Контроль за охороною праці на підприємстві. 2

Міністерство  освіти та науки України

Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний  університет ім. Вадима Гетьмана” 

Дисципліна: «Охорона праці» 
 
 
 
 

Реферат на тему:

Контроль  за охороною праці  на підприємстві 
 
 
 

Підготувала:

студентка 3 курсу 8 групи

спеціальності 6504

“Економіка  підприємств”

Ландишева Тетяна 
 
 

Київ -2011

     Контроль  за станом охорони праці є одним  із складових елементів системи управління охороною праці підприємства. Контроль спрямований на виявлення відхилень від норм в умовах праці та перевірку виконання працівниками своїх обов’язків у сфері охорони праці. Він також є головною ланкою профілактичної роботи з попередження технологічних порушень, нещасних випадків, аварій, пожеж, професійних захворювань та інших надзвичайних подій на виробництві.

     Контроль  за станом охорони праці (далі — контроль) є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління, від якої залежить система управління охороною праці підприємства в цілому. Оперативно виявити можливі відхилення від норм безпеки праці, перевірити виконання запланованих заходів та управлінських рішень можливо лише на підставі регулярного та об’єктивного контролю на підприємстві.

     Контроль  має здійснюватися керівниками  всіх рівнів управління виробництвом. При створенні безпечних умов праці на підприємстві значну роль також відіграє громадський контроль, що провадиться громадськими інспекторами (представниками профспілок) або уповноваженими особами з питань охорони праці (у разі відсутності профспілки).

     Система управління підприємством і контроль за станом охорони праці

     Контроль  за станом охорони праці тісно  пов’язаний із управлінням

підприємством. Систему управління підприємством  можна умовно поділити на рівні за певною ознакою, для кожного з  яких має бути відповідний ступінь  контролю.

     З огляду на розмір підприємства розрізняють  п’ять систем управління підприємством. Кількість рівнів у системах залежить від розгалуженості структури підприємства:

• однорівнева система — у суб’єктів малого підприємництва і приватних підприємців;
• дворівнева система — на малих підприємствах (приватні підприємства);
• трирівнева система — на великих підприємствах (державні підприємства, акціонерні товариства);
• чотирирівнева система — на підприємствах із розвиненим корпоративним управлінням (дочірні підприємства, відомчі об’єднання підприємств);
• п’ятирівнева система — на підприємствах з розвиненим транснаціональним корпоративним управлінням (характерно для міжнародного співробітництва міністерств, транснаціональних об’єднань, компаній, холдингів).

     Залежно від системи управління підприємством  та розмірів його підрозділів контроль за станом охорони праці може нараховувати від одного до п’яти ступенів. Наприклад, на підприємствах електроенергетичного комплексу найпоширенішим є трьохступеневий контроль, а на підприємствах нафтогазового комплексу — п’ятиступеневий контроль за станом охорони праці.

     Види  контролю за станом охорони праці

     Контроль  за станом охорони праці на підприємстві або відокремленому структурному підрозділі можна поділити на оперативний (поточний), вибірковий (цільовий), періодичний. (Таблиця 1)

     На  практиці основними видами контролю за станом охорони праці, які провадяться на підприємствах, є, зокрема, такі:

• трьохступеневий адміністративно-громадський контроль;
• оперативний контроль керівниками робіт та іншими відповідальними особами підприємства (наприклад, службою охорони праці);
• контроль вищою організацією (четвертий або п’ятий ступінь контролю);
• контроль місцевими органами влади (органами самоврядування);
• відомчий контроль (контроль вищими органами, наприклад, міністерством);
• громадський контроль;
• контроль органами державного нагляду.

     Більшість із цих видів контролю врегульовані законодавством. Зокрема, контроль органами державного та відомчого нагляду, місцевими органами влади (органами самоврядування) та громадський контроль регламентуються відповідними нормативно-правовими актами. Контроль керівниками робіт, іншими відповідальними особами підприємства та представниками вищої організації регламентуються посадовими інструкціями контролюючих осіб та положеннями про відповідні служби. Оскільки у правовому полі вимоги щодо трьохступеневого адміністративно-громадського контролю на підприємстві є не однозначними, розглянемо цей вид контролю детальніше.

     Трьохступеневий адміністративно-громадський контроль

     Трьохступеневий адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці організовують керівник підприємства та голова профспілкового комітету.

