Херсонская область

Вступ

Транспорт—одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, що забезпечує потреби господарства й населення в усіх видах перевезень. Він має такі особливості: 1) наслідком роботи транспортує не новий продукт, а певний корисний ефект, що полягає в переміщенні вантажів і людей; 2) на транспорті використовується не сировина, а лише засоби виробництва й допоміжні матеріали; 3) своєю діяльністю транспорт продовжує виробничий процес промисловості й сільського господарства у сфері обігу. Для нього характерні лінійне розміщення та універсальність виробничих зв'язків з іншими галузями господарства.

Види транспорту розрізняються за характером перевезень, їхньою дальністю, потужністю, кількістю спожитої електроенергії тощо. Залежно від розвитку й розміщення транспорт поділяється на суходільний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний.

До основних видів транспорту належать суходільний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий та озерний), повітряний. [ 1 ]

І.Херсонська область

Географічне положення

Область розташована на півдні України. На південному заході омивається Чорним, а на південному сході - Азовським морями. На півночі регіон межує з дніпропетровською, на сході - з запорізькою, на заході - з Миколаївською областями, на півдні - з Республікою Крим.Територія області28.00тис.км2.
Ландшафт - рівнинна поверхню, велика частина території регіону розташована в степовій зоні. Водні ресурси: область омивається Чорним і Азовським морями, головна річка - Дніпро. У межах регіону знаходиться велика частина Каховського водосховища і Дніпровський лиман. Грунт - переважно чорнозем та темно-каштановий. Клімат: помірно-континентальний. Кількість опадів становить 350-500 мм в рік. [ 2 ] На сході межує ізЗапорізькою, на півночі з Дніпропетровською областями України.На північно-заході - з Миколаївською областю, а на півдні - з Автономною Республікою Крим. На Херсонщині знаходяться два з трьох національних заповідників: Асканія- Нова і Чорноморський державний заповідник, відомі всьому світу своєю\унікальною.флорою. Помірний клімат, чорноземні грунти в поєднанні з великою кількістю сонячних дніву році (вегетативний період - 200 днів) створюють сприятливі умови длявирощування зернових культур, овочів, розвитку садівництва і виноградництва . А прекрасні піщані морські пляжі, мальовничі річкові пейзажі, цілюща поєднання південного сонця та степового повітря - все це сприяє розвитку рекреаційно-туристичного комплексу . Річки Херсонщини, на її території їх 119, належать басейнуЧорного моря. Основною водною магістраллю є Дніпро, який в межах області ділиться на рукави. У правобережній частині він має ряд приток, найбільший з них – Інгулець (Малий Дніпро) - при впадінні в Дніпро утворює Інгулецький лиман.

Природні копалини представлені головним чином родовищами нерудних будівельних матеріалів - в регіоні їх 90: цементні і цегляно-черепичні глини, мергель, вапняк, будівельний пісок. Приморські території входять в Південноукраїнську нафтогазоносну область.

Розробляється Стрілецьке родовище газу на Арабатській Стрілці. Є і запаси мінеральних вод, ана півострові Чонгар знаходиться родовище термальних вод з 36-процентним вмістом йоду, аналогів яким в Україні немає. На території області розташовані два великих центри видобутку кам'яної (повареної) солі. Проводиться видобуток морської солі в лікувальних

і косметичних цілях. В останні роки на півночі правобережжя Дніпра знайдені значні запаси фосфоритіві бокситів. Херсонська область входить упівденний економічний регіон України, який за структурою економіки є аграрно-індустріальним і, без перебільшення, можна назвати великим хлібним,полем країни. Площа,області становить 25 тис. кв. км(4,7%території України). На її території,знаходяться 18 адміністративних районів, 8міст, включаючи обласний центр,Херсон,більше700 сіл. Всього на Херсонщині,проживає 1133200 осіб(майже 40% населення проживає в сільській місцевості).Географічне положення,рельєф,грунтовокліматичні умови,виробнича діяльність людини зробили і продовжують надавати великий вплив на формування флори і рослинності Херсонської області. [3]

1.2 Економіка регіону

В кінці XIX - початку XX століття Херсонська губернія стала одним з крупних районів кустарної промисловості півдня України. Після 1917 року колишнє адміністративно-територіальне ділення України було скасовано. У липні 1919 року було ухвалене рішення розділити Херсонську губернію дві - Херсонську і Одеську. У грудні 1920 року Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську, Для після воєнного відновлення Чорноморського флоту на початку 1950-х років в Херсоні був побудований судно-будівельний завод, а пізніше тут був заснований завод залізобетонного докостроєнія "Паллада", які до недавнього часу були у складі виробничого об'єднання.

