Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Гроші: історія і сучасність

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра економічної теорії

РЕФЕРАТ

на тему: «Гроші: історія та сучасність»

Виконав:

студентка групи ЕП-12б

Горшкова Д.О.

Перевірив:

асистент Бриль Є.О.

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

1.Вступ. 2

2.Виникнення грошей. 3

2.1.Економічні концепції. 3

2.2.Еволюційний характер виникнення грошей. 4

3. Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей. 7

3.1.Сутність грошей 7

3.2.Трансформація розуміння сутності сучасних грошей. 8

3.3. Роль держави в розвитку грошей. 10

3.4.Гроші як гроші та гроші як капітал. 11

4.Форми грошей. 12

5.Функції грошей 13

5.1.Функція міри вартості. 13

5.2.Функція засобу обігу. 15

5.3.Функція засобу платежу. 17

5.4.Функція засобу нагромадження та утворення скарбів. 18

5.5.Функція світових грошей 20

6. Альтернативні теорії грошей. 22

7.Висновок. 25

8.Література. 26

1.Вступ.

« Гроші зачаровують людей. Через них вони мучаться, для них вони трудяться. Вони придумують найбільш майстерні способи одержати їх і найбільш майстерні способи витратити їх. Гроші - єдиний товар, який не можна використовувати інакше, крім як звільнитися від них. Вони не нагодують вас, не одягнуть, не дадуть притулку і не розважать до тих пір, поки ви не витратите їх, не інвестуєте їх. Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все зроблять для людей ».

Гроші - один з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони представляють собою щось набагато більше, ніж пасивний компонент економічної системи, ніж простий інструмент, що сприяє роботі економіки. Правильно діюча грошова система вливає життєву силу в кругообіг доходів і витрат, що уособлює всю економіку. Добре працююча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повної зайнятості. І навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці, спотворити розподіл ресурсів.

Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Суть грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Прикладом такого підходу може бути характеристика суті грошей в підручнику "Економікс" Макконнела та Брю. На питання "що таке гроші?" автори підручника дають відповідь: "Гроші є тим, що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми".

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися.

2.Виникнення грошей.

Гроші - одне з найдавніших явищ у житті суспільства. Вони відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Питання про те, що таке гроші, хвилювало вчених давно. Ще в працях Платона і Аристотеля знаходимо цікаві висловлювання про гроші. Протягом століть було зроблено багато спроб виявити сутність грошей. Однак і зараз, незважаючи на багатовікові дослідження, існують різні точки зору в питанні на сутність грошей. Це пояснюється тим, що сутність грошей не залишається незмінною, вона змінюється відповідно до змін характеру суспільних відносин, у яких гроші функціонують.

Для того, щоб зрозуміти сутність грошей, треба розпочинати аналіз із з'ясування походження їх, причин, що зумовлюють їх виникнення.

2.1.Економічні концепції.

В економічній літературі існують дві концепції, які пояснюють причини виникнення грошей:раціоналістична та еволюційна.

Раціоналістична теорія пояснює виникнення грошей як наслідок домовленості між людьми чи запровадження їх законодавчими актами держави. Це відбулося тому, що стала зрозумілою необхідність мати спеціальні інструменти для полегшення пересування продуктів праці в міновому обороті.

Вперше раціоналістична теорія походження грошей викладена в праці Аристотеля "Нікомахова етика". Він писав: "Усе, що бере участь в обміні, повинно бути якимось чином зіставленим. За загальною згодою з'являється монета, яка існує не по природі, а завдяки встановленню"1. Ця концепція панувала до кінця XVIII ст. Таке розуміння виникнення грошей знайшло своє відображення навіть в античному та середньовічному законодавствах. Так, у Римському праві було зафіксовано, що імператор декретує вартість грошей. Різновидом раціоналістичної концепції є державна теорія грошей німецького економіста Г. Кнаппа (1842-1926). Раціоналістична концепція походження грошей застосовувалася в економічній літературі навіть у кінці XX ст. ( англійський економіст Л. Харріс).

