Класификация издержек

ЗМІСТ

 

 

1. Визначення, визнання та класифікація витрат виробництва
2. Облік прямих виробничих витрат
3. Облік загальновиробничих витрат
4. Зведений облік витрат і визначення собівартості готової продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Визначення, визнання та класифікація витрат виробництва

 

   Випуск продукції (виконання робіт, надання послуг) потребує здійснення певних витрат, тобто витрат виробництва. Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками). Витрати визнаються витратами певного звітного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснюються. Витрати, які неможливо прямо пов’язувати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат періоду, в якому вони були здійснені. Це загальні положення, які стосуються витрат усієї діяльності підприємства.

   У Плані рахунків для обліку витрат залучено 2 класи розрахунків: Клас 8 «Витрати за елементами» - для обліку витрат за елементами і Клас 9 «Витрати діяльності» - для обліку витрат за видами діяльності. Всі рахунки данного класу активні, по дебету вібражається збільшення витрат підприємства, а в кінці місяця зібрані суми витрат списуються з рахунків Класу 9 на рахунок 79 «Фінансові результати». Рахунки Класу 9 в кінці місяця закриваються і в Балансі не відображаються. Витрати операційної діяльності поділяються на такі, що безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконанням робіт, і витрати, що пов’язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Перша група витрат включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а друга обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Основною нормативною базою, яка регламентує організацію обліку витрат та визначення собівартості продукції є: П(с)БО 16 "Витрати"; П(с)БО 9 "Запаси"; Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Рис. 1.1.

Структура собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг)

 

 

   Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) — основна складова собівартості реалізованої продукції, яка формується протягом звітного періоду на рахунку 23 «Виробництво».

   За кредитом рахунку 23 відображається списання фактичної собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, вартість виявленого браку в дебет рахунків 26 "Готова продукція" (при виготовленні продукції), 90 "Собівартість реалізації" (при виконанні робіт, наданні послуг), 24 "Брак у виробництві" (при виявленні браку). Сальдо на рахунку 23 "Виробництво" на кінець місяця може бути тільки дебетовим і показує вартість незавершеного виробництва.

   Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Рис. 1.2.

Структура виробничої собівартості

 

1. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.
2. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
3. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

На підприємстві можуть організовуватися різні види виробництва, функції яких пов'язані не лише з виготовленням продукції. Залежно від функцій, які виконує виробництво, воно поділяється на основне, допоміжне та обслуговуюче (Рис.1.3).

Крім витрат, пов'язаних з випуском продукції, виконанням робіт і наданням робіт наданням послуг на рахунку 23 "Виробництво" відображаються витрати допоміжних виробництв.

Витрати обслуговуючих  виробництв збираються на рахунку 949 "Інші витрати    операційної діяльності" та до собівартості продукції не включаються.

Рис. 1.3.

Види виробництв та рахунки, призначені для їх обліку

 

 

 

 

 

 

 

Витрати виробництва - це виражені в грошовій оцінці поточні трудові, матеріальні, фінансові витрати та інші види ресурсів, використані для виробництва продукції.

Витрати виробництва класифікують за різними ознаками (Таблиця 1.1.)

Таблиця 1.1.

КЛАСИФІКАЦІЯ  ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

№	Ознаки	Витрати
1	За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)	Витрати виробництва, цеху, дільниці, технологічного переділу, служби
2	За видами продукції (робіт, послуг)	Витрати на виробництво, типового представника виробів, групу однорідних виробів, виробниче замовлення (одноразове), напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію
3	За однорідним складом витрат	Одноелементні, комплексні
4	За видами витрат	Витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції
5	За способами перенесення вартості на продукцію	Витрати прямі, непрямі
6	За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	Витрати змінні, постійні
7	За календарними періодами	Витрати поточні, довгострокові, одноразові
8	За доцільністю витрат	Продуктивні, непродуктивні (доцільні, недоцільні)
9	За відношенням до собівартості продукції	Витрати на продукцію, витрати періоду

 

Залежно від  характеру та призначення виробничих процесів структурні підрозділи підприємства (місця виникнення витрат) поділяються на:

1) основні – до них належать належать виробництва, цехи, дільниці, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції (заготівельні, механічно-обробні, збиральні тощо).

2) допоміжні (підсобні) виробництва - призначені для обслуговування основних (енергетичні, ремонтні, транспортні тощо).

