Комплекс транстелефонної передачі ЕКГ- діагностики Телекард

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут аерокосмічних систем управління

Кафедра біокібернетики та аерокосмічної медицини

Домашня робота

з навчальної дисципліни

«Інтелектуальна власність»

Тема: «Комплекс транстелефонної передачі ЕКГ- діагностики Телекард»

Виконав: ст. групи БМ-514М

Корпан О.Ю.

Перевірила:  Вдовенко Л.І.

Київ

2011

Транстелефонний цифровий 12-канальний ЕКГ комплекс «Телекард»

Застосування обладнання для дистанційної передачі електро-кардіограми  (ЕКГ) по телефонних лініях зв'язку в СРСР почалося з появою в 70-ті роки системи аналогового комплексу «Волна». Необхідність такого підходу до діагностики кардіологічних захворювань була викликана недостатньо високим рівнем підготовки фельдшерського і лікарського складу бригад швидкої медичної допомоги (ШМД) в частині діагностики рідко зустрічаючих і складно розпізнаних  феноменів на ЕКГ пацієнтів. Якщо явний гострий інфаркт міокарда, що супроводжується характерною клінічною картиною і загальновідомими змінами на ЕКГ, складнощів в діагностиці не викликає, то без больові і задньостінкові інфаркти, складні порушення ритму, випадки за грудного болю нез'ясованого генезу часто ставлять у глухий кут навіть досить досвідчених фахівців бригад ШМД, що не мають поглибленої підготовки в сфері кардіології. Можна ставити завдання ретельної кардіологічної підготовки фахівців ШМД, але потрібно давати собі звіт, що забезпечення загальної електрокардіографічної грамотності хоча б на рівні спеціаліста-кардіолога першої категорії, не кажучи вже про вищу, до того ж без практики роботи у відділенні кардіології, є недосяжним завданням. Саме тому у всьому світі таке широке поширення набувають телемедичні системи, коли допомогу в діагностиці складних випадків надає висококваліфікований лікар, що чергує на приймальні станції і має можливість отримувати дані об'єктивних обстежень по каналах зв'язку.
         Відповідь на питання, чи існує необхідність оснащення машин «Швидкої допомоги» телеметричним обладнанням, з урахуванням того, що лише мала частина машин забезпечена якісними електрокардіографами, а кваліфікованих кардіологів для укомплектування цілодобово працюючих бригад, як правило, катастрофічно не вистачає, може бути тільки одним - звичайно, існує. Не варто навіть порівнювати якість ЕКГ-діагностики, проведеної, в одному випадку, по 12-канальної синхронної електрокардіограмі цифрового якості кращими кардіологами регіону, які працюють в Дистанційно-діагностичному центрі ШМД, а в іншому
- фахівцем,що не має серйозного досвіду розшифровки електрокардіограм, по стрічці одноканального приладу типу «Малюк» або його аналогів.
         Найбільш доступним і широко використовуваним засобом зв'язку є звичайний або мобільний телефон.
          Стрімкий розвиток телекомунікаційних технологій в останні роки дозволяє по новому поглянути на можливості, що надаються медицині, в першу чергу, лікарям швидкої допомоги, обладнанням для передачі ЕКГ по телефону.
Незважаючи на велику кількість моделей транстелефонної електрокардіографів, призначених для аналогової передачі ЕКГ на базі методів, працюючих на системі «Волна», професійних цифрових 12-канальних транстелефонної електрокардіографів на міжнародному медичному ринку зовсім небагато. Одним з таких приладів, єдиним у своєму роді на території країн Східної Європи та СНД, є транстелефонний ЕКГ - комплекс «Телекард» виробництва української фірми ТОВ "Компанія TREDEX", м. Харків.
         «Телекард» забезпечує цифрову передачу стандартної синхронної 12-канальної ЕКГ з використанням будь-яких каналів голосового зв'язку - провідних телефонних ліній, мобільних каналів зв'язку, радіостанцій будь-якого типу і будь-якого діапазону. Використовує власні алгоритми оцифровування, кодування і передачі ЕКГ. Найвища ступінь перешкодозахищеності дозволяє передавати електрокардіограми по телефонних лініях будь-якої якості, аж до сільських комутаторів. При необхідності ЕКГ може бути передана навіть поверх розмови,трансльованого по телефонній лінії.
           На відміну від більшості аналогів, «Телекард» має метрологічні характеристики, що відповідають вимогам ГОСТ і підтверджені сертифікатом засоби вимірювання. Апарат забезпечує запис 10-секундного фрагмента стандартної 12-канальної ЕКГ та його передачу по телефону протягом двох хвилин. У середньому на проведення однієї консультації потрібно 5-6 хвилин. Дозвон, переговори, передача ЕКГ і подальша консультація проводиться в режимі одного дзвінка. Використовувати прилад може будь навченим користувач, у тому числі середній і молодший медичний персонал.
           Висока якість реєстрованих ЕКГ і можливість роботи на будь-яких телефонних лініях стали підставою для вибору «Телекард» в якості технічної бази карет швидкої допомоги.