     На  першому ступені контролю стан охорони праці на виробничій дільниці перевіряють начальник виробничої дільниці, зміни, бригади (майстер, бригадир) разом з громадським інспектором профгрупи або уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці.

     На  другому ступені контролю стан охорони праці перевіряють начальник підрозділу, цеху, об’єкта, служби разом з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механіком, електриком, технологом).

     На  третьому ступені контролю стан охорони праці на підприємстві перевіряє комісія, до складу якої входять: керівник підприємства (голова

комісії); керівник служби охорони праці; голова профспілкового комітету; керівник медичної служби (за наявності); працівник пожежної охорони (за наявності); головні спеціалісти  підприємства (головний технолог, головний механік, головний енергетик тощо).

     При цьому трьохступеневий контроль не виключає проведення адміністративного контролю щодо виконання функціональних обов’язків посадових осіб підприємства.

     Координацію контролю на підприємстві здійснює керівник служби охорони праці, який має контролювати виконання вимог охорони праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства. Слід пам’ятати, що у разі виявлення порушень вимог охорони праці мають вживатись заходи щодо їх усунення. При цьому до усунення таких порушень у місцях, де можлива загроза життю та здоров’ю працівників, не допускається виконувати будь-які роботи.

     Залежно від структури управління на кожному підприємстві можна розробити власну схему адміністративно-громадського контролю за станом

охорони праці. Наприклад, на малих підприємствах другий ступінь контролю може не проводитись, а лише перший та третій. На великих підприємствах із

самостійними  структурними підрозділами, розташованими на значних відстанях або у різних населених пунктах, періодичність проведення другого

та третього ступенів контролю може бути збільшена. В окремих випадках (наприклад, у структурних підрозділах, не пов’язаних з експлуатацією засобів

виробництва підвищеної небезпеки — бухгалтерії, відділі технічного забезпечення, планово-виробничому відділі тощо) доцільність трьохступеневого контролю та періодичність його проведення визначається керівником підприємства за погодженням з трудовим колективом.

     Періодичність проведення контролю за станом охорони праці

     Контроль  за станом охорони праці, окрім оцінки дотримання вимог щодо безпечних умов праці на підприємстві, передбачає планування робіт з охорони праці, яке поділяється на перспективне (на рік) та оперативне (на місяць, квартал, півріччя), із складанням відповідного Графіка перевірок.

     Періодичність проведення контролю за станом охорони праці визначається керівником підприємства за погодженням з трудовим колективом

і, в першу  чергу, залежить від ступеня небезпеки  виробництва. Наприклад, на підприємстві, виробництво якого належить до високого ступеня ризику, доцільно застосовувати таку періодичність контролю за станом охорони праці (оперативний контроль):

• перший ступінь — щодня;
• другий ступінь — щотижня;
• третій ступінь — щомісяця;
• четвертий ступінь — щокварталу;
• п’ятий ступінь — 1 раз на 6 місяців.

     На  підприємстві, виробництво якого  належить до середнього ступеня ризику, доцільно застосовувати таку періодичність контролю за станом охорони праці (поточний контроль):

• перший ступінь — щотижня (щодекади);
• другий ступінь — щомісяця;
• третій ступінь — щокварталу;
• четвертий ступінь — 1 раз на 6 місяців;
• п’ятий ступінь — щороку.

   Перелік питань для здійснення контролю за станом охорони праці

     Під час здійснення контролю існує ряд  аспектів, на які слід звернути увагу та оцінити їх. З огляду на ступені контролю розглянемо примірний перелік питань для здійснення перевірок.

     На  першому ступені контролю (на рівні  виробничої дільниці, зміни,

бригади, ланки) перевіряються:

• готовність до роботи кожного працівника, а також готовність працівників до виконання виробничих обов’язків (спеціальне навчання, посвідчення тощо);
• виконання вимог безпеки на робочих місцях, у проходах та проїздах;
• наявність та правильність оформлення нарядів-допусків;
• наявність на робочих місцях інструкцій з охорони праці;
• робочі місця, де роботи проводяться вперше, та місця, де можлива дія небезпечних виробничих чинників (загазованість, обрушення, падіння тощо).

     На  другому ступені контролю (на рівні  об’єкта, цеху, підрозділу, служби) перевіряються:

• періодичність і якість проведення контролю першого ступеня, своєчасність усунення попередньо виявлених порушень;
• виробничі дільниці, робочі місця, стан утримання санітарно-побутових приміщень території об’єкта;
• організація нагляду та контролю за роботами підвищеної небезпеки;
• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, спецхарчуванням, санітарно-гігієнічним та медичним обслуговуванням.

