Государственный бюджет. 32

Зміст

Вступ 2

Розділ 1. Загальна характеристика і принципи побудови зовнішньої торгівлі україни 3

Розділ 2. Основні показники зовнішньої торгівлі україни 8

1. Зовнішньоторговельний оборот січень-березень 2015 року 8
2. Експорт та імпорт товарів  9

Висковки 12

Список використаних джерел 13

Вступ

На сьогоднішній день найбільш традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля, на частку якої припадає близько 80 відсотків всього обсягу міжнародних економічних відносин.

Сьогодні міжнародна торгівля є самою головною формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і яка виражає їх взаємну економічну залежність, а також являє собою процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах. Країни підписують нові економічні угоди, які укладають контракти.

Виступає актуальним питання вибору торгового партнера на міжнародному ринку, для вирішення якого необхідно проаналізувати цілий ряд критеріїв, факторів і ознак економічного розвитку країн, в яких ми бачимо наших потенційних партнерів.

Для будь-якої країни роль зовнішньої торгівлі важко переоцінити, так як економічний успіх будь-якої країни світу залежить від зовнішньої торгівлі. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи.

Мета даної роботи лежить у визначенні важливості поліпшення зовнішньоекономічних зв'язків між країнами світу, розвитку міжнародної торгівлі, що в подальшому створить цілий ряд значних переваг у світовій торгівлі таких як: - більш ефективно використовувати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки і техніки, у більш стислі терміни здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно і різноманітно задовольняти потреби населення.

У цьому зв'язку значний інтерес представляє вивчення теорій, що розкривають принципи оптимального участі національних економік у міжнародному товарообміні, фактори конкурентоспроможності окремих країн на світовому ринку, так і об'єктивних закономірностей розвитку світової торгівлі. Особливу значимість ці проблеми мають для України, яка стала на шлях створення розвитий ринкової економіки, орієнтованої на активну участь у світовій торгівлі.

Ситуація в Україні є вкрай складною, і зовнішня фінансова підтримка здатна полегшити кризу. Звичайно, винятково за рахунок міжнародних фінансових ресурсів ні однієї глибокої економічної проблеми вирішити не можна. Було б дуже ризикованим, якби Україна вирішила жити тільки за рахунок іноземної підтримки. Дуже важливим є і привабливість України для приватного капіталу. Необхідно шукати представників міжнародного бізнесу, що захочуть інвестувати свої засоби в розвиток нашої економіки, оскільки вони привезуть сюди своє устаткування, технології, робочі місця, відкриють нові експортні можливості.

Процес інтеграції української економіки у світову може значно підвищити рівень життя населення. Тому необхідно працювати над питанням інтеграції України у світову економіку. Але для цього необхідно подивитися навколо, проаналізувати сьогоднішню ситуацію навколо країни, її положення у світі, перспективи одержання іноземних інвестицій в економіку країни.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика і принципи побудови

зовнішньої торгівлі України

Процес становлення України як незалежної, економічно самостійної держави тісно пов'язаний з необхідністю набуття нею належного місця в міжнародній торгівлі. По суті, ці два процеси є аспектами однієї і тієї ж проблеми - проблеми утвердження країни на світовій арені, і в першу чергу - через визнання її як повноцінного і повноправного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Зважаючи існуючої в Україні економічної ситуації, шлях до такого визнання повинен бути досить довгим. Це пояснюється тим, що більшість внутрішньоекономічних проблем, з якими зіткнулася країна, - спад виробництва та зниження його ефективності, зростання безробіття, кризи у сфері платежів і натуралізація господарських зв'язків - самим безпосереднім чином пов'язані з дією зовнішньоекономічних факторів. В таких умовах Україні непросто знайти свою нішу у світовому господарському комплексі, тим більше що ринки основних світових товарів вже сформувалися. Тому, прискорення можливо лише через всебічне сприяння держави процесу лібералізації зовнішньої торгівлі .