Галузями спеціалізації народного господарства Херсонської області є промисловість (суднобудування, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна і електротехнічна промисловість, нафтопереробка, легка промисловість), агропромисловий і рекреаційний комплекси. Серед промислових підприємств перш за все необхідно відзначити Херсонський суднобудівельний завод, компанію "Херсонські комбайни" - одного з провідних виробників сільськогосподарської техніки в Україні, "Херсоннефтепереработку", в Новій Каховці розташований завод "Сокіл", що спеціалізується на випуску радіопродукції. [4]

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консервний комбінат, консервний, хлібний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродуктів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів представлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетонних виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

Провідними галузями пром-сті є машинобудування і металообробка (понад 39 % товарної пром. продукції), легка (бл. 23 %), харчова (понад 15 %) та паливна (10 %). У структурі маш.-буд. галузі виділяють суднобудування і судноремонт, с.-г. та електротех. машинобудування. У Херсоні будують океанські танкери, суховантажні судна, рудовози, контейнеровози, ліхтеровози, дизель-електроходи для арктичної навігації, плавучі доки для ремонту суден, проводять ремонтне обслуговування пром. суден Азово-Чор-номорського басейну; для потреб річкового флоту випускають річкові та озерні пасажирські теплоходи, катери, земснаряди, баржі,буксири, судна мішаного типу "ріка - море" (суднобуд. виробниче об'єднання, суднобуд.-суднорем., су-днорем. з-ди). Значного розвитку набула м'ясна (Херсон, Новотроїцьке, Нова Каховка), мол. і маслосироробна (Бери-слав, Генічеськ, Скадовськ, Херсон), олійно-жирова (Херсон), рибна (Генічеськ, Херсон),

борошномельно-круп'яна пром-сть. Серед галузей легкої пром-сті осн.значення має текстильна (Херсон, виробниче бавовняне об'єднання). Значні площі займають садові насадження (24 тис. га); переважають

кісточкові культури — абрикоси, персики, черешня, сливи; вирощують також айву, яблуні, груші. Серед галузей тваринництва провідне місце посідає скотарство м'ясо-мол, напряму, свинарство, тонкорунне вівчарство та птахівництво. В області —163 колгоспи, у т. ч. 9 риб-колгоспів, 169 радгоспів. Функціонують понад 20 спец. г-в по вирощуванню яловичини, більше ЗО — по вирощуванню свинини, 15 птахоінкубаторних станцій, 3 птахофабрики; 19 комбікормових з-дів (Біла Криниця, Каланчак, Каховка та ін.). На Чорному й Азовському морях та Дніпрі й Інгульці — рибальство. В області сформувалися такі спеціалізовані агро-пром. комплекси (АПК): зер-нопромисловий, виноградарсько-виноробний, плодоовочекон-сервний, олійно-жировий, м'ясо-, молоко- та птахопроми-слові. На тер. області виділяють чотири госп. підрайони. Південно-Західний (Нижньодніпровський) під район спеціалізується на судно будуванні і судно ремонті, легкій і харч. пром-сті, вироб. паперу і буд. матеріалів; с. г. приміськ. типу. Основу госп. комплексу становить Херсонський промисловий вузол. У Східному під районі, що охоплює лівобережжя центр, частини області, розвинуті машинобудування і металообробка, харчова пром-сть, вироби, електроенергії, буд. матеріалів; зрошуване землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, соняшнику, баштанних). Осн. пром. центри — Нова Каховка, Каховка. Пром-сть Північного підрайону базується на переробці с.-г. сировини, добуванні буд. матеріалів. Рослинництво гол. чин. зернового, тваринництво — м'ясо-мол, напрямів. Розвинуті садівництво, виноградарство, баштанництво. Пром. центри: Борислав, Нововоронцовка, Ви-сокопілля та ін. Галузі спеціалізації Приморського підрайону — металообробка, харч., легка та пром-сть буд. матеріалів. Зрошуване землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, овоче-баштанних, винограду та фруктів). Пром. центри: Генічеськ, Скадовськ, Новоолексіївка. [5] Основні вантажопотоки: нафта і нафтопродукти, руди кольорових металів, хлібні вироби. [6]

