ГМО – дослідження фахівців щодо їх безпечності

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  університет харчових технологій 
 
 

Кафедра біохімії

 та  екологічного контролю 
 
 

Реферат на тему :

«ГМО – дослідження фахівців щодо їх безпечності» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

Студент групи БТЕК-3-5

Михайленко  В.Г. 

Перевірила:

Степанець Л.Ф. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2011 
 
 

План 
 
 
 
 
 

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Що таке ГМО - генетично модифіковані організми………………5
2. ГМО - аргументи за і протии…………………………………………6
3. Результати дослідів на тваринах…………………………….............15
4. Наслідки вживання генетично модифікованих продуктів  
   для здоров'я людини…………………………………………………..17
5. Список міжнародних виробників відмічених у використанні ГМО……………………………………………………………………..19

Висновок……………………………………………………………………….21

Список  літератури …………………………………………………………..22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                Вступ

Населення нашої  планети, що стрімко збільшується, спонукало  учених і виробників не тільки інтенсифікувати  вирощування сільськогосподарських  культур і худоби, але і почати пошук принципово нових підходів до розвитку сировинної бази сторіччя, що почалося.

Новим підходом до вирішення проблеми зменшення  сировинної бази на початку 70-х рр. стала  поява такої її галузі науки як генна інженерія. Першим генно-інженерним продуктом став людський інсулін ( продукований бактеріями Е.соli)а також виготовлення ліків, вітамінів, ферментів, вакцин. В той же час енергійно розвивається клітинна інженерія. Особливо великих успіхів вдалося досягти в області мікроклонувального розмноження рослин і одержання рослин з новими властивостями.

Першим, в результаті штучних маніпуляцій з генами, вийшов тютюн, невразливий для шкідників, потім генно-модифікований помідор (в 1994г. фірма Monsanto), кукурудза, соя ,рапс, огірок ,картопля, буряк, яблуко та інші. ГМО все частіше почали входити до продуктів харчування. В наш час вміст ГМО в продуктах є звичним та прийнятним. Але проблема трансгенних продуктів й досі викликає гострі дискусії , оскільки переваги їх використання очевидні, а віддалені наслідки їх дії, як на екологію, так і на здоров'я людини менш ясні. Але чи варто байдуже ставитися до цієї проблеми?

Оскільки ГМО  розмножуються, розповсюджуються і  еволюціонують, вони викликають проблеми, значно відмінні від проблем, пов'язаних з безпекою використовування продуктів традиційних технологій. На відміну від більшості фізичних і хімічних з'єднань, ГМО, вивільнюючись в навколишнє середовище починають розмножуватися, розповсюджуватися і, можливо, схрещуватися з місцевими організмами, що робить практично неможливим їх виявлення і знищення, а також утрудняє зміну або усунення їх дії.

Більшість науковців  вважає, що випуск генетично модифікованих продуктів у навколишнє середовище може спричинити незворотну шкоду біологічному різноманіттю екосистем, а також здоров'ю людей та тварин. Ця група науковців, беручи до уваги обмеженість наших знань про природу ризику від ГМО, закликає уряди ввести 5-річний мораторій на комерційне застосування ГМО, щоб забезпечити необхідний час для більш інтенсивного моніторингу. Окрім цього зростає розрив між країнами Західної та Східної Європи у рівнях поінформованості про потенційний ризик випуску ГМО. Цим користуються для експорту на Схід цієї продукції.

Проблема поглиблюється  й тим, що люди мають мало достовірної  інформації про генетично модифіковані продукти.

Поняття "генетично  модифіковані продукти" знайоме  не кожному, а якщо і знайоме, то ставлення  пересічного громадянина до генної інженерії не можна назвати надто  добрим.

Однак, не просто зрозуміти позитив чи то негатив, що в наш час ми не можемо обійтися без генної інженерії та, зокрема, від ГМО.