Устаткування призначене для знімання і передачі ЕКГ по будь-яких каналах зв'язку, зокрема, за стандартним телефонним лініям, мобільним каналах зв'язку, каналам радіозв'язку будь-якого діапазону і телефонних каналах стандарту DECT. Забезпечує передачу 12-канальної електрокардіограми цифрової якості тривалістю 15 сек. з периферійного пристрою на віддалений приймальний дистанційно-діагностичний центр (ДДЦ) з подальшою консультацією фахівця в режимі одного телефонного дзвінка.
Комплекс використовує цифрову передачу сигналу по акустичному каналу, що забезпечує гарантовано високу якість ЕКГ і дозволяє вести професійну діагностику будь-яких кардіологічних захворювань (ІХС, ГІМ, аритмії різної етіології та ін.)

Рис.4. Схема роботи транстелефонного ЕКГ комплексу «Телекард»

Транстелефонна ЕКГ на догоспітальному етапі

В останні десятиріччя в більшості держав світу в галузі  охорони  здоров’я  відбуваються  суттєві структурні  зміни,  пов’язані  з  широким впровадженням  інформаційних  та телекомунікаційних  технологій.  З  метою удосконалення  надання  екстреної  медичної допомоги  населенню  України,  в  тому  числі  під  час ліквідації  медико-санітарних  наслідків надзвичайних  ситуацій  природного,  техногенного характеру, терористичних актів, МОЗ України видало наказ  № 500 «Про  заходи  щодо  удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні».  Також  серед  програм,  розроблених  МОЗ України,  є «Державна  Програма  попередження лікування  серцево-судинних  і  судинно-мозкових захворювань  на 2006-2010  роки»,  затверджена постановою  Кабінету  Міністрів  України  № 761  від 31.05.2006  р., до  числа  основних  задач  якої можна віднести  підвищення  рівня  надання  невідкладної медичної  допомоги  населенню шляхом  оснащення сучасною  діагностичною  апаратурою  первинної медичної  ланки,  насамперед,  для  проведення діагностики  і  лікування  серцево-судинних захворювань,  які  на  сьогоднішній  день  займають перше  місце  в  структурі  смертності  в  Україні.  В наказі  МОЗ  України  № 500  є  положення  про дистанційний телеметричний консультативний центр як  структурний  підрозділ  станції  швидкої  медичної допомоги,  який  надає  консультативну  допомогу медичним  працівникам  системи  екстреної медичної допомоги  для  вирішення  термінових  питань інтерпретації біомедичних сигналів (ЕКГ та інші типи сигналу), незалежно від місця їх знаходження. Якщо СШМД  І  категорії  або  позакатегорійні   і  працюють автономно, як правило – у великих містах, створення  ДТЦ  необхідне  безпосередньо  на  базі  станцій.  Це потрібно через ряд особливостей надання медичної допомоги на догоспітальному етапі:

−  необхідність реєстрації  і розшифровки ЕКГ всім хворим,  які  знаходяться  в  тяжкому  стані,  хворим  з нестабільною  гемодинамікою,  патологією  органів грудної і черевної порожнини ;

−  обмеженість в часі для обстеження пацієнтів, що знаходяться  в  тяжкому  стані (економія  часу  при передачі  ЕКГ  на  ДТЦ  замість  виклику спеціалізованої кардіологічної бригади);

−  у 70 – 100%  випадків  гострого  коронарного синдрому  без  негативних  ЕКГ  змін  у  стані  спокою єдиним  діагностичним  критерієм  є  правильно зібраний анамнез;

−  необхідність в телефонних консультаціях лікарів лінійних  бригад  по  діагностиці  та  тактиці  лікування, транспортуванні  хворих,  виборі  стаціонару  для госпіталізації ;

−  необхідність  виключення  гострої  серцевої патології у пацієнтів, які не госпіталізуються.

