Масони в Україні: історія і сучасність
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра історії
Реферат
на тему: Масони в Україні: історія і сучасність.
Автор: Овсій Д. М.,
будівельний факультет,
І курс, група 101-Б
Науковий керівник :Самойленко Н.І.,
к.і.н., доцент кафедри історії ,
м. Полтава
2013 р.
План
Вступ…………………………………………………………………
Розділ І. Масонство в ХVIII – в першій чверті ХІХ сторіччя…………………….4
Розділ ІІ. Масонство в ХХ – початку ХХІ сторіччя……………………………….10
Висновок…………………………………………………………
Список використаних джерел……………………………………………………….16
Вступ
Масонство – слово знайоме кожному. Але тільки одинаки можуть більш чи менш точно відповісти на питання, хто ж такі масони і коли вони з’явилися як історичне явище і яку роль вони займають як у сучасному світі так і на Україні.
Дивно, бо інформації на цю тему достатньо. При цьому відомо, що багато “перших” людей високорозвинених країн є масонами. Україна – не виключення.[8] Тобто це є актуально в наш час. Спробуємо дізнатися про історичне минуле і сьогодення українського масонства. Це буде нашою метою, адже не знаючи минулого важко аналізувати теперішнє.
Легендою повита історія масонства. Ще в XVII cт. масони робили спроби пов’язати появу масонської організації і з початком існування християнства, і з хрестовими походами до Палестини, і з знищеним Філіпом IV орденом тамплієрів.
Фактично, масонство представляло собою єдину організацію лише в середині XVII ст..Але початком "історичного" масонства прийнято вважати 20-ті роки XVIII ст.
У роботі над даним рефератом були проаналізовані роботи декількох вчених в даній галузі з різних країн та часів. Опорними джерелами є такі праці як "Русское масонство в XVIII - первой четверти ХІХ ст." та " Хронологический указатель русских лож от первого введения масонства до запрещения его/1731-1822/.-" Пипина А.Н. Ці роботи не мають аналогів. Проте серед науковців Савченко В. А та Серкова А.І існують суперечності про новітню історію масонства.
Щодо робіт Крижанівської О. О. та Богданова Т.Є то тут повна ідилія в поглядах про пер іуд 1900 – 1920 рр.
Інформація з незале6жної
марежі Інтернет надана сайтом - http://politiko.ua/
Розділ І
Масонство в ХVIII – в першій чверті ХІХ сторіччя
Економічний розвиток, зміни
в соціальній структурі населення
змусили певні кола освічених
людей замислитися над
Масонські ложі стали
першою на той час і єдиною формою
громадських організацій
Можна погодитись з думкою історика О.В.Семеки , що на початку свого існування в Україні, як і в Росії , масонство було тільки модою, але все ж таки модою, що ґрунтувалася на певних умовах соціально-економічного розвитку. Тому ж першою функцією масонських лож стала функція клубу. Крім того, ложі заповнювали вакуум щодо існування політичних організацій, частково відігравали роль останніх.
Стремління бути схожими на західноєвропейське дворянство, яке поширювалось протягом правління Петра І та правлінь всіх наступних імператорів та імператриць, теж зіграло не останню роль в розповсюдженні масонства.
Приваблювали, звичайно,
таємниця , що покривала існування
лож і гасла чистоти
В Україні ці гасла були тем більш актуальними з причини існування декількох конфесій : православної, католицької та уніатської. На території України мешкали євреї-іудеї, німці, що віросповідували протестантство, поляки-католики, українці-православні, а також українці-уніати. Треба було шукати шляхи поєднання всіх прихильників цих віросповідань, чому масонство в цілому відповідало.
Православній частині дворянства масонство змогло відповісти на ті питання, на які не могла дати відповідь церква, підлегла з часів Петра І державі.
Взагалі, масонські ложі взяли на себе ті ж просвітницькі та благодійні функції, що і церква.
Масонство - це міжнародна
система, але в усіх країнах розвиток
масонської організації мав свої
особливості, які ґрунтувалися на особливостях
історичного розвитку цих країн.
