Генно – модифіковані організми в молоці: за і проти

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра продовольчих товарів

Реферат

на тему: « Генно – модифіковані організми в молоці: за і проти»

Полтава 2013 
ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………. 3

1. Історія створення  генетично модифікованих організмів  і продуктів .… 5

2. ГМО корови можуть виробляти більш корисне молоко …………….… 9

3. Небезпечне молоко: реальна загроза чи підступи конкурентів? …..… 11

4. Генно-модифіковані організми: за чи проти? …………………………. 15

Висновок  …………………………………………………..……………….. 20

Список використаних джерел …………………………….. 21

ВСТУП

 Актуальність теми  зумовлюється тим, що на сьогоднішній  день ринок України насичується  новими маловідомими товарами, правове  регулювання обігу яких не завжди адекватно забезпечується вітчизняним законодавством. Одним із таких товарів є генетично модифіковані продукти, які є результатами впровадження наукових досліджень в галузі перенесення одиниць спадковості (генів) із одного організму в інший з метою надання їм наперед визначених якісних характеристик. Генетично модифіковані продукти слугують основою для створення продуктів харчування, медикаментів, паливно-мастильних матеріалів, утилізаційних продуктів тощо.

 Генетично модифіковані  продукти є новими і специфічними об’єктами цивільно-правових відносин, що обумовлює особливе правове регулювання відносин щодо них, насамперед, в рамках патентного права. Світовий досвід вказує на відсутність єдиного підходу до патентного захисту генетично модифікованих продуктів, що обумовлює глобальність проблеми правової охорони цих об’єктів.

 У розвинених країнах  світу біотехнологічна сфера  відноситься до пріоритетних  напрямів діяльності як у науковій, так і у виробничій сферах. У всіх стратегічних документах, що приймаються останнім часом ООН, ЄС, СОТ, урядами окремих країн, передбачені положення, що стосуються проблем дослідження генетично-модифікованих організмів (ГМО) та їх практичного застосування. В Україні генетична інженерія як складова новітніх біотехнологій також віднесена до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та до стратегічних пріоритетів інноваційної діяльності, що, безумовно, свідчить про необхідність запровадження належної правової охорони права інтелектуальної власності на генетично модифіковані продукти. Разом з тим, попри безліч позитивних результатів, зважаючи на невеликий часовий проміжок використання генетично модифікованих продуктів, на сьогодні відсутні науково-обґрунтовані висновки щодо безпечності їх використання. Вітчизняний ринок не характеризується обмеженістю обігу генетично модифікованих продуктів, а тому існує потенційна загроза проникнення на нього шкідливих чи недостатньо досліджених таких продуктів.

 Ці обставини вказують  на те, що обіг товарів, які  містять генетично модифіковані продукти, має бути обмеженим, і забезпечення цього є одним із найважливіших економічно-соціальних питань в Україні.

1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ  ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ  І ПРОДУКТІВ 

Стрімко збільшується населення  нашої планети спонукало вчених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, а й почати пошук принципово нових підходів до розвитку сировинної бази почалося сторіччя.

Найкращою знахідкою  у вирішенні даного завдання стало  широке застосування генної інженерії, що забезпечила створення генетично модифікованих джерел їжі (ГМД). На сьогоднішній день відомо безліч сортів рослин, які зазнали генетичної модифікації для збільшення стійкості до гербіцидів і комах, підвищення маслянистості, цукристості, вмісту заліза і кальцію, збільшення летючості і зниження темпів дозрівання.

ГМО - це трансгенні організми, спадковий матеріал яких змінений методом генної інженерії з метою надання їм бажаних властивостей.

Незважаючи на величезний потенціал генної інженерії і її вже реальні досягнення, використання генно-модифікованих продуктів харчування сприймається в світі не однозначно. У ЗМІ регулярно з'являються статті та репортажі про продукти мутантів при цьому у споживача не складається повного уявлення про проблему, швидше починає переважати почуття страху незнання і нерозуміння.

