавлених юридичних та фізичних осіб – про характер діяльності, доходність та майновий стан того або іншого господарюючого суб’єкта.

В залежності від періоду, який охоплює звітність, розрізняють періодичну та річну звітність. Якщо бухгалтерська звітність складається на певну дату протягом року, її називають періодичною. Періодичні звіти складаються регулярно через певні проміжки часу. За цією ознакою розрізняють звітність квартальну та піврічну. Аналіз періодичної звітності дозволяє визначати і швидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх виникнення у подальшому.

Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства за рік.

До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності належать:

“Баланс підприємства” (форма 1);

“Звіт про фінансові результати” (форма 2);

“Звіт про рух грошових коштів” (форма 3);

“Звіт про власний капітал” (форма 4);

“Примітки до фінансової звітності” (форма 5).

Ця звітність представляє собою комплекс показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний взаємозв’язок. Логічний взаємозв’язок полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів та статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах стандартної звітності дає змогу проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з фінансових звітів. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Суб’єкти підприємницької діяльності згідно з Законом повинні надавати різні види фінансової звітності (див. табл. 1).

Квартальна звітність підприємств складається тільки з Балансу і Звіту про фінансові результати. Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності складають лише спрощену форму звітності в обсязі двох форм – Балансу і Звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Таблиця 1 Річна фінансова звітність підприємства

Підприємства	Складові
Підприємства	Баланс	Звіт про фінансові результати	Звіт про рух гро-шових коштів	Звіт про власний капітал	Примітки
Всі підприємства (крім бюджет-них організацій, представництв іноземних суб’єктів господар-ської діяльності та суб’єктів малого підприємництва)	+	+	+	+	+
Суб’єкти малого підприєм-ництва та представництва іно-земних суб’єктів господарської діяльності	+	+	–	–	–

Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Загальні вимоги до розкриття статей Звіту про фінансові результати, а також зміст і форма звіту визначаються П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати ”. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ)( додаток 1).

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Для малих підприємств може передбачатися спрощена форма звіту про фінансові результати.

За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Витрати необхідно відображати у звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила)[4, ].

Задача №1

Розрахувати показники та зробити висновки: чистий оборотний капітал, частку чистого оборотного капіталу в поточних активах, коефіцієнт поточної та абсолютної ліквідності. Відповідь обґрунтувати поясненнями та висновками.

№ п/п	Показник	На початок року	На кінець року
1	Поточні активи	1 556 941	3 302 909
2	Запаси та витрати	1 548 141	1 975 407
3	Витрати майбутніх періодів	1 202 775	1 002 775
4	Грошові кошти	1 327	216 233
5	Дебіторська заборгованість	7 473	1 111 269
6	Поточні пасиви	35 202	1 561 482
7	Короткострокові кредити	11 464	14 715
8	Кредиторська заборгованість	23 738	1 546 767

Розв’язання

Список використаних джерел

1. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 592 с.

2. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

3. Попазова В. Тенденції змін дебіторської та кредиторської заборгованостей на сільськогосподарських підприємствах України// Агросвіт. – 2009. - № 7 С. 40-45

4. Г.Г. Кірейцев, Фінансовий менеджмент Житомир: ЖІТІ, 2001. – 440-445с.

Додаток 1

Звіт про фінансові результати
за ________________ 20 р.

Форма №2 Код за ДКУД 180103

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010
Податок на додану вартість	015
Акцизний збір	020
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040

Валовий:
прибуток	050
збиток	055
Інші операційні доходи	060
Адміністративні витрати	070
Витрати на збут	080
Інші операційні витрати	090
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
прибуток	220
збиток	225

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230
Витрати на оплату праці	240
Відрахування на соціальні заходи	250
Амортизація	260
Інші операційні витрати	270
Разом	280

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340

Керівник

Головний бухгалтер

(додаток із змінами, внесеними згідно з наказами
Міністерства фінансів України від 25.11.2002 р. N 989,
від 25.09.2009 р. N 1125)

Фінансовий аналіз 📙 Реферат → 🆔 296894