     На  третьому ступені контролю (на рівні  керівництва підприємства) перевіряються:

• своєчасність і якість проведення контролю першого та другого ступенів;
• наявність, справність і використання засобів індивідуального та колективного захисту у виробничому процесі;
• забезпечення працівників мийними та знешкоджувальними засобами;
• санітарний стан виробничих об’єктів, дільниць, складів та інших приміщень на виробництві;
• дотримання трудового законодавства (надурочних робіт, робіт у вихідні та святкові дні, охорона праці жінок, підлітків, інвалідів тощо);
• інші питання з охорони праці залежно від місцевих умов кожного підприємства та наявності вищої організації.

     На  четвертому та п’ятому ступенях контролю (на рівні вищої організації) перевіряються:

• терміни, повнота, якість організації та проведення контролю третього ступеня;
• дотримання вимог системи управління охорони праці підприємства;
• виконання розділу «Охорона праці» у колективному договорі;
• наявність організаційно-технічної документації з організації та дотримання безпечних методів праці;
• стан організації роботи з навчання працівників безпечним методам праці;
• стан виконання плану комплексних заходів щодо поліпшення умов охорони праці;
• виконання вимог щодо допуску працівників до робіт підвищеної небезпеки;
• стан агітаційно-виховної роботи з питань охорони праці;
• організація медичного обслуговування працівників.

     Державний нагляд за охороною праці на підприємстві здійснюють представники державних контролюючих органів. У перевірках, які вони проводять, мають брати участь керівник служби охорони праці та керівники структурних підрозділів, що перевіряються.

     Оформлення  результатів контролю за станом охорони праці на підприємстві

     Результатом перевірки стану охорони праці є оцінка, що визначається відповідно до нормативних вимог для кожного робочого місця. Оцінка може бути задовільною або незадовільною.

     Залежно від рівня перевірок результати контролю на підприємстві

можна оформити у такий спосіб:

• внести запис до Журналу оперативного контролю за станом охорони праці;
• оформити Протоколом;
• відобразити в Акті перевірки стану охорони праці;
• викласти у Службовій записці.

     За  результатом перевірки стану  охорони праці службою охорони

праці оформлюється Припис.

     В окремих випадках на підприємстві може видаватись наказ, яким регулюються питання структурних змін, посадових переміщень, дисциплінарних стягнень, розподілу преміального фонду, стимулювання праці.

     Порядок проведення нарад  з питань охорони  праці за результатами перевірок

     За  результатами перевірки стану охорони праці (не пізніше 7 днів після її проведення) на підприємстві може бути проведено нараду з питань охорони праці або загальні збори трудового колективу.

     На  підприємстві має бути встановлений єдиний порядок проведення нарад з питань охорони праці.

     Формою  проведення нарад можуть бути:

• оперативні збори з питань охорони праці — на рівні виробничих бригад або ланок (перший ступінь контролю);
• оперативна нарада з питань охорони праці — на рівні виробничих об’єктів або структурних підрозділів (другий ступінь контролю);
• комісія з питань охорони праці — на рівні управління (третій ступінь контролю);
• колегія (четвертий та п’ятий ступені контролю).

     До  складу комісії з питань охорони праці підприємства включаються: керівник підприємства; заступники керівника, які залучаються до організації виробничої діяльності підприємства; керівник служби охорони праці, головні спеціалісти та інші працівники (за необхідності); голова профспілкової організації або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці; представники державних контролюючих органів (за необхідності).

     До  оперативних нарад з питань охорони праці підприємства залучаються: керівник підприємства; технічний керівник; головні спеціалісти; начальники відділів, структурних підрозділів (їхні заступники); керівник служби охорони праці; голова профспілкової організації або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці; представники держаних контролюючих органів (за необхідності).

     На  оперативних зборах з охорони праці структурного підрозділу

мають бути присутні: керівник підрозділу; керівник служби охорони праці; інженерно-технічний  персонал підрозділу; уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці або представники профспілок; бригадири (ланкові).

     У колегії, як правило, беруть участь представники вищого рівня системи управління (четвертого або п’ятого): керівник підприємства, керівники відокремлених структурних підрозділів (підприємств) та керівники відповідних служб.

     Питання з охорони праці, вирішення яких потребує залучення конкретних служб і спеціалістів, можуть розглядатися на цільових нарадах.