Існують дві протиборчі сторони. Одну з них представляють  радий вчених і транснаціональні корпорації (ТНК) - виробники ГМП, що мають свої представництва в багатьох країнах і спонсорують дорогі лабораторії, які одержують комерційні надприбутки, дію в найбільш важливих сферах людського життя: продукти харчування, фармакологія і сільське господарство. ГМП - великий і перспективний бізнес. У світі понад 60 млн. га зайнято під трансгенні культури: з них 66% в США, 22% в Аргентині. Сьогодні 63% сої, 24% кукурудзи, 64%бавовни - трансгенні. Лабораторні тести показали, що близько 60-75% всіх імпортовані РФ продуктів харчування містять ГМО компоненти. За прогнозами до 2005р. світовий ринок трансгенної продукції досягне 8 млрд. $, а до 2010 - 25 млрд. $.

Але прихильники біоінженерії воліють посилатися на благородні стимули  їх діяльності. На сьогоднішній день ГМО - найбільш дешевий і економічно безпечний (як вони вважають) спосіб для виробництва харчових продуктів. Нові технології дозволять вирішити проблему браку продовольства, інакше населенню Землі не вижити. Сьогодні нас вже 6 млрд., а в 2020р. за оцінками ВООЗ - буде 7 млрд. У світі 800 млн. голодуючих і кожен день від голоду вмирає 20 000 осіб. За останні 20 років ми втратили більше 15% ґрунтового шару, і велика частина придатних до обробітку ґрунтів вже залучені в сільськогосподарське виробництво. При цьому людству не вистачає білка, його світовий дефіцит становить 35-40 млн. тонн /рік і збільшується щорічно на 2-3%.

Біотехнологія - відносно молода область прикладної біології, що вивчає можливості застосування і розробляє конкретні рекомендації використання біологічних об'єктів, засобів і процесів у практичній діяльності, тобто розробляє способи та схеми отримання практично цінних речовин на основі культивування цілих одноклітинних організмів і вільноживучих клітин,багатоклітинних організмів (рослин і тварин).

Історично біотехнологія  виникла на основі традиційних медико-біологічних  виробництв. Особливо бурхливий розвиток біотехнології пов'язують з ерою антибіотиків, яка настала в 40-50гг. Наступна віха у розвитку відноситься до 60гг. - Виробництво кормових дріжджів і амінокислот. Новий імпульс біотехнологія одержала на початку 70-х рр. завдяки появі такої її галузі як генна інженерія. Досягнення в цій галузі не тільки розширили спектр мікробіологічної промисловості, але докорінно змінили саму методологію пошуку і селекції мікроорганізмів - продуцентів. Першим генно-інженерних продуктом став людський інсулін, який виробляється бактеріями Е.соli, а також виготовлення ліків, вітамінів, ферментів, вакцин. У теж час енергійно розвивається клітинна інженерія. Мікробний продуцент поповнюється новим джерелом отримання корисних речовин - культурою ізольованих клітин і тканин рослин і тварин. На цій основі розробляються принципово нові методи селекції еукаріот. Особливо великих успіхів вдалося досягти в області мікроклонального розмноження рослин і отримати рослини з новими властивостями.

Насправді використанням мутацій, тобто селекцією, люди почали займатися задовго до Дарвіна та Менделя. У другій половині XX століття матеріал для селекції стали готувати штучно, генеруючи мутації спеціально, впливаючи радіацією або колхіцином і відбираючи випадково з'явилися позитивні ознаки.

У 60-70рр XX століття були розроблені основні методи генної інженерії - галузі молекулярної біології, основним завданням  якої є конструювання in vitro (поза живого організму) нових функціонально  активних генетичних структур (рекомбінантних ДНК) і створення організмів з новими властивостями.

Генна інженерія крім теоретичних завдань - вивчення структурно-функціональної організації генома різних організмів - вирішує безліч практичних завдань. Так отримані штами бактеріальних  дріжджів, культури клітин тварин, які продукують біологічно активні білки людини. І трансгенні тварини і рослини, що містять і виробляють чужорідну генетичну інформацію.

У 1983р. вчені, вивчаючи ґрунтову бактерію, яка утворює на стовбурах дерев і чагарників нарости, виявили, що вона переносить фрагмент власної ДНК в ядро рослинної клітини, де він вбудовується в хромосому і розпізнавана як свій. З моменту цього відкриття і почалася історія генної інженерії рослин. Першими в результаті штучних маніпуляцій з генами вийшов тютюн, невразливий для шкідників, потім генно-модифікований помідор (у 1994р. Фірми Monsanto), потім кукурудза, соя, рапс, огірок, картопля, буряк, яблука та багато іншого.