ГМО – у світі

Дві третини всіх ГМ культур в світі вирощуються в США, тому не дивно, що в цій країні найліберальніші закони відносно ГМО. Трансгени в США визнані безпечними, прирівняні до звичайних продуктів, а маркіровка продуктів, ГМО, що містять, - необов'язкова. Подібна ситуація і в Канаді - третьою після обсягів виробництва ГМ-ПРОДУКТІВ в світі. 
 
У Японії продукти, ГМО, що містять, підлягають обов'язковій маркуванню. У Китаї ГМО-продукти проводяться нелегально, і здійснюється їх збут в інші країни. А ось країни Африки останні 5 років не допускають на свою територію ввезення продуктів з ГМ компонентами. 
 
У країнах Євросоюзу, до якого ми так прагнемо, заборонено виробництво і ввезення на територію дитячого харчування, ГМО, що містить, і продаж продуктів з генами, стійкими до антибіотиків. У 2004 році був знятий мораторій на вирощування ГМ культур, але в той же час дозвіл на вирощування був виданий тільки на один сорт трансгенних рослин.  
У Росії вирощувати ГМ-РАСТЕНІЯ в промислових масштабах заборонено, але деякі імпортні ГМО пройшли державну реєстрацію в РФ і офіційно дозволені для вживання - це декілька ліній сої, кукурудзи, картоплі, лінія рису і лінія цукрового буряка. Все решта ГМО, що існують в світі (близько 100 ліній), в Росії заборонені. 
 
Дозволені в Росії ГМО можуть застосовуватися в будь-якому продукті (у тому числі і в дитячому харчуванні) без обмежень. Але якщо виробник додає в продукт ГМО-компоненты, він повинен вказати це на упаковці. 

                                                        ГМО в Україні

Судячи з усього, Україна від світових лідерів відставати не збирається. Не дивлячись на те, що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено (але можна отримати дозвіл на польові випробування ГМ рослин!!!), вже більше 1 млн. га полів засіяно генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, рапсом (інформація голови Державного комітету України по питаннях технічного регулювання і споживчої політики А. Шніпко).  
 
За неофіційною інформацією, в Україні в 2005 році 45% всіх посівів сої були генетично модифікованими. За інформацією журналу "СПИСІВ" (13-19 лютого 2001 року), в радгоспі "Світанок" Рівненської області вирощувався ГМ картопля сорту "Новий лист" компанії "Монсанто", після чого він продавався населенню. За інформацією Міністерства екоресурсів України, польові випробування ГМ рослин компаній "Монсанто", "КВС", "Авентіс" проводилися також на майданчиках в Березані (Київська область), в селі Дзендзельовци (Черкаська область).

згідно із законом в Україні взагалі не повинно бути продуктів, ГМО, що містять, - згідно «Тимчасовому порядку ввезення, державного дослідження, реєстрації і використання трансгенних сортів рослин в Україні» від 17 серпня 1998 року, всі ГМО, використовувані в нашій країні, повинні обов'язково реєструватися, але на сьогодні жодного ГМО в Україні зареєстровано не було. Тобто використання генетично модифікованих компонентів у виробництві продуктів харчування взагалі незаконно.  
 
Не дивлячись на це, ГМ-КОМПОНЕНТИ активно пхають, хто тільки може і куди тільки можна, а ось маркувати продукти з ГМО не хоче ніхто. 
 
Виробники посилаються на те, що на даний момент в Україні немає жодного підзаконного акту, який регламентує мінімальний вміст ГМО в продукті, при якому цей продукт необхідно маркірувати. Коли ж з 1 листопада минулого року Кабмін збирався регламентувати це питання і ввести обов'язкову маркіровку продуктів, що містять більше 0,9% ГМО.

1. Що таке ГМО - генетично модифіковані організми?