Лібералізація зовнішньої торгівлі відіграє стратегічно важливу роль в перехідний період, стимулюючи в кінцевому підсумку процес становлення ринкових відносин. З цієї точки зору можна виділити кілька найважливіших цілей лібералізації зовнішньої торгівлі:

- реалізація економічної самостійності підприємств і створення життєздатного приватного сектора шляхом зниження ступеня втручання держави в економіку і наділення всіх економічних агентів правом здійснювати зовнішньоторговельні операції;

- встановлення зв'язку між внутрішніми та світовими цінами, що дозволяє вітчизняним виробникам отримувати через ринкові ціни необхідні сигнали для ефективного розподілу ресурсів і виявлення порівняльних переваг країни;

- включення вітчизняних виробників у конкурентну боротьбу на зовнішньому ринку і підвищення міжнародної конкурентоспроможності національного виробництва.

Лібералізація зовнішньої торгівлі дає більший ефект при правильно обраному часу її проведення, оскільки між зовнішньоторговельною і загальноекономічними реформами існує не тільки пряма (в сенсі сприяння лібералізації торгівлі процесу переходу до ринку), але і активна зворотний зв'язок. Зокрема, великий вплив на ефективність лібералізації торгівлі надає бюджетно-податкова та кредитно-грошова політика. При наявності високої інфляції і стрибків валютного курсу умови господарювання стають нестабільними та непередбачуваними, а ціни передають спотворену інформацію про стан ринку, тому раціональний розподіл ресурсів і реалізація порівняльних переваг стають затрудненными. В цьому сенсі краще, щоб лібералізація торгівлі здійснювалася на тлі макроекономічної стабілізації.

В сучасних умовах Україна потребує нової державної стратегії, нової моделі торговельно-економічних відносин, в основі яких лежить єдність виробництва, експорту та імпорту в процесі кругообігу та обігу капіталу, розширеного відтворення.

Розвиток українського експорту на основі моделі кругообігу капіталу дозволить використовувати вітчизняний малий і середній бізнес для виготовлення товарів на експорт. Стратегія міжнародного маркетингу в умовах переходу до вищих форм співробітництва вимагає від України створення торгових представництв за кордоном, окремих груп вивчення ринкової конкуренції; від дипломатичних служб очікується вичерпна інформація про характер ринку країни (регіону) з точки зору можливостей для України наростити експорт, отримати інвестиції, імпортувати нові технології, налагодити ділові зв'язки з іноземними товаровиробниками - потенційними партнерами .

Лібералізація зовнішньої торгівлі також допомагає робити внутрішній ринок більш конкурентоспроможним, дозволяючи активно використовувати переваги міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперування виробництва, допомагає успішно досягати макроекономічної стабілізації та подальшої структурної перебудови економіки. Крім того, лібералізація зовнішньої торгівлі сприяє інтенсивному впровадженню держави в систему міжнародних економічних відносин. Подальше зростання інтенсивності зовнішньої торгівлі призводить до поглиблення кооперації України з країнами – торговими партнерами, і як наслідок – поліпшення становища країни на світовій арені.

У структурі експорту домінують промислові товари – 43,2%, досить суттєва частка експорту припадає на автомобілі і транспортне обладнання – 18,2% та продукти харчування та сільського господарства – 15,0%. Приблизно однакова частка у експорті припадає на продукцію хімічної і нафтохімічної галузей і на рудні корисні копалини та концентрати – 12,5% і 11,2% відповідно. Оцінюючи структуру експорту України, можна говорити про те, що переважання в ній різних промислових товарів та продукції галузей, пов'язаних з використанням високих технологій говорить про недостатній розвиток цих галузей в країні і тенденції до більш інтенсивного розвитку промисловості. Однак, досить велика частка продуктів харчування та сільського господарства, що свідчить про аграрно-індустріальному характері української економіки.