Зараз виділяти і збирати  гени в одну конструкцію, переносити їх в потрібний організм - рутина робота. Це та ж селекція, тільки більш прогресивна і більше ювелірна. Вчені навчилися робити так, щоб ген працював в потрібних органах і тканинах (коренях, бульбах, листі, зернах) і в потрібний час (при денному освітленні); а новий трансгенний сорт може бути отриманий за 4-5 років, в той час як на виведення нового сорту рослин класичним методом (зміна широкої групи генів за допомогою схрещування, радіації чи хімічних речовин, сподіваючись на випадкові поєднання ознак в потомстві і відбір рослин з потрібними властивостями) потрібно більше 10 років.

В цілому, проблема трансгенних  продуктів у всьому світі залишається  дуже гострою і дискусії навколо  ГМО не вщухнуть ще довго, тому що перевагу їх використання очевидні, а віддалені  наслідки їх дії, як на екологію, так і на здоров'я людини менш ясні.

2. ГМО КОРОВИ МОЖУТЬ ВИРОБЛЯТИ БІЛЬШ КОРИСНЕ МОЛОКО

Генна інженерія всупереч розхожій думці може допомогти людству  отримувати більш корисну продукцію  тваринництва. Спеціально виведена генетична  корова в Новій Зеландії вже дає молоко, яке як стверджують творці проекту, зможуть споживати навіть ті, у кого є присутнім алергічна реакція на звичайне молоко.

Генетично змінена корова дає молоко без бета-лактоглобулін - сироваткового протеїну, який викликає алергію у 3% дітей у віці до одного року. Люди і в дорослому віці можуть мати алергію на бета-лактоглобулін. У материнському молоці ця речовина відсутня, що є одним з ключових відмінностей жіночого молока від молока корови.

Бета-лактоглобулін не є корисним для людського здоров'я, і ​​багато дослідників навіть відзначають, що в ньому існують приховані загрози. Зокрема, ведеться мова про те, що він може посилювати запальні реакції в організмі людини. Науково це поки не доведено, проте творці генетично модифікованої корови говорять про те, що незалежно від того, чи шкідливий бета-лактоглобулін для людини чи ні, можна з упевненістю сказати, що без нього коров'яче молока стає більш адаптованим для засвоєння людським організмом.

В даний час учені планують вивести  нову породу генетично модифікованих корів, після чого вони приступлять до активного вивчення всіх властивостей їх молока. Вчені додали додатковий генетичний матеріал, щоб порушити виробничий процес бета-лактоглобулін за допомогою методу РНК-інтерференції. Єдине, що турбує вчених на даному етапі - це те, що теля народився без хвоста. Які ще зміни дослідження запустили в організмі тварини, вони не знають, тому навряд чи людина найближчим часом зможе спробувати молоко генетично модифікованої корови.

Самі дослідники говорять про те, що молока є абсолютно безпечним. Вони вже вивчили його властивості і окрім відсутності бета-лактоглобулін не знайшли ніяких відмінностей від звичайного молока. "Якби молоко було отруєно, тварина б вже давно здохло" - додають вони. Сам метод РНК-інтерференція вже давно застосовується в рослинництві для схрещування або зміни різних видів. Він вже встиг себе зарекомендувати як надійний спосіб отримання необхідних результатів, однак на сьогоднішній день це перший приклад використання методу на тваринах.

3. НЕБЕЗПЕЧНЕ МОЛОКО: РЕАЛЬНА  ЗАГРОЗА ЧИ ПІДСТУПИ КОНКУРЕНТІВ?

Питання про якість молочних продуктів в який раз опинилося в центрі уваги. Споживачі не на жарт стурбовані заявами експертів про те, що цілий ряд молочних продуктів є не тільки неякісними, але і небезпечними для здоров'я. У свою чергу виробники стверджують, що подібні заяви - підступи конкурентів, які не мають нічого спільного з реальністю.