Генно модифіковані продукти - це трансгенні організми, спадковий  матеріал яких змінений методом генної інженерії з метою додання  їм бажаних властивостей. Всі продукти, які використовуються в сільському господарстві, вони всі отримані за рахунок технологій, які змінюють генетичний апарат. Це є традиційна селекція, а зараз це є методи генетичної інженерії, які цю селекцію значно пришвидшують. Традиційно селекція дає, наприклад, сорт рослин за 10 - 15 років, а генна інженерія за рік за два. 
потреба у генно модифікованих продуктах виникла не так і давно, а проблема перенаселення людства спонукала до цього. Ще однією проблемою є те, що за останні тільки 20р. людство втратило більше 15% ґрунтового шару. При цьому світові не вистачає білка, його світовий дефіцит складає 35-40 млн. тон/год. та зростає щоденно на 2-3%. Тому виросла потреба у в збільшенні сільськогосподарських продуктів для того, щоб вирішити продовольчу проблему так, як традиційними способами вже це важко зробити.

ГМО об'єднують три групи організмів: 
    - генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ); 
    - генетично модифіковані тварини (ГМТ); 
    - генетично модифіковані рослини (ГМР) - найбільш поширена група. 

На сьогодні в світі існує декілька десятків ліній ГМ-КУЛЬТУР: сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни. Масово вирощуються ГМ-СОЯ, яка в США вже витіснила звичайну сою, кукурудза, рапс і бавовна.  
 
Посіви трансгенних рослин постійно збільшуються. У 1996 році в світі під посівами трансгенних сортів рослин було зайнято 1,7 млн. га, в 2002 році цей показник досяг 52,6 млн. га (з яких 35,7 млн. га - в США), в 2005 грамів ГМО-посевов було вже 91,2 млн. га, в 2006 році - 102 млн. га. 
 
У 2006 році ГМ-КУЛЬТУРИ вирощували в 22 країнах світу, серед яких Аргентина, Австралія, Канада, Китай, Німеччина, Колумбія, Індія, Індонезія, Мексика, Південна Африка, Іспанія, США. Основні світові виробники продукції, ГМО, що містить, - США (68%), Аргентина (11,8%), Канада (6%), Китай (3%).  

2. ГМО - аргументи за і проти

  ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ ГМО.

Захисники генетично модифікованих організмів стверджують, що ГМО - єдиний порятунок людства з голоду. По прогнозах учених населення Землі до 2050 року може досягти 9-11 млрд. чоловік, природно виникає необхідність подвоєння, а то і потроєння світового виробництва сільськогосподарської продукції.  
 
Для цієї мети генетично модифіковані сорти рослин відмінно підходять - вони стійкі до хвороб і погоди, швидше дозрівають і довше зберігаються, уміють самостійно виробляти інсектициди проти шкідників. ГМО-раслини здатні рости і приносити хороший урожай там, де старі сорти просто немогли вижити із-за певних погодних умов. 

 
                                            ГМО на службі у медицини 
В Англії навчилися розводити трансгенних курей, яйця яких мають важливемедичне значення. Річ у тому, що протеїни яєць таких птахів йдуть на виготовлення препарату, здатного вилікувати злоякісні пухлини. 
Показово, що ця найважливіша подія відбулася саме в тому дослідницькому закладі, де колись була створена легендарна овечка Долі. З тих пір пройшло тільки десять років. І Долі відкрила цілу епоху в розвитку генетики. На жаль, п'ять років тому Долі не стало, причиною її смерті була пневмонія. Учені з наукового центру, що знаходиться поряд з Едінбургом, оголосили, що в їх центрі живе вже 5 поколінь курей, яйця яких включають велику кількість протеїнів, необхідних для лікування раку. Таке відкриття коштує на порозі розробки принципово нових препаратів. Вони стануть менш дорогими, і виготовлення їх буде простіше, ніж ті препарати, які вже створені. Це відзначив в своїй промові директор даного закладу. Він зупинився на тому, що саме простота і дешевизна виготовлення є основними перевагами такого препарату. Для його виготовлення всього треба мати курник, а з витратних матеріалів тільки комбікорм. На сьогоднішній день в цьому центрі знаходяться близько п'яти сотень клонованих курей. Створення такої кількості піддослідних птахів зайняло півтора десятка років. З яких протягом перших десяти було винайдено засіб для боротьби з пухлинами, який вже пройшов випробування. Ця робота без сумніву стане новою віхою на шляху позбавлення людства від цього страшного захворювання.