1.3Транспортна система регіону

Транспортна система. В області розвинуті всі види транспорту:залізничний, автомобільний, річковий, мор., повітр., трубопровідний. Заг. довж. з-ць 1988 становила 459 км, густота - 16,1 км на 1000 км3. Залізничні вузли - Херсон, Каховка. Заг. довж. автомоб. шляхів 5,4 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям - 5,0 тис. км. Густота автомобільних шляхів з твердим покриттям - 176,8 км на 1000 км2. Морські порти: Херсон, Генічеськ, Скадовськ. Судноплавство по Дніпру, річкові порти: Херсон, Нова Каховка, Гола Пристань. У Херсоні - аеропорт. Тер. області проходять траси нафтопроводу Кременчук - Херсон, аміако-проводу Тольятті - Одеса, газопроводу Шебелинка - Одеса.

Через місто проходить Одеська залізнична магістраль, активно працюють річковий і морський порти. Херсонський аеропорт має повідомлення з містами:Москва,Стамбул,Київ.
Херсон є важливим автотранспортним вузлом, який сполучає країни Європи, центральні і західні райони України з Кримом,
південними районами Росії , Кавказом і Закавказзею.
Міжнародні.і.республіканські.магістралі:
Одеса - Херсон - Миколаїв - Бердянськ - Маріуполь - Ростов-на-Дону (М23):

довжина - 860 км., по території Херсонської області - 350 км.
дорога проходить по півдню України, зв′язуючи між собою найважливіші порти Чорного (Одеса, Миколаїв) і Азовського (Бердянськ, Маріуполь, Таганрог) морів, і, через Ростов-на-Дону, Північний Кавказ (Краснодар, Ставрополь, Мінеральні води) і Закавказзя (Вірменія, Грузія).

Основною перевагою, що формує транспортну інфраструктуру міста і області, є вигідне економіко-географічне положення - це безпосередня наближеність до моря, вихід на Азово-чорноморський басейн і Дніпровську річкову,магістраль.
Херсон - транзитна область з могутньою багатогалузевою транспортною системою, до складу якої входять залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний транспорт. Це дає можливість доступу з Херсонської області до будь-якого куточка України і в інші країни.
По території Херсона проходять два міжнародні транспортні коридору:
- перший : Чорноморська економічна співдружність (ЧЕС), яка формує транспортні потоки країн ближнього Сходу і Балканського півострова у напрямі Маріуполя і Новоазовська;
- другою: Євроазіатський транспортний потік з країн Європи через Чорноморські порти до Криму, Росії, країн Закавказзі і Сходу.
Херсон знаходиться на перехресті автодоріг Ростов - Одеса - Сімферополь. Через місто проходить Одеська залізнична магістраль, активно працюють річковий і морський порти. Херсонський аеропорт має повідомлення з містами Москва, Стамбул, Київ.

Херсон є важливим автотранспортним вузлом, який сполучає країни Європи, центральні і західні райони України з Кримом південними районами Росії, Кавказом і Закавказзям.

          ХЕРСОНСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ - це транспортний вузол, де здійснюється взаємодія річкового, морського, залізничного і автомобільного транспорту.
Порт знаходиться поза шлюзами гідростанцій Дніпровського каскаду. Навігація в порту триває круглий рік. У зимовий період, якщо Дніпро замерзає, судна проводяться в порт криголамами.
Вантажі переробляються цілу добу. Сьогодні порт має в своєму складі вантажні райони в містах Херсоні і Голій Пристані, службу пасажирських перевезень, портовий флот, ремонтні майстерні по ремонту флоту і портового господарства, об’єкти соціального призначення.
          Вантажний район порту займає територію близько 15 га, з підхідним каналомзавдовжки700м,завглибшки8,25м.
           Порт має 7 вантажних причалів завдовжки 887 погонних метрів, 24800 кв.м обладнаних складських майданчиків, 1300 кв. метрів закритих складських приміщень, 10 портальних кранів вантажопідйомністю 10 і 20 тонн,4плавучі,крана,вантажопідйомністю5і16тонн.
            Порт приймає під обробку вантажні судна завдовжки до 200 м з осіданням на причалах * 1 і 2 до 7,8 м, на причалах * 3-7 - з осіданням до 4 м. Порт здійснює переробку експортно - імпортних вантажів, таких, як металопрокат, металобрухт, ліс круглий і пиляний, вугілля, кокс, мінеральні добрива, феросплави, контейнери, а також мінеральний - будівельні вантажів і продукції сільського господарства (зерно, соняшник).
По території області проходить 452,3 км. залізничних колій, що пов′язують Херсон з Миколаєвом, Запоріжжям і Кримом.

ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ переробляє всі види вантажів (окрім наливних). Він має спеціалізовані причали для перевантаження генеральних, навалювальних, насипних харчових і ваговитих вантажів, спеціалізований комплекс по перевантаженню зерна, криті склади, плавучі складські місткості і відкриті складські майданчики для зберігання вантажів, кар’єр для здобичі піску, надійний зв′язок з береговими об’єктами і судами.

Загальна протяжність причальних споруд - 1,6 км. Порт приймає судна завдовжки до 200 метрів і з осіданням до 7,6 м. Для обробки транспортних засобів (судів, вагонів, автомобільного транспорту) порт має в своєму розпорядженні сучасні виробничі потужності і устаткування по переробці вантажів. Під час вантажних операцій використовуються портові крани вантажопідйомністю до 10 тонн і плавучих кранів вантажопідйомністю до150 тонн.Повітряний транспорт представляє Херсонське державне підприємство “Аеропорт Херсон”. З 1985 року в с. Чорнобаєвка функціонує сучасний аеровокзальний комплекс, який має все необхідне для створення

максимального комфорту клієнтів і розрахований на відправлення до чотирьохсот.пасажирів.час.
Довжина злітної смуги - 2,5 км. Підприємство має допуск до виконання міжнародних польотів. Аеропорт пристосований для експлуатації літаків МУЛ-76, ТУ-154, ТУ-134, Б-737. [6]

ІІ. Перспективи розвитку швидкісного залізничного руху на Україні

Залізничний транспорт є становим хребтом транспортної системи України. Його ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації, піднесення та структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньо-ономічної діяльності,підвищення життєвого рівня населення та забезпечення національної безпеки країни. Залізниці України мають достатньо потужний виробничий апарат.

Транспортна мережа нашої країни є єдиною нероздільною сіткою кровоносних судин великого організму народного господарства. Тому в умовах соціалістичної держави розвиток транспортних засобів тієї чи іншої частини країни, її регіону чи республіки не може відбуватися відокремлено від інших регіонів і розглядатися самостійно.

Український залізничний транспорт загального користування бере участь у виробничих процесах як складова сфери товарообігу і є однієї з найважливіших базових галузей народного господарства, діяльність якої має винятково важливу роль для держави і суспільства. Поряд з цим він займає незаперечне лідерство в перевезенні пасажирів.

Для ряду регіонів України залізниці є сьогодні практично самими надійними транспортними комунікаціями. Велика частина роботи залізничного транспорту загального користування приходиться на вантажний залізничний транспорт.

Широтні залізничні магістралі забезпечують зв'язок вугільно-металургійного Донбасу з залізо-марганцеворудною Наддніпрянщиною і є основою залізничної мережі району (Дебальцево-Синелъниково-Дніпропетровськ-Кривий Ріг, Иловайськ-Волноваха-Запоріжжя-Кривий Ріг та ін.): на захід відправляється донецький кокс і енергетичне вугілля, на схід - криворізька залізна руда і нікопольський марганець. Зв'язки Донбасу з Росією забезпечують магістралі напрямку Донбас-Москва, Дебальцево-Валуйки-Єлец-Москва, Донбасс-Миллерово-Рязань-Москва. Залізниця Донбас-Волгоград з'єднує Донецько-Приднепровський економічний район з Поволен’єм. На південний захід йдуть лінії Харків-Запоріжжя-Сімферополь, Харків-Кременчук-Одеса, Харків-Дніпропетровськ-Херсон. З Донбасу на південь перевозять вугілля, метал, залізоємкі машини, продукцію хімічної

промисловості, зерно й інші вантажі; у зворотному напрямку - ліс і вироби з деревини, точні машини і прилади, вироби легкої промисловості, деякі будівельні матеріали. У східно-західному напрямку утворена електрифікована магістраль Донбас-Карпати (через Кривбасс), що має важливе значення в міжнародних зв'язках. Залізниці південно-західного

напрямку здійснюють інтенсивні грузо- і пасажиропотоки, зв'язані з перевезенням імпортно-експортних вантажів з України і прилягаючих країн у чорноморські порти, і в зворотному напрямку, а також пасажирів, що їдуть на відпочинок і лікування на курорти Криму, Причорномор'я і Приазов'я. Інтенсивні залізничні перевезення здійснюються також лініями, що зв'язують Київ із усіма напрямками (Київ-Харків, Київ-Лъвів-Чоп, Київ-Одеса та ін.). На Львівській залізниці побудований могутній Чопсько-Батевський перевантажувальний комплекс. У 1978 році введено в експлуатацію залізнично-морську поромну переправу Іллічевськ-Варна (Болгарія) довжиною 435 км. Для зв'язку України з Північним Кавказом побудовано залізнично-поромну переправу через Керченську протоку.