Чи є українська продукція якісною  та безпечною? Які фальсифікації  на ринку молока є найбільш поширеними? Як часто в молоко і молочні продукти потрапляють рослинні жири? Чи містять українські молокопродукти ГМО?

Кому це вигідно?

Українська молочна продукція  є безпечною і якісною - в цьому впевнені експерти. Представники наукових установ, профільних відомств та виробничих підприємств переконані, що проблема безпеки вітчизняних молочних продуктів сьогодні багато в чому є роздутою.

"Оскільки конкуренція на  ринку збільшилася, ЗМІ нерідко  підіграють тим чи іншим виробникам  молочної продукції. Зокрема, зараз йде масована атака на продукцію вітчизняного виробництва, а деякі телеканали дають абсолютно неправдиву інформацію на цей рахунок", - прояснила обстановку завідувачка кафедрою технологій молока і молочних продуктів Національного університету харчових технологій Галина Поліщук, порадивши диференційовано підходити до будь-якої інформації.

Навіщо в молоці пральний порошок?

Навіть послухавши поради фахівця, доводиться констатувати: важко знайти інший продукт, який би фальсифікувався в таких розмірах, як молоко. Найчастіше його розбавляють водою. З цього приводу один німецький експерт якось сказав, що якби можна було зібрати всю воду, якою було розбавлене молоко, то утворився б океан, по якому флоти всього світу могли здійснювати розважальні прогулянки!

І якщо ж молоко розбавляють у всьому світі, то вітчизняним умільцям гріх не скористатися світовим досвідом, щоб збільшити свої прибутки. Правда, при такому розрідженні змінюється не тільки обсяг, але і щільність. Звідси хитрість номер два: густина збільшується, наприклад, шляхом додавання солі. "Сіль бере на себе вологу, білок концентрується, так що додавання солі в розбавлене водою молоко цілком може принести очікуваний ефект", - вважає керівник консультативно-контрольної лабораторії Інституту мікробіології і вірусології ім. Заболотного професор Надія Коваленко.

Крім води і солі в молоко підмішують цукор, крохмаль, крейду, мило, вапно, борну  кислоту, гіпс. А, наприклад, українському прем'єрові чудово відомо про те, що в молоко додають пральний порошок. Зокрема, розповідаючи про переговори з японцями з приводу закупівлі молоковозів, Юлія Тимошенко заявила буквально наступне: "Коли ми розмовляємо з оптовими виробниками молочних продуктів, які скуповують молоко за мінімальною ціною ... то вони говорять:" Ну, ви чого ... у нас селяни талановиті люди. Чим менше ми ставимо ціну на молоко, тим більше прального порошку вони підливають в це молоко ".

"Не думаю, що  в молоко додається пральний  порошок - адже тоді воно набуде  не тільки відповідний смак, але  і запах ... Швидше за все,  мова йде про миючі засоби " в загальному ", а до них відноситься і сода. Додають соду в молоко, щоб воно не псувалося, - це старий дідівський спосіб: на літр молока кладуть приблизно третина чайної ложки. Навряд чи в таких кількостях питна сода може принести шкоду здоров'ю, хоча, звичайно, молоко втрачає свої смакові якості і після вживання такого продукту залишається не дуже приємний післясмак.

На смак і  колір ...

В принципі, післясмак  від соди - це не найгірше відчуття після  вживання молока. Зокрема, експерти, які радять, як самостійно оцінити якість молочних продуктів, для полегшення "дослідження" підказують споживачам, який у молока може бути смак. Запевняю, ви про це навіть не здогадувалися!

Цитату наведу повністю: "Порожнина рота обполіскуємо невеликою  кількістю молока (5-10 мл). Смак доброякісного  молока злегка солодкуватий. Згодом з'являється  смак: недостатньо виражений, порожній, кормової, хлібний, кислий, прогірклий, гіркий, пліснявий, гнильний, смак нафтопродуктів , лікарських, миючих, дезинфікуючих засобів, інших хімікатів, смак цибулі, часнику, полину та ін ".

Не всі йогурти  однаково корисні ...

Втім, як відомо, приємний смак і колір легко досягається за допомогою "новинок" хімічної промисловості. Скажімо, незважаючи на цілком пристойні показники при дегустації, далеко не всі йогурти є корисними.