Особливості масонства в
Взагалі історію масонського руху на Україні в XVIII - першій чверті XIX сторіччя можна умовно поділити на два великих періоди.
Перший - це XVIII сторіччя
, коли Правобережжя належало
Польщі, і всі ложі, що тут
існували були підлеглими
Другий період - перша чверть XIX сторіччя, коли більшість лож , що існували в Україні, підкорялись правилам роботи Великих російських лож - “Астреї” та “Провінціальної”. Саме тому український історик Пипін А.Н. стверджував, “що масонство на Україні менш усього можна назвати масонством українським - менш усього, бо воно не відбивало на собі національні української людності риси”.[6]
Дійсно, було два шляхи появи масонських лож на Україні, і обидва шляхи іноземні. Один - з Польщі, другий - з Росії. Можна назвати ще третій шлях, який був характерним вже для першої чверті ХІХ ст. Це прихід масонства через порти Новоросії із західноєвропейських морських держав, особливо із Франції. Більшість членів масонських лож в Феодосії та Одесі були іноземного походження.
Ще однією особливістю масонського руху в Україні є поєднання його не тільки з суспільно-політичним рухом, як в Росії , але й з національним рухом.
В 1784 році на території України була заснована масонська ложа “Великий Польський Схід”, що проіснувала десять років, а потім відродилась знову в 1814 році. В 1817 році в Києві починає діяти ложа “Об`єднаних Слов`ян”, члени якої перебували під впливом ідеї панславізму, котра виникла в рядах польських легіонерів армії Наполеона. Фундатором ідеї був Адам Чарноцький ( в літературі Зоріан-Доленго Ходаковський ). В 1819 році з`явилась ложа “Національне масонство“ під керівництвом Валеріана Лукасинського. В 1821 році було засновано Польське патріотичне товариство, в якому поруч з панславистськими гаслами з`явилась також ідея відродження Польщі “від моря до моря”. Ця остання ідея була розповсюджена та поширена Товариством справжніх поляков , заснованому в 1822 році.
Але в першій чверті XIX сторіччя в Україні розповсюджується нова хвиля підвищення національної свідомості. Український історик Н.Полонська-Василенко стверджує , що дві масонські ложі - Крем`янецька та Вишнивецька мали суто український характер. В 20-х роках ХІХ сторіччя в Україні існувало так зване Малоросійське Таємне Товариство, в планах якого було відокремлення України від Росії і приєднання її до Польщі.
Більш забарвленим національним рисами масонство було на Лівобережжі, бо саме тут збереглася власна освічена верства.
Тісно пов`язаним з національним складом масонських лож був їх соціальний склад. В цьому можна пересвідчитися , проаналізував списки кількох лож, що діяли на території України. Більшість в ложах було чиновників, купців та офіцерів. Щодо поміщиків, то їх було не так багато, як в Росії, і деякі х них належали до творчрї інтелігенції.
Таким чином, національна та соціальна структури населення України мали вплив на національний та соціальний склад масонських лож.
Щодо існування масонських лож в Західній України, на жаль, існує дуже мало відомостей. Пояснити таке мовчання можна двояко. Можливо, що масонських лож на Заході дійсно було мало, а можливо, про них ніде не згадується тому, що в ложах засідали тільки представники німецько-австрійської панівної верхівки, яка нічого спільного з українцями не мала, навіть за своїм етнічно-ментальним походженням. Відомості про свідомий політичний рух в західних регіонах України починаються тільки з 30 - х років ХІХ сторіччя. До того часу носієм його було в основному православне духовенство, що пов`язувало відродження української нації насамперед з православною церквою. Існує думка, що масонські ложі, які існували на австрійських і угорських землях, складалися переважно з іноземців. В Західній Україні до благородного стану належали німецькі, угорські, австрійські дворяни, що володіли українськими землями та селянами; по - друге, саме тут селяни були більш забитими і неосвіченими, ніж на Сході, бо пригнічення відбувалося і з боку панів, і з боку церкви. Для невеличкої кількості української інтелігенції головніше було відстояти свою віру в двобої з католицтвом та уніатством, ніж шукати їх поєднання, як то було на території Росії.