В  зв’язку  з недостатнім фінансуванням в  галузі охорони  здоров’я,  що  в  умовах  фінансової  кризи стало  найбільш  відчутне,  впровадження  в  медичну практику  в  достатньому  об’ємі  телеметричних технологій  практично  неможливо.  Тому,  з  метою забезпечення  достатнього  рівня  надання  медичної допомоги  кардіологічним  хворим,  поряд  з цифровими  телеметричними  системами  можна використовувати  аналогові  системи,  які  були закуплені  раніше .  Мова  іде  про  використання  аналогової  системи  транстелефонної  передачі  ЕКГ типу «Волна».  Те,  що  раніше  працювало  на ентузіазмі  персоналу  ДТЦ  через  низьку  якість отриманих  ЕКГ,  при  доопрацюванні  може забезпечити  достатній  рівень  якості  ЕКГ  і використовуватися в роботі.

В медичній галузі  ДТЦ функціонує  з 1994 року. До структури ДТЦ включені матеріальна база: «ДКЦ–ЕЛЕКТРОНІКА»,  приміщення,  де встановлена  прийомна  станція  та  знаходяться передавачі,  які  отримують  виїзні  бригади  перед зміною, штатні лікарі-спеціалісти (один  кардіолог на зміну)  та  середній  медичний  персонал.  Щорічно проводиться  більше 3000  екстрених  консультацій, що  займає 16-18%  від  загальної  кількості  ЕКГ обстежень проведених за рік. 

З 2004 року для покращення якості прийому та архівації  отриманих  ЕКГ   проведена  модернізація приймальної станції. Модуль «ДКЦ–ЕЛЕКТРОНІКА» замінений  на  приймач,  який  являє  собою дискримінатор -  перетворювач  частотно-модульованого  коливання   із  цифровим  виходом. Живлення  приймача  здійснюється  від електромережі через блок (рис.5).

Рис 5. Приймальний устрій з блоком живлення

Приймач  підключений  до  телефонної  лінії  та системного  блоку  ПК.  Прийнятий  сигнал інтерпретується  та  архівується  за  допомогою відповідної   програми,  яка  встановлена  на  ПК. Вимоги  до  системи,  не менш: Pentium II,  128Мб ОЗУ,  монітор 1024х768,  операційна  система Windows 98, 2000, XP, принтер.

Як  видно,  доопрацювання  аналогової  системи дозволило  покращити  якість  прийому  кардіограм (підсилення  сигналу  ЕКГ  передавача  апаратними засобами  на  етапі  безпосередньої  передачі кодованого  сигналу,  очистка  та  фільтрація цифрового  сигналу  в  комп’ютері  програмним забезпеченням,  архівація  даних  ЕКГ  обстеження збереження  інформації  на  жорсткому  диску комп’ютера,  що  в  подальшому  значно  полегшує статистичну та експертну роботу СШМД.  

Функціонування  ДТЦ  допомагає  досягнути  наступних результатів:

-  зменшення навантаження на кардіобригади; 

-  покращення  якості  діагностики  серцево-судинної патології.

Навантаження  на  кардіобригади  швидкої допомоги  за  рахунок  скорочення  кількості консультативних  викликів  після 1994  року зменшилося  на 12-19%   і  складає 3 700 – 9 000 викликів  за  рік.  Враховуючи  вартість  виклику кардіобригади, яка може досягати 450 грн.  і більше, економія  коштів  очевидна.  Найбільш  наглядним показником  покращення  якості  діагностики  є своєчасність  діагностики  гострого  коронарного синдрому (ГКС)  особливо  прогресуючої,  вперше виниклої стенокардії напруги при яких часто відсутні характерні  зміни при об'єктивному, ЕКГ обстеженні, а  діагноз  в 100%  випадків  залежить  від  даних опитування.  З 1994  року (початок  роботи  ДТЦ) кількість таких випадків отримала значну тенденцію до  зниження,  і  у 2007  році  досягла  найнижчої відмітки – 1  випадок (для  порівняння  у 1992-1994 роках  вона  складала 13-15  випадків  на  рік).  З проаналізованих  випадків  неправильної  діагностики серцевої  патології  найбільшу  кількість  займають недоліки  в  опитуванні  пацієнта  та  неправильна працюють  з  ЕКГ –  апаратами.  В  роботі  бригад,  які використовують кардіоприймачі, за останні 4 роки не відмічено  жодного  випадку  недоліків  в  діагностиці інтерпретація ЕКГ загально – профільних бригад, які Не  вирішеними  на  цей  час  залишаються наступні проблеми:

-  прийом  декількох  ЕКГ  одночасно (неможливе забезпечення  ДТЦ  кількома  телефонними  лініями одночасно або недостатня кількість персоналу);

-  після передачі ЕКГ у хворого залишається тільки описання;

-  не  можливо  передати  ЕКГ  в  електронному вигляді  через  різницю  в  програмному  забезпеченні різних  систем  прийому  ЕКГ  або  відсутність електронного зв’язку між медичними установами.

Висновки.  Впровадження  в  роботу  ЛПЗ  ДТЦ допоможе  використати  основні  переваги телемедицини: -  забезпечення  екстреної  кваліфікованої  ЕКГ діагностики  для  населення,  що  звертається  за медичною  допомогою,  незалежно  від  місця звертання за такою допомогою,

-  доступність  високотехнологічної  діагностики на існуючому технічному рівні оснащення ЛПЗ,

-  раціональне  використання  праці висококваліфікованих фахівців,

-  зменшення  числа  необґрунтованих  викликів  спеціалізованих бригад швидкої медичної допомоги,

-  забезпечення  можливості  ранньої  діагностики хворих з гострою кардіологічною патологією,

-  скорочення  термінів  тимчасової непрацездатності населення за рахунок своєчасного надання екстреної медичної допомоги,

-  зменшення  вартості  одержання висококваліфікованої медичної допомоги. 

Впровадження  дистанційних  консультативних центрів в роботу станцій швидкої медичної допомоги дозволяє  на  практиці  реалізувати  основні  переваги телемедицини -  істотне  підвищення  рівня  надання медичної  допомоги  на  до  госпітальному  етапі  при кардинальній економії витрат.

Клінічний досвід використання системи  передачі ЕКГ «Телекард» .

Перші спроби передачі ЕКГ на значні відстані були зроблені ще на початку XX століття (в 1905  році  В.Ейнтховен  виконав  передачу  ЕКГ  на  відстань  близько 1,5 км). Метод дистанційного аналізу ЕКГ почав  свій  розвиток  лише  з  середини 1960-х років  з виникненням  технічних рішень, що дозволили досягти впевненого та  достатньо  якісного  прийому  ЕКГ.  Це дозволило  розгорнути  в  країні  мережу приймальних  станцій  системи «Волна» та накопичити великий досвід. У Полтавській  області  вперше  в  країні  система «Волна» на базі обласної лікарні впроваджена  з 1969  року  інженером-винахідником  з Єревану. Ефективне  клінічне використання даної  системи відбулося  завдяки  зусиллям  головного  кар-діолога  області  Шкляренка  М.П.,  зав. відділенням  функціональної  діагностики Ібрагімової Н. С.  та  лікаря функціональної діагностики Єфременко І.П. Передача ЕКГ відбувалась у денний час з 25 районів  області,  згодом  було  запроваджено цілодобове  чергування  лікарів-кардіологів інфарктного відділення. 

З 1985 року дана система встановлена  на  базі  кардіологічних  диспансерів  в складі  дистанційно-діагностичних центрів.  Число  прийнятих  ЕКГ  системою «Волна»  з 1990  по 2004  рік  на  базі ОККД складає 165128 ЕКГ.  З 1990 р. на базі обласних  клінічних  кардіологічних  диспансерів  створено  відділення  ургентної  кардіології. Мета – підвищення якості спеціалізованої  ургентної  та  планової  кардіологічної допомоги сільському та міському населенню  області.  Обласний  дистанційно-діагностичний  центр  є  головним консультативним  центром  з  ургентної кардіології області. До складу відділення входить  дистанційно-діагностичний центр  та  спеціалізована  кардіологічна бригада. На базі відділення практикувався  прийом ЕКГ  із ЦРЛ  і дільничних  лікарень  і  при  виникненні  ургентної  ситуації приймалось рішення про  транспортування  хворих  у  кардіологічний  диспансер безпосередньо  з  дільничних  лікарень, про що повідомлявся кардіолог району. 