Експерти радять придивитися  і до інших молочним продуктам - наприклад, кефіру. "Раніше кефір, виготовлений за класичною технологією, міг зберігатися від 1 до 3 днів. Та й сьогодні, якщо до продукту нічого зайвого не додається, терміни зберігання дуже обмежені. Якщо ж термін зберігання продукту понад 10 днів, ця обставина має, щонайменше , насторожувати, і склад даного продукту потрібно перевіряти ".

Молочні продукти без молока.

Але це все "квіточки" у порівнянні з тим, що в деяких "молочних продуктах" молока немає  зовсім! Зокрема, дослідження якості згущеного молока, проведені Держспоживстандартом у минулому році, дозволили експертам стверджувати, що половина згущеного молока вітчизняного походження замість молока містить рослинні жири. Фахівці повідомили, що з дев'яти брендів чотири марки практично не містили молока.

Нерідко немає молока і в ароматичному морозиві, представляє собою шматок збитого льоду з додаванням фарбників і ароматизаторів. А, як показали останні перевірки Укрметртестстандарту, в "пломбірі" від найвідоміших виробників є до 90% рослинного жиру.

90%-м вмістом рослинного жиру можуть "похвалитися" і деякі сирки в шоколаді. "У технології виробництва глазурованого сирка найголовніше - сформувати основу, яку потім було б легко глазурувати. У сирі міститься значно більше вологи, ніж у тій масі, з якої формується основа сирка. А якщо в масу ввести високоплавкі жири, то не потрібно додатково пресувати сир - можна відразу формувати напівфабрикат ". Можно сказати, що "виробництво" повністю лежить на совісті виробників.

Зі свого боку додамо, що на совісті виробників сирків лежить і наявність у них спорових мікроорганізмів і іншої патогенної мікрофлори. Взагалі, пам'ятаючи про репутацію глазурованих сирків, залишається тільки дивуватися батькам, які купують даний продукт в якості "корисного ласощі" своїм дітям.

Ні грама рослинних жирів не повинно міститися і в складі вершкового масла - в іншому випадку це не масло, а спред або комбіжир, каже лікар-дієтолог Лариса Буткова. "Сьогодні багато говорять про те, що в маргарині в порівнянні з маслом набагато менше холестерину, і цього ніхто не заперечує. Однак зовсім не холестерин є ворогом" номер один ". Набагато небезпечніше гідрогенізовані жири, або так звані трансжири. У них є ще одне - жири-виродки, оскільки вони токсичні, мають властивість накопичуватися в організмі, а до наслідків їх непомірного вживання лікарі відносять стрес, атеросклероз, хвороби серця, рак, ожиріння ".

4. ГЕННО-МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ: ЗА ЧИ ПРОТИ?

З тих пір, як в кінці 80-х років американська компанія "Монсанто" створила перші трансгенні продукти, не вщухають суперечки про допустимість їхнього масового виробництва, можливих негативних наслідках для здоров'я й навколишнього середовища.

Прихильники застосування біотехнологій у сільському господарстві та харчовій промисловості стверджують, що без масового виробництва ГМ-продуктів людство просто помре з голоду. Противники вказують на те, що вирішувати проблему недостачі продовольства за допомогою трансгенів - значить міняти одну проблему на іншу, можливо, куди більш серйозну.

Державні органи, дослідницькі інститути, неурядові організації та професійні об'єднання в усьому світі приводять аргументи "за" і "проти" штучної коректування генетичного коду рослин. Однак простому споживачеві розібратися в тому, чим він годує свою родину, вони мало допомагають.

Сьогодні у світі основними генно-модифікованими джерелами або генно-модифікованими організмами (ГМО) є картопля, ріпак, бавовник, кукурудза, цукровий буряк, рис, пшениця, томати, соя і ряд інших. Значна частина ГМО піддається глибокій переробці і перетворюється в ГМ-сировину (цукор, борошно, соєве м'ясо і молоко і т.д.), яке, в свою чергу, може бути використане для виробництва ГМ-продуктів. Список таких продуктів у світі налічує декілька сотень найменувань. ГМ-інгредієнти в них можуть становити від десятих часток відсотка до 100%.