І врешті, остання особливість масонства в Україні - це існування жіночої масонської ложі в Житомирі (Wschodu Zytomierskiego). Головою ложі була пані Вацліова - дружина місцевого аптекаря. Звичайно, цей факт дуже цікавий, тому що ніде в світі жінки не допускалися не тільки в самі ложі , а навіть на їх територію, і тут раптом існування цілої чисто жіночої масонської ложі! Існує тільки один подібний факт : в XVIII сторіччі існувала французька ложа, яка складалася з понад 100 дітей та вдов померлих масонів. Справа в тому, що в Україні жінки завжди користувалися більшою свободою, були більш незалежними, ніж в самій Росії.
Таким чином, не зважаючи на те, що масонські ложі в Україні виникли в результаті іноземного польсько-російського впливу, вони мали свої певні особливості, пов`язані з особливостями історичного розвитку України і підвищенням національної свідомості українців в першій чверті ХІХ сторіччя.
Особливості же масонства в Україні проявилися в його поєднанні з національним рухом, що тільки народжувався, в соціальному і національному складі масонських лож, існуванні меншої, ніж в Західній Європі , кількості різноманітних масонських систем, існуванні единої в усій Росії жіночої масонської ложі. Незважаючи на іноземне походження масонства, воно привилося на українському грунті завдяки внутрішнім економічним та політичним процесам.
З середини 80-х років XVIII сторіччя масони залишились без всякої підтримки збоку царського уряду, бо вже в той період виявився крін масонської діяльності в політичний бік. Серед книжок містичного направлення з`являються антиурядові (з погляду уряду) брошури. Лідери масонства перебували під гонінням, не збереглося списків членів, звітів про діяльність, як в наступний період.
Для нащадків масонство в другій половині XVIII сторіччя дійсно залишилося окутим дійсно цілковитою таємницею.
Таким чином, діяльність масонської організації в Україні в XVIII сторіччі перебувала в початковій організаційній стадії порівняно з іншими регіонами. Така думка існує через скупість свідоцтв, що залишились до наших днів. Масонами становилися насамперед дворяни, які ще не шукали в масонстві відповідей на свої запитання щодо світосприйняття, а приходили в ложі , щоб доторкнутися до таємниці, опинитися в світі чудової феєрії, де можна провести вільний час, поговорити з такими же , як і вони, взагалі, зробити уяву проведення “великої “ роботи.
Розквіт масонства на початку ХІХ сторіччя пов`язаний не тільки з історичними умовами, але й з особистістю імператора Олександра І. Саме під час царювання Олександра Павловича масонські ложі пройшли шляхом від небувалого розквіту до занепаду і офіційного закриття лож.
В першій чверті ХІХ сторіччя в Україні діяло біля 10 масонських лож. Більшість з них виникла вже після війни Росії з наполеонівською Францією.
Першою в Україні на початку ХІХ сторіччя було засновано Ложу "Об`єднаних Слов`ян" в Києві. Це відбулось 12 березня 1818 року. Як ми бачимо, на противагу, Росії, де ложі почали з’являтися ще в першому десятиріччі ХІХ сторіччя, в Україні навіть цей процес відбувався повільніше, адже Україна була фактично провінцією Росії, а в провінції все нове з’являється значно пізніше з запізнюванням в кілька років. Так сталося із масонськими ложами. Символом цієї першої в Україні на початку ХІХ сторіччя масонської ложі був хрест з надписом “ Jednosc slowianska”, відкіля пішла і назва ложі. Ложа "Об’єднаних слов’ян" входила до Союзу "Астреї" і працювала на російській та французькій мовах.
30 квітня 1818 року було засновано Ложу ”Любові до істини” в Полтаві. Вона проіснувала біля одного року. Засновником полтавської ложі був М. Новіков. Ложа не встигла проявити своєї діяльності. Її незабаром було закрито. Членом Полтавської ложі ”Любові до істини” був видатний український письменник, засновник сучасної української мови, автор славнозвісної “Енеїди” Іван Котляревський.