Згідно з еволюційною концепцією, гроші з'явились як результат еволюційного процесу, що поза волею людей призвів до стихійного виділення із загальної маси окремих предметів, які посіли особливе місце в обміні. Еволюційна концепція походження грошей виходить з того, що виникнення їх є результатом розвитку суспільного поділу праці, обміну, товарного виробництва.

Вперше ця концепція була викладена в працях засновників політичної економії А. Сміта, Д. Рікардо. У найбільш розвинутому вигляді еволюційну концепцію виникнення грошей знаходимо в К. Маркса, що спирався і розвивав ідеї, закладені в працях А. Сміта, Д. Рікардо та ін.

2.2.Еволюційний характер виникнення грошей.

Засновники класичної політичної економії виникнення грошей пов'язували із труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Потреба в обміні виникає ще в епоху розкладу первіснообщинного ладу. Коли община стала виробляти продуктів більше, ніж їх потрібно було для прожитку, виникає потреба в міжобщинному обміні. Це й відкриває шлях до появи грошей.

Найпростішою формою обміну є бартер. Бартер - це безпосередній обмін одного продукту на інший. У натуральному (бартерному) товарообміні (Т1 - Т2) товар Т1 виражає свою вартість у протилежному йому товарі - еквіваленті Т2. Гроші при такому натуральному обміні не потрібні. Ця форма обміну була не тільки найпростішою, а й випадковою, бо обмін тут ще не набув регулярного характеру. Випадковим було й те, які продукти і в якій пропорції вступали в обмін.

Незважаючи на простоту такого обміну в бартері є багато недоліків і можливості його обмежені. Бартерні операції безперешкодно можуть здійснюватися лише за наявності в обміні обмеженого набору призначених до обміну продуктів. Кількість учасників бартерного обміну теж обмежена. При збільшенні залучених до обміну господарюючих суб'єктів та зростанні насиченості ринку товарами в бартері виникають серйозні ускладнення. Якщо, наприклад, потрібно виміняти зерно на сокиру, але виявляється, що той, хто володіє сокирою, не потребує зерна. І тоді треба буде здійснити багато проміжних обмінних операцій, перш ніж володар зерна зможе обміняти його на сокиру. Збіг інтересів двох сторін у бартерному безпосередньому обміні може відбуватися як у часі, так і за кількістю і якістю предметів, що потребує значних зусиль, затрат і часто взагалі неможливе.

Ця суперечливість натурального бартерного обміну обмежувала розвиток виробництва, робила його ризикованим. І щоб розв'язати цю суперечливість, власники предметів стали вимінювати їх на не потрібні в даний момент предмети, а на один із більш ходових предметів. Поступово такий предмет ставав засобом обміну, тобто набував грошових властивостей. Щоб отримати потрібний товар, треба було попередньо знайти ходовий товар-посередник, а вже потім обміняти його на товар, який дійсно потрібний. Такий товар-посередник задовольняв інтереси всіх учасників обмінних операцій. В цих умовах обмін перетворювався на купівлю-продаж. Тобто відбувалася трансформація бартерного товарообміну (Т1 - Т2) у товарно-грошовий обіг (Т1 - Г - Т2).

З розвитком обміну в різних регіонах виділяється товар, який має найбільшу здатність до збуту. Тобто йдеться про товар, що має найбільшу ліквідність. Ліквідний товар - товар, що має найбільшу здатність до збуту. Він стає грішми. Гроші - це абсолютно ліквідні засоби обміну.

На ранніх етапах розвитку в різних регіонах засобом обміну використовувалися різні товари - худоба, зерно, сіль, мідь і т.ін. Усі вони повинні були відповідати лише одній вимозі: отримувати загальне визнання і покупців і продавців як засіб обміну, тобто бути ліквідними.