ГМ-водорості  та автомобільне паливо

Майкл Сайберт, співробітник американської лабораторії NREL і його колеги з University Illinois розробляють модифікацію морських водоростей на молекулярному рівні, з метою виробництва ними водню у великих кількостях. До цього учені вже продемонстрували метод виробництва водню за допомогою приручених бактерій. Крім цього, пропонувалася забавна ідея по виробництву водню з масла соняшнику. Ферменты гидрогеназа, а також реакції отримання кисню. 
Для розшифровки цих ланцюжків зв'язків учені застосовують могутні комп'ютери і вже намічають, яким чином необхідно модифікувати водорості. Після потрібної модифікації, вони проводитимуть водень в 10 разів швидше, ніж природні водорості -- говорить Сайберт. Як розрахували учені-розробники, на спеціалізованій фермі (або декількох фермах), площею приблизно 20 тис. км², можна б було проводити водень для всіх легкових автомобілів Сполучених Штатів, навіть якщо б вони всі були обладнано паливними елементами, а не двигунами внутрішнього згоряння.

Гм-дерева врятують екологію

Учені вашингтонського  Університету вивели сорт ГМО-тополі, яка може деструктуризувати певні промислові отрути, отруйливі природу, переробляючи їх в нешкідливі речовини.

Вживання рослинного миру для боротьби з отруєнням  природи, зване фиторемедиацією  або фитоочисткою, служить новим  і вельми перспективним методом рішення проблеми промислових забруднювачів. До сьогоднішнього дня фиторемедиация виглядала досить сумнівною ідеєю, оскільки отруєні ділянки землі, в основному, покриті не одним, а досить різними отруйливими речовинами. Але розроблений сорт тополь вирішує проблему боротьби з чималою кількістю органохімічних отрут, у тому числі хлороформ, бензол, трихлоретилен, переробляючи їх за допомогою органічних перетворень у воду, CO2 _{і певні солі, що не завдають шкоди.}

Лабораторні випробування визначили, що генетично модифіковані тополі в 100 разів ефективно абсорбують з грунту трихлоретилен, ніж природні тополі. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повітря і переробляти їх в безпечні метаболіти усередині листя. Подальшою стадією випробувань будуть польові дослідження. Перші досліди повинні показати, що генетично модифіковані тополі як такі не можуть принести ніякої шкідливої дії на природу і людей. Учені також збираються продумати певні заходи для уникнення витоку ГМО-рослин в неконтрольоване середовище.

ГМ-бактерії знищують злоякісні  пухлини

Більшість ракових  пухлин має центральну зону, де істотно  знижений зміст кисню (область гіпоксії). Ракові клітки в такій області  не здатні до до безконтрольного розподілу  і розростання, але вони і не піддаються дії хіміопрепаратів, «мішенню» яких є клітки, що швидко ростуть. 
Як альтернатива лікування ракових захворювань генетики запропонували грунтову бактерію Clostridium novyi-NT - мікроорганізм, що мешкає в грунті, не виносячий кисню, тобто строго анаеробний мікроорганізм.  
З пори бактерій вводяться внутрішньовенно і розповсюджуються з потоком крові до органів і тканин організму, локалізуючись згодом саме в зоні гіпоксії пухлини. Опинившися в сприятливих умовах, суперечки проростають, бактерії починають конкурувати з клітками пухлини за харчові ресурси, тим самим поступово вбиваючи ракові клітини.

Фотокамера  із бактерій

Учені каліфорнійського університету в Окленде одержали специфічну фотоплівку з ГМО -бактерій.

New Scientist пише, що  в ході досліджень група учених Кріса Войта, використовувала кишечную палочку (Escherichia coli), якій для виживання не потрібне сонячне світло. Для додання Escherichia coli необхідних властивостей, дослідники упровадили в мембрану клітки кишкової палички генетичний матеріал синьо-зеленої водорості. У результаті Escherichia coli стала реагувати на червоне світло.

