Контроль податкових органів

     План:

Вступ.........................................................................................................................2

1. Поняття, види і методи податкового контролю...............................................3

2. Ведення обліку платників податків...................................................................6

3.Інформаційно-аналітичне  забезпечення діяльності державної  податкової служби......................................................................................................................9

4. Види, строки та порядок проведення перевірок ............................................12

Висновок.................................................................................................................22

Список  літератури.................................................................................................23

      Вступ: 

     Податкові реформи, проведені в останні  роки, показали значення впливу податків на розвиток соціально-економічних  ресурсів в Україні, через те що податки - найбільш ефективний інструмент регулювання економічних процесів. Державне регулювання економіки шляхом використання податкових інструментів повинне бути спрямоване на забезпечення і підтримку збалансованого економічного росту, ефективне використання ресурсів, стимулювання інвестиційної і підприємницької активності, яка обмежується податковими правами й обов'язками.

     Однією  з характерних рис оподаткування  є його примусовість, саме тому платник  податку, у свідомості якого власні економічні інтереси переважають над загальнодержавними, різними способами намагається мінімізувати суму сплачуваних податків. Повна чи часткова несплата податків може здійснюватись як легально, тобто з використанням особливостей чинного законодавства, так і нелегально, з порушенням норм закону.

     Проблема  ухилення від податків в Україні  набула масового характеру. Дослідження  західних економістів указують на те, що рівень ухилення від оподаткування  залежить від багатьох чинників, —  як економічних, так і політичних, історичних, психологічних тощо. Серед найбільш важливих — рівень податкових ставок, ефективність та компетентність діяльності податкових органів, законослухняність платників податків, ступінь довіри населення до діючої влади щодо ефективного використання нею коштів, отриманих від податків.

     Функціонування  системи оподатковування припускає  необхідність здійснення контролю за повним і своєчасним виконанням платниками податків податкового обов'язку. 
 
 

1. Поняття, види і методи податкового контролю 

     Податковий  контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

      Контролюючими органами є:

      -органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

      -митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

     Метою податкового контролю є забезпечення належного рівня доходів централізованих  державних грошових фондів, що є важливою складовою економічної безпеки держави. Податковим кодексом України, як найважливіше завдання органів державної податкової служби визначено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

      Органи  Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури  та їх службові особи не можуть брати  безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

     Види  податкового контролю класифікуються за декількома підставами.

     І. У залежності від суб'єктів, що здійснють  контрольні функції:

     1. Державний — податковий контроль, що здійснюється державними органами. У цьому випадку органи, що  здійснюють податковий контроль, поділяються на:

     — органи загальної компетенції (здійснюють податковий контроль поряд зі своєю  основною діяльністю);

     — органи спеціальної компетенції (спеціально створені для здійснення податкового  контролю — податкові адміністрації (інспекції), податкова міліція).

     2. Незалежний — податковий контроль, що здійснюється аудиторськими  чи громадськими організаціями.

     ІІ. За термінами здійснення контролю:

     1. Оперативний — податковий контроль, що здійснюється у межах звітного  періоду на підставі кількісних  і якісних показників контрольованої  операції.

     2. Періодичний — податковий контроль,що  здійснюється після закінчення  звітного періоду на підставі аналізу документів звітності й інших джерел.

     ІІІ. За джерелами контролю:

     1. Документальний — податковий  контроль, що здійснюється на  підставі аналізу документів, що  відображають показники контрольованого  об'єкта або діяльності суб'єктів. Періодичність проведення планових документальних перевірок, як правило, не частіше одного разу в рік, перевірка здійснюється комплексно.

     2. Фактичний — податковий контроль, що здійснюється на підставі  фактичного аналізу контрольованого  об'єкта чи діяльності контрольованих суб'єктів (наприклад, обстеження, обмірювання, перерахування, зважування контрольної закупівлі і т.д.).

       Податковий контроль здійснюється  шляхом:

      - ведення обліку платників податків;

      - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

      - перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового Кодексу України, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Ведення обліку платників податків 
 
 

      Облік платників податків ведеться з метою  створення умов для здійснення контролюючими  органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків. Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору. Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи, а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

      Центральним органом державної податкової служби визначаються:

      - порядок обліку платників податків і зборів;

      - перелік документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також порядок подання таких документів;

      - форми заяв, свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків. 

      Платник податків зобов’язаний стати на облік  у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об’єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган  
протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню. Взяття на облік платників податків - юридичних осіб здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є органи державної податкової служби або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

      Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи. Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом державної податкової служби. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

      Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

      Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв’язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом. Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. 
 

3.Інформаційно-аналітичне  забезпечення діяльності державної податкової служби 
 

      Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

     Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла:

      - від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

      - що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

      - що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування, первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

      - про фінансово - господарські операції платників податків;

      - про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

      - від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

      - від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

      - від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

      - від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю;

      - для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

     Органи  державної податкової служби мають  право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних  відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

      Такий запит підписується керівником органу державної податкової служби і повинен  містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

      Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або  іншим суб’єктам інформаційних  відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

      1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

      2) для визначення рівня звичайних  цін на товари (роботи, послуги)  під час проведення перевірок;

      Запит вважається врученим, якщо його надіслано  поштою листом з повідомленням про  вручення за податковою адресою або  надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних  відносин або його посадовій особі.

      Платники  податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту. З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків, тобто співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

      Податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися  в інформаційних базах органів  державної податкової служби або  безпосередньо посадовими особами  органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а  також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

      4. Види, строки та порядок проведення перевірок . 
 

      Органи  державної податкової служби мають  право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

      Камеральною вважається перевірка, яка проводиться  у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків. . Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

      За  результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків. 

      Документальною  перевіркою вважається перевірка, предметом  якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та яка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

      Документальна планова перевірка проводиться  відповідно до плану-графіка перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

      Періодичність проведення документальних планових перевірок  платників податків визначається залежно  від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється  на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

     Про проведення документальної планової перевірки  керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке  оформлюється наказом.

      Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у  випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

      Тривалість документальних планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

      Продовження строків проведення документальних планових перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

     Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної  податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин:

      - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом  
10 робочих днів з дня отримання запиту;

      -платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

      - платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

      - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на  письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

      - платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

      - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

      - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки та з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

      - щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

      - отримано постанову суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;