   Усі витрати виробництва включаються в собівартість окремих об’єктів обміну (окремих виробів, груп однорідних виробів, окремих замовлень).

Одноелементні витрати  складаються тільки з одного елемента витрат, а комплексні — з кількох економічних елементів. Економічний елемент — це економічно однорідний вид витрат; серед них розрізняють:

1) матеріальні витрати;

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні заходи;

4) амортизація;

5) інші витрати.

   У П (С) БО 16 «Витрати» наведено склад кожного елемента витрат , а групування за елементами показує, що витрачено.

1. До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів. Не включається до елементу "Матеріальні затрати" вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

2. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

3. До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

4. До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

5. До складу елемента "Інші витрати" включаються такі витрати, які не були перераховані вище, зокрема, витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

   Для визначення собівартості конкретного об’єкта калькулювання витрати виробництва групуються за статтями калькуляції. Номенклатура статей калькуляції залежить від технологічних і організаційних особливостей підприємства (підрозділу підприємства). Статті калькуляції встановлюються самим підприємством у наказі про облікову політику (або рекомендуються органом управління).

Номенклатура  статей калькуляції може бути така:

Сировина та основні  матеріали.

Комплектуючі вироби та купівельні напівфабрикати.

Паливо й енергія  на технологічні цілі.

Зворотні відходи (вираховуються).

Основна заробітна плата  робітників.

Додаткова заробітна  плата.

Відрахування на соціальне  страхування.

Витрати на утримання  та експлуатацію устаткування.

Загальновиробничі витрати.

Втрати від браку.

Виробнича собівартість.

   Важливим моментом для визначення собівартості є розподіл витрат за способами перенесення вартості на продукцію на прямі та непрямі.

Прямі — це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо на конкретний об’єкт витрат, наприклад вид продукції (сировина, основні матеріали, напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.

Непрямими є витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об’єкт обміну витрат. Ці витрати належать до кількох (багатьох) видів продукції, і їх потрібно розподіляти між об’єктами обліку пропорційно вибраній базі (пряма заробітна плата робітників тощо).

3а ступенем  впливу обсягу виробництва на  рівень витрат останні поділяються  на:

1)змінні - витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням (витрати на сировину та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо й енергію, на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати).

2)постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється (витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва).

Витрати на виробництво  поділяються за календарними періодами  на поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць, та одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Підприємство  самостійно визначає об’єкти обліку витрат, об’єкти та одиниці калькулювання.

 

2. Облік прямих виробничих витрат

 

Згідно П (С) БО 16 «Витрати»  прямі витрати, які включаються  до собівартості продукції, у цілому обліковуються на рахунку 23 «Виробництво». Це витрати:

1) прямі матеріальні;

2) прямі на оплату  праці;

3) інші прямі витрати.

Рахунок 23 використовується для обліку на окремих субрахунках витрат:

1) промислових  і сільськогосподарських підприємств  на виробництво продукції;

2) підрядних, геологічних  і проектних організацій на  виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних дослідних робіт;

3) підприємств транспорту  та зв’язку на надання послуг;

4) науково-дослідних підприємств  на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт;

5) підприємств громадського  харчування на випуск власної  продукції;

6) підприємств торгівлі, постачання та збуту на здійснення  діяльності з продажу товарів;

7) дорожніх господарств  на утримання та ремонт автомобільних  шляхів;

8) інших підприємств  та організацій;

9) допоміжних (підсобних)  виробництв;

10) на виконання некапітальних робіт (будівництво тимчасових споруд, демонтаж припиненого будівництвом об’єкта).

Рахунок 23 «Виробництво»  — активний, основний, витратний, призначений  для обліку господарських засобів.

За дебетом  цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші витрати, а також виробничі накладні витрати на втрати від браку продукції (робіт, послуг).

З кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунка 90).

За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків:

11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

субрахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пари, транспортних і ремонтних послуг тощо).

   Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Основні бухгалтерські проведення з обліку виробництва наведено в (Таблиці 2.1.).

 

 

 

Таблиця 2.1.

Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
2	3	4
Нараховано амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються у виробництві	23 «Виробництво»	13 «Знос необоротних  активів»
Відпущено зі складу товарно-матеріальні цінності на потреби виробництва	23 «Виробництво»	20 «Виробничі запаси»
Відпущено у виробництво МШП	23 «Виробництво»	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
Відображено вартість послуг, наданих допоміжним виробництвом цеху основного виробництва (передача продукції з цеху в цех)	23 «Виробництво»	23 «Виробництво»
Списано на витрати виробництва втрати від технічно неминучого браку	23 «Виробництво»	24 «Брак у виробництві»
Використано частину готової продукції на потреби виробництва	23 «Виробництво»	26 «Готова продукція»
Оплачено готівкою витрати  виробництва	23 «Виробництво»	30 «Каса»
Оплачено з поточного або  валютного рахунка, з інших рахунків у банку витрати виробництва	23 «Виробництво»	31 «Рахунки в банках»
Оплачено з підзвітних сум витрати  виробництва	23 «Виробництво»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
Списано на собівартість продукції, робіт і послуг суми незадоволених претензій	23 «Виробництво»	374 «Розрахунки за претензіями»
Віднесено на витрати виробництва відповідну частину витрат майбутніх періодів	23 «Виробництво»	39 «Витрати майбутніх періодів»
Проведено дооцінку незавершеного  виробництва	23 «Виробництво»	423 «Дооцінка активів»
Проведені відрахування до резерву на оплату відпусток виробничим робітникам	23 «Виробництво»	471 «Забезпечення виплат  відпусток»
Акцептовано рахунок  постачальника за послуги, надані для  потреб виробництва (вода, пара, енергія, зв’язок тощо)	23 «Виробництво»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
Нараховано заробітну плату  робітникам виробництва і проведені відрахування на соціальне страхування від зарплати згідно з чинним законодавством	23 «Виробництво»	66 «Розрахунки з оплати праці»,   65 «Розрахунки за страхування»
Відображено послуги, призначені для потреб виробництва, надані дочірніми підприємствами та внутрішніми підрозділами	23 «Виробництво»	682 «Внутрішні розрахунки»,   683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»
Відображено заборгованість перед іншими підприємствами за надані ними послуги для потреб виробництва (у т. ч. з оренди, транспорту тощо)	23 «Виробництво»	685 «Розрахунки з іншими  кредиторами»
Оприбутковано лишки  незавершеного виробництва, виявлені під час інвентаризації в цехах допоміжних виробництв	23 «Виробництво»	71 «Інший операційний дохід»
Включено до собівартості продукції, робіт і послуг відповідну частку загальновиробничих витрат	23 «Виробництво»	91 «Загально-виробничі  витрати»
Віднесено на собівартість продукції, робіт і послуг вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає в межах норм природного убутку	23 «Виробництво»	947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
Відображено зарахування на баланс інших необоротних матеріальних активів, виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах	11 «Інші необоротні  матеріальні активи»	23 «Виробництво»
Відображено вартість послуг допоміжних виробництв, наданих для капітального будівництва	15 «Капітальні інвестиції»	23 «Виробництво»
Повернено невикористані у виробництві матеріальні цінності; відображено вартість зворотних відходів	20 «Виробничі запаси»	23 «Виробництво»
Списано собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, інструменту тощо, що відповідають критеріям визнання їх малоцінними та швидкозношуваними предметами	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»	23 «Виробництво»
Відображено втрати від невиправного браку	24 «Брак у виробництві»	23 «Виробництво»
Оприбутковано напівфабрикати власного виробництва	25 «Напівфабрикати»	23 ««Виробництво»
Оприбутковано на склад готову продукцію	26 «Готова продукція»	23 «Виробництво»
Частину витрат допоміжних цехів включено до суми матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню винними особами	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	23 «Виробництво»
Включено до складу витрат майбутніх періодів відповідну частину витрат виробництва (у галузях із сезонним виробництвом, при освоєнні нових виробництв тощо)	39 «Витрати майбутніх  періодів»	23 «Виробництво»
Списано витрати виробництв у частині наданих ними послуг (продукції) дочірнім підприємствам і внутрішнім підрозділам	682 «Внутрішні  розрахунки», 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»	23 «Виробництво»
Списано на результати діяльності собівартість виконаних робіт або наданих  послуг підприємствам, які для обліку витрат застосовують лише рахунки класу 8	791 «Результат основної  діяльності»	23 «Виробництво»
Відображено суму уцінки незавершеного  виробництва	84 «Інші операційні витрати»	23 «Виробництво»
Відображено (списано) недостачу матеріальних цінностей, які знаходяться в незавершеному виробництві (використовують підприємства, що застосовують рахунки класу 9 або одночасно рахунки і класу 8, і класу 9)	84 «Інші операційні  витрати»	23 «Виробництво»
Списано на витрати поточного природного убутку від втрат матеріальних цінностей, які знаходяться в незавершеному виробництві внаслідок надзвичайних подій (здійснюється підприємствами, що не використовують рахунки класу 9)	85 «Інші витрати»	23 «Виробництво»
Відображено вартість послуг, наданих на сторону	903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»	23 «Виробництво»
Відображено вартість робіт (основного або допоміжного виробництва), пов’язаних з дослідженнями та розробками	941 «Витрати на дослідження  і розробки»	23 «Виробництво»
Відображено собівартість реалізованої частини незавершеного виробництва	943 «Собівартість реалізованих  виробничих запасів»	23 «Виробництво»
Проведено уцінку незавершеного виробництва	946 «Втрати від знецінення  запасів»	23 «Виробництво»
Відображено виявлену під час інвентаризації недостачу матеріальних цінностей у цехах допоміжних виробництв (незавершеного виробництва)	947 «Нестачі і втрати  від псування цінностей»	23 «Виробництво»
Списано на збиток втрати незавершеного виробництва внаслідок стихійного лиха, пожеж тощо	99 «Надзвичайні витрати»	23 «Виробництво»