Послі цього  колонію бактерій з генетично  модифікованим геномом помістили  в середу із специфічними молекулами-індикаторами. При дії на дану "біофотоплівку" червоним світлом дезактивувався один з генів Escherichia coli, що провокує зміну кольору молекул-індикаторів. У результаті, змінюючи стан мікроорганізмів на конкретних місцях фотоплівки, можна одержати монохромне зображення. При цьому зважаючи на мікроскопічні розміри мікроорганізмів, малюнок володіє неймовірним дозволом - близько 100 000 000 пікселів на дюйм в квадраті. Проте на отримання квадратного дюйма малюнка затрачується близько 4 годин. 
Вчені вважають, що їх досягнення швидше за все не застосовуватиметься в області звичайної фотографії. Проте дані досліди можуть спровокувати появу нанофактур, здатних створювати які-небудь речовини конкретно на тих ділянках, куди падає світло.

НЕГАТИВНІ АСПЕКТИ  ГМО.

Фахівці-супротивники ГМО стверджують, що вони несуть три основні загрози:  
 
Загроза організму людини - алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява шлункової мікрофлори, стійкою до антибіотиків, канцерогенний і мутагенний ефекти.  
 
Загроза навколишньому середовищу - поява вегетуючих бур'янів, забруднення дослідницьких ділянок, хімічне забруднення, зменшення генетичної плазми і ін.  
 
Глобальні ризики - активізація критичних вірусів, економічна безпека.

Вторгнення  в днк

Вторгнення в  ДНК для науковців є інструментом, що дозволяє змінювати життя, робити його гнучким до вимог технічного середовища. Генетична інженерія дозволяє поводитися із життям як із технікою.

Справді генну  інженерію можна назвати завершальним етапом адаптації до світу машин. Водночас однієї думки про генну  інженерію, генетично модифіковані продукти в науковому світі немає.

Більшість науковців  вважає, що випуск генетично модифіковані продукти у навколишньому середовищі можуть спричинити незворотну шкоду  біологічному різноманіттю екосистем, а також здоров'ю людей та тварин. Ця група науковців, беручи до уваги обмеженість наших знань про природу ризику від ГМО, закликає уряди ввести 5-річний мораторій на комерційне застосування ГМО, щоб забезпечити необхідний час для більш інтенсивного моніторингу.

Окрім цього  зростає розрив між країнами Західної та Східної Європи у рівнях поінформованості про потенційний ризик випуску ГМО. Цим користуються для експорту на Схід цієї небезпечної технології та небажаної продукції.

Проблема поглиблюється  й тим, що люди мають мало достовірної  інформації про генетично модифіковані продукти.

Поняття "генетично  модифіковані продукти" знайоме  не кожному, а якщо і знайоме, то ставлення  пересічного громадянина до генної інженерії не можна назвати надто  добрим.

Насправді, - генетика (genetikos - той, що народжує, плодючий) - наука про спадковість та мінливість живих організмів. Вона вивчає принципи зберігання та реалізації генетичної інформації, розкриває закони індивідуального розвитку організмів та вірусів, виникнення в них нових ознак.

А от генна інженерія - це розділ молекулярної біології та генетики, метою якого є створення організмів з новими комбінаціями спадкових властивостей, зокрема, таких, що не поширені в природі. Наприклад, глобальне потепління можна буде перемогти, створивши рослини та тварини, генетично змінені так, щоби протистояти росту температур та посухам.

Окрім, цього  вже зараз створено та запатентовано  вид курей, в яких відсутній материнський ген, що змушує курей висиджувати  яйця, що невигідно для птахофабрик. Отак, вид за видом, змінюючи, життя  все більше пристосовується до техносередовища.

Якщо захоплюватися  генною інженерією, то не виключено, що скоро навколо будуть лише одні маленькі дива.

Все-таки, не просто зрозуміти добре чи то зле, що ми дійшли до генної інженерії.