Пишний розквіт масонства в 1812-1820 закінчився офіційним закриттям лож в 1822 році.
Цікаво, що самі ж масони і запропонували уряду закрити масонські ложі. Є.Кушелєв, який деякий час перебував на посаді керуючого масонським Союзом Великої ложі “Астреї”, він як ніхто інший бачив процеси, що відбувалися в масонстві в 20-х роках ХІХ ст. Проте й Імператор розумів : масонство виховало в своєму середовищі справжніх революціонерів, які замахнулися не тільки на устої держави ( кріпацтво), але й навіть на його корону ( самодержавство ).
На території Царства Польського масонські ложі було закрито 25 вересня 1822 року. В Польщі прийнято підозрювати в належності до вільних каменярів всякого, хто бореться за свободу совісті, свободу науки, свободу громадську, суспільну та економічну.
Отже, розвиток суспільно-політичної свідомості освічених верств населення призвів до якісного переродження масонства, що не було на руку консервативній частині масонських лож та уряду. Останні вирішили прибігти до такого рішучого кроку, як повна і остаточна заборона всіх таємних організацій в імперії, в тому числі і масонських лож. Вони сподівалися, що тим самим масонство буде очищено від "скверни" політичного впливу. Але вже ніякі заборони не могли припинити зростаючий суспільно-політичний рух, який, народившись в глибинах масонських лож, врешті виріс з них, пустив глибокі коріння в свідомості прогресивної молоді
Розділ ІІ
Масонство в ХХ – початку ХХІ сторіччя
Після проголошення незалежності України в 1991 році масонство поступово стало проникати на територію України.
Якісні зміни в політичному, економічному та соціальному житті населення Російської імперії призвели до того, що в 1900-1905 рр. в Україні відкриваються ложі: в Києві – «Св. Володимир», «Північне сяйво», в Харкові - «Шевченко», в Полтаві - «Любов і вірність», «Кирилл и Мефодій», в Чернігові - «Братство». Найбільш впливовішою була харківська ложа - «Відродження» в яку входили М.Ковалевский В.Немирович-Данченко, А.Керенский та ін.[3] До того ж в 1900 р. пройшов перший Український масонский конгресс на якому були присутні, окрім перерахованих, масонські ложі Житомира, Кам’янець – Подільського, Одеси.
Приблизно в 1905-1908 рр. в Києві затвердилась ложа «Київська зоря - Правда» та ложа вищих ступенів «Велика Ложа України». А в 1912 р. відбувся перший Конвент масонських лож Російської імперії. Завдяки вимозі М.Грушевского нову організацію назвали «Великий Схід народів Росії».
До 1917 р. масонські ложі утворились в Бердичеві, Винниці, Катеринославі (Дніпропетровську), Одесі, Рівно, Херсоні, Ялті. В одному тільки Києві перед 1917 г. було близько двадцяти лож та близько тисячі масонів. На Україні у вересні 1917 р. почалося створення нової, незалежної від«Великого Східу народів Росії», національної масонської системи - «Великої Ложі України», яку очолював Великий майстер С.Петлюра.
В 1918 р. піднімається зірка генерала-гетьмана Павла Скоропадського. Таємницею окутана участь П.Скоропадського в ложах «Молода Україна» та «Нарцисс». Членами цієї лож також були С.Петлюра, А.Галип, Н.Шумницкий та С.Моркотун. Німецькі керівники гетьмана не підозрювали про його перебуванні в філії французької ложі. Через це у 1918 р. права Верховної ради масонства перейшли «Обласній раді масонських організацій»,бо зв’язки між російськими та українськими масонами були майже розірвані.
Терор 1918-1920 рр. привів до часткового знищення масонів. Проте масонські ложі «Світло правди»та «Світанок» діяли в Киві до 1929 р. Останні дані про масонів на Україні в першій половині ХХ ст. відносяться до 1933 р.