     Під час підготовки до наради з питань охорони праці керівники структурних підрозділів повинні:

• провести аналіз стану охорони праці у своєму підрозділі;
• виявити недоліки в умовах праці, розробити конкретні заходи щодо створення безпечних і здорових умов;
• роз’яснити підлеглому персоналу оцінку організації роботи з охорони праці у підрозділі.

     Відповідальність  за підготовку своєчасної та об’єктивної  інформації до наради з питань охорони праці несуть: керівник служби охорони праці (по підприємству); керівники структурних підрозділів (по підрозділах).

     Під час проведення нарад дається  оцінка діям працівників та стану

охорони праці  у конкретному підрозділі або  на підприємстві в цілому. Також приймаються рішення щодо працівників, які мають недоліки у роботі, не виконують вимог правил, інструкцій з охорони праці, технологічних регламентів та інших документів, що регламентують проведення виробничого процесу, експлуатацію засобів виробництва або проведення ремонтних робіт, а також припустились інших порушень у сфері охорони праці.

   До  порядку денного наради з питань охорони праці включаються такі питання:

• ознайомлення з організаційно-розпорядчою документацією державних контролюючих органів і керівництва підприємства з питань охорони праці;
• ознайомлення з даними про виробничий травматизм, у т. ч. на інших споріднених підприємствах (у галузях);
• обговорення результатів обстежень стану охорони праці у структурних підрозділах;
• заслуховування звітів керівників структурних підрозділів, де погіршився стан охорони праці, де виявлено невиконання встановлених вимог охорони праці та численні порушення;
• конкретні рішення щодо усунення виявлених недоліків з охорони праці;
• розподіл обов’язків між підлеглим персоналом щодо виконання заходів, що випливають із рішень нарад з питань охорони праці;
• розгляд ходу виконання заходів з охорони праці та заходів, обумовлених наказами, розпорядженнями, іншими документами за результатами перевірок представників контролюючих органів;
• підбиття підсумків роботи з охорони праці за минулий період у структурних підрозділах або на підприємстві в цілому з аналізу причин травматизму, професійних захворювань, аварій, пожеж, наявності небезпечних та шкідливих чинників на робочих місцях, виявлених недоліків з охорони праці.

     Залежно від того, за якою формою на підприємстві проводяться наради з питань охорони праці (комісія, збори, колегія), результати їх проведення оформлюються або Протоколом комісії або Рішенням наради чи зборів.

     У цьому документі зазначають заходи щодо поліпшення стану охорони праці, терміни усунення виявлених недоліків та осіб, відповідальних за виконання.

     Відповідальність  за забезпечення структурних підрозділів протоколами нарад з питань охорони праці покладається на керівника служби охорони праці.

     Протокол  комісії або Рішення наради (зборів) з питань охорони праці затверджуються:

• у структурному підрозділі — керівником цього підрозділу;
• на відокремленому підприємстві — керівником (директором) підприємства;
• у вищій за ієрархією організації (корпорації, компанії, концерні) — генеральним директором (президентом).

     Виконання заходів, передбачених Протоколом або Рішенням, є обов’язковим. Контроль за виконанням заходів, зазначених у них, здійснює керівник служби охорони праці та у структурних підрозділах — керівники цих підрозділів і технічний керівник (головний інженер).

     Висновки:

     Контроль  за станом охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління, від якої залежить система управління охороною праці підприємства в цілому. Оперативно виявити можливі відхилення від норм безпеки праці, перевірити виконання запланованих заходів та управлінських рішень можливо лише на підставі регулярного та об’єктивного контролю на підприємстві.

     Внутрішній  контроль за станом охорони праці  на підприємстві — одна з найважливіших  складових системи управління охороною праці в цілому. Такий контроль можна забезпечити завдяки оперативному щоденному, щотижневому, щомісячному  контролю та періодичному проведенню аудиту охорони праці. Однією з найефективніших (особливо на підприємствах, де виконуються  роботи з підвищеною небезпекою) зарекомендувала  себе триступенева система оперативного контролю за станом охорони праці. 

     Використана  література:

1. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (із змінами та доповненнями).
2. Ми контролюємо/ М.Федоренко// Довідник спеціаліста з охорони праці - №4, 2010
3. Нагляд і контроль за охороною праці на підприємстві/ М.Стефанков//Кадровик України.
4. Інтернет-ресурс: Контроль за охороною праці на підприємстві -http://stud24.ru/labour-law/kontrol-za-ohoronoju-prac-na/46288-144123-page2.html