Генно модифіковані продукти - це продукти, які отримані за рахунок змін генетичного апарату живих організмів. Всі продукти, які використовуються в сільському господарстві, вони всі отримані за рахунок технологій, які змінюють генетичний апарат. Це є традиційна селекція, а зараз це є методи генетичної інженерії, які цю селекцію значно пришвидшують. Традиційно селекція дає, наприклад, сорт рослин за 10 - 15 років, а генна інженерія за рік за два. Скажіть будь ласка, чому виникла потреба у генно модифікованих продуктах? Є потреба у в збільшенні сільськогосподарських продуктів для того, щоб вирішити продовольчу проблему, яка є досить гострою в світі. Такими традиційними способами вже це важко зробити. Чому стільки непорозумінь та застережень до генно модифікованої продукції у громадськості?

Перша причина - це слабка обізнаність з природою цих продуктів. А по-друге є це результат конкурентної боротьби отих фірм, які отримують продукти сільського господарства традиційними підходами.

Чи є майбутнє за цими продуктами?

Вони є важливі  для вирішення продовольчих програм. Вони повинні бути відповідно позначені і люди повинні мати право вибору цих продуктів: купувати їх чи не купувати, вживати чи не вживати.

Відсутність інформації про розповсюдження генетично модифікованих  організмів призводить до низького рівня усвідомлення проблеми населенням і навіть урядовими особами.

Можна сказати, що законодавча база в Україні  щодо ГМО є не розробленою і  серйозно відстає від стандартів ЄС.

На даний час  в Україні немає чинного закону, щодо діяльності пов'язаної з генетично модифікованими організмами. Багато законопроектів так і не стали законами. Прорецензувавши останній з них «Про біобезпеку генетично-змінених організміві продуктів», кандидат юридичних наук Ірина Тустановська і його вважає недосконалим. Основним з недоліків є недостатня участь громадськості. Негативним є і те, що сфера діяльності не розповсюджується на генетично інженерну діяльність в замкнутих системах (наприклад, в лабораторіях щодо високих класів). Недоліком є і те, що інформація про генномодифіковані продукти може бути визнана конфіденційною. Деякі з цих законопроектів враховували стандарти ЄС, але за основу брали Картагенський протокол, прийнятий 30 січня 2000 року у м. Монреаль (Канада). Основним принципом протоколу є принцип застереження: держава може відмовитись від ввезення на її територію ГМО, якщо вважає, що такі організми спричинять небезпеку, не порушуючи при цьому ВТО.

Щодо чинного  законодавства України, то у законі «Про захист прав споживачів» є положення про те, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги). І ця інформація повинна містити крім назви твору, ціни, дати виготовлення та ін., щей позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів.

Пропагуючи генетично  модифіковані продукти, нам говорять, що все це - здобутки цивілізації. генна  інженерія дозволяє переносити в  рослини (кукурудзу, ріпак, сою, картоплю тощо) гени з бактерій, вірусів, тварин чи інших рослин. Це робиться для наділення їх новими характеристиками: швидким дозріванням, вищою врожайністю, стійкістю до шкідників чи хвороб. Деякі ГМО, на думку спеціалістів, можуть викликати алергії в певних груп людей. Ситуація ускладнюється відсутністю маркування на ГМ-продуктах у більшості країн світу.

Вже зараз чимало людей з острахом дивляться на генетично модифіковане майбутнє, на глобалізаційні процеси. Здається, що наш екологічний годинник вже  натякає на фініш.

До списку відомих  в СНД фірм, продукція яких може містити генетично модифіковані продукти можна віднести продукцію Сoca Cola, Danone, Heinz, Hipp, VacDonalds, Nestle, Stimorol, Wrigleys.

А також маленька інормація про гарячу пятірку  світових корпорацій або генетичних гігантів, серед яких ASTRA ZENECA (масштабна компанія посівних культур), DuPont (фармацептична та агрохімічна компанія), та уже достатньо відома MONSANTO, на долю якої припадає 88% всіх ГМ-культур, вирощених в США в 1998 році. Між іншим в 2000 році остання компанія змінила назву на Фармація.