В якості причин такого стану справ щодо зовнішньої торгівлі країни можна виділити цілий ряд факторів, пов'язаних з порушенням структурних зв'язків в економіці держав пострадянського простору після розпаду Радянського Союзу, а також нестабільність політичного курсу керівництва країни. Однак, в останні роки намітилася тенденція до зростання частки продуктів промислового виробництва в експорті країни, що говорить про позитивну динаміку росту промисловості. Однак не можна не залишити без уваги той факт, що досить великою залишається частка видобувної галузі, це може призвести до залежності України від поставок вугілля та інших корисних копалин Росії та іншим країнам. 
Особливу увагу являє структура експорту та імпорту країни з точки зору основних напрямків поставок товарів.

Основними країнами-торговими партнерами України є країни Східної Європи, на їх частку припадає 61,4% імпорту і 56,8% експорту країни. В останні роки намітилася тенденція до зростання частки країн ЄС в обсязі експорту та імпорту України, у 2005р. вона склала 16,4% для імпорту і 12,5% для експорту. В цілому ж, можна сказати, що основними торгівельними партнерами України залишаються країни Східної Європи, зокрема Росія і Білорусь, а також інші країни СНД. В основному це пояснюється тим, що всі ці країни пов'язані досить тісним комплексом господарських зв'язків, що залишилися після розпаду СРСР. Зростаюча частка країн ЄС у зовнішній торгівлі держави визначається курсом керівництва країни на зближення з країнами заходу і поглиблення економічного і політичного співробітництва з ними.

Таким чином, оцінюючи сьогоднішній стан України в міжнародній економіці, можна виділити ряд проблем, рішення яких дозволить посилити позиції країни на міжнародній арені. Зокрема, такими проблемами є: підвищення ефективності взаємовідносин України з країнами ЄС та СНД; отримання доступу на світові ринки товарів, робіт та послуг; отримання нових технологій та інвестицій від країн «великої сімки.

Структура зовнішньої торгівля безпосереднім чином позначається на ролі країни в міжнародних економічних відносинах. З одного боку, переважання у структурі, як експорту, так і імпорту в якості основних країн – торгових партнерів держав Східної Європи говорить про поглиблення співробітництва з Західними державами. З іншого боку – велика частка у зовнішньоторговельному обороті належить державам СНД, що також говорить про орієнтацію країни на співпрацю з державами пострадянського простору. Таким чином, розглядаючи основні напрями зовнішньої торгівлі України можна констатувати більш інтенсивне впровадження країни в систему міжнародних економічних відносин, диверсифікацію зовнішньоекономічних зв'язків, а також посилення її позицій на світовому рівні.

Якщо ж розглядати структуру зовнішньої торгівлі України з точки зору входять до неї груп товарів, то можна відзначити тенденцію до більш інтенсивного розвитку виробництва, зростання частки промислових товарів у зовнішньоторговельному обороті, і як наслідок – зростанню співпраці з розвинутими державами Заходу, що призводить до зростанню авторитету країни на міжнародній арені.

РОЗДІЛ 2. Основні показники зовнішньої торгівлі України

1. Зовнішньоторговельний оборот січень-березень 2015 року

Загальний зовнішньоторговельний оборот України за підсумками січня-березня 2015 року склав 18,7 млрд дол.

За даними ГФС, Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 200 країн світу, при цьому частка експорту в країни Європейського Союзу склала 35%, імпорту – 41%, в той час як частка експорту в країни СНД склала 18%, імпорту – 25%.

Згідно з повідомленням, за січень-березень Україна імпортувала товарів на 9,2 млрд дол., при цьому основні імпортні операції проводилися з Росією (18%), Китаєм (12%), Німеччиною (11%), Білоруссю (6%) і Польщею (5%). ГФС зазначає, що найбільші суми платежів до державного бюджету по імпорту сплачені по нафті та нафтопродуктах (18,4% загальної суми), автомобілям та іншим моторним транспортним засобам (4,4%), кам'яного вугілля і антрациту (4,1%).

За інформацією фіскальної служби, протягом зазначеного періоду Україна експортувала товарів на 9,5 млрд дол., при цьому більшість товарів експортувалося в Росію (11%), Туреччину і Китай (по 7%), Єгипет та Італії (по 6%), Польщу (5%).