Через схожі причини, як й на початок ХХ ст., призводять до активізації масонського руху вже на кінець ХХ ст.. Зі слів А. Сєркова відродження українського масонства розпочалося ще в 1989 році. Його слова: "Перші вільні каменярі на території СРСР, ймовірно, з'явилися на Україні, принаймні на засіданні паризького капітулу Астрея, 20 квітня 1989 р. було оголошено про створення ложі на території цієї республіки. Можна припустити, що все обмежилося прийняттям у масони кількох чоловік, оскільки надалі масонська майстерня на Україні ніяк себе не проявила. Відомо лише, що існує Українська ложа Три підпори (Колони), але про місце її робіт нічого не йдеться ".[2]
Проте В. Савченко пише про те ж саме: "В Україні процес відродження масонства почався в середині 90-х рр.. ХХ ст., перша ложа - "Голос України" (доктор медицини І. Я. Мусяновіч, композитор М. Кузан, художник Т. Вирста та ін) зіграла в цьому процесі головну роль. До початку 21 століття ложі регулярного шотландського масонства були створені в Києві, Харкові, Львові, Одесі .... Ложа для Києва «Три колони» була відкрита в 1993 році, тим самим Велика Національна Ложа Франції декларувала намір поширювати масонство на Україні. "[1]
Масонство приживалося на українському ґрунті досить повільно. Лише в 1998 році ложа «Три колони» остаточно отримала київську прописку, що було пов'язано з тим, що на той момент практично всі брати ложі, в тому числі і її Майстер, були українцями.
Поступово в Україні почали утворюватися й інші ложі, що діють під протекторатом ВНЛФ. У 1998 році в Харкові з'являється ложа «Фенікс України» (в 2003 році відкрито веб-сайт ложі на якому можна більш детально ознайомитися з її діяльністю), в 1999 році відкривається ложа у Львові, в 2000 році - в Одесі. У 2001 році на базі чотирьох лож (київської, харківської, львівської, одеської) та в рамках Великої Національної Ложі Франції, створюється дистрикт (Провінція) України, який очолив Великий Провінційний Майстер. Відомостей про останнього на жаль існує не багато.
У 1998 році серед українських
масонів відбувся розкол. В наслідок
цього українським масонам
Приблизно в середині 90-х років на заході України почали активізуватися австрійські масони, що створили у Львові дочірню віденській ложу.
Разом з австрійськими масонами деяку активність на території України виявляла нерегулярна ложа "Великий Схід Франції". Віна створила кілька лож. Це, зокрема, "Геометрія" в Харкові, багато членів якої в 1994 році регуляризувалися під етидією ВНЛФ. Однак, особливої популярності і впливу ВСФ на Україні так і не домігся.
В2001 році оголосив про складання з себе повноважень Великого Майстра Великої Ложі України - Валерій Запорожан. Новим Великим магістром ВЛУ вибраний київський бізнесмен, доктор економічних наук Ігор Задирака.
Ця подія (відставка В. Запорожана) співпала з відкриттям у Києві головного офісу Великої Ложі України. За кілька днів до цього "вільні каменярі" ухвалили, що центр ложі його потрібно перемістити з Одеси до столиці.
На сьогодні ВЛУ - найчисленніший «уламок» українського братства, в лавах якого багато фінансово заможних людей. Однак, ВЛУ існує як би сама по собі. Для масонського світу єдиною регулярною і заслуговує на увагу структурою є український дистрикт ВНЛФ, на базі якого, найімовірніше, і буде створена незабаром єдина регулярна Велика Національна Ложа України. Питання лише в тому, чи захочуть брати з італійського дітища - саморозпуститися і влитися в ряди нової Великої Ложі.
На даний час ВЛУ настільки активно популяризує в пресі і на телебаченні інформацію про свою діяльність, в той час як про існування Дистрикту на Україні взагалі мало хто знає. ВЛУ всіма силами доводить - якщо не закордонним братам, то хоча б української громадськості - що на Україні існує одна Велика Ложа. Керівництву ж Дистрикту це просто ні до чого - проблем з регулярністю у них ніяких, та й (на відміну від ВЛУ) тут не прагнуть до масовості членів братства.
