Методичне забезпечення комплексного аналізу фінансового стану підприємства

ТЕМА: « МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА»

РОЗДІЛ 1 : Аналіз теоретико-методологічних аспектів  комплексного аналізу  фінансового стану підприємства

1. Сутність поняття « фінансовий стан підприємства»

Серед фінансових проблем підприємства, мабуть, немає іншої, яка б так  часто розглядалась науковцями й  практиками та здавалась їм такою  простою, як аналіз і оцінка фінансового  стану підприємства.

Значна увага до аналізу фінансового  стану підприємства та його оцінки приділяється тому, що, з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, свідчить про досягнення , а з другого - виявляє передумови розвитку підприємства. У працях зарубіжних і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов'язаних з аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням. Методичні  основи кількісного виміру та оцінки фінансового стану підприємств  і трактування його сутності зафіксовано також і в нормативних актах відповідних міністерств (відомств).

Вагомий внесок у розробку теоретичних та методичних засад оцінки фінансового стану вітчизняних підприємств внесли вчені-економісти: Л. Д. Бі- лик, Л. Д. Буряк, О. І. Барановський, О. Д. Василик, К. В. Ізмайлова, Т. М. Ковальчук, Л. А. Лахтіонова, А. М Поддєрьогін, О. О. Терещенко, С. І. Шкарабан, М. І. Яцків та ін.

Проаналізуємо сутність поняття «фінансовий  стан», яке пропонується у Великому економічному словнику: «Фінансовий  стан – це активи організації, порівняні  з їх джерелами (зобов’язаннями та власним капіталом)» [2].

Так за методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств  та організацій № 22 від 23 лютого 1998 року, фінансовий стан підприємства –  це комплексне поняття, яке є результатом  взаємодії всіх елементів системи  фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських  факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства [18].( 18. Павленко, О. І. Вдосконалення механізму оцінки фінансового стану підприємства [Електронний ресурс] / О. І. Павленко // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/oc_gum/biznes/2010_2/2010/02/100214.pdf. )

Як зазначає М.Д.Білик, фінансовий стан – це важлива характеристика економічної діяльності підприємства у зовнішньому середовищі. Він значною мірою визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових та інших відносин [3].

Ю.С.Цал-Цалко звертає  увагу, що задовільний фінансовий стан характеризується стійкою платоспроможністю та фінансовою незалежністю підприємства, забезпеченістю власними оборотними активами та ефективним використанням ресурсів. Незадовільний фінансовий стан свідчить про неефективне розміщення та використання ресурсів, незадовільну платоспроможність, наявність простроченої заборгованості, недостатню фінансову стійкість у зв’язку з несприятливими тенденціями розвитку господарської діяльності [5].

Т.А. Обущак запропонував таке трактування поняття: фінансовий стан підприємства — це сутнісна характеристика діяльності підприємства у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатності ефективно здійснювати цю діяльність у майбутньому

[7, с. 11].

З іншого боку, Поддєрьогін А.М. визначає це поняття більш широко: фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства [10, с. 67].

Таким чином, слід відзначити, що фінансовий стан підприємства є результатом  всіх форм його діяльності як суб'єкта господарювання з одного боку та як результат такої діяльності справляє ключовий вплив у майбутній зміні  проявів діяльності підприємства, що формує його подальший поточний стан.

Більш повне визначення поняття  фінансового стану наведено у  фінансовому словнику- довіднику, де серед його характеристик на перший план виступає якісна сторона діяльності підприємства: "фінансовий стан - це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства" [2].

Москаленко В. П. під фінансовим станом розглядає ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими  ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного  проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. У ньому, як у  дзеркалі, знаходять відображення у  вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі  і роботи з управління фінансовими  ресурсами, тобто фінансової роботи [16].

На думку Осмоловського  В. В.,"фінансовий стан - комплексне поняття, яке характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої діяльності комерційних та інших суб'єктів господарювання, доцільністю й ефективністю їх розміщення і використання, фінансовими взаємовідносинами з суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю" [5].

Досить повним та ширшим, є визначення сутності поняття "фінансового  стану" у Коробова М. Я. Він стверджує, що "фінансовий стан - це складна, інтегрована  за багатьма показниками характеристика якості діяльності підприємства" [3].

Автор численних наукових розробок з аналізу господарської  діяльності Г.В. Савицька сутність поняття  “фінансовий стан підприємства”  визначає інакше: “фінансовий стан підприємства – це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі  його кругообігу та спроможність суб’єкта до саморозвитку на фіксований момент часу” [7, с. 169]. На відміну від інших, у даному визначенні фінансовий стан підприємства представлено як економічну категорію. Крім того, уточнено, що “стан” – це спроможність суб’єкта до саморозвитку у певний фіксований момент часу, оскільки у наступний період ситуація змінюватиметься.