Найбільші суми експортних мит сплачені за відходів і брухту чорних металів, шихтовым злитків (76,3%), великій рогатій худобі (11,4%), насіння льону (6,8%).

Як повідомляв УНІАН, загальний зовнішньоторговельний оборот України у січні-лютому 2015 року склав більше 12 млрд дол. Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами 193 країн світу. Експорт товарів за вказаний період склав 6 млрд дол., з яких експортовано в країни Євросоюзу 36%, в країни СНД – 17%.

2. Експорт та імпорт товарів

Обсяги експорту-імпорту товарів по регіонах України за січень-лютий 2015 року

В цей складний час структура українського експорту стрімко змінюється: експорт в ЄС продовжує зростати. У I кварталі 2015 року в Європі стрімко зріс попит на 18 товарів продукції українського АПК. У той же час за перший квартал 2015 експорт сільськогосподарської продукції в Росії впав на 85% (порівняно з першим кварталом 2014).

Експорт продукції тваринництва на 1 квітня 2015 зріс на 20% порівняно з аналогічним періодом 2014 року.

На початку 2015 року українські аграрії продемонстрували швидкі темпи зростання торгівлі з країнами ЄС показники експорту зросли за 18 товарним категоріям.

А по деяких товарах тваринництва обсяги експорту зросли дуже швидко: курятина (обсяги збільшилися на 3269 т, 500%), казеїн та альбумін (494 т, 594%), жири та олії тваринного походження (294 т, 28,6%), молоко згущене (198 т, 6700%), яйця птиці (77 т замість 0 до 1 квітня 2014), риби, ракоподібні та молюски (48 т, 125%), вовна та волос тварин (19 т замість 0 на початку 2014), желатин , пептони та декстрини (10 т, 200%), готові або консервовані продукти з риби і ракоподібних (8 т, 500%).

13 товарів рослинного  походження, що експортуються до  ЄС, показали приріст в обсягах поставки

Відкриття ринку ЄС в 2014 році створило для українських сільськогосподарських виробників багато нових можливостей. Сьогодні ми надсилаємо нові дані про товари, популярність яких перші 3 місяці 2015 року, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, різко зросла в країнах ЄС.

По таких товарах рослинництва обсяги експорту стрімко зросли: меляса (зростання на 27 252 т, 1507%), соки (12456 т, 149%), сіль (7226 т, 121%), масло (5578 т, 103% ), продукція борошномельно-круп'яної промисловості (4113 т, 288%), цукор (3914 т, 2978%), пиво із солоду (2692 т, 230%), вироби з зерна хлібних злаків (2359 т, 166,5%), продукти переробки овочів, плодів (92142 т, 288%), різні інші харчові продукти (1457 т, 124%), води натуральні і мінеральні (1322 т, 137%), цибуля ( 1181 т, 16971%), вина (1031 т, 396%).

У 2015 році Україна активно використовує квоти для експорту сільськогосподарської продукції в Європейський союз.

Міністерство аграрної політики і продовольства України створює стратегію, яка буде враховувати інтереси всіх гравців ринку і визначить чіткі цілі розвитку найбільшого сектора економіки України. Розробка стратегії проходить за 8 напрямами: наближення українського законодавства до європейського, дерегуляція, фактори виробництва, розвиток аграрної науки та освіти, управління виробництвом і ринком АПК, державна підтримка та оподаткування, розвиток сільських територій, управління ресурсами АПК.

Вже можемо спостерігати результати цієї діяльності - обсяги постачань продукції тваринництва в ЄС зросли на 20%: з 11 910 т на 1 квітня 2014 до 14 213 т на 1 квітня 2015 року. В рамка безлімітних квот було поставлено чимало продукції, а квота по меду була використана повністю.

67% експорту продукції  рослинництва в ЄС займають  зернові злаки. Як відомо, найбільші обсяги експорту в ЄС традиційно складають зернові та олійні культури, залишки харчової промисловості та соняшникову олію. У 2014 році частка експорту цих категорій в ЄС склала 75% всього експорту продукції рослинництва.