 

 Синтетичний облік витрат виробництва ведеться в журналі 5 (5А). Журнал 5 призначений для узагальнення інформації за окремими статтями загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат, а також інших витрат операційної діяльності (витрати на досліджування і розробки, собівартості реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів). Списання сумнівних і безнадійних боргів, втрат від знецінення виробничих запасів, нестач  та  втрат від псування цінностей, визнанні пені, штрафи, неустойки та інші витрати). Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати (збитки від стихійного лиха, збитки від техногенних катастроф і аварій та інші подібні збитки).

У Журналі 5 відображаються дані за дебетом 23 „Виробництво” та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 9, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та загольновиробничі витрати). Структура Журналу 5 наведено на Рис.2.1.

Рис. 2.1.

Структура Журналу 5

 

Журнал 5

І. За кредиту рахунків 90-99 в дебет рахунків

ІІ. Витрати з податку  на прибуток, витрати фінансової, інвестиційної  діяльності, інші витрати

ІІІ. Витрати діяльності

ІV. Аналітичні дані до рахунку  28 „Товари”

Відомість 5.1 аналітичного обліку запасів

 

3. Облік загальновиробничих і інших витрат виробництва

До собівартості готової продукції включаються, крім прямих витрат, загальновиробничі витрати.

До складу таких витрат відносяться витрати на утримання й експлуатацію обладнання та на управління й обслуговування виробництва.

Відповідно до Плану  рахунків вони групуються за дебетом  рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Це активний, збірно розподільний рахунок, за дебетом відображаються суми визнаних витрат, за кредитом –  щомісячне списання з відповідним розділом. Аналітичний обік ведеться за місцями винекненння, центрами або елементами витрат. Як правило, ці витрати в калькуляції показуються за окремими статтями.

 

Рис. 3.1.

Зміст записів  за рахунком 91  
«Загальновиробничі витрати»

 

 

До складу витрат на утримання та експлуатацію обладнання належать:

• витрати на утримання й експлуатацію виробничого підіймання-транспортного обладнання, цехового транспорту та інструментів, приладів зі складу основних засобів, інших малоцінних необоротних активів (амортизація, вартість енергії, вартість мастильних матеріалів, зарплата з нарахуванням робітників, які обслуговують виробниче та підіймально-транспортне обслуговування тощо);
• витрати на ремонти, що здійснюються підприємством для підтримання об’єкта в робочому стані.