З подальшим розвитком товарного виробництва і товарного обміну здатність бути товаром-посередником закріплюється за дорогоцінними металами - золотом і сріблом, а потім - тільки за золотом. Це пояснюється тим, що золото краще від інших товарів виконувало роль товару-посередника з функцією загального еквівалента завдяки своїм природним властивостям (рідкісність, однорідність, подільність без втрати вартості, портативність тощо).

Приблизно з ст. до н.е. і до ХІХ ст. грошовим товаром були дорогоцінні метали - золото та срібло. З другої половини ХІХ ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом.

Поява грошей приводить до поділу товарів на дві частини: в одній знаходяться всі звичайні товари, а в другій - особливий товар-посередник - гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність.

Проведений А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом науковий аналіз походження та природи грошей довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в найпростіших формах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні взаємна домовленість, ні державна влада не могли відіграти істотну роль у їхньому виникненні.

Отже, гроші з'явилися на певному етапі господарчого життя суспільства, але не як продукт узгодженості між людьми чи якогось законодавчого акта держави, а як закономірний результат стихійного розвитку економічних відносин, еволюції господарчого життя людей, розвитку товарного виробництва та обміну, послідовної зміни форм вартості від простої або випадкової до грошової. Грошова форма вартості - об'єктивно закономірна, необхідна кінцева підсумкова форма еволюційного розвитку товарного виробництва.

Виникнення грошей є об'єктивним закономірним економічним процесом, завдяки якому з'явився ефективний прискорювач руху товарної маси, необхідний інструмент оцінювання економічної інформації.

3. Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей.

3.1.Сутність грошей

В економічній літературі немає єдиного, загальноприйнятого визначення сутності грошей. У вітчизняній економічній літературі найчастіше гроші визначаються як специфічний товар, що виконує роль загального еквівалента. Будучи товаром товарів, гроші виступають як загальний товар, загальний еквівалент. Тобто за допомогою грошей вимірюється вартість усіх товарів. Гроші дають можливість вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

Маючи товарну форму, гроші разом з тим принципово відрізняються від звичайних товарів. На відміну від звичайних товарів, вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, абстрактну цінність. Тому на ринку стають абсолютним товаром. Як особливий і абсолютний товар, гроші виступають як загальні матеріалізовані представники багатства. На відміну від конкретних багатств, гроші є втіленням загальної форми суспільного багатства, багатства взагалі. В грошах суспільна форма багатства має самостійне існування поза цим багатством у товарній формі.

Виступаючи як товар, гроші утримують усі його властивості: мають вартість і споживну вартість. Вартість товару гроші визначають кількістю суспільної праці, необхідної для виробництва однієї грошової одиниці. Споживна вартість грошей полягає в їхній здатності обмінюватися на всі інші товари. На гроші можна придбати коли завгодно і які завгодно продукти суспільної праці. Тобто гроші мають абсолютну ліквідність.

Гроші не можна вважати тільки технічним інструментом взаємозв'язку господарюючих суб'єктів. Їхнє місце - специфічна сфера економічних відносин, що опосередковує обмін товарами, послугами між суб'єктами економіки.

Маючи товарне походження, гроші виражають економічні відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами їхньої праці. Суспільна роль грошей, їхнє місце в економічній системі визначаються тим, що гроші виступають реальним суспільним зв'язком між товаровиробниками. Вони є силою, яка з'єднує окремих виробників через суспільний поділ праці і ринок у єдиний народногосподарський організм, приватну працю - в систему суспільної праці, забезпечує еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Через обмін на гроші відбувається реалізація товару, його продаж на ринку. На ринку за допомогою грошей визначається вартість (ціна). Гроші - це інструмент функціонування нормальних економічних відносин у народному господарстві.

Отже, сутність грошей визначається єдністю трьох найважливіших їхніх властивостей. Гроші - особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, посередника в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми в процесі виробництва та обміну товарів.