З початку 2015 року повністю заповнена квота по кукурудзі (400 тис. т). На 97,6% заповнена квота з ячмінної крупи та борошна (обсяг квоти - 6,3 тис. т), на 98,8% - за яблучному та виноградному соку (10 тис. Т), на 67% - з вівса (4 тис. т). Також у ЄС поставлено 375,1 тис. т пшениці і 5,6 тис. т ячменю в рамках безмитних квот.

Іспанія та Італія - лідери за обсягами закупівлі української продукції 
У перші 3 місяці 2015 році більше 50% обсягу експорту продукції АПК надійшло в Іспанію (210 371 т), Італію (180 569 т) і Нідерланди (160 058 т). За підсумками 2014 найбільшими напрямками експорту серед країн - членів ЄС були Іспанія (930 100т) і Нідерланди (755 893т).

Обсяги товарообороту з країнами ЄС постійно зростають. Для європейського ринку співвідношення якості і ціни українських сільськогосподарських товарів є конкурентоспроможними.

Перші 11 країн - лідерів закупівлі української продукції за підсумками 2014 зберегли лідерство і на початку 2015 року. Лідерами по споживанню українського товару стали Іспанія, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Франція, Німеччина, Сполучене Королівство, Литва, Греція і Бельгія.

Висновки

Орієнтація на підтримку вітчизняного товаро-виробника дозволяє більш ефективно вирішувати питання використання зовнішньоекономічного потенціалу. Зовнішня торгівля повинна бути одним з найважливіших джерел зростання виробництва НД і ВВП. А поки ж вітчизняний виробник на зовнішніх ринках почуває себе незатишно, сковано, у постійному страху за падіння виробництва, зниження якості товарів, пасивне сальдо торгівлі.

Загальний зовнішньоторговельний оборот України у січні-лютому 2015 року склав більше 12 млрд дол. Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами 193 країн світу. Експорт товарів за вказаний період склав 6 млрд дол., з яких експортовано в країни Євросоюзу 36%, в країни СНД – 17%.

У 2015 році як і в попередньому році, балансування зовнішньої торгівлі здійснювалося за рахунок товарообігу з країнами Іспанія, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Франція, Німеччина, Сполучене Королівство, Литва, Греція і Бельгія.

В цей складний час структура українського експорту стрімко змінюється: експорт в ЄС продовжує зростати. У I кварталі 2015 року в Європі стрімко зріс попит на 18 товарів продукції українського АПК. У той же час за перший квартал 2015 експорт сільськогосподарської продукції в Росії впав на 85% (порівняно з першим кварталом 2014).

У 2015 році Україна явно недооцінила потенційні можливості цих країн у розширенні торгово-економічних відносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше існуючих в рамках РЕВ економічних зв'язків і їх значне розширення країн є для України об'єктивною необхідністю. Через простір цього ринку Україна може просувати свої товари на інші ринки.

Список використаних джерел

1. Авдокушин Е. Ф. Міжнародні  економічні відносини: Підручник. –  М: Юристъ, 2007.

2. Ломакін В. К. Світова економіка: Підручник для вузів. – М: Фінанси і статистика, 2006.

3. Сергєєв П. Ст. Світове  господарство і міжнародні економічні  відносини на сучасному етапі: Учеб. посібник з курсу "Світова  економіка". – М.: Новий Юрист, 2008.

4. Міжнародні економічні  відносини. Під ред. Б. П. Супруновича. М. 
"ГФА",2006 р. .

5. Основи зовнішньоекономічних  знань. Отв.ред.І.П.Фамінскій. М.: 
"Міжнародні відносини",2006.

6. Вершинін А. Економічне  зростання і вектор розвитку  сучасної України//Вісник Київського. Унів–ту. Сер. 6. Економіка. 2008. № 10.

7. Щорічний статистичний  вісник України, вид. Держкомстат України, Київ 2008 р. стор 111 - 164.

8. http://ukrstat.org/ - публікація документів Державної Служби Статистики України

9. www.cisstat.uk - офіційний сайт державного комітету статистики України

10. www.customs.gov.ua - офіційний сайт митної служби України