За  роки  роботи  дистанційно-діагностичного  центру  області  трансте-лефонна  передача  ЕКГ  стала  основним методом  для  отримання  інформації  про стан  серцево-судинної  системи  хворого на відстані.

Кількість  переданих  ЕКГ  по  системі «Волна»  зменшилась  у 1995,  що  було пов’язано  з  високою  собівартістю  переданих  ЕКГ  в  основному  за  рахунок  тривалої  передачі.  Так,  для  передачі  однієї

ЕКГ  витрачалося  в  середньому 20-30 хвилин  у  залежності  від  якості  телефонного  зв’язку, що  при  підвищенні  тарифів на  міжміський  зв’язок  негативно  вплинуло на кількість переданих ЕКГ, відповідно на кількість та якість обстеження хворих. За  розрахунками  вартість 1  переданої ЕКГ  системою «Волна»  складала  приблизно 12,2 -16,4  гривень («Телекард» - 73  коп.).  При  передачі 1000  ЕКГ  на  рік економія  становить  від 11470  до 15670 грн.  Тому  передача  ЕКГ  з  центральних районних  лікарень  проводилась  тільки  в надзвичайно  тяжких  клінічних  випадках.

Через низьку якість прийнятих ЕКГ доводилось  проводити  реєстрацію  додаткових  відведень,  часто  виникала  необхідність повторної передачі одного або кількох відведень. З багатьох віддалених населених  пунктів  передача  ЕКГ  була  неможлива через низьку якість телефонного зв’язку.

В  умовах  зниженого  фінансування галузі виникає ряд проблем, пов’язаних в основному  з  відсутністю  або  виходом  з ладу  апаратури  та  кадровими  проблемами, які починаються з первинної ланки-відображаються  на  якості  надання  допомоги на всіх рівнях. 

На  сучасному  етапі  є  кілька  способів передачі ЕКГ на відстань:

1)  за допомогою факсових апаратів;

2)  за допомогою мережі Інтернет;

3)  за  допомогою  спеціалізованого обладнання  для  транстелефонної  передачі ЕКГ.

Розглядались  всі  перераховані методи,  і  всі  ці  методи  та  способи  в  даний момент  застосовуються  у  дистанційно-діагностичному центрі областей. Але перші два способи мають ряд недоліків.

Завдяки  централізованій  закупці МОЗ, система передачі ЕКГ по телефону «Телекард» в областях впроваджена з січня 2005р. на заміну морально та технічно застарілої  системи «Волна».  Передавачі  розміщені  на різній відстані від 30 до 186 км, що ніяким чином  не  впливає  на  якість  переданих ЕКГ.

Дві центральні станції на базі  кардіологічного  диспансеру  працюють  цілодобово  паралельно  з  двома  телефонними номерами, підключені в локальну мережу кардіологічного диспансеру з єдиною базою  даних.  Підключення  центральних станцій  у  такий  спосіб  зробило  більш ефективною  роботу  обох  станцій  через те,  що  доступ  до  ЕКГ  мають  усі  лікарі кардіологи  диспансеру.  Локальна мережа диспансеру підключена до мережі  Інтернет,  що  дає  можливість  надсилати файли ЕКГ електронною поштою. 

Всі ЕКГ передавалися в  клінічних випадках різної складності, коли мали місце зміни на ЕКГ, після чого  з лікарями ЦРЛ обговорювалась  можлива  тактика  щодо лікування  хворих,  проводилась  диференційна  діагностика  змін  на  ЕКГ,  вирішувались  питання  виклику  кардіологічної бригади.  Так,  лікарі  ЦРЛ  отримують  не лише  розшифровку  ЕКГ,  але  і  беруть участь в обговоренні конкретної клінічної ситуації,  одержують  рекомендації  згідно стандартів  лікування  та  діагностики.  Таким  чином  протягом 2007  року  було впроваджено  діагностику  якісними  тропоніновими тестами в районах областей.

За  період 2005-2007рр.  необґрунтовані  виклики  в ЛПЗ, що  обладнані  передавачами «Телекард», відсутні.

У  випадку  невикористання  діагностичних можливостей системи для своєчасного виявлення  гострої  коронарної патології,  порушень  ритму  та  провідності вживаються  відповідні  адміністративні заходи.

За  період  використання  системи  відмічається  збільшення виявлення  ІХС серед  дорослого  населення  з 2297,7  в 2005р.  до 2378,9  в 2007р( на 10 тис.).