Відомо, що в  продуктах харчової промисловості  часто використовуються ферменти, які  виробляють геннно модифіковані організми. Нещодавно швейцарський Федеральний  інститут технології довів, що саме ці ферменти є головними винуватцями  алергій і астми. А також в Йоркській лабораторії харчування було зроблено відкриття про те, ГМ-соя може мати явний негативний вплив на людину, а саме: викликати хвороби шкіри, шлунку та алергію. Ще одна проблема таких продуктів -- це токсичність, яка полягає в сповільненій дії. Відомо, що термін вияву дії токсичного білка може займати близько 30 років. Його перетворення з корисного на хвороботворний може бути спричинене навіть найменшими змінами амінокислотного складу.

Основні ризики використання ГМО на сьогодні

• Агротехнічні ризики

Практичне використання методів генної інженерії (ГІ) є найпоширенішим у сільськогосподарському рослинництві. Серед ГМ-рослин, які вирощуються широко вирощують у світі - соя, кукурудза, бавовник і ріпак. У деяких країнах дозволено вирощувати трансгенні помідори, картоплю, рис, кабачок.

Експерименти  проводять на соняшнику, цукровому  буряку, тютюні, винограді, плодових деревах  тощо.

Сьогодні дуже поширеними є трансгени, стійкі до гербіцидів, шкідників і вірусів.

«Нечутливість»  до гербіцидів (пестицид, який знищує бур'яни) дає можливість певній рослині бути невразливою до доз хімікатів смертельних по стосовно інших рослин. Внаслідок цього поле звільняється від усіх зайвих рослин, тобто бур'янів, а культури, стійкі до гербіциду, виживають. Стійкість рослини проявляється до конкретного типу гербіциду. Наприклад, відома транснаціональна біотехнологічна корпорація (ТБК) «Монсанто» випускає гербіцид «Roundup» та стійкі до нього генетично модифіковані сою та кукурудзу під назвою «Roundup Ready». Прикладом ГМ-рослини, стійкої до шкідників, зокрема колорадського жука, є картопля. Так, перенесення у картоплю гена ґрунтової бактерії Васіllus thuringiensis (Вt) - найціннішого природного пестициду - робить рослину здатною продукувати у листях пептид, який є токсичним для жука.

Примітка: якщо шкідники будуть постійно потрапляти під вплив Bt з рослин, то можуть до нього адаптуватись. І тоді Bt стане недієвим.

Крім того, вирощування  культур, стійких до гербіцидів, призведе до збільшення використання гербіцидів на полях. Відповідно, більше їх потрапить в їжу і навколишнє середовище, що збільшує ризик захворювання на рак та інші хвороби. Наприклад, «система захисту» гербіциду компанії Сінгента «Ураган форте», який є набагато сильнішим за «Roundup» (Монсанто), розрахована на більше ніж 6 (!) регулярних обробок відповідного трансгенного сорту картоплі. Можна уявити, які дози токсиканту одержують споживачі таких «захищених» сортів!

Стійкість до вірусів  рослина набуває завдяки вбудованому  гену, взятому з того ж самого вірусу.

Примітка: вчені припускають, що вбудовані гени можуть комбінуватись з генами інших вірусів, що природним шляхом заражають рослини. Не виключено, що такі генетичні комбінації зумовлюватимуть появу нових і навіть небезпечніших вірусів.

• Екологічні ризики

Найважливіший екологічний аспект застосування ГМО  та їх вплив на біорізноманіття.

Генна інженерія  вміє програмувати нездатність трансгенного організму до репродукції - така технологія називається «термінатор». Проте  контролювати поширення ГМ-рослин досить важко. Потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть стати джерелом так званого генетичного забруднення, витісняючи ендемічні та автохтонні для певної місцевості види. Рослини, які були модифіковані як стійкі до гербіцидів і пестицидів, можуть передавати свої нові властивості диким родичам. Це може призвести до появи «супер бур'янів». Пилок рослин за допомогою вітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючи рослини близьких видів і передаючи їм свій генетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів). ГМ-матеріал (часто це токсин, небезпечний для багатьох живих організмів)