Усі ці витрати обліковуються за кожним цехом окремо в розрізі аналітичних статей (видів) витрат. Щомісячно зібрані з дебету рахунка 91 «Загальновиробничі витрати», із кредиту різних рахунків (13, 20, 65, 66 та інших) розподіляються між об’єктами обліку (видами продукції і т. д.) пропорційно вибраній базі:

1) машино-годин, якщо наявні значні  капітальні вкладення і загально  виробничі витрати, тісно пов’язані  з використанням техніки;

2) пряма заробітна плата робітників основного виробництва, або години їх праці;

3) вартість  прямих витрат матеріалів;

4) площа приміщень (за оренди, послуг зі збереження товарно-матеріальних  цінностей);

5) балансова вартість обладнання  та інше, залежно ві д напряму  діяльності підприємства та особливостей його виробництва.

Тобто підприємство самостійно вибирає  базу розподілу загально виробничих витрат.

До складу загальновиробничих витрат належать:

• витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);
• амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
• амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
• витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі, витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);
• витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
• витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);
• витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища;
• інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Ці витрати групуються за кожним підрозділом підприємства (цехом) і відображаються за дебетом рахунка 91 і кредитом різних рахунків (13, 20, 65, 66 і т. д.). Щомісячно ці витрати розподіляються між об’єктами обліку (видами продукції) пропорційно вибраній базі.

Для списання витрат з рахунка 91 в дебет рахунка 23 необхідно їх розділити на змінні та постійні.

1. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Ці витрати повністю відносять на собівартість виготовленої продукції записом:

Д-т 23 «Виробництво» А

К-т 91 «Загальновиробничі витрати» А

2. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Визначення величини постійних загально виробничих витрат, які підлягають віднесенню до складу виробничої собівартості:

Пост. ЗВВ = V факт. * N пост. Витр.

   Тобто до складу виробничої собівартості увійдуть лише витрати розподілені (фактична сума постійних витрат, яка менша від або ріною встановленому нормативу), які відносять на собівартість виготовленої продукції записом:

Д-т 23 «Виробництво» А

К-т 91 «Загальновиробничі витрати» А

   Нерозподілені загальновиробничі витати (сума загально виробничих витрат, яка перевищує встановлений норматив) – визнаються витратами в періоді, коли ці витрати виникли і списуються на дебету субрахунку 901 «Собівартість реалізованої продукції»:

Д-т 901 «Собівартість реалізованої продукції» А

К-т 91 «Загальновиробничі витрати» А

Таким чином, суму перевитрат постійних витрат відносять у дебет субрахунку 901 «Собівартість реалізованої продукції», а витрати в межах норм — у дебет рахунка 23 «Виробництво». Рахунок 91 щомісяця закривається, і сальдо немає.

   Загальна сума розподілених і нерозподілених загально виробничих витрат не повинна перевищувати їх фактичну величину. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

Приклад розподілу  загальновиробничих витрат наведено в Таблиці. 3.1.

Таблиця 3.1.

КЛАСИФІКАЦІЯ  ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

№	Ознаки	Усього	На одиницю бази розподілу   (1 машино-година)	Включення   загальновиробничих витрат до:
1	База розподілу  за нормальною потужністю, машино-годин	10 000	×
2	Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю, грн	70 000
	з них:
	змінні (ряд. 3 гр. 4 =   = ряд. 2 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3)	50 000	5	×	×
	Постійні (ряд. 5 гр. 4) =   = ряд. 4 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3)	20 000	2	×	×
3	База розподілу за фактичною потужністю, машино-години:
3.1	1-й звітний період	8000	×	×	×
3.2	2-й звітний період	10 500	×	×	×
4	Фактичні загальновиробничі  витрати, грн:
4.1	1-й звітний період	68 100
	з них:
	змінні	48 000	×	48 000	×
	Постійні — усього  (ряд. 8 гр. 3 – ряд. 9 гр. 3)	20 100	×	×	×
	Постійні розподілені  (ряд. 6 гр. 3 × ряд. 3 гр. 4)	16 000	×	16 000	×
	Постійні нерозподілені  (ряд. 10 гр. 3 × ряд. 10.1 гр. 3)	4100	×	×	4100
4.2	2-й звітний період	77 950
	з них:
	Змінні	57 750	×	57 750	×
	Постійні — усього (ряд. 11 гр. 3 – ряд. 12 гр. 3)	20 200	×	×	×
	у тому числі:
	Постійні  розподілені (ряд. 7   гр. 3 × ряд. 3 гр. 4), але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат	20 200	×	20 200	×
	Постійні нерозподілені (ряд. 10 гр. 3 × ряд. 10.1 гр. 3)	0	×	×	0