Зменшилась  смертність  від  серцево-судинних захворювань на 100 тис. дорослого  населення: 2005  р. – 1303,0; 2006 р. – 1276,5; 2007 р. – 1270,2.

Показник  смертності  від  серцево-судинних  захворювань на 100  тис. населення  має  тенденцію  до  зменшення: 2005 р. – 1037,6; 2006 р. – 1059,8 ; 2007 р. – 1054,6.

Зменшилась  смертність  від  інфаркту міокарда на 100 тис. населення: 2005 р.- 21,5; 2006 р. – 20,8; 2007 р. – 19,3.

Після  впровадження  системи «Телекард»  зросла  кількість  переданих  ЕКГ, якість  консультативної  допомоги.  В зв’язку з покращенням якості ЕКГ зросла її діагностична цінність завдяки більшому проміжку  переданої  ЕКГ.  Зі  зростанням діагностичної  цінності  розширюються  і функції дистанційної ЕКГ.

Функції  транстелефонної  передачі ЕКГ:

1)  діагностична –  реєстрація  ЕКГ хворим  з  метою  виявлення  гострої  та хронічної  патології  серцево-судинної  системи в ургентному та плановому порядку;

2)  контролююча –  повторна  реєстрація  ЕКГ  через  встановлені  проміжки часу або при  зміні  загального стану хворого з метою виявлення та контролю патологічних змін у міокарді;

3)  навчальна –  розбір  складних  у діагностиці  ЕКГ,  проведення  диференційної діагностики змін на ЕКГ з відповідним  обґрунтуванням;  розробка  тактики щодо  лікування  хворого,  корекція  лікування,  вирішення  питань  госпіталізації хворих в обласні заклади;

4)  адміністративна –  оперативний контроль  інформації щодо  кількості  гострих серцево-судинних захворювань,  контроль  тяжкості  стану  хворих,  контроль якості  та  своєчасності  лікування,  правильність  щодо  тактики  ведення  хворих, виявлення  та розбір запущених випадків серцево-судинної патології.

Користування  передавачем «Телекард»  зручне  для  персоналу,  методика передачі  доступна  навіть  людям,  які  не мають  навичок  користування  ЕКГ-апаратурою.

Система  надзвичайно  мобільна:  можлива  передача  ЕКГ  через  мобільний, стаціонарний  та  радіотелефони,  радіостанцію,  супутниковий  зв’язок.  Встановлення  динаміків  у  передавачі  суттєво вплинуло на функціональність передавачів. Якість  переданих ЕКГ  через мобільний  телефон  не  відрізняється  від  переданих ЕКГ через стаціонарний телефон. 

Прийом  ЕКГ  на  центральну  станцію триває 90 секунд, передача ЕКГ відбувається  відразу  по 12  каналах, що  значно знизило  собівартість переданих ЕКГ для ЛПЗ областей  за рахунок скорочення часу міжміського телефонного зв’язку.

Програмне забезпечення центральної станції зручне у користуванні.

З  точки  зору  збереження  та  відновлення  даних  програмне  забезпечення доволі  надійне,  можливе  відновлення останньої ЕКГ. База даних має здатність імпорту  та  експорту файлів ЕКГ, можливість перегляду файлів на  інших ПК, можлива  передача  файлів  ЕКГ  засобами електронного  зв’язку.  Розшифровка  ЕКГ можлива без роздруковування, є функції виміру  інтервалів,  аналіз  комплексів PQRST,  автоматично  підраховується ЧСС,  можлива  зміна  вольтажу  та швидкості ЕКГ, що відповідно коригується при роздруковуванні ЕКГ. У  результаті  тісної співпраці з компанією «Тредекс» постійно удосконалюються  передавачі  та  програмне забезпечення, проводиться розробка експертних систем для аналізу ЕКГ, удосконалюється  база  даних  ЕКГ.  У  липні 2007р.  був  проведений  аналіз  забезпечення  лікувально-профілактичних  закладів первинного та вторинного рівнів ЕКГ-апаратурою. Результати аналізу виявили надзвичайно  низький  рівень  забезпечення ЕКГ-апаратурою. Враховуючи результати аналізу та потребу в ЕКГ обладнанні,  був  розроблений  проект  оснащення ЛПЗ  України  системою  передачі ЕКГ по  телефону «Телекард». За основу проекту була взята багаторівнева схема  оснащення  ЛПЗ  передавачами, ураховувалися  також  можливості  міжміського  зв’язку  ЛПЗ  первинного  рівня  з обласними  ЛПЗ,  кількість  населення, структура лікувальної мережі районів.