В Україні сформулювалася мережа великих залізничних вузлів з розвиненим станційним і складським господарством. Це Харків, Полтава, Лозова, Дніпропетровськ, Запорожжя, Ясиновата, Дебальцеве, Волноваха, Бахмач, Київ, Коростень, Жмеринка, Одеса, Тернопіль, Ковель, Львів. Функціонують також механізовані технічно оснащені великі сортировальні станції: Ясиновата, Дебальцеве, Червоний Лиман, Основа, Нижньодніпровський вузол.

Найбільш пріоритетним і значущим нововведенням все-таки варто вважати плановане відкриття швидкісного залізничного сполучення між великими

містами України. У 2010 році планується запустити швидкісний маршрут до Полтави, в 2010-2011 роках - в Дніпропетровськ і Донецьк, в 2011-2012 роках - до Львова, Одеси і Харкова. Крім того, в 2015 році планується організувати швидкісний рух потягів до Сімферополя. Загальна протяжність залізничної колії від Києва до перерахованих міст - більше 2500 км. Сьогодні між ними курсують поїзди, що розвивають середню швидкість близько 100 км / ч. Залізничники вважають, що нововведення дозволить скоротити час в дорозі приблизно в 1,5 рази. За розрахунками газети «Сегодня», від Києва до Харкова та Дніпропетровська можна буде дістатися в середньому за 3,5 - 4:00 (зараз - мінімум 6), а від Києва до Донецька за 6 (зараз 12:00).
Для впровадження швидкісного руху буде придбаний спеціальний пасажирський рухомий склад. Також планується побудувати спеціальне депо та пункти технічного обслуговування. Згідно з повідомленням прес-служби «Укрзалізниці», приблизно через 2 роки відомство планує придбати сім потягів «Pendolino» вартістю близько $ 170 млн кожен. Прімечатеьно, що дані склади планували придбати ще в 2006 році для експлуатації на маршруті Київ-Полтава-Харків.

Пасажирський вагон із швидкостями руху до 200 км/год є однією з складових у процесі створення інфраструктури і всього комплексу швидкісного транспорту. Серед економічних переваг швидкісного руху є такі: збільшення частки залізничного транспорту на ринку транспортних послуг; скорочення витрат на перевезення пасажирів; оновлення рухомого складу залізниць

вагонами нового покоління; інтеграція вітчизняних залізниць в єдину європейську мережу швидкісних сполучень; вирішення загальнодержавних

проблем. У подальшій перспективі планується впровадження високошвідкісного руху до 350 км/год і більше . [7]

Висновки

Область розташована на півдні України. І таким чином це дає їй змогу користуватися водними ресурсами,займатися судно будуванням,можливість займатися курортним бізнесом. Херсон та Херсонська область моє гарні краєвиди і тому туди кожного року їздить багато людей відпочивати. Загалом цей регіон має вигідне географічне положення.
На даний момент перспективи розвитку швидкісного руху України почали просуватися в перед. Залізнична дорога виділила кошти на закупівлю нових локомотивів ,та загалом поїздів,які оснащені все новітніми технологіями і які будуть пересуватися на багато швидше ніж старі екземпляри транспорту. Перейшовши на найсучасніші екземпляри поїздів,пасажири будуть знаходитися у повному комфорті та безпеці. Тож чим скоріше Українська залізниця закупує нові потяги тим більше людей будуть подорожувати саме залізничним транспортом,та залізниця вийде на новий рівень в обслуговуванні по між іншими європейськими країнами.

Список літератури:

http://subject.com.ua/geographic/maslyak/399.html
http://www.ua.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.showSection&sc_id=5&rgn_id=20
http://www.tpp.ks.ua/rus/khersonskij-region.html
http://kherson.ukrgold.net/ukr/
http://referat.repetitor.ua/
http://utm.lviv.ua
http://www.bestreferat.ru/referat-6142.html