Гроші - результат об'єктивного історичного процесу розвитку товарного виробництва і обміну, загальний еквівалент, на який обмінюються всі товари, засіб вираження їхньої вартості. Товарне виробництво в його розвинутій формі не може функціонувати без грошей - необхідного компонента розвинутої ринкової економіки.

Як уже було сказано, виникнення грошей невідривне від виділення з маси товарів золота, що почало виконувати роль та функції грошового товару. Монопольне закріплення за золотом ролі грошей у другій половині ХІХ ст. означало встановлення золотого стандарту.

Установлення золотого стандарту зумовило певне розуміння економічної сутності грошей. Виникла і тривалий час була визначальною товарна теорія сутності грошей. У працях К. Маркса ця теорія набула класичного виразу.

Сутність її полягає в тому, що гроші та товари мають загальне походження, єдину основу. На певному етапі розвитку товарного виробництва гроші виділяються зі світу товарів, протиставляються їм та починають виконувати специфічну суспільну функцію - стають посередником при обміні товарів.

Тривале функціонування золота як грошей призвело до того, що їхня глибинна сутність неначе зрослася з їх золотою формою. "Золото і срібло за своєю природою є гроші, але гроші за своєю природою - золото і срібло" - писав, - К. Маркс.

3.2.Трансформація розуміння сутності сучасних грошей.

Полишення золотом грошового обігу і взагалі припинення виконання ним грошових функцій має назву «Демонетизація золота викликає потребу в оновленні розуміння сутності сучасних грошей».

Деякі економісти заперечують товарну природу сучасних грошей. Насамперед акцентується увага на абсолютній ліквідності сучасних грошей. Але чому сучасні паперові гроші мають абсолютну ліквідність? Гроші - це загальновизнаний засіб обміну. Якщо люди вважають за необхідне щось визнавати грішми, то це "щось" і буде виступати як гроші. В наш час гроші декретуються урядами, що їх випускають. Цінність цих грошей визначається багато в чому довірою до уряду, що тримає під своїм контролем обсяг грошової маси в країні.

Отже, істота сучасних грошей виводиться із функцій сучасних грошей у товарному виробництві і обміні. Цей характерний для сучасної економічної науки підхід - виводити сутність грошей з їх функцій - відомий англійський економіст Дж. Хікс сформулював так: гроші - це те, що використовується як гроші.

Якщо золоті гроші виникли стихійним об'єктивним процесом, то поява паперових грошей не могла відбутися поза свідомою раціональною діяльністю державних структур.

Поява сучасних грошей стала можливою тільки на основі певної суспільної згоди - державної гарантії їхньої повноцінності. Зникнення золота як основи сучасних грошей перетворює їх, на думку деяких економістів, на економічну соціальну умовність, що підтримується тільки згодою між людьми. "Гроші - як гроші, а не як товар - потрібні не самі по собі, а заради тих речей, які на них можна купити. Гроші - це штучна соціальна умовність"1. (П. Самуельсон) .

Щодо розуміння грошей як загального еквівалента, то такий підхід теж має стати складовою частиною сучасного розуміння економічного змісту грошей. Для того щоб бути засобом обігу, гроші повинні визнаватися як покупцем, так і продавцем товарів і послуг. Але таке суспільне визнання можливе тільки тоді, коли гроші здатні мати вартість чи хоч би виконувати функцію збереження вартості.

Таку властивість вартості і збереження вартості мають сучасні гроші. Продавець товару повинен бути впевнений, що з часом на отримані гроші можна буде купити інший товар не меншої вартості. Обмін за допомогою паперових грошей повинен, як і раніше, ґрунтуватися на еквівалентності обміну товарів. Інакше паперові гроші не зможуть виконувати функції грошей. Адже еквівалентність обміну - суттєва риса товарного виробництва.