Отже, можна  зробити  наступні  висновки.

1.  Враховуючи накопичений досвід передачі ЕКГ телефоном та діагностичну цінність  системи «Телекард»,  вважаємо доцільним та оптимальним обладнання лікувально-профілактичних  закладів  пристроями для  передачі  ЕКГ  телефоном «Телекард» згідно такої схеми: 

a) первинний рівень – ФАПи, амбулаторії  сімейних  лікарів,  поліклініки,  бригади швидкої  допомоги –  обладнати  передавачами «Телекард»;

б) вторинний рівень – ЦРЛ – обладнати центральними станціями «Телекард» з роботою в денний  час  та передавачем  у  терапевтичному стаціонарі;

в) третинний рівень – обласні кардіологічні  диспансери –  обладнати  центральними  станціями «Телекард»  із  цілодобовою роботою та передавачами «Телекард» для обласних лікувальних закладів;

г) НДІ  кардіології  обладнати  центральними станціями «Телекард» із цілодобовою роботою.

Рис. 14. Стандартна схема евакуації потерпілого (долікарняний і лікарняний етап)

2.  Можливе  використання  передавачів даної системи бригадами швидкої допомоги  у  випадках  сумнівного  діагнозу  гострої серцевої  патології,  диференційної  діагностики  складних  порушень  ритму  та  провідності.

3.  Можливе персональне використання даної системи хворими, що перенесли гострий  інфаркт міокарда,  страждають  на  порушення ритму та провідності, часті напади стенокардії  з метою дистанційного  контролю ЕКГ

Рис.15. Стандартна схема евакуації потерпілого (долікарняний і лікарняний етап) з використанням комплексу «Текард».

4.  Система  дозволяє  діагностувати зміни  на ЕКГ  в  ургентному  порядку,  особливо  в  складних  випадках  діагностики,  в ЛПЗ, що не мають ЕКГ-апаратів або кваліфікованих фахівців-кардіологів.

5.  Система «Телекард»  є  основною ланкою  в формуванні  кардіологічної  телемедичної  мережі в  областях  та  має  значення не лише діагностичне, але і як засіб дистанційного практичного навчання лікарів.

6.  Можливе використання даної системи  амбулаторіями  сімейної  медицини. 

7.  Придбання  необхідної  кількості  передавачів  для  області  підвищить  виявляємість серцево-судинної патології, що суттєво  зменшить  смертність  від  серцево-судинних захворювань.

Всеукраїнська телемедична мережа ЕКГ-діагностики "Телекард".

З моменту створення і запуску в Україну телемедичної мережі ЕКГ-діагностики «Телекард», що охоплює всі регіони і всі рівні охорони здоров'я, пройшло повних сім роки.

Можливо, варто нагадати, що протягом 2004-2005 рр.. Міністерство охорони здоров'я України в рамках програми розвитку сільської медицини закупило 570 передавальних пристроїв і 57 центральних приймальних станцій комплексу транстелефонної електрокардіографії «Телекард». Всього було створено 52 Дистанційно-діагностичних центра (ДДЦ). На першому етапі (поставка 2005 року) ДДЦ створювалися в обласних центрах (всього - 25). Передавальні пристрої були встановлені в 270 ЦРЛ відповідних областей.

На другому етапі (поставка 2006 року) ДДЦ створювалися в ЦРЛ більшості областей України, а також у системі Швидкої медичної допомоги (всього - 26).Триста передавальних пристроїв було встановлено в сільських і сімейних амбулаторіях, а також на машинах швидкої медичної допомоги. За минулі роки за рахунок спонсорської допомоги і коштів місцевих бюджетів були розгорнуті регіональні телемедичні мережі «Телекард. Більше 50 передавальних пристроїв були закуплені в різних регіонах України з метою розширення існуючої мережі транстелефонної ЕКГ-діагностики. Таким чином, вперше в країнах пострадянського простору була побудована багаторівнева реально працююча цифрова телемедична система, орієнтована на забезпечення ургентної діагностичної допомоги на всіх рівнях охорони здоров'я. Результати, продемонстровані з перших місяців її експлуатації, виявилися досить переконливими, що призвело до її подальшого розширення та поширенню на нові, не охоплені раніше дистанційною ЕКГ діагностикою райони та сфери системи охорони здоров'я.