Висновок
Історія масонства в Україні - не дуже наповнена подіями, але важко переоцінити вплив масонської організації на зародження та розвиток свідомого суспільного-політичного руху в країні, що довгий час не мала своєї державності.
Масонські ложі в Україні виникли в результаті іноземного польсько-російського впливу майже одночасно з російськими та польськими масонськими ложами, але в результаті особливостей історичного, політичного та соціального розвитку, українського менталітету масонські ложі в Україні мали свої певні особливості, наприклад в соціальному та національному складі членів масонських лож, в певній національній забарвленості ідей деяких лідерів масонів, як наприклад, В.Лукашевича.
Для виникнення масонських лож на території України були підстави, які ґрунтувалися в економічному, соціальному, політичному, ментальному, духовному, культурному та релігійному розвитку країни. Цим був обумовлений факт, що в XVIII сторіччі ложі діяли в основному на Правобережжі під впливом Польського Великого Сходу. В XIX сторіччі масонська організація розповсюджується і на Лівобережжі, вже під російським впливом. Особливості масонства в Україні проявилися в його поєднанні з національним рухом, що тільки народжувався, в соціальному і національному складі масонських лож, існуванні меншої, ніж в Західній Європі , кількості різноманітних масонських систем, існуванні єдиної в усій Росії жіночої масонської ложі. Незважаючи на іноземне походження масонства, воно привилося на українському грунті завдяки внутрішнім економічним та політичним процесам.
В XVIII сторіччі масонська
організація в Україні
Тільки на початку ХІХ сторіччя в 1801 - 1822 роки починається швидкий розвиток масонства на території Російської імперії. Це було пов’язано з новими політичними умовами в Російській імперії з приходом до влади Олександра I.
Причиною заборони масонства в Російській імперії, зокрема в Україні, стала зміна політичного, економічного та соціального становища імперії після війн з Наполеоном.
Для українського дворянства масонство стало першою сходинкою в розвитку його суспільно-політичної та національної свідомості , першим кроком до визначення місця українського народу серед інших європейських народів.
Масонська організація існує і в наші дні. Майже 4 000000 членів налічує вона сьогодні. Кількість масонських лож перевищила 5 000.
Нажаль на даному етапі в Україні не існує незалежної, визнаної в світі Великої ложі України. Більшість створених лож підпорядковуються тим чи іншим масонським ложам.. Найбільш розповсюджені Великі ложі таких країн як Франції, Шотландії, Італії. На базі лож французького підпорядкування створено Дистрикт (Провінцію) у Великій Національній Ложі Франції. Більшість вчених припускають створення Великої Національної Ложі України в найближчій час.
Список використаних джерел
1. Савченко В. А. Україна масонська. . – К. : “Нора Друк”.2008. – 25 с.
2. Серков А.І. Русское масонство.1731 – 2000. – М. :Российская политическая энциклопедия, 2001. – 989 с.
3. Крижанівська О. О. Таємні організації в громадсько-політичному житті України. – К. : “Аквілон-Прес”. – 34 с.
4. Грушин С. Масонська ложа : дивні ігри людей, що обтяжені владою ? "ДЕЙЛІ".- 2.02.1995.-с.5
5. Богданова Т.Є. Масонські організації України (1900–1920): історіографія проблеми. – Рукопис.
6. Пыпин А.Н. Русское масонство в XVIII - первой четверти ХІХ ст. - Пг.,"Огни".,1917,-с.29
7. Пыпин А.Н. Хронологический указатель русских лож от первого введения масонства до запрещения его/1731-1822/.-Спб.,1873
8. Парипса С. Масонство в Україні Факти
за і проти…/ Сергій Парипса // [Електронний
ресурс] Режим доступу до статті: http://politiko.ua/
- Масонство в XIX в
- Масонство в XX веке
- Масонство в Одессе
- Масонство в России
- Масонство в России
- Масонство в России
- Масонство в России 19 века
- Масова свідомість як складова суспільної свідомості
- Масові заворушення
- Масові психологічні прояви
- Масові та групові форми виховної роботи
- Масово-комунікаційний вплив
- Масовые репрессии 30-х годов
- Масовый спорт