Поширення біотехнологій  у сільському господарстві просувається стрімкими темпами. За даними Міжнародної  служби з агробіотехнології з 1996 по 2003 рр.. площі обробітку трансгенних рослин зросли в 40 разів, досягнувши 67,7 млн га (з них 42,8 млн га - в США). ГМ-рослини вирощуються в 18 країнах світу. Лідером трансгенної індустрії по праву вважаються Сполучені Штати - тут визріває 63% від загального урожаю біотехкультур в світі.

Подібна популярність ГМ-культур  пояснюється їх воістину "над-рослинними" властивостями. Вони більші, стійкіші до змін клімату, шкідників, гербіцидів, вірусним, бактеріальним і грибним хворобам, більш урожайні.

Досягається це за рахунок  коригування генетичного коду: в  рослину впроваджується ДНК іншого організму, який і забезпечує наявність потрібних виробнику властивостей. Від традиційної селекції метод генної інженерії відрізняється тим, що "схрещування" може відбуватися не тільки з іншим рослиною, але і з мікроорганізмами, вірусами, тваринами і навіть людиною. Наприклад, морозостійкий помідор був отриманий в результаті вбудовування в ДНК томату гена північноамериканської морської камбали, а для створення сорту пшениці, стійкої до посухи, використався ген скорпіона. У тому, наскільки це безпечно для здоров'я, екології та навіть розвитку економіки, думки експертів розходяться.

Учені до цих пір не прийшли до однозначних висновків  про те, чи шкідливі генетично модифіковані продукти для здоров'я людини. Так, президент Загальнонаціональної асоціації  генетичної безпеки Олександр Баранов заявляє, що вживання подібних продуктів - це "міна уповільненої дії". Наслідки можуть позначитися не на самих споживачах, а на їх дітях.

Трансгени: "проти".

Неминучий ризик при  використанні високих технологій. 10 років це не термін для генетичних експериментів. Для оцінки віддалених результатів повинно змінитися кілька поколінь, лише в цьому випадку можна робити висновок про безпеку або шкідливості трансгенних продуктів.

Один з основних аргументів противників ГМО - можливі в результаті їхнього вживання порушення здоров'я. Як стверджується, трансгени збільшують ризик виникнення небезпечних алергій, харчових отруєнь і мутацій. Зокрема, говорять деякі фахівці, більшість відомих трансгенних рослин не гинуть при масовому використанні сільськогосподарських хімікатів і можуть їх акумулювати. Крім того, результатом вживання ГМ-продуктів у їжу може стати несприйнятливість до антибіотиків.

Перетворення звичайних  посівів у трансгенні. Під ГМ культури на Землі виділено 58 мільйонів гектарів. Картопля, кукурудза, соя, рапс, рис, зернові, бавовна, огірки, дині, перець, гарбузи. Завдяки перехресному запиленню вбудовані вченими гени проникають в спадковий апарат інших рослин, які не пройшли лабораторію. Кілька років тому в Мексиці, яка є найбільшим транспортером трансгенного насіння - відбулося спонтанне перехресне запилення кукурудзи вдосконалених сортів і звичайною, і вже-процес не звернемо! Ген назад не витягнеш, він назавжди засів у спадковому апараті. У масштабах планети експансія трансгенних незабаром призведе до витіснення звичайних рослин.

До протестів екологів і лікарів додаються заперечення  економістів. Зокрема, як нагадують  автори книги "ГМО: контроль над суспільством або суспільний контроль?", Перехід  на трансгенні культури може привести до залежності національної економіки від компаній, що володіють біотехнологіями, що, в свою чергу, являє загрозу продовольчої безпеки країни.

На думку супротивників  ГМО, неспроможний і теза про те, що ГМ-культури можуть вирішити проблему голоду. Тільки в 2002 році в Індії було знищено 60 млн. тонн зерна, тому що за нього не було кому платити, а в Замбії в 2003 р. по тій же причині на складах пропало 300 тис. тонн маніоки, нагадують вони.

Трансгени: "за".

Аналіз результатів  проведених досліджень, а також даних  світової наукової літератури, присвяченій проблемі безпеки ГМО як на етапі реєстрації, так і на етапі після реєстраційного моніторингу, свідчить про відсутність будь-яких негативних ефектів для здоров'я людини.