Результати роботи всеукраїнської телемедичної мережі «Телекард» неодноразово обговорювалися на національних та міжнародних конференціях, презентувались на Міжнародній виставці телемедичної Med-e-Tel в Люксембурзі, квітень 2008 р.

Слід зазначити, що взятий за основу оцінки ефективності роботи системи показник кількості переданих електрокардіограм демонструє динамічний стійке зростання з року в рік. Зокрема, за 2005-2006 рр.. було передано і проаналізовано понад 12 тисяч ЕКГ, за один 2007 р. - понад 16 тисяч ЕКГ, в 2008 році цей показник зріс до 24 тис. ЕКГ. 

Рис. 17. Ефективність роботи обладнання на рівні «ЦРЛ-

область»

Рис. 18. Ефективність роботи обладнання на рівні «ФАП/ амбулаторія -ЦРЛ»

Як і в попередні роки, серед незмінних лідерів - Вінницька, Полтавська, Чернігівська, Донецька та Херсонська області. Різко наростили ефективність роботи Кіровоградська та Чернівецька області, потужний ривок продемонструвала Закарпатська область, наздоганяючи вже звичних лідерів.Приклад Закарпаття особливо значущий, так в період з 2005 по 2007 роки ця область постійно входила в число аутсайдерів, а керівництво обласного Управління охорони здоров'я повідомляло розробникам про те, що потреби в телемедичних ЕКГ-консультаціях область не відчуває.
Тим дивніше майже восьмикратного зростання кількості переданих ЕКГ в 2008 році порівняно з 2007. Мабуть, фахівці на місцях нарешті оцінили переваги дистанційної ЕКГ діагностики, особливо значимі в умовах гірської і важкодоступній місцевості. Можливо, сталися і деякі перестановки в управлінських структурах, що явно пішло справі на користь.. Необхідно зазначити, що у Волинській області, єдиній з усіх областей України, приймальний ДДЦ в 2005 році був розгорнутий не на базі обласного кардіологічного центру, а на базі міської лікарні. Такий підхід не дозволив відразу налагодити ефективну роботу з ЦРЛ області, і в період з 2005-2007 роках обладнання практично простоювало.  Також після простою 2005-2007 років розпочато роботу і в Чернівецькому ОКДЦ. Тим самим, на обласному рівні доповнили чудово організовану дистанційно-діагностичну роботу Сторожинецької ЦРЛ Чернівецької області.

Вимога відновити працездатність всіх передавачів і ширше використовувати можливості транстелефонної діагностики, включені в ряд розпоряджень і наказів по областям. За оцінкою керівництва обласних ЛДЦ, вже в перші місяці 2008 року, завдяки вжитим зусиллям, зареєстрований істотне зростання кількості дистанційних ЕКГ консультацій.

В цілому, на обласному рівні приріст кількості транстелефонної консультацій склав 32,8%.Різко зросла ефективність використання транстелефонної ЕКГ обладнання на районному рівні. Знам'янська ЦРЛ Кіровоградської області за обсягом дистанційно-діагностичної роботи поступилася лише Вінницькому та Полтавському ДДЦ. При цьому кількість прийнятих ЕКГ у порівнянні з 2007 роком зросла майже в 3,5 рази і досягла 3029. Відмінний результат!
Приріст від 3 до 688% продемонстрували ще десять районних ДДЦ. При цьому загальна кількість ЕКГ, переданих на районному рівні, збільшилося в порівнянні з 2007 роком на 83,6%.
У 2008 році приймальне обладнання «Телекард» було встановлено в Васильківської та Лохвицької ЦРЛ. Судячи по успішному початку роботи, нові ДДЦ зможуть скласти серйозну конкуренцію існуючим центрам.
Всього за 2005-2008 роки на всіх рівнях мережі «Телекард» була проведена 53 121 дистанційна ЕКГ-консультація. При цьому приріст по відношенню до 2007 року без урахування поділу на обласний і районний рівні склав 50,7%.
Ці цифри - найкраща відповідь скептикам, який рік понуро твердять, що транстелефонної ЕКГ діагностика не має майбутнього в Україну, а дистанційна електрокардіографія не потрібна вітчизняній медицині. За іронією долі, ці доводи наводять саме представники тих лікувальних установ, які за чотири роки так і не змогли налагодити роботу телемедичної мережі «Телекард» у своєму регіоні.