Економічний зміст сутності сучасних паперових грошей включає в себе розуміння того, що, не маючи власної внутрішньої вартості, паперові гроші мають вартість представницьку, або перенесену. Вони є вартістю товарної маси, якій вони протистоять. Товарна маса має реальну вартість. Ця вартість товарної маси ніби переноситься на грошову масу. Не маючи власної внутрішньої вартості (як у золота), сучасні паперові гроші набувають перенесеної вартості товарів, які вони представляють.

Сучасний підхід до суті грошей включає в себе розуміння того, що функціональне призначення грошей у товарному господарстві неможливе без виконання ними ролі загального вартісного еквівалента. Але зв'язок з товарним світом гроші зберігають тільки опосередковано. Вартість грошей визначається вже не кількістю золота, що в них закладена, а виробленою масою всіх товарів. Ціна товару визначається не пропорційно золотому змісту грошової одиниці, а залежно від рівня витрат виробництва, а також від співвідношення попиту і пропозиції товару на ринку.

Отже, підхід сучасних економістів до розуміння сутності грошей не означає ревізії підвалин, що вироблені А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, але вносить до цього розуміння істотні уточнення відповідно до змін, що сталися в ХХ ст. у функціонуванні грошей. Це пов'язано насамперед з демонетизацією золота.

Визначення П. Самуельсоном сучасних грошей як штучної соціальної умовності не означає заперечення їх товарного характеру. Адже товарний характер гроші мають не тому, що їхня суспільна роль закріплена за певним конкретним товаром. Вони є товаром не самі по собі, їхня товарна сутність визначається їхнім глибинним змістом, місцем у товарних відносинах незалежно від того, з яким саме конкретним товаром пов'язана їхня товарна сутність чи не пов'язана взагалі ні з яким конкретним товаром. Вони можуть не мати матеріального носія взагалі і залишатися при цьому товаром.

Відповідаючи на запитання про те, чи є сучасні гроші товаром, чи не є товаром, необхідно мати на увазі, що гроші як форма вартості товару відображають певні конкретно-історичні умови

3.3. Роль держави в розвитку грошей.

Завдяки своїй суспільній природі та надзвичайно важливій економічній ролі гроші та держава взаємопов'язані, вони взаємодіють та взаємовпливають одне на одного. Держава не створює грошей, хоч може впливати на зовнішні їх атрибути, кількість, форму та якісні властивості для кращого пристосування їх для ефективного виконання ними своєї суспільної ролі. Це означає, що держава відіграє певну роль в еволюції грошей. Хоч ця роль не є констатуюча, а тільки трансформуюча.

Після демонетизації золота роль держави в функціонуванні грошей стає ще більш відчутною, більш значущою. Держава визначає не тільки форму, вигляд паперових грошей, а й їхню вартість, регулює їх кількість в обігу. Завдяки зусиллям держави і, насамперед, її Центрального банку паперові гроші набирають здатності виконувати функції та роль грошей. Однак це не означає, що держава створює неповноцінні гроші, що сучасні гроші стали виключно продуктом творення держави.

Творить гроші в економічній їх сутності не держава, вони породжуються ринковою економікою. Гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, вони не можуть бути відмінені рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини. Дії держави, її юридичні норми мають бути адекватними цим об'єктивним умовам і утворювати відповідні механізми ефективного функціонування грошей.

Гроші й нині не є продуктами творення держави, вони являють собою продукт товарного виробництва, ринкової економіки. Це пов'язано з тим, що держава своїми діями лише сприяє реалізації цієї потреби ринку.

3.4.Гроші як гроші та гроші як капітал.

Як уже було сказано, гроші, зокрема й сучасні, виконують функцію збереження вартості. В умовах розвинутого ринку гроші також виступають засобом нагромадження вартості та її продуктивного використання (інвестування). Це істотно змінило суспільне призначення грошей: з простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися на носія самозростаючої вартості, тобто на форму капіталу. Вони широко використовуються для фінансування розвитку виробництва. Забезпечення самозростання вартості стало пріоритетною метою руху грошей у процесі ринкового відтворення.