Новаторським можна вважати  підхід І.О. Бланка, який для висвітлення  питань фінансового управління пропонує поняття “фінансова позиція”. На його думку фінансова позиція є станом обсягу та структури активів, капіталу, а також основних фінансових результатів діяльності підприємства на певну дату. Фінансова позиція є предметом аналізу та оцінки з метою виявлення реального фінансового стану підприємства. Фінансовий стан за його трактуванням – це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів та капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання  [8].

На думку А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюка, Т.С. Смовженко, «фінансовий  стан – це стан економічного суб'єкта, що характеризується наявністю фінансових ресурсів, забезпеченістю коштами, необхідними  для господарської діяльності, підтримання  нормального режиму праці та життя, здійснення грошових розрахунків з  іншими економічними суб'єктами» [4]. Дане визначення, за думкою авторів, обмежується  лише наявністю фінансових ресурсів, здійснення грошових розрахунків указує тільки на рух грошових коштів у  процесі нормальної господарської  діяльності.

Учені Н.А. Русак та В.А. Русак  в своїх наукових публікаціях  дещо розширюють сутність поняття «фінансового стану підприємства» і по їх думці  – «фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими  ресурсами, необхідними для нормальної виробничої, комерційної та інших  видів діяльності підприємства, доцільністю  й ефективністю їх розміщення та використання, фінансовими відносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю  та фінансовою стійкістю» [12].

 Але фінансовий стан  не може характеризуватися тільки  такими елементами, як платоспроможність  та фінансова стійкість. 

На думку другого автора - В.Г. Бєлоліпецького – «фінансовий  стан підприємства характеризується величиною  або наявністю власних оборотних коштів» [1].

У підручнику «Фінанси підприємств» також викладено поняття  сутності та зазначено, що «фінансовий стан –  це комплексне поняття, яке є результатом  взаємодії всіх елементів системи  фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських  факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів» [14].

Дійсно, фінансовий стан є  відображенням наявності, розміщення і використання фінансових ресурсів, але ми не  можемо погодитися з  твердженням, що він є першоознакою комплексності поняття, яке не визначає його сутності і не може бути результатом взаємодії певних фінансових відносин.

На динамічності фінансового  стану наголошують автори В.В. Ковальов та О.Н. Волкова, які вважають, що оцінка фінансового стану характеризує «потенційну і фактичну можливість підприємства розраховуватися за поточними  зобов'язаннями, а також його фінансову  стійкість у довгостроковій перспективі» [6].

Такі науковці, як Е.А.Макар’ян, Г.П.Герасименко, С.Е.Макар’ян стверджують, що фінансовий стан є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства [8]. Але таке трактування поняття фінансового стану не розкриває всебічно сутності, а вказує тільки на один з елементів фінансового стану – платоспроможність.

О.П. Крайник та З.В. Клепікова  наводять таке визначення: "Фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям та характеризується системою показників, що  відображають наявність і розміщення коштів, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства". Порівняння визначень цього поняття різними авторами і їх критична оцінка дає підстави дійти висновку, що фінансовий стан підприємства об'єктивно формується у системі зовнішніх та внутрішніх фінансових відносин підприємства і його слід розуміти як фінансову спроможність підприємства.

На думку Шеремета А.Д., Сайфуліна Р.С., Негашева Є.В., «фінансовий стан підприємства» виражається у співвідношенні структур його активів і паси-вів, тобто засобів підприємства і їхніх джерел[20]. Проте з даного визначення не видно про що можуть свідчити такі співвідношення, а оскільки вони будуть різними навіть в аналогічних підприємств, то доцільно було б на це звернути увагу.

Морфологічний аналіз поняття  «фінансовий стан» дозволяє зробити  висновок, що існують різні теоретичні підходи до його визначення (табл.1). Фінансовий стан розглядається як економічна категорія, сукупність показників, фінансова спроможність підприємства, комплексне поняття, характеристика певних сторін фінансово-господарської діяльності та ін. Це обумовлює необхідність уточнення сутності даного поняття.

Таблиця 1 - Морфологічний аналіз теоретичних  підходів до визначення поняття «фінансовий  стан»

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що у зв'язку із індивідуалізацією підходів до бачення  фінансового стану підприємства, на сьогодні, єдиної думки щодо трактування  відповідного поняття не існує. Думки  вчених мають як свої спільні так  і свої відмінні риси.  Виходячи з наведеного матеріалу слід зазначити, що фінансовий стан підприємства - це одна із найважливіших характеристик  економічної діяльності кожного підприємства як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі, яка знаходить своє відображення у комплексі показників щодо конкурентоспроможності підприємства, рентабельності виробництва, комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства й виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком і іншими установами, фінансової стійкості та спроможності підприємства фінансувати свою діяльність.

При цьому  майже всі автори підкреслюють, що однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства виступає його фінансова стійкість.