Чому Мічуріну можна  було схрещувати рослини, а сучасним генним інженерам не можна? Раніше, щоб гени солодощі та зимостійкості в результаті багаторазового запилення прилаштувалися в хромосоми полуниці, потрібні були десятки років постійних експериментів. Сьогодні вченим так старатися не треба - новий сорт слив можна вивести за пару тижнів. Вирізали за допомогою біохімічних ножиць донорської ген з ДНК однієї рослини, підсадили його в кісточку або насіннячко іншого виду - і готово! Вчені економлять час, а фермери отримують культури які не бояться шкідників і заморозків, дають високий урожай не псуються при зберіганні та перевезенні, завжди мають товарний вигляд. Продукти харчування, що містять генетично модифіковані інгредієнти, можуть стати корисними для здоров'я, якщо в них вбудувати вакцини проти різних хвороб (наприклад, вже отримано салат-латук, який виробляє вакцину проти гепатиту Б).

Трансгенними продуктами можна нагодувати усіх голодних. Кинули насіннячко в землю, а з нього  виріс цілий сад. Ні поливати, ні обробляти ні нітратами удобрювати і інсектицидами проти шкідників обробляти. Врожаю - море, фрукти і овочі наливні, добірні, і коштують копійки - ідеальний варіант для найбідніших країн! В одній Південній Африці недоїдають 14,5 мільйона. Але уряд Замбії категорично відмовляється приймати допомогу трансгенами. Таку б педантичність нашим супермаркетам!

Шкідливість трансгенів ще не доведена і проявиться вона в  майбутньому, ніхто точно не знає, а от використовувана агрономами хімія вже багато років отруює нам життя. За останні півстоліття  вчені створили супер стійкі отрути, які просочуються в землю, повітря, воду.

Загалом, ситуацію, що склалася сьогодні в Україні в області виробництва і використання ГМ-культур, крім як дивною назвати складно.

Справа в тому, що виробництво  ГМ-продуктів у світі зростає, а український продовольчий кошик значною мірою залежить від імпорту. Настільки значною, що подальше ігнорування ситуації може не в кращу сторону вплинути на біологічну безпеку країни. Зараз ніхто не може навіть оцінити ступінь поширення ГМО на території країни. Системного аналізу проблеми в масштабах країни в принципі не існує, немає контролю за виробництвом і розповсюдженням трансгенних продуктів, ніде законодавчо не прописана персональна відповідальність. Зараз накладено мораторій на висівання ГМО, але не можна поручитися, що їх не висівають, тому що ніхто цього не перевіряє.

В Україні існує не більше десятка лабораторій, здатних визначати наявність ГМІ у продуктах харчування та проводити оцінку їх безпеки, що обумовлено, в тому числі і відсутністю законодавчої бази. Не дивно, що на столах споживачів виявляються прослизнув за санітарно-гігієнічні бар'єри продукти-мутанти.

Небезпеку несуть в собі не стільки самі трансгени, скільки  безконтрольне їх надходження і  використання в Україні, втім, як і в будь-якій країні світу. Генетично-модифіковані продукти дешевше, тому вони так успішно конкурують на ринку з генетично-незміненими аналогами. Це реалії, які не можна не враховувати. Але у споживача повинно бути право поінформованого вибору - які продукти вживати.

Проблем у зв'язку з ГМО, дійсно виникає багато. Чи означає це, що потрібно їх забороняти? Відповідь на це питання поки залишається відкритою.

ВИСНОВОК

Існує безліч наукових і  журналістських робіт, присвячених  питанню генно- модифікованих організмів, але жодна з них не відповідає прямо на запитання шкідливі вони чи корисні.

У найближчому майбутньому  навряд нам вчені дадуть конкретну відповідь на питання, що несуть у собі результати експериментів в області генної інженерії, і в першу чергу це тому, що перед ними не ставилася така ціль. Адже як завжди існує дві сторони медалі, тобто, є як противники так і прихильники ГМО і кожен з них буде намагатися довести свою правоту й лобіювати свої інтереси, використовуючи при цьому всі можливі й доступні для них засоби.