Гроші стають носієм капіталу під час їхнього використанні у сфері інвестування. Тому необхідно розрізняти гроші як гроші та гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації певної споживчої вартості. Отже, їхнє цільове призначення полягає в посередництві в обміні. Використання ж грошей як капіталу забезпечує зростання вартості. Це має місце, коли гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталів або капіталу позичкового. Таке використання грошей значно розширює цільове їхнє призначення, роль грошей в економічному житті суспільства істотно зростає.

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції. Вони стають капіталом при їхньому нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, що дозволяє їхньому власникові отримати додатковий дохід у вигляді відсотка.

Гроші одночасно виступають як гроші і як капітал при обслуговуванні виробничого споживання, одночасно сприяючи як реалізації товару, так і одержанню прибутку.

4.Форми грошей.

У товарному господарстві всі товари дорівнюються до грошей, що виражають вартість усіх товарів. Але перед тим, як знайти свій вираз у грошовій формі, вартість пройшла тривалий і складний шлях розвитку, у якому вона набувала різноманітних форм: проста або випадкова; повна або розгорнута; загальна; грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну.

Товар, який виражає свою вартість по відношенню до другого товару, знаходиться у відносній формі вартості (товар А). Товар, споживна вартість якого служить засобом вираження вартості першого товару, знаходиться в еквівалентній формі вартості (товар Б).

Коли роль загального еквівалента закріпилася за одним якимось товаром, виникла грошова форма вартості. З розвитком світової торгівлі роль загального еквівалента міцно закріпилася за золотом. Золото, як загальний еквівалент, виділилось з ряду інших товарів завдяки своїм природним властивостям: однорідність, подільність, портативність, висока ступінь збереження, висока вартість.

Проста:

Товар А

Товар Б

Повна:

Товар

Товари:

(відносна

форма)

(еквівалентна

форма)

Б₁

Б₂

Б₃

Б₄

А:

(відносна

форма)

(еквівалентна

форма)

Загальна:

Товари

Товар

Грошова:

Товари

Золото

А₁

А₂

А₃

А₄

2 гр. золота

(відносна (еквівалентна (відносна (еквівалентна

форма) форма) форма) на форма)

Таблиця 1.Грошові форми.

5.Функції грошей

Отже, що ж таке гроші? Гроші - це те, що гроші роблять. Все, що виконує функції грошей, і є гроші. Функція грошей - це конкретне призначення їх в економіці, певна дія чи "робота" грошей з обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Різноманітність та складність виробничих відносин, які втілюються в грошах, визначають множинність функцій грошей. Кількість їх не є загально визнаною. Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей:

міри вартості;
засобу обігу;
засобу платежу;
засобу нагромадження і утворення скарбів;
світових грошей.

Сучасні західні економісти, як правило, вирізняють лише три функції:

міру вартості;
засіб обігу;
засіб нагромадження.

Між означеними позиціями стосовно кількості функцій грошей істотних протиріч немає. На думку західних економістів, функція грошей як засобу платежу не повинна виділятися окремо, бо охоплюється функцією засобу обігу. Світові гроші не виділяються в окрему функцію тому, що національні валюти західних країн є вільно конвертованими, а тому однаково функціонують на внутрішньому і зовнішньому ринках і виконують на зовнішньому ринку ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому господарстві.

Основна, центральна в системі грошових відносин є функція міри вартості. Це визначається тим, що гроші за своєю глибинною сутністю виступають в обігу товарів як засіб реалізації їхньої вартості.

5.1.Функція міри вартості.

Функція міри вартості - це здатність грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх товарів, бути посередником під час визначення ціни.

На основі цієї функції вартість виявляє себе в ціні товару. Цю функцію в ідеальному варіанті виконує золото: кількість праці, витраченої на виробництво товару, порівнюється з кількістю праці, необхідної для виробництва золота, тобто визначається, скільки золота відповідає даному товару. Прирівнювання товарів до визначеної суми грошей дає кількісне вимірювання величини вартості товару.