Особливо яскраво ця думка висловлена в запропонованій класифікації фінансового стану підприємства Шеремета та Негашева, по мірі його фінансової стабільності. Було виділено чотири типи фінансового стану, в яких може перебувати підприємство:

1) абсолютна фінансова  стійкість (трапляється дуже рідко)  — коли власні кошти забезпечують  запаси й витрати;

2) нормальний стійкий  фінансовий стан — коли запаси  й витрати забезпечуються сумою  власних оборотних коштів та  довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий  стан — коли запаси й витрати  забезпечуються за рахунок власних  оборотних коштів, довгострокових  позикових джерел та короткострокових  кредитів і позик, тобто за  рахунок усіх основних джерел  формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан – коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування, і підприємство наближається до межі банкрутства.[ Азаренкова Г.]

Слід звернути увагу на те, що для оцінки фінансової стійкості  підприємства А.Д. Шеремет і Є.В. Негашев  рекомендують певну, тільки їй властиву систему показників, до складу якої не входять показники платоспроможності, ліквідності, раціональності розміщення і використання майна.

Позиція, майже повністю збігається з позицією вищезгаданих авторів, займає О.В. Єфимова, хоча вона і не дає визначення сутності фінансового стану й фінансової стійкості.

Дещо іншу позицію щодо розкриття сутності фінансового  стану підприємства, його фінансової стійкості і взаємозв'язки між  ними займає Р.В. Савицька. З одного боку, даючи характеристику поняттям фінансового стану й фінансової стійкості підприємства, вона справедливо пише, що фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу . Далі, нею відзначається, що в процесі господарської діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура коштів та джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, змінюється фінансовий стан підприємства, зовнішніх проявом якого виступає платоспроможність. При цьому Р.В. Савицька відзначає, що фінансовий стан може бути стійким і нестійким (передкризовим) і кризовим. Викладений підхід, по суті, збігається з характеристикою фінансового стану, його стійкості та взаємозв ’ язки між ними, яку дають вищевказані автори.

З іншого боку, Г.В. Савицька допускає нечіткість у розмежуванні таких понять, як «фінансовий стан»  і «фінансова стійкість». Цей висновок підтверджується наступним визначенням  фінансової стійкості підприємства, яке дає Р.В. Савицька: «...фінансова  стійкість підприємства - це здатність  суб'єкта господарювання функціонувати  і розвиватися, зберігати рівновагу  своїх активів і пасивів в  змінному внутрішньої і зовнішньої середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого  рівня ризику» і далі: «Отже, стійкий  фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, вмілого  управління всім комплексом факторів, що визначають результати господарської  діяльності підприємства. При такому підході до поняття фінансової стійкості  вкладається навіть більш широкий  зміст, ніж у поняття фінансового стану підприємства.

Слід підкреслити, що ряд  учених-економістів, наприклад М.Н. Крейніна, В.В. Ковальов, розділяють підхід А.Д. Шеремета, М.І. Баканова і Є.В. Негашева до розкриття сутності фінансового стану підприємства, його стійкості та взаємозв ’ язки між ними. Так, М.М. Крейніна дає визначення фінансового стану, близьке позиції М.І. Баканова і A.Д. Шеремета, відзначаючи, що фінансовий стан є найважливішою характеристикою економічної діяльності підприємства, конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в ділове співробітництво, з його допомогою оцінюється, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансових та інших відносин. Одночасно з цим М.Н. Крейніна ототожнює сутність фінансового стану і методи його аналізу, визначаючи фінансовий стан як «...систему показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів».

Більш послідовну позицію  з цього питання займає B.. Ковальов. На його думку, фінансовий стан характеризується майновим і фінансовим становищем підприємства, результатів його господарської  діяльності, а також можливості подальшого розвитку. Разом з тим він розглядає  оцінку фінансової стійкості підприємства як складову частину оцінки фінансового стану підприємства.

Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що вищевказані  автори стоять на позиції, що фінансовий стан є більш широким поняттям, ніж фінансова стійкість, а фінансова стійкість виступає однією з складових частин характеристики фінансового стану підприємства. На жаль, необхідно відзначити, що не всі автори займають настільки чітку позицію щодо зазначених питань.

Наприклад, М.С. Абрютіна і О.В. Грачов зводять сутність фінансової стійкості до платоспроможності підприємства і не досліджують взаємозв'язок між фінансовим станом і фінансовою стійкістю. На їх думку, «...фінансова стійкість підприємства є не що інше, як надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і поведінки партнерів».

В.В. Бочаров звужує коло питань і розглядає у своїй  роботі аналіз фінансового стану  і аналіз фінансової стійкості як два незалежних і самостійних  напрямки дослідження фінансової діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану він зводить до експрес-аналізу на основі читання, вивчення структури і динаміки статей бухгалтерської звітності та аналізу вартості майна та коштів, вкладених у нього. Оцінка фінансової стійкості включає аналіз платоспроможності, ліквідності та забезпеченості підприємства власними оборотними коштами.